Функція планування в системі менеджменту (за матеріалами підприємства "Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни: ”Основи менеджменту”

на тему:

Функція планування в системі менеджменту (за матеріалами підприємства ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”)

Зміст

Вступ

1. Суть функції планування в системі менеджменту

2. Характеристика підприємства ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”

3. Планова робота на підприємстві

4. Напрями удосконалення планування на підприємстві ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Відомо, що будь-яке суспільство не може жити і розвиватися без регулювання зв'язків між його членами, без відповідних меж для дій людей у суспільному виробництві, а суспільне виробництво у свою чергу супроводжується розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ. Питання про цей зв'язок є центральним у розумінні управління. Управління є невід'ємною частиною виробництва, і елементи його властиві будь-якому трудовому процесу, а саме: кожна людина управляє своєю роботою, а управління виробництвом, колективом є більш високою ступінню, має свої закони і спирається на ряд наук. У зв'язку з цим, що процес управління складний і багатогранний, він передбачає виділення таких важливих категорій, як функції. Планування є головною функцією, за допомогою якої створюється орієнтир майбутньої організації.

У логістичній послідовності функцій управління наступне місце після функції ”Визначення цілей” посідає функція ”Планування”. Це місце функції планування зумовлене як логікою людської діяльності взагалі, так і логікою здійснення процесу управління соціально-економічними системами.

Планування - це є формування цілі і перспектив зміни керованих параметрів, глибоке усвідомлення того, що потрібно зробити. Воно включає в себе обґрунтування та чітке передбачення, прогнозування і складання планів та графіків роботи на рік, квартал, місяць, декаду, день, годину.

Планування в менеджменті має такі завдання:

- свідома організація виробничо-господарської діяльності;

- спонукання працівників ”заглянути у майбутнє”, тобто прищеплення їм здібності погоджувати дії з перспективою розвитку підприємства;

- виконання плану як критерію як контролю фактичних параметрів;

- організація щоденної особистої праці всіх працівників управління.

Складання плану на підприємстві є виявом свідомої діяльності, оскільки спонтанні дії характеризуються передусім відсутністю плану.

Метою курсової роботи є аналіз функції ”Планування” на підприємстві ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”.

Завдання: розкрити суть функції ”Планування” в системі менеджменту; дати характеристику підприємства ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”; формування планової роботи на підприємстві; визначити напрями удосконалення планування.

менеджмент плановий прогнозування

1. Суть функції планування в системі менеджменту

Управління сучасним виробництвом, у наш динамічний час, є досить складною роботою, яку можуть виконувати лише фахівці нової генерації, озброєні найсучаснішими знаннями. Фахівці в галузі менеджменту повинні вміти виконувати функції менеджменту (визнання цілей, планування, рішення, організація, оперативний вплив, мотивація, контроль) для досягнення певних цілей.

Функція ”Планування” відіграє велику роль в координації діяльності підприємства тому, що складання плану завжди розглядається як початковий процес етапу управління. Планування передбачає вибір мети, розробку шляху її досягнення та просування цим шляхом.

У менеджменті планування - це конкретизація цілей управління в системі показників господарської діяльності підприємства та розробка тактики виробничої та управлінської діяльності. Планування означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано.

Процес планування є інструментом, який допомагає у процесі управлінських рішень. Його мета полягає в забезпеченні нововведень та змін на підприємстві, щоб адекватно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

План - необхідна передумова успішної діяльності будь-якого ділового починання підприємства; є процесом підготовки подальших дій підприємства.

Планування в менеджменті має три цілі:

- внесення моменту свідомої організації господарської діяльності;

- спонукання працівників ”заглянути у майбутнє”, тобто прищеплення їм здібності погоджувати щоденні дії з перспективою розвитку підприємства;

- критерії контролю фактичних параметрів.

Функція ”Планування” має тривалості планового періоду. Відповідно до цього розрізняють короткострокові плани - до 12 місяців, у тому числі поквартальні; середньострокові плани - від одного до п'яти років; довгострокові плани - від п'яти до десяти років.

В менеджменті виділяють таке поняття як економічне планування, - це розробка планів фінансово-господарської діяльності, виражених сукупністю кількісних та якісних економічних показників.

Функція менеджменту ”Планування” не обмежується тільки розробкою змісту та послідовності економічних показників плану фінансово-господарської діяльності. Під плануванням розуміють також розробку змісту та послідовність дій для досягнення сформованих цілей, у тому числі відображення в економічних планах. Ця складова функції ”Планування” називається організаційним плануванням.

До методів організаційного планування відносять:

1. Методи послідовного опису операцій, які полягають у складанні плану послідовного використання робіт, у якому кожна з них описується з необхідним рівнем реалізації. План може бути складений у вигляді списку робіт, схеми чи таблиці.

2. Графіки виконання передбачають, що, коли і ким повинно бути зроблене у межах певних термінів окремих робіт та їх комплексу. Як правило, графіки виконання складаються у формі таблиці, де вказується перелік робіт, їх початок та закінчення, прізвища та посади виконавців.

3. Процес спільного планування розпочинається з побудови таблиці робіт, у якій вказуються параметри, що характеризують їх тривалість. Потім базується сітьовий графік, який характеризує послідовність робіт. Основними поняттями сітьового плану є „події”, „роботи”, „сіть”, „критичний шлях”.

4. Робочий календар являє собою план роботи керівника чи спеціаліста на певний відрізок часу (рік, квартал, місяць, декаду, тиждень, день). Як правило, складання робочого календаря здійснюється в декілька етапів - від переліку складання основних проблем, які менеджер планує вирішити протягом року, до конкретизації їх у вигляді конкретних дій, розписаних по днях і годинах робочого тижня.

Динамічні технологічні зрушення, економічна нестабільність у світі, всевладні умови ринку з його конкуренцією сприяють збільшенню горизонту планування, використанню стратегічного планування.

В основі стратегічного планування закладена стратегія. Слово „стратегія” означає детальний, всебічний, комплексний план, набір дій та рішень для досягнення мети підприємства, що розробляється та приймається керівником.

Пітер Лоранж визначає процес стратегічного планування, як „такий, що забезпечує нововведення та зміни в організації в достатній мірі”. Він класифікував чотири основних види управлінської діяльності в межах функції ”Планування”:

· розподіл ресурсів;

· адаптація до зовнішнього середовища;

· внутрішня координація;

· організаційно-стратегічне передбачення.

Стратегія являє собою детальний всеохоплюючий комплексний план, що розробляється на перспективу і повинен сприяти досягненню місії організації та цілей, що її конкретизують. Стратегія розробляється та формується вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь всіх рівнів управління, а інформаційне забезпечення для затвердження стратегії створюють виробники продукції чи працівники, що виконують роботи чи надають послуги.



Схема 1. Спрощена схема економічної взаємодії.

З погляду економіки процес розробки стратегії, принаймні зовні, побудований за принципом раціональності. Він визначається системою взаємодії комплексів, які можуть бути визначені обєктивно, формально і навіть кількісно.

Стратегічний план повинен розроблятись з точки зору перспективи усієї організації, а не якогось окремого її представника.

Від стратегічного плану організації залежить її специфіка, індивідуальність, притаманні усі риси, організаційна структура, персонал тощо.

Саме процес стратегічного планування можна зобразити так:

Схема 2. Процес стратегічного планування.

Стратегічне планування здійснюється в кілька стадій:

1. Процес розробки плану.

2. Коригування планових завдань.

3. Внесення змін і доповнень.

Важливим напрямком використання планування є розробка бізнес-плану, який потрібен для:

· самого підприємця як орієнтир у його діяльності;

· майбутніх компаній та співробітників, яких доцільно залучати до справи;

· банків та інвесторів, послугами яких потрібно користуватися;

· найманих менеджерів при здійсненні ними керівних функцій.

Після завершення розробки планування потрібно перетворити у логістичну послідовність цілеспрямованих дій. Ефективність плану визначається двома параметрами:

- ступінню прийняття його виконавцями та його якістю;

- професійним виконанням.

Тільки при високих значеннях цих параметрів на нього можна покладати певні надії.

Рівень ведення планової роботи на підприємствах сьогодні дещо знизився з ряду об'єктивних причин, тому одне із першочергових завдань менеджменту полягає у її вдосконаленні і посиленні.

Хоч би якою була галузь діяльності, та якщо попереднє планування входить у неї постійним елементом, як тверда звичка, то усі труднощі неминуче відступають перед терпінням і наполегливістю виконавців ...

П'ять років планового і реєстрованого руху перед дають більше, ніж двадцять років випадкових спроб, результати яких лишилися тільки в пам'яті службовців, котрі змінюють один одного. Г. Емерсон

2. Характеристика підприємства „Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”

Коломийська дослідна станція була створена в 1956 році як Івано-Франківська державна сільськогосподарська станція, на базі радгоспу ”Коломийський”. Це одна із наймолодших науково-дослідних установ України.

В 1985р. її було перейменовано у науково-виробниче об'єднання ”Еліта”.

З 1999р. і по сьогоднішній день її найменування є ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ”. Місцезнаходження - Івано-Франківська область, Коломийський район, с. П'ядики, вул. Наукова 16.

Коломийська дослідна станція розташована на північному заході від районного центру м. Коломия, що знаходиться на відстані 7 км. Дана дослідна станція розташована на відстані 70 км від обласного центру міста Івано-Франківська. Дослідна станція попри шосейну дорогу з асфальтовим покриттям м. Івано-Франківськ з м. Чернівці. Таке розташування дослідної станції є досить економічно вигідним для неї і при цьому створюються сприйнятливі умови для реалізації виробленої сільськогосподарської продукції даною дослідною станцією. До найближчої залізничної станції відстань становить 7 км.

Мета створення станції - забезпечення наукового супроводження агропромислового виробництва, виконання науково-дослідних робіт державного і регіонального значення, які доручає Українська академія аграрних наук (Академія) та Івано-Франківський інститут АПВ (Інститут).

Основні напрями діяльності даного підприємства:

- розробка, освоєння та впровадження регіональних систем землеробства та ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур;

- освоєння та впровадження науково-обгрунтованих систем ведення тваринництва;

- насінництво зернових, кормових та інших сільськогосподарських культур;

- впровадження організаційно-економічних заходів функціонування агропромислових формувань області;

- інша діяльність, яка не суперечить чинному законодавству України і Статуту Академії.

Коломийська дослідна станція є державною бюджетною науковою установою з правом здійснення господарської (госпрозрахункової) діяльності.

Вона є юридичною особою, має майно, самостійний баланс, поточні рахунки з бюджетних та позабюджетних коштів, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, бути позивачем і відповідачем в судах.

Дане підприємство засноване на державній власності на основні фонди, інше майно, закріплене за нею Академією, та придбане за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів.

Коломийська дослідна станція здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, Статуту Академії, статуту Інституту, якому вона підпорядкована, та свого Статуту.

Вона на добровільних засадах, але за погодженням з інститутом, може брати участь у наукових та господарських об'єднаннях, якщо це сприяє поліпшенню її діяльності та оснащенню.

З метою підтримки основної діяльності і зміцнення експериментальної бази Станція здійснює господарську діяльність.

Відповідно до законодавства і в межах власного статуту вона самостійно здійснює наукову та господарську діяльність, вступає від свого імені у договірні відносини з іншими установами, організаціями та підприємствами.

Має печатку, на якій зазначено її найменування та належність до Академії, інші печатки та кутовий штамп, необхідні для ведення діловодства.

Дане підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно із законодавством.

Майно Коломийської дослідної станції становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у її самостійному балансі.

Державне майно, закріплене за цим підприємством Українською академією аграрних наук як органом управління державним майном, належить йому на правах оперативного управління.

Коломийській дослідній станції забороняється самостійно передавати закріплене за нею державне майно іншим установам, організаціям, підприємствам або громадянам, в т. ч. працівникам Відділення.

Кошти, одержані нею в результаті відчуження закріпленого за нею майна, є державною власністю і спрямовуються на поповнення основних фондів. Списання державного майна з балансу Станція може здійснюватися нею в порядку, встановленому законодавством.

Вона має правило з дозволу Президії Академії та в установленому ним порядку передавати в оренду закріплене за нею державне майно. Здійснює володіння і користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до статутних цілей своєї діяльності.

Джерелами формування майна Коломийської дослідної станції є:

- державне майно, передане їй Академією;

- бюджетні кошти, що виділяються Академією на фінансування науково-дослідних робіт, відрахування інноваційного фонду.

Збитки, завдані Станції в результаті порушення її майнових прав юридичними чи фізичними особами, відшкодовуються в установленому законодавством порядку, зокрема за рішенням суду.

Коломийська дослідна станція має право самостійно:

- визначати стратегію наукової та господарської діяльності відповідно до державних програм, науково-технічних прогнозів і пріоритетів;

- за рахунок коштів, одержаних від госпрозрахункової діяльності випускати та реалізовувати цінні папери в порядку, встановленому законодавством України.

Коломийська дослідна станція зобов'язана:

- забезпечувати високу якість досліджень, систематично узагальнювати їх результати, створювати умови для реалізації творчих можливостей членів колективу та здійснювати їх соціальний захист;

- забезпечувати плани виробництва та реалізації високо репродукційного насіння с. г. культур та племінного молодняка.

Станція здійснює облік результатів своєї діяльності і веде бухгалтерську і статистичну звітність згідно із законодавством.

Директор Коломийської дослідної станції та головних бухгалтер несуть персональну відповідальність за організацію й додержання порядку, ведення і достовірність обліку та звітності.

Управління Коломийською дослідною станцією здійснюється відповідно до Статуту Академії, статуту Інституту та свого Статуту на основі поєднання прав академії щодо господарського використання переданого в користування.

Схема 3. Загальний вигляд зовнішньої структури управління Коломийською дослідною станцією.

Академія:

· затверджує статут Коломийської дослідної станції і зміни до нього, здійснює контроль за додержанням статуту та приймає рішення у зв'язку з його порушенням;

· здійснює разом з Інститутом контроль за збереженням та ефективністю використання державного майна, закріпленого за Станцією, її науковою та господарською діяльністю;

· здійснює разом з Інститутом фінансовий контроль за науковою і господарською діяльністю Коломийської дослідної станції.

Академія та інститут не втручаються в оперативну та господарську діяльність Відділення, здійснювану у відповідності з її Статутом.

Директор призначається на посаду і звільняється з неї в порядку, передбаченому Статутом Академії.

Директор здійснює управління Відділенням та несе персональну відповідальність за її діяльність.

Директор, діючи в межах законодавства України, в інтересах Коломийської дослідної станції, згідно з контрактом та її Статутом, самостійно вирішує питання наукової та виробничої діяльності управління і розробляє штатний розпис Коломийської дослідної станції з урахуванням його функцій, умов і фонду оплати праці, затверджує його в установленому порядку.

Директор Коломийської дослідної станції щорічно звітує перед колективом наукових працівників про свою діяльність.

Головний бухгалтер Коломийської дослідної станції призначається на посаду і звільняється з неї директором Станції за погодженням з Інститутом.

Заміщення вакантних посад наукових працівників проводиться на конкурсній основі у встановленому порядку. Результати конкурсів затверджуються директором Коломийської дослідної станції.



Схема 4. Внутрішня структура управління Коломийською дослідною станцією.

Виробничі, трудові і соціально-економічні відносини Коломийської дослідної станції з працівниками регулюються законодавством України.

Трудовий колектив Коломийської дослідної станції становлять усі громадяни, які знаходяться з нею в трудових відносинах і своєю працею беруть участь в її діяльності.

Інтереси трудового колективу представляє профспілковий комітет Коломийської дослідної станції, який обирається і діє згідно із законодавством.

В Коломийської дослідної станції є 8 наукових відділів:

1. Відділ елітного насінництва;

2. Відділ землеробства;

3. Відділ селекції;

4. Відділ тваринництва;

5. Відділ рослинництва;

6. Відділ механізації;

7. Відділ економіки;

8. Відділ агрохімічних досліджень.

В кожному відділі є завідувач, наукові працівники (старші та молодші), лаборанти та працівники, які обслуговують виробничий процес.

На час проходження практики у Коломийській дослідній станції було 26 наукових працівників, з них 11 старших та 15 молодших; 5 кандидатів наук; 42 лаборанти та 5 аспірантів. Що стосується працівників, які зайняті у сільськогосподарському виробництві наукових відділів, то їхня кількість на 1 січня поточного року складала 48 чоловік.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 5. Організаційна структура виробничого процесу Коломийської дослідної станції.

Кількість працюючих в Коломийській дослідній станції істотно змінилася у квітні 2005 року, коли від неї відділилося дослідне господарство, у якому працювало на той час близько 150 чоловік. В його користування також перейшло біля 2000 га., свиноферма, корівник та ряд інших основних виробничих та невиробничих фондів. В даний час це є повністю окрема установа, яка носить назву Державне дослідне господарство ”П'ядицьке”.

Чисельність працівників Коломийської дослідної станції після цього у великих кількостях більше не змінювалася і на початку 2005 року становила 114 чоловік.

Як правило, незначне зменшення працюючих в даній установі має місце тоді, коли працівник виходить на заслужений відпочинок, або у випадку переводу працюючого в іншу установу, що буває дуже рідко. Таке зменшення чисельності працюючих покривається за рахунок молодих спеціалістів, які навчалися від цієї організації у вищих навчальних закладах по відповідній спеціальності, або тих, які пропонує центр зайнятості.

Чисельність працюючих в Коломийській дослідній станції на початку становила 114 чоловік.

На 1 січня 2005 року у землекористуванні коломийської дослідної станції знаходилось 425,9 га., в т. ч. 382,3 га. - с./г. угідь, з яких 363,3 - рілля, 19 - пасовища.

Важливим етапом виконання виробничої програми дослідної станції є науково розроблена структура посівних площ.

Структура посівних площ показує, яка питома вага окремих сільськогосподарських культур знаходиться в загальній посівній площі.

Таблиця 1. Структура посівних площ сільськогосподарських культур в дослідній станції

Культури	2004р. (га)	План - 2005р. (га)
Зернові і зернобобові	152	169,3
Технічні	98,3	88
Овочебаштанні	1	1
Кормові	62	90
Пари	50	15
Всього:	269,3	269,3

Структура посівних площ в дослідній станції показує нам, що найбільшу питому вагу в структурі посівних площ у звітному періоді в 2004 році займали площі зернових культур (56,5%), серед яких пріоритетність виробництва мають озимі зернові, які в структурі посівів становлять 38,5% - це є досить висока питома вага. В плановому 2005 році в Коломийській дослідній станції, як видно з попередньої таблиці намічається збільшення посівних площ зернових та кормових культур за рахунок зменшення площ парів та технічних культур.

3. Планова робота на підприємстві

Головною особливістю сучасних умов господарювання є перехід на ринкову економіку. За таких обставин істотних змін зазнають всі елементи економічного механізму - планування, система стимулювання, ціноутворення, фінансово-кредитний механізм, система матеріально-технічного забезпечення.

На рівні Коломийської дослідної станції в умовах переходах на ринкову економіку, роль планування не тільки не знижується, а навпаки зростає.

Основним із принципів планування сільськогосподарського виробництва Коломийської дослідної станції є принцип поєднання поточних та перспективних планів, який полягає в постійному дотриманні їх взаємозв'язку. В перспективних планах цього підприємства розробляють основні показники розвитку його виробництва, а в поточних - конкретизують їх, враховуючи досягнення науки і техніки, умови і стан виробництва. Поточні плани конкретизують і доповнюють показниками, не передбачуваними в перспективних.

Бізнес-план на наступний рік економічного і соціального розвитку Коломийської дослідної станції - це колективна праця спеціалістів, керівників, всього колективу працівників, що виконується під керівництвом управління. За розробку планів розвитку окремих відділів і сфер діяльності відповідають головні спеціалісти і керівники відповідних відділів. Головний економіст є консультантом усіх працівників, які приймають участь у складанні бізнес-плану, поряд з методичним керівництвом процесом планування, він спільно з іншими спеціалістами відділу економіки Коломийської дослідної станції здійснює ув'язку показників усіх розділів плану і організує підготовчу роботу до складання бізнес-плану.

Підготовча робота до складання бізнес-плану включає в себе:

- аналіз виробничо-фінансової діяльності господарства і всіх його відділів за останні 3-5 років;

- вивчення кон'юнктури ринку - попиту на конкретні види продукції, каналів та умов її реалізації, прогнозу цін і т. п.;

- уточнення норм виробітку, розрахункових і планово-облікових цін, норм витрат кормів, насіння, пального, палива, запасних частин, внутрішньогосподарських стандартів якості продукції та робіт;

- визначення кількості і складу первинних трудових колективів і визначення форм організації та оплати праці, що будуть застосовуватися в плановому періоді;

- на основі документів по інвентаризації основних та оборотних виробничих фондів визначення стану засобів виробництва, виявлення залишків продуктів і матеріалів на початок планового року і обґрунтування заходів по раціональному застосуванню і залученню в господарський обіг невикористаних цінностей.

На слідуючи етапах розробляють план з праці і соціального розвитку колективу, визначають собівартість продукції, обґрунтовують показники фінансового плану і плану капітальних вкладень.

Особливої уваги тут приділяють забезпеченню планових показників матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами, взаємній ув'язці показників плану.

Розробку бізнес-плану починають після складання бухгалтерського балансу за третій квартал і обчислення очікуваних (провізорних) результатів четвертого кварталу. З метою скорочення сроків розробки і підвищення якості бізнес-плану підготовчу роботу завершують до грудня. До цього ж часу складають госпрозрахункові плани відділів, план по будівництву, а також переглядають і уточнюють нормативні технологічні карти на 1, 10 чи 100 га.

Розроблений бізнес-план підприємства обговорюють і затверджують на зборах трудового колективу. Затверджений бізнес-план Коломийська дослідна станція подає в Івано-Франківський інститут АПВ та УААН.

Формуляр бізнес-плану єдиний для всіх видів (типів) сільськогосподарських підприємств. Для додаткових розрахунків при заповненні показників бізнес-плану використовують відповідні форми, які надаються підприємству разом з формуляром.

Методика розрахунку основних показників бізнес-плану наступна:

Загальна посівна площа всіх сільськогосподарських культур складається із площ окремих груп культур: зернових, технічних (включаючи олійні, ефіроолійні і лікарські), картоплі, овоче-баштанних культур (включаючи площі насінних посівів) та кормових. До загальної посівної площі відносять посіви попередніх культур на розораних луках і пасовищах та посіви в міжряддях садів.

У посівну площу не включають посіви багаторічних трав на луках і пасовищах, які проводять у порядку їх залуження чи поверхневого поліпшення, посіви на зелене добриво, пожнивні, повторні, підпокривні посіви багаторічних трав. Якщо на площі озимих культур посіву минулого року після використання їх на зелений корм планують вирощувати ярі культури, то площі їх показують по відповідній ярій культурі і включають у загальну посівну площу. В цьому випадку озимі посіви є проміжними і в посівну площу не включаються.

Площа землі в обробітку складається із всієї посівної площі та площі парів (чорні пари, підняті восени попереднього року, сидеральні і чисті пари, підняті весною планового року). Вона, як правило, повинна перевищувати або дорівнювати площі ріллі, яка рахується в земельному балансі в складі сільськогосподарських угідь.

У плані необхідно передбачити максимально можливе збільшення повторних (пожнивних), проміжних, ущільнених (змішаних) посівів, які дозволяють найефективніше використовувати земельні ресурси та одержувати без особливих вкладень значну кількість додаткової продукції.

Урожайність планують на основі матеріалів економічної оцінки земель, аналізу досягнутого рівня за останні 3 роки і намічених на плановий рік матеріально-технічних ресурсів, капітальних вкладень, а також впровадження у виробництво прогресивних заходів.

З урахуванням планової врожайності і розмірів посівних площ розраховують обсяги виробництва кожної сільськогосподарської культури. При розробці плану по виробництву окремих культур особлива увага приділяється збільшенню виробництва зерна за рахунок підвищення врожайності, вишукування додаткових резервів розширення площ та удосконалення структури посівних площ. Розрахунок здійснюють по кожній зерновій культурі, виходячи з обсягу реалізації.

Продуктивність праці визначається шляхом ділення виробленої продукції у спів ставних цінах 2000 року на середньорічну кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

Матеріаломісткість продукції - це вартість матеріалів затрачених на основне виробництво (насіння та посадковий матеріал, мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин, нафтопродукти, електроенергія, паливозапасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту, амортизація основних засобів та ін.).

Фондовіддача - показник виходу валової продукції, валового і чистого доходу в розрахунку на 100 грн. основних, виробничих і оборотних засобів, який характеризує ефективність їх використання і показує віддачу кожної гривні, вкладеної в засоби виробництва.

Собівартість - являє собою грошовий вираз сіх витрат, пов'язаних із виробництвом та реалізацією продукції.

Для правильного, економічно-ефективного та детально розробленого розрахунку усіх витрат (собівартості) на виробництво та реалізацію продукції у Коломийській дослідній станції складають технологічні карти вирощування сільськогосподарських культур.

Технологічна карта - це документ, в якому плануються технологія виробництва, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча сила, необхідна для їхнього виконання, а також розмір матеріальних витрат на вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури на певній площі. Такі карти складають для кожної культури і по окремих видах незавершеного виробництва. У них слід передбачати раціональні й прогресивні технології для умов конкретного підприємства. У суворій послідовності у цьому документі фіксуються усі технологічні виробничі процеси і способи виконання їх. Карти складають в нашій дослідній станції по кожній сільськогосподарській культурі зокрема на весь період виробництва, з моменту підготовки грунту, внесення добрив і сівби до закінчення збирання. Отже, в технологічній карті визначено роботи минулого (оранка грунту, внесення добрив, сівба озимих) і поточного років.

Технологічні карти є поточними і перспективними. У поточних технологічних картах планують використання існуючої технології та системи машин. Перспективні карти ґрунтуються на впровадженні нової техніки та системи машин. Перспективні карти ґрунтуються на впровадженні нової техніки й технології, оптимальних умовах виробництва, достатньої кількості матеріальних ресурсів.

Технологічні карти включають такі показники:

1. назва сільськогосподарських культур;

2. назва сільськогосподарських робіт;

3. обсяги робіт у фізичних та умовних еталонних гектарах для тракторних робіт;

4. склад агрегату (марка трактора, сільськогосподарської машини та їхня кількість);

5. кількість обслуговуючого персоналу за професіями;

6. тарифні ставки оплати праці;

7. норми виробітку на механізованих польових роботах, а також норми виробітку на кінно-ручних роботах;

8. кількість нормо-змін;

9. затрати людино-годин;

10. оплата праці з нарахуваннями;

11. матеріально-грошові витрати (крім оплати праці): вартість добрив, отрутохімікатів, послуг автотранспорту, живого тягла, електроенергії, механізованих робіт.

Це вже вихідні дані, за допомогою яких обчислюють витрати на виробництво продукції. Дуже важливо обґрунтувати найраціональніший склад машинно-тракторного агрегату для виконання кожної роботи з метою повного використання потужності тракторів і досягнення високої якості роботи. Обсяги і строки виконання робіт, а також норми виробітку є підставою для визначення потреби в робочій силі, засобах виробництва. Діленням обсягу робіт на норму виробітку визначають кількість нормо-змін, а множенням останніх на кількість обслуговуючого персоналу й на 7 годин - затрати праці в людино-годинах.

За кількістю нормо-змін і розцінками оплати праці (за тарифом) обчислюють розмір основної оплати різних категорій працівників. Крім основної загальний розмір оплати праці включає додаткову оплату, передбачену за виконання планових завдань, доплату за класність, стаж роботи.

Вартість матеріалів (насіння, добрив, пального тощо) визначають за собівартістю їх виробництва у дослідній станції або вартістю придбання. Вартість послуг в дослідній станції, зокрема автотранспорту, живого тягла, електроенергії обчислюють за даними обсягу їх роботи і планової собівартості 1 тн-км, 1 коне-дня, 1 квт-години.

Вартість роботи машинно-тракторного парку зручніше обчислюють за плановою собівартістю умовного гектара тракторних робіт або гектара збирання культур зерновими комбайнами і обсягом їх роботи. Однак такий усереднений розрахунок не враховує типів тракторів і комбайнів, якими виконуватимуть роботи, а тому є наближеним. Щоб дістати більш точні дані по видах тракторів і комбайнів, в дослідній станції роблять по елементне обчислення витрат за кількістю і вартістю витрачених пального і мастил, розміру амортизаційних відрахувань, вартості поточного ремонту і техогляду. У технологічних картах обчислюють тільки основні витрати. Накладні витрати визначають по галузях і дослідній станції в цілому, а потім відносять на окремі види продуктів підчас калькуляції їх собівартості.

Складання технологічних карт - велика і клопітка робота. Тому їх складають на 3-5 років, розробляючи показники із розрахунку на 100 га посіву культур. Потім обчислюють витрати пропорційно запланованій площі посіву відповідних культур. Щороку, якщо виявлено принципові зміни в технології вирощування окремих культур, технологічні карти в дослідній станції відповідно уточнюють. На основі технологічних карт можна дати економічну оцінку окремих виробничих процесів, заходів інтенсифікації і технології виробництва продукції в цілому. При цьому враховують якість і строки виконання виробничих процесів, продуктивність праці, собівартість робіт і продукції, розмір чистого доходу від одиниці продукції та з гектара посіву культур. Щоб визначити економічну ефективність різних технологій виробництва рослинницької продукції, складають технологічні карти вирощування тієї самої культури за різними технологіями, тобто різними способами виконання робіт, організації праці, із застосуванням різних видів техніки. Відповідно, це зумовить неоднакові затрати праці і коштів у розрахунку на гектар посіву культури і центнер продукції. Технологія, яка забезпечує вищу продуктивність праці і нижчу собівартість продукції, і є економічно ефективнішою. Різниця в затратах праці і коштів покаже, наскільки перспективна технологія ефективніша від діючої. Так економічно обґрунтовують впровадження у виробництво нової техніки.

Технологія, види робіт визначаються конкретними умовами вирощування відповідних сільськогосподарських культур. Обсяги робіт у фізичному і умовному обчисленні визначають з урахуванням групи господарства за умовами виконання тракторних робіт (згідно з паспортизацією полів, класу грунтів, відповідно до питомого опору на оранці). При цьому для встановлення конкретної норми виробітку та коефіцієнта переведення в умовно-еталонні гектари враховують якість виконання робіт - глибина оранки, культивації, норми внесення добрив, дози обприскування та обпилювання культур та ін.

Обсяг робіт визначають за даними площі посівів культур, норм внесення добрив, норм висівання насіння і планової урожайності. В Коломийській дослідній станції технологічні карти розробляють на стогектарну площу, а потім всі розрахунки проводять, переводячи на фактичну площу посіву тої чи іншої сільськогосподарської культури.

Строки виконання робіт визначаються агротехнічними вимогами. А обсяги і строки виконання робіт, а також норми виробітку є підставою для визначення потреби в робочій силі і засобах виробництва.

Прибуток - це різниця між валовим доходом та собівартістю виробленої продукції.

Узагальнюючим показником ефективності виробництва є рівень рентабельності - відношення прибутку до собівартості та норма прибутку - відношення прибутку до середньорічної суми основних, виробничих і оборотних засобів.

Таблиця 2 Показники прибутку та рентабельності

№ п/п	Показники	Одиниця виміру	Звітній 2004р.	Плановий 2005р.
А	Б	1	2	3
	1. Землекористування
1.	Загальна земельна площа	га	425,9	425,9
2.	Всього сільськогосподарських угідь	га	382,3	382,3
3.	З них: - рілля	га	363,3	363,3
4.	- пасовища	га	19	19
5.	Із загальної земельної площі зайнято під дослідними полями	га	363,3	363,3
	Посівні площі:
1.	Зернові культури	га	152	169,3
2.	Технічні культури, всього	га	98,3	88
3.	В т. ч.: - соя	га	10	11
4.	- льон-довгунець	га	15	18
5.	- інші	га	73,3	69
6.	Овоче-баштанні культури і картопля, всього	га	1	1
7.	В т. ч.: - морква	га	1	1
8.	Кормові культури, всього	га	62	90
9.	Пари	га	50	15
	Урожайність с. г. культур	Одиниця виміру	Звітній 2004р.	Плановий 2005р.
1.	Оз. пшениця	ц/га	24,1	30,2
2.	Оз. жито	ц/га	22,5	25,6
3.	Оз. ячмінь	ц/га	23,5	29,5
4.	Яра пшениця	ц/га	23,1	29,0
5.	Ярий ячмінь	ц/га	22,2	25,5
6.	Гречка	ц/га	15,2	18,1
7.	Овес	ц/га	16,1	20,1
	Валовий збір продукції рослинництва
1.	Зернові	тонн	366,3	510,5
2.	Технічні	тонн	176,9	172,3
3.	Кормові	тонн	27,9	40,5
4.	Овоче-баштанні морква (на насіння)	тонн	-	0,2
	Виробнича собівартість 1 цнт продукції
1.	Оз. пшениця	грн.	95,2	93,3
2.	Оз. жито	грн.	89,9	86,7
3.	Оз. ячмінь	грн.	90,5	87,1
4.	Яра пшениця	грн.	96,3	94,1
5.	Ярий ячмінь	грн.	90,8	87,5
	VII. ефективність виробництва с. г. продукції
1.	Виробництво валової продукції с. г. в спів ставних цінах, всього	тис. грн.	298,6	346,8
2.	Продуктивність праці (виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника, зайнятого в с. г. виробництві)	грн.	7109	7881
3.	Вироблено валової продукції с. г.:
	- на 100 га с. г. угідь, всього	тис. грн.	78,1	90,1
	- на 100 грн. витрат основ в-ва	грн.	68,8	79,1
	- на 100 грн. середньорічної вартості основних фондів (фондовіддача)	грн.	12,3	14,2

Таблиця 3 Ціни продукції Коломийської дослідної станції

Культура	Ціна в грн./т
Яра пшениця	1210
Озима пшениця	1210
Ярий ячмінь	1100
Озимий ячмінь	1100
Овес	1050
Просо	1100
Жито	1127
Гречка	2185
Яра вика	2320
Соя	3234
Кормові боби	1750
Конюшина лучна	8400
Тимофіївка	6000
Вівсяниця лучна	6000
Грястиця збірна	6000
Райграс пасовищний	6000
Райграс б/укісний	6000
Вівсяниця газонна	12000
Льон-довгунець	5250
Кормовий буряк	20000
Ярий ріпак	4000
Морква	25 грн./кг

4. Напрями удосконалення планування на підприємстві

У Коломийській дослідній станції Івано-Франківського інституту АПВ досить ретельно дотримуються планування, яке проявляється у складанні бізнес-плану і технологічних карт, що розробляються на науковій основі із широким впровадженням науково-технічного прогресу та наукових досягнень на Івано-Франківщині. Але впровадження бізнес-плану і технологічних карт не дає високу питому вагу діяльності цього наукового центру. Як нам відомо, планування включає не тільки економічні, а й матеріальні фактори виробництва.

Тому, Коломийській дослідній станції Івано-Франківського інституту АПВ потрібно удосконалити матеріальні фактори виробництва, а саме:

1. Технічну забезпеченість (трактори, комбайни, сільськогосподарська техніка, комп'ютеризація підприємства та ін.).

2. Енергозабезпеченість.

3. Хімізацію галузей рослинництва (засоби захисту рослин: гербіциди, фунгіциди, інсектициди; мінеральні добрива: азотні, фосфатні, калійні).

4. Коефіцієнт освоєння нових сортів та насиченості прогресивними технологіями.

В Коломийській дослідній станції в періоди збільшення навантаження об'єму робіт (збирання, транспортування, розвантаження, очистка та відвантаження в складські приміщення сільськогосподарської продукції, тобто - на жнива) тимчасово настає проблема робочої сили. Єдиним виходом з такої ситуації є впровадження сезонного планування, тобто задіяти у виробництво на час жнив сезонних та тимчасових працівників.

Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ є науково-дослідною установою. Тому на даному підприємстві проводяться науково-дослідні роботи по удосконаленню технології вирощування сільськогосподарських культур. Часто під час проведення цих робіт виявляються помилки, і це звичайно погіршує якість продукції підприємства. Тому для вирішення цього питання слід спланувати інформаційно-роз'яснювальні роботи з питань наукових досліджень.

Свою виробничу діяльність Коломийська дослідна станція здійснює з досягненням певних цілей та часто виникають незначні упущення. Щоб уникнути цих упущень слід розробити загальне планування, яке безпосередньо включатиме:

- планування цілей;

- планування засобів;

- планування процесів;

- фінансове планування;

- планування виробничої діяльності;

- планування робочої сили, тощо.

Для удосконалення планування дослідній станції необхідно сформувати принципи планування, які б безпосередньо ґрунтувалися на принципах повноти, точності, економічності, гнучкості, безперервності, масовості (участь працівників у розробці планів). Ці принципи охоплюють різноманітність планів, розроблених на підприємствах та організаціях, тому вони дадуть змогу Коломийській дослідній станції досягти високого ефекту планування.

Як ми бачимо, від планування залежить як економічний так і матеріальний стан підприємства.

Планування в Коломийській дослідній станції Івано-Франківського інституту АПВ потребує покращення, однак при сьогоднішніх економічних негараздах це зробити доволі важко. Своє планування Станція здійснює з досягненням певних результатів, та одночасно виникають проблеми, без яких сьогодні не обходяться на кожному підприємстві.

Висновки

Отже, планування спрямоване на оптимальне використання можливостей організації, у тому числі на найефективніше використання всіх видів ресурсів і усунення помилкових дій, які можуть призвести до спаду ефективності діяльності організації.

Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ чітко формує свої плани (складання бізнес-плану та технологічних карт). Але як і на кожному підприємстві, виникають незначні упущення і економічні та матеріальні проблеми. Для усунення цих проблем підприємству потрібно удосконалити своє планування, а саме запровадити:

· матеріальне планування;

· сезонне планування;

· планування інформаційно-роз'яснювальних робіт;

· загальне планування;

· принципи планування, тощо.

Удосконаливши своє планування підприємство ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ” зможе визначити свої управлінські цілі, сформувати стратегічне і тактичне планування, покращити як економічний, так і матеріальний стан, підвищити продуктивність праці та якість продукції ...

За допомогою складання бізнес-плану і технологічних карт підприємство досягло великих результатів, але на цьому не потрібно зупинятися, потрібно іти до своєї цілі і долати всі перешкоди, які стоять на виробничому шляху.

Прибутковість і розвиток дослідної станції, у значній мірі, залежить від виконання плану, особливо в галузі рослинництва, яка дає високу питому вагу у фінансовій частині цього наукового центру. В цілому стан Коломийської дослідної станції потребує покращення.

Як наслідок можна в загальному зробити такий висновок, що планування - необхідна передумова успішної діяльності будь-якого ділового починання підприємства, а Підприємство ”Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ” не використовує всі можливості планування і це впливає на економічні і матеріальні показники її розвитку, які потребують значного зростання.

Список використаної літератури

Балабанов І.Т. Ризик - менеджмент: Підручник - К, Вища школа, 1996р.

2. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник, К, Вища школа, 1994 р.

3. Брігхен Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Підручник - К, Вища школа, 1997 р.

4. Беркар Колас. Управління фінансовою діяльністю підприємства: Підручник - М, Фінанси, 1997 р.

5. Василик О.Д. Державні фінанси України. Навчальний посібник - К, Вища школа, 1997 р.

6. Гольдштейн Г.Я. Основы менеджмента. Таганрог: ТРТУ, 1995 г.

7. Дамарі Р. Фінанси і підприємництво: Підручник - Я, Єлень, 1993 р.

8. Ковальова А.М. - Фінанси промислового підприємства: Підручник - К, Вища школа, 1995 р.

9. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства, Підручник - К, Вища школа, 1995 р.

10. Кравченко Н.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі: Підручник - М, 1995 р.

11. Конституція України: прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р./ Відомості Верховної Ради України - 1996 р. № 30.

12. Максимова Т.І. Економічний аналіз прибутку: Підручник - М, Фінанси і статистика, 1990 р.

13. Несторенко А.Г. Прибутки і рентабельність на торговому підприємстві - М, 1995 р.

14. Патров В.В., Ковальов В.В. Як читати баланс: Підручник - М, Фінанси і статистика, 1993 р.

15. Поленко В.Н. Управління валовим доходом торгового підприємства: Підручник, К, КТСІ, 1993.

Додатки

Додаток А

Свою продукцію Коломийська дослідна станція реалізовує по таких каналах

Споживачі	Види продукції	Кількість продукції
Ф.Г. ”Світанок”	насіння льону	договірна
Ф.Г. ”Успіх”	ярий ячмінь	договірна
Сортонасіннєовоч	насіння буряка	договірна
Сортонасіннєовоч	насіння моркви	договірна
Вінниця ”Маяк”	насіння бобів	договірна
АТ ”Буковина”	насіння льону	договірна
АФ ”Сад”	конюшина	договірна
Тлумач ”Сортостанція”	зернові	договірна
Івано-Франківськ ”Сортнасіннєовоч”	насіння овочів	договірна
”Вільна Україна”	пшениця	договірна
НТВ ”Сена”	кормовий буряк	договірна
СТВК ”Оршівська”	кормові боби і яра вика	договірна
”Агро прогрес”	гречка	договірна
”Незалежність”	озима пшениця	договірна

Додаток Б

Структура витрат на виробництво сільськогосподарської продукції В Коломийській дослідній станції

№ п/п	Елементи витрат	тис. грн.	%
1.	Витрати на оплату праці	106	24,1
2.	Відрахування на соціальні заходи	2	0,5
3.	Матеріальні затрати, які ввійшли в собівартість продукції, всього	316	72,0
	В т. ч.: - насіння та посадковий матеріал	45	10,3
	- мінеральні добрива	70	15,9
	- засоби захисту рослин	25	5,7
	- нафтопродукти	11	2,5
	- електроенергія	15	3,4
	- паливо	88	20,0
	- запасні частини, ремонтні та будівельні матеріали для ремонту	60	13,7
	- оплати послуг і робіт, що виконані сторонніми організаціями, та інші матеріальні затрати	2	0,5
4.	Амортизація основних засобів	10	2,3
5.	Інші витрати	5	1,1
6.	Всього витрат	439	100

Додаток В

Показники фінансових результатів роботи підприємства

№ п/п	VIII. Фінансовий стан господарства	Одиниця виміру	Звітній 2004р.	Плановий 2005р.
1	2	3	4	5
1.	Обсяг реалізації с. г. продукції, робіт та послуг, всього
	- собівартість проданої продукції	тис. грн.	276	370
	- виручено	тис. грн.	278	393
2.	Фінансовий результат
	- прибуток, всього	тис. грн.	2	23
	- збиток, всього	тис. грн.	-	-
3.	Рівень рентабельності, всього	%	0,7	6,2
4.	Наявність грошових коштів на кінець року	тис. грн.	1,1	3,5
5.	Інвестиції у розвиток виробничої сфери за рахунок власних та залучених коштів	тис. грн.	36	40,8
	В т. ч.: - капітальні інвестиції	тис. грн.	36	40,8
	- модернізація, модифікація (добудова, дообладнання, реконструкція) основних фондів	тис. грн.	-	2,5
	- приріст оборотних активів	тис. грн.	-	1,8
6.	Платіжні зобов'язання (станом на кінець звітного року), всього	тис. грн.	29	-
	В т. ч.: - довгострокові зобов'язання	тис. грн.	-	-
	- довгострокові кредити банків	тис. грн.	-	-
	- відстрочені податкові зобов'язання	тис. грн.	-	-
	- інші довгострокові зобов'язання	тис. грн.	-	-
	- поточні зобов'язання, всього	тис. грн.	-	-
	З них: - короткострокові кредити банків	тис. грн.	-	-
	- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	тис. грн.	-	-
	- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	тис. грн.	8	-
	- за розрахунками з бюджетом	тис. грн.	2	-
	- за розрахунками з позабюджетних платежів та страхування	тис. грн.	19	-
	- з оплати праці	тис. грн.	-	-
7.	Повернення позик, кредитів та інших коштів, отриманих на поворотній основі з державного бюджету і банків
	- одержано	тис. грн.	-	-
	- повернено	тис. грн.	34	29
	- підлягає поверненню	тис. грн.	29	-
8.	Оборотні активи		462	482
	В т. ч.: - запаси	тис. грн.	376	414
	- дебіторська заборгованість	тис. грн.	86	68
	- фінансові інвестиції	тис. грн.	-	-
9.	Власний капітал, всього	тис. грн.
	В т. ч.: - статутний капітал	тис. грн.	2426	2426
	- інший капітал	тис. грн.	454	454
	- нерозподілений прибуток	тис. грн.	-	-
	- непокритий збиток	тис. грн.	-	-

Размещено на Allbest.ru