Реалізація функцій менеджменту в ТОВ "Лісоторгова база"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Оцінка системи управління торговельної організації і особливостей стратегічного менеджменту

2. Оцінка факторів впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на інноваційну діяльність організації, характеристика інноваційної інфраструктури

3. Аналіз існуючої підсистеми стратегічного управління в організації

4. Оцінка системи планування та організації інвестиційної роботи в організації

5. Інвестиційний аналіз на підприємстві, сфери його проведення

6. Оцінка ділових та особистих якостей керівника

7. Системи інвестиційного аналізу по підприємству в цілому і інвестиційна стратегія

8. Програми реальних інвестицій і принципи їх формування в торговельній організації

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Об'єктом дослідження є ТОВ «Лісоторгова база», яка знаходиться в місті Луганську, вул. Об'їзна, 7, тел. (0642) 34 - 64 - 77 і займається оптовим і роздрібним продажем будівельних матеріалів. На сучасному етапі фабрика досить ефективно функціонує на ринку. Урізноманітнюючи асортимент продукції для задоволення потреб споживачів, підприємство складає здорову конкуренцію для фірм, що працюють в даній галузі. Незважаючи на нестабільну економічну ситуацію витримує тиски інфляції.

Для збереження і підтримання необхідного рівня обслуговування в галузі, необхідна наявність ефективної системи менеджменту в організації та вирішення існуючих на підприємстві проблем, а саме: вийшло з ладу дороге устаткування , чергова інвентаризація виявила незначну нестачу товару на складі, зменшення кількості кваліфікованих працівників. Відповідно предметом дослідження в курсовому проекті є система менеджменту товариства.

Метою практики є розроблення фактичної системи менеджменту і її раціоналізація. Відповідно до мети проекту його завданнями є розроблення технології менеджменту, тобто реалізація функцій менеджменту в організації; формування методів менеджменту на підприємстві; розроблення та реалізація управлінських рішень в організації, формування раціональних управлінських рішень з метою розв'язання існуючих на підприємстві проблем; удосконалення системи комунікацій в організації; формування та забезпечення функціонування формальних та неформальних груп у товаристві; обґрунтований вибір підходів до керівництва менеджерів організації при подоланні існуючих організаційних проблем; визначення ефективності фактичної та раціональної системи менеджменту.

1. Оцінка системи управління торговельної організації і особливостей стратегічного менеджменту

Планування інвестиційної діяльності становить основу управління інвестиційною діяльністю підприємства. Планування -- це, насамперед, процес вироблення й прийняття рішень, що дають можливість забезпечити ефективне функціонування й розвиток підприємства в майбутньому.

Планування інвестиційної діяльності -- це процес розробки системи планів і планових показників із забезпечення підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому.

Основні принципи інвестиційного планування такі:

1. Науковий характер планування. Цей принцип означає, що при розробці й прийнятті планових рішень повинні бути використані наукові методи планування.

2. Безперервність планування. Цей принцип означає, що планування розглядається не як одинична дія, а як постійний процес вироблення планових рішень відповідно до змінних умов зовнішнього й внутрішнього середовища.

3. Координація й інтеграція. Цей принцип означає необхідність координації планової діяльності між структурними підрозділами одного рівня (по «горизонталі») і інтеграції планової діяльності між вищестоящими й нижчестоящими підрозділами підприємства (по «вертикалі»).

4. Економічність планування. Цей принцип означає, що плани повинні передбачати такий шлях досягнення мети, що пов'язаний з одержанням максимального ефекту, а витрати на складання плану не повинні перевищувати цей ефект.

5. Системність планування. Цей принцип означає, що інвестиційні плани повинні бути чітко взаємозалежні й складати єдину систему.

Об'єктами інвестиційного планування є:

- постановка цілей інвестиційної діяльності й вироблення інвестиційної стратегії підприємства;

- розподіл і перерозподіл інвестиційних ресурсів відповідно до змін зовнішнього й внутрішнього середовища;

- визначення необхідних стандартів інвестиційної діяльності;

- інші об'єкти.

Існує кілька форм інвестиційного планування залежно від періоду його здійснення. Виділяють:

1. Стратегічне планування інвестиційної діяльності. Результатом стратегічного планування є розробка довгострокової інвестиційної стратегії й інвестиційної політики підприємства. Плановий період -- понад 1 рік.

2. Тактичне планування інвестиційної діяльності. Результатом тактичного планування є розробка системи середньострокових поточних планів інвестиційної діяльності. Плановий період -- 1 рік.

3. Оперативне планування інвестиційної діяльності. Результатом оперативного планування є розробка короткострокових оперативних планових завдань із питань інвестиційної діяльності на період менше 1 року -- квартал, місяць.

Усі форми інвестиційного планування перебувають у тісному взаємозв'язку й здійснюються в певній послідовності, що являє собою процес інвестиційного планування.

Основою інвестиційного планування на підприємстві є інвестиційне прогнозування.

Інвестиційне прогнозування -- це більш-менш достовірне передбачення розвитку інвестиційних процесів на далеку або близьку перспективу. У процесі інвестиційного прогнозування на основі наявних даних будуються припущення про можливий подальший розвиток інвестиційного ринку, змінах інвестиційного клімату й інвестиційної позиції підприємства.

Прогноз -- це результат процесу прогнозування, виражений у текстовій, математичній, графічній або іншій формі судження про можливий стан об'єкта в майбутньому.

Прогнози можна класифікувати за декількома ознаками:

1. Залежно від тимчасового охоплення:

- короткостроковий прогноз -- це прогноз строком до 1 місяця (наприклад, тижневі прогнози руху готівки);

- середньостроковий прогноз -- це прогноз строком до 1 року (наприклад, місячні й квартальні прогнози темпів інфляції);

- довгостроковий або перспективний прогноз -- це прогноз строком понад 1 рік (наприклад, прогноз змін інвестиційного клімату в країні).

2. Залежно від типу прогнозування:

- пошуковий прогноз -- це прогноз, отриманий методом наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього;

- нормативний прогноз -- це прогноз, отриманий методом нормативно-цільового прогнозування, у рамках якого спочатку визначаються цілі й орієнтири на майбутній період часу, а потім оцінюється розвиток об'єкта виходячи із цих орієнтирів;

- прогноз, заснований на творчому баченні -- це прогноз, отриманий на основі суб'єктивних знань прогнозиста, його інтуїції.

3. Залежно від можливості впливу на майбутнє:

- пасивний прогноз -- це прогноз, що виходить із того, що в силу певних причин підприємство не має наміру впливати на об'єкт, і передбачається можливість самостійного, що не залежить від дій підприємства, розвитку зовнішніх процесів;

- активний прогноз -- це прогноз, що передбачає можливість активного впливу підприємства на зовнішнє середовище.

4. За ступенем імовірності:

- інваріантний прогноз -- це прогноз, що включає тільки один варіант розвитку подій;

- варіантний прогноз -- це прогноз, що ґрунтується на положенні про значний ступінь невизначеності зовнішнього середовища і який включає кілька ймовірних варіантів розвитку подій.

5. За способом подання результатів:

- точковий прогноз -- це прогноз, який допускає, що даний варіант має тільки одне єдине значення прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 3%);

- інтервальний прогноз -- прогноз, у якому передбачається деякий діапазон значень прогнозованого показника (наприклад, через 3 місяці ціна на позикові інвестиційні ресурси зросте на 2,5-3,5%).

На підставі інвестиційних прогнозів розробляється інвестиційна стратегія підприємства, що є основою для розробки поточних планів інвестиційної діяльності. Поточні плани інвестиційної діяльності визначають основу для розробки й доведення до виконавців оперативних короткострокових інвестиційних планів підприємства

Процес планування інвестиційної діяльності на підприємстві представлений на рис. 1.

Необхідність техніко-економічного обґрунтування планів визначає систему показників інвестиційних планів.

В інвестиційних планах використовуються такі види показників:

1. Кількісні і якісні показники. Кількісні показники виражаються абсолютними величинами. До них належать: обсяг інвестицій; запровадження в дію основних виробничих фондів і виробничих потужностей; розмір грошових потоків; сума прибутку; ціна цінного папера; розмір дивідендів та ін. Якісні показники є відносними величинами, до них належать: рентабельність інвестицій, ефективність інвестицій, фондовіддача, зниження собівартості продукції та інші показники.

2. Об'ємні й питомі показники. Об'ємні показники встановлюють абсолютні величини інвестиційної діяльності в цілому. До них належать: обсяг реальних інвестицій; обсяг фінансових інвестицій; сума кредиту тощо. Питомі показники встановлюють відношення двох або декількох взаємозалежних показників, до них належать: капітальні вкладення на одиницю виробничої потужності; позикові інвестиційні ресурси на одиницю власних коштів та ін.

Рис. 1. Процес планування інвестиційної діяльності ТОВ «Лісоторгова база»

2. Оцінка факторів впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на інноваційну діяльність організації, характеристика інноваційної інфраструктури

Таблиця 1. Результати експертного оцінювання впливу факторів зовнішнього середовища на ТОВ «Лісоторгова база»

Фактори	Середня експертна оцінка впливу, бали	Середня вагомість факторів	Зважений рівень впливу, бали
Споживачі	+5	0,1	+0,5
Постачальники	+3	0,1	+0,3
Конкуренти	-2	0,1	-0,2
Державні органи влади	-3	0,05	-0,15
Інфраструктура	1	0,1	+0,1
Законодавчі акти	-3	0,08	-0,24
Профспілки, партії та інші громадські організації	+2	0,04	+0,08
Система економічних відносин у державі	+3	0,04	+0,12
Організації-сусіди	0	0,03	0
Міжнародні події	2	0,05	0,1
Міжнародне оточення	+2	0,05	+0,1
Науково-технічний прогрес	+3	0,08	-0,32
Політичні обставини	+2	0,01	+0,02
Соціально-культурні обставини	-2	0,05	-0,1
Рівень техніки та технології	-1	0,07	-0,07
Особливості міжнародних економічних відносин	-1	0,03	-0,03
Стан економіки	-3	0,02	-0,06

Отже, як видно з таблиці 1, на діяльність організації найбільш позитивно впливають такі фактори зовнішнього середовища, як споживачів, постачальники, система економічних відносин у державі, науково-технічний прогрес. При цьому необхідно зауважити, що більшість з аналізованих факторів (7 з 17) здійснюють негативний вплив на діяльність організації, а найбільш негативно діючими чинниками є законодавчі акти, державні органи влади, та стан економіки, конкуренти.

Таблиця 2. Результати експертного оцінювання впливу факторів внутрішнього середовища на ТОВ «Лісоторгова база»

Фактори	Середня експертна оцінка впливу, бали	Середня вагомість факторів	Зважений рівень впливу, бали
Цілі	5	0,09	0,45
Структура	4	0,15	0,6
Завдання	4	0,06	0,24
Технологія	3	0,2	0,3
Працівники	4	0,3	1,2
Ресурси	3	0,2	0,6

Отже, як видно з таблиці 3 найбільш розвиненим фактором внутрішнього середовища є висококваліфіковані працівники підприємства, на одному рівні відбувається вплив структури та ресурсів на діяльність організації, найбільш негативно впливають на діяльність неструктурованість завдань та використання застарілих технологій.

3. Аналіз існуючої підсистеми стратегічного управління в організації

Інвестиційна діяльність ТОВ «Лісоторгова база» не зводиться тільки до фінансування поточних інвестиційних потреб підприємства. У сучасних умовах все більше керівників пріоритетного значення надає формуванню перспективних напрямів інвестиційної діяльності підприємства, ефективним інструментом чого є стратегічне планування. Стратегічне планування інвестиційної діяльності являє собою найбільш складну форму планування. Ця складність зумовлена, насамперед, довгостроковим періодом здійснення стратегічного планування й виникаючою звідси високою мірою непередбачуваності реалістичності планових рішень.

Стратегічне планування інвестиційної діяльності -- це процес планування довгострокових інвестиційних цілей підприємства й шляхів досягнення цих цілей.

Період стратегічного планування становить 3-5 років і залежить від ряду факторів, до яких належать:

- тривалість періоду загальної стратегії розвитку підприємства;

- передбачуваність інвестиційного клімату держави, регіону, а також розвитку кон'юнктури інвестиційного ринку;

- специфіка інвестиційної діяльності підприємства. Результатом стратегічного планування на підприємстві є розробка інвестиційної стратегії.

Інвестиційна стратегія підприємства -- це система довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства.

Цілі розробки інвестиційної стратегії ТОВ «Лісоторгова база» полягають у наступному:

- визначити стратегічні цілі й напрями інвестиційної діяльності підприємства в довгостроковому періоді;

- забезпечити реалізацію загальної економічної стратегії підприємства;

- забезпечити чіткий взаємозв'язок стратегічного, тактичного й оперативного управління інвестиційною діяльністю;

- забезпечити можливість максимального використання інвестиційного потенціалу підприємства;

- забезпечити можливість швидкого реагування підприємства на зміни умов зовнішнього інвестиційного середовища й адаптації підприємства до цих умов.

Розробка інвестиційної стратегії ТОВ «Лісоторгова база» являє собою процес, що складається з декількох послідовних етапів (рис. 2).

Рис. 2. Етапи розробки інвестиційної стратегії ТОВ «Лісоторгова база»

Аналіз і оцінка зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства. Це перший етап формування інвестиційної стратегії. На даному етапі, по-перше, відбувається визначення основних елементів зовнішнього середовища, виділення з них тих, які дійсно мають значення для інвестиційної діяльності підприємства, проводиться збір інформації про стан і розвиток даних елементів. По-друге, підприємство аналізує й оцінює внутрішнє середовище, тобто здійснюються збір і аналіз інформації про стан і розвиток внутрішніх систем. Результатом даного етапу є інформація про інвестиційний клімат держави, інвестиційної привабливості в регіонах і галузях економіки, у яких підприємство здійснює свою діяльність, а також інформація про рівень розвитку підприємства.

Визначення стратегічних цілей інвестиційної діяльності. Система стратегічних цілей інвестиційної діяльності покликана забезпечити вибір найбільш ефективних напрямків реального й фінансового інвестування, формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів, мінімізацію інвестиційного ризику підприємства. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності являють собою бажані параметри, що дозволяють направляти й оцінювати інвестиційну діяльність підприємства в перспективі.

Виділяють такі види стратегічних цілей підприємства:

1. За формою інвестування:

- стратегічні цілі реального інвестування;

- стратегічні цілі фінансового інвестування.

2. За видами ефекту інвестування:

- економічні стратегічні цілі;

- позаекономічні стратегічні цілі.

3. За спрямованістю:

- підвищення ефективності інвестиційної діяльності;

- мінімізація інвестиційних ризиків;

- підвищення ліквідності інвестицій;

- оптимізація інвестиційних ресурсів підприємства;

- інші стратегічні цілі.

Стратегічні цілі підприємства повинні бути чітко взаємозалежні між собою, і відповідати місії й загальним цілям функціонування підприємства.

Визначення інвестиційних потреб та інвестиційних можливостей підприємства. На даному етапі визначаються, по-перше, інвестиційні потреби підприємства. Інвестиційні потреби підприємства -- це обсяг інвестиційних ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей підприємства. По-друге, оцінюються інвестиційні можливості підприємства. У процесі оцінки визначається, чи володіє підприємство достатнім внутрішнім потенціалом для того, щоб у сформованих умовах зовнішнього середовища досягти бажаних стратегічних інвестиційних цілей. Внутрішній потенціал оцінюється з позиції фінансових, виробничих, трудових, інформаційних та інших ресурсів підприємства.

Стратегічний аналіз і визначення стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз припускає зіставлення інвестиційних потреб підприємства і його інвестиційних можливостей. Виявляються фактори, що обмежують можливості досягнення стратегічних цілей, і визначається розрив між бажаними показниками й можливостями підприємства. На підставі виявлених факторів формуються різні варіанти стратегічних альтернатив.

Вибір інвестиційної стратегії. Проводиться вибір однієї з альтернативних стратегій і здійснюється її пророблення. На даному етапі представляється важливим визначення напрямків інвестування -- диверсифікованість або концентрація інвестиційної діяльності підприємства. Диверсифікованість інвестиційної діяльності -- це напрям інвестиційної діяльності підприємства націлений на розміщення інвестицій у різних регіонах або в різних галузях економіки з метою захисту інвестицій від неспецифічних регіональних і галузевих інвестиційних ризиків. Концентрація має на увазі зосередження інвестицій в одному регіоні або в одній галузі економіки.

Підготовка остаточного стратегічного плану інвестиційної діяльності. Підготовляється остаточний варіант стратегічного плану інвестиційної діяльності. Стратегічний план повинен містити в собі основні стратегічні напрями інвестиційної діяльності (насамперед, галузеву й регіональну спрямованість інвестиційної діяльності), форми інвестиційної діяльності і їхнє співвідношення, а також джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства в перспективному періоді.

4. Оцінка системи планування та організації інвестиційної роботи в організації

Основними процесами планування на ТОВ «Лісоторгова база» є:

Планування цілей -- це процес розробки документа, в якому формулюються цілі проекту (констатація цілей), що є основою для наступних проектних рішень, включаючи визначення критеріїв успішності виконання проекту;

Декомпозиція цілей -- це поділ основних результатів проекту, визначених у констатації цілей, на окремі компоненти для того, щоб підвищити точність вартісних, часових та ресурсних оцінок, визначити основу для вимірювання й управління виконанням та забезпечити чітку систему відповідальності;

Визначення операцій -- це процес ідентифікації та документування операцій, які слід виконати для отримання результатів;Визначення взаємозв'язків операцій (робіт, задач) -- процес визначення та документування взаємозв'язків операцій проекту. Як правило, відображають такі типи взаємозв'язків операцій: а) "фініш-старт" -- попередня операція повинна завершитися до початку наступної; б) "фініш-фініш" -- попередня операція повинна завершитися до завершення наступної; в) "старт-старт" -- попередня операція повинна розпочатися до початку наступної; г) "старт-фініш" -- попередня операція повинна розпочатися до завершення наступної;Оцінка тривалості операції -- це визначення робочого часу, потрібного для її виконання. Тривалість одних операцій визначається можливостями ресурсів, інших -- тільки календарним часом, для третіх існують додаткові обмеження (наприклад, ремонт-покриття міських вулиць потрібно проводити в нічний час);

Планування ресурсів -- визначення того, які ресурси (люди, обладнання, матеріали) та в якій кількості будуть використані в роботах проекту. Результатом планування ресурсів є перелік типів та кількості ресурсів, необхідних для виконання проекту;

Складання розкладу виконання проекту -- визначення термінів початку та завершення всіх операцій проекту. Найбільш відомими методами розрахунку розкладу виконання проекту є: а) метод критичного шляху (МКІІР) -- визначаються ранні та пізні дати початку та завершення операцій проекту, а також і резерви -- проміжки часу, на які можна перенести виконання операцій без порушення обмежень і дати завершення проекту; б) PERT (Program Evaluation and Review Technique) -- використовує послідовну сіткову логіку та середньозважені оцінки тривалості операцій для розрахунку тривалості проекту. Складання розкладу виконання проекту здійснюється, в основному, за допомогою програм управління проектами. Як правило, кращим вважається той розклад, який дозволяє завершити проект швидше;Оцінка вартості включає оцінку вартості ресурсів та вартості операцій. Вартість ресурсів може визначатися по-різному. Для відновлення ресурсів задається вартість часу їх роботи, для матеріалів -- вартість одиниці. Для розрахунку вартості операцій через вартість часу роботи ресурсів необхідно знати тривалість роботи ресурсів на цій операції. Для робіт, що виконуються по контрактах, задається не вартість ресурсу, а вартість призначення, яка визначається контрактом. Вартості операцій можуть визначатися контрактом або ж включати такі складові, як: стала складова вартості операцій, стала складова вартості призначень ресурсів на операцію, вартість робіт по відновлюваних ресурсах, вартість матеріалів, як призначених на операцію, так і тих, які витрачаються відновлювальними ресурсами. Оцінка проводиться в тій валюті, яка використовується при розрахунку витрат;Розробка бюджету -- це розподілена в часі вартість проекту та його елементів. Бюджет проекту розраховується підсумовуванням оцінок вартостей по періодах. У деяких проектах використовується відразу кілька бюджетів для різних складових (для витрат, грошових потоків, різних видів робіт і т. п.);

План управління якістю -- повинен містити інформацію щодо проведення командою проекту політики якості (за термінологією ISO 9000, повинна бути описана система якості проекту, тобто організаційна структура, розподіл відповідальності, процедури, процеси та ресурси, необхідні для управління якістю). План управління якістю входить у загальний план проекту та описує технологію управління якістю, підтвердження якості та покращення якості проекту;

Планування організації включає ідентифікацію, документування та призначення проектних ролей (хто що робить), відповідальність (хто і що вирішує) та відносини звітності. План проекту повинен включати і план управління персоналом. Він визначає, коли та які спеціалісти будуть включені в команду проекту і коли будуть виведені.

У процесі виконання проекту ці процеси багаторазово повторюються. Зміни можуть бути і в цілях проекту, його бюджеті, ресурсах і т. ін. Крім того, планування проекту не є точною наукою, оскільки різні команди проекту можуть розробити різні плани для одного і того ж проекту. Деякі з процесів планування мають чіткі логічні та інформаційні взаємозв'язки і виконуються в одному порядку майже у всіх проектах. Наприклад, спочатку слід визначити, з яких робіт складається проект, а потім розраховувати терміни виконання та вартість проекту. Крім перерахованих вище основних процесів планування, існує цілий ряд допоміжних процесів, зокрема:призначення персоналу -- призначення людських ресурсів для виконання робіт проекту; підготовка умов -- розробка вимог до постачань та визначення потенційних постачальників; планування поставок -- визначення того, що, як і коли повинно бути доставлено; планування взаємодії -- визначення потоків інформації та способів взаємодії, необхідних для учасників проекту; ідентифікація ризику -- визначення та документування подій ризику, які можуть впливати на проект; якісна оцінка ризиків -- розташування пріоритетів ризиків за ступенем впливу на результати проекту; кількісна оцінка ризиків -- оцінка ймовірності настання подій ризику, їх характеристик і впливу на проект; розробка реагування -- визначення необхідних дій для запобігання ризикам та реакції на загрожуючі події. Взаємозв'язок між допоміжними процесами залежить, так само, як і їх наявність, від природи проекту. Розробка плану проекту -- це оформлення результатів процесів планування в єдиний структурований документ. Розробка плану проекту -- це процес, який майже завжди повторюється декілька разів. Це формальний та затверджений документ, який використовується для управління виконанням проекту. Він повинен бути розповсюджений серед учасників проекту відповідно до плану взаємодії. Не можна ототожнювати план проекту та базовий план. План проекту -- це документ або набір документів, який змінюється при надходженні додаткової інформації, в той час як базовий план необхідний для контролю виконання та змінюється тільки в результаті затвердження запитів на зміни. План проекту використовується для: управління виконанням проекту; документування пропозицій та припущень, зроблених при плануванні; документування прийнятих рішень щодо вибору варіантів; регламентування взаємодії учасників проекту; документування вимог до звітів по змісту, обсягу та термінах; створення бази для оцінки й контролю ходу виконання проекту.

План інвестиційного проекту ТОВ «Лісоторгова база» включає такі розділи:

Підстава для виконання проекту.

Описання підходу до управління проектом.

Констатація цілей.

Ієрархічні структури робіт (ІСР) до того рівня, на якому здійснюється облік та контроль.

Оцінка вартості, планові дати початку та завершення робіт, розподіл відповідальності до рівня ІСР, на якому здійснюється контроль.

Розподіл вартості проекту за часом.

Методи оцінки виконання за термінами та вартістю робіт.

Основні контрольні події та їх планові дати.

Основний та необхідний персонал.

Плани управління різними складовими проекту (цілями, ресурсами, контрактами, ризиками, взаємодіями, персоналом і т. ін.).

Основні ризики (включаючи обмеження та припущення) та планова реакція при виникненні кожної з подій ризику.

Відкриті питання та відкладені рішення.

Вимоги до різних проектів можуть передбачати включення й інших пунктів.

Додаткова інформація до плану проекту включає:процеси планування, які не включені в план проекту;обмеження та припущення, зроблені в процесі розробки плану проекту;технічну документацію (вимоги, специфікації, проектну документацію);стандарти та нормативи, що використовуються.

5. Інвестиційний аналіз на підприємстві, сфери його проведення

Важливою функцією управління інвестиційною діяльністю ТОВ «Лісоторгова база» є інвестиційний аналіз.

Інвестиційний аналіз -- це процес дослідження інвестиційної активності й ефективності інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення резервів їхнього росту.

Особливості аналізу інвестиційної діяльності на ТОВ «Лісоторгова база»:

1. Інвестиційний аналіз пов'язаний з дослідженням інвестиційних процесів у їхньому тісному взаємозв'язку, взаємозалежності й взаємозумовленості. Установлення взаємозв'язку, взаємозалежності й взаємозумовленості -- це найбільш важливий момент аналізу.

2. Інвестиційний аналіз пов'язаний з науковим обґрунтуванням інвестиційних проектів й об'єктивною оцінкою їхнього виконання.

3. Інвестиційний аналіз спрямований на виявлення позитивних і негативних факторів, що впливають на інвестиційну активність підприємства, і кількісними вимірами їхнього впливу.

4. Інвестиційний аналіз розкриває тенденції господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішніх резервів.

5. Інвестиційний аналіз сприяє контролю інвестиційної діяльності, а також прийняттю оптимальних управлінських інвестиційних рішень.

Предметом інвестиційного аналізу виступають інвестиції й інвестиційна діяльність підприємства, а також кінцеві результати її здійснення, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, які одержують відображення через систему інвестиційної інформації.

Інвестиційний аналіз ґрунтується на використанні таких основних методів:

1. Метод індукції. При використанні методу індукції дослідження інвестиційних процесів починається з одиничного -- з окремого господарського факту або ситуації, які в сукупності й представляють інвестиційний процес. Метод індукції використовується для вивчення показників окремого інвестиційного проекту.

2. Метод дедукції. При використанні методу дедукції дослідження інвестиційних процесів починається із загального -- наприклад, показників інвестиційної діяльності в цілому по підприємству, а потім переходять до показників окремих структурних підрозділів та їхнього значення в загальній системі інвестиційних показників підприємства.

Використання методів індукції й дедукції в інвестиційному аналізі взаємозалежні, що зумовлено нерозривним взаємозв'язком об'єктів аналізу.

Завдання інвестиційного аналізу:

1. Підвищення науково-економічної обґрунтованості інвестиційних планів підприємства.

2. Об'єктивна й всебічна оцінка інвестиційних планів підприємства й показників їхнього виконання.

3. Оцінка динаміки й структури реальних і фінансових інвестицій підприємства.

4. Визначення економічної ефективності інвестиційних проектів і вкладень у цінні папери.

5. Оцінка інвестиційного ризику реальних і фінансових інвестицій підприємства.

6. Виявлення й вимірювання внутрішніх інвестиційних резервів підприємства.

7. Обґрунтування привабливості підприємства для потенційного інвестора.

Завдання інвестиційного аналізу можуть змінюватися залежно від інвестиційних цілей підприємства й етапу розвитку його інвестиційної діяльності.

Розрізняють кілька видів інвестиційного аналізу за різними класифікаційними ознаками.

Залежно від періоду проведення виділяють перспективний, оперативний і ретроспективний аналіз. Перспективний або попередній інвестиційний аналіз полягає у вивченні зовнішніх і внутрішніх умов інвестиційної діяльності до початку її здійснення. Оперативний інвестиційний аналіз проводиться для контролю в процесі здійснення інвестицій. Ретроспективний інвестиційний аналіз здійснюється за підсумками діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік).

Залежно від суб'єкта аналізу розрізняють внутрішній і зовнішній інвестиційний аналіз. Внутрішній інвестиційний аналіз проводиться усередині самого підприємства інвестиційними менеджерами з метою контролю ходу інвестиційної діяльності й виявлення внутрішніх резервів зростання її ефективності. Зовнішній інвестиційний аналіз проводиться зовнішніми організаціями, компетентними в проведенні інвестиційного аналізу (податковими органами, аудиторськими фірмами, комерційними банками, зовнішніми експертами), у випадку необхідності проведення такого аналізу.



Рис. 3. Види інвестиційного аналізу

Залежно від об'єкта аналізу розрізняють повний інвестиційний аналіз, що складається в повному комплексному вивченні інвестиційної діяльності підприємства, і тематичний інвестиційний аналіз, підвидами якого є аналіз ефективності реального інвестування, аналіз ефективності фінансового інвестування, аналіз ризиків інвестиційної діяльності, аналіз структури інвестиційних ресурсів.

Залежно від методу проведення розрізняють наступні види аналізу. Комплексний аналіз -- припускає вивчення не тільки інвестиційної діяльності, а й технічних, виробничих, соціальних аспектів діяльності підприємства у взаємозв'язку. Горизонтальний інвестиційний аналіз заснований на вивченні динаміки окремих показників інвестиційної діяльності в часі. Вертикальний інвестиційний аналіз ґрунтується на структурному розкладанні окремих показників інвестиційної діяльності підприємства (інвестицій у цілому, інвестиційних ресурсів, грошових потоків). Порівняльний інвестиційний аналіз заснований на порівнянні фактичних і запланованих показників інвестиційної діяльності, а також на порівнянні показників інвестиційної діяльності підприємства з аналогічними средньогалузевими показниками й показниками конкурентів.

Про періодичність здійснення розрізняють періодичний інвестиційний аналіз -- проводиться періодично (річний, квартальний, місячний, декадний, щоденний) і неперіодичний інвестиційний аналіз, проведення якого обґрунтовано необхідністю.

На практиці окремі види інвестиційного аналізу у відособленому вигляді трапляються рідко, найчастіше вони тісно взаємозалежні. Різні види інвестиційного аналізу використовуються для обґрунтування різних управлінських інвестиційних рішень.

В інвестиційному аналізі використовується ряд методів. Основні з них -- це аналіз рядів динаміки, системний аналіз, структурний аналіз, аналіз фінансових коефіцієнтів, порівняльний аналіз, кореляційний аналіз та ін.

6. Оцінка ділових та особистих якостей керівника

Оцінювання професійних якостей керівників за переліком основних рис наведено у таблиці. При цьому воно здійснюється за бальною шкалою [0;5]: 0 балів - риса відсутня, 1 бал - риса нерозвинена, 2 бали - риса слабо виражена, 3 бали - риса виявляється у певних ситуаціях, 4 бали - риса розвинена, 5 балів - риса яскраво виражена.

Таблиця 3. Результати оцінювання професійних якостей керівників на ТОВ «Лісоторгова база»

Фактори, які відображають професійні якості керівників	Посади керівників і оцінювання їх професійних якостей в балах
	Директор	Головний бухгалтер	Заступник з в иконання завдань	Заступник з МТП
1 Твердість	5	3	3	5
2 Гнучкість	5	4	4	4
3 Рішучість	5	4	4	4
4 Принциповість	4	4	3	3
5 Професійна підготовка	5	5	5	5
6 Досвід роботи	4	5	4	5
7 Комунікабельність	5	4	5	5
8 Авторитет	5	4	4	5
9 Віковий ценз	4	4	2	4
10 Компетентність	5	5	4	4
11 Організаторські здібності	5	3	4	4
Всього:	52	45	42	48

Результати оцінювання професійних якостей менеджерів за п'ятибальною шкалою показують, що в загальному керівники мають однаковий рівень професіоналізму, але все ж таки перевагу має директор над своїми заступниками.

7. Система інвестиційного аналізу по підприємству в цілому і інвестиційна стратегія

Кожна інновація потребує інвестицій. Останні можна поділити на матеріальні (купівля нового технологічного обладнання, додаткових приміщень тощо) і нематеріальні (проведення НДДКР, купівля патентів, ліцензій, підготовка персоналу тощо).

Інвестиції - довгострокові вкладення капіталу (грошей) юридичними та фізичними особами у підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, всі види вкладення капіталу в формі майна, матеріальних та інтелектуальних цінностей в економічні об'єкти з ціллю отримання майбутніх доходів

Інвестиційний період - це термін від початку вкладання грошей у інноваційних проект до моменту отримання (завершення) доходів.

Інноваційно-інвестиційна діяльність - вид діяльності інститутаційних утворювань (підприємств, корпорацій, наукових установ), який зумовлений маркетинговими дослідженнями і потребує певних інвестиційних ресурсів

Базою інвестицій є фінансування інноваційного проекту інвестором. Інвестором може бути держаний фонд, приватне підприємство, самофінансування інноваційного підприємства, банківські кредити або акціонерний капітал.

Цінність проекту визначається певним набором оцінок

,

серед яких є економічні (чистий дохід, рентабельність тощо) і неекономічні (соціальні, наукові, технічні).

Серед економічних ефектів інноваційного проекту слід виділити

1) чистий дисконтний дохід:

,

- грошовий потік від проекту в момент

,

- чистий прибуток від реалізації проекту, - власні фінансові витрати організації на проведення інновації, - витрати, які пов'язані з покриттям інвестицій, - тривалість життєвого циклу проекту, - ставка дисконтування,

моніторинг інвестиція стратегічне управління

- коефіцієнт дисконтування грошей за крок часу, який визначається за формулою:

,

де R - нормальна безризикова ставка

(- відповідно, реальна безризикова ставка ссуди і очікувана норма інфляції), - середня дохідність “нессудних” інвестицій (акцій на фондовому ринку чи інновацій),

- “премія” за ризик, х - додаткова премія за ризик по різним факторам (вкладання в малі підприємства, закритість компанії тощо).

Для проекту необхідно щоби .

Рентабельність проекту

,

де .

Для рентабельного проекту слід, щоб .

Внутрішня ставка дисконту (доходу) - це така ставка , для якої виконується умова

Для рентабельного проекту необхідно, щоб внутрішня ставка доходу була більша за банківську ставку та ставку дисконту

3) Період окупності:

,

де ,

- номер періоду часу, коли виконується умова:

Для проекту необхідно, щоб

.

8. Програми реальних інвестицій і принципи їх формування в торговельній організації

ТОВ «Лісоторгова база» розглядає інвестиційний проект розробки та впровадження своєї технологічної лінії. За попередніми даними витрати на проведення ідентифікації та розробку складуть відповідно 1 % та 2 % від вартості реалізації проекту. Реалізація проекту потребує таких інвестицій, млн грн:

- підготовка та освоєння ділянки 6

- будівництво будівель та споруд 290

- виробниче устаткування 350

- сервісне обслуговування 50

- витрати на технологію 73

- потреба в обіговому капіталі 40

На експертизу проекту планується витратити 0,3 млн грн, під час переговорів 0,2 млн грн. Власні інвестиційні ресурси підприємства складають 610 млн грн.

Вартість реалізації проекту = 6 + 290 + 350 + 50 + 73 + 40 = 809 млн грн.

Витрати на проведення ідентифікації = 1 * 809 / 100 = 8,09 млн грн.

Витрати на розробку = 2 * 809 / 100 = 16,18 млн грн.

Сумарні витрати на реалізацію проекту = 809 + 8,09 + 16,18 + 0,3 + 0,2 = 833,77 млн грн.

З огляду на те, що власні інвестиційні ресурси підприємства складають 610 млн грн, то на фінансування проекту потрібно залучити 833,77 - 610 = 223,77 млн.грн.

Висновки: власних інвестиційних ресурсів підприємства для реалізації проекту недостатньо, потрібно залучити ззовні 223,77 млн грн.

Висновки

Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення стійких темпів розвитку і підвищення їх конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем управління інвестиційною діяльністю. Коло питань, що вирішується цим видом функціонального управління підприємством, досить широке, оскільки інвестиційні рішення пов'язані з усіма видами виробничо-господарської діяльності підприємства і стадіями його життєвого циклу та формують перспективу його динамічного розвитку. Інвестиційна діяльність властива будь-якому підприємству, оскільки вона є одним із найважливіших аспектів його розвитку. Проте для сучасних підприємств характерне різке зниження активності інвестиційних процесів. Актуальність даного дослідження визначається потребою у розвитку теоретичних положень з обґрунтування процесів формування системи управління інвестиційною діяльністю підприємств, виявленням її особливостей в умовах обмеженості фінансових ресурсів, розробки науково-методичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-економічних методів управління інвестиційною діяльністю при фінансуванні інноваційних процесів на підприємстві. В ході роботи ми проаналізували основні питання, пов`язані з інвестиційною діяльністю підприємства. Для управління інвестиціями на підприємстві необхідно На сьогодні немає чіткого та однозначного визначення поняття „інвестицій”. Здійснювані підприємствами інвестиції характеризуються багатьма видами Класифікація форм інвестицій і видів інвесторів дозволяє цілеспрямовано здійснювати управління інвестиційною діяльністю підприємства. Для організації та впровадження інвестицій на підприємстві застосовується інвестиційний менеджмент.

Однією з основних умов успішного виходу України на міжнародний ринок є використання новітніх технологій та сучасного обладнання, впровадження яких у виробництво потребує значних інвестицій. Інвестиційний менеджмент представляє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних зі здійсненням різноманітних аспектів інвестиційної діяльності підприємства. для первинної оцінки економічної ефективності інвестицій у виробничі фонди пропонується використовувати систему з наступних показників: * чистий дисконтований дохід; * внутрішня норма доходності; * індекс прибутковості; * період окупності. Міжнародні інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку. Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій: - прямі іноземні інвестиції; - портфельні іноземні інвестиції. Міжнародна інвестиційна діяльність найчастіше представлена двома типами, серед яких: - міжнародна підприємницька інвестиційна діяльність, яка передбачає отримання доходу (прибутку) через пряме інвестування безпосередньо в підприємницькі об'єкти на засадах взаємних економічних інтересів; - міжнародні операції з цінними паперами, що пов'язані з одержанням доходу у вигляді дивідендів, відсотків через використання фінансових інструментів. Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки: - ТОВ «Лісоторгова база» є перспективним підприємством для залучення зарубжних інвестицій; - фінансові показники підприємства можуть виступати одним з факторів зацікавленості зарубіжних інвесторів в інвестиціях в підприємство; - ТОВ «Лісоторгова база» займає досить сильну та стабільну позицію на ринку і має добрі шанси для подальшого розвитку; - оптимістичний прогноз передбачає як подальше нарощування обсягів виробництва вже існуючої продукції, так і активне розширення її асортименту - розширення внутрішнього виробництва і зовнішніх споживачів, а також має перспективи залучення іностранних івнестицій.

Список використаної літератури

1. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1999.

2. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учебно-методическое пособие. -М.: Финансы и статистика, 1997. - 248с.

3. Деловое планирование (Методы. Организация. Современная практика): Учеб. пособие / Под ред. В.М. Попова. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 368с.

4. Любанова Т.П., Мясоедова Л.В., Грамотенко Т.А., Олейникова Ю.А. Бизнес-план, Учебно-практическое пособие. - М.: «Издательство ПРИОР», 1998. - 96с.

5. Стратегическое планирование / Под ред. Уткина Э.А. - М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». Издательство ЭКМОС, 1998. - 440с.

6. Основні напрямки інвестиційної політики на 1999-2001 pp.: Указ Президента України від 18.08.1999 р. № 1004/99 // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. -- 1999. -- № 3. -- С. 46-48.

7. Пересада A.A. Основы инвестиционной деятельности. -- К.: "Либра" ООО, 1996. - 344 с.

8. Савчук В.П., Прилито С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. -- Учебное пособие. -- К.: Абсолют-В, Эльга, 1999. - 304 с.

9. Савчук О.В. Теорія і практика оцінки ефективності інвестицій в Україні // Економіка України. -- 2003. -- № 12. -- С 19-25.

10. Инвестиционно-финансовый портфель. Книга финансового менеджера. Под ред. Рубина Ю.Б. - М., СОМИНТЭК, 2003.

11. Калашников Ю.Н., Лавров С.Н., Перская В.В. Инвестиционное сотрудничество: рынок и цены. - М., Внешторгиздат, 2001.

12. Квас А. Методика финансового обоснования инвестиционных проектов // Украина-бизнес. 2004. - №17.

13. Комаров И.К. Инвестиции и рынок. Перспектива хозяйствования и управления. - К.: Знание, 2001.

14. Логинов В., Гусева К., Соколов Ю. Инвестиционная политика: возможности реализации и приоритеты. // Экономист. - 2004. - №9.

15. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: “Издательство Либра” ООО, 2008.

Размещено на Allbest.ru