Контролінг методів управління підприємством в епоху клієнтської економіки

Контролінг методів управління підприємством в епоху клієнтської економіки

Автор:

Олександр Жигулін,

кандидат економічних наук, доцент,

Донецька філія Європейського університету

У статті описано механізм контролінгу методів управління, що дозволяє визначати причини неефективної роботи підприємства як у короткостроковому, так і у довгостроковому періоді. Викладено авторську розробку механізму контролінгу підприємством. Крім економічних показників контролю пропонується враховувати основний інтерес клієнтів підприємства й відповідність методів управління державним нормативам. Оперативний контролінг рекомендується проводити у вигляді економічної оцінки ефективності методу (комплексу методів) управління підприємством. Стратегічний контролінг доцільно здійснювати через оцінку методів управління на відповідність основній конкурентній стратегії підприємства й нормам державного регулювання.

Особливістю економіки ХХІ століття є її клієнтська орієнтація. Надвиробництво товарів (послуг) за рахунок використання нових технологій призвело до того, що єдиним дефіцитом сьогодні вважається сам платоспроможний клієнт. Усі види діяльності підприємства мають бути націлені на задоволення потреб споживача. Проблема контролінгу як системної концепції управління підприємством полягає в необхідності переорієнтації критеріїв контролю відповідно до потреб споживача.

Проблемі контролінгу на підприємстві присвячують свої праці як вітчизняні, так і закордонні науковці. Перший аспект досліджень стосується самого визначення поняття "контролінг". Так, Е.Майєр розуміє його як систему забезпечення виживання підприємства у двох аспектах: короткостроковому (оптимізація прибутку) і в довгостроковому (зберігання й підтримка гармонійних відносин і взаємозв'язків цього підприємства із зовнішнім середовищем - природною, соціальною, господарською сферами) [1, с.18]. Р.Манн уявляє контролінг як систему регулювання витрат і результатів діяльності, що допомагає в досягненні цілей підприємства й дозволяє уникнути несподіванок, "вчасно включивши червоне світло" (коли економіці підприємства загрожує небезпека) [1, с.19]. З точки зору Е.Л.Попченко, контролінг - це новітня концепція ефективного управління фірмою для забезпечення її довгострокового існування на ринку [2, с.20]. А.М.Кармінський, Н.І.Оленєв, А.Г.Приймак, С.Г.Фалько описують контролінг як нову концепцію системного управління, породжену практикою сучасного менеджменту [3, с.5]. Ю.П.Яковлєв убачає майбутнє контролінгу в розвитку інформаційних технологій [4, с.7].

Більшість дослідників розуміють контролінг як управлінський облік на підприємстві. Разом із тим, у науковій літературі відсутні критерії, які б усі контрольні показники пов'язували з рівнем вирішення проблем споживача. Відсутність такого ув'язування знижує ефективність контролінгу й позбавляє підприємства дієвого інструмента системного управління.

Оскільки проблема контролінгу залишається відкритою, то метою роботи ми ставимо дослідження проблем клієнтської економіки й розробку ефективного механізму контролінгу на підприємстві.

Сутність клієнтської орієнтації діяльності підприємства полягає в досягненні цінного для клієнта результату найбільш оптимальним способом. Для системного вирішення цієї проблеми пропонується використати механізм контролінгу методів управління підприємством, схему якого наведено на рис.1. Під методом управління слід розуміти сукупність певним чином і з певною метою організованих прийомів і способів взаємодії керуючої підсистеми системи управління підприємством, спрямовану на керовану підсистему. Поняття "метод управління " включає такі елементи:

- способи управління;

- прийоми управління;

- мету управління.

Рис. 1. - Механізм контролінгу методів управління підприємством

Якщо за допомогою методів управління описати всю систему управління підприємством і закласти в меті методів управління їхню клієнтську орієнтацію, то контролінг такої системи й буде вирішувати проблеми клієнтської економіки.

Наведемо пояснення механізму контролінгу методів управління підприємством, який зображено на рис. 1.

Уся система контролінгу поділяється на дві частини: перша спрямована на виявлення ефективності (неефективності) окремого методу управління; друга частина присвячена контролінгу ефективності (неефективності) комплексу методів управління підприємством. У свою чергу по кожній із частин системи контролінгу пропонується здійснювати: оперативний контролінг (у вигляді економічної оцінки ефективності методу(ів) управління); стратегічний контролінг (через оцінку методу(ів) управління на відповідність основній конкурентній стратегії підприємства й нормам державного регулювання).

Доцільність виділення в системі контролінгу двох частин обумовлена так званим синергетичним ефектом (взаємозв'язком і взаємозалежністю один від одного методів управління) [5, с.180]. Під комплексом методів управління підприємством прийнято розуміти таку їх сукупність: 1) методи управління маркетингом (метод управління формуванням продукту, метод управління ціноутворенням, метод управління рекламуванням, метод управління збутом); 2) методи управління виробництвом (метод управління розміщенням виробничих потужностей, метод управління вибором типу виробництва, метод управління матеріально-технічним забезпеченням, метод оперативного управління виробництвом, метод управління якістю, метод управління організацією праці, метод управління інформаційними потоками); 3) методи управління персоналом (метод управління кількістю персоналу, метод управління підбором персоналу, метод управління адаптацією персоналу, метод управління мотивацією персоналу, метод управління оцінкою персоналу, метод управління звільненням персоналу); 4) методи управління витратами (метод управління оплатою праці, метод управління амортизаційними відрахуваннями, метод управління запасами й поставками, метод управління оподатковуванням); 5) методи управління прибутком (метод управління прогнозуванням прибутку, метод управління формуванням прибутку, метод управління використанням прибутку); 6) методи управління фінансами (метод управління грошовими потоками, метод управління джерелом фінансування, метод управління обліком фінансових операцій).

Синергетичний ефект у галузі економічної оцінки ефективності (оперативного контролінгу) методів управління проявляється в тому, що сигнал про неефективність управління надходить у результаті комплексної системи управління (показники: рівень рентабельності, баланс руху грошових коштів на підприємстві). Після того, як сигнал отриманий, виявляють метод управління окремим видом діяльності, що виявився неефективним [6, с.122]. Методичним керівництвом такого виявлення є морфологічна матриця, що поєднує методи управління і виробничо-фінансові результати діяльності підприємства (див. рис. 2).

Розглянемо це на прикладі окремого підприємства. Припустімо, що рівень його рентабельності в травні знизився до нуля через невиконання плану виробництва. Останнє стало наслідком частих поломок і простоїв устаткування й персоналу. Результат оперативного контролінгу: управління підприємством у травні неефективне через неефективність методу оперативного управління виробництвом (диспетчеризації). Саме диспетчер відповідає за своєчасний профілактичний ремонт і діагностику устаткування, а також за виконання плану графіка виробництва на підприємстві.

Рис. 2. - Система управління підприємством і показники оцінки її

ефективності в короткостроковій перспективі

Ефект синергії у сфері стратегічного контролінгу проявляється, навпаки, у напрямку від окремого до загального. Оцінці на відповідність основній конкурентній стратегії й державним нормативам піддаються послідовно методи управління окремими видами діяльності підприємства. У випадку невідповідності хоча б одного з них робиться висновок про невідповідність даним параметрам усього комплексу методів управління (системи управління) підприємством. Проведені дослідження показали, що незначущих або мало значущих видів діяльності (методів управління) на підприємстві немає, якщо мова йде про контролінг ефективності його роботи на перспективу (стратегічний контролінг) [7, с.32; 8, с. 131].

Пояснимо це твердження. Розглянемо спочатку вимогу про відповідність кожного з методів управління основній конкурентній стратегії підприємства. Відправним моментом тут є те, що весь комплекс світових підприємств поділяють на три групи залежно від основного інтересу їхніх клієнтів. На задоволення цього інтересу повинні бути націлені основні конкурентні стратегії підприємств: диференціація; економія на витратах; висока якість. Узгодження і взаємне посилення методів управління в рамках конкретного підприємства (певної конкурентної стратегії) є обов'язковим. Інструментом виявлення відповідності (невідповідності) методів управління конкретній стратегії підприємства може служити морфологічна матриця (див. табл. 1).

Аналіз даних, представлених у таблиці, свідчить про істотну відмінність вимог до методів управління при різноспрямованих конкурентних стратегіях. Невідповідність хоча б одного з них основній конкурентній стратегії спричиняє неефективну роботу підприємства в цілому. Наприклад, якщо замість привабливих для споживача нових функцій реклама продукту буде насичена нецікавими відомостями про якість або економію засобів, то покупка не відбудеться. При нульовому припливі коштів на підприємство марними виявляться всі інші методи управління: виробництвом, витратами, прибутком, фінансами тощо.

Розглянемо вимогу про відповідність кожного методу управління державним нормативам. Якщо хоча б один із методів не буде відповідати регульованим вимогам держави, то рано чи пізно державний контролюючий орган накладе заборону на діяльність підприємства в цілому. На позбавленому ліцензії, торговельного патенту або іншого дозвільного документа підприємстві виявляться непотрібними, окрім тих, які спричинили таке його становище, і всі інші методи управління.

Табл. 1. - Вимоги до методів управління підприємством

Висновки

1. Розроблено механізм контролінгу методів управління підприємством в епоху клієнтської економіки.

2. Оперативний контролінг рекомендується проводити у вигляді економічної оцінки ефективності методу (комплексу методів) управління підприємством.

3. Стратегічний контролінг доцільно здійснювати через оцінку методів управління на відповідність основній конкурентній стратегії підприємства й нормам державного регулювання.

4. Контролінг повинен ураховувати синергію (взаємозв'язок) методів управління підприємством: за економічними показниками всього комплексу методів виявляють неефективність окремо взятого методу управління (оперативний контролінг), а з невідповідності методу управління окремо взятим видом діяльності конкурентній стратегії й (або) державним нормативам випливає неефективність управління всім підприємством у перспективі (стратегічний контролінг).

Напрямком подальших досліджень проблеми є поповнення банку даних про ефективні методи управління; удосконалювання контролінгу шляхом упровадження контролю нарощування споживчої цінності продукту.

Література

1. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих. Система управления прибылью.- М.: Финансы и статистика, 2004.-301 с.

2. Попченко Е.Л., Ермаков Н.Б. Бизнес-контроллинг.- М.: Альфа-Пресс, 2006. - 288 с.

3. Карминский А.М., Оленев Н.И., Примак А.Г., Фалько С.Г. Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях.- М.: Финансы и статистика, 2003. - 256 с.

4. Яковлев Ю.П. Контролінг на базі інформаційних технологій. - К.: Центр навч. літ-ри, 2006. - 318 с.

5. Жигулин А.А. Синергия методов управления компанией // Прометей. - 2006. - Выпуск 3 (21). - С.180-184.

6. Жигулин А.А. Реинжиниринг процессного подхода к управлению предприятием// Социально-экономические аспекты промышленной политики. Актуальные проблемы управления человеческими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины: Сб. науч. тр. В 3 т.-Т.3 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. - Донецк, 2007. - 342 с.

7. Жигулін О. Оцінка методів управління на відповідність конкурентній стратегії підприємства // Схід. - №6 (84). - 2007. - С.32-35.

8. Жигулин А.А. Оценка методов управления предприятием на соответствование нормам государственного регулирования // Бізнес інформ. - Харків: ХНЕУ, №10 (2), 2007. - С.131-136.