Система послуг аудиту управлінської діяльності

Управлінська діяльність здійснюється у певних формах, кожна з яких обумовлена специфічними завданнями і функціями управління і має особливий зміст. Форми управління покликані забезпечувати найбільш цілеспрямоване виконання функцій управління і досягнення цілей управління з найменшими витратами сил, засобів і часу; від форм управління залежить успіх управлінської діяльності.

Органи державного управління і посадові особи у кожному конкретному випадку вибирають найбільш прийнятну для них форму управлінської діяльності, виходячи із компетенції, призначення даного органу, його функцій, особливостей конкретного об'єкту управління тощо. При цьому важливо зазначити, що повинні використовуватися тільки ті форми управління, які передбачені чинним законодавством. У протилежному випадку виникне питання про правомірність державного управління і тих наслідків, до яких воно призвело.

СИСТЕМА ПОСЛУГ АУДИТУ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ефективний контроль управлінської діяльності, не лише з точки зору профілактики й припинення порушень чинного законодавства в цій сфері, а й з погляду дотримання управлінського процесу, не менш важливий, ніж дотримання законності в управлінській діяльності. Але постійне спостереження з метою перевірки чи нагляду (контроль) [8, с. 292].

На сьогодні на законодавчому рівні відсутні правила здійснення управлінської діяльності, що завдає значної шкоди державним інтересам і інтересам конкретних громадян, а також дозволяє встановити ефективний контроль над управлінською діяльністю.

Вказану проблему - постійний контроль над управлінською діяльністю з безперервним порівнянням ситуації, що існує зі встановленими принципами і правилами її впровадження - на сьогодні в науковій літературі, на жаль, досліджена мало. Частково вказана проблематика розглядалася такими науковцями у сфері управління, як М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури, Г. Райт, А. Мельник, О. Оболенський, А. Расіна, Г. Одінцова, Г. Мостовий, О. Амосов, Г. Атаманчук та ін.

У напрямку створення умов для задоволення потреб людини їй чи суспільству необхідно вирішити низку конкретних завдань, які реалізуються людиною через надання потрібного напрямку її діяльності (управління), а державою - через примушування певної частини населення держави застосовувати свою працю в напрямку створення найкращих умов для повного забезпечення населення всім об'єктивно значущим (необхідним) - державне управління [10, с. 170].

Надання потрібного напрямку діяльності реалізується через управлінський процес, в якому досягненню передують конкретні дії виконавців, діям - їх осмислення і оцінка, осмисленню і оцінці дій - усвідомлення потреби (проблеми), а потребі чи проблемі (які знаходяться за межами управлінського процесу) передують умови, які склалися в житті конкретної людини чи суспільства і які спонукають людей до застосування відповідних заходів щодо їх (умов) покращання [2, с. 171].

Управлінський процес - універсальне, послідовне, точне і обов'язкове виконання суб'єктом керування функцій управління, спрямованих на досягнення бажаного наслідку [11, с. 190].

Для максимальної ефективності своєї роботи, для максимального позитивного ефекту і користі для народу суб'єкт керування в державному управлінні має опанувати функціями управління, яких можна визначити вісім.

Виходячи з того, що на першій стадії визначається напрямок діяльності, якому підпорядковуються всі інші стадії, визначення (бачення) мети діяльності відбувається на цій стадії, а не на другій, як це викладалося раніше.

Тому зазначені стадії управлінського процесу виглядатимуть у такий спосіб:

- усвідомлення необхідності вирішувати проблему, завдання, задовольняти потребу, бачення мети діяльності;

- збір і опрацювання інформації про проблему, завдання, потребу, визначення проміжних цілей і завдань;

- планування роботи з досягнення мети діяльності;

- організація плану роботи з досягнення мети діяльності;

- упровадження (реалізація) організованого плану;

- контроль за ходом упровадження (реалізації) організованого плану;

- досягнення мети - конкретного результату діяльності;

- підсумок діяльності, отримання задоволення і заохочення від досягнень управлінської діяльності.

Наведений вище перелік функцій управління становить об'єктивну послідовність дій, які людина виконує, коли хоче чогось досягти.

Якщо узагальнити бачення управлінського процесу науковцями М. Месконом, М. Альбертом, Ф. Хедоури, Г. Райта, В. Верлоки, І. Михайлова, О. Амосова, Г. Мостового, Г. Одінцової, то він складається з таких стадій: прогнозування, планування, організація, комплектація кадрами, мотивація, контроль.

Г. Атаманчук, А. Мельник, О. Оболенський, А. Расіна описують процес управління як: аналіз і оцінювання управлінської ситуації, прогнозування, планування, організація, комплектація кадрами, мотивація, контроль, оцінка нової (результативної ситуації), узагальнення проведених етапів управлінської діяльності [3, с. 115-116; 5, с. 106].

Махаріші Махеш Йогі описує цей процес як: знання пізнання, дослідження та розвиток, планування, організація, упровадження, контроль, досягнення, задоволення мети, до якої приєднуємо.

Якщо проаналізувати, наскільки викладені бачення управлінського процесу охоплюють керований процес діяльності, то можна встановити, що перша і друга група авторів починають описувати управлінський процес з моменту аналізу проблемної ситуації, випускаючи стадію її виявлення.

Зазначені автори перших двох груп взагалі не розглядають стадію упровадження організованого плану і досягнення результату управлінської діяльності. Перша група авторів також не розглядає стадію оцінки результативної ситуації й підведення підсумків проведеної діяльності. Третя група авторів, на наш погляд, найбільш повно описує стадії управлінського процесу:

- усвідомлення необхідності вирішувати проблему, завдання, задоволення потреби, бачення мети діяльності;

- збір і опрацювання інформації про проблему, завдання, потребу, визначення проміжних цілей і завдань;

- планування роботи з досягнення мети діяльності;

- організація плану роботи з досягнення мети діяльності;

- упровадження (реалізація) організованого плану;

- контроль за ходом упровадження (реалізації) організованого плану;

- досягнення мети - конкретного результату діяльності;

- підсумок діяльності, отримання задоволення і заохочення від досягнень управлінської діяльності.

Детальний аналіз вищенаведених стадій управлінського процесу і їх порівняння з процесом управління людиною показує, що всі ці алгоритми охоплюються такою схемою: мислення; діяльність, а також - бажання; мислення; діяльність; досягнення; задоволення.

Якщо управлінський процес - це об'єктивна реальність і чітке дотримання послідовності його стадій при вирішенні проблем, завдань, задоволенні потреб більшою мірою гарантує можливість досягнення бажаного результату, ніж коли такий результат досягається без дотримання цієї послідовності, природньо виникає бажання створити механізм застереження від невдач у тих сферах діяльності, які мають надзвичайно важливе значення для людини і суспільства.

Діяльність державних службовців, які приймають рішення, що стосуються населення, - сфера, яка має надзвичайно важливе значення, оскільки управлінські рішення цих службових осіб впливають на долю і добробут як окремих громадян, так і суспільства в цілому. Якщо службовці не здійснюють свою діяльність, опираючись на управлінський процес, це може негативно позначатися на життєдіяльності народу, спричинити корупцію, інші зловживання владою і службовим становищем. Судді, наприклад, можуть сьогодні свідомо виносити неправосудне рішення, за що їх неможливо притягнути до відповідальності через прогалини в законодавстві, що свідчить про порушення управлінського процесу під час створення законів про відповідальність суддів.

Існування фактів порушень прав і свобод громадян з боку службових осіб спричинюються як особистими якостями державних службовців, так і відсутністю управлінської дисципліни - обов'язкового для всіх управлінців підкорення встановленому порядку, правилам здійснення управлінської діяльності (дисципліна) [8, с. 167], що унеможливлює її належний контроль і, як результат - не дозволяє ефективно впливати на управління і досягати бажаних результатів управлінської діяльності.

Створення управлінського процесуального кодексу чи кодексу правил з управлінського процесу могло би започаткувати вирішення цієї проблеми.

Цей кодекс повинен містити закони, за якими здійснюється управлінська діяльність - управлінський процес, а також процедуру перевірки діяльності державних управлінців на її відповідність управлінському процесу (аудит управлінської діяльності).

Згідно з чинним законодавством, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [1].

Аудит управлінської діяльності можна визначити як перевірку діяльності держаного управлінця з метою визначення її відповідності управлінському процесу, а коли цей процес буде закріплений у законодавстві, то й законодавству про нього.

Узагальнюючи поняття аудиту управлінської діяльності, визначимо, що це - перевірка діяльності державного управлінця на предмет її відповідності закріпленому в законодавстві універсальному, послідовному, точному і обов'язковому переліку функцій управління, спрямованих на досягнення бажаного наслідку.

Як уже зазначалось - управлінський процес - це формула вирішення управлінських завдань, яку можливо застосовувати в будь-якій сфері людської діяльності [11, с. 195]. Це твердження також справедливе для вирішення завдань кожної стадії управлінського процесу окремо, якщо розглядати кожну з них як певний вид діяльності.

Чи то усвідомлення необхідності вирішувати проблему, завдання, задовольняти потребу, бачення мети діяльності, чи інші сім стадій (функцій) управлінського процесу, для максимального результату при виконанні цих функцій необхідно, щоб діяльність по їх реалізації також підкорялася управлінському процесу, що являє собою управління стадіями управлінського процесу.

Мета кожної стадії управлінського процесу досягається через чітко визначену послідовність дій (управлінський процес). Оскільки застосування цієї послідовності можливе при реалізації окремих управлінських завдань, при реалізації кожної з функцій управління, теоретично припустимим є застосування її (послідовності) для перевірки відповідності управлінському процесу існуючих шляхів реалізації завдань державними управлінцями, що може стати надійним механізмом контролю управлінської діяльності. Якщо це можливо теоретично, є підстави стверджувати можливість створення надійної та ефективної системи державного контролю над управлінською діяльністю, якщо в законодавчому порядку закріпити обов'язковість дотримання управлінського процесу державними управлінцями (і не тільки) в їх діяльності.

Життєва практика довела, що законодавче закріплення цивільного і кримінального процесу є надійною можливістю захисту прав громадян при здійсненні правосуддя, а його порушення може стати причиною скасування рішення суду. Державний управлінський процес не менш важливий для захисту прав, свобод громадян і зростання добробуту населення ніж правосуддя, тому його законодавче закріплення було б тією необхідною передумовою встановлення порядку і правил управлінської діяльності.

Аудиторські послуги це пов'язані з аудитом експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб

Як правило, солідні аудиторські фірми надають широкий спектр аудиторських послуг.

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми):

1) завдання з надання впевненості:

- аудит історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності;

- огляд історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності;

- завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації:

а) оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи внутрішнього контролю (аудиту);

б) оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) використання виробничих потужностей;

в) оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) функціонування системи управління;

г) оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) системи матеріального стимулювання та оплати праці персоналу;

д) оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) систем управління персоналом;

є) оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) інформаційних систем (технологій);

ж) оцінка (перевірка) ефективності систем інформаційної безпеки діяльності підприємств;

з) оцінка (перевірка) ефективності (відповідності) систем корпоративного управління;

і) оцінка відповідності діяльності підприємства вимогам законодавства (податкового, митного, господарського та ін.);

к) оцінка (перевірка) відповідності управлінських рішень або окремих господарських операцій вимогам законодавства;

л) економічні експертизи (у тому числі судова за наявності відповідної атестації судового експерта);

м) оцінка вартості активів (у тому числі незалежна за наявності кваліфікаційного свідоцтва оцінювача);

н) оцінка (тестування) надійності системи бухгалтерського обліку;

о) оцінка (тестування) відповідності рівня професійних знань персоналу, задіяного у фінансово-господарській діяльності;

п) здійснення на замовлення розрахунків (економічний, фінансовий, стратегічний та інші види аналізу) для оцінки стану та результатів господарської діяльності;

р) перевірка прогнозної фінансової інформації;

с) інші завдання, які виконуються як завдання з надання впевненості;

2) супутні послуги, визначені Міжнародними стандартами супутніх послуг:

- завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації;

- завдання з підготовки фінансової інформації;

3) інші послуги, пов'язані з професійною діяльністю аудиторів (аудиторських фірм), визначені Законом України «Про аудиторську діяльність»:

- ведення бухгалтерського обліку;

- складання фінансових звітів;

- відновлення бухгалтерського обліку;

- консультації з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

а) обрання облікової політики;

б) встановлення та дотримання методології бухгалтерського обліку;

в) організація бухгалтерського обліку;

г) консолідація фінансової звітності;

д) трансформація звітності за іншою, ніж застосовувана, концептуальною основою;

є) інші види консультацій з питань обліку та звітності.

- консультації з питань системи внутрішнього контролю;

- консультації з питань оподаткування, у тому числі з організації податкового обліку та податкової звітності;

- складання податкових декларацій та звітів;

- консультації з питань застосування інформаційних технологій;

- консультації з інших питань управління та ведення бізнесу:

а) правове забезпечення прийняття (або результатів прийняття) управлінських рішень щодо зміни форм власності, форм господарювання, функцій власності, легітимності окремих господарських операцій тощо;

б) організаційне забезпечення управління - структуризація, реструктуризація, перебудова, розробка нової системи обліку, внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту, управління в цілому, розробка внутрішніх інструкцій для посадових осіб, внутрішніх стандартів корпоративного управління тощо;

в) інформаційного забезпечення управління - консультування з питань вибору програмних продуктів або технічної бази з автоматизації обліку та внутрішнього контролю (аудиту), розробка схем документообороту, форм внутрішніх документів і напрямів інформаційних потоків у системі управління; проведення тренінгів, семінарів з питань обліку, оподаткування, правового забезпечення та організації управління, безпеки бізнесу тощо;

г) управління грошовими потоками, інвестиційної політики.

- розробка для замовника документів, необхідних для легалізації, організації та здійснення господарської діяльності (статути, накази, внутрішні норми та правила, посадові інструкції, документи системи стимулювання персоналу тощо);

- проведення професійних тренінгів для бухгалтерів та керівників з питань, що належать до професійної компетенції аудиторів;

- представлення інтересів замовника з питань обліку, аудиту, оподаткування в державних органах, організаціях або в суді.

- інші види аудиторських послуг, надання яких не суперечить стандартам аудиторської діяльності, Кодексу професійної етики аудитора та які не заборонені чинним законодавством України, рішеннями Аудиторської палати України.

Отже, аудиторські фірми можуть виконувати і пропонують підприємствам доволі широкий і розгалужений спектр послуг, який може задовольнити найвибагливіші потреби замовника.

Відповідно до ст. 3 Закону №3125 аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Аудиторські фірми також мають право на договірних засадах вести бухгалтерський облік на підприємствах відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV (далі - Закон №996), формувати та подавати його фінансову та іншу звітність, тобто виконувати обов'язки головного бухгалтера підприємства.

При цьому слід зазначити, що така аудиторська фірма має право перевіряти фінансову звітність такого підприємства лише в тому випадку, коли загроза незалежності при проведені аудиту буде знижена до прийнятного рівня та будуть враховані обмеження, встановлені ст. 24 Закону №3125.

МСА має дещо інший підхід до виокремлення аудиторських послуг. Так, МСА 120 виділяє такі напрями послуг, супутніх аудиту: огляд, погоджені процедури та підготовка інформації.

Мета огляду фінансових звітів - дати можливість аудитору, використовуючи процедури, які не надають усіх свідчень, що вимагалися б при аудиторській перевірці, констатувати: чи побачив аудитор те, що змушує його вважати, що фінансові звіті не складені в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності. Така саме мета і огляду іншої інформації та звітності, підготовленої згідно із відповідними стандартами.

При проведенні погоджених процедур, що мають погоджуватися із замовником, аудитор виконує такі ж процедури, як при аудиторській перевірці та зобов'язується надати висновок щодо фактичних даних, що перевірялись.

Тобто погодженими можуть будь-які процедури стосовно аналізу та перевірки окремих елементів фінансово-господарської діяльності підприємства, висновок (думка аудитора) щодо яких є цікавою для замовника даних процедур.

У завданні з підготовки інформації аудитор зобов'язується, користуючись своїм досвідом, зібрати, класифікувати та узагальнити фінансову інформацію, що є цікавою для замовника. Проте застосовувані при цьому процедури не дають (і не призначені, аби давати) аудитору можливість висловити будь-яку впевненість щодо такої фінансової інформації. Тобто аудитор при виконанні завдань з підготовки інформації не висловлює незалежну думку щодо цієї інформації, а лише збирає, класифікує і узагальнює її.

Крім МСА 120, рекомендації щодо надання аудиторських послуг надані в Міжнародному стандарті завдань з надання впевненості 3000, що входить до складу МСА, за яким аудитори можуть перевіряти:

- дані (історичні, прогнозні, статистичні), показники результатів діяльності;

- системи та процеси (наприклад, систему внутрішнього контролю, управлінський облік);

- поведінку (наприклад, корпоративне управління, управління людськими ресурсами).

ВИСНОВОК