Система контролінгу як інформаційна складова економічного потенціалу підприємства

Система контролінгу як інформаційна складова економічного потенціалу підприємства

Необхідність узагальнення і систематизування різних інформаційних потоків на підприємстві обумовили підвищення інтересу до контролінгу. Різні підходи до трактування цього поняття вимагають його вивчення і дослідження.

Метою даного роботи є дослідження системи контролінгу як інформаційної складової економічного потенціалу підприємства. Виходячи із зазначеної мети були поставлені такі задачі:

– проаналізувати економічну категорію «контролінг»;

– визначити задачі і функції контролінгу на підприємстві;

– визначити сутність контролінгу як підсистеми інформаційно-аналітичної системи управління підприємством;

– показати місце контролінгу у складі економічного потенціалу підприємства.

Поняття контролінгу виникло досить давно, але поширення і розвитку як економічної категорії набуло у XX столітті в Америці та Германії. На сьогодні існує шість концепцій контролінгу, які виникали послідовно, причому кожна наступна розвивала попередню:

- управлінський облік (80-ті роки) - орієнтація на управління витратами із використанням інформаційних технологій;

- управлінська інформаційна система (кінець 80-х років);

- планування і контроль (початок 90-х років);

- координація (90-ті роки);

- управління управлінням (кінець 90-х років);

- координація процесу прийняття рішень (2000-ті роки)

Виникнення контролінгу як інформаційної системи було обумовлене необхідністю надання керівникам таких даних для управління підприємством, які бухгалтерський облік не міг забезпечити. Потрібна була система, якій би були притаманні властивості інформаційного, аналітичного і контрольного характеру. Такою системою і є контролінг.

Деякою мірою контролінг збігається із управлінським обліком у частині виконуваних в його межах функцій, але є ширшим поняттям, оскільки інтегрує окремі елементи таких функцій управління, як облік, планування, контроль і аналіз.

Контролінг є підсистемою інформаційно-аналітичної системи управління підприємством. Він систематично надає інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень, які забезпечують стабільне функціонування підприємства в умовах, що постійно змінюються. На думку автора, ця характеристика контролінгу дозволяє припустити, що його місце в економічному потенціалі підприємства пов'язане із виробленням рекомендацій щодо управління ним на базі опрацьованої інформації.

У нашій країні складність чіткого визначення і розуміння «контролінгу» пов'язана із недостатнім теоретичним і практичним опрацюванням цього поняття. Хоча останніми роками з'явилися теоретичні розробки в цьому напрямку, отже, і розуміння сутності контролінгу і можливості його практичної реалізації. Деякі трактування цього поняття як зарубіжними, так і українськими ученими наведені в табл. 1.

Таблиця 1 - Трактування поняття «контролінг»

Згідно з [4] контролінгу властиві такі функції:

1 Інформаційна - вироблення контролінгової інформації для управління за допомогою трансформації даних (інформаційних потоків), що надходять у відділ контролінгу.

2 Обліково-контрольна - використовується при зіставленні планових і фактичних величин для вимірювання і оцінки ступеня досягнення цілі, визначення допустимих меж відхилень від заданих параметрів, інтерпретація причин відхилень і вироблення пропозицій для їх зменшення.

3 Аналітична - вироблення основних підконтрольних показників, які дозволяють оцінити ефективність роботи підприємства, визначення ступеня впливу різних факторів на величину кінцевого результату, вироблення заходів щодо усунення і запобігання відхиленням, які б мали місце у майбутньому, розрахунок доходності і доцільності тієї чи іншої комерційної угоди.

4 Планування - координація окремих комерційних планів щодо загального плану в рамках як короткострокового, так і довгострокового планування, складання бюджету, вироблення планової і цільової інформації.

5 Коментувальна - виробляючи альтернативні варіанти в прийнятті управлінських рішень, контролінг підготовляє широкий спектр можливих шляхів реалізації окреслених цілей із обґрунтуваннями і коментаріями до кожного. Ця функція контролінгу безпосередньо не бере участі в процесі управління, але допомагає керівництву у прийнятті ефективних управлінських рішень.

Автори [6] виокремлюють такі функції і задачі контролінгу:

- облік (створення системи збору і обробки інформації, підбір, розроблення і уніфікація методів обліку і критеріїв для оцінки діяльності підприємства в цілому і окремих його частин);

- підтримка процесу планування (формування системи комплексного планування; розроблення методів планування; визначення необхідної для планування інформації; джерел і шляхів її отримання; координація процесу обміну інформацією; перевірка запропонованих планів щодо повноти і можливості реалізації);

- контроль за реалізацією планів (розроблення методів ведення контролю; визначення місця проведення і обсягів; визначення величин, що контролюються);

- оцінка процесів, які відбуваються (консультації щодо вибору коригуючих заходів і рішень);

- забезпечення керівництва аналітичною інформацією (розроблення архітектури інформаційної системи; стандартизація інформаційних каналів і носіїв; вибір методів обробки інформації; збирання і систематизація вагомих для прийняття рішень даних; забезпечення економічності функціонування інформаційної системи);

- виявлення відхилень, їх причин і вироблення рекомендацій для керівництва щодо усунення причин, які спричиняють ці відхилення (порівняння планових і фактичних величин для вимірювання і оцінки ступеня досягнення цілі; визначення допустимих меж відхилень величин; аналіз відхилень; інтерпретація причин відхилень факту від плану і вироблення пропозицій для зменшення відхилень);

- проведення спеціальних досліджень (ринки грошей і капіталів; кон'юнктура галузі; урядові економічні програми; позиції конкурентів; доцільність злиття з іншими фірмами, ефективність інвестиційних проектів).

Аналізуючи вищенаведені визначення поняття «контролінг», функції і задачі, можна сказати, що контролінг - це узгоджена система збору, обліку, обробки, аналізу інформації (в межах єдиного інформаційного простору), яка забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень для досягнення цілей підприємства в довгостроковому і короткостроковому періодах.

Раціоналізація прийняття рішень і використання інструментів, характерних для кількісного підходу до управління, свого часу підвищили роль управлінських інформаційних систем. Це стимулювало появу і розвиток концепції контролінгу, яка акцентує увагу на інформаційному забезпеченні

Прихильники системотвірної ролі контролінгу прагнуть подати його як альтернативу евристичному підходу. Науковий підхід до управління ґрунтується на стандартах, нормах, правилах, законах і закономірностях, тоді як евристичний підхід базується на досвіді, інтуїції і здоровому глузді. Для другого підходу є характерним суб'єктивізм, роль особистісних якостей керівника, ситуаційний підхід до вирішення проблем.

Контролінг як підсистема інформаційно-аналітичної системи управління підприємством може забезпечити адекватність прийняття управлінських рішень на всіх рівнях. Особливістю системи контролінгу є використання інформаційних технологій, які забезпечують опрацювання великих баз даних.

Формалізація структури зберігання даних, процесу їх обробки, а найголовніше - алгоритму прийняття рішень, дає можливість використовувати експертні системи і системи підтримки прийняття рішень (СППР).

Метою розроблення і впровадження СППР є інформаційна підтримка оперативних можливостей і комфортних умов для керівництва вищого рівня і провідних спеціалістів при прийнятті обґрунтованих рішень, які відповідають місії підприємства, його стратегічним і тактичним цілям.

Основою цієї системи є:

- доставка даних і інформації аналітичного і зведеного характеру як із внутрішніх, так і зовнішніх джерел для проведення економічних і фінансових оцінок, порівняння планів, розроблення моделей і складання прогнозів у бізнесі;

- формування у взаємодії із керівництвом системи інформаційних, фінансових, математичних і евристичних моделей економічних і управлінських процесів.

Останнім десятиріччям намітилася тенденція узагальнення, систематизації, стандартизації діяльності організацій на основі системного підходу. Технології опису бізнес-процесів, CASE-технології дозволили формалізувати управління складними перетвореннями на рівні організації. Нові дисципліни, що з'явилися, - організаційний інжиніринг (організаційне проектування), CASE-технології, технології постійних поліпшень - свідчать про можливість формалізації діяльності організації. Консалтингова діяльність в рамках управлінського аудиту широко використовує подібні методи.

Стандартизація процесу управління дозволяє зменшити ризик у процесі прийняття рішень, суб'єктивізм ППР і тиражувати досвід підприємств.

Ще однією особливістю розвитку поняття «контролінг» останніми десятиліттями є перенесення акценту із управління даними на управління знаннями. Завдяки цьому можна говорити про місце контролінгу в інтелектуальному потенціалі підприємства.

Формалізація процесу прийняття управлінських рішень переводить діяльність керівника із галузі мистецтва в раціональну сферу. Її метою є отримання стандартного набору процедур, який забезпечує повторюваність і логіку висновку, зниження ризику в процесі прийняття рішень і нівелювання суб'єктивізму. Системний підхід до процесу прийняття управлінських рішень ґрунтується на теорії управління знаннями. Тут повинні бути використані напрацювання в галузі структуризації знань в експертних системах і системах підтримки прийняття рішень. А. Беккер вважає предметом контролінгу «управління знаннями і інформацією».

Знання і інформація стають стратегічним ресурсом, оскільки поряд із емпіричними знаннями і повсякденним досвідом до економічної діяльності безпосередньо залучається систематизоване теоретичне знання. Також стратегічність інформаційних ресурсів обумовлена тим, що інформація є невичерпним ресурсом, здатним збільшуватися, використовуватися багаторазово як індивідуально, так і колективами працівників. Саме наявність такого стратегічного ресурсу, як інформація, дозволяє говорити про економічний потенціал того чи іншого підприємства.

Інформація, яка і сама є ресурсом, дає можливість раціонально використовувати інші види ресурсів, тим самим збільшувати економічний потенціал підприємства. Інтенсивне використання інформації дозволяє значно знизити матеріалоємність і енергоємність продукції, змінити вимоги до складових економічного потенціалу організації. Інформація є середовищем формування і функціонування складових економічного потенціалу: кадрового, виробничого, інтелектуального, фінансового, підприємницького.

Контролінг є постачальником інформації для функціонування системи управління на підприємстві. В межах контролінгу відбувається обробка інформації і виокремлення її релевантної (суттєвої) частини протягом всього циклу підтримки управлінських рішень, як то «план - організація виконання - облік - контроль - аналіз - регулювання» на всіх рівнях управління: стратегічному, оперативному і тактичному.

Поділ контролінгу на стратегічний і оперативний дозволяє охопити увесь обсяг поставлених перед системою управління підприємством задач. Стратегічний контролінг спрямований на потенціал, а оперативний - на конкретний результат. З іншого боку, існує поділ контролінгу за функціональними напрямками, тобто контролінг маркетингу, персоналу, інновацій, інвестицій, фінансів, у галузі логістики, забезпечення ресурсами і т.д.

У реальній практиці взаємодія цих видів контролінгу досить тісна, що і дозволяє у комплексі досягати короткострокових і довгострокових цілей підприємства, тим самим підтримуючи і збільшуючи економічний потенціал підприємства. Більш того, контролінг як саморегулююча система повинна зайняти особливе місце в економічному потенціалі підприємства.

Висновки

У сучасних умовах результат діяльності підприємства значною мірою залежить від забезпеченості процесу управління інформацією, яка, з одного боку, є ресурсом, а з іншого - середовищем функціонування. Контролінг як підсистема інформаційно-аналітичної системи управління підприємством відіграє значну роль у формуванні, піддержанні і розвитку економічного потенціалу. На жаль, керівники українських підприємства ще не досягли достатнього розуміння необхідності впровадження системи контролінгу. Але поява теоретичних і окремих практичних розробок у цьому напрямку дає надію на поліпшення вирішення цього питання.

Список літератури

1. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих: Пер. с нем. / Под ред. В.Б. Ивашкевича. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 304 с.

2. Дайле А. Практика контроллинга: Пер. с нем. / Под ред. и предисл. М.Л. Лукашевича, Е.Н. Тихоненковой. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 336 с.

3. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Е.А. Ананькина, С.В. Данилочкин, Н.Г. Данилочкина и др. / Под ред. Н.Г. Данилочкиной. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 279 с.

4. Сухарева Л.А., Петренко С.Н. Контроллинг - основа управления бизнесом. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2002. - 208 с.

5. АнташовВ.А., Уварова Г.В. Экономический советник менеджера. - Минск: Финансы, учёт, аудит, 1996. - 450 с.

6. Менеджмент для магистров: Учеб. пос. / Под ред. д-р экон. наук. А.А. Епифанова, д-р экон. наук. С.М. Козьменко. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2003. - 346 с.

7. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия: Монография. - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2002. -310 с.