Організація інформаційних потоків між суб'єктами ринку
Теорія ринку праці, обґрунтування закономірностей взаємодії попиту і пропозиції робочої сили на зовнішніх та внутрішньо-фірмових ринках. Структура інформаційного простору підприємства і створення новітніх технологій та засоби удосконалення їх систем.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2012 |
| Размер файла | 29,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
- КУРСОВА РАБОТА
- з теми: «Організація інформаційних потоків між суб'єктами ринку»
- ЗМІСТ
- Вступ
- 1. Методологія маркетингу персоналу
- 2. Організація інформаційних потоків між суб'єктами ринку
- Висновок
- Література
Вступ
Маркетинг персоналу набуває дедалі більшого значення як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства, досягнення успіху в реалізації його стратегії розвитку.
Маркетинг персоналу можна визначити як діяльність, що спрямована на досягнення найбільш ефективного використання працівників для досягнення цілей підприємства та особистісних цілей. Перші, традиційно, пов'язуються з забезпеченням ефективності підприємства. Причому ефективність іноді розуміється у вузькому значенні - як отримання максимального прибутку.
Однак дедалі частіше ефективність розглядається не тільки в економічному плані - як економічність, якість, продуктивність, нововведення, прибуток, а і в більш широкому контексті й пов'язується з такими поняттями особистісного, психологічного плану, як задоволеність співробітників своєю працею, участю у трудовому колективі підприємства, високий рівень самооцінки колективу, мотивація персоналу до ефективної праці.
Ці та деякі інші функції реалізуються службами персоналу (відділами кадрів) у тісному співробітництві як з генеральною дирекцією (наприклад, питання загальної стратегії або висування на посади), так і з відповідними структурними підрозділами підприємства, тією чи іншою мірою беруть участь в розробці та реалізації кадрової політики.
1. Методологія маркетингу персоналу
ринок праця підприємство
Необхідність здійснення переходу від практики управління кадрами ” до функції маркетингу персоналу вимагає докладного вивчення теоретичних джерел і формування на їх основі нової концепції управління персоналом у сучасних умовах.
Маркетинг персоналу як наука отримує важливу інформацію з різних теоретичних сфер.
Основними теоретичними джерелами науки маркетингу персоналу є:
Теорія ринку праці Сутність: обґрунтування закономірностей взаємодії попиту і пропозиції робочої сили на зовнішніх та внутрішньо фірмових ринках праці.
Залучення на фірму ресурсів персоналу є складовою частиною тих процесів на ринку праці, які пояснюються вказаною теорією. Сприяти функціонуванню внутрішньо фірмових ринків праці можна шляхом покращання матеріальних умов життя і підвищення потенціалу робочої сили, що вимагає від підприємства капіталовкладень.
Підприємство намагається “захистити” свої інвестиції і тісніше прив'язати до підприємства цінну робочу силу. Це дає можливість прогнозувати розвиток внутрішньо фірмових ринків праці та значення розвитку персоналу.
Поведінкові теорії - пов'язані зі спонуканням персоналу до цілеспрямованої активної праці, формуванням позитивного відношення працівників до роботи та їх мотивацією.
Поведінкові теорії вказують менеджерам, що займаються персоналом, у якому напрямі здійснювати мотиваційну політику, хоч і не дають однозначних рецептів для конкретних дій.
Організаційні теорії, предметом яких є координація дій членів організації і керівництво процесами адаптації організацій до мінливих умов зовнішнього середовища.
Організаційні теорії знаходяться на межі різних наук - соціології і теоретичних систем.
Не може існувати загальної теорії маркетингу персоналу, здатної пояснити і спрогнозувати дію всіх можливих альтернатив на економічну і соціальну ефективність за всіх можливих положень зовнішнього середовища.
Теорії менеджменту персоналу є квазітеоріями, тобто діапазон їх дії обмежується певною просторово-часовою областю.
Навіть теорії, розроблені стосовно певних ситуацій, у більшості випадків важко піддаються практичному використанню або незадовільно підтверджуються емпірично.
Проте вони виконують ряд важливих функцій:
Евристичну - постійний процес формування теорій, проведення емпіричних тестів розробки нових гіпотез збагачує дискусію в науці і практиці.
Політичну - теорії розвивають здатність до критичних оцінок і ведуть до зміни існуючих норм поведінки.
Сучасні концепції маркетингу персоналу:
З погляду ролі людини в процесі виробництва:
людина як ресурс виробничої системи (трудової, людської, соціальної) - важливий елемент процесу виробництва й управління;
людина як особистість зі своїми потребами, мотивами, цінностями - головний суб'єкт управління.
З позицій теорії систем:
пріоритетне виділення економічних підсистем, у яких основними є проблеми виробництва, розподілу та споживання матеріальних благ, а тому персонал розглядається як трудовий ресурс;
пріоритет соціальних систем, у яких основними є відносини людей, соціальні групи, духовні цінності, а персонал розглядається як головна система, яка складається з неповторних особистостей.
Основою концепції маркетингу персоналу, яка була б адекватною сучасним умовам України, є постійно зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати і спрямовувати відповідно до завдань, що стоять перед організацією.
Постійні зміни економічної та політичної систем в нашій країні одночасно несуть у собі як великі можливості, так і серйозні загрози для кожної особистості , вносять фактор невизначеності в життя практично кожної людини.
Маркетинг персоналу у такій ситуації набуває особливого значення. Він дає можливість узагальнити та реалізувати цілий спектр питань адаптації індивіда до зовнішніх умов, врахування особистого фактора в побудові системи управління персоналом організації.
При побудові ринкового суспільства відбувається поступовий відхід від ієрархічного управління, жорсткої системи адміністративного впливу, практично необмеженої виконавчої влади до ринкових відносин, відносин власності, що базуються на економічних методах. Тому необхідна розробка принципово нових підходів до пріоритету цінностей. Головним всередині організації повинні стати робітники, а за її межами - споживачі продукції та послуг.
Необхідно повернути свідомість працівника до споживача, а не до начальника, до прибутку, а не до розбазарювання спільної власності, до ініціативи, а не до бездумного виконання. Перейти до соціальних норм, що базуються на здоровому економічному глузді, не забуваючи про моральність. Ієрархія повинна відійти на другий план, поступившись культурі та ринку.
Нові служби управління персоналом створюються зазвичай на базі традиційних служб: відділу кадрів, відділу організації праці та заробітної плати, відділу охорони праці і техніки безпеки та ін. Завданнями нових служб є реалізація кадрової політики та координація діяльності щодо управління трудовими ресурсами організації. У зв'язку з цим вони починають розширювати свої функції і від чисто кадрових питань переходять до розробки систем стимулювання трудової діяльності, управління професійним просуванням, попередження конфліктів, вивчення ринку трудових ресурсів і т.п.
Рішення щодо персоналу в організації повинні орієнтуватись і на економічні, і на соціальні цілі.
При прийнятті рішень у сфері управління персоналом повинні бути враховані як економічні аспекти (наприклад, затрати), так і потреби та інтереси співробітників (наприклад, справедлива оплата праці, умови праці і т.д.).
Економічна ефективність у сфері маркетингу персоналу означає досягнення цілей організації шляхом використання співробітників за принципом економічного споживання обмежених ресурсів.
Показники: витрати на персонал; обіг; матеріальні затрати.
Соціальна ефективність: реалізується у вигляді виконання очікувань, потреб та інтересів співробітників.
Показники: навантаження; зайнятість; абсентизм; плинність; задоволеність роботою.
Цілі управління персоналом є частиною організаційних цілей.
Коаліційна теорія цілей пояснює, як цілі менеджменту персоналу включаються в систему організації цілей.
Сутність коаліційної теорії:
Люди, які працюють в організації, утворюють коаліцію.
Партнери по коаліції виконують для організації роботу й очікують як компенсацію, виконання вимог, які вони ставлять перед організацією.
Вимоги партнерів до організації включаються в цілі організації.
Від розподілу влади між різними сторонами коаліції залежить структура системи цілей.
Якщо економічна і соціальна ефективність конкурують між собою, то зазвичай група цілей, що належать до економічної ефективності, домінує, бо їх носіями є керівники.
Економічно активне використання персоналу відображає сприятливе співвідношення результатів роботи і затрат на персонал. Тому кожне рішення в сфері персоналу необхідно аналізувати з двох поглядів: по-перше, як воно впливає на результат роботи персоналу, по-друге - які затрати на нього.
Заниження витрат на персонал може погіршити економічну ефективність організації в цілому за рахунок реакції співробітників:
свідомого заниження продуктивності;
абсентизму - тимчасової відсутності без звільнення;
- плинності персоналу (флуктуація).
Економічні і соціальні цілі маркетингу персоналу взаємодоповнюються, що пояснюється такими причинами:
1. Соціальну ефективність як стимул для співробітників можна забезпечити тільки тоді, коли діяльність організації є стабільною і вона отримує прибуток, який дає можливість надавати ці стимули.
2. Економічної ефективності можна досягти тільки в тому випадку, якщо співробітники будуть надавати організації свою робочу силу, що вони готові зробити тільки за наявності відповідної соціальної ефективності.
Отже, існує взаємозв'язок між економічною і соціальною ефективністю. Тому роботодавці підтримують соціальну ефективність, а співробітники - економічну.
Таким чином, маркетингу персоналу полягає у визначенні балансу інтересів роботодавців і працівників при досягненні економічної і соціальної ефективності, тобто такого рівня соціальної ефективності, при якому економічність досягає оптимального значення.
Узагальнення досвіду вітчизняних та зарубіжних організацій дає можливість сформулювати головну мету системи маркетингу персоналу: забезпечення кадрами, організація їх ефективного використання, професійного та соціального розвитку.
Відповідно до цієї мети формується система маркетингу персоналу організації. Базою для її побудови є принципи та методи, обґрунтовані наукою та апробовані практикою.
Принципи маркетингу персоналу - це об'єктивні правила управлінської поведінки, що витікають із потреб об'єкта управління.
Принцип науковості - передбачає більш повне пізнання і використання в практиці управління об'єктивно діючих економічних законів, які повинні диктувати логіку поведінки і керівників, і рядових робітників.
Принцип системності - передбачає, що при формуванні системи маркетингу персоналу необхідно враховувати всі фактори, що впливають на систему управління, та вимагає взаємного узгодження окремих груп завдань і рішень.
Принцип економічності - передбачає ефективну та економічну організацію системи маркетингу персоналу, за якої витрати на систему управління персоналом перекриватимуться ефектом у виробництві, отриманим від їх впровадження.
Принцип ієрархічності та зворотного зв'язку - в будь-яких вертикальних розрізах системи маркетингу персоналу повинна забезпечитись ієрархічна взаємодія між ланками управління на основі зворотного зв'язку.
Принцип узгодженості - взаємодія між ієрархічними ланками по вертикалі та відносно самостійними підрозділами по горизонталі повинне бути в цілому узгоджена з цілями організації та синхронізована у часі.
Принцип перспективності та прогресивності - при формуванні системи маркетингу персоналу необхідно враховувати перспективи розвитку організації, передові вітчизняні та зарубіжні аналоги.
Методи маркетингу персоналу - це конкретні способи та прийоми здійснення управлінської діяльності.
Усі принципи та методи маркетингу персоналу реалізуються у взаємодії. Їх поєднання залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом організації.
2. Організація інформаційних потоків між суб'єктами ринку
Пізнати ринок як економічну категорію неможливо без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається і які взаємодіють між собою. Для цього слід обрати критерій, за яким можна розмежувати елементи ринку. Таких критеріїв може бути кілька, оскільки ринок є склад ним і багатоманітним явищем економічного життя .
Кожний ринок дуже різноманітний і поділяється на конкретніші. Ринки взуття, косметики, швейних виробів, молочних, хлібних, рибних товарів існують всередині ринку предметів споживання. Ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, металу, вугілля органічно входять до складу ринку засобів виробництва. Ринки акцій, кредитних ресурсів є складовими фінансового ринку.
Ринок предметів споживання і послуг
Призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб людини. Він безпосередньо відображує виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів. Матеріальне і нематеріальне виробництво мають бути адекватними платоспроможному попиту населення. Якщо цієї рівноваги немає, то в суспільстві настає дисбаланс: не вистачає певної групи товарів споживання, з одного боку, і виникає перевиробництво -- з іншого. Ринок через конкуренцію, ціни, прибуток, перелив капіталу та інші його механізми впливає на виробництво, змінюючи його структуру, ліквідує тим самим диспропорції в економіці та у сфері обігу. Так відновлюється рівновага між платоспроможним попитом населення та пропозицією товарів і послуг.
Ринок засобів виробництва
Спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб'єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються економічною діяльністю. Самостійність останніх залежить від забезпеченості засобами виробництва, можливості вільної реалізації продукції, встановлення на неї цін, укладення договорів. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична і фізична особа мають можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва.
Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі засобами виробництва. Саме торгівлі, а не розподілу. Лише вона сприяє певній заінтересованості підприємств у ефективному використанні матеріально-технічних ресурсів, спонукає вивчати та прогнозувати виробництво з урахуванням замовлень споживачів, приймати оперативні самостійні рішення призмі ні кон'юнктури.
Ринок засобів виробництва, як і будь-який товарний ринок, передбачає економічну і юридичну відповідальність за виконання контрактів та по ставок. Порушення їх призводить до втрати прибутку, а іноді й до банкрутства.
Ринок нерухомості
Формується для торгівлі землею, об'єктами, що на ній збудовані, в тому числі житловими будинками. Суб'єктами цього сегмента ринку є фізичні та юридичні особи, які можуть купувати об'єкти нерухомості як для особистого (квартира чи будинок), так і для виробничого споживання (земля для сільськогосподарської діяльності, приміщення для офісу тощо).
Нерухомість як товар має ряд відмінностей від решти товарів, а саме:
це об'єкт довгострокових інвестицій (в землю, будівлі, житло можна вкладати капітал, підвищуючи таким чином його вартість);
передається у спадщину майбутнім поколінням;
займає певний простір і вказує місце його знаходження, умови проживання.
Ринок науково-технічних розробок та інформації
Включає науково-технічну продукцію, технічні засоби інформації, інформативні системи. Цей сектор ринку обслуговує всі сфери людської діяльності. Без впровадження новітніх досягнень науки і техніки у виробництво не можна примножити національне багатство країни, підвищити добробут її громадян, забезпечити їхнє духовне та інтелектуальне зростання. Цим визначається місце ринку науково-технічних розробок та інформації у суспільно-економічному житті.
Особливе місце у цьому сегменті ринку у сучасному світі належить новим інформаційним технологіям і комп'ютерам. Вони прискорюють прогрес, дають змогу людям обмінюватися інформацією, незважаючи на кордони. Не виключено, що у XXI ст. люди робитимуть покупки через систему «Інтернет», використовуючи для цього комп'ютер, який стане та кою ж невід'ємною складовою життя людей, як сьогодні телефон.
Фінансовий ринок (ринок капіталу, фондовий ринок)
Це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів. Вона характерна лише для розвиненої ринкової економіки і включає: кредитний ринок і ринок цінних паперів. Такий ринок формується на основі коштів підприємств, організацій і населення й обслуговує обіг платіжних коштів, кредитів та цінних паперів. У розвиненому конкурентному середовищі він створює гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів для забезпечення фінансування витрат підприємств і організацій, істотного розширення можливостей вишукування необхідних фінансових ресурсів для виробничого і соціального розвитку.
Ринок праці (робочої сили)
Є однією з найважливіших ланок у розвине ній ринковій системі й означає надання прав кожній людині на вільний продаж своєї робочої сили за власним бажанням і вибором на засадах трудового найму.
Об'єктом купівлі-продажу робоча сила стає за умов існування, з одного боку, вільного вибору професії або виду діяльності, що передбачає вільне переміщення людини в межах країни і за її межами, придбання будинку, квартири або оренди її на певний час, а з іншого боку -- вільного вибору між зайнятістю і незайнятістю у суспільному виробництві. Інакше кажучи, не тільки людина, яка здатна до праці, може це робити чи не ро бити, а й той, хто наймає робочу силу, також має право на вибір. А це означає, що невіддільним атрибутом ринку праці є безробіття -- надзвичайно складна економічна і соціальна проблема для будь-якої країни. Класифікація ринків за ступенем зрілості ринкових відносин. Розвине ний ринок -- це система товарно-грошових відносин, які є визначальною формою зв'язку між суб'єктами господарської діяльності, покупцями і продавцями, що здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції товаровиробників і споживачів. Ціна на такому ринку формується під впливом закону вартості, попиту і пропозиції, граничної корисності. Вона є головним регулятором економічного життя. Поряд з цим держава виступає замовником значної кількості товарів і послуг, здійснює контроль за деякими цінами, встановлює мінімальну заробітну плату, а отже, є регулятором ринкових відносин. Характерними рисами розвиненого ринку є наявність різноманітних бірж, банків, страхових компаній, аудиторських і брокерських фірм та інших інституцій ринкової інфраструктури; відпрацьованість і узгодженість законодавчих актів, нормативних документів щодо господарського життя, його суб'єктів, їхніх прав, обов'язків і відповідальності; стійкої позитивної психологічної налаштованості населення щодо ринку.
Зміни в українській економіці зробили окрему організацію не тільки об'єктом управління, але і суб'єктом, що формує закони управління за власними критеріями. Законодавчо встановлені тільки система фіскальних вимог і правила фінансового бухгалтерського обліку. Незвична донині воля в прийнятті управлінських рішень разом з назрілою необхідністю використовувати її грамотно привертає увагу бізнесменів до давно сформованим у світі принципам і методам управління.
Процес формування вітчизняного управлінського підходу, мабуть, не може бути автоматичним переносом уже досягнутого в нашу практику господарювання. З одного боку, необхідно враховувати національні особливості, а з іншого боку, необхідно враховувати загальні тенденції удосконалювання бізнесу на базі науково-технічного прогресу і з метою кращого задоволення потреб споживачів.
Окремі задачі прийняття управлінських рішень по конкретних питаннях господарської діяльності організації сформульовані, методи їхнього рішення відомі.
Цікава проблема корпоративного представлення таких задач, пошук оптимальних рішень за комплексним критерієм, сформованому на базі довгострокових стратегій розвитку організації.
Побудова будь-якої системи управління включає три обов'язкових етапи:
- створення інформаційного простору, необхідного для визначення керуючих впливів;
- розробку методології синтезу керувань (у нашому випадку - автоматизованого прийняття управлінських рішень);
- створення форм (у тому числі екранних) представлення інформації про управлінські рішення, що рекомендуються, і обґрунтуваннях виданих рекомендацій.
Подача керуючих впливів на об'єкт, яким є фінансово-господарська діяльність організації, здійснюється в "ручному режимі" менеджером відповідного рівня.
Проблема створення єдиного інформаційного простору організації на сьогодні успішно вирішена, і це рішення реалізоване в численних програмних продуктах. Усі професійні розроблювачі систем управління підприємством використовують саме цей підхід. При цьому термін "управління" використовується в змісті упорядкованого і наочного представлення фрагментів інформаційного поля чи в потрібному місці системи, тобто в змісті "managment system", а не "control system"[2].
Створення загальної концепції автоматизації процесу прийняття управлінських рішень вчасно як з погляду потреб ринку, так і за рівнем існуючого програмного забезпечення в цій області.
В даний час маються два різних напрямки розвитку програмного забезпечення: задачі дослідження операцій в економіці, що використовують базу даних управлінського обліку, і задачі фінансового бухгалтерського обліку, що фіксують господарські операції, що відбулися, і відбивають фінансовий стан організації у виді балансу з наступним аналізом. Однак, база даних управлінського обліку й інформація для задач бухгалтерського обліку є підмножинами єдиного інформаційного простору організації. Тому для цілей автоматизації процесу прийняття управлінських рішень буде краще, якщо формування структури даних управлінського обліку в нашій країні відбудеться адекватно загальновідомій математичній постановці задач дослідження операцій в економіці організації. Для забезпечення якісного рішення кожної окремої задачі з погляду зовнішньої вихідної інформації необхідно формалізувати її як частину загальної задачі управління організацією, тобто використовувати корпоративний підхід.
Представляється правильним підійти до рішення проблеми з побудови структури областей прийняття рішень з наступною деталізацією її до конкретних задач управління.
Основою автоматизованого синтезу управлінських рішень може служити математична модель фінансово-господарської діяльності, у якій реалізовано формальний опис процедури виконання бухгалтерських проводок і побудови балансу організації. Модель представляє економічну інформацію методом простору станів у застосуванні до господарської діяльності організації. Вектор стану системи визначений як бухгалтерський баланс, деякі функції, що характеризують ефективність діяльності організації, трактуються як вихідні величини. Вхідними ж впливами в системі є господарські операції.
Представлення економічної інформації у виді підмножини управлінської інформації, а ця підмножина - як підмножина єдиного інформаційного простору дозволяє підійти до моделювання впливу управлінських рішень на баланс організації, через який може бути оцінена якість прийнятого управлінського рішення.
Отриману систему можна розбити на підсистеми, що моделюють окремі етапи фінансово-господарської діяльності організації, що вимагають прийняття управлінських рішень. Процедура прийняття такого рішення, як правило, є оптимізаційною процедурою за необхідним критерієм у заданих обмеженнях. Обмеження виходять як зв'язки виділеної підсистеми з іншими частинами системи, а критерії оптимізації задаються відповідно до загальної стратегії управління організацією.
Таким чином, математичне моделювання фінансово-господарської діяльності організації дозволяє на єдиному інформаційному просторі будувати оптимізаційні процедури пошуку управлінських рішень (наприклад, методами дослідження операцій).
Висновок
Концепція маркетингу персоналу -- система теоретично методологічних поглядів на розуміння та визначення суті, змісту, цілей, завдань, критеріїв, принципів і методів управління персоналом і розробка механізмів їх реалізації в умовах конкретної організації. Загальна концепція конкретизується через кадрову політику та кадрову роботу.
Основна ціль маркетингу персоналу:
формування висококваліфікованого, відповідального за доручену справу персоналу з сучасним економічним мисленням та розвитком по чуття професійної гордості;
забезпечення соціальної ефективності колективу.
Маркетинг персоналу як цілісна система виконує такі функції:
організаційну - планування потреб і джерел комплектування персоналу;
соціально-економічну -- забезпечення комплексу умов і факторів, спрямованих на раціональне закріплення й використання персоналу;
відтворювальну -- забезпечення розвитку персоналу,
Отже, маркетинг персоналу -- це і наука, і мистецтво ефективного управління людьми в умовах їх професійної діяльності. Це система принципів, методів і механізмів оптимального комплектування, розвитку й мотивації та раціонального використання персоналу. Управління персона лом повинно відповідати концепції розвитку підприємства, захищати інтереси працівників і забезпечувати дотримання законодавства про працю при формуванні, закріпленні (стабілізації) і використанні персоналу,
Отже, завдання зводиться до забезпечення підприємства в потрібній кількості й якості персоналу на поточний період і на перспективу.
Література
1. Савельєва В.С., Єськов О. Л. Управління персоналом: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Донбаська держ. машинобудівна академія. -- Краматорськ : ДДМА, 2004. -- 298с.
2. Формування ринкової економіки. Збірник наукових праць; Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики: Спец. вип. / Київський національний економічний ун-т / О.О. Бєляєв (відп.ред.). -- К. : КНЕУ, 2005.
3. Хміль Ф. І. Управління персоналом: Підруч.. -- К. : Академвидав, 2006. -- 488с. -- (Серія "Альма-матер").
4. Чудаєва І. Б., Миленький В. Д., Погребняк В. П., Шарапов В. М., Управління персоналом (Кадровий менеджмент): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Черкаський держ. технологічний ун-т. -- Черкаси : ЧДТУ, 2004. -- 119с.
5. Щербак В. Г. Управління персоналом підприємства. -- Х. : ХНЕУ, 2005. -- 218с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Інформаційне забезпечення управління. Можливості організації ефективної взаємодії підприємств з суб’єктами ринку інформаційних продуктів і послуг та державної підтримки. Структура інформаційного простору підприємства. Конкурентоздатність підприємства.
реферат [21,6 K], добавлен 23.03.2012Ринок праці і механізм його функціонування. Механізм формування і функціонування ринку праці, теоретичні підходи до його аналізу. Підходи до регулювання ринку праці. Методи державного регулювання. Структура й особливості ринку робочої сили України.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 09.05.2007Зайнятість як соціально-економічна категорія. Її принципи, структура, види, фактори та основні риси. Регулювання зайнятості населення. Механізм регулювання ринку робочої сили. Державна політика зайнятості. Регулювання попиту і пропозиції робочої сили.
реферат [36,7 K], добавлен 13.08.2009Особливості розвитку та сучасного стану інформаційного ринку України, аналіз механізму функціонування. Інформаційний ринок як функціонуючий механізм, заснований на загальних законах суспільного виробництва. Розгляд ознак інформаційного простору України.
курсовая работа [70,2 K], добавлен 13.10.2012Особливості ринку праці, закон пропозиції та попиту на ньому. Фактори, що діють у протилежному напрямку: ''ефект заміщення'' і ''ефект доходу''. Розрахунок попиту на робочу силу. Показники безробіття, його види: фрикційне, структурне, циклічне, приховане.
реферат [33,5 K], добавлен 09.09.2009Роль інформації в управлінні підприємством. Системи інформаційного забезпечення, їх елементи. Аналіз ринку сучасних модульних корпоративних інформаційних систем. Аналіз підсистеми інформаційного забезпечення ПАТ "Машинобудівний завод "Червоний Жовтень"".
дипломная работа [126,7 K], добавлен 11.07.2013Організація праці як система заходів щодо раціонального використання робочої сили. Суть поділу та кооперації праці. Основні показники продуктивності праці. Шляхи підвищення та методи виміру продуктивності. Рівень організації праці на підприємстві.
контрольная работа [68,6 K], добавлен 18.11.2010Структура і механізм функціонування ринку праці, зайнятість та проблеми молоді. Особливості функціонування ринку праці в умовах світової кризи. Регулювання зайнятості, ситуація в загальному секторі та в секторі молодих спеціалістів без досвіду роботи.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 13.11.2010Дослідження структури ринку підприємства, ринку збуту, ринку сировини та матеріалів. Конкурентоспроможність продукції та визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Оцінювання параметрів товару та цінової політики. Аналіз збутової системи.
курсовая работа [76,0 K], добавлен 18.02.2014Людський капітал і відтворення робочої сили. Попит та пропозиція робочої сили. Державна політика зайнятості і її ефективність. Забезпечення зайнятості. Соціальний захист населення – суть і шляхи досягнення.
реферат [32,5 K], добавлен 18.05.2002
