Перукарський салон
Загальна характреистика перукарського салону та основні фактори, що визначають його репутацію. Різновиди перукарень, опис послуг та сервісів, що пропонуються в них. Вимоги до освітлення та санітарного стану приміщення салону. Робоче місце перукаря.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | отчет по практике |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.01.2011 |
Размер файла | 255,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ознайомлення
Репутацію перукарського салону визначають рівень сервісу, якість пропонованих послуг і кваліфікація майстрів. Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.
Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників однієї професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг
Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995 р. №67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості Існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.
Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.
Перукарні бувають чоловічі, жіночі, дитячі, змішані Площа основних робочих і допоміжних приміщень визначена згідно з вимогами санітарно-епідеміологічної служби Перукарні на одне-два робочих місця дозволяється влаштовувати в одному приміщенні площею не менше 15 кв. м з наявністю мінімальної кількості допоміжних приміщень їх площі наведено в таблиці.
Щоденно в приміщеннях перукарні проводяться санітарно-гігієнічні заходи.
Столи, крісла перед початком роботи та після кожного клієнта слід протирати вологою серветкою Із застосуванням дезинфікуючих засобів Поточне прибирання поверхонь, до яких доторкаються відвідувачі (ручки дверей, ручки крісел, раковини для миття волосся, полиці робочих місць для миття волосся, полиці робочих місць та ін.), здійснюється також дезінфікуючими засобами. Раз на місяць перукарня закривається на одну зміну для проведення дезінфекції та загального прибирання всіх приміщень.
Роботи з прибирання приміщень, дезінфекції меблів слід проводити у гумових рукавичках, щоб запобігти подразненням шкіри рук.
Освітлення перукарень
Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.
Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.
Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.
Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та арматурою, яка забезпечує захисний кут не менше 30°.
Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).
Санітарно-технічне обладнання
У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С.
Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.
Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти - припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.
У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.
За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.
Робоче місце перукаря
перукарський салон приміщення послуга
Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60x100 см.
Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.
У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті.
Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.
Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.
Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць - 1,8 м, а між паралельними рядами місць - не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце - від 4,5 кв. м.
У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.
У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг; вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті.
Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.
Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.
Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць - 1,8 м, а між паралельними рядами місць - не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце - від 4,5 кв. м.
У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.
Перукарська білизна та одяг
Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час обслуговування. До неї належать рушники, серветки, пелерини, пеньюари, комірці.
У кожній перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для безперервного обслуговування протягом дня.
Під час стрижки, завивки, укладання користуються бавовняними та синтетичними пеньюарами; при фарбуванні та хімічній завивці - поліетиленовими й синтетичними. Для кращого захисту шкіри перед одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або одноразовим гігієнічним комірцем. Пеньюари теж можуть бути одноразовими.
Рушники потрібні під час миття голови або змочування волосся. Практичніше застосовувати бавовняні рушники, але дозволяється користуватися махровими та одноразовими.
Пелерини з бавовняних і синтетичних матеріалів частіше використовують наприкінці обслуговування - під час укладання, оформлення зачіски.
Чиста й уживана забруднена білизна зберігається в окремих відведених для цього місцях. Прання використаної білизни проводиться у пральнях або у перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускається використання програмованих машин автоматичного типу з режимом прання при температурі 90°С у комплекті із сушильними машинами та обладнанням для прасування білизни.
Після закінчення циклу кип'ятіння білизни обов'язковим є використання дезінфектантів. Прання білизни вдома забороняється.
Вимоги до роботи перукаря та практичні поради
Перукар працює з людьми і для людей. Етичність поведінки, комунікабельність, вихованість, привабливий зовнішній вигляд майстра разом із майстерністю, освіченістю, акуратністю становлять професійну культуру, формують імідж працівника та репутацію салону.
Якість наданої послуги - це манера спілкування, організація робочого місця, естетичні рухи та прийоми роботи, дотримання санітарних і гігієнічних норм.
Обов'язковою умовою прийому на роботу є наявність особової медичної книжки. Медичне засвідчення стану здоров'я проводиться систематично, раз у 6 місяців.
Перукар під час роботи тісно контактує з різними клієнтами, тому завжди є загроза інфікування. Насамперед потрібно стежити за шкірою рук, мити їх або здійснювати обробку за допомогою спеціальних одноетапних засобів. Не можна працювати з порізами, наривами на руках або із захворюваннями шкіри.
Професіоналізм майстра підтверджується технічним рівнем інструментів, з якими він працює. З гігієнічної точки зору в перукаря має бути не менше двох комплектів інструментів, які почергово знезаражують.
Інструмент для роботи кожний майстер підбирає поступово, до нього призвичаюється, цінує його. Якісним і зручним інструментом легко і приємно працювати. Акуратне використання інструменту, утримання його в чистоті та грамотне застосування подовжують термін експлуатації.
Чільне місце в дотриманні гігієни займають одяг і взуття. Як робочий одяг пропонуються костюми, халати, блузони, комбінезони. За конструкцією, оздобленням і кольором одяг може бути різним, індивідуальним або однаковим для всіх майстрів закладу. Головна умова - одяг має бути естетичним, зручним у ношенні та чищенні.
Якщо одяг доповнюється різноманітними особистими прикрасами, потрібно пам'ятати, що вони не повинні заважати майстру і клієнту.
Перукар працює переважно стоячи, тому взуття слід добирати теж зручне, легке, гігієнічне.
Структура волосся
Волосся складається на 80-95% з молекул білка - твердого кератину. До складу волосся входять вода, ліпоїди, пігмент, мікроелементи. Волосся покриває майже все тіло людини і виконує такі функції:
- захисну - захищає організм від шкідливої дії зовнішнього середовища, механічного впливу;
- тепло-регулювальну - підтримує температурний баланс організму;
- чутливу - завдяки оточенню надтонкими нервовими закінченнями.
Волосся розвивається й росте нерівномірно. Спочатку проходить стадію активного росту, потім спокою і випадіння. Кожна стадія, або фаза розвитку, має свою назву:
I фаза - етап формування і дозрівання кореня і стержня волосини. Саме в цей період спостерігається ріст волосини. У середньому ця фаза триває від 2 до 7 років;
II фаза - період спокою вже сформованої волосини; триває 2-4 тижні;
III фаза - етап зів'янення цибулини і кореня з наступним випаданням волосини; триває 3-4 місяці.
Види та властивості волосся.
Тіло людини покриває волосся трьох видів:
- пушкове росте на всьому тілі, його немає тільки на долонях, підошвах і губах. Це тонке м'яке волосся, яке не має пігменту;
- щетинисте - короткі волоски завдовжки 1-2 см, до них належать вії та брови;
- довге - товсте волосся нормальної довжини, росте на голові, у чоловіків і на обличчі.
Тривалість життя волосся різних видів неоднакова. Довге волосся живе 5-7 років, щетинисте - 1 місяць.
У нормі щодоби постійно випадає від 50 до 150 волосин. Оскільки на кожній ділянці шкіри волосся знаходиться у різних фазах росту, то воно не випадає одночасно.
Довжина кожної волосини визначена генетично і залежить від тривалості І фази. За місяць волосина відростає на 1 см.
На ріст волосся впливають загальний стан організму, обмін речовин, стан нервової системи, діяльність залоз внутрішньої секреції, пори року, харчування.
Експрес-дієти, дефіцит вітамінів сповільнюють ріст волосся. Водночас добре збалансована дієта з достатньою кількістю поживних речовин (білка, вітамінів групи В, мікроелементів) і здоровий спосіб життя сприяють росту густого, здорового волосся.
Для кожної людської раси характерним є свій різновид волосся:
- для азіатської, або монголоїдної, - густе, товсте, чорне, жорстке волосся
- для європеоїдної - волосся середньої товщини, тонке, світле, темно-руде, пряме, хвилясте
- для негроїдної - жорстке, дуже густе і кучеряве За діаметром стержня волосся ділять на товсте, середнє, тонке;
за жорсткістю - на м'яке і жорстке, за властивостями - на сухе, нормальне, жирне.
За станом волосся, який впливає на вибір хімічних препаратів для перукарських робіт, вирізняють такі групи:
1) волосся густе, жорстке, важко піддається вимиванню хімічних препаратів;
2) нормальне волосся, середнє за товщиною, еластичне, блискуче, пружне;
3) слабке волосся, тонке, м'яке, шорстке;
4) ушкоджене волосся, ламке, посічене на кінцях, тьмяне, погано розчісується;
5) волосся знебарвлене, фарбоване або після хімічної завивки.
До фізичних характеристик волосся належать такі: гігроскопічність, або здатність до поглинання рідини; повітростійкість, міцність, довговічність, еластичність, адсорбція.
Параметри термічної дії на волосся. Під час сушіння або моделювання зачісок за допомогою фена температура має бути в межах 50-60°С. При температурі 75-90 °С волосся швидко деформується, втрачає пружність і стійкість проти механічних впливів. При температурі 140 °С починається розпад волосся, а при температурі 250°С - обвуглення.
Епідерміс - це зовнішній, постійно обновлюваний шар шкіри, що не має судин і відділений від глибше розташованого шару дерми базальною мембраною. Межа між епідермісом і дермою є звивистою: епідерміс епітеліальними тяжами проникає в дерму, а сосочки власне шкіри - в епідерміс. У людського ембріона ця розмежувальна лінія майже пряма; звивистість поступово зменшується в міру старіння.
Будова епідермісу: І - базальна мембрана; II - базальний шар; III - шипуватий шар; IV - зернистий шар- V - роговий шар; 1 - корнеоцит; 2 - меланоцит; 3 - клітина Лангерганса
У волосині розрізняють кореневу частину і стержень.
Корінь волосини знаходиться у волосяному мішечку - фолікулі. Фолікули мають протоки сальних залоз, тому їх називають сально-волосяними фолікулами.
Через шкіру волосся виходить назовні. Волосяний мішечок у нижній частині розширюється в цибулину, яка на кінці роздвоюється й утворює сосочок. До сосочка підходять кровоносні судини і нервові закінчення. Безпосередньо над сосочками розташована ростова частина волосини.
До волосяного мішечка кріпиться м'яз волосини. Він регулює натяг шкіри. Стержень волосини складається з трьох шарів: кутикули, кортексу, медули.
Зовнішній шар - кутикула - має 7-9 рядів рогових пластинок (лусок). У «відкритому» стані луски відходять від поверхні волосини, у «закритому» - притиснуті до поверхні, волосся ущільнюється, набуває блиску.
Під дією лужних препаратів (мила) волосся набрякає, «відкриває» луски, під дією кислоти (ополіскувана) - «закриває» їх, відновлює зовнішній вигляд.
Хімічні речовини (фарби, освітлювачі, препарати для хімзавивки) піднімають луски й проникають углиб волосини.
Середній шар - кортекс, або корковий, - складається з ороговілих волокнистих клітин кератину. У цьому шарі міститься меланін, що надає волоссю природного кольору. Від структури коркового шару залежить еластичність, гнучкість волосся, здатність до завивання. Меланін не розчиняється у воді, але взаємодіє з лугами та кислотами.
Серцевина волосся - медула, або мозковий шар, складається з м'яких, незроговілих клітин. Може бути відсутнім у тонкому волоссі.
Водневий показник рН. Поверхня шкіри має природні захисні властивості, які характеризуються, зокрема, водневим показником рН.
Косметичні засоби для догляду за волоссям, препарати для перукарських робіт містять іони водню Н+ та гідроксильну групу рН. Показник рН вказує на концентрацію іонів водню.
Чим вищим є рН середовища суміші, тим активніше вона діє на волосся, сильніше впливає на цистинові зв'язки, сприяє гідролізу амінокислот кератину волосся.
Шкала хімічних подразників рН включає значення від 0 до 12. Нейтральним вважають показник 7, якому відповідає чиста вода. Розчини з показниками нижче 7 зараховують до кислих, з показниками вище 7 - до лужних.
Волосся може мати рН 4,1-4,7. Вважається безпечною дія на волосся препаратів з рН 4,5-6,5. Виражено лужні та виражено кислотні засоби негативно впливають на структуру волосся та шкіру.
Здорове волосся - м'яке, блискуче. Для багатьох людей основною ознакою здорового волосся є його блиск. Поверхня здорової непошкодженої волосини складається з гладеньких, плоских лусочок, які розташовуються щільними рівними шарами. Гладенька поверхня кутикули відбиває промені світла, завдяки чому волосся виглядає блискучим.
Пошкоджене волосся - тьмяне, жорстке й «неслухняне», оскільки лусочки кутикули піднімаються, стають ламкими і при зіткненні чіпляються одна за одну. М'якість волосся суттєво зменшується, воно стає «неслухняним». Кутикула погано відбиває світло і саме тому волосся виглядає тьмяним.
Хімічна завивка
Хімічна завивка - це перукарська послуга з довготривалого завиття волосся із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні технології, постійне вдосконалення рецептів хімічних препаратів перетворили завивку в найпродуктивніший спосіб впливу на об'єм і тип волосся.
Принцип дії та основні стадії процесу завивки залишаються незмінними - хімзавивка впливає на структуру волосся, «перебудовує» його для набуття нової форми.
Хімічний розчин для виконання завивки діє на кератин, послаблює цистинові зв'язки між клітинами, внаслідок чого волосся піддається деформації. Новоутворена форма волосся задається конструкцією коклюшок і закріплюється за допомогою фіксатора, який поновлює цистинові зв'язки.
Майже всі препарати для хімічної завивки створюються на основі тіоорганічних сполук. Такі сполуки дають змогу вплинути на структуру волосся.
Важливою характеристикою хімічних препаратів для перукарських робіт є показник концентрації іонів водню рН. Лужний розчин викликає пом'якшення і набухання волосся, кислий - скорочення і затвердіння. Лужні препарати для виконання хімзавивки застосовуються для здорового волосся всіх типів. Вони швидко проникають у волосся, забезпечують стійку завивку.
Кислотно збалансовані препарати, рН яких нижчий від лужних, менш шкідливі для волосся. Дія кислотно збалансованого перманенту значно м'якша. Така суміш потрапляє у волосся повільніше, ніж лужна, процес завивки триває довше. Завиток виходить менш пружний, а сама завивка не така стійка. Кислотно збалансовані препарати застосовують при слабкому, крихкому від природи, фарбованому волоссі.
Незалежно від основи - лужної, кислотно збалансованої або нейтральної, кожна фірма, яка випускає препарати для хімічної завивки, пропонує, як правило, декілька видів препаратів:
- для жорсткого волосся, яке важко піддається хімічній обробці;
- для нормального волосся;
- для пористого волосся, яке підлягало дії окисних засобів;
- для блондованого та меліруваного волосся.
Сьогодні широко рекламується і впроваджується в роботу перукарів біозавивка - нова технологія завивки, заснована на застосуванні інноваційних препаратів, які містять біологічні компоненти (наприклад, білок цистеїн), м'яко діють на волосся та шкіру.
У процесі роботи необхідно точно дотримуватись інструкції з використання обраного препарату. Відмінності у дії можуть бути не тільки у препаратів різних фірм, а й у кожному наступному поколінні препаратів однієї фірми.
Професіонал має знати і розуміти процеси, за виконання яких він бере на себе відповідальність. Обираючи новий препарат, обов'язково звертайте увагу на його склад. Недостовірна інформація або її відсутність можуть завдати шкоди здоров'ю клієнта і вашій репутації.
Фіксатори хімічної завивки зупиняють процес взаємодії з волоссям засобів для хімічної завивки та закріплюють форму завитка.
Готові фіксатори можуть бути концентровані та неконцентровані.
Концентровані фіксатори маркуються на упаковці позначкою 1+1 і в процесі використання розбавляються водою у співвідношенні 1:1. Відсутність подібного напису вказує на те, що розчин неконцентрований та готовий до застосування.
Фіксатор можна приготувати самостійно з перекису водню, води та шампуню.
Співвідношення компонентів має забезпечувати наявність у розчині не більше 3% перекису водню. Якщо це не передбачено інструкцією з використання, нічим не розбавляйте препарат для завивки та фіксатор.
Сучасні технології перманентної завивки передбачають використання широкого ряду супутніх препаратів. Із профілактичною метою перед хімічною завивкою для послабленого та довгого волосся рекомендується застосовувати спеціальні засоби, які накопичують вологу у волоссі, полегшують процес накручування, вирівнюють структуру волосся та забезпечують отримання рівномірного завитка.
Після хімзавивки застосовують різноманітні стабілізатори, бальзами для нейтралізації залишків перекису водню, відновлення властивостей волосся, збереження його природної вологості та блиску, пружності завитка.
Фарбування волосся
Загальна послідовність процесу фарбування волосся барвниками І та ІІ груп.
Барвники слід змішувати безпосередньо перед застосуванням, тому що процес окиснення починається зразу і через нетривалий час суміш втрачає рез нетривалий час суміш втрачає інтенсивність кольору та здатність проникати у волосся. Фарбувальну суміш, особливо з декількох компонентів, слід ретельно перемішувати до однорідної консистенції. Працювати обов'язково потрібно в захисних рукавичках. Готовий препарат наносять на сухе волосся, починаючи з нижньопотиличної зони. Пасма відділяють вертикальними або горизонтальними проділами.
Барвники наносять на пасма пензликом, щіткою або аплікатором рівно, швидко і точно. Для досягнення рівномірної інтенсивності кольору фарба повинна достатньо обволікати кожну волосину.
Барвник наносять на все волосся потиличної зони, тімені та скронь. Для рівномірнішого розподілу фарби волосся прочісують.
Якщо барвник потрапить в очі або на шкіру, ретельно змийте його водою.
Важливо точно виконувати рекомендації інструкції до барвника, особливо щодо часу витримки. Відлік часу починається з моменту нанесення барвника на всю поверхню волосяного покриву. Після нанесення барвника не слід допускати «парникового» ефекту, який ускладнює виділення кисню.
Фарбування нормального здорового волосся окисними барвниками триває 20-40 хв., освітлення - не менше 50 хв. Якщо волосся слабке, достатньо 10-15 хв. для того, щоб отримати бажаний колір. Щоб не помилитися з часом витримки, виконується контрольна перевірка ступеня зафарбування, а також однорідності кольору на кінчиках і біля коренів волосся. Якщо перукар вважає, що інтенсивність фарбування недостатня, можна збільшити витримку на 5-10 хв.
Після закінчення часу витримки за необхідності виконується емульгація.
Незначну кількість теплої води наносять на волосся, спінюють фарбувальну суміш, круговими рухами розподіляють спінену масу на поверхні голови від крайової лінії росту волосся та по всій довжині волосся. Це полегшує видалення барвника з волосся та шкіри голови, дає додатковий час для дії барвника.
Після цього волосся ретельно промивають спочатку водою (до стану чистої не зафарбованої води), а потім зі спеціальним шампунем. Щоб зменшити вплив залишків барвника та нормалізувати стан волосся і шкіри голови, виконують обробку нейтралізуючим бальзамом.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Перелік та послуги салонів краси, вибір обладнання. Прибуток з метра площі на місяць при різних процедурах. Системи підтримки прийняття рішень та їх використання для підтримки прийняття рішень в пакеті "Prime Decisions" при створенні салону краси.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 08.07.2011Основні підходи до раціональної організації робочого місця керівника, використовування методів нормування праці. Вимоги до робочого місця, правила його проектування, методика розробки паспорта робочого місця. Схеми розміщення робочих місць для персоналу.
реферат [22,2 K], добавлен 16.05.2010Праця та трудові фактори на виробництві. Класифікація і характеристика персоналу підприємства. Продуктивність праці і резерви її підвищення. Робоче місце менеджера та його раціональна організація. Аналіз чисельності, складу та руху робочої сили.
курсовая работа [86,7 K], добавлен 23.12.2012Документування як регламентований процес запису інформації, його функції та вимоги до реалізації. Загальні та специфічні риси документів. Критерії класифікації документів, його різновиди та відмінності. Вимоги до укладання та оформлення документів.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 27.07.2009Загальна характеристика та основні напрями діяльності підприємства "Тамцвет", опис та оцінка ринкової ситуації. Розробка стратегічного аналізу підприємства, виявлення його сильних та слабких сторін, основні заходи щодо реалізації даної стратегії.
реферат [27,4 K], добавлен 20.12.2009Ареал діяльності закладу, аналіз ринку послуг та його конкурентного середовища. Розробка проекту виробничо-торговельної діяльності, охорони праці та техніки безпеки, санітарного режиму закладу. Оцінка ефективності капітальних вкладень, їх окупності.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 28.03.2011Обчислення економічної ефективності заходів щодо удосконалення організації робочих місць службовців. Складання планового балансу (бюджету) робочого часу і визначення його ефективного фонду. Аналіз посадової інструкції начальника інструментальної частини.
контрольная работа [19,3 K], добавлен 15.09.2010Принципи організації передавання і оброблення інформації в процесі функціонування систем інформаційного забезпечення менеджменту. Розвиток і елементи даних систем. Основні стадії розвитку інформаційних систем. Автоматизоване робоче місце керівників.
реферат [24,4 K], добавлен 20.10.2010Концептуальні основи дисципліни, фактори, що її визначають. Трудовий правопорядок як складова дисциплінарних відносин. Оцінка стану управління дисциплінарними відносинами у сучасному навчальному закладі на прикладі Харківської загальноосвітньої школи.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 05.02.2012Види нарад та їх класифікація. Їх планування та підготовка. Визначення порядку денного, дати і часу проведення наради. Розміщення її учасників та підготовка приміщення. Установлення регламенту наради. Залежність стану її учасників від її тривалості.
дипломная работа [90,5 K], добавлен 11.08.2014