Інші операційні витрати

Фінансовий результат ДП «ХМТП» склав:

Проти плану одержано більше прибутку на 2224,4 тис.грн., а проти 2006 року більше на 2647,0 тис.грн. По результатам роботи за 2007 рік був нарахований податок на прибуток у сумі 1710,1тис. грн.

Чистий прибуток підприємства склав 2591,4 тис. грн., що більше проти запланованого в 1,66 рази (166,3 %), Показники Фінансових результів ДП "ХМТП" за 2006 рік (факт) 2007 рік (план) 2007 рік (факт) наведені на рис.___

Рис. Фінансовий результат ДП "ХМТП" за 2006 рік (факт) 2007 рік (план) 2007 рік (факт)

Порт мав взаємодію з профспілками, та благодійністю. За звітний період 310 портовиків одержали путівки до пансіонату «Вікторія», та інших санаторіїв. За 2007 рік відраховано профспілці порту 1257,64 тис. грн.

ДП «ХМТП» була надана благодійницька допомога неприбутковим організаціям (лікарням, прокуратурі, видавничим організаціям), данні преведені в табл.

Таблиця

Для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Херсонського морського торговельного порту за 2007 рік укладено 141 договорів, у тому числі :

59 - з вантажовласниками на перевалку зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (13- генеральних договорів, 46- простих договорів);

82 - на надання послуг агентам, експедиторам, сюрвеєрним та іншим компаніям.

Загальний обсяг вантажопереробки зовнішньоторговельних вантажів за 2007 рік склав 2161,0 тис. тонн, що на 29 тис. тонн більше, ніж було заплановано.

Об'єми транзитних вантажів проти плану збільшився на 165,9 тис. тонн, а проти минулого року збільшилися на 155,6 тис. тонн.

Зазначений результат був досягнутий за рахунок збільшення обсягу перевалки транзитних зернових вантажів і мінеральних добрив, експортних лісових вантажів та імпортних будівельних матеріалів. Притягнуто до перевалки додаткові обсяги кам'яного вугілля, цементного клінкера й коксу.

Для визначення конкуренції у Південному регіоні України створена та постійно діє комісія з цінової і тарифної політики, яка визначає цінову політику.

Договірна робота:

За 2007 рік відділом юридичної і договірної роботи укладено:

- дохідних договорів - 227од, з них 3 -договорів оренди;

- витратних договорів - 497 од., з них 19- трудові узгодження;

- договори повної матеріальної індивідуальної відповідальності -216 одиниць.

В порту створено підприємство спільної діяльності з перевалки зернових вантажів - «Дніпро Карго Лімітед» - договір №133К від 12.05.1998 року. Також з компанією «Дніпро Карго Лімітед» підписаний додаток № 14 про фіксацію обов'язкової частини прибутку від спільної діяльності. Обумовлена частка ХМТП 1,50 USD за кожну тонну перевантаженого вантажу, а також фіксацію мінімальної суми прибутку ХМТП в обсязі 300 000,0 USD на маркетинговий рік.

За 2007 рік компанією «Дніпро Карго Лімітед» перевантажено 244,9 тис. тонн вантажів. Порт отримав 1507,0 тис.грн.

РОЗДІЛ 3. Розробка основних напрямкив розвИтку дІяльності дп «хмтп»

3.1 Основні напрями стратегічного розвитку

Від сумісної діяльності ДП «Херсонський морський торгівельний порт» і Компанією «Дніпро Карго Лімітед» в 2008 році порт планує отримати 950 тис. грн. Згідно договору про сумісну діяльність ведення обліку доходів і витрат покладена на Компанію «Дніпро Карго Лімітед». Порт отримує 1.50 долара США за кожну тонну перевантаженого при сумісній діяльності вантажу. Капітальні інвестиції планується здійснити за рахунок зовнішніх інвесторів. Перелік інвесторів в табл.____

На 2008 рік складено графік капітальних і поточних ремонтів. Передбачено капітальний ремонт трьох портальних кранів з інтервалом у три місяці.

Сьогодні проводиться ремонт двох портальних кранів. Таке в уперше: ніколи два великих механізми не перебували на капітальному ремонті одночасно. Проводиться гарна робота механічних майстерень, частково виконано ремонт 27-го крана. У першому кварталі року витрачено на ремонт кранової групи порядку 350 тисяч гривень. За ці засоби закуплені запчастини, оплачені роботи підрядників. І головне - строк висновку крана з ремонту не буде зірваний. У другому кварталі буде проходити модернізація електроустаткування портальних кранів, що позитивно позначиться на їхній експлуатації.

На цей рік заплановано на ремонт устаткування 1,4 млн. гривень. Звичайно, цих засобів явно недостатньо, адже техніка старіє з кожним роком. Середній вік кранів - 29 років. Такий же показник і в цілому по галузі. У першому кварталі було придбано новий 3,5-тонний автонавантажувач. Комплектуючі японські, збірка - китайська, але по своїх технічних характеристиках не відрізняється від західних образів - досить конкурентна машина. Використовується на переробці вантажу в мішках.

Планується придбання в цьому року ще два таких же автонавантажувачі. Для обробки контейнерних вантажів взято під оренду 32-тонний навантажувач. Проведено водолазне обстеження. Із дна підняті предмети, які не створювали аварійної обстановки, але й бути під водою не повинні: колеса, площадка рола-трейлера... За правилами, обстежено всю територію причалів в 100-метровій зоні. Масштабних робіт з гідротехніки поки не планується, але поставлене завдання розширення вантажних площадок у другому затоні й у затоні №1. Права сторона другого затону, де перебуває ремонтна база портового флоту, буде упоряджена.

У другому півріччі, планується розпочати роботи з реконструкції 10-го причалу на елеваторі. Усе буде залежати від того, чи вдасться відкоригувати фінплан, а також від переговорів з інвестором.

Передбачено розширення території порту на лівому березі р. Дніпро в затонах №№ 1, 2 ДП «ХМТП». В низку запроектованих об'єктів входить і будівництво механізованого комплексу по обробці деревини, який включає до себе будівництво площин по штабелюванню і зберіганню деревини, влаштування підкранових колій, залізничних колій, установлення портальних кранів, кранів-маніпуляторів. Набуття автонавантажувачів з лісовими захватами, торцеватерів. Проектна потужність 160 тис. тон на рік. Орієнтовна вартість комплексу 4,0 млн. дол. США. Термін будівництва 18 місяців.

До червня планується закінчити ремонт медсанчастини.

Проводиться підготовка до початку сезону в дитячий оздоровчий табір, водну станцію.

Розпочинається довгоочікуване будівництво двоповерхового виробничого будинку бази автомобільного внутрішньопортового транспорту.

Планується скоротити загальні енерговитрати порту. За минулий рік удалося скоротити витрати електроенергії на 10%. Крім того, з метою економії дизельного палива реконструювали схему енергопостачання в затонах. плав крани, що працювали колись на дизельному паливі, тепер «харчуються» від берегової електромережі. Витрати знижені в 3-4 рази. Аналогічна схема реконструкції електроживлення впроваджується і в кар'єрі.

Планується встановити в кар'єрі трансформатор потужністю 630 кіловатів, що дозволить знизити у два рази собівартість відгрузки піску.

Спеціалізація регіональних сільськогосподарських підприємств Херсонської області дозволяє розрахувати на збільшення в 2008 році експортних зернових вантажів розширеної номенклатури;

Планується залучити до переробки в Херсонському морському порту додатковий вантаж металопродукції в обсязі близько 20 тис.т. на підставі тенденції збільшення експорту металопродукції з підприємств України та попередніми домовленостями по поставках. Разом з тим, впроваджуючи заходи по удосконаленню технологій вантажів і оптимізації виробництва в цілому.

Херсонський морський порт планує зберегти існуючи вантажопотоки, основними з яких в загальному обсязі перевалки є:

- хімічні добрива 19,2 %;

- лісні вантажі 4,7 %;

- мінерально-будівельні матеріали навалом 4,9 %;

- олія соняшникова 6,0 %.

Передбачається суттєво збільшити видобуток піску. Зацікавленість покупців надає можливість проводити поетапне підвищення видобутку і відпускної вартості продукції. Власними силами порт не впорається з планом видобутку (план видобутку 700,0 тис. тонн., план реалізації 1000,0 тис. тонн.) - тому порт проводить роботу по пошуку сторонньої організації, чи придбання земснаряду. Приведена діаграма на рис.____ характеризує планове отримання доходів порту на 2008рік.

За рахунок надання послуг на ВРР порт отримає 45082,0 тис. грн. (крім того за надання послуг по зберіганню вантажів на причалах порту 4481,7 тис. грн.) доходу. Отримання доходів від стягування портових зборів складає 16049,9 тис. грн. надання послуг портовим флотом буде в обсязі 16583,1 тис. грн. за рік. Реалізація піску по вартості. Спланованій на рівні 14,0-16,0 грн за тонну (з ПДВ), призведе до отримання доходу в сумі 14840,3 тис.грн.

Херсонським морський торгівельний порт забезпечує безпеку мореплавства судами портового флоту. Надає послуги по розвантаженню вантажів за допомогою плавучих кранів, здійснює супроводження караванів суден у зимовий період. Доходна частина, передбачена в плані на 2008 рік була зафіксована в сумі 148305,0 тис.грн. (від основної діяльності 99214,0 тис.грн.). Планові витрати складали 144555,0 тис.грн. з урахуванням податку на прибуток. В частині витрат на собівартість послуг (продукції) 87468,2 тис.грн.).

У плані розвитку порту до 2010 року передбачається пристрій контейнерного термінала саме на лівій стороні Дніпра, у затоні №1. Орієнтовна потужність - 15 тис. у рік. Передбачається й прокладка сюди залізничної вітки довжиною 12,5 км від станції Цюрупинськ, що дозволить повністю завершити схему пристрою сучасного морського контейнерного термінала. У цьому зв'язку можливий розвиток промислових підприємств області й міста в напрямках, які будуть затребувані в загальній схемі роботи порту, і що не менш важливо - удасться реанімувати судноплавно-торговельний шлях по Дніпру.

Херсонський регіон і Херсонський морський торговий порт , розташовано на шляху, що зв'язує внутрішні водні артерії України із Чорним морем, і далі - з міжнародним 7-м транспортним коридором - річкою Дунай.

Аналогом порту Херсон, по географічному положенню, є російський порт Азов, що перебуває в устя Дону і є свого роду головними воротами, що з'єднують Середземне море із внутрішньою водною системою Росії й Каспієм. Це дозволяє доставляти вантажі в центральну частину Росії, на Урал і в Середню Азію. З 1995 року у ВАТ «Азовський морський порт» поетапно здійснюється інвестиційна програма, що передбачає будівництво контейнерного термінала потужністю 35тис. т. за рік з одноразовим зберіганням до 2 тис. т. У рамках програми виконуються роботи по дноуглубленню, що дозволило збільшити глибину в нових причалів на контейнерному терміналі до 8,5 метра.

У перспективі заплановано дноуглублення Азово-Донського каналу. З огляду на світову тенденцію до збільшення контейнерних перевезень, а також інтенсивне зростання контейнерообігу по річкових шляхах Європи, будівництво контейнерного термінала на базі Херсонського морського торгівельного порту із залученням інвестицій дасть можливість розширити судноплавство по Дніпру.

Херсонський морський торгівельний порт, з'єднаний з усіма видами магістрального транспорту - залізничним, річковим, морські, авіаційні й автомобільним, має всі передумови стати логістичним центром контейнерних перевезень по внутрішніх шляхах, пов'язаним з морськими й океанськими контейнерними лініями.

З портів Дніпра на судах класу «ріка-море» можна здійснювати прямі водні перевезення вантажів до портів Дунаю, Волги, Чорного, Азовського, Середземного, Балтійського, Каспійського й іншого морів. До роботи цієї транспортної схеми можна було б залучити велику кількість судновласників і власників вантажів, але, на жаль, у цей час обсяги перевезень по Дніпру зменшилися в 4,4 рази й здійснюються на рівні...14 млн. тонн у рік.

Конкурентоспроможність внутрішнього водного транспорту ні у кого у світі не викликає сумніву, скрізь у Європі водний транспорт є найбільш економічним і екологічно чистим видом транспорту. В Україні він виявився найбільш неконкурентоспроможним тому, що судновласники зобов'язані платити високі збори за проходження шлюзів, за підйом прольотів залізничних мостів, екологічний збір. Порти мають низькі акордні ставки при перевалці вантажів, хоча енергетична складова вантажних операцій постійно зростає.

Розвиток Херсонського порту завжди було пов'язане з підхідним каналом. Історія говорить про те, що порту приділялася особлива увага. Сьогодні оголошена глибина каналу - 8,25 м при його ширині 100 м, не завжди дозволяє здійснити прохід сучасних судів. Все частіше й частіше доводиться відмовлятися від вигідних контрактів через неможливість проходу судів з осіданням більше 7,6 метра. На жаль, роботами з поглиблення каналу серйозно не займалися з кінця 60-х років минулого сторіччя. Це дуже дорогий вид робіт, що вимагає серйозного підходу, наявності сил і засобів. Тому проведення днопоглиблювальних робіт планується у два етапи.

Перший - поглиблення каналу до 8,6 метра. Орієнтовний обсяг черпання складе 1,5 млн. кубічних метрів, витрати - близько 5 млн. у.о. Виконання першого етапу можливо за рахунок засобів ХМТП, ГП "Дельта-лоцман" і інвесторів.

Другий етап - доведення глибин до оцінки 9,75 метра, обсяг черпання - 1,8 млн. кубічних метрів, вартість - більше 5 млн. у.о. Виконання другого етапу необхідно зробити за рахунок бюджетних засобів, відповідно до регіональної або галузевої програми.

Здійснення цих етапів днопоглиблювальних робіт дозволить значно збільшити обсяг вантажів, що переробляються, у порту. Але всі ці пропозиції можливі у випадку сприятливої інвестиційної політики й підтримці пропозицій порту на державному рівні. При здійсненні інвестиційної політики порт повинен мати набагато більше повноважень у підготовці договорів інвестування. Система заборон тільки тоді ефективна, коли є регламентація в створенні елементів інвестиційних договорів. На жаль, у цей час і Цивільний Кодекс і закони «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» пропонують досить широке трактування договорів про спільну діяльність, які при чергових перевірках КРУ зазнають серйозної критики, за якої треба кадрова перестановка, що неприпустимо для стабільної роботи портів і водного транспорту.

Порт розташований в центрі міста, тому має територіальні обмеження. На сьогодні, через підтримку Херсонської облдержадміністрації з'явилась можливість одержати додаткові площі за рахунок територій підприємств, що межують з портом. Порт здійснює видобуток піску в кар'єрі с.Рибальче з річним обсягом 300тис.тонн. Транспортний та службово-допоміжний портовий флот здійснює каботажні та закордонні перевезення, надає послуги суднам, що заходять в порт. Середній вік буксирного флоту складає 25років.

Для розв'язання соціальних питань порт має столову, медпункт, два дитячих садки на 280 місць, дитячий оздоровчий табір на 320 місць, клуб Моряків, інтерклуб, водно - спортивну станцію, пральню, готель, гуртожиток і сільськогосподарську дільницю. Порт являється дольщиком на 49 місць в пансіонаті "Вікторія" Облавтодору. Щороку в пансіонаті відпочивають 320 працівників порту. Крім того, за рахунок порту виділяються кошти на оздоровлення пенсіонерів та ветеранів в дитячому оздоровчому таборі.

Порт здійснює вантажо-розвантажувальні роботи при перевалці господарських вантажів, а також перевезення вантажів суднами портового флоту. Обсяг вантажопереробки в 2001 році складає 2395 тис.тонн, прибуток - 17643 тис.грн. Вартість ОФ складає 150 млн.грн., зношені ОФ на 52%.

Основу вантажної бази порту складають хімічні добрива та хлібні вантажі, що мають сезонний характер. Обмеженість причальної лінії, недостатня кількість складських площ не дають можливості порту розширювати номенклатуру вантажів. Зберігається тенденція падіння обсягів транзитних вантажів. Становище посилюється значною довжиною підхідного каналу та невеликими глибинами, що робить дорожчими, ніж в інших портах, судно заходи і виключає можливість обробки великотоннажних суден. Зниження обсягів перевезень портовим флотом до 2010 року на 70 тис.т. пов'язане із списанням в 2004р., в 2006р., в 2008р. та в 2010р. по одній баржі типу “Дунайка” через їх зношуваність.

Переробку вантажів до 2010 року планується збільшити на 605,0 тис.тонн проти очікуваного в 2006 році.

Капітальні вкладення у виробничу сферу будуть направлені на розвиток діючих та створення нових спеціалізованих комплексів, що сприятиме підвищенню конкурентноздатності порту.

-В 2006 -2007 рр. - збудували критий склад з розсувним дахом на причалі №5 для зберігання навалювальних добрив із залученням інвестицій - 9,0 млн.гривень. Це дало можливість значно підвищити портові послуги з перевалки добрив, знизити втрати вантажів та їх негативну дію на навколишнє середовище.

-В 2003 - 2008 рр. - будівництво перевантажувального комплексу на причалі №7 для перевалки зовнішньоторговельних вантажів з річним обсягом 250 тис.тонн із залученням зовнішніх інвестицій в сумі 10,0 млн.гривень.

- планується придбати обладнання для перевантажувальних робіт на суму 15,0 млн.гривень, удосконалювати технологію перевалки вантажів, а також щорічно здійснювати капітальний ремонт основних засобів.

До 2010 року на виробничі потреби буде направлено коштів порту на суму 53,0 млн. гривень, а зовнішніх інвестицій на суму 19,0 млн.гривень.

На об'єкти невиробничого призначення планується витратити 6,0 млн.гривень, в тому числі:

- реконструкція гуртожитку - 2,0 млн.грн.

- капітальний ремонт будівель - 4,0 млн.грн.

Крім того, на утримання об'єктів соціального призначення до 2010р. плануються витрати в сумі 25,0 млн.гривень.

Для вирішення перспективних питань, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, в порту планується проведення моніторингу атмосферного повітря та акваторії порту, будівництво очисних споруд промислових стоків, а також модернізація комплексу з упакування мінеральних добрив для зниження запорошуваності робочих місць. У питаннях захисту навколишнього середовища порт співробітничає з Південь НДІМФом в розробці проектів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС) і контролю за їх реалізацією, з Інспекцією охорони Чорного моря, з облуправлінням екологічних ресурсів.

В 2007р. Була проведена організація кабінету з охорони праці і навколишнього середовища із забезпеченням сучасними комп'ютерними програмами навчання.

До 2010 року планується здійснити омолодження кадрового складу порту за рахунок щорічного працевлаштування молодих спеціалістів - випускників Одеського державного морського університету, Херсонського морського коледжу та ін. Також планується продовжувати навчання працівників порту в навчально-курсовому комбінаті, закладах післядипломної освіти і учбових центрах.

Основні напрямки соціальної політики порту до 2010 року:

формування політики стосовно сім'ї, жінок, дітей і молоді;

розвиток ринку праці та зайнятості населення;

реформування системи соціальної допомоги;

розвиток адресної допомоги;

реформування системи соціального обслуговування;

культура, спорт і відпочинок.

Проект плану соціально-економічного розвитку порту до 2010 року складено в діючих цінах 2006року.

3.3 Організація реалізації плану розвитку «Херсонського морського порту»

Порт тоді процвітає, коли він ефективно вирішує завдання господарського обслуговування суден. А неефективність може бути викликана застарілими формами організації виробництва, старими засобами виробництва, завищеними тарифами або комбінацією всіх трьох перерахованих чинників.