ІНДЕКС УСВІДОМЛЕННЯ ЕКОЛОГООРІЄНТОВАНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЯК ЕЛЕМЕНТ МЕХАНІЗМУ ОЦІНКИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

М.М. Петрушенко, асист.; О.А. Лук'янихіна, канд. екон. наук, доцент

Сумський державний університет

Актуальність теми поданого у даній статті дослідження полягає в об'єктивній необхідності подальшого вдосконалення соціально-психологічних методів вирішення еколого-економічних проблем, зокрема: екологізації свідомості персоналу організації; створення внутрішніх і зовнішніх структурних рамок щодо забезпечення практичної реалізації усвідомлення екологічних проблем; визначення екологічних потреб і мотивів членів організації; екологізація організаційної культури тощо. Проблеми, присвячені людському фактору підприємства, зокрема мотивуванню персоналу організації, докладно висвітлюються у працях Є. Бойко, Д. Богині, П. Бєлєнького, О. Виханського, В. Герасимчука, І. Герчикова, В. Голікова, С. Злупко, М. Козоріза, О. Кузьміна, С. Покропивного, В. Сизоненко, Ф. Хміля та ін.

Взагалі поняття “екологоорієнтоване управління” визначено в роботі [1] як цілеспрямований вплив керівної системи підприємства на його зовнішні та внутрішні організаційні процеси за допомогою системи соціо-технічних методів з метою підвищення якості навколишнього середовища. При цьому екологічна політика підприємства розглядається у взаємозв'язку з концепцією суспільного соціо-еколого-економічного збалансованого розвитку. З огляду на це поряд із теоретико-економічними та екологічними положеннями слід узагальнювати також соціально-психологічні основи екологоорієнтованого управління. Зокрема, йдеться про дослідження проеціювання теорій мотивації в площину еколого-економічних відносин, а також особливості екопсихологічного підходу до вирішення проблеми забруднення довкілля. При цьому мотивацію слід розглядати в її широкому тлумаченні - як систему зовнішніх і внутрішніх мотиваторів, які враховують соціально-психологічні особливості не тільки окремого індивіда, але й здебільшого колективів, соціальних груп і організацій у галузі еколого-економічних відносин.

Сутність і специфіка соціально-психологічних методів екологоорієнтованого управління полягає в їх спрямованості на формування, використання і задоволення екологічних потреб співробітників організації. При цьому під екологічними потребами у роботі [1] пропонується розуміти людські нужди і бажання, які безпосередньо пов'язані з навколишнім природним середовищем. При цьому екологічними нуждами у даній роботі названі первинні потреби людини, такі, як потреби у повітрі, воді, їжі і т.ін.; екологічними бажаннями - вторинні потреби людини відносно навколишнього до неї середовища, такі, як потреба у спогляданні природного ландшафту, потреба у відпочинку на морському узбережжі тощо.

За концептуальну основу формування соціально-психологічних методів екологоорієнтованого управління в дослідженні прийнято збалансований розвиток чотирьох складових: екологічної, економічної, соціальної та культурної. Зокрема, проведено паралель між пріоритетами суспільного розвитку і задоволенням потреб окремого індивіда. Підкреслено, що найвищими в ієрархії вторинних потреб людини є екологічні та культурні потреби. Таким чином, гармонійне існування людини, суспільства і природи можливе лише у випадку ототожнення індивідуальних і суспільних проблем, орієнтованих на збереження довкілля та інтереси майбутніх поколінь.

Доповнення традиційних трьох складових сталого соціо-еколого-економічного розвитку елементом «культура» доцільно провести за двома основними причинами. По-перше, культура в сучасному розумінні, в широкому сенсі, охоплює всі аспекти людської діяльності разом з тимі, які пов'язані з виробництвом товарів і наданням послуг будь-якого характеру. Це визнано на Міжнародній конференції з політики культури (Мехіко, 1982) [2, с.31]:

- культура - це цілий комплекс певних духовних, матеріальних, інтелектуальних і емоціональних рис, що є характерними для суспільства або соціальної групи. Культура охоплює не тільки мистецтво і писемність, але й стиль життя, фундаментальні права людини, системи цінностей, традиції та вірування;

- культура - те, що надає людині можливість розмірковувати про себе. Культура притаманна тільки людині і робить її розумною, що має етичне світосприйняття. Крізь культуру ми визначаємо цінності та здійснюємо вибір.

По-друге, притримуючись позиції вченого [3, с. 7] та доповнюючи її: зі збільшенням складових у трактуванні суспільного розвитку воно все більше зосереджується на соціальних проблемах і разом із екологічною складовою структурно збільшує натиск на самодостатній економічний фактор.

В основу науково-методичних підходів щодо вдосконалення соціально-психологічних методів екологоорієнтованого управління нами покладено: по-перше, збільшення ваги соціально-психологічних методів у загальній системі методів екологоорієнтованого управління підприємством (при цьому передбачається також і збільшення ваги всіх методів екологоорієнтованого управління в загальній системі управління підприємством); по-друге, необхідність поєднання соціально-психологічних методів (усвідомлення екологічних проблем співробітниками організації) та економічних і адміністративно-правових методів (створення нових структурних рамок з метою забезпечення ефективного практичного впровадження екологічної свідомості).

Зміст цієї ідеї відповідає принципу скомбінованості двох підходів: «створення нових структурних рамок буде сприяти скороченню екошизофренії, а більш усвідомлене і бережливе ставлення до природи буде сприяти скороченню тиску «демократичного гальма» [3, с. 75]».

Рівень організації демонструє досягнення оптимуму взаємозв'язку економічної та соціальної цілей шляхом встановлення балансу між всіма групами методів екологоорієнтованого управління персоналом. На рівні індивіда, зображеного за принципом побудови моделі Портера-Лоулера, можна простежити позитивний взаємозв'язок між еколого-економічним та еколого-соціальним результатом. Таким чином, доведена необхідність комплексного впровадження соціально-психологічних методів у системі екологоорієнтованого організаційно-економічного механізму управління підриємством з метою підвищення показників ефективності як еколого-соціальних, так і еколого-економічних.

Механізм оцінки організаційної ефективності екологоорієнтованого управління персоналом представлено на рис. 2.

Даний механізм складається як з аналізу впливу комплексу факторів, які формують рівень організаційної ефективності, так і з системи інтегральних показників, які відображають ступінь досягнення заданого результату. Такий підхід відповідає методологічним принципам визначення організаційної ефективності шляхом порівняння запланованого та отриманого результатів. Вибір цього підходу ґрунтується на необхідності використання комплексних показників, які поєднують оцінювання одночасно економічних, соціальних, екологічних і організаційних факторів, що пояснюється неможливістю проведення відповідної прямої оцінки.

Як один з таких комплексних показників ми пропонуємо індекс усвідомлення екологоорієнтованої компетенції співробітників організації, яка визначається як поєднання здатності та вмотивованості до ефективної екологічно спрямованої діяльності (формула 1). На нашу думку, порівняння розрахункової величини даного індексу для конкретного підприємства або його підрозділу в різні проміжки часу дозволить говорити про певні зміни в організаційній ефективності екологоорієнтованого управління персоналом. При цьому зазначений показник може використовуватись і для оцінки проміжних результатів, оскільки він залежить від проведення на підприємстві відповідного соціо-психологічного дослідження, який може відбутися на будь-якому етапі організаційно-економічного прицесу.

І_уеок = ¹/₂З + ¹/₂В

-1 < І_уеок <+1 , (1)

Р_ср = Р_зср + Р_вср

де Іуеок - індекс усвідомлення екологоорієнтованої компетенції співробітників;

З - здатність реалізовувати екологічно спрямовані завдання;

В - вмотивованість до реалізації екологічно спрямованих завдань;

Р_ср, Р_зср, Р_вср - рівень структурних рамок еколого-економічної
діяльності підприємства відповідно: загальних, зовнішніх і внутрішніх рамок.

Продовження таблиці 1

На основі отриманих розрахунків отримано попередній характер залежностей між усвідомленням екологоорієнтованої компетенції (як суми здатностей і вмотивованості) та новими структурними рамками (внутрішніми і зовнішніми) екологоорієнтованого управління підприємством (рис. 4), а також між поєднанням усвідомлення екологоорієнтованої компетенції та нових структурних рамок (Р_ср) і еколого-економічним показником діяльності підприємства (рис. 5). При цьому індексом “1” позначалися показники для підприємства “Свема”, індексом “2” - для ВАТ “Сумихімпром”. Друга цифра в індексі “1” або “2” означає відповідно: рівень зовнішніх структурних рамок Р_зср і рівень внутрішніх структурних рамок Р_вср. Знак “+” означає врахування лише позитивних оцінок із табл. 1 і відповідно “-” - негативних оцінок. Як еколого-економічний показник діяльності підприємства взято рівень забруднення підприємством навколишнього середовища в розрахунку на вартісну одиницю випуску продукції за період забруднення (З_вовп).

Таким чином, виходячи з отриманих результатів, можна зробити висновок про низький рівень організаційної ефективності функціонування системи екологоорієнтованого управління персоналом на підприємстві «Свема», оскільки в ідеальному випадку показник ефективності прирівнюється до “1”. Ситуація на ВАТ «Сумихімпром» дещо позитивніша, але тільки у відносному значенні. Загалом, підкреслимо, що проведена нами оцінка організаційної ефективності грунтувалась на аналізі роботи підприємства в цілому і використанні одного комплексного показника (індексу екологоорієнтованої компетенції співробітників) ефективності, що дозволяє говорити про проміжний характер результатів дослідження, визначення загальних тендецій у вирішенні проблеми управління кадрами і відповідно необхідність подальших розробок у даному напрямку і в першу чергу стосовно встановлення більш чіткого взаємозв'язку між соціально-психологічними і економічними аспектами ефективності.

Отже, основним результатом у даному дослідженні є розроблення одного з елементів (комплексних показників) оцінки організаційної (соціально-психологічної та економічної) ефективності екологоорієнтованого управління персоналом, індексу усвідомлення екологоорієнтованої компетенції співробітників організації, який в поєднанні з показниками внутрішніх і зовнішніх структурних рамок екологічно спрямованої діяльності підприємства дозволяє визначати рівень орієнтованості підприємства на вирішення екологічних проблем.

In the article the estimate mechanism of organization-economical effectiveness of ecological oriented staff-management of enterprises are analyzed. Methodical and practical recomendations for development and computation the make aware index of ecological directed reference are lightened.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Лукьянихин В.А., Петрушенко Н.Н. Экологический менеджмент: принципы и методы: Монография / Под научн. ред. В.А. Лукьянихина. - Сумы: ИТД “Университетская книга”, 2004. - 408 с.

2. Шауер Т., Радермахер Ф. Равенство и разнообразие века информации/ Пер. с нем. изд. - Universitatsverlag Ulm GmbH, 2003. - 86 с.

3. Шауер Т., Радермахер Ф. Устойчивое информационное общество: идеи и проблемы/ Пер. с нем. изд. - Universitatsverlag Ulm GmbH, 2003. - 78 с.