Механізм захисту інтелектуальної власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: стан удосконалення

Якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету промислового зразка, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, то до заявки він має додати документ, що підтверджує показ зазначеного промислового зразка на виставках. зазначеного знака на виставці.

Порядок проведення експертизи заявок на промислові зразки визначений «Правилами проведення експертизи заявки на промисловий зразок», що зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №232/768 від 24.07.1995 р. (далі - «Правила проведення експертизи заявки»).

За заявкою на промисловий зразок після встановлення дати її подання проводиться формальна експертиза, під час якої відповідність промислового зразка умовам патентоспроможності, а саме - новизні та промисловій придатності, не встановлюється.

На підставі рішення про видачу патенту на промисловий зразок та за наявності документа про сплату державного мита за видачу патенту здійснюється публікація відомостей про видачу патенту у офіційному бюлетені Держдепартаменту «Промислова власність».

Одночасно з публікацією здійснюється державна реєстрація патенту на промисловий зразок.

Держдепартаментом здійснюється видача патенту у місячний строк після державної реєстрації патенту.

Патентування промислового зразка в іноземних державах

Будь-яка особа має право запатентувати промисловий зразок в іноземних державах.

До подання заявки на одержання охоронного документа на промисловий зразок в орган іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку до Укрпатенту. Одночасно йому необхідно повідомити Держдепартамент про наміри здійснити таке патентування.

Основним нормативним документом, що визначає порядок подання повідомлення до Держдепартаменту про наміри здійснити патентування в іноземних державах, є «Інструкція про розгляд заявки про наміри здійснити патентування промислового зразка в іноземних державах», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за №163/699.

У разі відсутності заборони протягом трьох місяців від дати надходження цього повідомлення до Держдепартаменту заявку на одержання патенту на промисловий зразок може бути подано в орган іноземної держави. В необхідних випадках Держдепартамент може дозволити запатентувати промисловий зразок в іноземних державах раніше зазначеного строку.

2.4 Охорона прав на знаки для товарів і послуг та їх реєстрація

Відносини, які виникають у зв'язку із набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг (далі - знак) в Україні регулюються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 16 червня 1999 р. №751-ХІV, від 21.12.2000 р. №2188 - ІІІ (далі - Закон).

Знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг є офіційним охоронним документом, що видається від імені держави уповноваженим на це органом - Державним департаментом інтелектуальної власності України (далі - Держдепартамент).

Обсяг правової охорони, що надається, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака та переліком товарів і послуг.

Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням, поданим його власником протягом останнього року дії свідоцтва, щоразу на 10 років. Кількість продовжень не обмежується.

Після припинення дії свідоцтва ніхто іншій, крім колишнього власника, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва.

Об'єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.

Правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони.

Не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують:

- державні герби, прапори та емблеми;

- офіційні назви держав;

- емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій;

- офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

- нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення і якщо на їх використання як елементів знака є згода відповідного компетентного органу держави або їх власників. В Україні таким компетентним органом є Міжвідомча комісія щодо погодження питань правової охорони знаків для товарів і послуг, яка утворена та затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 р. за №151.

Також не можуть одержати правову охорону позначення, які:

- не мають розрізняльної здатності;

- є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду;

- вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;

- є загальновживаними символами і термінами;

- (такі позначення можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака);

- є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

- знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг;

- знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна;

- фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам;

- найменуваннями місць походження товарів, крім випадків, коли вони включені як неохороноспроможні елементи до знака, що реєструються на ім'я особи, яка має право користування такими найменуваннями;

- сертифікаційними знаками, зареєстрованими у встановленому порядку.

Згідно з Законом не може бути зареєстровано як знак таке позначення, яке добросовісно використовувалося до 1 січня 1992 року двома і більше юридичними особами для позначення однорідних товарів.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

- промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;

- назви відомих (добре знаних) в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

- прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Право на одержання свідоцтва має будь-яка особа, об`єднання осіб або їх правонаступники.

Свідоцтво надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за своїм розсудом, так само як і забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу.

Права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

Власник свідоцтва має право проставляти поряд із знаком попереджувальне маркування, яке вказує на те, що цей знак зареєстровано в Україні.

Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент), який приймає та здійснює розгляд і проведення експертизи заявок.

За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений), зареєстрований відповідно до «Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 за №545 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 за №938 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 за №996 або інша довірена особа.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема, право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Бєларусь, громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місце проживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до Укрпатенту.

Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає на території України чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку може бути подано без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.

Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. Заявка повинна стосуватися одного знака.

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

- заяву про реєстрацію знака;

- зображення знака, що заявляється;

- перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за Міжнародною класифікацією товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

Якщо заявник просить охорону кольору чи поєднання кольорів як відрізняльної ознаки свого знака, то він повинен:

- заявити про це і вказати в заяві колір чи поєднання кольорів;

- подати в заявці кольорові зображення знака.

До заявки додають документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки. Таким документом є копія платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанція (форма №042005). Терміни і порядок сплати зборів за подання заявки, а також їх розміри зазначені у «Положенні про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності», що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 року за №543 (далі Положення).

Документ про сплату збору за подання заявки повинен надійти разом з заявкою або протягом двох місяців від дати подання заявки.

Якщо заявник згідно з чинним законодавством України має пільги у сплаті зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, то до заявки додається клопотання про надання пільги та завірена копія документа, що підтверджує право на пільгу. Копію подають до кожної заявки.

Якщо заявку подають через патентного повіреного або іншу довірену особу, то до заявки слід додати видану заявником довіреність (копію довіреності), що засвідчує його (її) повноваження.

Якщо заявник бажає скористатися правом конвенційного пріоритету відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності, то він має додати до заявки такі документи: заяву про пріоритет із посиланням на дату подання й номер попередньої заявки, поданої до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції; копію попередньої заявки, засвідчену зазначеним органом. Ці документи мають бути подані до Укрпатенту разом із матеріалами заявки або протягом трьох місяців від дати подання заявки.

Якщо заявник бажає скористатися правом пріоритету знака, використаного в експонаті, показаному на офіційних або офіційно визнаних міжнародних виставках, проведених на території держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, то до заявки він має додати документ, що підтверджує показ експонату (товару), маркованого зазначеним знаком на виставках.

Після встановлення дати подання заявки на знак для товарів і послуг та проведення формальної експертизи проводиться кваліфікаційна експертиза заявки, під час якої перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони.

На підставі рішення про реєстрацію знака та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва здійснюється публікація відомостей про видачу свідоцтва у офіційному бюлетені Держдепартаменту «Промислова власність». Одночасно з публікацією здійснюється державна реєстрація знака. Видача свідоцтва здійснюється Держдепартаментом у місячний строк після державної реєстрації знака.

Реєстрація знака в іноземних державах

Охорону знака в інших країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, подати заявку до Відомства країни, в якій заявник бажає одержати охорону згідно з законом і правилами, які регламентують реєстрацію знака в країні подання.

По-друге, зареєструвати знак в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди. В цьому випадку заявка із зазначенням переліку країн, в яких заявник бажає одержати охорону, подається через Укрпатент. Порядок подання заявки на міжнародну реєстрацію знака відповідно до Мадридської угоди визначено у Правилах.

2.5 Особливості реєстрації суб'єктів ЗЕД в Україні та за кодоном. Заявка РСТ

Будь-яка особа має право запатентувати винахід, промисловий зразок в іноземних державах.

До подання заявки на одержання охоронного документа в орган іноземної держави заявник зобов'язаний подати заявку до Укрпатенту. Одночасно йому необхідно повідомити Держдепартамент про наміри здійснити таке патентування.

Основним нормативним документом, що визначає порядок подання повідомлення до Держдепартаменту про наміри здійснити патентування в іноземних державах, є «Інструкція про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу, промислового зразка в іноземних державах», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за №163/699.

У разі відсутності заборони протягом трьох місяців від дати надходження цього повідомлення до Держдепартаменту заявку на одержання патенту може бути подано в орган іноземної держави. В необхідних випадках Держдепартамент може дозволити запатентувати промисловий зразок в іноземних державах раніше зазначеного строку.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема, право на подання заявки, тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Херсонська Торгово-промислова палата має міцні стосунки з патентними повіреними та Укрпатентом.

Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Бєларусь, громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місце проживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до Укрпатенту.

Охорону знака в інших країнах можна одержати двома шляхами.

По-перше, подати заявку до Відомства країни, в якій заявник бажає одержати охорону згідно з законом і правилами, які регламентують реєстрацію знака в країні подання.

По-друге, зареєструвати знак в іноземних державах згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди. В цьому випадку заявка із зазначенням переліку країн, в яких заявник бажає одержати охорону, подається через Укрпатент. Порядок подання заявки на міжнародну реєстрацію знака відповідно до Мадридської угоди визначено у Правилах.

Одним з найпростіших способів отримання патенту в іноземних державах на винахід, корисну модель та промисловий зразок є заявка, подана згідно з Договором про патентну кооперацію (РСТ). В ньому беруть участь 32 держави (Великобританія, США, Франція, Германія, Японія, СССР)

Цей договір дає можливість складання та подачі у національне патентне відомство Міжнародної заявки, коли заявник хоче отримати охорону в декількох країнах одночасно (тільки після подачі національної заявки). Заява подається в орган, який проводить документаційний пошук із складанням переліку документів, які приймаються до уваги при проведенні експертизи. Звіт про пошук та копії протипоставлених документів направляються заявнику, який може внести зміни в формулу винаходу. Далі міжнародна заява разом зі звітом про пошук направляється до національних патентних відомств тих країн, де заявник хоче отримати охорону винаходу.

Розгляд міжнародної заявки починається після 20 місяців с дати пріоритету з тим, щоб до цього часу був підписаний звіт про міжнародний пошук.

2.6 Аналіз динаміки подачі та реєстрації заявок на об'єкти промислової власності за кордоном та на Україні

Херсонська Торгово-промислова палата вивчає динаміку подачі та реєстрації заявок В Україні та за кордоном, іноземцями у нашу державу. Аналізується інформація згідно звіту Укрпатенту за кожний рік.

На ім'я іноземних заявників видано 851 патент, що становить 53% від загальної кількості 20-річних патентів, з них 421 патент (49%) - за заявками, поданими за процедурою РСТ. Найбільше патентів видано на ім'я заявників з Німеччини - 194 (23%), США - 170 (20%), Франції - 85 (10%), Швейцарії - 54 (6%), Російської Федерації - 35 (4%) (див. Додаток 1)

Ріст виданих патентів на Україні можливо пояснити тим, що в більшості випадках українські заявники отримають деклараційні патенти без перевірки на новизну.

За 9 місяців 2001 року спостерігалося подальше зростання кількості заявок на винаходи, порівняно з відповідним періодом 2000 року за рахунок зростання активності національних заявників (на 23%) (див. Додаток 2).

Іноземні заявники продовжують активно подавати заявки на знаки для товарів і послуг за Мадридською угодою. Так, у 2000 році з Міжнародного бюро ВОІВ надійшло 4929 заявок (103% до рівня 1999 року), хоча у 1999 році спостерігався спад активності у поданні заявок за Мадридською угодою.

У 2000 році зареєстровано 4446 знаків згідно з Мадридською угодою (на 21% менше порівняно з 1999 роком). Продовжено 685 реєстрацій.

Станом на 31 грудня 1999 року в Україні надано правову охорону 28054 міжнародним знакам.

3. Оцінка ринкової вартості товарного знаку ХТПП

Херсонська торгово-промислова палата - недержавна неприбуткова самоврядувальна організація, яка на добровільних началах об'єднує юридичних осіб та громадян України, зареєстрованих як підприємців, а також їхні об'єднання.

Палата об'єднує більш 130 крупних, середніх та малих підприємств області із різною формою власності, які працюють в усіх сферах виробництва та комерції.

Головна мета Палати - сприяти економічному розвитку економіки та підприємництва Херсонської області, формуванню сучасних промислової, фінансової та торгівельної інфраструктур.

Херсонська ТПП використовує на підприємстві функцій ну систему управління.

У главі підприємства стоїть Президент, який управляє функційними підрозділами: відділ ЗЕЗ, відділ інформації, відділ штрихового кодування, відділ експертизи, фінансово-економічний відділ та центр тендерних процедур.

Текуче планування здійснюється плануванням бюджету організації на наступний рік. Планується також прибуток по кожному відділку. Через засоби текучого планування реалізуються оперативні плани.

В маркетингу виділяють чотири стратегії, у кожній з яких підприємство може знайти свій шлях. Існують такі стратегії як: ринкова, яка включає в себе більш глибоке освоєння ринку, розробка товару, розширення границь ринку, диверсифікація; стратегія росту - інтенсивний зріст, інтеграційний ріст, диверсифікація; конкурентна стратегія та цінові стратегії - стратегія зняття вершків та інші.

Херсонська Торгово-промислова палата обрала та працює по наступним стратегіям:

1. У ринковій стратегії ХТПП обрала два шляхи - більш глибоке освоєння ринку, тому що такими послугами як наше підприємство займається багато фірм і їй треба закріпитися на Херсонському ринку послуг, та диверсифікація - ХТПП почала займатися проведенням виставкових заходів у Херсонській області та тендерними торгами.

2. У стратегії росту ХТПП обрала інтенсивне зростання.

3. У конкурентній стратегії - стримана реакція, тому що Палата довіряє своїм старим клієнтам.

Господарчий облік, як функція фнутрішньофірмового обліку, має ціллю сбір та обробку економічної інформації про діяльність підприємства та прийнятті на основі цієї інформації управлінських рішень.

Інформація спрямована на управління деякими видами господарчої діяльності (виставкова діяльність, тендерна, експертна, інформаційна діяльність та інші). Він виконує функцію текучого регулювання та контролю за науково-технічною та збутовою діяльністю ТПП.

Фінансовий облік представляє собою систему збору, обробки та збереження інформації, про обіг усіх засобів та ресурсів у процесі господарчої діяльності підприємства.

Статистичний облік є обов'язковим для усіх підприємств. Однак, статистична інформація може бути а вибірковою. Вона доповнює оперативний та фінансовий облік в тих питаннях, які не мають вартісної оцінки.

Функція контролю - це така характеристика управління, яка дозволяє виявити проблеми та скорегувати діяльність підприємства до того, як ці проблеми переростуть у кризову ситуацію.

У Херсонській Торгово-промисловій палаті працюють 46 працівників. Більша частка працівників має вищу освіту - 84%, але є із середньо спеціальною освітою - 16%. Працюють люди різної кваліфікації:

- Президент 3%

- Експерти 47%

- Віце-президент 9%

- Адміністратор3%

- Зав. хоз 3%

- Бухгалтер 5%

- Водій 6%

- Прибиральниця 3%

У ХТПП адміністативно-керівничному персоналу заробітна платня начисляється по почасовій формі, а виробничому - по сдільно-преміальній.

Адміністративний персонал отримує зарплатню залежно від фактично отпрацьованого часу та часової тарифної ставки. Виробничому персоналу заробітна плата нараховується від принесеного прибутку, але ще можуть отримувати премію за деякі якісні показники.

Оплата праці регламентується «Положенням про оплату праці».

Усім працівникам до відпустки видається матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, до ювілею.

Послуги ХТПП раніше були безкоштовними (практично усі крім оформлення документів для реєстрації інтелектуальної власності, експертной оцінки та штихового кодування), а тепер президент ввів ціни на усі послуги та використовували стратегію цін лідера на ринку, тобто були взяті ціни інших Торгово-промислових палат України. Ці ціни пристосували до Херсонського ринку.

Управління зовнішньоекономічними зв'язками, як і інші відділи, займаються розповсюджуванням реклами на телебаченні та радіо, також стимулюванням збуту та пропагандою.

ХТПП використовує інформаційну рекламу, яка інформує клієнта про послуги, які надає Палата. Маркетингової служби на підприємстві немає. Кожний відділок займається трошки маркетинговою діяльністю згідно своїй послуги.

У відділу ЗЕЗ працює шість чоловік. Відділ займається зв'язками з іноземними підприємствами, шукає серед наших підприємств партнерів для створення спільного підприємства зі іноземцями, допомагає у проведенні міжнародних виставкових заходів.

Виставкова діяльність та тендерні торги знаходяться на першому етапі - виведення товару на ринок. Витрати високі, попит низький. Інші послуги знаходяться на етапі зрілості достатньо давно і не переходять до етапу спаду, тому що інформація потрібна людям постійно.

Херсонська Торгово-промислова палата надає наступні види послуг:

У сфері зовнішньоекономічної та виставкової діяльності:

· Сприяє українським та іноземним фірмам у пошуку партнерів та установлення різних форм ділового співробітництва

· Консультує з питань зовнішньоекономічної діяльності

· Організовує та проводить конференції, семінари та форуми з питань міжнародного економічного співробітництва за участю представників українських та іноземних ділових кіл

· Організовує участь представників ділових кіл України у роботі симпозіумів, конференцій и форумів, які проводяться за кордоном

· Установлює прийоми в Україні ділових іноземних делегацій та окремих підприємців

· Організовує зустрічі та переговори закордонних підприємців, які перебувають в Україні, із представниками українських підприємств та організацій з питань співробітництва

· Організовує та проводить презентації вітчизняних та іноземних підприємств в Україні

· Організовує ділові місії українських підприємців за кордон, відвідання українськими спеціалістами виставок та ярмарок, які проходять за кордоном

· Проводить виставки продукції українських підприємств в Україні та за кордоном

· Оформляє права на товарний знак, винахід, корисну модель, промисловий зразок

· Займається патентуванням по міжнародним та національним процедурам

· Складає ліцензійні договори про передачу чи уступ прав на об'єкти інтелектуальної власності

· Юридично супроводжує угоди, об'єктом яких є інтелектуальна власність

· Реєструє програмні продукти та бази даних у встановленому порядку

· Займається судовим захистом порушених патентних та авторських прав

· Проводить роботи по штриховому кодуванню товарів у міжнародній системі EAN.

· Видає фактографічні довідки з різних напрямків ділової інформації (коди товарів по ТН ВЭД, мито, статистичні та економічні покажчики, тарифи, пільги та інше.)

· Видає адресно-номенклатурні довідки, включаючи назву підприємства, фірми, довідки про основну діяльність, видах продукції, а також адреса, коди, телефони, факси та інше

· Консультує зі світових довідкових цінах, орієнтирах по цінам на сировину, вироби, товари, обладнання на ринках іноземних держав

· Організовує та проводить моніторинг ринку; кон'юнктурні дослідження з товарної групи чи окремого товару; пошук та експертиза аналогів, порівняльний аналіз цін.

· Здійснює пошук потенційних партнерів для реалізації різних форм ділового зовнішньоекономічного співробітництва (торгівля, СП, кооперація)

· Розповсюджує ділові пропозиції українських та іноземних фірм

· Надає бібліографічні та інші довідково-інформаційні послуги

У сфері експертизи та сертифікації товарів:

· Визначає кількість, якість, комплектність товарів вітчизняного та зарубіжного виробництва, товарів народного вжитку, сировини, продовольчих товарів, промислового обладнання, у т.ч. яке призначене для різних об'єктів, які будуються за кордоном;

· Визначає фактичний стан товару на момент пред'явлення з обігом зносу, псування, ушкодження, втрати товарного виду

· Проводить експертизу автотранспортних засобів (визначення розмірів шкоди, визначення залишкової вартості)

· Встановлення належності товару, визначає його властивості, технічні характеристики;

· Проводить лабораторні дослідження, оформлює та видає сертифікати якості;

· Встановлює вартість товару з урахуванням його фактичного стану у відповідності з діючими в регіоні діяльності фірми роздрібними та ринковими цінами;

· Проводить цінову експертизу та радіологічний контроль

· Проводить експертизу походження товарів (послуг), з оформленням сертифікатів походження, їх завіркою та видачею іншої товарно-супроводжувальної документації, яка пов'язана із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності;

Надає комплекс юридичних послуг з питань зовнішньоекономічної та господарської діяльності:

· Розробляє та готує уставні документи

· Розробляє та готує договори суспільно-правового характеру та трудові договори, зміни та доповнення до них

· Здійснює консультування з питань діючого законодавства України

· Оформлює документи для підтвердження форс-мажорних обставин

· Досліджує документи про економічну діяльність підприємств та організацій

· Здійснює документальне супроводження державних закупівель

В цілому Херсонська торгово-промислова палата працює, можна сказати, дуже добре. З кожним роком підвищуються прибутки. Але для покращення роботи на підприємстві можна запропонувати наступні заходи:

По-перше треба скоротити адміністративний персонал. Навіщо на 46 працівників 10 чоловік адмінперсоналу.

По-друге, Палатою не надаються усі послуги, які має надавати це підприємство.

По-третє, треба створити окремий відділ, який буде займатися інтелектуальною власністю, який би складався із декількох працівників. Один би займався заявками на товарні знаки, авторське право та промислові зразки, інший - винаходами та корисними моделями, третій - оцінював би вартість інтелектуальної власності, четвертий - захищав порушені права у суді.

Можна взяти ліцензію на проведення освітніх семінарів із видачею сертифіката про навчання на семінарі.

Особливу увагу потрібно звернути на безпеку життєдіяльності працівників підприємства, розробити правила безпеки, проводити навчання нових співробітників правил безпеки користування електроприладів, наприклад.

Велике значення для підприємства і для країни в цілому є наявність інтелектуальної власності. Винаходи у державі - це один з найважливіших показників того, що країна розвивається.

На деяких підприємствах інтелектуальна власність складає більше половини активів організації. Найважливішим у цьому є знак для товарів та послуг чи просто торгова марка. Так, наприклад, торгова марка КОКА-КОЛА коштує у три рази більше ніж її активи. Від неї залежить навіть прибуток підприємства, якщо торгова марка відома - прибуток великий, якщо ні - низький. Саме через торгові марки йде війна між підприємствами, кому саме використовувати її. Для цього існують ліцензійні угоди. Щоб передати торгову марку спочатку потрібно її оцінити. Це дуже важка праця, тому що знак нематеріальний і його важко оцінити.

Оцінка знака для товарів і послуг проводиться в більшості випадків для внесення нематеріального активу в статутний фонд підприємства, надання права користування знаком по ліцензії, для визначення вартості приватизованого підприємства, при ліквідації, поділі або злитті підприємства. Знак для товарів і послуг є специфічним активом підприємства і на його вартість впливають особливі фактори: термін використання знака, його популярність у регіоні, країні і за рубежем, класи використання.

Оцінка може проводитися трьома методами: дохідним, ринковим та затратним.

Об'єктом оцінки є знак для товарів і послуг Херсонської ТПП, Свідоцтво №2534672000 від 12.02.2000

Метою оцінки є визначення ринкової вартості знака для товарів і послуг для внесення активу як внесок для здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи.

Тому що товарний знак зареєстрований для використання у виставочній діяльності, правильно буде розглядати його вартість відповідно до витрат і прибутком виставкового відділу, що входять у «Звіт про фінансові результати ХТПП».

Херсонська Торгово-промислова палата почала займатися виставковою діяльністю з 2001 року, тому ця послуга перебуває в стадії росту. ХТПП проводить спеціалізовані міжрегіональні виставки. У ході виставкових заходів проводяться конференції між продавцями і покупцями, запрошуються іноземні підприємства, зацікавлені в співробітництві з українськими виробниками. Кількість виставок, починаючи з 2001 року, поступово росте, тому що підприємства вважають вигідним участь у подібних заходах. Починаючи з 2003 року, планується проведення до 20 виставок у рік. За даними бухгалтерського обліку в собівартість виставочної діяльності включена зарплата співробітників виставкового відділу ХТПП, витрати на проведення виставок (оренда приміщення, оплата комунальних послуг, телефону, дозволів на проведення, розробка товарного знаку дизайнером - 1200 грн., оформлення документів для реєстрації товарного знаку - 410+340 грн., оплата за видачу свідоцтва - 85 грн.).

Для визначення вартості необхідно підсумовувати усі витрати на реєстрацію товарного знаку Херсонської ТПП, у тому числі і на його рекламу (13185,25 грн). Вартість знака можна розрахувати по наступній формулі:

З = витрат підприємства на розробку, оформлення, реєстрацію і рекламну діяльність за знаком для товарів і послуг. (3.1)

Вартість знака = 1200 грн. + 410 грн. + 340 грн. + 85 грн. +13185,25 грн.= 15220,25 грн.

Таким чином, отримана мінімальна вартість товарного знаку, що може бути внесена для здійснення спільної діяльності і внесення на баланс підприємства.

Тепер розрахуємо ринкову вартість товарного знаку Херсонської Торгово-промислової палати по дохідному методу і порівняємо результати.

Одним з методів дохідного підходу є метод звільнення від роялті. Ця методика заснована на тім, що власник товарного знаку може укласти ліцензійний договір на його поступку, відповідно до якого ліцензіат буде перелічувати йому визначені платежі у виді роялті. Роялті представляє регулярні виплати, що розраховуються як відсоток від виторгу, одержуваної в результаті реалізації ліцензійної продукції. Побудувавши прогноз обсягу випуску продукції, захищеної товарним знаком, і застосувавши ставку роялті, можна розрахувати доходи, що одержить у майбутньому власник оцінюваного знака. Поточна вартість цих доходів буде дорівнювати ринкової вартості товарного знаку.

Для початку необхідно визначити ставку роялті.

Ставка роялті є однієї з найбільше важко визначених характеристик, що використовується в оціночній діяльності.

По статистичним даним, у європейських країнах ставка роялті при передачі знака для товарів і послуг може коливатися від 2% до 12%. Проаналізувавши роботи фахівців в області економіки й інтелектуальної власності фахівці прийняли ставку роялті на рівні 3,0%

Розрахуємо доход від використання товарного знаку за плановими показниками. У зв'язку з неможливістю достовірного прогнозування доходу від використання знака для товарів і послуг на тривалий період, плановим відділом були надані показники на період до 2008 року. Розрахунок приведемо в таблиці 3.3

Таблиця 3.3. Оцінка фактичного доходу від використання товарного знаку за плановими показниками

Показники	Планові показники
	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Доход	66750	236072	747054	1335172	1722343	1926593
Ставка роялті (%)	3%	3%	3%	3%	3%	3%
Валовий прибуток від використання товарного знаку	2002,5	7082,2	22411,6	40055,2	51670,3	57797,8
Витрати, зв'язані з рекламою товарного знаку	1000,0	2000,0	4000,0	10000,0	15000,0	20000,0
Чистий прибуток від використання товарного знаку	1002,5	5082,2	18411,6	30055,2	36670,3	37797,8
РАЗОМ 130000,0
Сума доходу 130000,0

Поточну вартість товарного знаку визначимо по наступній формулі:

(3.2)

PV - вартість товарного знаку,

CF - сума доходу за рік,

l - ставка дисконту.

Проаналізувавши ряд джерел щодо вибору ставки дисконту, ми прийшли до висновку, що для оцінки вартості інтелектуальної власності найчастіше застосовується ставка в розмірі 20%.

Розрахуємо ринкову вартість знака для товарів і послуг дохідним методом. Розрахунки приведемо в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Вартість товарного знаку

Показники	2003 р	2004 р	2005 р	2006 р	2007 р	2008 р
Сума доходу	1002,5	5082,2	18411,6	30055,2	36670,3	37797,8
Ставка дисконту	20%	20%	20%	20%	20%	20%
Вартість по роках	835,4	3529,3	10654,9	14519,4	14668,1	12599,3
Вартість товарного знаку 56800,0 грн

У підсумку, ринкова вартість товарного знаку за плановими показниками склала 56,8 тис.грн.

Таким чином, ринкова вартість товарного знаку розрахованого різними методами коливається в діапазоні:

Мінімальна - 15220,25 грн.

Максимальна - 56800,0 грн.

Остаточний вибір розміру вартості, що буде відбитий у договорі про спільну діяльність за згодою сторін.

Ця вартість товарного знаку, про яку домовляться сторони, повинна внестися на баланс підприємства, а також на цю суму збільшиться вартість самого підприємства.

Уже ні для кого не новина, що ринкова вартість товарного знаку може бути значно вище вартості виробничих і матеріальних ресурсів. Отже, оцінка на підприємстві значно підвищує його загальну ринкову вартість, що позитивно впливає на привабливість даного підприємства в очах партнерів і інвесторів. На теперішній час я б не рекомендувала ставити свій товарний знак на баланс підприємства, тому що він не достатньо приносить доходу підприємству, а податки потрібно буде сплачувати одразу після внесення знаку на баланс.

Висновок

Як можемо бачити з усієї роботи існує багато факторів, які лякають підприємців реєструвати свою інтелектуальні власність. Деякі погано проінформовані про Українське законодавство. У багатьох випадках порушуються права винахідників на підприємстві, де він працює. Можливо тому мало реєструється винаходів строком на 20 років. Ще одна проблема наших виробників, це зробивши винахід він не може його гідно продати через те, що в нього немає технології виробництва винаходу.

Винаходи у державі - це один з найважливіших показників того, що країна розвивається.

У роботі з'ясували, що оцінка знака для товарів і послуг проводиться в більшості випадків для внесення нематеріального активу в статутний фонд підприємства, надання права користування знаком по ліцензії, для визначення вартості приватизованого підприємства, при ліквідації, поділі або злитті підприємства. Знак для товарів і послуг є специфічним активом підприємства і на його вартість впливають особливі фактори: термін використання знака, його популярність у регіоні, країні і за рубежем, класи використання.

Об'єктом оцінки є знак для товарів і послуг Херсонської ТПП, Свідчення №2534672000 від 12.02.2000.

Метою оцінки було визначення ринкової вартості знака для товарів і послуг для внесення активу як внесок для здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи.

У даній роботі визначили ринкову вартість знака для товарів і послуг Херсонської Торгово-промислової палати і прийшли до висновку, що вартість коливається в діапазоні від 15220,25 грн. до 56800,0 грн. У цьому діапазоні може варіюватися вартість у договірних відносинах про спільну діяльність.

По мірі просування товарного знаку на ринку вартість його росте, і він стає важливим елементом майнового комплексу підприємства. Уже ні для кого не новина, що ринкова вартість товарного знаку може бути значно вище вартості виробничих і матеріальних ресурсів. Отже, оцінка на підприємстві значно підвищує його загальну ринкову вартість, що позитивно впливає на привабливість даного підприємства в очах партнерів і інвесторів. На теперішній час я б не рекомендувала ставити свій товарний знак на баланс підприємства, тому що він не достатньо приносить доходу підприємству, а податки потрібно буде сплачувати одразу після внесення знаку на баланс.

Я вважаю, що для того щоб підвищити рівень нашого винахідницького потенціалу треба по-перше державі та громадянам разом зробити так, щоб інформація про зміни у законодавстві поширювалися зі світовою швидкістю. Треба більше спеціалістів, які б допомагали нашим виробникам зручно почувати себе на нашому та на зарубіжному ринках Інтелектуальної власності. Треба підготувати спеціалістів судових органів по рішенню питань, які стосуються інтелектуальної власності.

Також нашим власникам винаходів для продажу їх закордонним підприємствам треба мати технологію виробництва. Нажаль не всю мають можливість через кошти, яких завжди не достає.

Українському патентному відомству необхідно мабуть переглянути термін розгляду та реєстрації об'єктів інтелектуальної власності.

Перелік джерел

1. Закон України Про охорону прав на винаходи i корисні моделі №1778-ІІІ (1778-14) від 1.06.2000 // Відомості Верхової Ради України, - 2000, - №37.-с. 307 (Із змінами та доповненнями)

2. Закон України Про охорону прав на знаки для товарів i послуг №3771-ХІІ (3771-12) від 1.07.94

3. Закон України Про охорону прав на промислові зразки №3770-ХІІ (3770-12) від 1.07.94

4. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оцінну діяльність в Україні», 12.07.2001 р. №2658-III.

5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» зі змінами від 22.05.97 р. №283/97

6. Порядок експертної оцінки нематеріальних активів. / Наказ ФГИ і ГК НТ від 27.07.95 №969/97

7. Інструкція про розгляд заявки про наміри здійснити патентування винаходу, промислового зразка в іноземних державах/МінЮст України - 1.06.1995 - №163/699.

8. Міжнародні стандарти оцінки МСО-1-М.: Російське суспільство оцінювачів, 2000

9. Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності/КабМін України від 22.05.2001 - №543).

10. Астахов В.П. Нематеріальні активи: сутність, склад, оцінка, оподатковування.-М. Вища школа, 1996.-234 с.

11. Основи інтелектуальної власності/ВОІВ. - К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 1999. - 600 с.

12. Андрощук Г.О. Патентне право: правова охорона винаходів. Учбовий посібник.-К.: МАУП, 1999.-261 с.

13. Бельдий М.М. Визначення прибутку від використання об'єктів промислової власності. Методичні рекомендації. // Світло, 1998 №33.-24 с.

14. Брижко В.М. Патентознавство як самостійна наукова дисципліна.-К.: АТ «Інтеграл», 1996.-184 с.

15. Гайло В інтелектуальний капітал // Світова економіка і міжнародні відносини, 1998 р. - №11-32 с.

16. Дахно І.І. Патентно-ліцензійна робота. - К.: Бліц-Інформ. - 1996.-253 с.

17. Кононов Ю.П. Поскорення використання винаходів.-М.: Вища школа. - 1979.-112 с.

18. Кращенко В. Проблеми розроблення основ навчального курсу «Правова охорона об'єктів промислової власності» // Інтелектуальна власність, №9,1999.-с. 16-20

19. Кузнецов Ю.М. Основи патентознавства та авторського права - К.: ООО «Змок», 1998 р.-183 с.

20. Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності в Україні: Право інтелектуальної власності в Україні: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 1998.-336 с.

21. Прахов Б.Г. Винахідництво та патентознавство. Словник-довідник.-К.: Вища школа, 1987.-181 с.

22. Розенсон Г.С. Підготовлення та оформлення заяв на винаходи. Методичний посібник.-М.: ВНИИПИ НПО «Поіск», 1987.-116 с.

23. Рябов В.А. Міжнародний обмін технологічними знаннями. - М.: Міжнародні відносини, - 1998.-80 с.

24. Санников А.Г. Оцінка брендов і товарних знаків. Від теорії до практики.-М.: ВНИИПИ, 1997

25. Святоцький В.Л. Охорона промислової власності на Україні. - К.: Видавничій Дім «Ін-Юре», 1999.-400 с.

26. Тимофеєнко Л.П. Інтелектуальна власність: проблеми правової охорони та використання.-К.: Видавничий Дім «Ін-Юре». -1996.-243 с.

Размещено на Allbest.ru