Главная
Коллекция "Otherreferats"
Менеджмент и трудовые отношения
Поняття та різновиди "дерева цілей" підприємства
Поняття та різновиди "дерева цілей" підприємства
"Дерево цілей" як систематизація ієрархії цілей. Загальні вимоги до побудови "дерева цілей" підприємства. Методи побудови "дерева цілей". Метод "дезагрегації" та метод "забезпечення необхідних умов. Кількісна оцінка пріоритету різних напрямів розвитку.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2010 |
| Размер файла | 46,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
5
Реферат
Поняття та різновиди "дерева цілей" підприємства
Зміст
- Вступ
- 1. Поняття та різновиди "дерева цілей" підприємства
- 2. Загальні вимоги побудови "дерева цілей" підприємства
- 2.1 Загальний вигляд "дерева цілей" підприємства
- 2.2 Вимоги побудови "дерева цілей" підприємства
- 3. Методи побудови "дерева цілей" підприємства
- 3.1 Метод "дезагрегації"
- 3.2 Метод "забезпечення необхідних умов"
- Висновки
- Література
Вступ
Для відображення цілей навіть дуже простої організації треба використати комплексний підхід, тобто створити систему цілей, яка б відбивала потреби підприємства з точки зору як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.
Розглядаючи це питання, можна орієнтуватися на різні підходи щодо ролі та значення підприємства у суспільстві.
Залежно від концепції підприємства встановлюється генеральна мета, місія організації - суто економічна або соціально-економічного характеру.
Для досягнення генеральної мети потрібно довести її зміст до кожного рівня та виконавця на підприємстві, визначити внесок кожного з працівників у стратегічний успіх підприємства взагалі. Це можна забезпечити за допомогою декомпозиції цілей та задач, тобто побудовою "дерева цілей", де встановлюються конкретні, виміряні задачі, що лежать в основі конкретних видів робіт.
1. Поняття та різновиди "дерева цілей" підприємства
Для кількісної оцінки пріоритету різних напрямів розвитку широко використовується граф - "дерево цілей". "Дерево" - використання ієрархічної структури, одержаної через поділ загальної мети на окремі цілі, а їх, у свою чергу, на детальніші складові - нові підцілі, функції тощо. Побудова "дерева цілей" вимагає розв'язання багатьох прогнозних завдань: прогнозу розвитку об'єкта в цілому; формулювання сценарію прогнозованої мети; визначення рівнів і вершин "дерева цілей"; встановлення критеріїв та їх ролі в ранжуванні вершин, тобто показники мають виражатися кількісними оцінками їх важливості.
Побудова "дерева цілей" - досить складна й трудомістка робота. Доцільно починати її зі складання консультантами або експертами так званого сценарію. В ньому відображають процеси, які відбуваються в системі й навколишньому середовищі, а також прогнози щодо очікуваного розвитку, впливу науково-технічного прогресу, зміни інших більш-менш важливих факторів. Виходячи зі сценарію, розробляють перший варіант "дерева цілей", починаючи з формулювання загальної мети нульового рівня та переміщуючись по рівнях зверху вниз. На кожному черговому рівні цілі визначають таким чином, аби повністю забезпечувати досягнення цілей попереднього рівня. Нехай при цьому будуть сформульовані та включені й "надлишкові" цілі, щоби не пропустити справді необхідних. Як підцілі можуть виступати не тільки взаємодоповнювальні варіанти, а й альтернативні. Тоді перші варіанти "дерева цілей" являють собою графи з логікою та/або, в яких, як у будь-яких процесах прийняття рішень, необхідним є вибір альтернатив.
"Дерево цілей" виступає як систематизація ієрархії цілей, що відображає їх супідрядність і взаємозумовленість. За використання "дерева цілей" із кількісними показниками як засобу прийняття рішень його можна назвати "деревом" рішень. За більшої деталізації мети щодо рівня функцій говорять про "дерево" цілей і функцій. Про аналіз мети наукових досліджень доцільніше говорити як про "дерево" проблем, а розробку прогнозів - "дерево" напрямів прогнозування.
Метод "дерево рішень" заснований на аналізі графічних зображень зв'язків основних і наступних варіантів господарських рішень за основними результатами кожного рішення й очікуваної ефективності. Метод аналогічний методу сценаріїв із його емоційним змістом, але припускає аналітичний підхід до вибору найкращого рішення. Завдяки цьому методу керівник візуально оцінює результати дії різних рішень і вибирає найкращі з них. Він використовує модель процесу, що розгалужується за певними умовами та являє собою графічне зображення зв'язків основних і наступних варіантів господарських рішень. У ній наводяться відомості про назву господарських рішень, основні результати кожного рішення й очікувану ефективність.
Основні етапи розробки чи вибору господарських рішень за методом "дерева рішень": складання нової мети розвитку чи вдосконалення компанії; збір матеріалів про реальний стан справ у компанії згідно з новою метою; формулювання проблеми як різниці між новою метою та узагальненою ситуацією в компанії; вибір чи розробка критеріїв оцінки проблеми; декомпозиція проблеми на самостійні складові; пошук ресурсів і виконавців розв'язання проблем; розробка варіантів основних рішень і їх передбачувана ефективність; для кожного варіанту основних рішень - розробка детальніших варіантів рішень; для кожного детального варіанту рішення - розробка варіантів чергової низки детальних рішень і т.д.; оцінка впливу кожної сфери взаємодіючих рішень на ефективність дій і можливості досягнення мети; вибір найбільш прийнятних сполучень варіантів рішень; практична реалізація обраного варіанту сполучення рішень.
"Дерево рішень" допомагає менеджеру наочно проаналізувати свої дії, пов'язані з вибором найкращої альтернативи. Метод краще сполучати з експертним, тому що результати деяких етапів слід оцінювати фахівцям. Реалізація методу ефективна для типових господарських процесів з накопиченим досвідом і значною документацією про рішення, умови їх реалізації та результати.
Для прийняття ефективних рішень необхідна можливість вибору, що зумовлює потребу наявності відповідної низки варіантів (сукупності альтернатив). Генерування альтернатив - одне з центральних завдань прийняття рішень. Відповідно до цього використовуються методи свідомої генерації максимально можливої кількості альтернатив. Поширені такі способи: пошук альтернатив у патентній і журнальній літературі; залучення кваліфікованих експертів; застосування комбінаторики методів модифікації для створення нових альтернатив на базі вже існуючих; штучне включення альтернатив, семантично протилежних пропонованим варіантам. Після генерації альтернатив слід провести попередній аналіз, що має на меті підвищити ефективність їх застосування. Рекомендується виділити ті альтернативи, яким властиві: стійкість до зміни деяких зовнішніх умов; надійність; багатоцільова придатність і адаптивність.
2. Загальні вимоги побудови "дерева цілей" підприємства
2.1 Загальний вигляд "дерева цілей" підприємства
Для відображення цілей навіть дуже простої організації треба використати комплексний підхід, тобто створити систему цілей, яка б відбивала потреби підприємства з точки зору як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.
"Дерево цілей" - це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
Мета - це ідеальне уявлення про характер діяльності та можливості об'єкта, відносно якого вона встановлена й має відбивати об'єктивні умови його існування, а також коригування структури об'єкта, структури та динаміки процесу досягнення мети, тому мова має йти про сукупність цілей.
"Дерево цілей" можна визначити, як "цільовий каркас" організації, явища чи діяльності. Загальний вигляд "дерева цілей" показано на рис.2.1:
Рис. 2.1 Загальний вигляд "дерева цілей" підприємства
2.2 Вимоги побудови "дерева цілей" підприємства
Основна ідея щодо побудови "дерева цілей" - декомпозиція.
Декомпозиція (розукрупнювання) - це метод розкриття структури системи, при якому за однією ознакою її поділяють на окремі складові.
Декомпозиція використовується для побудови "дерева цілей", щоб пов'язати генеральну мету зі способами її досягнення, сформульованими у вигляді завдань окремим виконавцям.
Технологічні засади побудови "дерева цілей".
Не існує універсальних методів побудови "дерева цілей". Способи його побудови залежать від характеру мети, обраного методологічного підходу, а також від того, хто розробляє "дерево цілей", як він уявляє собі поставлені перед ним завдання, як він бачить їхній взаємозв'язок.
Основне правило побудови "дерева цілей" - це "повнота редукції".
Повнота редукції - процес зведення складного явища, процесу або системи до більш простих складових. Для реалізації цього правила використовують такий системний підхід:
а) мета вищого рівня є орієнтиром, основою для розробки (декомпозиції) цілей нижчого рівня;
б) цілі нижчого рівня є способами досягнення мети вищого рівня і мають бути представлені так, щоб їхня сукупність зумовлювала досягнення початкової мети.
Вимоги до побудови "дерева цілей" такі:
повнота відображення процесу або явища;
на кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілі вищого рівня;
несуперечливість цілей нижчого та верхнього рівнів;
декомпозиція мети на підцілі на кожному рівні має виконуватися за одним методологічним підходом;
усі цілі мають бути сформульовані в термінах робіт.
"Дерево цілей" будується на основі координації цілей.
Вертикальна координація цілей дає змогу узгоджувати непов'язані між собою напрямки діяльності та формувати конкурентні переваги всього підприємства.
Горизонтальна координація забезпечує більш ефективне використання виробничого потенціалу та його частин (наприклад, кваліфікованих кадрів, що працюють у різних підрозділах, різних видів ресурсів, типізації "knowhow" для їх використання в різних напрямках діяльності, виробничих потужностей для більшого їх завантаження з метою створення умов для скорочення витрат тощо).
3. Методи побудови "дерева цілей" підприємства
Для кожної з певних груп цілей потрібен свій підхід до побудови "дерева цілей". Розрізняють два методи побудови "дерева цілей": метод "дезагрегації", метод "забезпечення необхідних умов".
Суттєвим є вибір методів побудови "дерева цілей", тому що метод "дезагрегації" можна застосувати лише для формалізованих цілей, а "метод забезпечення необхідних умов" - для всіх типів цілей.
Побудова "дерева цілей" будь яким методом базується на таких якостях цілей, як: співпорядкованість; розгортуваність; співвідносна важливість.
При декомпозиції цілей недоцільно використовувати одночасно в тому самому "дереві цілей" різні методи навіть тоді, коли характеристика цілей це дозволяє. Можна побудувати два "дерева цілей" двома різними методами (якщо мета це дозволяє), а потім порівняти одержані результати.
3.1 Метод "дезагрегації"
Метод дезагрегації цілей застосовується для формалізованих цілей, які найчастіше характеризують реально існуючі об'єкти або ті, що створюються. Він базується на системному уявленні про об'єкт дослідження і передбачає використання таких понять:
а) система (С) як цілісний об'єкт, тобто генеральна ціль або ідеальне уявлення про те, що треба створити (на рис.2.1 її позначено символом "0");
б) підсистема (ПС) як частина більш загальної системи (на рис.2.1 її позначено цифрами 1, 2, 3,4), у якій підсистеми є функціонально значущими;
в) елементи як сукупність складових елементів підсистем (на рис.2.1 їх позначено цифрами 1.1 - 4.1.5).
Варто зазначити, що другий та нижчі рівні "дерева цілей" мають містити основні та альтернативні елементи досягнення цілей вищого рівня. Перший рівень цілей не містить альтернативні варіанти, а являє собою узагальнені взаємопов'язані підсистеми.
Далі побудову "і/або" - "дерева цілей" методом дезагрегації виконують за тими самими правилами: кожна з цілей поділяється на елементи і для кожної з них створюється комплекс альтернативних дій для їхнього досягнення.
Рис.3.1 Побудова "дерева цілей" методом дезагрегації
Елементи "і/або" "дерева цілей" далі можна не поділяти на нижчі рівні в таких випадках:
а) якщо елемент, який аналізується, безпосередньо не пов'язаний з основною системою та не дає нічого цінного для її функціонування;
б) якщо елемент, що розглядається, є тривіальним та його існуючий варіант влаштовує дослідника та виконавця.
3.2 Метод "забезпечення необхідних умов"
Метод забезпечення необхідних умов при побудові "дерева цілей" можна використати для декомпозиції мети будь якого типу. Автором цього підходу є В. Глушков, який застосував його вперше при побудові графів прогнозування розвитку науково-технічного прогресу; потім було доведено, що метод спрацьовує і в більшому числі випадків. Схематично метод забезпечення необхідних умов наведено на рис.3.1
Рис.3.2 Побудова "дерева цілей" методом забезпечення необхідних умов
Метод забезпечення необхідних умов передбачає, що сформульована генеральна мета пропонується експертам для аналізу та побудови "дерева цілей". Незалежні експерти висувають вимоги щодо форми та умов, необхідних для досягнення мети, пропонують перелік оцінок структури цілей, а також заходи для досягнення цілей.
Для проведення будь-яких робіт у соціально-економічній системі, якою є організація чи підприємство, необхідно створити певні умови, що й відображено у вигляді цілей І рівня. Кожний наступний рівень є конкретизацією зазначених умов у термінах робіт, наприклад: 1.1 - залучення інвестицій; 1.2 - одержання кредитів; 2.1 - придбання та налагодження устаткування; 3.1 - залучення кадрів певної кваліфікації; 4.1 - зміни в структурі організації тощо.
Ієрархія цілей дає змогу відповісти на питання про відповідальність за досягнення різних цілей завдяки встановленню взаємозв'язку між ієрархічними рівнями організації та цілями.
Декомпозиція цілей методом, що розглядається, дає змогу довести на нижчих рівнях (на 4му або 7му, залежно від складності мети та системи, відносно якої вона сформульована) окремі цілі до виконавців - підрозділів або посадових осіб. Масштаби робіт для досягнення окремих цілей дають змогу визначити кількість і кваліфікацію виконавців, а взаємозв'язок між окремими гілками - встановити ефективну кооперацію між виконавцями.
Розрізняють нормативні та фактичні "дерева цілей" організації. Перше - має плановий характер, друге - характеризує поточний стан підприємства з точки зору діяльності, яку воно тепер виконує. Перехід від фактичного до нормативного "дерева цілей" є завданням, яке розв'язує стратегічне управління.
Цілі визначають у кількісно-якісних показниках внесок до загальних результатів, очікуваних від діяльності окремої виробничої чи управлінської ланки, окремого менеджера чи виконавця робітника (залежно від змісту конкретної мети та діяльності, яка пов'язана з її досягненням).
Цілі мають бути встановлені для кожного напрямку діяльності підприємства, для кожного виробничого підрозділу, який бере участь у досягненні результатів.
Цілі підприємства - це описані у формальному вигляді межі, яких воно бажає досягти у довго та короткостроковому періоді.
Стратегічні цілі пов'язані з:
реалізацією напрямків діяльності у привабливих галузях, їхньою комбінацією;
конкурентним положенням на ринку та сприйманням його споживачами та суспільством;
інвестиційною діяльністю зовнішніх інвесторів, місцем, яке бажає зайняти підприємство на фінансовому ринку;
внутрішніми особливостями та можливостями підприємства забезпечувати реалізацію зовні спрямованих цілей.
Стратегічні цілі потрібно встановлювати в усіх ланках і напрямках діяльності підприємства, від яких залежить його виживання та успіх.
Сукупність цілей можна охарактеризувати за допомогою конкретних показників, що дає змогу виконати вимогу вимірюваності. Кожне підприємство обирає та формулює свої цілі, а також формує систему показників для їхньої характеристики.
Показники, що в загальному переліку можуть відбивати цілі організації, найчастіше згруповані таким чином:
1) загальноекономічні цілі: рівень прибутків; рівень рентабельності (розрахований за різними методиками); річний приріст прибутку; річний приріст доходу в розрахунку на одну просту акцію тощо;
2) маркетингові цілі: загальний обсяг продажу; частка ринку, що його обслуговує фірма; приріст обсягів продажу; приріст частки ринку; рівень забезпеченості ресурсами; рівень цін;
3) цілі виробництва: масштаб виробництва та динаміка приросту; рівень витрат; додана вартість та її динаміка; рівень якості виробництва; упровадження нових методів виробництва; рівень диверсифікації; рівень ефективності тощо;
4) фінансові цілі: мінімізація податкового "пресу"; фінансова стабільність; оптимальна структура капіталу; динаміка обіговості капіталу; ціна акції та рівень дивідендів; приріст інвестицій та ін.;
5) науково-технологічні цілі: технологічний рівень; розробка нових продуктів і технологій; придбання патентів і ліцензій; адаптація "knowhow" до умов виробництва тощо;
6) кадрові цілі: оптимальний рівень чисельності та структури персоналу; рівень кваліфікації персоналу; розвиток системи набору, добору, підвищення кваліфікації та перекваліфікації; рівень продуктивності праці тощо;
7) організаційно управлінські цілі: упровадження ефективних технологій управління; оптимізація часових характеристик для прийняття рішень; упровадження ефективних методів організації виробництва та управління тощо.
Висновки
"Дерево цілей" - це наочне графічне зображення підпорядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл загальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
"Дерево цілей" виступає як систематизація ієрархії цілей, що відображає їх супідрядність і взаємозумовленість. За використання "дерева цілей" із кількісними показниками як засобу прийняття рішень його можна назвати "деревом" рішень. За більшої деталізації мети щодо рівня функцій говорять про "дерево" цілей і функцій. Про аналіз мети наукових досліджень доцільніше говорити як про "дерево" проблем, а розробку прогнозів - "дерево" напрямів прогнозування.
Для кожної з певних груп цілей потрібен свій підхід до побудови "дерева цілей". Розрізняють два методи побудови "дерева цілей": метод "дезагрегації", метод "забезпечення необхідних умов".
Суттєвим є вибір методів побудови "дерева цілей", тому що метод "дезагрегації" можна застосувати лише для формалізованих цілей, а "метод забезпечення необхідних умов" - для всіх типів цілей.
При декомпозиції цілей недоцільно використовувати одночасно в тому самому "дереві цілей" різні методи навіть тоді, коли характеристика цілей це дозволяє. Можна побудувати два "дерева цілей" двома різними методами (якщо мета це дозволяє), а потім порівняти одержані результати.
Література
1. Шершньова З. Є., Стратегічне управління, Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2004. - 699 с.
2. Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002. - 420 с.
3. Чистов С.М. Державне регулювання економіки: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2002. - 208 с.
4. http://studentbooks.com.ua
Подобные документы
Дослідження підприємства як суб'єкта господарювання. Визначення місії та перспективних цілей діяльності підприємства за допомогою "дерева цілей". Проведення SWOT-аналізу діяльності ЖКУВП "Біатрон-3" з метою вибору стратегії розвитку підприємства.
курсовая работа [742,1 K], добавлен 07.09.2010Концепції ефективного управління підприємством. Узагальнення цілей та розкриття функції управління. Принципи управління індивідуальною працею робітників за Ф. Тейлором. Побудова "Дерева цілей" та організаційної структури. Сучасні принципи управління.
контрольная работа [223,7 K], добавлен 27.02.2010Сутність і етапи формулювання місії організації. Вимоги до правильного формулювання цілей. Етапи розроблення стратегії підприємства. Загальне призначення будь-якої організації. Створення нових цінностей протягом часу. Схема формування цілей організації.
презентация [800,6 K], добавлен 22.04.2011Характеристика підприємства як суб’єкта господарювання. Аналіз цілей і видів діяльності. Визначення місії, перспективних цілей, факторів макро- та мікро середовища. Аналіз сильних та слабких сторін підприємства. Дослідження проблеми, шляхи її вирішення.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 11.02.2011Тип організації, її структура на прикладі ТМ "Фанні". Характеристика роботи фінансового менеджера. Дерева цілей та схема документообігу. Баланс та фотографія робочого часу. Вибір пріоритетних справ менеджера. Оцінка результативності діяльності персоналу.
курсовая работа [71,1 K], добавлен 20.12.2010Мотивація як процес спонуки себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей або цілей організації. Чинники, що впливають на спрямованість і енергійність дій працівників. Теорії мотивації в роботах А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. Макклелланда.
реферат [27,5 K], добавлен 14.03.2010Вивчення системи управління транспортного підприємства на прикладі авіакомпанії "Волга-Дніпро". Огляд структури парку повітряних судів і маршрутів перевезень авіакомпанії. Управління чартерними і вантажними перевезеннями, побудова дерева цілей фірми.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 15.12.2014Основні напрями та особливості діяльності підприємства в сучасних умовах. Визначення цілей та місії підприємства на ринку, оцінка його ресурсів та їх достатності. Необхідність та етапи вдосконалення технології. Зовнішнє, внутрішнє середовище організації.
реферат [20,9 K], добавлен 19.02.2011Обґрунтування піраміди стратегій диверсифікованої організації. Загальна характеристика підприємства "Логістик-плюс", оцінка його цілей, бачення та місії. Проведення внутрішнього (управлінського) аналізу фірми. Вибір базових конкурентних стратегій.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 03.05.2015Формування місії і цілей ПП "Вікторія-транс". Дослідження стратегічних чинників зовнішнього середовища. Інтегральна оцінка конкурентних переваг підприємства. Портфельний аналіз за методом Мак Кінсі. Опис способу виходу підприємства на зовнішній ринок.
курсовая работа [231,7 K], добавлен 16.02.2015
