Управління розвитком підприємств автомобільного транспорту

Високі темпи зростання автомобільного транспорту стали знаковим явищем, а рівень автомобілізації -- індикатором рівня розвитку будь-якої країни, у тому числі України. Це викликано величезним впливом транспорту на економіку, ефективність системи руху товарів, якість життя населення, на рівень соціальної стабільності в суспільстві.

Розвиток ринків товарів і послуг, дрібного і середнього бізнесу, розширення сфери роздрібної торгівлі, зростання фермерства в агрокомплексі, наявність значної кількості промислових підприємств, що не мають інших під'їзних колій, крім автомобільних, об'єктивно збільшують нішу безальтернативного застосування автомобільного транспорту. Технологічна і комерційна гнучкість автомобільного транспорту дають йому додаткові ринкові переваги в тих секторах ринкової економіки, де він конкурує з іншими видами транспорту - залізничним або водним.

Таким чином, автомобільний транспорт один з найважливіших і основних видів транспорту. Від його ефективної роботи залежить і результативність функціонування всієї економіки країни.

Перехід економіки України на ринкові умови господарювання і поспішна приватизація підприємств істотно змінили сформовану протягом багатьох років систему перевізного процесу підприємств автомобільного транспорту, що є невід'ємною частиною будь-якого процесу виробництва. Сьогодні автотранспортні підприємства працюють в умовах відсутності централізованих замовлень, що викликає визначену нестабільність формування обсягів їх послуг протягом планованого періоду часу. Результатом стає невпевненість підприємств у досягненні позитивних результатів від їх виробничо-господарської діяльності, зростає ризик їх стійкого функціонування на конкурентному ринку.

Швидке формування ринку транспортних послуг, що обумовлює великий ступінь невизначеності роботи підприємств, їх залежність від коливань ринкової ситуації, розвиток підприємництва і конкуренції не дозволяють застосовувати підходи і методи планування, що використовувалися при економіці адміністративно-командного типу. В умовах ринку вони не відповідають сформованим реаліям. В даний час підприємства автомобільного транспорту змушені самі шукати нові шляхи свого розвитку в умовах динамічного зовнішнього середовища, гнучко реагувати на її зміни для збереження конкурентоспроможності і забезпечення ефективності розвитку в умовах ринку.

Проблеми функціонування автомобільного транспорту в ринкових умовах господарювання розглядаються в обмеженій кількості теоретичних і практичних розробок. Новизна проблеми підвищення ефективності методів і підходів у плануванні діяльності підприємств автомобільного транспорту в умовах ринку потребує розроблення комплексного підходу до теоретичного та методичного опрацювання питань формування стратегії і тактики розвитку АТП з урахуванням специфіки галузі і економічної реалії сьогодення.

Стратегічне планування - особливий вид практичної діяльності, спрямований на розроблення стратегічних рішень, які висувають конкретні цілі і стратегії поведінки відповідних об'єктів[1]. Реалізація останніх повинна забезпечити їх ефективне функціонування в довгостроковій перспективі та швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.

Відсутність інструментарію стратегічного планування в практиці роботи автотранспортних підприємств в ринкових умовах потребувало:

формалізувати процес стратегічного планування їх діяльності;

1) розробити концепцію і методику формування стратегії розвитку підприємства;

2) створити методичні засади прогнозування розвитку автотранспортних підприємств в умовах конкурентного ринку;

3) обґрунтувати сфери припустимих рішень розвитку підприємства на перспективний період;

4) обрати раціональні стратегії розвитку підприємства.

Аналіз методів планування, які використовувалися на різних етапах розвитку автотранспорту, показав, що планування розвитку АТП здійснювалось виходячи з надмірного централізму, організаційної замкненості та особливостей окремих служб і підрозділів.

За часів існування СРСР вівся пошук нових організаційних форм розвитку АТП і нових методів планування їх функціонування. Відбувалося закріплення підприємств за постачальниками та споживачами. Такий стан справ створював бюрократичну систему планування, яка складалася з підсистем закритого типу, в яких АТП мали чітке закріплення за визначеними підприємствами (спеціалізація)[2].

При набутті Україною незалежності виникає новий підхід до планування, зумовлений інтенсивним зростанням загальної чисельності автотранспортних господарств, у результаті приватизації підприємств країни. У зв'язку з дезінтеграцією автотранспортного комплексу традиційні методи, які застосовувались для планування розвитку АТП, стали непридатними. Ці методи були ефективними при розгляді автотранспортного комплексу як закритої системи. Використання нових методів дозволяє планувати ефективний розвиток автотранспортного комплексу як відкритої системи, яка функціонує в умовах конкуренції не тільки на короткостроковий але й довгостроковий період. Найбільш раціональним методом є стратегічне планування, яке являє собою концепцію виживання і розвитку підприємства в ринкових умовах, вид діяльності спрямований на розроблення стратегічних рішень.

У стратегічному плануванні повною мірою втілюється біхевіористичний підхід, тобто відмова від попередніх гіпотез і пропозицій, які спираються лише на спостереження за зовнішньою поведінкою - впливом зовнішніх факторів. У відповідності до цього підходу цілі розвитку підприємства постійно змінюються і піддаються впливу мінливих сил, які відображаються на політиці цін, обсязі випуску та реалізації послуг, а також виходячи із розміру запасів, ринкової частки і розміру прибутку.

Застосування концепції стратегічного планування дозволяє автотранспортним підприємствам оцінити привабливість виконуваних ними комерційних послуг, а на подальших етапах розробити стратегію розвитку підприємства[3].

У статті запропонована блок-схема вибору варіантів стратегій розвитку АТП, яка для зручності та більш детального розгляду розподілена на структурні блоки.

Перший блок являє собою аналітичний огляд об'єкта дослідження (АТП) та зовнішнього конкурентного середовища (рис.1).

Рисунок 1 - Блок аналізу

Розглянемо цей блок більш детально. Під вихідними даними слід розуміти повну характеристику обраного АТП ( баланс, показники використання рухомого складу та його якісний склад, види перевезень, отриманий прибуток). Аналіз конкурентів проводиться з використанням методів статистики, порівняльними показниками є види перевезень, їх співвідношення та обсяг перевезень на міському чи районному рівні. Оцінка діяльності за критерієм прибутку потрібна для визначення найбільш небезпечних та сильних конкурентів. Оцінка кількості зазначених власних умов передбачає порівняльну характеристику обраного підприємства (АТП) з найбільш сильними конкурентами, які діють на визначеному сегменті ринку. Результуючим фактором цього блоку є обґрунтування вибору стратегій розвитку АТП та їх детальний опис. Блок моделювання варіантів стратегій є основною частиною алгоритму стратегічного управління розвитку підприємства (рис. 2).

Рисунок 2 - Блок моделювання варіантів стратегій розвитку

Стратегіями розвитку у даному випадку можуть бути оновлення рухомого складу, розширення кількості рухомого складу, модернізація, під якою ми розуміємо зміну спеціалізації рухомого складу або заміну ремонтно-обслуговуючої бази. Кожна із запропонованих стратегій потребує певної кількості коштів, яка залежить від розмірів підприємства, обсягу впровадження стратегії. В умовах переходу до ринкової системи господарювання питання інвестицій стоїть дуже гостро. Не кожне підприємство має кошти на впровадження стратегії, тому доцільно відокремити блок вибору джерела інвестицій (рис. 3).

Основними інвестиційними інструментами здійснення стратегій розвитку АТП на регіональному рівні є лізинг та кредит. Кожен варіант розглядається окремо з точки зору терміну окупності та умов здійснення. Якщо є можливість накопичення власних коштів за рахунок частини прибутку , то обмеженням буде припустимий час реалізації стратегії, який повинен бути більшим, ніж час накопичення коштів.

НіНі

Рисунок 3 - Блок вибору джерела інвестицій

У результуючому блоці розраховуються показники ефективності за кожною із запропонованих стратегій, якими є ефективність використання рухомого складу, очікуваний дохід (рис. 4).

Рисунок 4 - Результуючий блок

Перегляд форми та розроблення інших підходів до системи планування розвитку підприємства в ринкових умовах господарювання пов'язані з особливостями їх функціонування в цих умовах . Необхідно виходити з того, що раніше підприємства працювали в більш - менш стабільних умовах.

Все що відбувалось у зовнішньому середовищі не було дуже важливим для підприємства. Тому вони функціонували як закриті системи. З цих же позицій і підходили до системи планування. В ринкових умовах підприємство слід розглядати як відкриту систему, діяльність якого залежить не тільки від впливу внутрішніх факторів, але й від ринкової ситуації (конкурентів, споживачів, регулюючих чинників), яка є визначальною.

Особливості розвитку автотранспортного підприємства як відкритої системи у вищезазначених умовах , визначені на основі аналізу основних законів ринкової економіки, полягають у такому:

1) розвиток підприємства як системи визначається динамікою попиту на автотранспортні послуги;

2) конкурентоспроможність послуг автотранспортних підприємств визначається рівнем оновлення, модернізації або розширення на основі інновацій;

3) намір вижити вимагає від підприємства оптимізувати свої витрати та ціни, виходити на режим стійкого функціонування, здійснюючи різні види послуг.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика,1989.- 519с.

Бедняк М.Н., Боровская Л.П. Управление научно-техническим прогрессом на автомобильном транспорте. - К.: Тэхника, 1989. - 200с.

Чолоков Н.М. Планирование НТП на автомобильном транспорте. - М.: Транспорт, 1985.- 208с.