Класифікація службових документів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НВК (ЗОСШ №2 - ЦЕНТР - ПТУ)

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Класифікація службових документів»

Учня 12-В класу

Бондарєвої Ольги

Професія «секретар керівника організації, підприємства та установи»

м. Южне - 2011

ВСТУП

Головної складового документа виступає інформація, тобто дані, зведення, повідомлення, знання, призначені для передачі в процесі комунікації. Інформація, що утримується в документі, має визначену специфіку, що виражається в наступному:

1. Документ є носієм соціальної інформації, створеної людиною для використання в суспільстві.

2. Документ припускає наявність семантичної інформації, що є результатом інтелектуальної діяльності людини. Наявність змісту -- один з головних відмітних ознак документа.

3. Інформація передається дискретно, тобто у виді повідомлень. Повідомлення, зафіксоване на якому-небудь матеріальному носії (папірусі, папері, пластмасі, фотоплівці), стає документом. Для документа характерна довершеність повідомлення. Незавершене, фрагментарне повідомлення не може бути повноцінним документом. Виключенням є незакінчені літературні твори, ескізи, начерки, чернетки, що характеризують творчий процес їхнього творця (письменника, ученого, художника).

4. Як будь-який об'єкт, що має знакову природу, повідомлення являє собою закодований текст. Значення або зміст закодованого тексту можна зрозуміти, лише знаючи знакову систему кодування і декодування інформації.

5. Документ -- це інформація, що зафіксована на матеріальному носії способом, створеним людиною, -- за допомогою листа, графіки, фотографії, звукозапису й ін.

6. Документ має субстанціональність (речовність).

Результатом документування управлінської інформації є документ - інформація, зафіксована на матеріальному носії, основна функція якого є її зберігання та передання в часі і просторі. Класифікація документної інформації дає змогу встановити специфіку кожного класу, підкласу, номіналу та виду номіналу документа, допомагає орієнтуватись у різноаспектних інформаційних потоках. А тому виникає нагальна потреба навчитися визначати належність того чи іншого документа за різними ознаками, аналізувати його за змістом, формою та іншими властивостями.

У даній роботі я проаналізувала усі можливі види класифікацій документів.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Термін «ергономіка» означає «закон праці». Його ввів у 1857 р. Войцех Ястшембовський. Під ергономікою розуміють галузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини в системі «людина-машина-середовище» з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту.

Діяльність людини може здійснюватись при різних умовах і при різній важкості. Отже, трудова діяльність людини значною мірою залежить від таких компонентів: предмет і засоби праці, організація робочого місця, гігієнічні фактори виробничого середовища, працездатність людини. Працездатність - величина функціональних можливостей організму, яка характеризується ефективністю роботи, виконаної за певний час.

Вирішення ергономічних проблем, що виникають в процесі функціонування системи (людина-машина) доцільно проводити в напрямі опрацювання засобів та методів об'єктивного прогнозу змін якості діяльності людини під впливом різних несприятливих факторів і умов зовнішнього середовища, удосконалення моделей трудової діяльності людини в різних умовах.

Доцільне розташування обладнання і компонування робочого місця забезпечення зручної пози і вільних рухів при роботі, використання обладнання, яке відповідає вимогам ергономіки та інженерної психології, забезпечують найбільш ефективний трудовий процес, зменшують втому і знижують ймовірність виникнення професійних захворювання.

Поза людини залежить від м'язових зусиль під час роботи, точності та швидкості рухів а також від характеру роботи, що виконується. При зусиллях не більше 50 Н(кгс) можна виконувати роботи сидячи. При навантаженні 50 до 100 Н роботи може виконуватися з однаковим фізичним ефектом як стоячи, так і сидячи. При навантаженні більше 100 Н бажано працювати сидячи.

При роботі стоячи підвищується навантаження на м'язи нижніх кінцівок, в зв'язку з високим розташуванням центра ваги працівника і зростають енерговитрати в порівнянні з позою сидячи на 6-10 %.

Робота в позі сидячи більш раціональна і менш виснажлива оскільки зменшується віддаль центра ваги до площі опори, підвищується стійкість тіла, зменшується навантаження на серцево-судинну систему. У положенні сидячи забезпечується можливість виконувати роботу, яка вимагає точних рухів. Проте при цьому можуть виникати застійні явища в життєво важливих органах, ускладнення роботи органів кровообігу і дихання.

Межі робочої зони робітників: а - сидячи, б - стоячи.

а - зона досяжності моторного поля у вертикальній площині для людини середнього зросту в положенні сидячи; б - зони для виконання ручних операцій та розташування органів керування в горизонтальній площині для людини середнього зросту в положенні сидячи: 1 - розташування найбільш важливих органів керування (оптимальна зона моторного поля); 2 - розташування часто використовуваних органів керування (зона легкої досяжності моторного поля);в,г - зони для виконання ручних операцій та розташування та органів керування у вертикальній та горизонтальній площинах площині для людини середнього зросту; 1 - розташування найбільш важливих органів керування ( оптимальна зона моторного поля); 2 - розташування часто використовуваних органів керування ( зона легкої досяжності моторного поля); 3 - розташування рідко використовуваних органів керування ( зона досяжності моторного поля).

Зміни пози призводять до пере розділу навантаження на групи м'язів, покращення кровообігу, зниження монотонності роботи. У зв'язку з цим всюди, де можливо ( з врахуванням технології та умов виробництва), доцільно передбачити можливість виконання роботи як стоячи, так і сидячи, щоб працівники могли змінювати положення тіла.

Ергономічні дані людини. Організуючі виробничий процес, доцільно враховувати антропометричні та психофізіологічні особливості людини, її можливості стосовно зусиль, що прикладаються до органів керування машиною, ритму виконуваних операцій, а також анатомо-фізіологічні відмінності між чоловіками та жінками.

Встановлено, що зріст дорослого чоловіка ( без взуття та одягу) складає, см: високий - 187 см; середній - 170, низький - 153. В розрахунках часто використовують середній зріст дорослого чоловіка, котрий приймають: в США - 175,7; в Росії - 170,0; в Англії - 172, 5; в Японії - 163,5 см.

Маса дорослого чоловіка середнього зросту (170см) складає 80 кг. Площа поверхні шкіряного покриву дорослого чоловіка середнього зросту - 20000 см.

При роботі стоячі слід врахувати те, що зріст чоловіків і жінок в середньому відрізняється на 11,1 см, довжина витягнутої в сторону руки - на 6,2 см, довжина витягнутої вперед руки - 5,7см, довжина ноги - на 6,6см, висота очей над рівнем підлоги - 10,1 см. На робочому місці в позі сидячи відмінності в розмірних співвідношеннях чоловіків та жінок пояснюється тим, що в середньому довжина тіла у чоловіків на 9,8 см та висота очей над сидінням на 4,4 см більша ніж у жінок.

Слід зауважити, що швидкість руху правої руки більша під час руху зліва направо, а лівої - справа наліво; точність руху рук за незначних (до 20Н) навантажень; зусилля натиску та тяги, що виконуються руками при русі їх вперед корпусом, більша, ніж під час руху рук в обидва боки тощо. Комплексна оцінка цих можливостей людини і є ергономічними показниками.

Реалізація основних ергономічних вимог щодо режимів праці та відпочинку дозволяє забезпечити необхідний рівень працездатності, зменшити втому, зберегти здоров'я людей.

Умови праці - це умови, що формуються в процесі праці людини, яка є головною продуктивною силою суспільства. Процес праці здійснюється лише при єднанні уречевлених продуктивних сил з робочою силою людини. Зміни у зречевлених елементах продуктивних сил (в засобах та знаряддях праці, в предметах праці та технології обробки) спричиняють зміни в умовах праці. У процесі праці формуються специфічні для кожного виду виробництва умови праці. Не залежить від особливостей вироблюваної продукції, сукупності застосованого обладнання, інструментів, пристосовувань, сировини та матеріалів, методики технології та організації виробництва. Ці чинники перебувають у тісному взаємозв'язку, впливають на процес формування умов праці. Отже, вирішення складного завдання формування сприятливих умов праці залежить, перш за все, від створення безпечної техніки, технології та належної організації виробництва.

Умови праці визначаються двома основними показниками: характером виробничого процесу, пов'язаного з робочою силою, нервово-психічним станом, напругою м'язів робітника та ін., також виробничими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Складовими виробничих обставин є:

організаційні форми виробничих процесів;

прийнятий регламент;

темп і ритм роботи;

режим праці і відпочинку;

санітарно-гігієнічні умови у виробничому приміщенні та на робочому місці;

умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю (організацію робочих місць, виробничий інструктаж та ін.);

форми керування виробничим процесом;

соціальний мікроклімат у виробничому колективі.

Несприятливі умови праці примушують організм людини витрачати енергію на переборювання шкідливих факторів. Внаслідок цього зростає втома організму, що підвищує ймовірність нещасного випадку, оскільки зморений організм не може з необхідною ефективністю реагувати на зміни, що відбуваються навкруги, навіть якщо ці зміни безпечні для нього. Дія несприятливих умов праці може бути також причиною захворювань робітників професійних - чи виробничо-зумовлених.

До умов праці на виробничих підприємствах ставляться високі естетичні вимоги. Приємний зовнішній вигляд обладнання, правильний вибір кольору фарбування стін, стель, підлоги, красивий та зручний спецодяг покращують настрій та самопочуття працівників, знижують їх втомлюваність, зменшують кількість нещасних випадків.

Колір є одним з найважливіших факторів, котрі формують сприятливе виробниче оточення. Застосування відповідних кольорів при опорядженні приміщень, фарбування обладнання та оформлення інтер'єрів передбачають створення сприятливого "кольорового клімату" - раціонально підібраного поєднання кольорів. Як відомо, кожний колір характеризується трьома показниками - довжиною хвилі (кольоровий тон), коефіцієнтом відбиття (яскравість) і насиченічтю (наближення кольору до чистого спектрального або ступінь розбавлення кольору білим).

Психологічне (емоційне сприйняття кольору часто пов'язане з ассоціаціями, життєвим досвідом. Наприклад, червоний, жовттогарячий, жовтий називають теплими, асоціюючи їх з полум'ям сонця; синій, фіолетовий,блакитний, зелений, - холодними пов'язуючи їх з кольором льоду води. Деякі кольори називають радісними, веселими (рожевий, жовтогарячий) за асоціацією з квітами, стиглими плодами, а фіолетовий, темно-синій -- безрадісним.

Для характеристик кольорів використовують такі визначення: помітні (яскраві) -- насичені контрасні поєднання, виступаючі -- темні та насичені, відступаючі - світлі ахроматичні, малонасичені.

У кольорознавстві розроблені таблиці кольорів, що гармонують та констратують і можуть бути використані для кольористики фарбування обладнання та інтер'єрів. Деякі з них наведені в таблиці.

Таблиця 1. Характеристика гами гармонуючих та контрастуючих кольорів.

Основний	Гармонуючий	Контрастуючий
білий	Сірий, бузковий	Чорний, брунатний, зелений
чорний	Червоний, сірий, синій	Білий,жовтий, жовтогарячий
синій	Зелений, брунатний	Червоний, білий
зелений	Жовтий, брунатний	Червоний, жовтогарячий
брунатний	Синій, зелений	Сірий, білий

Кольори для фарбування приміщень вибирають з урахуванням розташування виробничих приміщень відносно сторін світу та їх пропорцій. Приміщення, які гарно освітлюються природнім світлом, краще фарбувати в насичені кольори: сіро-синьо-зелені, а затемнені -- жовто-білі. Фарбування стін, стелі, підлоги може зменшувати або збільшувати освітленість приміщення. Тому стіни і стелі в них треба фарбувати в кольори, які відбивають не менше 50% падаючого на них світла: світло-жовтий, салатний, світло-бежевий, блакитний. Такі кольори запобігають зоровій та нервовій втомі працівників,сприяють підвищенню освітленості на робочих місцях за рахунок відбитого світла. Для стель бажано вживати тільки білий колір. Темне фарбування поглинає багато світлових променів, погіршує освітленність приміщень, призводить до втоми зору та підвищує ймовірність виробничого травматизму.

Особливої уваги потребує вибір кольору для фарбування внутрішніх поверхонь гарячих цехів, що характеризуються значним тепловиділеннями. Для психологічного послаблення їх впливу рекомендуються світлі холодні тони.

Властивості кольору використовуються для зниження виробничого травматизму в системі сигнально-запобіжних кольорів.

Червоний колір використовується як застережний, забороняючий. Цим кольором фарбують протипожежне обладнання, важелі та кнопки негайної зупинки машин та механізмів, внутрішні поверхні або частини котрих є травмонебезпечними (небезпечні зони).

Жовтий колір означає “увага”, “обережно”. Його використовують для фарбування обладнання, що рухається -- візків, тельферів, підйомників, навантажувачів, електротокарів тощо. Для концентрації уваги фарбування виконують чорними і жовтими прямими та похилими смугами.

Зелений колір означає відсутність небезпеки. У цей колір фарбуються шафи із засобами першої допомоги, місця знаходження санітарних нош тощо.

Синій колір є інформативним і використовувається для нанесення приписуючих надписів.

Щоб виділити основний колір, для контрасту застосовують білий та чорний кольори. Для попереджуючого фарбування трубопроводів застосовують такі кольри:

червоний -- пара, жовто-гарячий -- кислота, жовтий -- газ, зелений -- вода, синій -- повітря. Додатково на труби наносяться смуги у вигляді кілець червоного кольору -- для позначення вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин: жовтого -- отруйних газів та рідин; зеленого -- безпечних і нейтральних речовин.

Організація освітлення приміщень також несе велике естетичне навантаження, створення якого сприяють різні джерела. При застосуванні ламп розшарбовання теплі кольори виглядають чистими, насиченими, а холодні -- сірими, брудними.

2. ОХОРОНА ПРАЦІ

2.1 Зміст поняття “охорони праці»

Поняття “охорона праці” визначено статею 1 Закону України “Про охорону праці”. Охорона праці -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Охорона праці тісно пов'язана з економікою. Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції.

Підвищення продуктивності відбувається за рахунок регулярного виходу на роботу, зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання.

Закон України “Про охорону праці” - це самостійна гілка в законодавстві України про працю. Закон визначає основні положення конституційного права громадян на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює відносини між власником і працівником з питань безпеки, гігієни праці, а також встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.

Дія Закону поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів діяльності (далі -- підприємство), на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах (далі -- працівники).

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці:

с пріоритет життя і здоров'я працюючих, відповідальність власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

с комплексне вирішення завдань охорони праці шляхом створення Національної програми поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

с соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань;

с встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств;

с організація навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці.

На виконання Закону для проведення наукових досліджень у галузі охорони праці створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці, для навчання керівних працівників і спеціалістів з охорони праці створено Науково-інформаційний і навчальний центр охорони праці.

Чітко виражена і соціальна спрямованість Закону. Він гарантує не лише здорові та безпечні умови праці, а й соціальний захист трудівників, інвалідів праці, а також сімей тих, хто загинув на виробництві. Закон також передбачає відшкодування моральної шкоди працівникові, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної шкоди потерпілому, порушення його нормальних життєвих зв'язків.

Розмір відшкодування моральної шкоди може сягати 200 мінімальних заробітних плат незалежно від інших виплат.

Вперше Закон проголошує, що працівник може відмовитись від роботи, якщо не виконується законодавство.

2.2 Правила внутрішнього трудового розпорядку

Основним нормативним актом, що регулює питання дисципліни праці та організації внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, є типові правила внутрішнього розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій.

На підставі типових правил розробляються правила внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням умов праці даного підприємства.

У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов'язки адміністрації, робітників та службовців, питання прийому на роботу і звільнення, використання робочого часу, порядок застосування заходів заохочення за сумлінну працю та заходів впливу на порушників трудової дисципліни.

Вказані правила окремо нагадують про обов'язки власника поліпшувати умови праці, дотримуватись вимог нормативних актів з охорони праці.

За порушення нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників профспілок винні працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Робітники у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за їх професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників -- штрафів у розмірі від 4 до 15 мінімальних зарплат.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

Посадові особи, винні у порушенні правил і норм з охорони праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян, притягаються до кримінальної відповідальності: виправними роботами на строк до 1 року або штраф до15 мінімальних зарплат.

2.3 Навчання, інструктування і перевірка знань з питань охорони праці

Закон України “Про охорону праці” вимагає, щоб усі працівники при прийомі на роботу і в процесі трудової діяльності проходили на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці, забороняється.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з працівниками в процесі їх трудової діяльності.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

Теоретичне та виробниче навчання працівників з охорони праці на підприємстві проводиться при підготовці, перепідготовці, одержанні нової професії, підвищенні кваліфікації.

Після навчання з охорони праці обов'язково проводиться перевірка знань. Для перевірки знань працівників з охорони праці на підприємстві утворюється постійно діюча комісія. У складі цієї комісії повинно бути не менше трьох осіб, які вже пройшли навчання та перевірку знань з охорони праці. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколами. Особам, які при перевірці знань з питань охорони праці показали задовільні результати, видаються посвідчення. При незадовільному результаті протягом одного місяця призначається повторна перевірка знань працівників. Якщо наступна перевірка також покаже незадовільний результат, то буде вирішуватись питання про працевлаштування працівника на іншому робочому місці. Працівники, які мають перерву в роботі за професією більше одного року, проходять навчання з охорони праці до початку самостійної роботи. Допуск до самостійної роботи дозволяється тільки після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці.

За характером і часто проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на:

с вступний;

с первиний;

с повторний;

с позаплановий;

с цільовий.

Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з:

с усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи;

с працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередньо участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться у спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

Вступний інструктаж проводиться за програмою, розробленою службою охорони праці із урахуванням особливостей виробництва.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з:

с працівником, новоприйнятим на підприємство;

с працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;

с працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

с відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на виробництві.

Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою -- 1 раз у квартал, на інших роботах -- 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

2.4 Поняття про виробничу санітарію та гігієну працівника

Під час роботи на працюючих впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Шкідливі фактори за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо

До хімічних факторів відносяться токсичні пил, пари і газ.

До біологічних факторів відносяться вплив мікроорганізмів та бактерій рослин та тварин (під час переробки натуральних волокон, шкіри, хутра).

До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервові перенавантаження, які пов'язані з тяжкою, монотонною працею.

Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ СЛУЖБОВИХ ДОКУМЕНТІВ

3.1 Інструкція з діловодства

Держспоживстандарт України, Держкомархів України, науково-дослідницький інститут архівної справи та документознавства (УНІАСД) здійснюють державне регулювання стандартизацією в Україні, реалізують, ініціюють і актуалізують питання стандартизації й уніфікації управлінської документації на підприємствах, в установах, організаціях (далі -- підприємство). Стандартизація управлінської документації дає змогу уніфікувати документі системи на території всієї держави, отже набуває статусу національної. Правові й організаційні засади процесів уніфікації на цьому рівні урегульовуються:

с Законом України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року №2408-ІІІ (далі -- Закон №2408), який спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері;

с декретом Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушенням” від8 квітня 1993 року №30-93;

с Положенням про створення національного фонду нормативних документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2002 року №1395;

с Положенням про головний фонд нормативних документів, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 березня 2003 року №48.

с Інструкцією про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженою наказом Держстандарту України від 3 червня 2002 року №321.

3.2 Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98

Документ як складний матеріальний об'єкт за певними класифікаційними ознаками розглядається як система, що може залежно від семантики, цільового призначання групування у підсистеми і т.д. Поділ системи документів на класи, підкласи і називається класифікацією документів. У наукових колах вченими ініційовано не одну дискусію з питань класифікування службових документів. Незважаючи на запропонований науковій спільності широкий спектр рішень, його й донині зазначають серед питань, що потребують нагального вирішення загальним і управлінським документознавством, теорією діловодства.

Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його зміст, зокрема, відношення зафіксованої в ньому інформації до предмета чи напряму діяльності. Основним документом, що визначає систему документації як сукупності взаємопов'язаних документів, які застосовується у певній сфері діяльності, та з метою уніфікації офіційно закріплює групування документів за певними ознаками, є Державний класифікатор управлінської документації (ДК 010-98). Він є складовою державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

Розробниками представлено такі класи уніфікованих систем управлінської документації: організаційно-розпорядчої (код 02); первинно-облікова (код 03); банківська (код 04); фінансова (код 05); звітно-статистична (код 06); планова (код 07); ресурсна (код 08); торговельна (код 09);зовнішньоторговельна (код 10); цінова (код 13); документація з праці, соціальних питань і соціального захисту населення (код 15); документація з побутового обслуговування населення (код 17); бухгалтерсько облікова (код 18); документація з Пенсійного фонду (код 20); словниково-довідкова (код 21).

Клас організаційно-розпорядчої документації (далі -- ОРД) містить підкласи:

с 0201 Документація з організації систем управління;

с 0202 Документація з організації процесів управління;

с 0203 Документація з управління кадрами;

с 0204 Документація з оцінки трудової діяльності.

Підклас “Документація з організації систем управління” (код 0201) містить 16 УФД, у склад яких визначено, наприклад, наказ про створення промислового об'єднання ( 0201003), наказ про створення підприємства (код 0201005), наказ про реорганізацію підприємства (код 0201010), акт про ліквідацію промислового об'єднання (код 0201013), акт про ліквідацію підприємства (код 0201015) тощо.

Найбільшим за обсягом є підклас “Документація з організації процесів управління” (код 0202), що акумулював 54 уніфікованих форм документів, серед яких наказ про розподіл обов'язків між керівництвом підприємства(0202012), статут підприємства (код 0202015), структура та штатна чисельність управління підприємства (код 0202019), штатний розпис апарату управління промислового об'єднання (код 0202021), наказ про внесення змін до Статуту підприємства ( код 0202036) тощо.

До підкласу “Документація з управління кадрами” (код 0203) розробниками включено такі УФД: наказ про приймання на роботу (код 0203003), заява про переведення на іншу роботу (код 0203004), подання про переведення на іншу роботу (код 0203005), наказ про переведення на іншу роботу (0203006), заява про звільнення (0203007), наказ про звільнення (код 0203008), графік відпусток (код 0203009),заява про надання відпустки (код 0203010), наказ про надання відпустки (зведений) (код 0203011).

Подання про заохочення (код 0204001); подання про заохочення (зведене) (0204002); доповідну записку (0204003); пояснювальну записку (код 0204004); наказ про накладення дисциплінарного стягнення (зведений) (код 0204006) розробниками віднесено до підкласу “Документація з оцінки трудової діяльності” (код 0204).

Для розуміння технологічного процесу обробки документів необхідно оперувати певними категоріями інших ознак документів, покладених в основу їхнього групування на основі виявлення зовнішньої подібності.

3.3 Систематизація документів

Документ - це засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності і розумової діяльності людини.

Сукупність взаємопов'язаних документів, що застосовуються у певній сфері діяльності, становить систему документації.

Класифікація документів - це поділ їх на класи за найбільш загальними ознаками схожості та відмінності. Мета класифікації полягає в підвищенні оперативності роботи апарату управління та відповідальності виконавців.

Документи класифікують за такими ознаками: - спосіб фіксації інформації; - зміст; - назва; - вид; - складність; - місце складання; - термін виконання; - походження; - гласність; - юридична сила; - стадія виготовлення; - термін зберігання; - рід діяльності та ін.

За способом фіксації інформації розрізняють такі документи:

* письмові, до яких належать усі рукописні й машинописні документи, виготовлені за допомогою друкарської та розмножувальної оргтехніки;

* графічні, в яких зображення об'єктів передано за допомогою ліній, штрихів, світлотіні. Це графіки, мапи, рисунки, малюнки, схеми, плани. Вони цінні своєю ілюстративністю;

* фото- й кінодокументи -- такі, що створені способами фотографування й кінематографії. Це кіно- та фотоплівки, фотокартки. На них можна зафіксувати ті явища й процеси, які іншим способом зафіксувати важко чи неможливо;

* фонодокументи -- такі, що створюються за допомогою будь-якої системи звукозаписування й відтворюють звукову інформацію (наприклад, записану під час проведення засідань, зборів, нарад тощо).

За змістом документи поділяють на:

* організаційно-розпорядчі;

* фінансово-розрахункові;

* постачально-збутові та ін.

Організаційно-розпорядчі документи (ОРД) -- це управлінська документація, що слугує засобом здійснення та регулювання процесів управління. Документи, які належать до ОРД, можна умовно поділити на такі групи:

* організаційні: положення, інструкції, правила, статути тощо;

* розпорядчі: постанови, рішення, розпорядження (ДОДАТОК 1), вказівки тощо;

* довідково-інформаційні: довідки (ДОДАТОК 2), протоколи (ДОДАТОК 3), акти (ДОДАТОК 4), пояснювальні та службові записки, службові листи (ДОДАТОК 5), відгуки, плани роботи, телеграми, телефонограми, звіти, доповіді тощо;

* з кадрових питань: заяви (ДОДАТОК 6), накази по особовому складу (ДОДАТОК 7), особові картки, трудові книжки, характеристики (ДОДАТОК 8) тощо;

Інструкція з діловод Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98ства Класифікація документів - це поділ їх на класи за найбільш загальними ознаками схожості та відмінності. Мета класифікації полягає в підвищенні оперативності роботи апарату управління та відповідальності виконавців.

Документи класифікують за такими ознаками: - спосіб фіксації інформації; - зміст; - назва; - вид; - складність; - місце складання; - термін виконання; - походження; - гласність; - юридична сила; - стадія виготовлення; - термін зберігання; - рід діяльності та ін.

* службові: пропозиції, заяви, скарги, автобіографії (ДОДАТОК 9) розписки (ДОДАТОК 10), доручення (ДОДАТОК 11) тощо.

За назвою розрізняють: накази; положення; протоколи; розпорядження; вказівки; інструкції; правила; статути; звіти; ордери; плани; службові листи; заяви тощо.

За видами документи поділяють на:

* типові, що розробляються вищими органами для підвідомчих організацій з однорідними функціями і мають обов'язковий характер;

* трафаретні, котрі виготовляються друкарським способом: незмінювана частина тексту документа друкується на поліграфічних машинах, а для змінної інформації запишаються вільні місця. Такі документи зараз найпоширеніші, оскільки на їх складанні та обробленні економиться час;

* індивідуальні, які створюються кожного разу по-новому. Це доповідні, службові, пояснювальні записки, автобіографії тощо. За складністю документи бувають:

* прості, що містять інформацію з одного питання;

* складні, які містять інформацію щодо двох і більше питань.

Слід ураховувати, що прості документи легше оброблювати, контролювати їх виконання, здійснювати пошук.

За місцем складання розрізняють такі документи:

* внутрішні, що стосуються внутрішніх питань підприємства (організації, установи, фірми) і не виходять за його межі;

* зовнішні, тобто вхідна та вихідна кореспонденція.

За терміном виконання документи бувають:

* термінові, що виконуються у строки, встановлені законом, відповідним правовим актом, керівником, а також документи з позначкою «Терміново»;

* нетермінові, які виконуються в строки, визначені керівництвом підприємства (організації, установи, фірми).

За походженням документи поділяють на:

* службові, що стосуються діяльності підприємства (організації, установи, фірми);

* службові актом, керівником, а також документи з позначкою «Терміново»;

* * службові * термінові * термінові * офіційно-особисті, які стосуються конкретних осіб, тобто іменні (скарги, заяви тощо).

За гласністю документи бувають:

* звичайні,

* для службового користування (ДСК);

* таємні;

* конфіденційні та ін.

За юридичною силою документи поділяють на такі:

* справжні (істинні), що готуються в установленому законом порядку за всіма правилами. Своєю чергою, справжні документи бувають: чинні, не чинні. Документ стає не чинним, коли втрачає юридичну силу з будь-яких причин;

* фальшиві (підроблені), в яких зміст чи оформлення не відповідає істині.

За стадіями виготовлення розрізняють такі документи:

* оригінали -- перші або єдині примірники офіційних документів;

* копії -- документи, в яких точно відтворено інформацію інших документів, а також усі їхні зовнішні ознаки чи частину їх і відповідним чином оформлені. Існують такі різновиди копій: відпуск (повна копія вихідного документа, виготовлена водночас з оригіналом через копіювальний папір); витяг (копія офіційного документа, що відтворює певну його частину і відповідно засвідчена) (ДОДАТОК 12); дублікат (повторний примірник документа, який має юридичну силу оригіналу).

За терміном зберігання розрізняють:

* документи постійного зберігання;

* документи тривалого (понад 10 років) зберігання;

* документи тимчасового (до 10 років) зберігання.

За родом діяльності виділяють системи документації, які класифікують таким чином:

· організаційно-розпорядча;

· стандартів та технічних умов;

· планова;

· звітно-статистична;

· конструкторська;

· технологічна;

· розрахунково-грошова;

· з ціноутворення та ін.

Під час оформлення документів слід дотримуватися головних правил їх складання, які передбачають правильне написання реквізитів, їх розміщення на бланку документа. Додержання цих вимог надає документові юридичної чинності.

ергономіка стандартизація документ

ВИСНОВОК

Сутність класифікації і типологізації документів складається в диференціації об'єктів вивчення по визначених ознаках.

Класифікація припускає строгий розподіл документів за законами логіки, в основному чотирьом: єдність підстави, домірність членів розподілу, їх взаємовиключаємість, безперервність розподілу. Найважливіший з перерахованих -- закон єдності підстави розподілу -- вимагає, щоб весь обсяг поняття «документ» був розділений по одному з ознак. Оскільки в документа таких ознак багато, обсяг поняття повинний поділятися всякий раз по новій підставі. Таким чином, класифікація являє собою диференціацію документів по одній найбільш істотній ознаці. Ця сукупність документів групується по визначеній ознаці у вид.

Типологізація є часткою класифікації документів. Вона зв'язана з угрупованням документів на основі їхньої подоби деякої узагальненої моделі, іменованої типом. Це загальні, істотні риси визначеної групи документів. Складність типологізації складається у визначенні необхідного і достатнього набору найбільш характерних ознак.

Найчастіше як типологічні ознаки виступає функціонально-цільове призначення, читацька адреса документа, характер інформації, що утримується в ньому (науковий, науково-популярний, виробничий, довідковий, інформаційний і т.п.). Іноді в основу типологізації видань кладеться жанровий критерій -- масштаб охоплення об'єкта відображення, особливості внутрішньої структури видання, особливості (стиль) викладу матеріалу.

Таким чином, типологічна схема і схема класифікації створюються в результаті різних логічних процесів. Різна методика їх побудови, способи угруповання. Якщо в основі класифікації лежить насамперед диференціація ознак, то в основі типологізації -- їхня інтеграція.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Головач А.С. Зразки оформлення документів. - Донецьк: Сталкер, 2003.

2. Зарицька І.М., Чикаліна І.О. Укр. Ділове мовлення. - Донецьк, 2007.

3. Молдованов М.І., Сидорова Г.М. Сучасний діловий документ. - К.: Техніка, 2002.

4. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К.: Либідь,2007.

5. Сліпушко О. Українська мова й етика ділової людини. - К.: Криниця, 2009.

6. Універсальний довідник -- практикум з ділових паперів/ С.П. Бібік, І.Л. Михно. - К.: Довіра: УНВЦ “Рідна мова”, 2007.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. Посібник.- К.: Вища шк., 2007.

ДОДАТОК 1

Стоматологічна клініка №32

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

12.09.2009Київ №8

Про створення тимчасових робочих груп

Для забезпечення проведення Міжнародної наукової конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку стоматології”

ПРОПОНУЮ:

1. Створити робочі групи, відповідальні за організаційні заходи:

1.1. Реєстрація учасників конференції (вестибюль головного корпусу) 05.10.2009 з 9.00 до 9.30 -- Р.З. Азарова, О.Л. Мартиненко, Г.К. Савченко.

1.2. Кофі-брейк (конференц-зал) 05.10.2009 з 11.00 до 11.30 та 06.10.2009 з 12.00 до 12.30 -- А.М. Жарикова, Г.К. Савченко.

1.3. Обід зарубіжних гостей (офіс 1012) 05.10.2009 з 13.00 до 14.00 -- Г.В. Лазовська, Т.С. Семенова.

1.4. Підготовка до фуршету з нагоди п'ятої річниці діяльності організації (читальний зал корпусу №2) 05.10.2009 з 17.00 до 18.00 -- Р.З. Азарова, С.Д. Макаревич, О.Л. Мартиненко, В.П. Яремчук.

1.5. Допоміжна робоча група на період роботи конференції -- П.П. Калінін, І.Б. Шушков, О.Г. Яковенко.

2. Інструктаж робочих груп провести 30.09.2009 об 11.00 в офісі 1015.

Директор (підпис) Т.М. Опанасенко

З розпорядженням ознайомлені: (підпис) Р.З.Азарова(13.09.2009)

(підпис) А.М. Жарикова (12.09.2009)

(підпис) П.П. Калінін (14.09.2009)

(підпис) Г.В. Лазовська (12.09.2009)

(підпис) С.Д. Макаревич (14.09.2009)

(підпис) О.Л.Мартиненко(16.09.2009)

(підпис) Т.С. Семенова (14.09.2009)

(підпис) І.Б.Шушков(13.09.2009)

(підпис)О.Г. Яковенко(13.09.2009)

(підпис) В.П. Яремчук (15.09.2009)

До справи №01-06

Зав.канцелярії (підпис) Г. Савченко

19.09.2009

ДОДАТОК 2

Міністерство освіти та науки України

Одеський національний політехнічний університет

ФЕПП

Довідка

17.03.09№50 м. Одеса

Явдошина Ірина Миколаївна навчається на ІІ курсі денного відділення ФЕПП.

Видано для подання до ЖЕКу.

Директор (підпис) Г.М. Востров

ДОДАТОК 3

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тріумф”

ПРОТОКОЛ №8

засідання виробничої наради працівників

ТОВ “Тріумф”

20.12.10

Голова: Мусій М.Л.

Секретар: Бабенко В.І.

Присутні: працівники ТОВ “Тріумф” (список додається)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Складання звіту з виробничо-фінансової діяльності ТОВ за 2010 (Нездоймишапка М.С.).

2. Інформація заступника директора з кадрових питань Носова В.А.

1. СЛУХАЛИ:

МусійМ.Л. - про порядок та умови складання річного звіту (доповідь додається).

ВИСТУПИЛИ:

1. Нездоймишапка М.С. - вказав на потребу скоротити текст звіту за рахунок складання таблиць.

2. Гончаренко А.А. - запропонував закінчити складання звіту до 10 січня 2011р.

УХВАЛИЛИ:

1. Забезпечити своєчасну і якісну підготовку звіту з виробничо-фінансової діяльності ТОВ за 2010.

2. Подати річний звіт не пізніше 10 січня 2011 р.

2.СЛУХАЛИ:

Носов В.А. - про зміну розкладу робочого дня у зв'язку з початком зимового періоду.

УХВАЛИЛИ:

1. Робочий день в ТОВ «Тріумф» з 01.01.11 р. Починати о 8.30 закінчувати о 16.00, з 12.30 до 13.00 -- обідня перерва.

ДОДАТОК:

1. реєстраційний список на 1 стор. В 1 прим.

2. Доповідь М.Л.Мусія на 3 стор. В 1 прим.

Голова (підпис) М.Л. Мусій

Секретар (підпис) В.І. Бабенко

ДОДАТОК 4

ЗАТВЕРДЖУЮ

АТ “Інфоком” Директор заводу__________А.П.Карпенко

Відділ реклами (підпис)

21.12.10

А К Т

21.12.10№7

Ліквідація малоцінного інвентаря

Підстава: наказ №79 ві 01.12.10р.

Комісія у складі голови Кривенка І.О. Та членів: Орленка І.В. Та Славіна О.Б. Склали акт про те, що назване далі майно в результаті тривалої експлуатації стало непридатним і підлягає списанню.

№ з/п	Інвентарний номер	Назва майна	Рік придбання	Ціна придбання (грн.)
1	12032	Канцелярський набор	2001	40
2	12004	Настольна лампа	2003	100
3	12127	Комп'ютерна миша	2008	140

Складено у двох примірниках:

1-й -- до бухгалтерії;

2-й -- до відділу реклами.

Голова комісії (підпис) І.О. Кривенко

Члени комісії:(підпис) І.В, Орленко

(підпис) О.Б. Славін

ДОДАТОК 5

Благодійний фонд «Громада»	65044 Україна, м. Одеса-44 вул. Канатна,50 Тел. (044)646-233 факс (044) 646-230

16.01.11р.№7-40-53

На № 04-07/2 від 13.01.2011Прим.№1

Генеральному директорові акціонерного товариства

“Медитон”

Кузьменку В.С.

65015

Україна, м. Одеса-15

вул. Садова,14

Вельмишановний пане Кузьменко!

Звертаємось до Вас із проханням про невелику пожертву у фонд “Громада”, з діяльністю якого Ви, можливо, вже знайомі. Маємо честь нагадати Вам, що основна мета нашого фонду -- допомога бідним і знедоленим дітям, які залишилися без батьківської опіки. Ваш посильний внесок допоможе змінити їхнє життя.

Віримо, що Ви не залишитесь байдужим і наперед дякуємо від імені нашої організації.

З щирою до Вас повагою,

_____________________________

(підпис)

ДОДАТОК 6

Генеральному директорові

фірми “Орфеум”

Філімонову С.Г.

технічного секретаря

Самойленко З.К.

Заява

Прошу надати мені відпустку без збереження заробітної плати на період з 12 квітня по 22 квітня 2011р. у зв'язку з сімейними обставинами.

10 квітня 2011р._____________________

(підпис)

ДОДАТОК 7

Одеський національний політехнічний університет

НАКАЗ

18.05.2011№3

Щодо особового складу

1. ПРИЗНАЧИТИ:

1.1.Григоренко Наталію Юхимівну на посаду асистента кафедри органічної хімії з 01 червня 2011 року, встановити посадовий оклад 1300 (тисячу триста) гривень.

Підстава: заява Григоренка Н.Ю. З візами завідувача кафедри органічної хімії і декана хіміко-технологічного факультету.

2. НАДАТИ:

2.1. Олефіренку Ігореві Миколайовичу, доценту кафедри психології, чергову відпустку з 05.07.11 по 28.08.11 на 56 календарних днів за період роботи.

Підстава: графік відпусток і заява Олефіренка І.М.

3. ЗВІЛЬНИТИ:

3.1. Ковальчук Олену Василівну, лаборанта кафедри історії України, з посади з 23.07.11р. у зв'язку з виходом на пенсію.

Підстава: заява Ковальчук О.В. З візами.

Ректор (підпис) В.П. Малахов

З наказом ознайомлені:_______________________________

(підпис Григоренко Н.Ю.)

_______________________________

(підпис Олефіренко І.М.)

ДОДАТОК 8

ХАРАКТЕРИСТИКА

Вітренко Олени Іванівни

студентки ФЕПП ОНПУ,

1990 року народження

освіта вища незакінчена

Вітренко О.І. вчиться на 3 курсі за спеціальністю “Економіка підприємства. До навчання ставиться сумлінно, має добрі результати з багатьох предметів. В 2009-2010навчальному році брала участь у науковій студентській конференції, де виступала з доповіддю “Проблеми і перспективи розвитку малого бізнесу в Україні”.

Вітренко О.І. сумлінно виконує громадські доручення, бере активну участь у культурно-масових заходах інституту, активна учасниця художньої самодіяльності університету.

Вимоглива до себе, стримана, врівноважена. Користується повагою серед товаришів і викладачів.

Вітренко О.І. рекомендується більше уваги приділяти вивченню гуманітарних наук.

Характеристика видана для подання за місцем вимоги.

4.01.2011р.

Директор ФЕПП (підпис) Г.М. Востро

ДОДАТОК 9

АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Семенюк Віктор Миколайович, народився 5 квітня 1990 року в м. Одеса.

З 1997 по 2007 рік навчався в Одеській середній школі №100.

У 2007 році вступив до Одеського автомеханічного технікуму. У 2009 році закінчив технікум за фахом “Механік автотранспорту”.

У 2009 році вступив до Одеського державного політехнічного університету. Зараз студент 3 курсу ІМБ ОНПУ, спеціальність “Автомобільний транспорт”.

Батько, Семенюк Микола Семенович, 1971 року народження, виконавчий директор ЗАТ “Промінь”.

Мати, Семенюк Ганна Василівна, 1973 року народження, економіст планового відділу банку “Південний”.

Неодружений. Разом з батьками мешкаю за адресою: м. Одеса-49, Фонтанська дорога, 45, кв. 16.

(дата)(підпис)

ДОДАТОК 10

РОЗПИСКА

Я, Авраменко Вікторія Євгенівна, одержала від Потяженко Марії Михайлівни 8000 (вісім тисяч) грн. Зобов'язуюсь дану суму повернути 15 липня 2011 р.

Домашня адреса: Одеса-37, вул. Довженка, 35, кв. 9. Паспорт: серія КА № 611356, виданий 06.06.1998 р. Приморським РВ ОМУ УМВС України м. Одеса.

10 грудня 2010р. (підпис) В.Є. Авраменко

Засвідчення: приватний нотаріус (підпис) Л.І. Мороз

ДОДАТОК 11

Кінофірма “ДНІПРО Лтд”

01020, Україна, Київ-20

вул. Паркова, 127

тел.: (044) 843 86 85; 843 83 24

факс: (044) 843 58 84

ДОРУЧЕННЯ

14 квітня 2011 р.Київ№19

Кінофірма “Дніпро Лтд” уповноважує комерційного директора Єгорова Петра Даниловича (паспорт серії СН № 126738, виданий Полтавським РВВС м. Києва 10 лютого 1997 року, прописаний за адресою: м. Київ, вул. Прилуцька, 197, кв.45) укласти договір із Севастопольським військовим пароплавництвом про оренду 2 (двох) крайсерських катерів, (одного) ракетоносця, 1 (одного) авіаносця для зйомок фільму з робочою назвою “Відбиток часу”.

Доручення дійсне до 29 квітня 2011року.

Зразок підпису Кольцова Василя Вікторовича

_____________________________ засвідчуємо.

(підпис Єгорова П.Д.)

ДОДАТОК 12

Витяг з протоколу №8

засідання виробничої наради працівників

ТОВ “Тріумф”

20.12.10

Голова: Мусій М.Л.

Секретар: Бабенко В.І.

Присутні: Василішина Р.Л., Коваленко Н.Т., Кулик А.В., Луценко Л.П., Марченко К.Є, Ногаєв І.Р., Носов В.А.,Токарєва Н.І.

Порядок денний:

2.Інформація заступника директора з кадрових питань Носова В.А.

2.Слухали:

Носов В.А. - про зміну розкладу робочого дня у зв'язку з початком зимового періоду.

Ухвалили:

1. Робочий день в ТОВ «Тріумф» з 01.01.11 р. Починати о 8.30 закінчувати о 16.00, з 12.30 до 13.00 -- обідня перерва.

Оригінал підписали:

Голова (підпис) М.Л. Мусій

Секретар (підпис) В.І. Бабенко

Інструкція з діловод Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98ства Класифікація документів - це поділ їх на класи за найбільш загальними ознаками схожості та відмінності. Мета класифікації полягає в підвищенні оперативності роботи апарату управління та відповідальності виконавців.

Документи класифікують за такими ознаками: - спосіб фіксації інформації; - зміст; - назва; - вид; - складність; - місце складання; - термін виконання; - походження; - гласність; - юридична сила; - стадія виготовлення; - термін зберігання; - рід діяльності та ін.

* службові* графічні* письмові* термінові* зовнішні* внутрішні* складні* складні* прості* індивідуальні* трафаретні* типові* особово-офіційні* особово-офіційні* з кадрових питань* довідково-інформаційні* розпорядчі* організаційні* організаційні* організаційно-розпорядчі;

* фінансово-розрахункові;

* постачально-збутові та ін. * фонодокументи* фото- й кінодокументи* графічні* письмовіДокументи класифікують за такими ознаками: - спосіб фіксації інформації; - зміст; - назва; - вид; - складність; - місце складання; - термін виконання; - походження; - гласність; - юридична сила; - стадія виготовлення; - термін зберігання; - рід діяльності та ін. Документ - це засіб закріплення інформації.

Размещено на Allbest.ru