Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту та ринкових відносин

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ: «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА»

НА ТЕМУ: «ЯКІСТЬ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ»

Роботу виконала

ст. гр. ЗЕМ-06-1

Юрченко О.Ю Роботу прийняла

Доцент кафедри

Волошина К.А.

Кривий Ріг

2008р.

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1: Економічний зміст якості продукції та методи її визначення

1.1 Поняття якості продукції

1.2 Методи розрахунку якості продукції

1.3 Правове забезпечення якості продукції

РОЗДІЛ 2: Загальна характеристика підприємства та аналіз якості продукції

2.1 Вплив якості продукції на формування цін

2.2 Загальна характеристика підприємства

2.3 Номенклатура показників якості продукції

2.4 Аналіз якості продукції

РОЗДІЛ 3: Шляхи вдосконалення якості промислової продукції

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

ВСТУП

Вивчаючи таку дисципліну як “Економіка підприємства” переді мною постала задача проаналізувати економічну діяльність промислового підприємства, та записати отриману інформацію у вигляді курсової роботи.

Об'єктом свого спостереження я обрала ВАТ “КЦРЗ”, промислове підприємство, яке займається машинобудуванням, а саме якість продукції, що виготовляється та реалізується цим підприємством.

Метою спостереження є вивчення якості промислової продукції цього підприємства, а також визначення якісної та бракованої продукції, розрахунок техніко-економічних показників якості, а також вивчення впливу різних факторів на виробництво якісної продукції. Закріплення теоретичної бази, яка була отримана за період вивчення предмету.

У першому розділі у стислому вигляді викладена теоретична інформація, яка стосується якості промислової продукції, тобто поняття якості , види продукції, правова база, яка стосується виготовлення якісної продукції, а також характеристика методів визначення якості продукції.

У другому - загальна характеристика підприємства ВАТ “КЦРЗ”, вплив якості на формування ринкових цін на відповідну продукцію, а також на конкурентоздібність її на світовому ринку; перелік показників, що визначають якість продукції; розрахунок техніко-економічних показників якості продукції, а також формування цін за якістю.

У третьому розділі визначається перелік заходів щодо визначення шляхів підвищення якості промислової продукції загалом, а також визначення таких заходів конкретно для підприємства ВАТ “КЦРЗ”.

У висновках можна прослідити тісний зміст результатів дослідження.

РОЗДІЛ 1: ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ЯКОСТІ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

продукція якість ціна

1.1 Поняття якості промислової продукції

Якість продукції є одним із важливіших факторів успішної діяльності виробництва (організації). Нині в усьому світі значно підвищення вимог супроводжується необхідністю постійного підвищення якості, без чого не можливо досягнення і підтримання ефективної економічної діяльності.

Якість-сукупність властивостей і характеристик продукції, які придають продукції здатність задовольняти обумовлені або передбачені потреби людства.

Потреби звичайно виражаються у властивостях і кількісних характеристиках цих властивостей. Потреби можуть включати такі аспекти, як функціональна придатність, безпечність, експлуатаційна готовність, надійність, ремонтопридатність, економічні фактори і захист оточуючого середовища.

Термін “якість” практично самостійно не вживається. Замість нього використовують такі:

1) відносна якість, коли продукція класифікується в залежності від їх ступеня пере важності або засобу порівняння;

2) рівень якості і міра якості, коли точна технічна оцінка визначається кількісно.

У деяких довідкових джерелах якість пояснюється як придатність до експлуатації, відповідність призначенню, задоволення потреб споживача, або як відповідність вимогам.[5]

На якість продукції впливають такі взаємозалежні види діяльності, як проектування, виготовлення або як процес обслуговування або ремонту.

Вся промислова продукція з метою оцінки її рівня якості поділена на два класи: та, що витрачається при використанні, і та, що витрачає (спрацьовує) свій ресурс.

У першому класі продукції виділяють три групи: сировина і природне паливо; матеріали і продукти; спрацьовуючи вироби.

Другий клас продукції ділиться на групи: не ремонтні вироби; ремонтні вироби.

До першої відносяться сировина і різні види природного палива, наприклад, рідке, тверде і газоподібне, природні будівельні матеріали та ін.

До другої групи входять матеріали та продукти, наприклад, штучне паливо, мастила, матеріали будівельної індустрії, лісоматеріали, електро- і радіотехнічні матеріали тощо.

До третьої групи відносяться такі матеріали, як рідке паливо в бочках, балони з газом, дріт і кабелі в котушках.

До четвертої групи входять не ремонтні вироби, наприклад, резистори, конденсатори, болти, гайки, підшипники, шестерні та ін.

П'яту групу складають ремонтні вироби, наприклад, технологічне обладнання різних галузей промисловості, автоматичні лінії і автоматизовані комплекси, дорожньо-будівельні, транспортні машини, вимірювані прилади, засоби автоматизації і систем управління, радіоелектронні і електронні прилади тощо.

Продукція першого класу витрачається за призначенням у процесі використання (експлуатації).

При використанні продукції другого класу за призначенням відбуваються витрати її ресурсу. При цьому продукція використовується до технічного або морального спрацювання.

Якість промислової продукції знаходиться у центрі уваги керівників підприємств, міністерств і відомств, вчених. Якість характеризується перш за все сукупністю властивостей виробу, а також ступенем відповідності своєму призначенню. Якість залежить від розвитку науки, техніки та технології, виробничої і громадської організації праці, кваліфікації робітників та ряду інших факторів. Продукція має безліч властивостей, які можуть виявлятися при її виготовленні і експлуатації, тобто при розробці, виготовленні, випробуванні, зберіганні, транспортуванні, технічному обслуговуванні, ремонті і використанні.[2]

Термін експлуатація застосовується до такої продукції, яка протягом використання витрачає свій ресурс.

Властивості продукції умовно поділяють на прості та складні. Прикладом складної властивості є надійність виробу, зумовлена відносно простими його властивостями - безвідказністю, довговічністю, ремонтопридатністю і збереженням.

Інколи поділ властивостей продукції на технічні, економічні та інші може виявитися неправомірним (неоднозначним), бо одна і та ж властивість продукції при використанні з різною метою в різних випадках може бути охарактеризована і технічними і економічними показниками. Наприклад, ремонтопридатність можна охарактеризувати ймовірністю виконання ремонту в заданий час (технічний показник) або середньою вартістю ремонту (економічний показник).[7]

Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність до задоволення визначених потреб відповідно до її призначення.

Якість продукції залежить від якості складових її виробу і матеріалів, з яких вона зроблена. Якщо продукція складається з виробів машинобудування, то до властивостей, що визначають її якість, відносяться властивості окремих виробів, а ще такі властивості сукупності виробів, як однорідність, взаємозамінність та ін.

Кожний промисловий виріб проходить дві стадії: процес створення, тобто виробництво, і процес експлуатації, тобто споживання.

Промисловий виріб створюється з природних матеріалів або матеріалів, які пройшли попередню обробку. Тому природні властивості матеріалів - фізичні, хімічні та ін. - входять до складу їх характеристик. Та природні матеріали набувають нових корисних властивостей і якості, коли їх оживить праця людини. Людина в процесі виробництва може діяти лише так, як діє лише сама природа, тобто може змінювати лише форму речей.[12]

Від того, наскільки успішно виріб виконує свою функцію, відповідну оцінку одержують і його експлуатаційні або “споживчі” якості.

Життя виробів у процесі створення, функціонування і старіння проходить у вигляді безперервної відозміни їх властивостей і якості. Вироби старіють не тільки фізично, але й морально. На наших очах зручна і красива машина стає і незручною і некрасивою лише тому, що на зміну їй приходить нові більш удосконалені вироби - верстати, автомобілі, екскаватори тощо. Критерії якості, як і змінні потреби людей відносні. Вони залежать не тільки від фізичної “предметності” самого виробу, але й від умов, в яких знаходиться виріб. Тому немає і не може бути раз і назавжди встановлених критеріїв корисності, технічного вдосконалення, зручності і краси.

Практика експлуатації виявляє справжню доцільність виробу, визначає, якою мірою даний виріб задовольняє потреби суспільства та людини і орієнтує виробництво на розробку нових, більш удосконалених, необхідних суспільству виробів.

Якість пізнається в порівнянні. Вона відносна. Єдиний у своєму роді виріб неможливо оцінити, поки не з'являться аналогічні зразки або не зародяться ідеї, проекти та ін., що відповідають новим потребам і технічним можливостям. Щоб оцінити якість окремого виробу, необхідно перш за все зібрати дані про вироби-аналоги (вітчизняні та зарубіжні), вибрати серед цих виробів декілька зразків (виробів-еталонів), найбільш типових для різних якісних рівнів, і оцінити кожний виріб-еталон у одиницях як фізичних величин, так і у відносних.

Система якості - сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, яка забезпечує здійснення загального керівництва якістю.

Діючи на виробничих об єднаннях і промислових підприємствах комплексні системи управління якістю продукції не враховують важливих етапів петлі якості, що передбачені стандартами.[15]

Міжнародні стандарти встановили 11 стадій життєвого циклу виробу. Це потребує зміни структури управління якістю продукції і включення до неї етапів маркетингу, матеріально-технічного забезпечення, упакування, збереження, транспортування, утилізації продукції тощо.

Петля якості (спіраль якості) - схематична модель взаємозалежних видів діяльності, що впливають на якість продукції або послуг на різних стадіях - від визначення потреб до оцінки їх задоволення.

Система якості функціонує одночасно з усіма іншими видами людської діяльності, які впливають на якість продукції або послуг, і взаємодіє з ними. Її вплив поширюється від первинного визначення виробу або послуг і до кінцевого задоволення вимог та потреб споживач. Ці етапи та види діяльності включають:

1) маркетинг, пошуки та вивчення ринку;

2) проектування і (або) розробку технічних вимог, виготовлення продукції;

3) матеріально-технічне забезпечення;

4) підготовку і розробку виробничих процесів;

5) виробництво;

6) контроль, проведення випробувань і обстежень;

7) упакування та зберігання;

8) реалізацію та розподіл продукції;

9) монтаж і експлуатацію;

10) технічні допомогу та обслуговування;

11) утилізацію після використання.

1.2 Методи розрахунку якості продукції

Управління якістю продукції визначає наявність науково-обгрунтованої нормативної бази. Для її розробки використовується об активна інформація про дістаний рівень якості.

Рівень якості - відносна характеристика якості продукції, яка основана на зіставленні значень показників якості продукції, що оцінюється, з з базовими значеннями відповідних показників. Таке зіставлення дозволяє визначити технічний рівень продукції.

Для знаходження значень показників якості продукції використовуються дві групи методів: за способами одержання інформації і за джерелами одержання інформації.

В залежності від способу одержання інформації методи поділяються на:

· вимірювальний;

· реєстраційний;

· органолептичний;

· розрахунковий.

Вимірювальний метод ґрунтується на використанні інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів. Він найбільш поширений.

Реєстраційний ґрунтується на використанні інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, предметів або затрат на створення, експлуатацію продукції, кількість частин складного виробу (стандартних, уніфікованих, захищених авторськими свідоцтвами тощо). Цей метод визначають показники уніфікації, патентно-правові тощо.

Органолептичний метод ґрунтується на використанні інформації, яку одержано за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку.

При цьому значення показників знаходять методом аналізу одержаних відчуттів на основі колишнього досвіду і виражають в балах. Точність і достовірність цих значень залежить від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, що їх визначають. Цей метод не виключає можливості використання деяких технічних, але не вимірювальних і не реєструючи засобів.

Розрахунковий метод ґрунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом користуються в основному при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень або випробувань. Ним можна користуватися для визначення показників продуктивності, довговічності, ремонтоздатності виробу тощо.

В залежності від джерела інформації методи знаходження значень показників якості продукції поділяються на: традиційні, експертні, соціологічні.

При традиційному методі знаходження значень показників якості здійснюються спеціалістами лабораторій, конструкторських відділів, обчислювальних центрів тощо, при проведенні випробувань виробів.

При експертному методі знаходження показників якості здійснюють групи спеціалістів-експертів, які, як правило, користуються експертним методом одержання інформації про якість продукції. Цим методом користуються в тих випадках, коли значення показників якості не можуть бути отримані іншими об активними методами.

При соціологічному методі знаходження значень показників якості здійснюється шляхом вивчення попиту фактичних або потенційних споживачів продукції за допомогою усних опитувань або спеціальних анкет.

При необхідності значення показників якості знаходять з використанням кількох розглянутих вище методів.

Визначення числових значень показників якості, а також значень базових і відносних показників є одною з найважливіших операцій оцінки рівня якості продукції, і, як правило, значення показників якості є випадковими величинами, в процесі виготовлення і споживання продукції на неї діє значна кількість випадкових факторів. З використанням статистичних методів для оцінки показників якості продукції можна вирішувати такі задачі:

- визначати закони їх розподілу;

- визначати надійну межу і інтервали для параметрів розподілу показника якості, що оцінюється;

- порівнювати середні значення досліджуваного показника якості для двох або кількох сукупностей одиниць продукції з метою встановлення їх випадкової чи закономірної відмінності;

- визначити коефіцієнт кореляції (ймовірного зв'язку) між двома показниками якості;

- визначити вплив досліджувальних факторів на зміну показника якості, що оцінюється.

Оцінка рівня якості продукції на етапі її розробки - це порівняння сукупності показників якості цієї продукції з відповідною сукупністю показників базового зразка.

В зв'язку з швидким прогресом техніки необхідно систематично переглядати базові зразки і оперативно доводити значення показників їх якості до відома зацікавлених організацій і підприємств.

При оцінці рівня якості продукції використовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційним називається метод, заснований на використанні одиничних показників якості продукції. При цьому розрахунок проводять для кожного показника за формулою:

де Рі -значення і-того показника якості продукції, що оцінюється;

Ріб - значення і-того базового показника.

При використанні цього методу можуть бути такі рішення:

- рівень якості продукції, що оцінюється, вищий або дорівнює рівню базового зразка, якщо всі значення відносних показників > 1;

- рівень якості продукції, що оцінюється, нижчий рівня базового зразка, якщо всі значення відносних показників <1;

В тих випадках, коли частина значень відносних показників >1, а частина <1, необхідно використовувати комплексний або змішаний метод оцінки.

Якщо для продукції суттєво важливе значення має кожен показник, рівень її вважається нижчим за базовий, коли хоч один з відносних показників є <1.

Комплексний метод оцінки рівня якості продукції оснований на використанні узагальненого показника якості продукції. Узагальнений показник є функцією від одиничних (групових, комплексних) показників якості продукції. Він може бути виражений:

- головним показником, який відображає основне призначення продукції;

- інтегральним показником якості продукції;

- середньозваженим показником

На стадії розробки оцінюють також технічний рівень продукції, при цьому визначають відповідність встановленим нормам:

- значень найважливіших вимірювальних (розрахункових) одиничних показників якості продукції;

- значень групового показника якості продукції, одержаного шляхом встановлення функціональної залежності;

- значень органолептичної оцінки;

- значень узагальненого показника якості продукції в долях одиниці або за бальною шкалою.

Для оцінки технічного рівня продукції розробляються галузеві методики, в яких для кожного виду продукції встановлюються норми показників. Базою для розробки норми є характеристики базових зразків і аналогів, міжнародних стандартів, матеріали науково-дослідних робіт, вимоги та відгуки споживачів тощо.

Оцінка рівня якості виготовленої продукції - це встановлення міри відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції до початку її експлуатації або споживання. Для визначення рівня якості виготовленої продукції використовується коефіцієнт дефектності.

Коефіцієнт дефектності - це характеристика середніх витрат, пов'язаних з наявністю дефектів, які виражені в цінових чи умовних одиницях - балах, що приходяться на одиницю продукції.

Оцінка рівня якості продукції в експлуатації або споживанні - під даним рівнем розуміють міру відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції в процесі експлуатації або споживання. При цьому під стадією експлуатації або споживання розуміють всю після виробничу стадію існування продукції, що включає зберігання, технічне обслуговування, ремонт, транспортування, а також використання за призначенням.

Оцінка рівня якості на цій стадії проводиться в основному тими ж показниками, що й на стадіях розроблення і виготовлення. Вона здійснюється шляхом порівняння фактичних значень показників якості з тими, які були досягнуті на стадіях розроблення і виготовлення продукції. Це дозволяє:

- давати обґрунтований висновок про якість розробки і виготовлення продукції;

- одержати інформацію про стабільність значень показників якості продукції на після виробничій стадії її існування;

- робити висновок про якість використання, зберігання, ремонту, транспортування та інших форм експлуатації або споживання продукції.[7]

1.3 Правове забезпечення якості промислової продукції

Правове забезпечення якості - сукупність методів та засобів правового регулювання відношень між розробниками, виробники та замовниками по питанню якості продукції, які постають у процесі її проектування, виготовлення, реалізації та експлуатації.

Правове забезпечення є невід ємною складовою частиною і договірних відношень. Воно засновується на законодавстві країни, нормативних актах міністерств та державних комітетів, а також нормативних актах підприємств та організацій і гарантує права та законні зацікавленості колективів, які випускають продукцію вищої якості, та використання санкцій на випуск та поставку неякісної продукції. Правове забезпечення вирішує задачі нагляду законності дій учасників виробничого процесу у питаннях якості продукції, організації ефективного використання правових засобів з метою дістатися світового рівня якості, правової та економічної відповідальності колективів та осіб, які винні у випуску неякісної продукції.

Правове забезпечення визначається особами, які відповідають за проектування, виготовлення та поставку продукції потрібної якості у відповідності з організаційно-розпоряджувальними та адміністративно-господарчими функціями, які виконуються ними.

Методичну роботу з реалізації функцій правового забезпечення проводять юридичні служби підприємств. Юридична служба проводить правову експертизу відповідності технічним вимогам та іншої нормативно-технічної документації вимогам закону, контролюють відповідність встановленого законодавством порядку приймання продукції за якістю, готує матеріали про випуск неякісної, нестандартної продукції для передачі правоохоронним органам.

У цілях закріплення державної дисципліни встановлена адміністративна відповідальність працівників підприємств та організацій за порушення правил стандартизації та якості продукції у вигляді попередження або штрафу.

При випуску у великих розмірах неякісно продукції на промислових підприємствах директор, головний інженер караються позбавленням свободи на строк до 3-х років, або штрафом, або звільненням.

РОЗДІЛ 2: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Вплив якості продукції на формування цін

Ціна-грошове визначення вартості товару, економічна категорія, за допомогою якої проводиться непряме вимірювання величини витраченого на виробництво товарів робочого часу.

Закономірність руху цін навколо вартості товарів визначається законом вартості. Ціни на конкретні товари встановлюються з урахуванням якості цих товарів.

Одним з основних принципів ціноутворення є активне використання цін для стимулювання підвищення якості продукції шляхом їх диференціації. Стимулююча дій цін на підвищення якості виробів визначається від початку розробки до продажу продукції шляхом розрахунку на всіх стадіях лімітних цін, які забезпечують при високій якості продукції отримання виробниками максимально можливого ефекту, який розподіляється між виробниками та споживачами. Споживач повинен отримати певну частку ефекту. При засвоєнні у виробництві нової продукції ціна одиниці споживної вартості повинна бути нижче, замінної.

При формування ціни враховуються двоякого роду фактори. З одного боку ціни призвані відшкодовувати суспільно необхідні затрати праці та науково-спостережувальні, конструкторські, технологічні роботи та серійне виробництво продукції. Такий облік і є основою диференціації цін у залежності від якості продукції.

Оскільки по мірі оновлення продукції та підвищення її якості вартість одиниці корисного ефекту повинна знижуватися, при ціноутворенні передбачається, що збільшення ефективності продукції більш високої якості по відношенню до попередньої повинно бути більше, ніж підвищення ціни.

Лімітна ціна виражає граничний рівень ціни нової продукції, що визначається з урахуванням покращення її споживчих властивостей, які забезпечують відносне зниження ціни продукції для споживача.

Лімітна ціна розраховується за формулою:

Цл=Цб+Эп*Кэ

де Цл - лімітна ціна нової продукції;

Цб - ціна базової продукції, яку приймають за аналог;

Эп - корисний ефект від використання нової продукції;

Кэ - коефіцієнт обліку корисного ефекту у ціні нової продукції, який дорівнює 0.7.

Використання Кэ гарантує виробнику нової продукції отримання 70 % ефекту та забезпечення споживачу 30 % розподільного ефекту, який отримують при використанні нової продукції.

Корисний ефект Эп нової техніки виражає вартісну оцінку поліпшення споживчих властивостей, які впливають на показники продуктивності, надійності та довговічності техніки, що застосовується, використання трудових ресурсів, сировини, матеріалів, палива енергії та інших ресурсів, якості продукції, що випускається за допомогою цієї техніки. За законом для стимулювання випуску високоякісної продукції використовують договірні ціни, які встановлюються у межах лімітної ціни.

Розрахунок прейскурантних цін на нову продукцію, яка представлена для заміни попередньої, проводиться за формулою

Цпр=Цнор*Пг+Д,

де Цпр-прейскурантна ціна нового виробу;

Цнор-первинний норматив ціни, який визначається на одиницю головного параметру;

Пг-кількісне значення головного параметру нового виробу;

Д-знижки, які виражають зміну інших споживчих властивостей нового виробу.

Збільшення якості продукції знаходить своє відображення у цінах шляхом встановлення знижок до централізовано встановленим оптовим цінам за виконання додаткових вимог споживача.

Велике значення для збільшення якості продукції має використання сходчатих цін, які знижуються під дією різних факторів у встановлені строки. Використання такого виду цін стимулює як збільшення якості продукції, так і засвоєння нової продукції.

Низька якість виробу спонукає у деяких випадках використовувати політику подвійних цін. [2]

2.2 Загальна характеристика підприємства

Правління, виконує управління діяльністю ВАТ “КЦРЗ”, спиралося на рішення збору акціонерів.

У 2005 році по плану мали випустити товарної продукції на 83340 тис.грн., фактично виготовлено 84701 тис.грн. або 101,6%. У 2005 році збільшилися об'єми виробу завдяки:

А) збільшення чисельності на 340 чоловік;

Б) збільшення продуктивності праці на 3,9%.

Продукція, яку виготовляє ВАТ “КЦРЗ”, загалом, за своєю якістю відповідає вимогам нормативно-технічної документації, яка діє на заводі, державним стандартам та контрактним вимогам замовників.

У 2005 році завод не мав офіційних претензій від замовників до якості виготовленої продукції.

Разом з тим, малися нарікання від ГОКів, насамперед: до якості роботи механізмів синхронного розкриття грейферних ковшів, несвоєчасний вихід з експлуатації коромисел для ковшів екскаватора ЕКГ-8І, зрив провушен у задній стінці ковша ЕКГ-8І під крепіж; до якості зборки та механічної обробки загрузочних воронок мельниці МШ-3,6.

Всі претензії виправлялися у робочому порядку, а саме:

- розроблені конструкції розкриття грейферних ковшів та введені іспити зібраних конструкцій, при цьому розроблена методика та виготовлені спеціальні пристрої;

- замінена марка сталі на коромислах та переглянена технологія лиття;

- пройшли виправлення в оснастці;

- збільшен склад усіх провушен задньої стінки ковша жидким металом.

У 2005 році збитки від браку склали 4631 тис.грн.. при доступних 4343 тис.грн. Збитки від виправлення дефектів у механічних цехах склали 186 тис.грн.. Витрати при засвоєнні технології та нових видів продукції в літійному виробництві склали 290,1 тн на суму 504 тис.грн..

Продукція заводу ліквідна та має збит. На 01.01.2005р. залишок виготовленої продукції (за цінами складу) склали 10362 тис.грн.., на 01.01.2001р. - 11405 тис.грн..

Відгрузка продукції виконувалася залізничним та автомобільним транспортом. Всього відгружено товарної продукції за 2005 рік на суму 84214 тис.грн..

2.3 Номенклатура техніко-економічних показників якості продукції

Ступінь придатності продукції задовольняти потреби оцінюється за допомогою спеціальних показників якості, які представляють кількісну характеристику однієї або декількох властивостей продукції В залежності від кількості визначаючих властивостей відокремлюють одиничні та комплексні показники якості. Одиничний показник характеризую одну із властивостей, які складають якість продукції. Він може відноситися як до одиниці продукції, так і до їх однорідної сукупності. За допомогою комплексного показника якості проводиться оцінка одночасно декількох властивостей продукції та їх взаємовідношення.

Визначення комплексних показників пов'язано з конкретними труднощами, основу яких складають взаємозв'язки якості з економічними процесами. Ці труднощі покриваються використанням інтегральних показників.

Числові значення показників якості встановлюються за допомогою об єктивних та суб активних методів. До об активних відносяться вимірювальний, реєстраціонний та розрахунковий. Вони базують на використанні технічних вимірювальних засобів, реєстрації та обліку конкретних явищ, виконання різних систематичних обчислень.

Суб активними є органолептичний, соціологічний та експертний методи, основу яких складає аналіз відчуттів людини, рішення, яки приймаються групою експертів-спеціалістів.

Показники якості продукції в залежності від характеру задач, які вирішуються при оцінці рівня якості продукції, можна класифікувати за різними ознаками.

Рівень якості продукції оцінюється за її властивостями. Показники, що характеризують ці властивості, діляться на кілька груп.

Показники призначення характеризують властивості продукції, які визначають основні функції, для виконання яких вона призначена, і обумовлюють галузь її застосування. Так, при оцінці рівня якості вантажного автомобіля або дорожно-будівельної машини номенклатура показників призначення буде різною для експлуатації в умовах Крайньої Півночі, в середньоєвропейських та інших районах. До групи показників призначення відносять такі підгрупи: класифікаційні показники, показники функціональні й технічної ефективності (експлуатаційні); конструктивні показники, показники складу та структури.

До класифікаційних показників, наприклад, відносяться: потужність електродвигуна, місткість ковша екскаватора; передаточне число редуктора.

Показники функціональної та технічної ефективності ( для технічних об'єктів називаються експлуатаційними) характеризують корисний ефект від експлуатації і прогресивність технічних рішень, закладених у продукцію.

Конструктивні показники характеризують проектно-конструкторські рішення, зручність монтажу і установки продукції, можливість їх агрегатування і взаємозамінності. До конструктивних показників, наприклад, відносять габаритні розміри; приєднуючи розміри; коефіцієнт ефективності; коефіцієнт взаємозамінності; коефіцієнт складальності (блочності) виробів та ін.

Показники складу і структури визначають склад у продукції хімічних елементів, їх зв'язків та структурних груп.

Показники надійності оцінюють надійність виробу як в цілому, так і його окремих складових частин шляхом поєднання експериментальної інформації, одержаної внаслідок випробування або експлуатаційних досліджень (нагляду), основної інформації і додаткової, взятої з різних джерел.

До показників надійності відносять безвідмовність, яка характеризує властивості технічного об'єкта, що зумовлюють здатність його безперервно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого наробітку. До показників безвідмовності відносять: ймовірність безвідмовної роботи; середнє напрацювання до відказу; інтенсивність відказів; параметр потоку відказів; напрацювання на відказ.

Показники довговічності характеризують властивість технічного об'єкта зберігати працездатність до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. До показників ремонтопригодності відносять показники збереження, комплексні показники надійності.

Ергономічні показники характеризують систему людина-виріб (зокрема, людина-машина) і враховують комплекс гігієнічних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, які виявляються у виробничих і побутових процесах. Гігієнічні показники використовуються для визначення відповідності виробу, що експлуатується санітарно-гігієничним нормам життєдіяльності та працеспроможності людини.

За допомогою антропометричних показників встановлюється спроможність техніки до розмірів, формі та ваги людини.

Фізіологічні та психофізіологічні показники використовуються для визначення співвідношення продукції фізіологічним властивостям людини та особливостям функціонування його органів відчуття.

Психологічні показники служать для встановлення соответствия вироба можливостям відчуття та переробки людиною різної інформації, закріплення нових трудових навиків.

Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми; цільність композиції; досконалість виробничого використання продукції і сталість товарного вигляду.

Показники інформаційного вираження характеризують здібність виробу відображати у формі сформовані у суспільстві естетичні уявлення та культурні норми.

Показники раціональності форми свідчать про те, наскільки форма та конструктивне рішення продукції відображають її головне призначення та особливості виготовлення.

Показники цілісності композиції дозволяють оцінювати продукцію по об'ємно-пространственній структурі, тек тонічності (художньому осмисленню роботи конструкції та матеріалів), пластичності, впорядкованості графічних елементів. Показники досконалості виробничого використання та сталості товарного вигляду характеризують ретельність нанесення покриття та обробки поверхні, чіткість виконання фірмових знаків, стійкість поверхні та декоративного покриття до зламу.

Особливість естетичних показників є в тому, що їх чисельні значення визначаються спеціальною експертною комісією за допомогою суб'єктивних методів.

Показники технологічності характеризують властивості продукції, що зумовлюють оптимальний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні і експлуатації продукції. До основних показників технологічності відносять показники трудомісткості, матеріаломісткості і собівартості.

Вони можуть розраховуватися як загальні (сумарні), структурні, відносні тощо.

Серед них найважливішим є коефіцієнт використання матеріалів. Він розраховується для окремих сортів та марок матеріалів за формулою:

Ким=

Де Ким- коефіцієнт використання матеріалів;

Мг-кількість матеріалів у готовій продукції;

Мв-кількість матеріалу, введеного у технологічний процес.

Відносну характеристику ефективності витрат на виготовлення продукції дає також показник удільної собівартості. Він розраховується як співвідношення сумарної (загальної) собівартості на одиницю визначаючого параметру виробу за формулою:

Sуд=

Де Sуд - удільна собівартість виробу;

S - загальна собівартість виробу, грн.;

В- визначаючий параметр виробу (вага, габаритні розміри тощо).

Технологічність конструкції додатково характеризується рядом показників якості, які входять в інші групи (показники складу та структури, коефіцієнт блочності).

Показники уніфікації характеризують насиченість продукції стандартними, уніфікованими і оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації з іншими виробами. Складовими частинами виробу є деталі, складові одиниці, комплекти і комплекси. Основними показниками уніфікації є коефіцієнти використання, повторюваності, взаємної уніфікації для груп виробів.

Показники транспортування характеризують пристосування продукції до транспортування і вибираються стосовно до конкретного виду транспорту (автомобільного, залізничного та ін.), а інколи і до конкретного виду транспортних засобів.

У транспортуванні основними є показники, які характеризують витрати, зумовлені виконанням операцій щодо транспортування продукції, а також підготовчих та заключних робіт.

Значення показників транспортування визначається експериментальним, розрахунковим, інколи і експертним методами.

У господарській діяльності показник транспортування знаходить своє відображення у нормах убилі , які встановлено для перевозу окремих видів продукції.

Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції і є суттєвими факторами при визначенні її конкурентноздатності.

Патентно-правові показники визначаються при завершенні розробки продукції і при її атестації.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих впливів на оточуюче середовище, що виникають при експлуатації або споживанні продукції. До них відносять наявність шкідливих домішок, які викидаються в оточуюче середовище, ймовірність викидання шкідливих часток, газів, випромінювання при збереженні, транспортуванні й експлуатації.

Показники безпечності характеризують особливості продукції, які забезпечують при її експлуатації або споживанні безпеку людини (обслуговуючого персоналу) До показників безпечності відноситься,, при санкціонованих умовах в режимах експлуатації або споживання, монтажу, обслуговування, ремонту, збереження і транспортування захист від механічних, електричних, теплових впливів, отруйних і вибухових парів, акустичних шумів, радіоактивних випромінювань та ін.

Взаємозамінність - основна властивість сукупності виробів, яка визначає якість продукції і характеризується інтенсивністю, наявністю відношень між елементами виробів з врахуванням їх особливості і специфічності, зовнішніми і внутрішніми проявами.

Властивість взаємозамінності проявляється інтенсивно, і її пов'язують з кількісною оцінкою властивості за допомогою номінальних величин, граничних відхилень і допусків параметрів елементів. Допуск виступає як міра переходу виробів в інший стан.

Взаємозамінність вказує на зв'язок її з іншими властивостями якості - точністю, надійністю, однорідністю (подібністю), довговічністю .

Взаємозамінність має велике народногосподарське значення і забезпечує єдність науково-технічних, економічних і організаційних заходів. Вона є однією з найважливіших передумов організації серійного і масового виробництва, сприяє широкому кооперуванню галузей виробництва, заснованих на виготовленні численних комплектуючих елементів виробів машинобудування на різних спеціалізованих підприємствах.

Взаємозамінність дозволяє не тільки краще організувати виробництво продукції, а й скоротити час, затрачений на її виготовлення, підвищити якість ремонту виробів у процесі експлуатації. Забезпечення взаємозамінності в заводському виготовленні дешевше, ніж при монтажі в польових умовах; при експлуатації часом дешевше замінити деталь (вузол), ніж її ремонтувати.

У загальній системі класифікації особливе місце займає група економічних показників якості. Вони характеризують витрати на розробку, виготовлення, експлуатацію та використання продукції. До них відносяться інтегральні показники якості виробу, витрати на виготовлення та дослідження зразків, експлуатаційні витрати.

Взагалі існує строга регламентація показників, які використовуються для визначення якості різних типів продукції.

2.4 Аналіз якості продукції

За умов ринкової економіки зростають вимоги щодо підвищення якості промислової продукції, яку випускають. Розширення та оновлення асортименту виробів відповідно до сучасних вимог розвитку народного господарства і науково-технічного прогресу, а також зростаючих потреб населення. Неухильно збільшується питома вага продукції, сертифікованої в загальному обсязі її випуску.

Аналіз починають з перевірки динаміки питомої ваги продукції, що має встановлений сертифікат якості продукції у товарній продукції. Дані для такого аналізу є у формах: №1-П періодичної звітності та №3,5 паспорту підприємства.

Якість продукції розглядають як показник, що залежить від двох основних груп чинників: умов ринкової кон'єктури і внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості на основі наявних потужностей, воно мусить змінити ринок збуту та поліпшити виробничу базу.

Аналіз якості продукції повинен бути спрямований у цих умовах на виявлення прибутку, отриманого від поліпшення якості реалізованої продукції , і скорочення витрат на відповідні роботи.

Виділяють такі основні елементи у витратах на якість продукції : експлуатаційні витрати, витрати на навчання персоналу, витрати на проектування виробів поліпшеної якості, витрати на контроль за якістю виробленої продукції, втрати внаслідок відмови від продукції (вартість відходів виробництва, витрати на виправлення браку, знижки на товари з гарантією), задоволення рекламацій покупців.

Особливо важливим резервом скорочення витрат на підвищення якості продукції вважають витрати останнього виду. До того ж слід зазначити, що збільшення або зменшення зазначених витрат багато в чому зумовлено якістю проекту виробу і відповідності якості зробленого згідно з проектом виробу технічним умовам. Тому велику увагу приділяють аналізу точності розрахунків при проектуванні якості продукції і подальшому контролю за ходом її виготовлення. Аналіз розглядають як засіб скорочення кількості бракованих виробів, рекламацій і відмов, оскільки вважають ліпше збільшити за необхідних умов витрати з метою недопущення претензій щодо якості, ніж потім збільшувати витрати на усунення виявлених недоліків. Через це, аналізуючи якість продукції, вивчають не лише якість готових виробів, а й якості сировини і матеріалів, інструментів, напівфабрикатів і технологічних процесів.

Відділ контролю й аналізу якості може підпорядковуватися головному менеджеру підприємства, головному інженеру або відділу збуту.

У центрі уваги в ході аналізу якості продукції перебувають такі питання, як скорочення обсягу бракованої продукції; раціоналізація виробничого процесу, спрямована на вдосконалення технології, стандартів і норм, модернізацію устаткування, підвищення кваліфікації працюючих; зниження витрат виробництва й ін.

Методи, спрямовані на підвищення якості продукції, мають підпорядковуватися загальній меті виробництва максимального прибутку.

Як вже зазначалося раніше якість продукції має безпосередній вплив на ціноутворення, а також на формування контрактних цін на продукцію. Одержання об активної цінової інформації про ринок машин та обладнання, особливо, як у нашому випадку, продукції машинобудування виробничого призначення, є дуже важливою справою. Інструментарієм, за допомогою якого може бути вирішено завдання кількісної оцінки у динаміці та рівні світових цін, є відповідні цінові показники.

Як зазначалося вище якість продукції має безпосередній вплив на формування якості продукції. Тому раціонально було б розрахувати показники, які стосуються цього напряму.

По-перше, це лімітна ціна:

Цл=Цб+Эп*Кэ =118567,0+70%*0,7=58097,83

Эп=70%[2].

Другий, не менш важливий показник, це прейскурантна ціна, яка розраховується за наступною формулою, та має велике значення для збільшення якості продукції:

Цпр=Цнор*Пг+Д

РОЗДІЛ 3: ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКОВОЇ СИСТЕМИ

Підвищення якості продукції є однією з головних питань виробництва продукції на промислових підприємствах. Адже при умові покращення якості, відповідно буде підвищена рентабельність, продуктивність промислової продукції, а як результат - збільшення експорту та вилученого з цього прибутку, а також зменшення витрат на ремонт, заміну дефектних виробів та машин, обладнання.

Для покращення якості продукції необхідно:

1. покращити кваліфікацій виробничого персоналу;

2. покращити контроль за визначенням технологій з боку управління цехів, технічних служб, відділу головного металурга;

3. застосовувати кваліфікаційний аналіз причин браку та виявлення винних;

4. застосування новітніх технологій;

5. прискорити роботу, яка пов'язана з відсутністю матеріалів.

На досліджувальному підприємстві плануються такі заходи для поліпшення якості промислової продукції машинобудування:

1. застосувати технологію автоматичної зварки автоматичним зварювальним трактором АДФ-1000;

2. застосувати комплекс заходів щодо збору, переробки та використанню стружки у вигляді залізошихти;

3. застосування пірометрів спектрального відношення типу МК-21 для розкислення шлаку при виплавці сталі;

4. застосування електронних кранових ваг для зваження грузу;

5. застосування чайникового ковшу ємністю 15,6 тон;

6. встановити додаткові термопари на стінах термічних та нагрівальних пічей;

7. застосування захисного покриття для залиття злитків 15,6 тон на сталерозливній канаві;

8. застосування різців фірми “BONAR” для якісної обробки броней;

9. встановити машину термічної різки для механізованого розкрою заліза за допомогою плазменого та кисневого процесів на базі промислової комп'ютерної станції;

10. реконструкція теплових сушил.

ВИСНОВКИ

Економічній незацікавленості виробників продукції у збільшенні якості, що склалася у теперішній час, як ніколи, треба протипоставити арсенал потужних ричагів державних та суспільного регулювання та дії на якість, які призвані стати заслоном для продукції незадовільної якості.

У цій роботі чітко сформульовані методи визначення якості, показники якості та вплив якості на формування цін. Вивчаючи якість продукції треба звертати увагу на безпосередній вплив різних виробничих та невиробничих факторів, які впливають на виготовлення якісної промислової продукції.

Адже, від рівня якості того чи іншого виду продукції залежить кількість споживання відповідної продукції, також прибуток підприємства, що виготовляє цю продукцію.

У вивченні виробничої потужності підприємства ВАТ “КЦРЗ” можна спостерігати, що збитки від бракованої продукції склали 4631,0 тис.грн. при доступних 4343,0 тис.грн. Тобто, ми бачимо, що збитки перевищують ліміт на 288 тис.грн.

Але керівництвом підприємства були вжиті всі необхідні заходи для виправлення цього становища. Підвищення якості промислової продукції є одним з найважливіших напрямів діяльності підприємства у наступному році.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Даниляк В.И. и др. “Ергодизайн, якість та конкурентноздатність”;

2. Калиновська Т. “Якість продукції”;

3. Кардаш В.Я. “Стандартизація та управління якістю продукції”;

4. Купряков Є.М. “Стандартизація та якість продукції”;

5. Попович П.Я. “Економічний аналіз суб єктів господарювання”;

6. Саранча О.А. “Метрологія, стандартизація та управління якістю”;

7. Фейгенбаум А. “Контроль якості продукції”;

8. Шаповал М.І. “Основи стандартизації управління якістю і сертифікацією”;

9. “Економіка та організація промислового виробництва” (за ред. Бачурин А.В., Вавилов А.П.);

10. Бадалов Л.М. “Економічні проблеми збільшення якості продукції”;

11. “Економіка машинобудівного виробництва” за ред. І.Є.Березіна, В.П.Калиніна;

12. Якість: словник. За ред. Є.І.Баратов;

13. “Якість та стандартизація” за ред. Х.Ліліє;

14. “Якість, надійність, активний контроль на промисловому підприємстві” сост. А.І.Лобань;

15. “Якість продукції машинобудівного виробництва” за ред. А.С.Зенін; І.В.Петко;

16. “Якість продукції та ефективність виробництва” за ред.Ястремського;

17. “якість продукції та ефективність виробництва” за ред. А.В.Аличева;

18. Сапіро Є.С. “Економічний аналіз якості продукції”;

19. Вовченко В.Н. “Ймовірність та достовірність якості продукції”

Размещено на Allbest.ru