Характеристика зовнішнього і внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії

17

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Контрольна робота

з навчальної дисципліни “Менеджмент”

«Характеристика зовнішнього і внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії»

Студентки групи УПБ1 - 08з

факультету економіки та управління

за спеціальністю “Управління персоналом

і економіка праці”

Тищенко Антоніни Миколаївни

Перевірив:

доцент Кучеренко Д.Г._____________

Київ - 2010

Зміст

Вступ

Розділ І. Характеристика зовнішнього і внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії

1.1 Функція стратегічного аналізу

1.2 Аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на ОСУ

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Виходячи з поняття аналізу, як методу наукового дослідження шляхом розкладу явища (предмета, об'єкта), що вивчається на складові частини, розгляду його з окремих боків та властивостей, взаємозв'язку між причинами (факторами) на наслідками (результатами), розкриття його сутності, можна визначити ці явища та об'єкти, що слід аналізувати для вдосконалення системи стратегічного управління.

Аналіз у стратегічному управлінні-необхідна передумова кожного наступного управлінського циклу, діяльність, яка призначена для вияву причин успіху або неуспіху стратегічної діяльності.

Підприємство як один з основних інститутів сучасної економічної системи являє собою, насамперед, відокремлений суб'єкт економічної діяльності, що здійснює свої функції в зовнішньому економічному середовищі, до якого належать споживачі, постачальники, держава, конкуренти, природні умови і суспільство в цілому.

Виходячи саме з цього, всебічний аналіз діяльності підприємства як особливої відкритої матеріально-речовинної та соціально-економічної системи має здійснюватися у процесі розробки його стратегій, охоплювати не тільки склад і взаємозв'язки його внутрішніх елементів, а й структуру середовища, його функціонування та тенденції, що складаються у зовнішньому оточенні. Тобто, об'єктивна оцінка діяльності організацій будь-якого типу можлива лише за умов визначення та аналізу взаємозв'язку усіх показників, що характеризують її діяльність у загальній інфраструктурі оточення.

Наявність ряду теоретичних, емпіричних та методологічних проблем характеризує, перш за все, активність різних шкіл управління по відношенню до проблеми аналізу середовища організації. Аналіз підходів до середовища дозволяє стверджувати, що найбільша увага представниками різних шкіл фокусувалась на методичних питаннях виконання аналізу середовища. Завдання аналізу та систематизації існуючих методів дослідження середовища на рівні макроаналізу слід проводити, спираючись на найбільш поширену класифікацію його складових, при якій переважна більшість авторів виділяють зовнішнє, внутрішнє та середовище завдань. Таким чином можна виділити та класифікувати ряд методик, що спрямовані на дослідження окремих складових середовища організації. У літературі з питань стратегічного управління такі методики відносяться до стратегічного аналізу.

Поняття «стратегія» вже щільно увійшло в лексикон управлінської діяльності. «Стратегія», у перекладі з грецької означає “мистецтво розгорнення військ у битві”, на протязі останніх двадцяти років широко увійшло в теорію практику й менеджменту. З крапки зору сучасних уявлень про управління, стратегія це не абстрактний предмет, це сильна ділова концепція плюс набір реальних дій, який здатний привести цю ділову концепцію (бізнес-концепцію) до створення реальної конкурентної переваги.

В умовах міжнародної конкуренції в різних галузях на підприємствах необхідно чітко визначити міжнародні стратегії, щоб компанії боролися ефективніше зі своїми конкурентами.

Стратегічний аналіз - є основним елементом стратегічного планування. Стратегічний аналіз виступає як інструмент стратегічного керування, за допомогою якого керівництво підприємства виявляє й оцінює свою діяльність із метою вкладення коштів у найбільш прибуткові й перспективні її напрямки. Основним методом портфельного аналізу є побудова двомірних матриць. За допомогою таких матриць відбувається порівняння виробництв, підрозділів, процесів, продуктів за відповідними критеріями.

Зміст стратегічного аналізу.

§ Аналіз зовнішнього середовища фірми

§ Аналіз її внутрішньої обстановки

§ Формування місії і цілей фірми

§ Вибір і розробка стратегії на рівні СЗХ, фірми

§ Аналіз портфеля диверсифікованої фірми

§ Проектування організаційної структури

§ Вибір ступеня інтеграції й систем керування

§ Керування комплексом "стратегія - структура - контроль"

§ Визначення нормативів поводження й політик фірми в окремих сферах її діяльності

§ Забезпечення зворотного зв'язку результатів і стратегії компанії

§ Удосконалювання стратегії, структури, керування

Розділ І. Характеристика зовнішнього і внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії

1.1 Функція стратегічного аналізу

Функція стратегічного аналізу полягає в забезпечені осіб які приймають рішення всебічною аналітичною інформацією про поточний стан справ в організації і поза її межами та прогнозом на майбутнє. Основні складові стратегічного аналізу:

1. аналіз зовнішнього середовища (пошук існуючих або ймовірних загроз та сприятливих можливостей);

а) зовнішнє середовище безпосереднього впливу:

§ споживачі;

§ конкуренти;

§ постачальники;

§ партнери;

§ профспілки;

в) зовнішнє середовище непрямого впливу:

§ загальний економічний стан в державі;

§ політика;

§ правові фактори (законодавство);

§ науково-технічний прогрес, техніка та технології;

§ соціально-культурні фактори (суспільні цінності, громадська думка);

§ демографічна ситуація;

§ екологічні фактори;

§ географічні фактори;

§ міжнародні фактори;

2. аналіз внутрішнього середовища (визначення слабких та сильних сторін організації):

§ призначення організації, структура цілей, стратегія;

§ організаційна структура;

§ людський потенціал, кваліфікація, досвід, організаційна культура, система мотивації;

§ виробничий потенціал, технології;

§ система управління, інформаційна система, система контролю;

§ фінансовий стан;

§ маркетинг, конкурентоспроможність організації;

§ інноваційна діяльність, рівень науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

3. аналіз результатів стратегічного контролю (діагностика причин невиконання стратегічних планів).

Найпоширеніші методи стратегічного аналізу: SWOT-аналіз, PEST-аналіз, портфельний аналіз.

SWOT-аналіз -- аналіз в стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:

§ сильних (Strengths)

§ і слабких (Weaknesses) сторін проекту,

§ можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації,

§ та небезпек (Threats), пов'язаних з його здійсненням.

Цей акронім може бути представлений візуально у вигляді таблиці:

стратегічний аналітичний інформація прогноз

	Позитивний вплив	Негативний вплив
Внутрішнє середовище	Strengths (сила)	Weaknesses (слабкість)
Зовнішнє середовище	Opportunities (можливості)	Threats (небезпеки)

Акронім SWOT був вперше введений в 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес - політики професором K. Andrews. Спочатку SWOT аналіз був заснований на озвучуванні і структуризації знань про поточну ситуацію і тенденції.

У 1965 році чотири професори Гарвардського університету -- Learned, Christensen, Andrews, Guth запропонували технологію використання SWOT моделі для розробки стратегії поведінки фірми. Була запропонована схема LCAG (по початкових буквах прізвищ авторів), яка заснована на послідовності кроків що приводять до вибору стратегії.

Оскільки SWOT аналіз в загальному вигляді не містить економічних категорій, його можна застосовувати до будь-яких організацій, окремих людей і країн для побудови стратегій в найрізноманітніших областях діяльності.

Класифікація методик та технологій аналізу середовища функціонування організації, що набули найбільшого поширення у стратегічному управлінні, наведе на в таблиці 1 (Додаток 1).

Наведені методи стратегічного обліку, контролю та аналізу обіймають широкий спектр дисциплін та наукових напрямків, ще раз підкреслюючи необхідність застосування системного підходу до вирішення стратегічних проблем. Створення ефективного зворотного зв'язку є запорукою своєчасної реакції на зміни всередині та поза межами підприємства, що є головною настановою та перевагою стратегічного управління.

1.2 Аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на ОСУ

Кожна ОСУ має відповідати вимогам зовнішнього середовища та особливостям функціонування підприємства, а також забезпечувати певні реакції на зміни, не втрачаючи керованість підприємством.

Практика діяльності підприємств свідчить, що різні підрозділи та служби підприємства певною мірою реагують на зовнішні та внутрішні фактори діяльності підприємства (рис.1).

Фактори опосередкованого та безпосереднього впливу пов'яза ні з окремими елементами зовні середовища, які впливають на утворення фірмою відповідних підрозділів, що відстежують зміну цих елементів i запобігають конфліктам між ними та організацією. Такими основними елементами є:

§ споживачі продукції, поведінку яких мають аналізувати маркетингові підрозділи;

Мал. 1. Найістотніші фактори, що впливають на вибір ОСУ

§ постачальники сировини та матеріалів, зв'язки з якими підтримують підрозділи матеріально-технічного постачання;

§ акціонери, для обслуговування яких потрібно створити групу фахівців для підготовки щорічних або квартальних звітів;

§ урядові установи, які зобов'язують кожну організацію створювати підрозділи для статистичної звітності, виконання платежів до податкових органів та ін.;

§ місцева влада, яка нерідко залучає організації до участі в реалізації місцевих проектів;

§ суспільство, а саме засоби масової інформації, населення, політичні партії, релігійні організації та громадські рухи, які вимагають створення підрозділів для роботи з громадськістю;

§ технологічне середовище, яке змушує фірми обирати завжди один із альтернативних варіантів організаційних рішень, створювати власні підрозділи досліджень i розробок або залучати інші організації до виконання таких розробок;

§ економічне середовище, яке змушує фірму створювати підрозділи для вивчення конкурентів, зміни курсів цінних паперів і валют, прогнозування кризи;

§ правове середовище, яке змушує кожну організацію створювати юридичні служби для вивчення та дотримання законів;

§ екологічне середовище, яке потребує створення в багатьох організаціях підрозділів, що забезпечують дотримання на виробництві екологічних вимог;

§ міжнародне середовище, для реалізації вимог якого треба переорієнтовуватись на міжнародні стандарти ведення бізнесу.

Звичайно, значення кожного із зазначених факторів неоднакове в різних організаціях у piзнi часи. Щоб уникнути конфліктів iз зовнішнім середовищем, потрібні відповідні фахівці та структурні підрозділи.

Визначальним серед внутрішніх факторів побудови організаційної структури є виробничі процеси, що зумовлюють горизонтальний поділ праці та структуру самого виробництва. Якщо виготовляється один вид продукції, то це спрощує організаційну структуру, оскільки можна створити систему управління за логікою виробничого процесу з метою дотримання таких вимог, як послідовність, пропорційність, паралельність, економічність. Якщо ж виробляється кілька видів продукції, то доводиться використовувати кілька технологій, що ускладнює структуру управління. У цьому разі структура управління може бути побудована за технологічними стадіями або виходячи з поділу виробництва на основне і допоміжне.

Серед інших внутрішніх факторів можна виокремити:

§ обсяг виробництва. Із зростанням обсягів виробництва доцільно перейти від універсальних підрозділів до спеціалізованих;

§ чисельність i професійна структура працюючих; щодо цих показників керівництво має обмеження у вигляді нормативів підпорядкування. При великій кількості працюючих інколи доводиться створювати додаткові паралельні підрозділи;

§ територіальне розташування.

Побудові моделі ОСУ («як потрібно») передує аналіз діючої ОСУ («як є»). У свою чергу, організаційний аналіз має здійснюватися з цільовими оцінками, а це можливо тільки за умов проведення стратегічного аналізу за окремими складовими «стратегічного набору».

Мал. 2 Основні компоненти та порядок побудови моделі ОСУ

Висновки

Стратегічний аналіз слід виділяти як самостійний напрям дослідження, як окрему систему, оскільки його елементи присутні на кожному із етапів стратегічного управління: від визначення стратегічних цілей до реалізації стратегії та оцінки її ефективності. Щодо співвідношення оперативного та стратегічного аналізу, то аналіз оцінки поточного стану організації передує стратегічному і є основою для його проведення.

Роль стратегічного аналізу в системі управління підприємством визначається його перевагами, які дають змогу: створити інформаційну базу для прийняття стратегічних рішень на основі оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища; зменшити негативний вплив змін зовнішнього та внутрішнього середовища на результати діяльності підприємства; швидко реагувати на зміни та вносити відповідні корективи до стратегії, яка реалізується на даному етапі діяльності господарюючого суб'єкта; визначити необхідний рівень потенціалу підприємства та дію чинників зовнішнього середовища, які у поєднанні дають змогу досягнути його стратегічних цілей.

Якісна стратегія створює стабільну конкурентну перевагу підвищує інтенсивність діяльності фірми. В остаточному підсумку саме цей фактор є вирішальним в умовах неспадаючої кризи.

Використана література

1. Абчук В. А. Азбука менеджмента. -- СПб.: Союз, 1998. -- 272 с.

2. Галушка З.І., Комарницький І. Ф. Стратегічний менеджмент: Навч.-метод. посібник / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2006. - 247 с.

3. Головко Т.В., Сагова С.В. Стратегічний аналіз: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / За ред. М.В. Кужельного. - К.: КНЕУ, 2002. - 198 с.

4. Кузьмін О. Є, Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. -- К.: Академвидав, 2003. -- 416 с.

5. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - К.: Центр навч. літератури, 2003. - 412 с.

6. Рeдченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. - Львів: Новий світ-2000, 2003. - 272 с.

7. Хміль Ф. І, Основи менеджменту: Підручник. -- К.: Академвидав, 2003. -- 608 с.

Додаток 1

Таблиця 1

Методики, які застосовуються у стратегічному аналізі

Вид робіт	Методи, підходи, технології аналізу
Зовнішнє середовище
Загально-методичні підходи до аналізу середовища	· Огляди, інформаційні узагальнення, проекти, звіти, бібліографічні довідки, статистичні реферати. · Методи сегментації середовища, збору даних, аналізу та статистичної оцінки. · STEP, PEST, SPACE -- аналіз. · Аналіз життєвого циклу галузі, попиту та технологій. · Аналіз «поля сил». · Стратегічні зони господарювання. · Контактні аудиторії Котлера. · Концепція рушійних сил. · Ключові фактори успіху. · Аналіз конкурентних стратегій, аналіз впливу на прибуток. · Матриця вразливості та синергізму. · Вибір кривої тренду. · Метод «Дельфі» · Моделювання зовнішнього середовища: модель «витрати-випуск» економетричне кібернетичне стохастичне. · Оцінювання наслідків рішень: аналіз впливу, аналіз прекрасного впливу, дедуктивний аналіз (оцінка нового асортименту), аналіз балансу сил заінтересованих груп. · Концепція адаптивного процесу формування стратегічного простору, -- модель Р. Фаснахта. · Модель PIMS
Прогнози та передбачення	· Методи сценаріїв розвитку. · Нормативні методи. · Аналіз часових рядів, екстраполяція тенденцій, аналіз критичних зв'язків. · Операційні дослідження, імітаційні моделі
	· Модель виробничо-господарської системи. · Модель системи стратегічного управління. · Аналіз «дерева цілей» · Моделі прийняття рішень, методи оцінки варіантів. · Операційні дослідження, моделювання. · Аналіз ризику

Середовище завдань (проміжне середовище)

Конфронтаційний аналіз організація-конкуренція	· Аналіз ринкової позиції, відношення до торгової марки та престижу організації. · Аналіз конкуренції та інших впливів (Модель галузевої конкуренції Портера) · Аналіз корисності витрат. · Аналіз чутливості. · Аналіз еволюції ринка Hofer/Schendel
Ідентифікація сильних і слабких сторін на основі оцінки можливостей	· Аналіз SWOT. · Методи порівняльного аналізу (Benchmarking). · Розрахунок цінності капіталу організації в цілому
Детальний аналіз параметрів маркетингової сукупності	· А-з портфеля замовлень (методика Boston Consulting Group, Mc Kinsey, сполучення а-зу портфеля та надходжен..

Додаток 2

Таблиця 2

Характеристика етапів стратегічного аналізу на фірмі

Етапи	1 -- Аналіз місії й цілей	2 -- Аналіз внутрішні середовища	3 -- Аналіз зовнішні середовища	4 -- Аналіз середовища в цілому
Завдання	Ідентифікація місії и цели розвитку	Оцінка стратегичного потенциалу	Оцінка стратегичного клімату (умов)	Оцінка стратегічної позиции Оценка конкурентної переваги
Інструменти	Модель виробничо-господарської системи фірми Модель системи стратегічного керування "Дерево мети"	Жцизд Жцтов Жцтех Жцорг; Схема "БФР" СХЦ (БЕ, СПЕ); Графік Портеру "рентабельність - частка ринку" Крива навчання	Жцотр Аналіз "поля чинностей" STEP-аналіз Стратегічні зони Контактні аудиторії Котлера Концепція рушійних сил 5 конкурентних чинностей Портеру Ключові фактори успіху (КФУ)	Матриця Ансоффа "продукт-ринок" Матриця БКГ Матриця ДЭМК SWOT-аналіз Матриця "покупець-продавець" Матриця "Жцотр-кп"
Рішення	Вибір структури й редакції місії Вибір (редакція) мети розвитку Вибір структури "дерева мети"	Вибір варіанта структури внутрішнього середовища (потенціалу) Вибір методів Вибір оцінки потенціалу	Вибір варіанта структури зовнішнього середовища (умов) Вибір методів Вибір оцінки клімату	Вибір варіанта структури стратегічного простору Вибір методів; Вибір оцінки позиції Ідентифікація стратегій по позиції

Умовні позначки:

ЖЦИзд, ЖЦТов, ЖЦТех, ЖЦОрг, ЖЦОтр -- схеми життєвих циклів виробів, товарів, технологій, організації, галузі.

БФР -- Бізнеси-процеси продуктів -- Функції по стадіях життєвого циклу -- Ресурси для виконання функцій. СХЦ -- виділення стратегічних господарських центрів (Бізнесів-одиниць, Стратегічних виробничих одиниць). Графік Портеру "рентабельність -- відносна частка ринку фірми". Аналіз "поля чинностей" по Ансоффу. STEP-аналіз (СТЭП) -- аналіз сфер макросередовища: Соціальної, Технічної, Економічної, Політичної. Стратегічні зони Ансоффа: структуризація мікросередовища фірми, її галузі, найближчого оточення на стратегічні зони господарювання (СЗХ), ресурсів (СЗР), капіталовкладень (СЗК), технологій (СЗТ), групи стратегічного впливу (СГВ). БКГ -- Бостонская Консалтингова Група. Матриця ДЭМК -- матриця "Дженерал Електрик -- МакКинси" ("конкурентний статус фірми -- привабливість ринку". КП -- конкурентні переваги

Размещено на Allbest.ru