Автоматизоване робоче місце менеджера

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З КУРСУ «АРМ МЕНЕДЖЕРА»

СТУДЕНТКИ

ГРУПИ МОз-52

ЛАВРОВОЇ ІРИНИ

КИЇВ 2010

ЗМІСТ

1. Призначення та основні принципи організації АРМ менеджера

2. Використання типових рішень при розробці АРМ менеджера

3. Загальна характеристика задач, які можуть реалізуватися в АРМ менеджера. Навести приклади

Список використаних джерел

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ АРМ МЕНЕДЖЕРА

автоматизоване робоче місце менеджер

Діяльність працівників сфери управління (бухгалтерів, спеціалістів кредитно-банківської системи, плановиків і т.д.) в наш час орієнтована на використання розвинутих інформаційних технологій.

Спеціалісту виконавцю необхідний зручний інструментарій для забезпечення професійної діяльності в конкретній сфері, що визначається використовуваними технологіями та розподіленням обов'язків між працівниками управління.

Орієнтація і реалізація управлінських функцій вимагає радикальної зміни, як самої технології управління, так і технічних засобів обробки інформації, серед яких головне місце займають персональні комп'ютери. Вони все більше перетворюються з систем автоматичної переробки вхідної інформації в засоби нагромадження досвіду управлінських працівників, аналізу, оцінки і вироблення найефективніших економічних рішень.

Тенденція до підсилення децентралізації управління призводить до розподіленої обробки інформації з децентралізацією застосування засобів обчислювальної техніки і вдосконаленням організації безпосередньо робочих місць користувачів.

Автоматизоване робоче місце можна визначити, як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, яка забезпечує кінцевому користувачу обробку даних і автоматизацію управлінських функцій в конкретній предметній сфері.

Такі автоматизовані робочі місця характеризується жорстким включенням в програмний продукт функціональних та підтримуючих технологій, що дозволяє використовувати спеціалістів невисокої кваліфікації, оскільки його дії носять декларативний, а не процедурний характер і глибоких знань в предметній сфері від нього не вимагаються, так, як вони закладені розробниками програмного забезпечення.

Сучасні підприємства й фірми являють собою складні організаційні системи, окремі складові яких - основні й оборотні фонди, трудові й матеріальні ресурси й інші- постійно змінюються й перебувають у складній взаємодії один з одним. Функціонування підприємств і організацій різного типу в умовах ринкової економіки поставило нові завдання по вдосконалюванню управлінської діяльності на основі комплексної автоматизації керування всіма виробничими й технологічними процесами, а також трудовими ресурсами.

Ринкова економіка приводить до зростання обсягу й ускладненню завдань, розв'язуваних в області організації виробництва, процесів планування й аналізу, фінансової роботи, зв'язків з постачальниками й споживачами продукції, оперативне керування якими неможливо без організації сучасної автоматизованої інформаційної системи.

Наявність системи, що автоматизує збір, підготовку й обробку інформації, є однією з необхідних умов, що визначають кінцевий успіх діяльності підприємства.

Створення автоматизованих робочих місць передбачає, що основні операції по нагромадженню, зберіганню і переробці інформації покладаються на обчислювальну техніку, а економіст виконує частину ручних операцій і операцій, які вимагають творчого підходу при підготовці управлінських рішень. Персональна техніка застосовується користувачем для контролю виробничо-господарської діяльності, зміни значень окремих параметрів в ході розв'язку задачі, а також для вводу вхідних даних в автоматизованих інформаційних системах для розв'язку поточних задач і аналізу функцій управління.

Автоматизоване робоче місце, як інструмент для раціоналізації і інтенсифікації управлінської діяльності розгортається для забезпечення виконання певної групи функцій.

Найпростішою функцією автоматизованого робочого місця є інформаційно-довідкове обслуговування. Хоч ця функція властива в тій чи іншій мірі будь-якому автоматизованому місцю, особливості її реалізації суттєво залежать від категорії користувача.

Автоматизовані робочі місця мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну ділянку. Професійні автоматизовані робочі місця є основним інструментом спілкування людини з обчислювальними системами, мають відкриту архітектуру і легко адаптуються до проблемних напрямків. Переважна більшість автоматизованих робочих місць формується на основі робочих станцій, об'єднаних в локальну мережу.

Локалізація автоматизованого робочого місця дозволяє здійснювати оперативну обробку інформації відразу ж після її надходження, а результати обробки зберігати, як завгодно довго по вимозі користувача.

В умовах реалізації управлінського процесу метою впровадження автоматизованого робочого місця є посилення інтеграції управлінських функцій, і кожне більш-менш “інтелектуальне” робоче місце повинно забезпечувати роботу в багатофункціональному режимі.

Автоматизовані робочі місця можуть одночасно виконувати децентралізовану обробку економічної інформації на робочих місцях виконавців в складі розподіленої бази даних. При цьому вони мають вихід через системний пристрій і канали зв'язку в комп'ютерні бази даних інших користувачів, забезпечуючи таким чином спільне функціонування комп'ютера в процесі колективної обробки.

Автоматизовані робочі місця, які створені на базі персональних комп'ютерів, - найпростіший і найпоширеніший варіант автоматизованого робочого місця для працівників сфери організаційної структури управління. Таке автоматизоване робоче місце розглядається, як система, яка в інтерактивному режимі роботи надає конкретному працівнику (користувачу) усі види забезпечення монопольно на весь сеанс роботи. В цьому випадку весь виділений інформаційний фонд знаходяться в монопольному володінні користувача. Користувач сам виконує всі функціональні обов'язки по перетворенню інформації.

В основу конструювання АРМ покладені наступні основні принципи:

1. Максимальна орієнтація на кінцевого користувача, що досягається створенням інструментальних коштів адаптації АРМ до рівня підготовки користувача, можливостей його навчання й самонавчання.

2. Формалізація професійних знань, тобто можливість надання за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції й вирішувати нові завдання в процесі нагромадження досвіду роботи із системою.

3. Проблемна орієнтація АРМ на рішення певного класу завдань, об'єднаних загальною технологією обробки інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації, що характерно для фахівців економічних служб.

4. Модульность побудови, що забезпечує сполучення АРМ із іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію й нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування.

5. Ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці й дружнього інтерфейсу спілкування із системою.

В основу класифікації АРМ може бути покладений ряд класифікаційних ознак. З урахуванням областей застосування можлива класифікація АРМ по функціональній ознаці:

- АРМ адміністративно - управлінського персоналу;

- АРМ проектувальника радіоелектронної апаратури, автоматизованих систем керування й т.д.;

- АРМ фахівця в галузі економіки, математики, фізики, і т.д.;

- АРМ виробничо-технологічного призначення.

Важливою класифікаційною ознакою АРМ є режим його експлуатації, по якому виділяються одиночний, груповий і мережний режими експлуатації. У першому випадку АРМ реалізується на відособленої ПЭВМ, всі ресурси який перебувають у монопольному розпорядженні користувача.

Таке робоче місце орієнтоване на рішення нестандартних, специфічних завдань, і для його реалізації застосовуються ЕОМ невеликої потужності.

При груповому режимі експлуатації на базі однієї ЕОМ реалізується кілька робочих місць, об'єднаних за принципом адміністративної або функціональної спільності. У цьому випадку потрібні вже могутніші ЕОМ і досить складне програмне забезпечення. Груповий режим експлуатації звичайно використовується для організації розподіленої обробки даних у межах окремого підрозділу або організації для обслуговування стабільних груп фахівців і керівників.

Мережний режим експлуатації АРМ поєднує достоїнства першого й другого. У цьому випадку кожне АРМ будується на базі однієї ЕОМ, але в той же час є можливість використовувати деякі загальні ресурси обчислювальної мережі.

Переваги застосування автоматизованих робочих місць.

Створення автоматизованого робочого місця на базі персональних комп'ютерів забезпечує:

- простоту, зручність роботи і дружній інтерфейс комп'ютерів по відношенню до користувача;

- простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

- компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

- високу надійність і живучість;

- порівняно просту організацію технічного обслуговування.

Ефективним режимом роботи автоматизованого робочого місця є його функціонування в рамках локальної обчислювальної мережі на основі робочої станції. Такий варіант є особливо доцільним, коли необхідно розподіляти інформаційно-обчислювальні ресурси між декількома користувачами.

Складнішою формою є автоматизоване робоче місце з використанням персонального комп'ютера в ролі інтелектуального терміналу, а також з віддаленим доступом до ресурсів центральної (головної) ЕОМ або зовнішньої мережі. В цьому випадку декілька персональних комп'ютерів під'єднуються по каналах зв'язку до головної ЕОМ. При необхідності кожен персональний комп'ютер може працювати і самостійно на основі власної інформації.

В найскладніших системах автоматизовані робочі місця можуть за допомогою спеціального обладнання під'єднуватися не тільки до ресурсів головної ЕОМ мережі, але і до різних інформаційних служб і систем загального призначення (служб новин, національних інформаційно-пошукових систем, баз даних і знань, бібліотечних систем і т.д.).

Можливості створюваних автоматизованих робочих місць в значній мірі залежать від техніко-експлуатаційних характеристик комп'ютерів, на яких вони розгорнуті. В зв'язку з цим на стадії проектування автоматизованих робочих місць чітко формулюються вимоги до базових параметрів технічних засобів обробки і видачі інформації, набору комплектуючих модулів, мережних інтерфейсів, економічних параметрів пристроїв, тощо.

Синтез автоматизованого робочого місця, вибір його конфігурації і обладнання для реальних видів економічної і управлінської роботи мають конкретний характер, який диктується спеціалізацією, поставленими цілями, обсягами роботи. Проте будь-яка конфігурація автоматизованого робочого місця повинна відповідати загальним вимогам стосовно інформаційного, технічного, програмного забезпечення.

Інформаційне забезпечення автоматизованого робочого місця повинно бути орієнтованим на конкретну, звичну для користувача, предметну ділянку. Обробка документів повинна передбачати таку структуризацію інформації, яка б дозволяла здійснювати професійне маніпулювання різними структурами, зручне і швидке корегування даних.

Технічне забезпечення автоматизованого робочого місця повинно гарантувати високу надійність технічних засобів, організацію зручних для користувача режимів роботи (автономний, з розподіленою базою даних, інформаційний, тощо), здатність обробляти в заданий час необхідний обсяг даних. Оскільки автоматизоване робоче місце є індивідуальним засобом користувача, воно повинно забезпечувати високі ергономічні властивості і комфортність обслуговування.

Програмне забезпечення перш за все повинно орієнтуватися на професійний рівень користувача, поєднуватися з його функціональними потребами, кваліфікацією і спеціалізацією. Користувач повинен відчувати з боку програмного середовища постійну активну і пасивну підтримку власного бажання працювати в будь-якому режимі. Пріоритет вимог користувача при роботі з технікою повинен бути безперечним, а тому потрібно передбачити максимальне забезпечення зручності роботи працівника за рахунок вдосконалення програмних засобів.

2. ВИКОРИСТАННЯ ТИПОВИХ РІШЕНЬ ПРИ РОЗРОБЦІ АРМ МЕНЕДЖЕРА

Основною передумовою для організації системи об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту на об'єкті управління є функціонування системи автоматизованого збирання та обробки інформації при безпаперовій інформаційній технології.

Через цю, фактичну, інформацію визначається ступінь виконання плану виробництва з виготовлення виробів за всіма параметрами і відповідність їх конструкторським і технологічним вимогам. Зауважимо, що елементи інформаційної системи -- інформаційні сукупності на підприємстві -- не лише взаємопов'язані й доповнюють один одного, а й багаторазово повторюються. Ця характерна особливість (повторення) вельми ефективно використовується при застосуванні ПЕОМ.

Наприклад, якщо нормативно-планова і конструкторсько-технологічна (тобто умовно-постійна) інформація несе повідомлення, що, в якій (заданій) кількості, як, де, на чому, за допомогою чого, в яких умовах тощо треба робити, то фактична (облікова) інформація відповідає на запитання, хто зробив, а також, що, в якій (фактичній) кількості, як, де, на чому, за допомогою чого, в яких умовах тощо вже зроблено. Як бачимо, перша частина інформації -- умовно-постійна -- доповнюється другою частиною -- фактичною. При цьому в обох частинах є чимало спільного.

Так, інформація, яка відповідає на запитання, що, як, де, на чому, за допомогою чого і в яких умовах, є в обох частинах, і лише інформація, яка відповідає на запитання хто зробив і в якій кількості, це нове доповнення (тобто змінна інформація). Якщо фактичний показник у якій кількості відповідатиме плановому чи нормативному, то він уже не буде новим доповненням.

Якщо збирання та обробка інформаційних сукупностей виконується вручну, то ці загальні умовно-постійні показники в процесі управлінських та інших операцій багаторазово переписуються фахівцями різних рівнів -- конструкторами й технологами, плановиками й бухгалтерами, економістами й нормувальниками.

У сучасних умовах, коли потрібно не лише збирати й обробляти інформацію, а й мати змогу забезпечувати нею менеджерів і фахівців різних рівнів, зазначена система дістала подальший розвиток і діє як система автоматизованого збирання та обробки інформації.

Щоб організувати систему автоматизованого збирання та обробки інформації, яка використовується для управління об'єктом, потрібно створити такі процеси, за яких вірогідна первинна інформація (яка характеризує виробничо-господарську та іншу діяльність) один раз у мінімальному складі в ритмі виробництва вимірювалася б і фіксувалась (а іноді й первинно оброблялася) й у такому самому ритмі (при потребі) передавалася каналами зв'язку до ПЕОМ користувачів і комплексно (системно, тобто всебічно за відповідними алгоритмами) оброблялася (разом з умовно-постійною) на ПЕОМ так, щоб одержана в максимумі результатна інформація була закінчена обробкою і повністю відповідала б усім вимогам управління об'єктом, у тому числі інформуванню менеджерів і фахівців різних рівнів, а також процесам конструкторської і технологічної підготовки виробництва, нормування й планування, обліку й контролю, складання установленої зведеної звітності й проведення комплексного економічного аналізу за різні періоди часу та по різних структурних ланках і об'єкту управління в цілому. В цьому й полягає її сутність. Така система збирання та обробки інформації може створюватися на різних рівнях, у масштабі різних організаційно-управлінських ланок -- цеху чи виробничої одиниці, підприємства чи виробничого об'єднання, галузі, регіону тощо. Зі збільшенням масштабності управлінської ланки значно зростають трудомісткість і складність організації системної обробки інформації.

Тепер розглянемо зазначену сутність цієї системи в деталях. При створенні системи автоматизованого збирання та обробки інформації насамперед необхідно організувати комплекси АРМ, об'єднані, наприклад, локальною мережею, за допомогою яких збиралася б первинна інформація в місцях її масового виникнення в ритмі виробництва (тобто в час, близький до реального) при безпаперовій інформаційній технології. При цьому мають бути визначені єдині кроки для інформаційних сукупностей у плануванні та обліку виробничо-господарської й іншої діяльності. Це означає, що нормативно-планові показники мають бути розраховані з урахуванням почасового (тобто на годину робочого часу, зміну тощо) і пооб'єктного (тобто на робоче місце, бригаду, цех тощо) факторів, як це притаманно фактичним (обліковим) показникам.

Проведені дослідження підтверджують, що комплекси АРМ на великих виробництвах, наприклад, об'єднаннях, за ресурсозабезпечувальною ознакою (матеріальні, трудові, фінансові ресурси, а також основні засоби, готова продукція і загальновиробнича діяльність), організувати доцільніше, ніж за іншими ознаками.

Такий підхід до організації системи комплексів АРМ на об'єкті управління дасть змогу: забезпечувати взаємозв'язок і контроль процесів збирання й обробки інформації по горизонталі (між структурними підрозділами) на кожному рівні, за кожною предметною областю -- ресурсозабезпечувальною підсистемою; оперативно і всебічно забезпечувати по кожній підсистемі й на всіх рівнях (по вертикалі) вирішення функціональних питань управління (нормування і регламентація, планування, облік і контроль, зведена звітність, економічний аналіз і прийняття управлінських рішень) за всіма видами виробництва; оперативно здійснювати інформування менеджерів і фахівців різних рівнів вірогідною, повною й об'єктивно необхідною інформацією про стан ресурсів, особливо пріоритетних в управлінні виробництвом, а також про процеси й операції, що відбуваються на підприємстві і в його структурних ланках; вирішувати проблему своєчасного автоматизованого формування достовірних результатів (показників) виробничо-господарської та іншої діяльності підприємства в цілому, а також одержання зведених фінансових показників для формування установленої звітності за різні періоди часу.

У практичному плані система комплексів АРМ на підприємстві може мати таку структуру, яка утворить технічну основу оперативного автоматизованого управління виробництвом на високому якісному рівні. Це: Комплекс АРМ з управління виробництвом, випуском і відвантаженням готової продукції включає такі основні АРМ: ланка низового рівня -- АРМ майстра виробничої дільниці (це АРМ і для збирання та обробки даних про виробіток робітників-відрядників), АРМ завідувача складу і (або) комірника; ланка середнього рівня -- АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ технолога, АРМ менеджера; ланка найвищого рівня -- АРМ старшого бухгалтера зі зведених показників, АРМ плановика, АРМ комерційного керівника, АРМ керівника. Комплекс АРМ з управління основними засобами включає такі основні АРМ: ланка низового рівня -- АРМ майстра з устаткування; ланка середнього рівня -- АРМ бухгалтера, АРМ технолога, АРМ менеджера, керівника; ланка найвищого рівня -- АРМ плановика, АРМ головного технолога, АРМ керівника. Комплекс АРМ з управління матеріальними ресурсами включає такі основні АРМ: ланка низового рівня -- АРМ завідувача складу і (або) комірника; ланка середнього рівня -- АРМ бухгалтера, АРМ економіста, АРМ нормувальника, АРМ менеджера, керівника; ланка найвищого рівня -- АРМ старшого бухгалтера зі зведених показників, АРМ плановика, АРМ керівника. Комплекс АРМ з управління трудовими ресурсами включає такі основні АРМ: ланка низового рівня -- АРМ майстра дільниці (це АРМ і для збирання та обробки даних про виробіток), АРМ табельника; ланка середнього рівня -- АРМ бухгалтера, АРМ нормувальника, АРМ кадровика, АРМ менеджера персоналу; ланка найвищого рівня -- АРМ старшого бухгалтера зі зведених показників, АРМ економіста, АРМ плановика, АРМ менеджера, керівника. Комплекс АРМ з управління фінансовими ресурсами включає такі основні АРМ: ланка низового рівня -- АРМ касира та банківських розрахунків; ланка середнього рівня -- АРМ бухгалтера, АРМ економіста, АРМ плановика, АРМ менеджера, керівника; ланка найвищого рівня -- АРМ старшого бухгалтера зі зведених показників, АРМ старшого плановика, АРМ старшого економіста, АРМ керівника.

Слід зауважити, що назви зазначених вище АРМ користувачів мають насамперед функціональну (за ресурсною ознакою), а не посадову, спрямованість, оскільки на об'єктах управління одні й ті самі посади користувачів, особливо в умовах ринкової економіки, мають різні назви. Крім зазначених комплексів АРМ, є й такі ПЕОМ, що використовуються по підприємству в цілому: як централізовані (сервер), для розміщення розподіленої бази (баз) даних, бібліотеки описаних форм первинних (вхідних) і вихідних документів, текстів-заготовок, регламентуючої та іншої інформації; для формування зведених показників по підприємству в цілому; як централізовані (сервер), для зв'язку з зовнішніми об'єктами управління, що пов'язані з даним підприємством і розташовані в зовнішньому середовищі; для головного керівництва підприємства; для архіву, служби маркетингу, інших потреб.

Коли створюють систему комплексів АРМ різних рівнів, то слід мати на увазі, що кількість ПЕОМ на тій чи тій ланці (робочому місці) цілковито залежить від обсягів інформації, що збирається на цьому АРМ, строків її обробки та періодичності видачі її користувачам. Тому допускається, щоб одна ПЕОМ використовувалася кількома користувачами.

Режим праці зазначених АРМ не однаковий. Якщо АРМ ланки низового рівня звичайно працюють у ритмі виробництва, тобто тоді, коли виконуються виробничо-господарські чи інші масові операції та інформація про них фіксується в ПЕОМ, то АРМ ланок старших рівнів або ті, що виконують поодинокі операції, працюють у більш «вільному» або «поблажливому» режимі.

Інформаційне забезпечення системи комплексів АРМ передбачає організацію такої інформаційної бази, яка б регламентувала інформаційні зв'язки, забезпечувала необхідними даними всі АРМ тощо. Централізована ПЕОМ (сервер) містить у собі розподілену базу даних і забезпечує підтримку й роздрібнення її на підбази, що розміщуються на окремих АРМ; простоту доступу до будь-якої підбази з урахуванням санкціонованого доступу; високу продуктивність маніпулюванням даними і т. ін. Структура ж інформаційної бази має бути такою, яка б забезпечувала мінімальну надмірність даних, зручність організації архіву тощо.

Зазначені комплекси АРМ забезпечують безперервність і всеосяжність інформаційного циклу (служба маркетингу -- конструкторська розробка -- технологічна підготовка -- планування -- виробництво -- облік -- відвантаження виробів -- розрахунки з покупцями -- складання зведеної звітності -- аналіз -- управління виробництвом), які повністю відображаються в інформаційній системі та в її базі (базах) даних. Структурно система комплексів АРМ об'єднується переважно локальною мережею, в якій мікро-ЕОМ, ПЕОМ, термінали та інша інформаційна техніка взаємозв'язані за допомогою каналів як поміж собою, так і з однією чи кількома середніми чи великими (центральними) ЕОМ.

У системі комплексів АРМ підприємства, в яку ПЕОМ об'єднані локальною мережею, принципово по-іншому організуються інформаційні потоки між користувачами або процесами. Наприклад, фактична інформація про рух матеріальних цінностей на складі формується на АРМ завідувача складу (ланка низового рівня). Потім вона автоматично, відповідно до регламентуючої інформації менеджерів і фахівців різних рівнів (див. п. 5.2), передається на ПЕОМ -- АРМ відповідних користувачів.

Так, дані про надходження матеріальних цінностей на склад, сформовані на АРМ завідувача складу, передаються в ритмі виробництва: на АРМ бухгалтера матеріальних цінностей (ланка середнього рівня) для контролю за точністю і правильністю оприбуткування цих матеріалів на складі, а також для формування даних про заготівлю матеріальних цінностей (у тому числі виявлення різниці в цінах постачальників і підприємства), розрахунків з постачальниками тощо; на АРМ економіста відділу матеріально-технічного забезпечення (ланка середнього рівня) для контролю за виконанням договірних поставок постачальниками та інших операцій (контроль забезпечення запасів на складі тощо); на АРМ керівника відділу матеріально-технічного забезпечення (ланка середнього рівня), а в ряді випадків і на АРМ заступника першого керівника (ланка вищого рівня), який відповідає за забезпечення цим ресурсом виробництва в цілому, а також для вироблення і прийняття рішень, особливо за дефіцитною номенклатурою матеріальних цінностей; на АРМ старшого бухгалтера (ланка вищого рівня) для зведення даних про матеріальні цінності в різних аспектах по підприємству в цілому. Отже, застосування технічних засобів для автоматизованого виконання зазначених операцій відчутно знижує трудомісткість збору та обробки фактичної (первинної) інформації, значно зменшує кількість помилок, вивільняє багато часу в керівників і фахівців для виконання інших, творчих обов'язків.

Більше того, на об'єкті управління створюються реальніші умови для всебічного одноразового збору та багаторазової обробки інформації на різних дільницях, починаючи з тієї, де інформація виникає вперше, тобто з конструкторської підготовки виробництва. Конструкторська (склад виробу) інформація, зафіксована на машинному носії, на різних етапах управлінсько-виробничих процесів автоматизовано доповнюється технологічною, а далі нормативною, плановою і, нарешті, фактичною інформацією. Усе це свідчить про те, що перехід від механізації чи автоматизації на окремих ділянках обліку й планування до системного автоматизованого збору й обробки інформації по підприємству в цілому є не лише об'єктивною необхідністю, а й реальністю.

Завдяки вдосконаленню технічних засобів і методів збирання та обробки інформації виникла реальна можливість збирати масову первинну інформацію в ритмі виробництва, тобто за час, близький до реального, перейти від розв'язування окремих обліково-планових і нормативних задач до системного виконання завдань управління підприємством у цілому. Цьому сприяє і впровадження безпаперової інформаційної технології.

Крім того, функціонування цієї системи сприяє розробці вдосконалених форм і методів управління підприємством і ефективнішому його використанню для виробничих цілей, а також створює умови для піднесення культури управління, скорочує терміни вироблення та прийняття управлінських рішень, поліпшує їх якість тощо (див. п. 9.1).

У міжнародній практиці терміни «система автоматизованого збирання і обробки інформації за новою інформаційною технологією» і «система об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту» разом з механізмом об'єктивного інформування менеджерів (керівників) і фахівців різних рівнів у ряді випадків відповідає терміну «система обробки даних» (data -- processing system) або терміну «управлінська інформаційна система» (management information system), яка вважається формальною системою, що забезпечує керівників інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень.

Тож, використовуючи комплекси АРМ і їх мережі при застосуванні безпаперової інформаційної технології, можна організувати не тільки систему автоматизованого збирання та обробки інформації, а й систему об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту як на об'єкті управління в цілому, так і на його структурних ланках.

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАДАЧ, ЯКІ МОЖУТЬ РЕАЛІЗУВАТИСЯ В АРМ МЕНЕДЖЕРА. НАВЕСТИ ПРИКЛАДИ

Одним з підходів до класифікації АРМ є їхня систематизація по видах розв'язуваних завдань. Можливі наступні групи АРМ:

1. Для рішення інформаційно-обчислювальних завдань;

2. Для рішення завдань підготовки й уведення даних;

3. Для рішення інформаційно-довідкових завдань;

4. Для рішення завдань бухгалтерського обліку;

5. Для рішення завдань статистичної обробки даних;

6. Для рішення завдань аналітичних розрахунків.

Приклад автоматизованого робочого місця “Управління цінними паперами“.

Як приклад, розглянемо інформаційні і програмно-технологічні можливості автоматизованого робочого місця “Управління цінними паперами“ в одному з комерційних банків. Воно дозволяє вирішувати такі основні задачі:

- ведення реєстру акціонерів;

- реєстрація операцій по акціях;

- нараховування дивідендів;

- формування звітів;

- виконання аналітичних розрахунків та інші.

Для виконання цих функцій автоматизоване робоче місце включає такі компоненти:

- інтегровану базу даних;

- сукупність розрахункових алгоритмів, які забезпечують обробку інформації і відображення результатів;

- вбудовану довідкову систему;

- текстовий редактор і калькулятор.

Це автоматизоване робоче місце призначене для комплексної автоматизації операцій, пов'язаних з первинним розміщенням і вторинним обігом цінних паперів. Воно розраховане на роботу з єдиною інтегрованою нормативно-довідковою базою даних, комплексом розрахункових задач, що реалізуються. Мінімальна конфігурація автоматизованого робочого місця включає персональний комп'ютер типу IBM PC і стандартний принтер.

Для збереження інформації про одного акціонера використовується в середньому 1 Кбайт пам'яті. Здійснення розрахунків і роботи з даними вимагає не менш 1 Мбайта пам'яті. Інтегрована база даних містить оперативну і нормативно-довідкову інформацію. Для управління проведенням розрахункових функцій, занесення і корегування даних в системі використовується багаторівневий інтерфейс.

Вбудована довідкова система дозволяє спеціалісту при роботі з програмою отримувати необхідну консультацію без виходу з системи. Робота користувача автоматизованого робочого місця реалізується з допомогою меню. Головне меню представляється ієрархічною діалоговою схемою доступу до функцій системи. До пунктів цього меню належать реєстр акціонерів, транзакції (акти купівлі-продажу акцій), дивіденди, налагодження системи, аналітичні розрахунки, сервісні функції.

Нормативно-довідкова інформація включає в себе таблицю податків (по суб'єктах оподаткування), класифікатор акціонерів та інші. Класифікатор акціонерів містить ознаки для групування і вибору даних про акціонерів при підготовці вихідних форм. Інформація, яка поступає від користувача в систему під час діалогу, по змісту є або командами виконання тих чи інших операцій, або даними.

Команди реалізуються з допомогою багаторівневого меню, яке об'єднує множину доступних користувачу дій в підгрупи, групи і т.д. Їх сукупність відображає прийняту в системі логіку пошуку і роботи. Дані - це інформація числового або текстового характеру, яка розміщається в базі даних. Занесення даних здійснюється з використання екранних форм.

Основні функції автоматизованого робочого місця виконуються після налагодження системи. В процесі налагодження встановлюється значення реквізитів акціонерного товариства, випуску акцій і прав доступу.

Вибір того чи іншого меню призначений для вводу і модифікації даних про власників акцій, їх адресах, номерах особистих рахунків, контролю рахунків-депозитів, формування і друку сертифікатів і т.д.

Система дозволяє отримувати виписки з рахунків акціонерів, формувати і готувати підсумкові документи про рух акцій за довільний період (список акціонерів, список для голосування, розподіл акцій, обіг по рахунку, первинне розміщення акцій).

Система виконує аналітичні розрахунки по групах даних: реєстр, транзакції, дивіденди. Розрахунки можуть виконуватися в розрізах різних кваліфікаційних ознак: по типах акцій і акціонерів, по звітних періодах. Результати розрахунків можуть подаватися в графічному вигляді.

Список використаних джерел

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А. Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.

2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

4. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

5. Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.

6. Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

7. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.

8. Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1986. -312 с.

9. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.

10. Вычислительные машины, системы и сети. / Под ред. А.П. Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.

11. Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.

12. Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.

Размещено на Allbest.ru