Лізингове фінансування підприємства

Нормативно-правова база відносин суб’єктів лізингу. Основні методи та схеми розрахунку лізингових платежів: регулярні постійні платежі (ануїтет), регулярні платежі з постійним темпом зміни та з амортизацією боргу рівними частинами, нерегулярні платежі.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.05.2011
Размер файла 791,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Контрольна робота

з курсу: «Фінансовий менеджмент»

На тему: «Лізингове фінансування підприємства»

Ірпінь - 2011р.

1. Нормативно-правова база відносин суб'єктів лізингу

Зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і підвищення ефективності суспільного виробництва можливе лише за умови створення надійного та сучасного правового підґрунтя. Надмірно жорстке законодавче регулювання й недоліки чинних нормативно-правових актів стають однією з найважливіших причин стримування розвитку ринкових відносин. За величезного потенціалу лізингової діяльності в Україні її розвиток найбільше гальмують несприятливе оподаткування та неадекватне законодавче регулювання лізингових операцій.

Законодавчу базу лізингової діяльності започаткував Закон України «Про лізинг» № 723/97-ВР, прийнятий Верховною Радою України у грудні 1997 року. Оподаткування лізингових операцій здійснюється відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону «Про податок на додану вартість». Ці акти потребують певних змін і доповнень, аби забезпечити послідовний підхід до оподаткування лізингових операцій, за якого потенційні сторони договору лізингу могли б достовірно оцінювати відповідні ризики та витрати.

Останнім часом значно зросла зацікавленість урядових та фінансових установ у поліпшенні умов лізингу та вдосконаленні нормативно-правових актів. Верховна Рада України своєю постановою «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України «Про лізинг» № 2009-ІІІ від 05.10.2000 року, прийняла у першому читанні нову редакцію закону.

У січні 2003 року Верховна Рада України прийняла Цивільний Кодекс України (від 16.01.2003 № 435-IV) та Господарський Кодекс України (від 16.01.2003 № 436-IV), у яких визначено поняття лізингу як господарської діяльності, а також істотні умови, права та зобов'язання сторін, які слід передбачити в договорі лізингу.

Ці істотні умови деталізуються в конкретних лізингових угодах залежно від виду лізингового договору та відповідних домовленостей його суб'єктів.

Права та зобов'язання сторін передбачають такі умови.

Лізингодавець має право:

1) у визначені Договором терміни та порядок здійснювати перевірку дотримання лізингоодержувачем умов користування об'єктом лізингу та його утримання;

2) в односторонньому порядку розривати договір та повертати об'єкт лізингу за виконавчим написом нотаріуса у передбачених Законом та договором випадках;

3) інвестувати на придбання об'єкта лізингу як власні, так і залучені й позичкові кошти;

4) вимагати розірвання договору та повернення об'єкта лізингу в передбачених Законом та договором випадках;

5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у неоскаржуваному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Лізингодавець зобов'язаний:

1) передати належне йому на праві власності майно в користування лізингоодержувачеві або за дорученням лізингоодержувача відповідно до його вибору та визначеної ним специфікації укласти договір купівлі-продажу (поставки) майна з відповідним продавцем і передати майно в користування лізингоодержувачеві;

2) не втручатися у вибір лізингоодержувачем продавця майна та у визначення специфікації об'єкта лізингу;

3) повідомити продавця майна, що воно призначене для передання в лізинг конкретній особі;

4) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки об'єкта лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб, або призводити до пошкодження самого об'єкта лізингу під час користування ним;

5) своєчасно та в певному обсязі виконувати покладені на себе зобов'язання щодо утримання об'єкта лізингу (ремонт, технічне обслуговування тощо) відповідно до умов договору;

6) відшкодувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення об'єкта лізингу, проведення його капітального ремонту або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;

7) прийняти об'єкт лізингу у разі дострокового розірвання договору або після завершення строку договору, якщо об'єкт не буде викуплено лізингоодержувачем.

Лізингоодержувач має право:

1) відмовитися від прийняття об'єкта лізингу, який не відповідає умовам договору, затримувати належні лізингодавцеві платежі до усунення ним виявленого порушення умов договору за умови попереднього повідомлення лізингодавця;

2) на звільнення від плати за користування об'єктом лізингу за весь час, протягом якого за незалежних від нього обставин об'єктом лізингу не можна було користуватися відповідно до його призначення та умов договору;

3) вимагати зменшення розміру плати за користування об'єктом лізингу, якщо за незалежних від нього обставин можливість передбаченого договором користування об'єктом лізингу істотно зменшилася внаслідок погіршення його стану;

4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, причинених невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу, а від продавця - відшкодування збитків, спричинених невиконанням визначених законом або договором його зобов'язань перед лізингоодержувачем;

5) у разі виявлення прихованих недоліків прийнятого у користування об'єкта лізингу, що істотно зменшують можливість користування ним, за своїм вибором вимагати:

заміни об'єкта лізингу, якщо це можливо;

відповідного зменшення плати за користування;

безоплатного усунення недоліків предмета лізингу, або відшкодування витрат на їх усунення або виправлення;

6) у разі виявлення прихованих недоліків об'єкта лізингу, що внеможливлюють користування ним відповідно до його призначення та умов договору, вимагати розірвання договору та відшкодування завданих збитків;

7) пред'являти продавцеві об'єкта непрямого лізингу обов'язкові для виконання ним:

вимоги щодо передання лізингоодержувачу об'єкта лізингу, якщо укладеним між лізингодавцем та продавцем договором поставки передбачено виконання зазначеного зобов'язання безпосередньо лізингоодержувачу;

вимоги щодо якості, комплектності та справності об'єкта лізингу;

вимоги щодо здійснення монтажу та запуску в експлуатацію предмета лізингу, якщо це передбачено укладеним між лізингодавцем та продавцем договором поставки;

вимоги щодо безоплатного усунення як прихованих, так і зазначених в акті прийому-передання недоліків об'єкта лі-

зингу, або відшкодування витрат на їх усунення чи виправ-

лення;

вимоги щодо заміни об'єкта лізингу у разі виявлення недоліків об'єкта лізингу, поставленого продавцем з гарантією якості, якщо це можливо і лізингодавець не заперечує цього;

інші вимоги, виконання яких передбачено законом та/або укладеним між лізингодавцем та продавцем договором поставки об'єкта лізингу - безпосередньо лізингоодержувачу;

8) викупати об'єкт фінансового лізингу відповідно до умов договору;

9) право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування об'єкта лізингу продавцем може визначатися окремим укладеним з ним договором.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

1) прийняти й належним чином користуватися об'єктом лізингу, утримувати його відповідно до погоджених сторонами умов договору, згідно з яким його було передано, з урахуванням природного зносу та змін стану майна;

2) своєчасно та в повному обсязі за погодженим із лізингодавцем графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору;

3) у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових термінів на вимогу лізингодавця повернути йому об'єкт лізингу;

4) у зазначені договором лізингу строки відповідно до його умов надавати лізингодавцю відомості про технічний стан об'єкта лізингу та свій фінансовий стан, доступ для перевірки об'єкта лізингу та умов його експлуатації;

5) письмово повідомляти лізингодавця про всі випадки виявлення несправностей об'єкта лізингу, його поломок або збоїв у роботі, порушення термінів проведення або не проведення поточного або сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно відбитись на стані об'єкта лізингу - негайно, але в будь-якому випадку не пізніше другого робочого дня за днем настання вищезазначених подій чи фактів;

6) письмово повідомляти лізингодавця про всі випадки порушення провадження у справах про банкрутство лізингоодержувача, накладення арешту на майно лізингоодержувача, позбавлення ліцензії на вид підприємницької діяльності, в якому передбачалося використання об'єкта лізингу, а також про настання інших подій та фактів, які внеможливлюють або можуть негативно позначитися на виконанні договору лізингу;

7) відшкодувати лізингодавцеві витрати на здійснення капітального ремонту в порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;

8) у разі відмови від прийняття об'єкта лізингу забезпечити його зберігання впродовж строку передбаченого законом та/або договором;

9) у разі завершення строку користування об'єктом лізингу, зокрема й у разі, коли предмет фінансового лізингу не було придбано лізингоодержувачем, а також у разі дострокового розірвання договору та в інших передбачених законом та договором випадках дострокового повернення лізингового майна - повернути об'єкт лізингу у стані, в якому його було прийнято у користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, передбаченому договором.

Конкретні права та зобов'язання сторін фіксуються в договорі лізингу залежно від виду та форми здійснення лізингової операції.

Чинне вітчизняне законодавство в частині визначення прав та обов'язків сторін адаптоване до норм, прийнятих у світовій практиці. Найуживанішим міжнародним документом, який регулює проведення лізингових операцій і на підставі якого створюються національні нормативні акти, є Оттавська Конвенція з міжнародного фінансового лізингу.

У міжнародній практиці положення Конвенції застосовуються у випадках, коли лізингодавець та лізингоодержувач перебувають на території різних держав. Держави, на території яких розміщені суб'єкти лізингу, домовляються про застосування Конвенції у процесі проведення операцій міжнародного лізингу.

Оттавська Конвенція регулює угоди, яким притаманні особливості фінансового лізингу:

лізингоодержувач визначає необхідне майно та вибирає постачальника, не покладаючись на думку й досвід лізингодавця;

об'єкт лізингу купується лізингодавцем згідно з угодою про лізинг, яка з відома постачальника укладається або буде укладена між лізингодавцем і лізингоодержувачем;

періодичні лізингові платежі розраховують з урахуванням амортизації усього чи суттєвої частини об'єкта лізингу.

Конвенція залишає за лізингоодержувачем право вибору по завершенні строку договору лізингу викупити об'єкт лізингу чи користуватися ним далі на умовах лізингу.

У Конвенції уточнено основоположні терміни фінансового лізингу, розроблено норми, що регулюють відносини між суб'єктами лізингу. Детально розглянуто два види угод: 1) про поставку між лізингодавцем і виробником/постачальником; 2) про лізинг між лізингодавцем і лізингоодержувачем.

Значне місце в Конвенції належить визначенню рівня відповідальності лізингодавця, виробника (постачальника) і лізингоодержувача, а також обов'язків, що покладаються на лізингоодержувача щодо використання ними об'єкта лізингу.

Згідно із Конвенцією відповідальність за поставлене майно несе виробник (постачальник), оскільки лізингодавець лише фінансує купівлю і, якщо договором лізингу не передбачено інше, він не несе жодної відповідальності перед лізингоодержувачем. Винятком можуть бути випадки, коли орендар поклався на досвід і судження лізингоодержувача, або ж останній втрутився у вибір постачальника об'єкта лізингу і це призвело до збитків. У Конвенції зафіксовані юридичні наслідки, які випливають у разі неплатоспроможності лізингоодержувача. Якщо лізингоодержувач порушив договір лізингу, лізингодавець може стягнути невиплачені платежі разом із відсотками та збитками. Якщо порушення суттєві, лізингодавець може вимагати дострокової виплати майбутніх платежів або повернення об'єкта лізингу. В Конвенції передбачено, що відшкодовування збитків лізингодавцеві має суто компенсаційний характер.

За оцінкою фахівців із лізингу, українське законодавство містить основні положення Конвенції і розвиває їх з огляду на національні особливості.

Окрім господарсько-правових актів, що регулюють відносини лізингу, важливе значення для їхнього розвитку мають податкове та фінансово-кредитне законодавство.

Бурхливому розвитку лізингу в багатьох країнах сприяло надання його суб'єктам значних податкових пільг, заохочення фінансово-кредитних установ до здійснення лізингової діяльності.

Оподаткування взагалі є потужним інструментом, здатним і сприяти, і заважати розвитку конкретних секторів економіки. Податкова політика країни має спрямовуватися на зростання економіки, швидкий розвиток перспективних видів діяльності.

Можливості подальшого розвитку лізингу в Україні передусім залежать від удосконалення правової бази оподаткування лізингових та пов'язаних з ними фінансово-кредитних операцій. Її підґрунтям є:

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 287/97-ВР від 22.05.1997 року із внесеними змінами і доповненнями;

Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, зі змінами та доповненнями;

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-ІІІ від 12.07.2001 року.

Основні проблеми, пов'язані з оподаткуванням прибутку від операцій фінансового лізингу в Україні, зумовлені розбіжностями у визначенні його сутності в чинному законодавстві. Деякі нормативні акти розглядають його як фінансову послугу, хоча об'єкт лізингу приймається на баланс лізингоодержувача на початку терміну лізингу, як у разі купівлі. В податковому законодавстві визначено концептуальні характеристики купівлі-продажу товарів, однією з яких є «передача прав власності на майно за компенсацією, незалежно від термінів її надання». За своїми зовнішніми ознаками операція з передання лізингодавцем об'єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу відповідає всім умовам «продажу товарів». Відповідно до такого тлумачення, Закон змушує лізингодавця кілька разів сплачувати ПДВ, що позбавляє фінансовий лізинг економічної привабливості.

Тому з метою стимулювання підприємницького інтересу до лізингової діяльності необхідно ліквідувати неузгодженості та суперечності в законодавчій базі, вдосконалити механізм оподаткування лізингових операцій. Нагальною є потреба вдосконалення амортизаційної політики, визначення термінів та порядку амортизації майна, яке здається в лізинг.

Вимагають суттєвого поліпшення законодавчі та нормативні акти, що регулюють експорт та отримання платежів із-за кордону, з метою сприяння передання в міжнародний лізинг продукції українських товаровиробників.

Приведення вітчизняного Законодавства у відповідність до норм міжнародного права дасть змогу залучити до лізингової діяльності іноземних інвесторів і зарубіжні лізингові компанії, що сприятиме структурній перебудові економіки, швидкому розвитку інвестиційного процесу та інноваційного механізму технологічного оновлення виробництва і, зрештою, збільшенню випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.

2. Методи розрахунку лізингових платежів

Фінансування лізингових контрактів та погашення заборгованості по них може здійснюватися за допомогою різноманітних схем. Лізингоотримувач та лізингодавець обирають найбільш зручний по строку та розмірам платежів графік платежів. При цьому є два основні критерії, за яких обрані умови та схема платежів будуть задовольняти обидві сторони і лізинговий контракт буде укладено:

- розмір лізингових платежів повинен забезпечити лізинговій компанії прибуток не нижче середньої норми прибутку на вкладений капітал та покриття всіх витрат, пов'язаних з виконанням та обслуговуванням контракту;

- ціна лізингу для лізингоотримувача не повинна бути вище за ціну банківського кредиту на придбання відповідного майна.

Методи розрахунку лізингових платежів базуються на теорії зміни вартості грошей у часі. Для всіх схем розрахунків основною вимогою є рівність теперішньої вартості всіх лізингових платежів та вартості майна, яке пропонується у лізинг. Згідно з загальноприйнятим принципом вартості грошей у часі, мати певну кількість грошей сьогодні завжди краще ніж мати їх завтра. Це пояснюється дією декількох основних факторів:

- інфляція (з часом, внаслідок загального подорожчання товарів, гроші знецінюються);

- ризик (невизначеність майбутнього збільшує цінність грошей, що є в наявності: сьогодні гривня на рахунку вже є, а чи буде вона там завтра, - ще питання);

- оборотність (грошові кошти здатні з часом самостійно генерувати дохід: можна покласти гроші на депозит чи провести якусь іншу інвестиційну операцію і додатково до вкладених грошей отримати певний прибуток).

Лізингова компанія, фінансуючи лізинговий контракт повинна враховувати в лізингових платежах часовий розрив між сплатою грошових коштів постачальнику та отриманням грошей від лізингоотримувача.

Здебільшого, сукупність усіх платежів по договору лізингу в основному складається з (1) авансового платежу, (2) періодичних лізингових платежів та (3) викупної (залишкової) вартості. При цьому сплата періодичних лізингових платежів може бути визначена у декількох схемах:

регулярні платежі, тобто лізингові платежі, що здійснюються через рівні проміжки часу; вони поділяються на:

постійні платежі (ануїтети),

платежі с постійним темпом зміни та

платежі з амортизацією боргу (відшкодуванням вартості предмета лізингу) рівними частинами;

нерегулярні платежі - лізингові платежі погоджуються сторонами відповідно до графіку, в якому вказані певні строки та суми платежів.

Та чи інша схема платежів застосовується виходячи з побажань сторін договору. На прийняття рішення щодо схеми платежів з точки зору лізингоотримувача впливають: сезонність виробництва, небажання одночасно інвестувати велику суму коштів у розвиток матеріально-технічної бази виробництва; швидке погашення вартості майна і отримання більш ліквідного балансу з метою подальшого отримання кредитів, інвестиційна політика тощо. Лізингова компанія зазвичай пропонує схему розрахунків платежів таку саму, як і схема залучення та погашення компанією ресурсів для фінансування лізингових контрактів. Зазвичай банк, що фінансує лізингову компанію нараховує відсотки за користування кредитними ресурсами виходячи з фактичної заборгованості, що діяла в певні проміжки часу за однакової процентної ставки, тому для лізингової компанії прийнятна будь-яка схема лізингових платежів, що забезпечує отримання запланованої норми прибутку та погашення всіх витрат, пов'язаних з контрактом. Якщо ж лізингова компанія для фінансування лізингових контрактів застосовує альтернативні банківському кредиту джерела залучення коштів або ж залучає кредити, що передбачають жорсткий графік сплати заборгованості та процентів, то при погодженні схеми лізингових платежів необхідно бути досить обережним оскільки застосування різних схем залучення та розміщення ресурсів може привести до ситуації, коли лізингова компанія в певні періоди часу не буде мати «живих» грошей для повернення залучених ресурсів та сплати процентів за користування ними.

Розглянемо поетапно різні схеми розрахунку лізингових платежів. Для цього введемо деякі позначення:

P - первісна вартість предмету лізингу (якщо договором передбачено авансовий платіж, то до уваги береться вартість за мінусом суми авансового платежу);

n - строк лізингу в місяцях, кварталах, роках (загальна кількість лізингових платежів);

і - відсоткова ставка за період (в розрахунках річну відсоткову ставку ділять на кількість періодів лізингу в році. Так, для щомісячних лізингових платежів річну відсоткову ставку необхідно розділити на 12);

S - залишкова (викупна) вартість предмету лізингу. При цьому слід зазначити, що незалежно від методу розрахунку, чим вищою буде викупна вартість предмету лізингу - тим більший розмір процентів сплатить лізингоотримувач і отримає лізингова компанія.

A - Лізинговий платіж.

Регулярні постійні платежі (ануїтет)

Регулярні постійні платежі передбачають виплату однакової суми лізингового платежу через однакові проміжки часу. Такий механізм припливу (відпливу) грошей має назву ануїтету. Сума лізингового платежу розраховується за формулою:

Загальна сума лізингових платежів обраховується як добуток отриманого лізингового платежу та кількості лізингових платежів.

Регулярні платежі з постійним темпом зміни

Умови погашення заборгованості по лізингу передбачають зміну (збільшення чи зменшення) лізингових платежів з постійним темпом приросту (зменшення) в кожному періоді. Іншим чином, задається прискорена (зменшена) амортизація боргу (погашення вартості майна). Розміри лізингових платежів розраховуються за допомогою таких формул:

лізинг розрахунок платіж амортизація

де А1 - розмір першого лізингового платежу;

t - період лізингу = 1, …, n;

k - темп приросту. Якщо k>0 - відбувається прискорене погашення вартості майна, якщо k<0 - навпаки відбувається зменшення розміру платежів з плином часу.

Розмір першого лізингового платежу визначається:

Розподіл лізингового платежу на амортизацію боргу (відшкодування вартості предмета лізингу) та проценти проводиться так само як і в попередньому прикладі: сума, що йде в погашення вартості майна, визначається як різниця суми лізингового платежу та процентів на залишок заборгованості.

Використовуючи дані попереднього прикладу та приймаючи темп приросту рівним 36% річних (3% в місяць) перший лізинговий платіж буде дорівнювати:

Наведемо графік сплати лізингових платежів, відшкодування вартості предмета лізингу та процентів в таблиці:

Як бачимо з таблиці, кожен наступний лізинговий платіж на 3% більший за попередній.

Якщо необхідно, щоб лізингові платежі зменшувались з плином часу значення коефіцієнту k необхідно зробити від'ємним. Використовуючи дані попереднього прикладу приймемо темп приросту рівним -36% річних (-3% в місяць) та наведемо графік сплати лізингових платежів в табличній формі:

Як бачимо з таблиці, кожен наступний лізинговий платіж на 3% менший за попередній. При цьому погашення вартості предмету лізингу в перших періодах відбувається більшими темпами ніж в попередніх прикладах, як наслідок - лізингова компанія отримує меншу суму процентів. Така схема лізингових платежів може зокрема застосовуватись у випадку прискореної амортизації предмету лізингу, тобто тоді, коли предмет лізингу відчутно втрачає свою продуктивність, а отже і здатність генерувати продукцію (кошти) з плином часу.

Логічним є те, що чим більше по модулю значення коефіцієнту k - тим відчутніше буде розрив між найбільшим та найменшим лізинговим платежем по контракту.

Регулярні платежі з амортизацією боргу рівними частинами

При такій схемі розмір лізингового платежу визначається як сума відшкодування вартості предмета лізингу та процентів. При цьому погашення вартості предмету лізингу в кожному періоді відбувається рівними частинами, а сума процентів визначається виходячи з величини заборгованості за предмет лізингу на початок періоду.

Сума періодичного відшкодування вартості предмета лізингу визначається діленням вартості, що погашається на кількість періодів:

Де d - сума відшкодування вартості предмета лізингу.

Лізинговий платіж визначається за формулою:

Залишок заборгованості за предмет лізингу (Дt) на початок кожного наступного періоду визначається як різниця залишку заборгованості на початок попереднього періоду (Дt-1)та щомісячної суми погашення вартості предмету лізингу (d).

Використовуючи дані попередніх прикладів наведемо графік лізингових платежів у таблиці:

Як бачимо з таблиці, платежі з постійним додатнім темпом приросту в абсолютному значенні дають найбільший прибуток лізинговій компанії і, відповідно, є найбільш витратними для лізингоотримувача.

На практиці, лізингові компанії частіше за все використовують дві схеми з наведених: ануїтет та платежі з рівномірним погашенням вартості предмету лізингу (графа 2 та графа 5). При цьому слід зазначити, що при рівних умовах щодо відсоткової ставки, строку лізингу та викупної вартості абсолютний дохід від застосування ануїтету завжди буде більший.

Нерегулярні платежі

Нерегулярними називають сплату лізингових платежів, що здійснюються в різних сумах за різні проміжки часу. Ініціатива щодо застосування нерегулярних платежів частіше за все надходить від лізингоотримувача. Це здебільшого пов'язано з сезонністю бізнесу компанії-лізингоотримувача або ж стратегією одночасного інвестуванням значної суми грошових коштів в оборот для стрибкоподібного росту бізнесу або для виконання привабливого контракту.

Зазвичай лізингоотримувач пропонує погодити графік, в якому лізингові платежі є незначними в перші періоду лізингу і швидко зростають через певний проміжок часу. Слід вказати, що при застосуванні банківських кредитів є схожа схема, що передбачає відстрочення сплати тіла кредиту при обов'язковій щомісячній сплаті відсотків за користування ним. В такому випадку заробіток лізингової компанії переважно буде більшим ніж при застосуванні схем регулярних платежів. Необхідно також зазначити, що в цьому збільшується ризик, пов'язаний з невиконання клієнтом договору лізингу, а тому лізингова компанія завжди збільшить процент по лізингу на премію за ризик дефолту по контракту.

На практиці також є ситуації, коли клієнт бажає швидше розрахуватися за предмет лізингу і, як наслідок, сплатити менше процентів лізинговій компанії. При цьому клієнт пропонує погодити графік платежів, в якому розмір лізингових платежів в перші періоди є досить значним, а через деякий період різко зменшується. В такому випадку сума отриманих лізингодавцем процентів буде менше ніж при застосуванні схеми регулярних платежів. Вважаючи на це лізингова компанія і в цьому випадку має збільшити процент за лізинг на компромісну величину. Збільшення процентної ставки викликане тим, що при такій схемі лізингова компанія недоотримає частину доходів в порівнянні із застосуванням ануїтету або іншої схеми регулярних платежів.

Наведемо порядок розрахунку нерегулярних лізингових платежів. Спочатку задається графік лізингових платежів. Розподіл платежу на відшкодування вартості предмета лізингу та проценти проводиться послідовно за вже відомою нам формулою:

де дt - сума, що відноситься в погашення вартості мана в періоді t =1,…n.

Дt-1 - залишок заборгованості за предмет лізингу на кінець періоду t-1.

Останнім лізинговим платежем досягається рівність сум виплат і заборгованості за предмет лізингу. Для визначення останнього лізингового платежу необхідно продисконтувати (привести до теперішньої вартості) потік лізингових платежів за виключенням останнього платежу, оскільки він на цей час ще невідомий. Знайти арифметичну різницю між вартістю майна та продисконтованою сумою лізингових платежів. Ця різниця буде становити теперішню вартість останнього лізингового платежу. Для графіку необхідно розрахувати її майбутню вартість. Наведемо формули для здійснення вказаних розрахунків.

Сума дисконтованих лізингових платежів:

Розмір останнього лізингового платежу розраховується за формулою:

Розглянемо наведені формули розрахунку на прикладі- 2.

Якщо аналізувати привабливість того чи іншого контракту недостатньо просто порівняти процентні ставки, якщо платежі за одним контрактом здійснюються поквартально, а за іншим - помісячно. Або ж не можна просто порівняти суму лізингових платежів із сумою платежів за договором банківського кредиту і сказати, що банківський кредит дешевше не враховуючи при цьому той факт, що позичальнику необхідно буде самостійно сплачувати податки, страхування, держмито тощо.

Для того щоб правильно порівняти вартість кредиту та вартість лізингу необхідно чітко усвідомлювати з чого складається ціна на лізинг і що необхідно врахувати для співставлення різних моделей фінансування. Формування ціни лізингу - лізингового платежу - передбачає перш за все відшкодування вартості предмету лізингу, покриття витрат лізингової компанії та одержання запланованої норми прибутку вигляді процентів.

Серед прямих витрат лізингової компанії можна зазначити найбільш розповсюдженими є:

- витрати на страхування предмету лізингу;

- податки та платежі пов'язані з придбанням предмету лізингу (внески до Пенсійного фонду при набутті права власності на транспорт або нерухомість, платежі за реєстрацію предмета лізингу);

- податки та платежі пов'язані з перебуванням предмета лізингу у власності лізингової компанії (податок з власників транспортних засобів, проходження щорічного техогляду транспортних засобів тощо).

Проводячи аналіз умов контрактів, що є неспівставними можна застосовувати декілька методів. На мій погляд, для порівняння різних схем фінансування найбільш доцільно застосовувати метод розрахунку чистої теперішньої вартості (NPV). Цей метод заснований на зіставленні величини вартості предмету лізингу (кредиту) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових виплат по лізингу (кредиту).

3. Приклади

Приклад 1

Вартість предмета лізингу 1000 грн., ставка 15% річних або 1.25% на місяць, строк лізингу приймемо за 5 місяців, залишкова (викупна) вартість становить 200 грн.

Підставивши значення змінних у наведену формулу отримаємо суму лізингового платежу:

Розподіл лізингового платежу на амортизацію боргу (погашення вартості майна) та проценти проводиться послідовно. Сума, що йде в погашення вартості майна, визначається як різниця суми лізингового платежу та процентів на залишок заборгованості:

де дt - сума, що відноситься в погашення вартості майна в періоді t =1,…n.

Дt-1 - залишок заборгованості за предмет лізингу на кінець періоду t-1.

Для зручності наведемо графік сплати лізингових платежів, погашення вартості майна та процентів в табличній формі:

З таблиці видно, що сума процентів з плином часу зменшується, в той час як сума амортизації боргу, навпаки, збільшується. При цій схемі в перших періодах лізингу баланс компанії-лізингоотримувача буде менш ліквідним, фінансова стійкість компанії - порівняно меншою, у звіті про прибутки і збитки компанії буде вказано значні фінансові витрати. Якщо компанія-лізингоотримувач на протязі перших періодів лізингу планує для розвитку виробництва отримувати кредитні кошти в банку, а вартість лізингового контракту для компанії є достатньо значною, необхідно погодити з лізингодавцем іншу схему лізингових платежів.

Зазначена схема побудови лізингових платежів (ануїтет) здебільшого використовується під час лізингу основних засобів загальногосподарського призначення та обладнання, амортизація якого відбувається лінійним методом (віддача або, так би мовити, економічний ККД основного засобу практично не залежить від строку використання та пов'язаного з ним фізичного зносу).

Приклад 2

Залишимо такі самі параметри лізингової угоди як і в попередніх прикладах (вартість предмету лізингу 1000 грн., процентна ставка по лізингу 1.25% на місяць, строк лізингу приймемо за 5 місяців, залишкова (викупна) вартість становить 200 грн.). Крім того, погоджено наступні лізингові платежі: 1-й період лізингу - 20,00 грн., 2-й період - 0,00 грн., 3-й період - 50,00 грн., 4-й період - 350,00 грн. Необхідно визначити суму останнього лізингового платежу та побудувати графік платежів.

Спочатку про дисконтуємо суму запропонованих лізингових платежів. Підставивши значення змінних у наведену формулу отримаємо:

Знайдемо майбутню вартість останнього лізингового платежу:

Побудуємо графік лізингових платежів в наступній таблиці.

* Проценти за 2-й та 3-й періоди лізингу.

Як бачимо з таблиці, при всіх інших рівних умовах, порядок та розмір платежів досить суттєво впливають загальний розмір контракту в порівнянні з наведеними схемами регулярних платежів. Слід також зазначити, що чим більшою буде різниця між максимальним і мінімальним розміром лізингового платежу, тим більшою буде різниця між загальною сумою лізингових платежів при нерегулярному графіку та сумою лізингових платежів, побудованих за методом ануїтету.

Порівняння різних схем здійснення платежів з різних джерел фінансування

Список використаних джерел

1. Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.97 р. №723/97-ВР в редакції Закону №1381-IV від 11.12.2003 [Електронний ресурс] // zakon.rada.gov.ua

2. Бадзим О.С., Древуш А.Р. «Удосконалення функціонування ринку лізингових послуг» // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №9(111). - с. 182-190.

3. Волкова М.В., Кунченко О.В. Удосконалення обліку лізингових операцій на підприємствах України [Електронний ресурс] / http://www.rusnauka.com/15_APSN_2010/Economics/67475.doc.htm

4. П(С)БО 14 «Оренда» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. № 181.

5. Харченко С.А. Методичні основи розрахунків із лізингових платежів // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №4(94). - с. 188-197.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Лізингові компанії, що сьогодні працюють на українському ринку лізингу. Низка переваг застосування лізингу як особливої форми інвестування виробництва перед банківським фінансуванням. Головна мета, завдання та значення міжнародного фінансового лізингу.

    контрольная работа [32,0 K], добавлен 30.11.2014

  • Класифікація джерел фінансування та визначення терміну лізинг, його об'єктів і суб'єктів. Оцінка бізнес-плану інвесторами. Створення резервних фондів на покриття непередбачених витрат як засіб компенсації та гарантія реалізації проекту в намічені строки.

    контрольная работа [62,2 K], добавлен 09.09.2010

  • Напрями діяльності, функції і соціальна структура комунального підприємства "Чернігівводоканал", правова основа його функціонування. Соціальні взаємодії в системі управління організацією. Зовнішнє оточення підприємства і його вплив на організаційні зміни.

    реферат [14,3 K], добавлен 05.03.2012

  • База відпочинку "Парус", основні та додаткові послуги. Інфраструктура, посадові обов'язки працівників. Нормативно-правова база, що регулює діяльність бази відпочинку. Освоєння технології та навичок робочої професії сфери готельного і ресторанного бізнесу.

    отчет по практике [2,2 M], добавлен 03.12.2009

  • Суть поняття "концепція контролінгу", основні її елементи. Послідовність при проектуванні організаційної структури підприємства. Сутнісна характеристика терміну "бюджет". Загальне поняття про модель "С-цикл". Постійні та змінні витрати підприємства.

    контрольная работа [64,1 K], добавлен 19.10.2012

  • Мотивація як одна з провідних функцій управління. Сучасні форми і методи матеріального стимулювання персоналу. Структура мотиву праці. Мотивація і стимулювання як протилежні методи управління. Нормативно-правова база системи мотивів і стимулів праці.

    реферат [16,7 K], добавлен 12.04.2009

  • Характеристика філії ПАТ "Дельта Банк" та нормативно-правової інформації підприємства. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Співвідношення темпів росту продуктивності праці і оплати прац. Аналіз соціально-трудових відносин філії.

    отчет по практике [98,1 K], добавлен 25.03.2014

  • Визначення теоретичних основ мотивації праці персоналу підприємства, їх форми, методи і основні види. Характеристика соціально-економічного стану країни. Механізм преміювання робітників організації та удосконалення шляхів їх підвищення на ЗАТ"Геркулес".

    курсовая работа [139,0 K], добавлен 12.02.2011

  • Характеристика специфічних об’єктів інвестиційної діяльності в сфері туризму. Класифікація джерел фінансування. Вихідні документи для прийняття планових інвестиційних рішень на поточний рік. Методологічні підходи до формування диверсифікованого портфеля.

    контрольная работа [31,1 K], добавлен 17.11.2011

  • Поняття та види грошових потоків підприємства, нормативно-правове регулювання управління коштами. Організаційно-правова характеристика підприємства, оцінка потенціалу його господарської діяльності. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 17.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.