Менеджмент - процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з тим, щоб досягнути координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного досягнення завдань.

Термін управління спочатку визначив вміння об'їжджати коней та ними керувати. Англійське слово «to manage» (керувати) походить від кореня латинського слова «manus» (рука). Потім цим терміном почали визначати вміння володіти зброєю та керувати колісницями.

Управління організацією в умовах ринкової економіки складніше, ніж в умовах центральної системи. Це пов'язано з розширенням прав відповідальності та з необхідністю пристосування до змін у зовнішньому середовищі. Всі проблеми, які виникають перед організацією, неможливо вирішити без сучасного професійного менеджменту - цього могутнього прискорювача розвитку суспільства.

Менеджмент визначається як процес, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації та керують ними шляхом постановки цілей та розробки засобів їх досягнення. Процес менеджменту передбачає виконання функцій планування, організації, координації, мотивації, контролю праці робітників організації для досягнення певних цілей. Тому менеджмент - це вміння досягти поставлених цілей, спрямовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки людей, які працюють в організації. Тому можна розглядати менеджмент як процес впливу на діяльність окремого працівника, групи, організації в цілому з метою досягнення найкращих результатів.

Мистецтвом досягти цілі повинен володіти певний прошарок суспільства - менеджери, робота яких полягає в організації та управлінні зусиллями всього персоналу для досягнення цілей. Тому менеджмент визначається як орган чи апарат управління.

У свою чергу, можна система управління також впливає на навколишнє середовище, подаючи на виходи системи інформацію та продукт функціонування системи (товари, послуги, фінанси та iн.).

Отже, для ефективного функціонування будь-якої системи управління необхідно врахувати всі чинники як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, які на неї впливають.

Мета роботи - зробити багатофакторний аналіз менеджменту підприємства, а також виявити переваги та недоліки системи управління підприємством, використовуючи математичні, статистичні методи дослідження, а також методи економічного та фінансового аналізу.

Отже, основною метою курсового проекту є пошук та опрацювання найбільш ефективної стратегії, що дозволяє забезпечити підприємству фінансову стійкість для вирішення його стратегічних завдань, проаналізувавши його роботу і основні показники. Це необхідно, щоб завод зміг підвищити контрольовану частку ринку, удосконалювати свою продукцію, встановлювати найбільш ефективний рівень цін і підтримувати свою репутацію як на українському, так і на світовому ринку.

1. Теоретичні аспекти управління. Поняття і сутність менеджменту

управління стратегія підприємство

Термін «менеджмент» походить від англ. Manage - управління, керування. У зарубіжній та вітчизняній літературі можна знайти безліч авторських визначень менеджменту, що пояснюється багатозначністю цього поняття, оскільки є організаційна, функціональна та особова складові менеджменту. Так, нерідко під менеджментом розуміємо структуру управління підприємством, тобто його ієрархію і всіх менеджерів - вищої, середньої та низової ланок. Це і є організаційно-структурний бік менеджменту.

Якщо під менеджментом розуміти поточний процес виконання функцій управління підприємством, то це - функціональна характеристика менеджменту.

Врешті, менеджмент як мистецтво управління виробничими процесами конкретною особою є особовою характеристикою його

Узагальнюючи різноманітні характеристики менеджменту, можна дати таке визначення його: менеджмент - це система організації колективної праці, ефективного використання ресурсів, концентрації зусиль на безперервному підвищенні якості роботи персоналу підприємства (організації).

Проф. В. І. Терещенко наголошує на потребі розрізняти поняття організації і управління (менеджменту). Під організацією слід розуміти структуру, у рамках якої здійснюються певні заходи. А управління - це сукупність скоординованих заходів, спрямованих на досягнення певної мети. Організація - свого роду «анатомія» підприємства, управління - його фізіологія.

Отже, менеджмент являє собою поточну діяльність з управління виробництвом товарів чи послуг у рамках певної організації Однак організація не виникає сама по собі, а є також породженням менеджменту, його функцією. Організаційна складова менеджменту охоплює організацію структур, інформаційних каналів, ді­ловодство, облік, контроль, аналіз, планування, прийняття рішень і організацію праці в широкому розумінні цього слова. Сюди відносять оптимізацію розмірів підприємства, централізацію і децентралізацію управління, поділ праці в апараті управління, загальну організаційну структуру, штати працівників, обов'язки, пов­новаження та делегування їх, мотивацію та стимулювання праці.

Важливою складовою частиною менеджменту створення відповідних умов праці або виробничого. Середовища. Сюди відносять правові норми, що регулюють працю робітників, фахівців і управлінських працівників, додержання гігієнічних та ергономічних параметрів робочих місць, приміщень та устаткування; психофізіологію трудових процесів тощо.

Управлінська діяльність пов'язана також з інженерно-економічним забезпеченням виробничо-господарських процесів. Слід зазначити, що в Україні управління всіма галузями та системами, у тому числі споживчою кооперацією, було гіпертрофованим саме у цьому напрямі. Можливо, це пояснюється тим, що цілеспрямовано не провадилась підготовка кадрів управління, а до практичного управління залучили галузевих фахівців, які неминуче змушені були спиратися на відповідну систему професійних знань і в основному зосереджували свою діяльність на інженерно-економічних питаннях. Лише з набуттям досвіду керівництва більшість з них приходили до розуміння тієї істини, що управління виробничо-господарськими процесами зводиться до управління людьми, а для цього потрібно розуміти мотивацію поведінки людини у сфері виробництва та управління та вміти створювати сприятливі зовнішні і внутрішні умови для здійснення цієї діяльності.

Виробничо-господарська діяльність підприємства спрямована на оволодіння ринком товарів чи послуг, які воно виробляє, ефективне використання складових чинників виробництва (праці, сировини, устаткування) і своїх та залучених коштів. Відповідно до цього менеджмент структурно можна розподілити на три складові частини: маркетинг, виробничий менеджмент, фінансовий менеджмент.

Ефективна діяльність з управління соціально-економічними системами здійснюється за умови персональної загальної відповідальності за досягнення чітко сформульованої мети, що можливо лише у випадку поділу праці в апараті управління та надання менеджерам усіх рівнів відповідних повноважень та прав для прийняття позитивних і негативних санкцій.

Відповідальність - це обов'язок того чи іншого члена колективу (керівника, фахівця чи іншого працівника) звітувати за виконання завдань чи операцій, які входять у його службові обов'язки. Відповідальність може бути загальною і частковою, а її конкретне вираження залежить від специфіки праці менеджера. Наприклад, коло обов'язків голови правління райспоживспілки охоплює види робіт і відповідальність, відмінну від видів робіт і відповідальності головного бухгалтера, начальника планово-економічного відділу або директора. Відповідальність залежить також від посади, яку обіймає менеджер. Чим вище менеджер в ієрархії управління, тим ближча його часткова відповідальність до загальної відповідальності за підприємство (організацію).

Відповідальність у принципі завжди персональна, хоча й може бути груповою. Так, групову відповідальність за громадську та господарську діяльність споживчого товариства несе його правління, за торгове обслуговування пайовиків і населення - торговий відділ Проте не зважаючи на те, що в споживчій кооперації прийняте колегіальне управління, слід намагатися встановити персональну відповідальність, пам'ятаючи істину: «якщо всі відповідають за все, то ніхто ні за що не відповідає».

Складовою частиною менеджменту є також наявність цілей, які повинні досягатися наполегливою діяльністю. Цілі можуть встановлюватися самостійно або ззовні, вищою ланкою управління. Вони повинні бути зрозумілими, чітко сформульованими, такими, що можуть бути реально досягнутими та проконтрольованими. В іншому випадку йдеться лише про бажання чи наміри.

Взаємодія в процесі виробництва чи управління ґрунтується на поділі праці і завдань між окремими працівниками чи групами працівників. Механізмом, який поєднує окремі частини розподіленої праці, є менеджмент, що означає у цьому розумінні координацію праці працівників та їхніх груп.

Для того щоб управляти виробничим або іншим процесом, потрібно мати повноваження, тобто владу щось робити, розпоряджатися, користуватися певною свободою дій. Повноваження виражаються у службовій компетенції менеджера і тісно пов'язані з відповідальністю, розглянутою вище. Для досягнення поставлених цілей менеджер повинен мати у своєму розпорядженні систему позитивних та негативних санкцій, які він може застосовувати до того чи іншого підпорядкованого йому співробітника. Санкції повинні ґрунтуватися на мотивації поведінки підлеглого. Як правило, ефект досягається при застосуванні позитивних санкцій - преміювання, морального заохочення. На деяких працівників ефективно впливають негативні санкції - догана, осудження, позбавлення премії. Отже, менеджмент - складне соціальне явище, яке являє собою специфічну діяльність певної категорії людей у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і багато в чому визначає ефективність цієї діяльності.

Предметом (об'єктом вивчення) науки управління (менеджменту) є суспільні відносини, що виникають між людьми у процесі виробництва, обміну та спожи­вання матеріальних благ (послуг) з приводу погодження та координації спільних дій для досягнення окреслених цілей, тобто відносини управління. Відносини управління виступають похідними від виробничих, економічних відносин людей, є надбудовного категорією над економічним базисом. Характер відносин управління, процеси формування і розвитку їх, зумовлені характером виробничих відносин та формами власності на засоби виробництва.

Управління кооперативним господарством (кооперативний менеджмент) є складовою частиною управління суспільним виробництвом, а його предметом є відносини управління, що виникають у різних галузях, ланках і на різних рівнях споживчої кооперації, а також закони і закономірності розвитку їх. Оволодіння наукою менеджменту озброює органи управління знаннями, що забезпечують можливість розробки науково обґрунтованих форм, методів, прийомів, систем управління, а також рекомендацій для вирішення конкретних організаційно-управлінських проблем.

Загальним методом менеджменту як науки є діалектичний підхід, що дав змогу правильно вирішувати питання удосконалення форм та методів управління ви­робництвом в умовах мінливих економічних ситуацій, передбачає вивчення окремих аспектів, елементів та зв'язків системи управління. Це здійснюється за допомогою методів спостереження, моделювання, аналізу, синтезу та узагальнення, індукції і дедукції та ін.

Розвиток менеджменту як науки не є ланцюгом послідовних кроків уперед. Швидше його можна охарактеризувати як розвиток паралельно-послідовних підходів до управління, які в чомусь збігалися, а в чомусь відрізнялися. Цей паралельно-послідовний розвиток наукових досліджень пояснюється тим, що вони були спрямовані як на дослідження суб'єктів управління (людини, груп людей), так і об'єктів управління (техніки, людей). Отже, успіхи в теорії менеджменту завжди залежали від успіхів в інших, пов'язаних з управлінням, сферах, таких як математика, Інженерні науки, психологія, соціологія, антропологія та інші. Розвиток цих галузей знань давав дедалі більше фактів для дослідників у галузі управління, а також озброював їх методами досліджень споріднених наук. Ці знання допомагали науковцям зрозуміти, чому деякі попередні теорії управління не витримували перевірки практикою, що підштовхувало дослідників до проведення нових наукових розробок.

2. Характеристика діяльності підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» займається гірничошахтним і гірничорудним машинобудуванням, включає в себе конструкторські організації, віднесені до числа наукових установ, а також проводить оптову торгівлю своєю продукцією. Історія підприємства нараховує більше 114 років, вона розпочалася з організації слюсарно-механічного цеху Н.Ф. Фон Дітмаром в 1891 році на хвилі бурхливого розвитку промисловості в Російській Імперії. Після Жовтневої революції підприємство було націоналізовано і неодноразово перейменовувався, поки не отримало назву, яка носить і понині - «Світло Шахтаря». У 1994 році підприємство було приватизовано і зареєстровано під своїм нинішнім назвою.

Внутрішнє середовище організації виявляє постійний і найбезпосередніший вплив на функціонування організації. Внутрішнє середовище має кілька зрізів, кожний з яких включає набір ключових процесів і елементів організації, стан яких у сукупності визначає той потенціал і ті можливості, якими розташовує організація.

Методологічною основою аналізу всіх економічних процесів і явищ є системний підхід. Його використання дозволяє врахувати безліч факторів всілякого характеру, виділити з них ті, які виявляють на об'єкт найбільший вплив з погляду сформульованих загальносистемних цілей і критеріїв, знайти шляхи й методи ефективного впливу на них або ж адаптації. Системний підхід сприяє, головним чином, виробленню правильного методу мислення про процес керування в цілому і його окремих підсистемах. Він забезпечує з одного боку, основу для виділення границь досліджуваного об'єкта (тобто внутрішнього середовища підсистеми) і його зовнішнього середовища, а з іншого розглядає останні у взаємозв'язку й взаємозумовленості.

3. Аналіз внутрішнього середовища підприємства

Основний значимої опорою ефективності роботи будь-якого підприємства є фінансова стійкість при всіляких як сприятливих, так і несприятливих умовах. Проблема фінансової стабільності на даному етапі розвитку української економіки стоїть на першому місці і для всієї держави, і для українських промислових підприємств зокрема. Не є винятком і підприємство ВАТ «Світло шахтаря». У результаті неплатоспроможності споживачів на заводі постійно складається дебіторська заборгованість. Це підтверджує важливість актуальність обраної теми щодо даного підприємства.

Для зменшення складається заборгованості завод був змушений частково призупинити відвантаження обладнання, хоча і не зупиняв виробництво повністю, беручи до уваги труднощі вугільних підприємств. Такий стан роботи організації не може бути постійним, а отже вироблення стратегії стабілізації та покращення фінансового становища - сама основна задача менеджменту підприємства.

Для вивчення й аналізу будь-якого механізму або системи необхідно проаналізувати його внутрішній стан і середовище, визначити переваги й недоліки, особливості взаємодії системи.

Внутрішнє середовище організації - це та частина загального середовища, яке перебуває в рамках організації. Вона виявляє постійний і найбезпосередніший вплив на функціонування організації. Внутрішнє середовище має кілька зрізів, кожний з яких включає набір ключових процесів і елементів організації, стан яких у сукупності визначає потенціал і можливості організації. Внутрішнє середовище в даній роботі аналізується по наступних напрямках: організація фірми, проведення, фінанси фірми, маркетинг, персонал.

Аналіз внутрішнього середовища спрямований на з'ясування того, якими сильними й слабкими сторонами має організація. Сильні сторони служать базою, на яку організація опирається в конкурентній боротьбі і яку вона повинна прагне розширити й зміцнити. Слабкі сторони - це предмет пильної уваги з боку керівництва, яке повинне робити все можливе, щоб позбутися їх

Галузь, в якій працює підприємство - важке машинобудування - давно склалася і порівняно добре розвинена галузь на Україну, а сам завод відомий як одне з провідних підприємств в галузі протягом довгого часу. Асортимент продукції, що виготовляється відповідно досить великий. У ВАТ «Світло Шахтаря» проводяться наступні вироби:

- Забійні скребкові конвеєри для вугільних, сланцевих шахт і калійних рудників всіх категорій;

- Перевантажувальні і штрекові конвеєри для транспортування вугілля для шахт будь-якого рівня небезпеки;

- Розбірні переносні конвеєри для прохідницьких робіт;

- Шахтні головні світильники;

- Фари для шахтних електровозів;

- Дистилятори;

- Запчастини для конвеєрів;

- Товари споживчі;

Вугільна промисловість, підприємства якої є основними споживачами продукції, зараз переживає глибоку кризу як у фінансовому аспекті, так і в аспекті матеріально-технічної бази. Обсяги виробництва профілюючої продукції, шахтних конвеєрів, на рік становить 97 шт., Що в грошовому еквіваленті не перевищує 152 млн. грн., Інших товарів і послуг виробляється більше ніж на 5 млн. грн., При чому обсяг профільної продукції у багато разів перевищує обсяг побічної. Площа, зайнята підприємством перевищує 30 гектарів, На ній розташовано 12 цехів, відділ механізації та автоматизації, відділ капітального будівництва та три спеціалізовані складу.

ВАТ «Світло Шахтаря» займає гідне місце на ринку гірничодобувної продукції в Україну, маючи потужну сировинну та науково-технічну базу, завод має величезний потенціал. При обставинах, що склалися завод «Світло Шахтаря» не може повністю реалізувати свої потенційні промислові потужності, від чого терпить збитки.

Що стосується виробничого циклу продукції, то можна відзначити наступні характеристики:

Наявність відпрацьованого і безперервного циклу виробництва для всіх основних видів продукції;

Відсутність вузької спеціалізації виробництва, можливість виробляти побічну продукцію і товари народного споживання;

Стабільний, але не високий рівень впровадження нових технологій при виробництві;

Відпрацьована стратегія організація робочого часу персоналу підприємства;

Найбільш високу якість продукції підприємства серед виробників Україні;

Призупинення відвантаження готової продукції покупцеві у зв'язку з численними заборгованостями;

Порівняно низька собівартість виробництва продукції;

Наявність допоміжних і обслуговуючих виробництв та установ.

Все це вказує на великий потенціал заводу при обмежених можливостях його використання в даний момент.

4. Дослідження зовнішнього середовища

4.1 Аналіз впливу факторів макросередовища

Економічне середовище. Важка економічна ситуація в Україні, що триває з часу отримання державою незалежності з невеликими коливаннями, призвела до закриття багатьох українських заводів, як невеликих так і великих. ВАТ «Світло Шахтаря» вдалося уникнути таких наслідків, хоча і його економічне становище за ці роки значно похитнулося. У першу чергу це обумовлено загальністю кризи, що охопила промисловість України. Глибокий і важку кризу у вугільній галузі, яка і є найбільшим споживачем продукції заводу, викликав різке і сильне падіння платоспроможності підприємств, задіяних у цій галузі, що не могло не позначитися на становищі ВАТ «Світло Шахтаря». Саме зниження платоспроможності споживачів товарів підприємства послужило причиною зростання дебіторської заборгованості.

Неплатежі, інфляція, шоки обмінного курсу національної валюти тільки погіршували ситуацію. У даний момент дія багатьох зазначених факторів призупинено, зафіксований рівень дебіторської заборгованості підприємству. Хоча основну проблему цим вирішити неможливо. Необхідні активні дії по зниженню боргів заводу.

Сказане вище не дає можливості сподіватися на швидке повне рішення задачі. У результаті останніх політичних змін економічне становище країни знову нестабільно, знову спостерігається зростання інфляції, економічний спад. Прогнозувати щось однозначно в даний момент досить складно, тим більше з огляду на близькість парламентських виборів. Стратегія менеджерів підприємства повинна це враховувати і повинна передбачати певну гнучкість у залежності від обставин.

Політико-правове середовище. Аналіз даного компоненту середовища має надзвичайно велике значення, особливо у світлі вищесказаного. В Україні багато чого залежить від політичної ситуації, а діяльність будь-якої організації регулюється тільки законодавчо. Податкове законодавство України має свою специфіку і є нестабільним на даний момент, і може чинити негативний вплив на організацію тільки своєю нестабільністю. Оскільки дане підприємство не є монополістом у своїй галузі, антимонопольне законодавство на його діяльність не поширюється і не обмежує її. Існує ряд законів, які підтримують діяльність підприємства, але їх реальний вплив на ситуацію мінімально. Вся продукція ВАТ «Світло Шахтаря» зареєстрована і сертифікована. Підприємство при здійсненні збуту своєї продукції використовує власну зареєстровану торговельну марку (ЗСШ).

В основному більшість законодавчих актів, що стосуються діяльності підприємства не надають стримуючого або обмежує впливу на нього. Що стосується політичної обстановки в державі, можна сказати, що вона може побічно, але істотно впливати на роботу організації. Цей вплив може виявлятися як шляхом безпосередніх дій щодо зміни положення основних споживачів (державні програми розвитку вугільної і гірничорудної галузей промисловості), так і дії, спрямовані на поліпшення економічної ситуації в цілому. Здійснення державою таких дій призведе до поліпшення матеріального становища споживача і до підвищення його платоспроможності, що істотно полегшить реалізацію цілей організації і буде сприяти поліпшенню становища підприємства надалі.

Науково-технічне середовище. Щодо відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» можна сказати, що науково-технічний прогрес не може не впливати на його розвиток. За сприятливих обставин завод, володіючи всіма необхідними для цього потужностями, може здійснювати інноваційну діяльність, удосконалювати свою продукцію, впроваджувати нову техніку підвищеної якості, виробляти нові види продукції. Хоча найактивніше технічні нововведення будуть здійснюватися у напрямах вдосконалення виробничого процесу, товарів і процедур обслуговування, менше - в напрямку створення інновацій, навіть не дивлячись на те, що це могло б підвищити попит серед потенційних покупців.

Для забезпечення таких дій будуть використовуватися виключно потужності підприємства, у цій сфері працюють конструкторські організації, внесені до числа наукових установ, які входять в організаційну структуру заводу. Робота в зазначеному напрямку допоможе організації зберегти і розширити свої позиції на ринку, збільшити можливості експорту товарів за кордон, підвищити конкурентоспроможність своєї продукції.

Демографічна середовище. Враховуючи, що пропонований асортимент товарів ВАТ «Світло Шахтаря» не розрахований на масове споживання, обсяг його продажів на пряму не залежить від демографічної ситуації в країні.

Будучи визнаним центром науково-технічного розвитку як Слобожанщини, так і Україна, Харків в змозі повністю забезпечувати виробництво, здійснюване на підприємстві «Світло Шахтаря», кваліфікованими кадрами всіх необхідних спеціальностей. Усі виробничі підрозділи заводу знаходяться у Харкові і забезпечуються трудовими ресурсами міста або передмістя.

Культурне середовище. Завод ВАТ «Світло Шахтаря» підтримує висококультурні цінності українського суспільства та сприяє їх розвитку в силу своїх можливостей. У цій сфері працює підвідомчий підприємству будинок культури.

Моральним обов'язком керівництва є так само підтримку здоров'я і здорового способу життя своїх працівників. Це забезпечується за рахунок роботи підвідомчих підприємству баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів, спортивних майданчиків та стадіону а так само власної медико-санітарної частини.

Для полегшення становища працівників, які мають дітей, а так само для організації дошкільного виховання і навчання дітей працює заводський датський сад.

4.2 Постачальники як один з факторів зовнішнього середовища

Територіально основні клієнти організації - вуглевидобувні шахти - в Україну розташовані на сході країни (Донецька, Луганська та Дніпропетровська області), у Львівській області а так само в Росії і Білорусії. Такі шахти мають різні форми власності, різний рівень рентабельності і не всі з них можуть залишатися постійними покупцями продукції заводу «Світло Шахтаря».

Незважаючи на це серед підприємств добувної галузі ще з часів СРСР склався певний контингент підприємств, які є постійними покупцями продукції «Світло Шахтаря». В даний час підприємство будує свої відносини з ними на принципах ринкової економіки.

Інформація про основні характеристики споживачів продукції та послуг підприємства за регіонами України та зовнішніх ринків приведена в таблиці.

Таблиця 4.1. Споживачі продукції та послуг ВАТ «Світло Шахтаря»

Стан законодавства часто характеризується не тільки його складністю, а й рухливістю, а інколи навіть невизначеністю, особливо, в Україні, яка стоїть на шляху перетворення економіці на ринкову.

У законодавчій системі України існують декілька Законів, в яких визначається юридичний статус здійснюваної діяльності. Тут приведений не повний перелік Законів України, який керується підприємство при здійсненні виробничо-господарської і комерційної діяльності:

Закон України «Про підприємства»;

Закон України «Про суспільство, що господарює,»;

Закон України «Про податок на додану вартість»;

Закон України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності»;

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

Закон України «Про ціни і ціноутворення»;

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

Митний кодекс України;

Закон України «Про єдиний митний тариф»;

інші Закони України необхідні для здійснення виробничо-комерційної діяльності.

Трохи докладніше про деяких з основних Законів:

1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про обмеження монополізму і недопущенні несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності» №2132 від 18.02.92 р. Цей Закон визначає правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності і здійснення державного контролю за дотриманням норм антимонопольного законодавства.

2. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО захист від несумлінної конкуренції» №236 від 07.06.96 р. Цей Закон визначає правові основи захисту суб'єктів, що господарюють, (підприємців) і споживачів від несумлінної конкуренції. Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових і інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин. [8]

Кожний із Законів перебуває з поділів, що у свою чергу діляться на статті. Як і всі закони, Закони регулюючі відношення з приводу конкуренції, постійно доповнюються й уточнюються вищими органами державної влади.

Нижче приведені категорії який визначаються Законом України «Про обмеження монополізму і недопущенні несумлінної конкуренції в підприємницькій діяльності»:

товар - продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації;

ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару однієї споживчої вартості, у рамках якої визначається монопольне положення;

конкуренція - змагання підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, у яких споживач;

монопольне положення - домінуюче положення підприємця, що дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку конкретного товару. Монопольним є положення підприємця, частка якого на ринку конкретного товару перевищує 35%;

монопольна ціна - ціна, що встановлюється підприємцем, що займає монопольне положення на ринку, і приводить до обмеження конкуренції і порушенню прав споживача;

монопольна діяльність - дія (бездіяльність) підприємця (підприємців) в умовах монопольного положення на ринку одного підприємця (групи підприємців) у виробництві і реалізації товарів, а також дія (бездіяльність) органів влади і керування, спрямовані на недопущення, корінне обмеження або усунення конкуренції;

До третього підрозділу можна зробити такий висновок:

1. Керівник підприємства має враховувати зовнішнє середовище в цілому, оскільки організація є відкритою системою, яка залежить від взаємообміну ресурсами і результатами діяльності із зовнішнім світом.

2. Значіння зовнішніх факторів змінюється від організації до організації та від підрозділу до підрозділу.

3. Всі фактори зовнішнього середовища взаємозалежні та взаємодіють між собою.

Список літератури