Логістика виробничих процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Інститут економіки, менеджменту і права в будівництві

Кафедра "Менеджмент організацій"

Реферат з дисципліни "Логістика"

На тему: Логістика виробничих процесів

Виконала:

Ст.гр.ЕК-13в,

Колодяжна Г.

Перевірив:

Точонов І.В.

Макіївка 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. СУТНІСТЬ ВИРОБНИЧОЇ ЛОГІСТИКИ

2. КЛАСИФІКАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ

3. СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Існуючі нині системи постачання, виробництва та збуту продукції не задовольняють ринкового попиту. Зруйнована колишня система розміщення та поділу продуктивних сил поки ще не замінена новою. Не налагоджено відповідних господарських зв'язків і ситуація на ринку не викликає оптимізму. Можна, звичайно, посилатись на об'єктивні й суб'єктивні чинники цього, проте як можна виправдати те, що, скажімо, транспортні витрати в собівартості продукції сягнули вже 50%.

Отже, резерви економічного зростання слід шукати насамперед серед найбільших статей витрат. Раніше такою статтею для служби матеріально-технічного постачання були виробничі запаси. Сьогодні ситуація дещо інша. Значного економічного ефекту можна досягти, оптимізувавши лише транспортні витрати.

Проте чи не найважливішими для стабілізації економіки і створення нової економічної системи є встановлення та оптимізація господарських зв'язків. Зарубіжні вчені називають науку, яка вивчає оптимізацію господарських зв'язків, логістикою.

Основне завдання логістики -- досягнення фірмою найбільшого прибутку. На жаль, логістика розглядається крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів (наприклад, транспортування і зберігання вантажів). У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логістики. Для виконання загального завдання необхідно забезпечити з найменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним із загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забезпечувало б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контроль матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між бажаними та можливими закупівлями і виробництвами.[1, с.45]

1. СУТНІСТЬ ВИРОБНИЧОЇ ЛОГІСТИКИ

Сутністю логістики виробничих процесів є впорядкування руху матеріальних потоків на стадії виробництва продукції. Головним об'єктом уваги при цьому залишається оптимізація руху матеріального потоку на стадії виробництва.

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і зветься виробничою логістикою. Виробнича логістика розглядає процеси, що відбуваються в сфері матеріального виробництва тобто виробництво матеріальних благ і виробництво матеріальних послуг (робіт, що збільшують вартість раніше створених благ).

Виробничий процес являє собою сукупність трудових і природних процесів, спрямованих на виготовлення товарів, заданої якості, асортименту й у встановлений термін. Усі виробничі процеси поділяються на основні і допоміжні.

Задачі виробничої логістики стосуються управління матеріальними потоками усередині підприємств, які створюють матеріальні блага або такі матеріальні послуги, як збереження, фасування, розважування, складування й інші.

Головна задача виробничої логістики - це забезпечення виробництва продукції необхідної якості у встановлений термін і забезпечення безперервного руху предметів праці і безперервної зайнятості робочих місць.

Об'єктом логістики є потокові і матеріальні процеси (матеріальний потік, матеріальні послуги).

Логістичні системи, які розглядаються виробничою логістикою, звуться внутрішньовиробничими логістичними системами (ВЛС). До них можна віднести промислові підприємства, оптові підприємства, що мають складські спорудження, вузлову вантажну станцію, вузловий морський порт і інші.[6, с.56]

На макрорівні ВЛС виступають як елементи макрологічних систем. Вони задають ритм роботи цих систем, є джерелом матеріальних потоків.

Можливість адаптації макрологічних систем до змін навколишнього середовища в істотному ступені визначається здатністю вхідних у них ВЛС швидко змінювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального потоку, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається. Якісна гнучкість ВЛС може забезпечуватися за рахунок наявності універсального обслуговуючого персоналу і гнучкого виробництва.

На мікрорівні ВЛС являють собою ряд підсистем, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворюють визначену цілісність, єдність. Ці підсистеми - закупівля, склади, запаси, що обслуговують виробництво, транспорт, інформація, збут і кадри, забезпечують входження матеріального потоку в систему, проходження усередині неї і вихід із системи.

Відповідно до концепції логістики побудова ВЛС повинна забезпечити можливість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих і збутових ланок усередині підприємства.

Логістична концепція організації виробництва містить у собі наступні основні положення:

- відмовлення від надлишкових запасів,

- відмовлення від завищеного часу на виконання допоміжних і транспортно-складських операцій,

- відмовлення від виготовлення серій деталей, на які немає замовлень покупців,

- усунення простоїв устаткування,

- обов'язкове усунення браку,

- усунення нераціональних внутрішньозаводських перевезень,

- перетворення постачальників з конфронтуючої сторони в доброзичливих партнерів.

Логістична організація дозволяє знизити собівартість в умовах конкуренції шляхом орієнтації підприємства на ринок покупця, тобто пріоритет одержує мета максимального завантаження устаткування і випуску великої партії виробів.

Існує два варіанти управління матеріальними потоками:

1. Система, що штовхає - тобто предмети праці, що надходять на виробничу ділянку в технологічній ланці не замовляються.

2. Система, що тягне - предмети праці на технологічну ділянку надходять в міру необхідності.

Особлива увага виробничою логістикою приділяється принципам раціональної організації виробничого процесу:

1. Забезпечення ритмічної, погодженої роботи всіх ланок виробництва за графіком і рівномірним випуском продукції. Ритмічна робота припускає організацію в часі і просторі одиничних, часткових і часток процесів у єдиний безперервний виробничий процес, що забезпечує своєчасний випуск кожної конкретної продукції у встановлених обсягах з мінімальними витратами виробничих ресурсів.

2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва. Безперервність полягає в русі предметів праці і завантаженні робочих місць. Загальний критерій оптимізації - мінімум витрат виробничих ресурсів в умовах непотокового виробництва може бути забезпечений за рахунок організації безперервного завантаження робочих місць, тоді як у потоковому виробництві - вибір варіанта з мінімальним часом міжопераційного простою деталей.

3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт.[5, с.28]

Великим досягненням у сучасній теорії організації виробництва можна вважати виявлення й опис того, як виявляються закони організації високоефективних виробничих процесів.

Розглянемо закон упорядкованості руху предметів праці у виробництві. Без попередньої організації руху предметів праці по типових міжцехових і внутріцехових технологічних маршрутах узагалі неможливе планування ходу виробництва. Упорядкований рух деталей у виробництві може досягатися двома способами:

-стандартизацією і типізацією міжцехових і внутріцехових технологічних маршрутів;

-проектуванням типової схеми руху предметів праці у виробництві.

Проектування і використання типової схеми руху предметів праці на основі конструкторсько-технологічного класифікатора предметів праці на усю виробничу програму забезпечує використання всіх потенційних можливостей організації односпрямованих матеріальних потоків.

Підвищенню упорядкованості руху предметів праці у виробництві сприяє раціональна черговість запуску деталей у виробництво. Упорядкування запуску деталей у виробництво за різними критеріями може забезпечувати або скорочення тривалості сукупного циклу виготовлення розглянутих деталей, або зменшення внутрізмінних простоїв робочих місць, або підвищення стійкості здійснення виробничого процесу за планом графіком.

Для більш ефективної організації виробництва був розроблений закон безперервності ходу виробничого процесу. В умовах непотокового виробництва переважніше безперервне завантаження робочого місця. Це підтверджується і при більш глибокому аналізі втрат виробництва від години простою робочого місця і години пролежування партії предметів праці. В умовах же потокового виробництва, навпроти, переважніше простої робочих місць, тому що затримка руху одного предмета праці на годину рівноцінна зупинці кожного робочого місця потокової лінії на 1 годину.

Розглянемо прояв закону ритму виробничого циклу виготовлення виробу. Цей закон виявляється щораз, коли в процесі виготовлення окремого виробу або його частини формується щодо їхніх виробничих циклів (часу їхнього виробництва) нерівномірність споживання ресурсів робочого часу робітників і устаткування.

Закон ритму виробничого циклу виготовлення виробу - це об'єктивно існуюча сукупність причинно-наслідкових зв'язків між параметрами виробничої програми підприємства (тобто складом, термінами, пріоритетами, пропорціями об'єктів виробництва, структурою трудомісткості), з одного боку, і структурою елементів виробництва, які споживаються у виробництві з іншої.

Роботи повинні бути взаємозалежні як за термінами так і за обсягами і структурою використовуваних ресурсів у часі і просторі.

У законі прояву календарної синхронізації циклів процесів виготовлення виробів і їхніх частин розглядається наступний аспект-синхронізація циклів технологічних операцій розглядає календарну організацію усіх форм потокового виробництва, побудованих за принципом безперервного руху деталей - синхронізація часу деталеоперацій тут повинна б здійснюватися за рахунок простоїв робочих місць, але це неефективно, тому що година простою робочого місця коштує дорожче, ніж година пролежування однієї деталі. Тому організується паралельно-послідовний рух деталей, коли всі мікропростої робочих місць концентруються.

Узагалі при будь-якій формі організації виробництва нерівні тривалості технологічних операцій вирівнюються до деякої календарної межі, або за рахунок пролежування деталей, або за рахунок простоїв робочих місць, або за рахунок того й іншого одночасно.

Використання вищезгаданих законів організації виробничих процесів дозволяє спланувати і підтримувати ритмічну роботу виробничих підрозділів підприємства, тобто роботу у формі раціональної організації виробничих процесів, при якій процеси виготовлення окремих деталей, комплектів деталей і виконання окремих замовлень програми поєднуються по заздалегідь визначеному плану. Це поєднання і забезпечує ритмічну роботу як безперервне поновлення усього виробничого процесу одночасно (паралельно) у всіх виробничих підрозділах і на кожному робочому місці в строгій відповідності з плановою пропорційністю, технологічною прямоточністю й економічно обґрунтованою надійністю випуску виробів у встановлений термін і належної якості.

Організація і підтримка ритмічної роботи кожного підприємства і його виробничих підрозділів дозволяє:

- усунути традиційні втрати ресурсів робочого часу робітників і устаткування,

- забезпечує конкурентні переваги - лідерство по мінімуму витрат, гарантований час доставки замовлень, індивідуалізацію виробів на вимоги замовника, гнучке регулювання обсягів виробництва, розширення сервісних послуг і ряд інших переваг.

Логістика пронизує усі функції і підрозділи підприємства з метою єдиної оптимізації матеріальних, інформаційних і фінансових потоків.

Логістика вимагає нового мислення в області використання ресурсів. Класичний підхід - оптимізація на окремих ділянках, новий - системна оптимізація всіх процесів, пов'язаних з організацією виробництва, для досягнення поставлених цілей.[7, с.76]

В реалізації цілей логістики істотне місце займають нові методи організації виробництва, які відомі як "learn production" (струнке виробництво).

Суть стрункого виробництва полягає у виявленні вузьких місць в якості шансу їхньої повної ліквідації. Сама ліквідація вузьких місць здійснюється не традиційним шляхом (збільшення витрат (ресурсів) на їхнє усунення), а шляхом одночасної ліквідації вузьких місць і скороченням витрат (ресурсів).

Якщо налагоджене струнке виробництво, то можна ставити задачу автоматизації технології, - про це свідчить насамперед японський досвід.

Основою стрункого виробництва є принцип партнерства підприємства зі своїми співробітниками, постачальниками і покупцями, а також відносно доступний для огляду в часі процес виробництва. У системі just in time, що так легко вписується в струнке виробництво, включаються в процес невеликі, стратегічно розраховані страхові запаси замість складських. На жаль, у реальній практиці ця система дуже часто перекладає зміст складських запасів на долю слабкого в господарському відношенні постачальника, задачею якого є бути своєрідним буфером при несподіваних відхиленнях потреби в складному ланцюзі взаємозв'язку зі споживачем.

Отже, успіх підприємства може бути досягнутий лише на базі системної оптимізації комплексу процесів забезпечення, виробництва і збуту продукції, тобто на основі сучасних логістичних процесів організації руху матеріальних і інформаційних потоків.[4, с.107]

2. КЛАСИФІКАЦІЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ

логістичний облік матеріальний виробничий

Матеріальний потік (МП) - сукупність ресурсів одного найменування, що знаходяться в процесі додавання до них різних логістичних операцій (складування - елементарний МП).

Безліч елементарних матеріальних потоків, які формуються на підприємстві складають загальний матеріальний потік, що забезпечує функціонування підприємства. Матеріальний потік має розмірність (обсяг, час, кількість, маса), формою існування МП може бути вантажообіг складу або вантажний потік (у вантажів, перевезених окремими видами транспорту від пункту відправлення до пункту призначення за визначений період часу).

Інформаційні потоки в логістиці зазвичай пов'язані із матеріальними потоками. Інформаційний потік (ІП) не завжди відповідає даному МП, тобто ІП і МП можуть бути синхронні й асинхронні.

У логістиці для управління потоками використовують функції:

1. Планування (встановлення оптимальної траєкторії руху, розробка розкладу або графіка проходження потоку, розрахунок потреб у ресурсах для здійснення потоку).

2. Оперативне регулювання (відстеження кожного об'єкта потоку, відповідно до графіка руху, вироблення і застосування управлінських впливів).

3. Облік, збір, обробка, збереження і видача інформації про МП, складання звітності).

4. Контроль (ступінь відповідності фактичних параметрів потоку плановим).

5. Аналіз (причини невідповідності планові).

6. Координація (координація процесів закупівлі, збуту).

У логістичному ланцюзі, тобто ланцюзі, по якому проходять товарний і інформаційний потоки від постачальника до споживача, виділяються наступні головні ланки :

- постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

- зберігання продукції і сировини;

- виробництво товарів;

- розподіл (включаючи відвантаження товарів зі складу готової продукції);

- споживання готової продукції.

Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої елементи, що в сукупності утворює матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики відносяться: транспортні засоби, складське господарство, засоби зв'язку і управління. Логістична система, природно, охоплює і кадри, тобто тих працівників, що виконують усі послідовні операції.

Логістичний канал - частково упорядкована безліч, що складається з постачальника, споживача, перевізників, посередників, страховиків і т.д.

Споживач або постачальник в умовах ринкової економіки мають можливість вибору за різними критеріями за допомогою застосування різних методів обчислення рейтингів. Після зробленого вибору логістичний канал перетворюється в логістичний ланцюг. Параметрами логістичного ланцюга можуть бути коефіцієнт ланцюговості, що показує, скільки разів продукція була перепродана і складський коефіцієнт ланцюговості - скільки перевалок пройшла продукція на шляху; логістичний цикл - інтервал часу між оформленням замовлення на постачання товарів і доставкою продукції на склад споживача. Логістичний цикл у загальному вигляді містить у собі:

- час на формулювання замовлення і його оформлення у встановленому порядку;

- час на доставку або передачу замовлення постачальнику;

- час виконання замовлення;

- час доставки виготовленої продукції замовнику;

- час на підготовку продукції до споживання.

Виробничий цикл - частина логістичного циклу (від запуску на операцію до повного виготовлення). Логістичний цикл - включає сферу обігу. Логістичні витрати - витрати на виконання логістичних операцій (складування, заощадження...). За економічним змістом логістичні витрати представляють: витрати обігу і частини витрат виробництва (витрати на тару й упакування). У масштабі окремо узятої фірми логістичні витрати можуть бути визначені у % від суми продажів, у вартісному вираженні в розрахунку на одиницю маси сировини, матеріалів, готової продукції або у % від умовно чистої продукції.

Логістична система - адаптивна система зі зворотним зв'язком, що виконує ті або інші логістичні функції або операції, що складається з підсистем і має розвиті зв'язки з зовнішнім середовищем. У якості логістичних систем розглядаються промислові і торговельні підприємства, територіально-промисловий центр, постачальницько-збутова організацію і т.д. Логістична система може існувати з прямими зв'язками, тобто система, у якій матеріальний потік доводиться до кінцевого споживача без участі посередників; гнучка - доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як по прямих зв'язках, так і за участю посередника.[2, с.98]

Ефективність логістичної системи - показник для характеристики якості роботи розглянутої системи при заданому рівні логістичних витрат. Виділяють 2 показники: якість обслуговування, ціна обслуговування.

Матеріальний потік - потік матеріальних ресурсів, які переміщуються на всьому протязі логістичного процесу. Матеріальний потік - матеріальні ресурси визначених видів, у визначених кількостях переміщувані від визначеного постачальника до визначеного одержувача з одного визначеного місця в інше в заздалегідь обговорений термін. Існують наступні різновиди матеріальних потоків:

- по номенклатурі (прості або складні, одно- або багатоасортиментні);

- по ступеню готовності (плановані, формовані, що розформовуються);

- по місцю в процесі обігу (такі, що очікують відвантаження, відвантажені, у шляху, що прибули, що очікують розвантаження, прийняті на склад);

- по безперервності (безперервні і дискретні);

- по частоті прибуття або відправлення (термінові, тривалі, вартові, щоденні і т.д.);

- по розходженнях маси або обсягу (масові, великі, середні, дрібні).

Також матеріальні потоки поділяють на: напружені, ненапружені.

До напружених потоків відносять багатоасортиментні потоки, у великих обсягах, з урахуванням складності розвантаження або приймання.

Ненапружені - вузькоасортиментні, одноасортиментні, маленькі обсяги. Але одноасортиментні потоки можуть бути напруженими.

- по ритмічності відправлень: ритмічні, неритмічні.

Ритмічні МП - у які синхронізовані терміни постачання (відвантаження) відповідно до заздалегідь спланованого графіка.

- по ступеню рівномірності: рівномірні, нерівномірні.

Рівномірні характеризуються сталістю швидкості переміщення. Нерівномірні - з перемінною швидкістю.

Матеріальні потоки поділяються на зовнішні та внутрішні. Зовнішні переміщаються за межами логістичної системи, а внутрішні - усередині неї.

Отже, під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які надходять від постачальників у вигляді предметів праці до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу надходять до споживачів. Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи транспортування продукції незавершеного виробництва в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення товарів завершеного виробництва за межі підприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення.[8, с.112]

3. СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИХ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

Існує багато способів організації виробничих логістичних систем, але я розгляну найбільш поширені. До них належать:

1. Система КАНБАН - метод (інформаційна система), розроблений у Японії (у рамках підходу "Just in Time"), що забезпечує оперативне регулювання кількості виробленої продукції на кожній стадії потокового виробництва.

Сутність системи КАНБАН полягає в тім, що на усі виробничі ділянки заводу, включаючи лінії кінцевої зборки, строго за графіком поставляється саме та кількість сировини, матеріалів, комплектуючих деталей і вузлів, що дійсно необхідно для ритмічного випуску точно визначеного обсягу продукції.

Засобом для передачі наказу про постачання визначеної кількості конкретних виробів служить сигнал - ярлик у виді спеціальної картки в пластиковому конверті. При цьому використовується картка добору і картка виробничого замовлення. У картці добору вказується кількість деталей яка повинна бути отримана на попередній ділянці обробки, у той час як у картці виробничого замовлення зазначена кількість деталей, що повинна бути виготовлена на попередній ділянці. Ці картки циркулюють як усередині заводу, так і між численними фірмами постачальниками. Вони містять інформацію про кількість необхідних деталей, забезпечуючи тим самим функціонування виробництва по системі точно під час.

КАНБАН є інформаційною системою, що забезпечує оперативне регулювання кількості виробленої продукції на кожній стадії виробництва.

Реалізація системи КАНБАН припускає, щоб до фактичного початку виробничого процесу до всіх ділянок був доведений загальний виробничий план. Коректування зведеного плану здійснюється щотижня.

Система КАНБАН дозволяє випускати продукцію високої якості з мінімальними витратами. Це істотно підвищує її конкурентноздатність, особливо на зовнішніх ринках. Зростання продуктивності праці на підприємствах японської промисловості багато в чому викликане не стільки впровадженням нових технологій і використанням великої кількості роботів, скільки добре продуманим методам управління виробництвом і постачанням.

2. Система "МРП"- це планування потреби в матеріалах - система планування виробничих ресурсів.

Метод МРП - мікрологістична система. Існує кілька модифікацій цієї системи (МРП - 1, МРП - 2 і інші). При цьому розвиток кожної наступної модифікації будується по модульному принципі, коли система, МРП 1 служить стандартним модулем у всіх наступних конкретних і спеціалізованих модифікаціях, з огляду на специфіку конкретного виробництва (замовника).

Система МРП має у своєму розпорядженні широкий набір машинних програм, що забезпечують узгодження й оперативне регулювання постачальницьких, виробничих і збутових функцій у масштабі фірми в режимі реального часу.

Для здійснення цих функцій у системі МРП використовуються дані плану виробництва (у специфікованій номенклатурі на визначений момент часу).

Система передбачає створення поточних і страхових запасів, що доцільно в умовах монономенклатурного виробництва. Для прийняття рішень у цій системі застосовують різноманітний математичний апарат з області теорії дослідження операцій (вирішення задач розрахунку потреб у сировині і матеріалах).

Найбільш важливою функцією системи МРП - 2 є планування потреби матеріалів. Ця функція припускає вирішення ряду задач, у їхньому числі прогнозування, управління запасами, управління закупівлями і т.д.

Прогноз потреби в матеріалах ведеться роздільно по пріоритетних і непріоритетних замовленнях, з аналізом можливих термінів виконання замовлень і рівня страхових запасів, витрат на їхнє утримання.

При вирішенні задач управління запасами здійснюється обробка і коректування всієї інформації про надходження, рух і витрату сировини, матеріалів, облік запасів у розрізі складських осередків і місць збереження, вибір індивідуальних стратегій поповнення і контролю рівня запасів по позиціях номенклатури, контроль швидкості оборотності запасів, видача повідомлень про наближення запасів до критичної точки.

Результативна інформація може видаватися по постачальниках, замовниках, видах сировини і матеріалів з указівкою додаткових даних.[2, с.67]

ВИСНОВОК

Головна задача виробничої логістики - це забезпечення виробництва продукції необхідною якістю у встановлений термін і забезпечення безперервного руху предметів праці і безперервна зайнятість робочих місць.

Об'єктом виробничої логістики є матеріальний потік, матеріальні послуги. Існує два варіанти управління матеріальними потоками: система, що штовхає, і система, що тягне.

Для найбільш ефективної роботи підприємства були висунуті принципи раціональної організації виробничого процесу: забезпечення ритмічної, погодженої роботи всіх ланок виробництва за графіком, забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва, забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт, забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану., забезпечення безперервності планового керівництва забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом типу і характеру конкретного виробництва, використання прямоточності і пропорційності, паралельності і гнучкості.[3, с.107]

Отже, задачі виробничої логістики стосуються управління матеріальними потоками усередині підприємства, що створює матеріальні блага або такі матеріальні послуги як збереження, фасування, розважування, складання й інше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гаджинский А.М. Основы логистики. -- М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2006.

2. Глогусь О. Логiстика: Навчальний посiбник. Тернопiль. Економiчна думка. 2005. - 166 с.

3. Логистика товародвижения / Монография / Гордон М.П., Центр экономики и маркетинга, 2007.

4. Рынок и логистика / Под ред. М.П. Гордона - М. : Экономика, 2004.

5. Логистика / Учеб. пособие / Новиков О.А., "Бизнес-Пресса", 2005.

6. Пономарьова Ю.В. Логiстика: Навчальний посiбник. Київ. Центр навчальної лiтератури, 2003. - 192 с.

7. Логистика в бизнесе / Учебник / Сергеев В.И., ИНФРА-М, 2003.

8. Логистика / Учеб. пособие / Сивохина Н.П., Фирма "Издательство АСТ", 2004.

Размещено на Allbest.ru