Домінантні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах технологічних змін

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 334.72.009.12(045)

к.е.н., доцент Головніна О.Г

Національний транспортний університет

Домінантні аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗМІН

У статті визначено систему менеджменту якості, як пріоритетний аспект забезпечення конкурентоспроможності підприємств, обґрунтовано основні цілі її запровадження, місце та роль в досягненні стійких конкурентних позицій компанії на ринку.

Постановка проблеми. Перед усіма підприємствами та організаціями в умовах ринкової економіки стоять схожі завдання: отримання максимального та довготермінового прибутку, стійкий розвиток, забезпечення переваги над конкурентами. Але якщо одні підприємства досягають значних успіхів у вирішенні цих завдань і стають лідерами ринку, то інші -змушені постійно боротися за виживання або навіть зникають. Будь-яке підприємство, яке хоче досягти високих результатів у конкурентній боротьбі, повинно насамперед усвідомити це і приділяти відповідну увагу якості своєї роботи. На сьогодні актуальними є питання забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства та пошук нових шляхів до постійного удосконалення результатів діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні існує чисельна кількість праць вітчизняних та зарубіжних економістів, присвячених питанням створення умов забезпечення конкурентоспроможності підприємства. В працях Г.Л.Азоєва, Л.Г. Раменського, Р.А. Фатхутдінова, А.Ю. Юданова та ряду інших авторів розглянуто низку аспектів розробки управлінських та організаційно-економічних механізмів забезпечення конкурентоспроможності. Питаннями забезпечення конкурентоспроможності підприємства в стратегічному аспекті присвятили свої розробки В.С.Єфремов, А. Савтюгін, А.Ю. Юданов та багато інших. Значна кількість публікацій присвячена розгляду підходів та методів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, що по суті, підводить базу до методології оцінки стану підприємства. Разом з тим, питання сучасних домінант забезпечення конкурентоспроможності підприємств в умовах транформації та технологічних змін світової економіки потребують подальшого вивчення.

Формулювання цілі статті. Метою статті є визначення пріоритетних аспектів забезпечення конкурентоспроможності підприємств в сучасних умовах господарювання.

Виклад основного матеріалу. З переходом економіки України до ринкових відносин термін "конкурентоспроможність" став головним у визначенні іміджу підприємства та ефективності його діяльності. Конкурентоспроможність підприємства в умовах ринкового середовища та динаміки технологічних змін є важливим і його стратегічне завдання залишатись конкурентоспроможним на протязі тривалого проміжку часу, тобто це стає питанням забезпечення своєї постійної конкурентоспроможності. Загальні умови щодо механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства розглянуто в багатьох наукових працях, більшість з яких стверджують, що в основі забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкової економіки є конкурентні переваги як такі. Все більша насиченість сучасних ринків, постійно зростаюча конкуренція призвели до необхідності переглянути традиційні уявлення підходів до забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Можна стверджувати, що менеджмент якості стає у наш час основою процесу управління підприємством. Сьогодні жодна фірма, без застосування інструментів менеджменту якості, не може розраховувати на успіх в бізнесі і яке-небудь суспільне визнання. У XXІ ст. все більше починає розвиватися уявлення про права споживача, зокрема про право на повну і достовірну інформацію про якість товару, що купується [1]. Справедливо буде зазначити, що багато вчених-економістів займалися вивченням поняття якості продукції, параметрів її визначення та шляхів підвищення, серед яких: Ф.Б.Кросбі, У.Е.Демінг, А.В. Фейгенбаум, Д.Харрінгтон. Приділялась цьому увага і українських та російських вчених, зокрема М.В.Губського, Ф.І.Євдокімова, А.І.Момота та ін .

Процес управління якістю на підприємстві, виходячи із основних положень сучасної концепції менеджменту якості, розглядається як самостійна, складна функція управління бізнес-процесами, цілями реалізації якої є:

- підвищення конкурентоспроможності та прибутковості підприємства за рахунок підвищення якості продукції та всіх основних, допоміжних та управлінських процесів;

- зниження всіх видів витрат і укріплення економічної стабільності підприємства;

- дотримання вимог охорони навколишнього середовища;

- забезпечення цілеспрямованого та системного впливу на параметри якості в напрямі їх постійного поліпшення [2].

Сутність сучасної концепції менеджменту якості розкривається за допомогою принципів, якими повинно керуватись підприємство в процесі здійснення своєї діяльності. У науковій літературі існує кілька підходів до розгляду та з'ясування сутності принципів менеджменту якості. Перший -- це принципи, сформульовані Е. Демінгом, що носять не методологічний, а швидше прагматичний характер. Фактично це установки чи постулати по формуванню поведінки менеджерів для досягнення цілей в області якості, сутність яких зводиться до наступного:

1). постійною метою діяльності повинно бути поліпшення якості продукції;

2). не повинно допускатися жодного дефекту в будь-якій сфері діяльності;

3). необхідно вимагати від постачальників, виходячи з використовуваних статистичних методів, гарантій якості видів продукції, що поставляються;

4). не укладати контракти на поставки продукції, орієнтуючись на низькі ціни;

5). постачальник повинен виявляти проблеми, пов'язані з якістю і вирішувати їх;

6). навчатися повинні всі працюючі на підприємстві;

7). використовувати нові методи управління;

8). не допускати виникнення у працюючих страху відповідальності за помилки;

9). у діяльності відділів не повинно бути ніяких бар'єрів;

10). не використовувати в організації робіт заклики та гасла, не підкріплені реальними діями;

11). не оцінювати кількісними нормами діяльність нікого із працюючих;

12). усувати всі причини, що зменшують у працюючих почуття поваги і гордості до своєї організації;

13). заохочувати прагнення до навчання і самоосвіти;

14). керівники вищої ланки повинні чітко встановлювати свої зобов'язання в області якості.

Сутність усієї концепції Э. Деминга можна представити як трикутник, вершинами якого є: усі -- одна команда (постулати 8-9), одержимість якістю (постулати 1-6, 12-14), науковий підхід до управління якістю (постулати 7, 10-11).

Другий підхід орієнтовано на розгляд змісту сучасних принципів менеджменту якості, покладених в основу стандарту ISO версії 2000 року, що подано на рис. 1.

Згідно з міжнародним стандартом ISO 9000:2000 серед основних функцій процесу управління якістю на підприємстві обов'язково називають планування, оперативне управління, забезпечення й поліпшення якості, які реалізуються в межах системи якості на всіх етапах життєвого циклу продукту. Ураховуючи те, що процес управління в цілому являє собою вплив суб'єкта на об'єкт шляхом реалізації управлінських функцій установленими методами, можна стверджувати, що процес управління якістю в організації здійснюється через ті функції, послідовна реалізація яких забезпечує досягнення цілей організації в галузі якості. Кожен із названих напрямів діяльності має свої особливості, і разом вони являють собою чотири основні функціональні підсистеми системи якості.

Діяльність по вдосконаленню усіх процесів організації повинна здійснюватись за етапами робіт, представленими у циклі Е.Демінга, який вважається сучасним циклом менеджменту якості. У цьому циклі передбачається виконання 4-х етапів робіт: планування (Plan -- P); виконання робіт -- дія (Do -- D); контроль результатів (Check -- C); коригувальні дії (Action -- A). Таким чином, реалізація розглянутих 4-х функцій складає зміст процесу управління якістю в рамках підприємства, коли здійснюється вплив системи якості на виробничий процес.

Діяльність підприємства повинна бути спрямована на задоволеність інтересів усіх зацікавлених сторін: споживачів, постачальників, персоналу підприємства, власників, кредиторів, представників суспільства (як тих, що живуть безпосередньо поруч із підприємством, так і в цілому). Підприємство повинно вивчати, гармонізувати і задовольняти потреби усіх цих сторін, розділяючи з ними вигоду від досягнутих результатів. При цьому треба мати на увазі, що часто побажання різних сторін можуть не тільки відрізнятися, але й суперечити одні одним. Розв'язання таких суперечностей і є одним з головних завдань при управлінні підприємством.

Згідно з принципами системи менеджменти якості успішними вважаються не ті підприємства, які просто виробляють продукцію відповідно до стандартів або вимог споживачів, а ті, які забезпечують високий рівень задоволеності споживачів, власного персоналу, успішно взаємодіють з постачальниками, допомагають у розв'язанні проблем суспільства і досягають при цьому високих фінансових результатів [4]. Запровадження на підприємстві системи менеджменту якості дозволить йому здобути нові конкурентні переваги та досягти стійких конкурентних позицій на ринку.

Висновки. За сучасних умов розвитку ринкових відносин все більшого значення набувають питання якості в процесі управління підприємством та забезпечення його конкурентоспроможності.

Головним принципом успіху запровадження системи менеджменту якості на підприємстві, успішного функціонування та безперервного розвитку й вдосконалення є принцип "одноосібності", який передбачає зацікавленість в результатах вищого керівництва та наявність особи з належними повноваженнями, яка повністю відповідає за розробку, втілення, функціонування та розвиток системи управління процесами покращення якості. В умовах технологічних змін система менеджменту якості є основою бізнес-стратегій підприємства по забезпеченню стійких конкурентних позицій на ринку.

менеджмент якість конкурентоспроможність стандарт

Список літератури

1. Золотарьова Т.С., Іванович О.С. Проблеми розвитку менеджменту якості «Соціум. Наука. Культура» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://intkonf.org/zolotarova-ts-ivanovich-os-problemi-rozvitku-menedzhmentu-yakosti/Клейнер Г.Б. Системна парадигма і теорія підприємства // Питання економіки. - 2002. - №2. - с.104-109.

2. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник. -- К.: Держстандарт України, 2001.

3. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. -- К.: Держстандарт України, 2001. - 61c.

4. Загальне управління якістю - шлях до досягнення високого рівня досконалості [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.management.com.ua/qm/qm004.html

Размещено на Allbest.ru