Ефективність інформаційної системи управління економічним розвитком підприємства

Ефективність інформаційної системи управління економічним розвитком підприємства

Георгіаді Н.Г.

Національний університет „Львівська політехніка”

У статті наведено класифікацію ефектів, які виникають у результаті впровадження інформаційної системи на підприємстві, розкрито їх сутність і запропоновано алгоритм оцінювання економічного ефекту і економічних ризиків, які виникають в результаті впровадження інформаційної системи. На підставі огляду й аналізу літературних джерел автором запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня ефективності інформаційних систем управління економічним розвитком підприємств.

В умовах підвищення рівня інформатизації суспільства, глобалізації світових комунікаційних систем, стрімкого прогресу в галузі інформаційних технологій, загострення конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках збуту продукції актуальним завданням керівників підприємств є формування інформаційних систем управління на принципах економічної ефективності та функціональної відповідності потребам користувачів. Огляд праць Г.Башнянина, С.Середи, Б.Дубового, І.Синишина, В.Паюсової [2], Й.Петровича [3], І.Новаківського [3], Л.Полякової, В.Полякової [4], В.Захарченко, С.Леонтьєва, К.Маловського, Н.Чорнописької, В.Понікарова, Г.Брильо, А.Босака, Л.Гохберга, І.Кузнєцової, В.Пономаренка, О.Пушкара, І.Журавльової, С.Мінухіна та інших дозволяє стверджувати, що досі не існує загальноприйнятого підходу до оцінювання ефективності інформаційних систем [1-15]. Більшість авторів рівень ефективності інформаційних систем визначають на основі виділення ефектів від їх використання, або на основі розрахунку відносних показників, що характеризують рівень ефективності використання інформаційних систем. Більшість дослідників стверджують, що від використання інформаційних систем можуть виникнути ефекти: доходу; заміщення; масштабу; прискорення ухвалення управлінських рішень; підвищення ефективності ухвалення управлінських рішень; раціонального функціонування організації; покращання регулювання організації адміністративними методами; прискорення переходу до інтенсивного характеру господарювання на основі досягнень НТП; підвищення ефективності функціонування організаційної структури управління підприємством тощо. Щодо підходів, які дозволяють оцінити рівень економічної ефективності від використання інформаційних систем, то, в більшості випадків, вони лише частково характеризують економічну ефективність інформаційних систем. Ці підходи базуються на загальновідомих методах оцінювання ефективності інвестицій.

Метою статті є розкриття сутності оцінювання ефективності інформаційних систем управління економічним розвитком підприємства (ІСУЕРП). Для її виконання слід виділити показники, які характеризують ефективність інформаційних систем, уточнити взаємозв'язки між ними, послідовність їх розрахунку, а також підходи до тлумачення значень показників.

На підставі проведених досліджень розроблено класифікацію ефектів, які можуть виникнути на підприємстві внаслідок впровадження нової інформаційної системи або удосконалення існуючої. Класифікація побудована на основі виділення чотирьох класифікаційних ознак і, у їх межах, одинадцяти груп ефектів: за змістом (економічні; соціальні; технічні; комбіновані); за характером (первинні; вторинні); за результативністю (позитивні; негативні; нульові); за тривалістю дії (тимчасові; постійні).

У процесі аналізу ефектів, які виникають у результаті впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, необхідно використовувати певну послідовність дій для реалізації цього процесу, а саме: аналізувати ефекти за змістом, далі - за характером, після цього - за результативністю і, насамкінець, проводити аналіз ефектів за тривалістю їх дії. Оскільки розроблена класифікація передбачає виділення економічних, соціальних, технічних і комбінованих ефектів, то їх дослідження також потребує уточнення послідовності здійснення. Очевидним є те, що комбіновані ефекти аналізуватимуться в останню чергу, оскільки для виявлення комбінації необхідно ідентифікувати, як мінімум, два ефекти будь-якої іншої групи (економічної, соціальної, технічної).

Економічні ефекти пов'язані з виникненням економії на витратах. Однією з найважливіших складових будь-якої інформаційної системи є технічні засоби збору, обробки і передачі інформації. Саме з їх створенням, придбанням, монтуванням, утриманням пов'язана значна частина витрат щодо впровадження і використання ІСУЕРП, тому першочергово необхідним є аналіз технічних ефектів. За результатами цього аналізу можливим є виявлення економічних, а пізніше комбінованих ефектів. Комбіновані ефекти можна досліджувати на даному етапі, а також після того, як зроблено остаточний висновок щодо наявності або відсутності соціальних ефектів. Імовірність його виникнення на рівні окремої організації можлива і необхідна. Підприємство, яке постійно інвестує кошти у нововведення та інновації та отримує від цього економічний ефект, має можливість підвищувати соціальний захист своїх працівників. Необхідність посилення соціального захисту працівників зумовлена тим, що в умовах зростання капіталомісткості виробництва, інтелектуаломісткості операцій відбувається ріст психологічного і соціального навантаження на працівників, які є відповідальними за якість виконання конкретних робіт. Компенсацією за це навантаження має бути покращання умов роботи, умов відпочинку і загального добробуту працівників. Керівництво підприємства має дбати про досягнення соціального ефекту шляхом впливу на працівників як матеріальними, так і нематеріальними засобами.

У процесі дослідження ефектів, які можуть виникнути внаслідок впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, є чітко вираженими два етапи: 1) етап виявлення ефектів; 2) етап аналізу та оцінки ефектів.

На рис. 1. графічно зображено процес дослідження ефектів. У табл. 1 наведено сутнісні характеристики ефектів, які віднесено до групи економічних, соціальних, технічних або комбінованих. При оцінці ефектів необхідно поступово враховувати всі, виділені у табл. 1 сутнісні характеристики, проте для виявлення ефекту достатньо наявності однієї з наведених сутнісних характеристик. Якщо в процесі аналізу ефекту інших його сутнісних ознак не виявлено, то аналіз та оцінка ефекту відбуваються за однією з характеристик.

Економічний ефект від впровадження ІСУЕРП виражається розміром приросту прибутку підприємства. Приріст прибутку можна розрахувати як різницю між приростом валового доходу, непрямими податками і економією собівартості продукції, яка скоректована на коефіцієнт врахування податку з прибутку та коефіцієнт рівня інфляції:

(1)

де P_p - показник приросту прибутку підприємства, який виникає у результаті впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП; - валовий дохід підприємства після впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, грн; - валовий дохід підприємства до впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, грн; - розмір сплачених непрямих податків після впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, грн; - розмір сплачених непрямих податків до впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, грн; С₁ - розмір собівартості продукції до впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, грн; С₂ - розмір собівартості продукції після впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП, грн; Н - коефіцієнт врахування податку з прибутку підприємств.

Рис. 1. Процес дослідження ефектів, які можуть виникнути у результаті впровадження нової або удосконалення існуючої ІСУЕРП.

Коефіцієнт врахування податку (Н) з прибутку слід розраховувати за формулою, що пропонується у [16]

, (2)

де Н - коефіцієнт врахування податку з прибутку підприємств; К - відсоткова ставка за податком з прибутку підприємств.

Таблиця 1. - Сутнісні характеристики основних груп ефектів від впровадження або удосконалення ІСУЕРП

Зауважимо, що коефіцієнтом врахування податку з прибутку підприємств можна знехтувати у тому випадку, якщо в процесі аналізу рівня ефектів від впровадження або удосконалення ІСУЕРП використовуються дані з різних країн, де ставки на податок з прибутку відрізняються. Це ж стосується й індексу інфляції. Якщо є потреба проаналізувати дані з різних країн, більш доцільним є проведення розрахунків у конвертованій валюті, наприклад, у доларах США.

Коефіцієнт врахування податку з прибутку, а також індекс інфляції при розрахунку можна не враховувати, якщо ставка податку на прибуток підприємств, а також рівень інфляції у різних країнах відрізняється менш як на 10%. У міжнародній практиці аудиту прийнято вважати, що цифрова інформація з похибкою розміром до 10% може не коректуватись на величину цієї похибки [17; 18].

У результаті проведених досліджень розроблено методичні рекомендації до оцінювання рівня економічної ефективності ІСУЕРП (рис. 2).

Виходячи з мети і завдань дослідження, розгляд соціальних і технічних ефектів не є предметом даної статті. Увага зосереджуватиметься виключно на економічних ефектах та економічній ефективності впровадження ІСУЕРП.

Рис. 2. Етапи оцінювання економічної ефективності ІСУЕРП

Розрахунок рівня економічного ризику передбачає:

1. Розрахунок величини зворотних витрат (витрати на ІСУЕРП, які можуть бути швидко компенсованими шляхом реалізації активів, є зворотними. Основною їх характеристикою є ліквідність. Щодо незворотних витрат, то їх величина характеризує рівень ризику утримання ІСУЕРП. Сюди належать усі витрати, які були списані на витрати поточного звітного періоду) на формування і експлуатацію ІСУЕРП:

(3)

де - величина зворотних витрат на формування і експлуатацію ІСУЕРП, грн; - загальна величина витрат на формування і експлуатацію ІСУЕРП, грн; - величина незворотних витрат на формування і експлуатацію ІСУЕРП, грн.

2. Розрахунок значення показника імовірності росту величини зворотних витрат за допомогою коефіцієнта варіації:

(4)

де СV - коефіцієнт варіації; - середньоквадратичне (стандартне) відхилення; R - середнє очікуване значення величини зворотних витрат.

(5)

де R_i - конкретне значення можливих варіантів очікуваної величини зворотних витрат; Р_і - можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів очікуваної величини зворотних витрат; n - кількість спостережень.

3. Розрахунок очікуваної величини зворотних витрат на формування і експлуатацію ІСУЕРП ():

(6)

4. Розрахунок рівня економічного ризику:

(7)

де - рівень економічного ризику; - сукупні витрати підприємства на формування і експлуатацію ІСУЕРП, грн.

Чим нижче значення цього показника від 1, тим нижчий рівень економічного ризику. У табл. 2 наведено шкалу значень Р_е.

Таблиця 2. - Шкала рівнів економічного ризику щодо формування й експлуатації ІСУЕРП

Розрахунок рівня економічної ефективності ІСУЕРП пропонується здійснювати за формулою:

(8)

де Е - показник рівня економічної ефективності формування й експлуатації ІСУЕРП; S - приріст інвестицій, пов'язаних з формуванням і експлуатацією ІСУЕРП, грн.

Як бачимо, методичні рекомендації базуються на загальному принципі розрахунку фінансової ефективності. При розрахунку використовується нетто-величина отриманого ефекту, оскільки в розрахунок введено коефіцієнт врахування податку з прибутку підприємств. Методичні рекомендації враховують рівень економічного ризику щодо формування та експлуатації ІСУЕРП.

Однією з вимог до формування методичних рекомендацій була необхідність врахування фактору часу як одного з основних факторів, які впливають на процес ухвалення управлінських рішень і на ефективність експлуатації ІСУЕРП. З метою виконання цього завдання аналітикам підприємств доцільно здійснювати щомісячний розрахунок показника ефективності ІСУЕРП:

(9)

де Е_P - приріст або зниження рівня ефективності ІСУЕРП; Е_z - показник ефективності ІСУЕРП у звітному періоді; Е_b - показник ефективності ІСУЕРП у базовому періоді. При розрахунку має виконуватись умова: Е_P 0.

Висновки

Методичні рекомендації до оцінювання ефективності ІСУЕРП повинні: базуватись на загальному принципі розрахунку фінансової ефективності як співвідношення ефекту від функціонування ІСУЕРП до витрат на її впровадження та експлуатацію; враховувати рівень економічного ризику, який виникає у зв'язку із впровадженням та експлуатацією ІСУЕРП; враховувати те, що інформаційні продукти мають схильність до швидкого морального зносу. Це потребує урахування при розрахунку нетто-величини отриманого ефекту від впровадження й експлуатації ІСУЕРП; а також того, що в процесі ухвалення управлінських рішень ресурс часу є одним з основних невідновлюваних ресурсів. Тому ІСУЕРП має забезпечувати прискорення процесу ухвалення управлінських рішень. За результатами проведених досліджень розроблено методичні рекомендації до оцінювання ефективності ІСУЕРП із врахуванням вищевказаних вимог. Вони передбачають таку послідовність дій: розрахунок величини ефекту від функціонування ІСУЕРП; коректування отриманого ефекту на коефіцієнт врахування податку з прибутку; розрахунок величини сукупних інвестицій, які мали місце у зв'язку з формуванням і експлуатацією ІСУЕРП; розрахунок рівня економічного ризику, пов'язаного з формуванням і експлуатацією ІСУЕРП; розрахунок ефективності функціонування ІСУЕРП із врахуванням рівня економічного ризику у базовому і звітному періоді; розрахунок зміни ефективності ІСУЕРП методом порівнянь.

Таким чином, певна наукова новизна вищевикладеного матеріалу полягає в уточненні методичних рекомендацій до оцінювання рівня економічної ефективності ІСУЕРП на засадах виділення ефектів та ризиків від впровадження ІСУЕРП, показників, які характеризують ефективність інформаційної системи, а також послідовності їх розрахунку. Подальші дослідження слід здійснювати у напрямку побудови економіко-математичних моделей залежності рівня ефективності ІСУЕРП від факторів, які на них впливають.

Література

1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/ Редкол.: ...С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 864 с.

2. Паюсова В.В. Проблеми та перспективи розвитку інформаційних систем // Менеджмент і міжнародне підприємництво: Збірник матеріалів Міжнародної науково-прикладної конференції, Львів, 2001. - С. 83.

3. Петрович Й.М., Новаківський І.І. Інформаційний потенціал у системі управління організації // Менеджмент і міжнародне підприємництво: Збірник матеріалів Міжнародної науково-прикладної конференції, Львів, 2001. - С. 85.

4. Полякова Л.М., Полякова В.В. Аналіз інформаційних потоків у системі внутрішнього контролю // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Випуск №448. Проблеми економіки та управління. - Львів. - 2002. - С. 253-257.

5. Стикел И. Метод оценки затрат и экономических выгод // Информационные технологии в бизнесе. Энциклопедия / Под ред. М.Желены. - СПб: Питер, 2002. - С. 386-394.

6. Стубайло Т., Грод І. Інформаційний захист банківських систем // Наукові записки Тернопільського державного університету. - Тернопіль. - 2001. - № 7. - С. 127-130.

7. Сусіденко В.Т., Жарлінська Р.Г. Проблеми автоматизації функцій управління у банківському маркетингу в умовах сучасної інформаційної технології // Регіональні перспективи. - № 2 (21). - 2002. - С. 156-158.

8. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000. - 485 с. 9. Твердохлеб Н.Г. Безбумажная технология в управлении производством. - К.: Техника, 1991. - 180 с.

10. Захарченко В.І. Інформаційне забезпечення моделей оцінки інвестиційних проектів // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Випуск №436. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - Львів. - 2001. - С. 345 - 347.

11. Леонтьєв С., Маловський К, Чорнописька Н. Стратегічна роль інформаційних технологій у функціонуванні логістичних систем // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Збірник тез доповідей за матеріалами конференції, 7-9 листопада 2002 р., Львів, 2002. - С. 212-213.

12. Понікаров В.Д., Брильо Г.М. Інформаційне забезпечення контролю діяльності структурних підрозділів підприємств // Вісник НУ “Львівська політехніка”. Випуск №446. Логістика. - Львів. - 2002. - С. 246-249.

13. Босак А.О. Управління децентралізованими підрозділами та його інформаційне забезпечення // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Випуск №329. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - Львів. - 1998. - С.81 - 84.

14. Инновационный менеджмент: Справ. пособие. - М.: ЦИСН, 1998. - 568с.

15. Проектування інформаційних систем: Навчальний посібник / За редакцією В.С. Пономаренка. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 488 с.

16. Ковалишин П.В. Управління іноземним інвестуванням в умовах активізації підприємництва: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.02./ЕП. - Львів,2002. - С.11.

17. Кузьмін О.Є., Князь С.В., Георгіаді Н.Г., Підгородецький Я.І. Аудит у зарубіжних країнах: Конспект лекцій для екстернів базового напряму 6.0501 “Економіка і підприємництво” / Серія “Дистанційне навчання”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. - 44 с.

18. Робертсон Дж. Аудит / Пер. с анг. - М.: КРМG, Аудиторская фирма „Контакт”, 1993. - 496 с.