Впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність підрозділів МНС по забезпеченню пожежної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність підрозділів МНС по забезпеченню пожежної безпеки

Життєво важливими є процеси прийняття управлінського рішення у надзвичайних ситуаціях, наприклад при виникненні пожеж, катастрофах, стихійних лихах, коли йдеться не тільки про оптимальне використання матеріальних та фінансових ресурсів, а в першу чергу про життя людей, у тому числі й дітей. Адже їх долю іноді вирішують секунди.

Пожежна охорона може вважатися оптимально організованою, якщо вона за даних умов при найменших затратах трудових, матеріальних, фінансових, часових та інших ресурсів забезпечує заданий рівень протипожежного захисту міст, інших населених пунктів, об'єктів господарювання різних форм власності. Причому останній ресурс є одним з найголовніших.

У практичній діяльності пожежної охорони це означає швидке прибуття на пожежу, скорочення часу її гасіння, проведення пожежно-технічного обстеження тощо. Результатами діяльності органів та підрозділів пожежної охорони, крім врятованих людей, є збережені від знищення вогнем матеріальні цінності. Тому тут економія часу матеріалізується і виступає безпосередньо в ролі вартості матеріальних цінностей, будов, споруд, які були врятовані від вогню. Таким чином, оптимізація управління пожежною охороною -- це процес, який у першу чергу направлений на економію часу за безпосереднього виконання закріпленої функції -- попередження та гасіння пожеж.

У пожежній охороні фактор часу та фактор ризику в прийнятті управлінського рішення перебувають в постійному змаганні. Спрямованість керівника до прийняття рішення з меншим ступенем ризику призводить до збільшення витрат часу на його підготовку, вибір оптимального варіанту і, якщо це можливо, на його експериментальну перевірку. Звідси посилюється ризик щодо несвоєчасного прийняття управлінського рішення.

Аналіз технології управління та розробки управлінських рішень у пожежній охороні свідчить про необхідність сучасних наукових методів розв'язання управлінських проблем -- передусім інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень на основі використання засобів обчислювальної техніки.

Створення інформаційних систем (1С) на базі засобів обчислювальної техніки (ЗОТ) приводить до суттєвої зміни й удосконалення методів збору, опрацювання, зберігання і використання інформації у процесі прийняття управлінських рішень. На основі системного підходу забезпечується розробка логічних і математичних методів збору і підготовки інформації, їх втілення в інформаційних та управляючих системах на базі використання ЕОМ (електронно-обчислювальних машин).

Використання комп'ютерних інформаційних технологій (КІТ) в апараті управління впливає на змістовну, якісну сторону управлінських рішень, на динаміку підготовки, прийняття та організацію їх виконання. ЕОМ допомагають у вирішенні задач по створенню методів аналізу інформації за визначеними алгоритмами відповідно до обраних критеріїв, прийнятті рішень з прогнозуванням можливих наслідків, здійсненні дійового контролю за виконанням рішень.

Основу нових інформаційних технологій (HIT) складають розподілена комп'ютерна техніка, "доброзичливе" програмне забезпечення та розвинуті засоби комунікації. При цьому комп'ютери не породжують інформаційну продуктивність шляхом збільшення обсягів робіт. Принципова відміна нової інформаційної технології від існуючої (машинопис, зв'язок по телефону та ін.) полягає не тільки в автоматизації процесів зміни форми чи місцезнаходження інформації, але й в зміні її змісту та методів отримання й обробки.

Можна виділити дві стратегії впровадження HIT в організаційну структуру пожежної охорони:

1) інформаційна технологія пристосовується до організаційної структури в її існуючому вигляді, і модернізація існуючих методів роботи проходить локально. У зв'язку зі слабким розвитком комунікацій реорганізуються тільки робочі місця. Відбувається перерозподіл функцій між технічними працівниками (операторами) і спеціалістами та злиття функцій збирання й обробки інформації з функціями підготовки та прийняття управлінських рішень;

2) організаційна структура перебудовується таким чином, щоб інформаційна технологія дала найбільший ефект. Головною стратегією є максимальний розвиток комунікацій та розробка нових організаційних взаємозв'язків, які раніше не використовувались. Продуктивність організаційної структури зростає, оскільки раціонально розміщуються бази даних, зменшується обсяг інформації, що проходить каналами зв'язку.

Перша стратегія орієнтується на існуючу структуру установи, де ступінь ризику зводиться до мінімуму, оскільки затрати мінімальні (система розширюється разом із потребами та можливостями організації).

Друга стратегія характеризується зміною підходу до інформаційної техніки -- інформаційна активність підрозділів переходить безпосередньо до організаційних структур, які приймають управлінські рішення.

Розглянемо реалізацію впровадження інформаційної технології на прикладі Автоматизованої системи обробки інформації про пожежі Управління державної пожежної безпеки в Київській області МНС України (АСОІПП). Це перша в Україні система на базі комп'ютерної техніки, впроваджена у 1992 р. (свідоцтво про державну реєстрацію ПА № 101-Е).

АСОІПП -- ієрархічний комплекс методів і засобів для оптимізації й автоматизації процесів опрацювання інформації, які застосовують спеціалісти апарату управління для підготовки та прийняття управлінських рішень.

Так, АСОІПП створюється на основі застосування ЕОМ з метою удосконалення процесів обліку, контролю та прийняття оперативних, цілеспрямованих, правомірних, узгоджених у часі управлінських рішень, направлених на забезпечення функціонування системи пожежної охорони, вибір найкращих варіантів оперативного управління гасінням пожеж та виробничо-господарською діяльністю.

АСОІПП "FIRF" функціонує у черговому режимі (цілодобово). Вона складається з чотирьох основних підсистем:

* управління силами та засобами на пожежах;

* здійснення контролю небойових виїздів;

* забезпечення функціонування диспетчерської служби;

* відомості за добу.

В організаційному плані систему реалізовано в центрі управління силами та засобами. Вона являє собою комп'ютерну 1С, яка за допомогою локальної обчислювальної мережі забезпечує роботу трьох диспетчерів.

Характерною особливістю АСОІПП є її багатофункціональність.

Первинна інформація, яка надходить до БД, вводиться один раз, а використовується для вирішення багатьох видів інформаційних завдань, вибіркового розповсюдження інформації, довідково-інформаційного обслуговування та ін. Головними функціями, діяльність з яких автоматизуються при розв'язанні завдань АСОІПП, є:

* автоматизація формування наказу про виїзд техніки гарнізону згідно з планом залучення сил та засобів;

* збір, накопичення, зберігання, опрацювання та виведення оперативної інформації про виникнення, проходження та локалізацію пожеж, а також про виїзди пожежної техніки на заняття, навчання, опрацювання оперативних карток тощо. Причому математичний апарат автоматизованої інформаційної системи (АІС) дозволяє видавати таку інформацію щоденно, за будь-який період зростаючим підсумком. Інформація може видаватись у порівнянні з аналогічним періодом минулого року;

* забезпечення в реальному масштабі часу відповідних служб інформацією про об'єкт, на якому виникла пожежа (паспорт об'єкта), про готовність пожежних частин (наявність на даний час технічних засобів та особового складу), про засоби зв'язку (телефони, радіозв'язок, телеграф, факс), про допоміжні засоби гасіння пожеж у районі об'єкта загоряння;

* оперативний контроль за станом та виїздами по кожній одиниці пожежної техніки;

* забезпечення оперативної передислокації техніки, виходячи з реальної обстановки;

* відображення оперативної обстановки в області на світлодинамічній картосхемі з індикацією об'єктів пожежі та залученої пожежної техніки, використовуючи кольорову гаму;

* зберігання протягом встановлених термінів інформації, її систематизація;

* формування облікових та звітних даних усередині служби та забезпечення необхідною інформацією допоміжних служб.

Для формування наказу на виїзд техніки на пожежу чи інше стихійне лихо диспетчер за допомогою системи "меню" надсилає бойову техніку в район виїзду. Для цього створені відповідні бази нормативно-довідкової інформації:

* файл районів області (FIREG);

* файл населених пунктів області (NASPUN);

* файл пожежних частин області та інших гарнізонів, що беруть участь у гасінні пожеж згідно з планом залучення сил та засобів (SWPCH);

* файл формувань пожежно-сторожової охорони (ПСО) та добровільних протипожежних дружин (ДПД) (PSODPD);

* файл планів залучення сил та засобів за різними рангами виклику (PRIVL).

З файлу планів залучення формується шаблон з переліку техніки, що повинна виїхати на пожежу, при цьому як з кадрових частин гарнізону, так і з інших формувань.

Виходячи з інформації про об'єкт пожежі, старший диспетчер приймає рішення про підтвердження наказу про виїзд техніки, збільшення або зменшення кількості бойових одиниць. При цьому формування йде з врахуванням реальної бойової готовності техніки. Для цього у файлі SWPCH відслідковується стан техніки "на пожежі"; "на занятті"; "у бойовій готовності"; "на ремонті"; "у резерві".

Якщо пожежна машина в даний час перебуває у бойовій готовності, то система дає можливість або направити її на пожежу (зняти з заняття, взяти з резерву), або вибрати іншу машину з цієї частини. Усі пожежні машини частини відображені на екрані дисплея у вигляді окремого рядка, де стан техніки позначається відповідною кольоровою гамою; на пожежі -- червоний; на виїзді -- синій; у готовності -- зелений; у резерві -- малиновий; на ремонті -- чорний.

Для зменшення кількості одиниць техніки диспетчер або старший диспетчер за допомогою маркера вказує, яку техніку не надсилати на пожежу. Для збільшення кількості пожежної техніки оператору надається можливість вибрати спочатку оперативну зону (у Київській області для покращення управління існує чотири оперативні зони -- Чорнобильська, Білоцерківська, Київська та Баришевська), а далі у ній вказати частину, де відображена уся пожежна техніка в реальному стані.

Після остаточного вибору старший диспетчер підтверджує надсилання техніки, і у файлі активних пожеж з'являється новий запис.

Після формування файла FIREC є можливість працювати іншим диспетчерам з існуючими пожежами у режимі стеження. Насамперед

у цьому режимі видається інформація про час, місце пожежі, вислану на пожежу техніку, а далі починається стеження та реєстрація, тобто фіксація усіх дій як особового складу пожежних частин, так і начальницького складу управління, які беруть участь у гасінні пожежі.

Для покращення сервісу ведення та скорочення термінів вводу інформації найбільш вживані фрази записані у файл PODSKZ, з якого диспетчер за допомогою системи "меню" має можливість вибору.

При традиційній формі інформація про пожежі фіксувалась у диспетчерському журналі, і відшукувати дані з конкретних пожеж було не досить зручно -- на це витрачалося кілька годин. При автоматизованому веденні процес видачі інформації триває кілька секунд. Інформація про пожежі міститься у файлі ARHIV.

Важливим режимом роботи на пожежі є заміна рангу пожежі залежно від оперативної обстановки. Вибір техніки при зміні рангу проходить за схемою, описаною вище в режимі "нова пожежа" з різницею в тому, що, крім трьох рангів, тут передбачено закінчення пожежі.

Слід додати, що при роботі в режимі "ведення" залежно від стадії пожежі (локалізація, ліквідація) вноситься кількісна інформація про сили та засоби гасіння, а після закінчення пожежі -- вся інформація для заповнення статистичної бази.

Після бойового виїзду диспетчер Центру управління силами та засобами (ЦУСЗ) здійснює його класифікацію згідно з файлом CLASSF, і після внесення додаткової інформації новий запис додається до файла FIREND, де міститься інформація про всі бойові виїзди пожежної техніки, про причину пожежі, про збитки та врятованих чи загиблих людей. Вона зберігається у відповідній базі для подальшого аналізу.

Для візуального контролю за оперативним станом створена світлодинамічна карта у вигляді планшета з підсвіткою, де зазначені усі населені пункти області, кадрові та інші формування, пожежна техніка (воєнізовані частини висвічені зеленим кольором, професійні -- синім, ПСО та ДПД -- жовтим, а місця пожеж -- червоним кольором).

У режимі "карта" програми FIREC можна перевірити функціонування технічного комплексу, відновити стан карти чи перемкнути режим її роботи (активний режим дає деяку затримку в роботі програми).

У режимі ввімкненої карти кожний новий бойовий виїзд позначається підсвіткою населеного пункту та пожежних частин, що беруть участь у виїзді. Так що в будь-який час оперативний черговий може спостерігати реальну картину оперативної обстановки в області й у разі потреби здійснити передислокацію сил та засобів.

Важливим фактором для підвищення боєготовності підрозділів є система підготовки та навчання службовців. Контроль за виїздами підрозділів на заняття, навчання, перевірка водяних гідрантів, опрацювання оперативних карток тощо ведеться за допомогою підсистеми "Виїзди". Інформацію про всі виїзди пожежної техніки диспетчер пожежної частини передає в ЦУСЗ. При цьому зазначається місце та час виїзду, його мета, прізвище відповідального за виїзд. Усі види виїздів класифіковані. Тому передається не їх повна назва, наприклад "Відпрацювання нормативів ПСП "Забір води з відкритого водоймища з підключенням розгалуження", а тільки його код, що значно зменшує час передачі інформації.

Після "активізації" виїздів система відслідковує ті, по яких не передали час повернення техніки, що дозволяє підвищити контроль за станом боєготовності. У режимі "Підсумки" у табличній формі відображаються виїзди по основних типах порівняно із запланованими, що дає можливість вчасно відреагувати на процес підготовки у підрозділах. Інформація про небойові виїзди підрозділів для статистики та аналізу накопичується у файлі ZAN та в кінці чергової доби видається за певною формою.

Для аналізу бойової готовності гарнізонів області інформація про кадри, готовність техніки, наявність протипожежних засобів та пального щоденно передається в центр управління.

Диспетчеру, який приймає відомості, надається готовий шаблон зі станом на попередній день. Таким чином, він тільки вносить зміни у відомості, і час їх прийняття в кілька разів зменшується порівняно з застосуванням традиційних журналів ведення та аналізу роботи.

По кількісних показниках проводиться їх автоматичний аналіз -- це зменшує кількість помилок при передачі даних. При заміні показника готовності техніки (переведення в резерв чи направлення на ремонт) її стан відображається у певних кольорах, що покращує візуальний контроль.

Практика використання автоматизованої системи дозволяє зробити такі висновки.

1. Інформатизація такої галузі діяльності, як забезпечення пожежної безпеки, приводить до суттєвої зміни та удосконалення методів збору, опрацювання, зберігання інформації і дозволяє проводити такий її аналіз, який є принципово неможливим при використанні традиційних методів.

2. Застосування електронно-обчислювальних систем у процесі підготовки та прийняття управлінських рішень викликає істотні зміни як у сутності змістової характеристики його організаційно-правових елементів, так і в правовому регулюванні суспільних відносин, що виникають при цьому.

Багато елементів процесу підготовки та прийняття рішень (зокрема, правовий стан та функції учасників даного виду управлінської праці, характер та зміст розв'язуваних ними управлінських задач, засоби збору та опрацювання управлінської інформації тощо) суттєво модифікуються.

3. В умовах функціонування КІТ істотно збільшується склад "учасників" процесів прийняття управлінських рішень. Змінюється технологія та засоби реалізації. Тому саме ці зміни потребують відповідної системи правової регламентації для забезпечення їх законності.

У вимогах, що ставляться до підготовки, прийняття та організації виконання управлінських рішень, доцільно закріпити положення щодо:

а) системного аналізу управлінських ситуацій, змістовного і всебічного вивчення проблем, які необхідно вирішити;

б) організаційних форм і методів на різних етапах формування управлінських рішень: підготовки, прийняття та забезпечення реалізації;

г) форм притягнення фахівців і технічних працівників до участі у формуванні рішень;

ґ) встановлення обов'язкових правил документування рішень і надання їм юридичної сили;

д) правового регулювання прийняття усних рішень уповноваженим на те суб'єктом тощо.

Процес прийняття управлінських рішень в умовах використання КІТ повинен засновуватись на чітко оформленій системі правових приписів, які визначають цілі діяльності відповідно до зазделегіть встановлених критеріїв та засобів їх досягнення.

впровадження інформаційна технологія пожежна охорона

Список використаної та рекомендованої літератури

Бачило И.Л. Правовое регулирование процессов информатизации // Гос. и право. -- 1994. -- № 12.

Бернар Гурне. Державне управління. -- К.: Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1993.

Блюменау Д.И. Информация и информационный сервис. -- Л.: Наука, 1989.

Богданов А.А. Всеобщая организационная наука (тектология). -- М., 1925.

Бондаренко А.I., Гуцалюк М.В. Використання нових інформаційних технологій для розробки та прийняття управлінських рішень в системі управління державною пожежною охороною // Наук, вісн. Української академії внутрішніх справ. -- К., 1996.

Венделин А.Г. Подготовка и принятие управленческого решения: Методологические аспекты. -- М., 1974.

Вертузаев М.С, Попов Ю.В. Основы компьютеризации деятельности сотрудников органов внутренних дел. Часть общая: Учеб. пособие. -- К.: Украинская академия внутренних дел, 1992.

Винер Н. Кибернетика и общество. -- М., Наука, 1958.

Вишняков В.Г. Структура и штаты органов государственного управления. -- М., 1998.

Відшкодування матеріальної і моральної шкоди. -- К.: Юрінком, 1996.

Волков І.С. Информатизация управления. -- М., 1990.

Гаврилов О.А. Основы правовой информатики: Учеб. пособие. -М., 1998.

Размещено на Allbest.ru