Стилі ефективного керівництва

Ще одна вада "погонича": він ніколи ні про що не інформує підлеглих, через це у підпорядкованому йому колективі поступово створюється болотна атмосфера всіляких чуток та пересудів. Розумний керівник ніколи не вдається до подібної "секретності" і якнайповніше інформує свій колектив про все, що стосується його діяльності, звичайно, за винятком державної таємниці. Це не тільки сприяє більш свідомому ставленню до праці, а й задовольняє природну людську цікавість. Адже, вбиваючи в людині почуття допитливості, ми гальмуємо його розвиток, а отже, людський прогрес в цілому. В Америці, наприклад, особливо на невеликих підприємствах, коли призначають нового начальника, то дуже часто у стінівці або місцевому бюлетені повідомляють його повну біографію: хто такий, коли народився, де здобув освіту, на яких посадах працював, які має винагороди, чи одружений і чим займаються члени сім'ї. іноді ще й додають, за яку футбольну команду ви вболіває. і в цьому немає нічого дивного, адже людям зовсім не байдуже, хто ними керує.

І нарешті, остання різниця: "погонич" навіть з найцікавішої роботи ухитряється зробити нудну, монотонну працю, коли підлеглі тільки те й роблять, що поглядають на годинник: коли нарешті робочий день скінчиться? А от справжній керівник вміє людей зацікавити в праці, він організовує роботу так, що вона стає для людей не тільки джерелом матеріального добробуту, а й морального задоволення. До речі, у США крім матеріального стимулювання праці велика увага приділяється також моральним стимулам. Медалей, правда, у них немає, але грамоти дають, іноді вивішують фотографії працівників, які відзначилися, влаштовують новорічну ялинку для дітей співробітників, буває, посилають подарунки в день народження дружини.

Водночас американці вважають, що сам по собі моральний стимул мало дає, якщо поряд з цим немає відповідного матеріального заохочення.

Друга якість - впевненість у собі. Це віра начальника у свої сили, в те, що він здатний виконати покладені на нього обов'язки. Життя показує, що підлеглі неохоче йдуть за начальниками, які самі не вірять в себе.

Третя якість - суворість і вимогливість. Ми іноді думаємо, що підлеглі завжди люблять лише добрих начальників. Що ж, доброта - позитивна риса, і,звичайно, гарно, коли начальник - добра людина. Але він повинен вміти поєднувати доброту з певною суворістю. Це тісно пов'язано з проблемою дисципліни праці. Я вважаю, що немає більшого зла в нашому народному господарстві, як саме відсутність належної дисципліни. Надто багато ще й досі розхлябаності, нехлюйства.

Четверта якість звучить так : завжди критикуй своїх підлеглих позитивно. Що це означає? Неправий той начальник, який, викликавши підлеглого, що завинив, тільки те й робить, що перераховує його помилки. Це нічого не дає, а іноді лише озлоблює підлеглого. Починати можна, звичайно, з критики, але закінчувати слід обов'язково позитивною вказівкою: а як саме ти повинен робити, що замість цього? Ось така критика досягає мети.

З цим тісно пов'язана п'ята якість - уміння заохочувати й карати. Є тут і одне загальне правило: привселюдна критика - це найвища міра покарання. Вважається, що значно ефективнішою є критика наодинці. А от коли вже не допомагає - один раз, вдруге і втретє, тоді критику треба виносити на колектив.

Наступна, шоста якість - уміння начальника цінувати час своїх підлеглих. Однією з ознак високої культури керівника є його приймальня. Наприклад, у США ви не знайдете приймальні великого начальника (директора заводу, головного інженера) або навіть лікаря чи адвоката, у якій би юрмилися люди. Такого там не буває. Приймання завжди ведеться за розкладом. З іншого боку, жоден американський начальник не буде викликати підлеглого йому керівника якщо знає, що у нього приймальні години. Він упевнений, що той усе одно не прийде.

Соціологічні дослідження свідчать, що директори радгоспів і голови колгоспів 52% свого робочого часу витрачають на виклики у вищестоящі інстанції. Виникає запитання, коли ж їм керувати своїми радгоспами і чим вище стоїть начальник, тим частіше можна почути скарги: як важко буває працювати через незаплановані, безцеремонні виклики "зверху", коли кожний вищестоящий начальник може у будь-який момент зруйнувати ваш робочий розклад.

Сьома якість звучить досить просто, та говорити про неї, вважаємо варто, бо часто від неї багато залежить: ввічливе, доброзичливе ставлення начальника до своїх підлеглих

Якщо ж керівник - людина культурна, ввічлива, що доброзичливо ставиться до своїх підлеглих і навіть для зауважень знаходить відповідну культурну форму, то і в колективі панує атмосфера високої культури, взаємної доброзичливості, добрий морально - психологічний клімат.

Восьма якість - це вміння говорити і мовчати. Соціологічні дослідження показують, що в наш час приблизно 70% свого робочого часу начальники говорять. і лише 30% - пишуть, читають, виконують іншу роботу. і тому не дивно, що за рубежем уже давно при підготовці людей до управлінської праці почали запроваджувати - іноді обов'язкові, іноді факультативні - курси з уміння говорити. Його просто вчать як по - діловому, дохідливо і швидко віддавати розпорядження, вмінню чітко висловлювати свої думки.

А що означає вміння мовчати? Це означає, що жоден хороший керівник не повинен користуватися правом своєї посади, і, як кажуть, затикати рота своєму підлеглому. і саме з цього починається потім всілякі доноси, анонімки. Не дають прямо сказати - і спонукають до брудних методів. Тож завжди дайте людині висловитися, і ви уникнете непотрібних нервувань і скандалів.

Наступна, дев'ята якість в Америці дуже високо цінується _ почуття гумору, вміння посміятися, оцінити якийсь дотепний жарт - іноді навіть над самим собою. А начальник, який не вміє пожартувати і посміятися, укорочує не тільки своє життя, він значно ускладнює роботу своїх підлеглих.

І остання, десята якість хорошого начальника звучить так: цікався, вивчай своїх підлеглих."

Врешті - решт Терещенко підкреслює, що перелічені вище якості не вичерпують усієї проблеми, але вони є основними і забезпечують високий рівень культури й ефективності управління, дають величезну віддачу.

Розділ 4. Методологічні аспекти стилів керівництва

Тема дослідження : Визначення ефективного стилю керівництва та його вплив на ефективність трудової діяльності.

Стиль керівництва є характеристикою якості діяльності керівника і керівного органу їх здатності забезпечити ефективну управлінську діяльність, а також створювати ї утворювати в колективі особливу атмосферу, що диктує певні норми поведінки і взаємовідносин. В стилі поведінки виділяють два компоненти : способи, за допомогою яких здійснюється вплив на підлеглих і взаємовідносини з ними, а також з колегами та вищими керівниками. Вдало вибраний стиль керівництва і метод управління дають можливість уникати проблем та конфліктів між керівниками та їх підлеглими.

Мета конкретно-соціологічного дослідження:

визначити якості керівника та виявити ефективний стиль упрваління колективом.

Завдання дослідження безпосередньо випливають із поставленої мети

- слід визначити головні риси якими повинен володіти керівник. Риси які вибрали керівники порівняти з рисами які зробили підлеглі та на підставі цього порівняння зробити характеристику

- з'ясувати вимоги керівників до підлеглих

- визначити причини які впливають на ефективність трудової діяльності.

Об'єктом даного дослідження виступає реально-діючий трудовий колектив та його керівники. Оскільки метою дослідження - визначення ефективного стилю в цілому тому об'єктом цього дослідження буде виступати:

- управлінський апарат підприємства

- трудовий колектив

Об'єктам дослідження відповідають такі соціально-демографічні характеристики:

1. чоловіча та жіноча стать

2. освіта

3. досвід роботи на керівній посаді (для керівників)

4. рівень кваліфікації (для підлеглих)

Предмет дослідження та сторона об'єкта, яку планується безпосередньо вивчати, У даному випадку предметом дослідження виступає стиль керівника та стиль управління.

Стиль управління - це гнучка поведінка керівника щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється в способах виконання управлінських робіт підпорядкованим керівнику управлінським апаратом.

Інакше кажучи, стиль управління - більш широке поняття, яке характеризує не тільки стиль роботи керівника, а й стиль роботи всього апарату управління.

Стиль керівника - це сукупність типових і відносно стабільних прийомів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного використання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед господарською системою.

Розрахунок і обґрунтування вибірки.

Для проведення дослідження на визначення ефективного стилю керівництва слід використати ймовірнісну вибірку. Зазначимо, що при цьому дослідженні, інтерв'юер буде вивчати думку управлінського персоналу та трудового колективу. Буде доцільно застосувати принцип механічної вибірки. Маючи штатний список управлінського колективу та підлеглих, через рівний інтервал вибирають однакову кількість респодентів. Крок відбору (К) розраховують за формулою:

К=N/n

де N- (генеральна сукупність, за підрахунком на даному підприємстві налічується 40 чоловік управлінського персоналу)

n - величина вибіркової сукупності (20 чоловік)

Крок відбору вирахувавши за формулою становить 2. Це означає, що респодентом буде кожний другий. За генеральною сукупністю на підприємстві налічується 68% чоловіків і 32% жінок. За квотою "вік" виділяють такі групи від 21-30 (4%); 31-40 (26%); ;41-50 (50%); 51-60 (20%);

Метод дослідження.

Вважаю, що доцільно використати при такому дослідженні метод анкетного опитування. Саме в анкеті ми можемо сформулювати питання які допоможуть нам визначити ефективний стиль керівництва. Щоб отримати якісну інформацію, за допомогою якої ми зможемо зробити певні висновки, питання мають бути чіткими, зрозумілими та змістовними.

4.1 Результати дослідження

Аналіз пробного опитування керівників

За результатами дослідження, на запитання, чи згідні Ви з думкою про те, що керівник повинен бути лідером 50% вважають, що керівник обов'язково повинен бути лідером у своєму колективі. Цей феномен лідерства ґрунтується на авторитеті керівника, 30% частково згідні; 20% вважають, що це залежить від обставин. Наступне завдання спрямоване на те щоб кожний керівник відмітив на шкалі стиль керівництва, який є найбільш сприятливим для продуктивної праці. Незважаючи на різний досвід роботи на керівній посаді керівники переважною більшістю відмітили:

Ліберально - демократичний стиль (50%)

Ліберальний стиль (20%)

Демократичний стиль (20%)

Авторитарний стиль (10%)

Порівнюючи дані з паралельним дослідженням, де респодентом виступає трудовий колектив за ліберальний стиль (10%) ;демократичний (50%); ліберально - демократичний (30%); автократичний (10%).

Наступне запитання дало змогу визначити як керівники ставляться до пропозицій підлеглих з них 60% враховують думку колективу; 15% приймають рішення самі; 25% рішення приймає колектив. На це ж запитання 50% підлеглих вважають, що керівники враховують їхню думку; 30% важко відповісти, 20% частково враховують. Такі дані свідчать про те що колектив є згуртованим, більшість рішень приймають разом з керівником, що позитивно впливає на продуктивність праці. Щоб скласти характеристику ефективного керівника необхідно визначити риси якими повинен володіти керівник.

Відповіді керівників:

Наступне запитання характеризувало рівень спілкування при вирішенні виробничих проблем. Виявилось, що такий організаторський захід як збір проводиться у разі необхідності - так відповіло 80%; 10% не проводять; 10% керівників проводять у разі необхідності.6 і 7 запитання визначають вимоги до підлеглих.50% керівників прагнуть щоб поряд з ними працювали працівники з власною думкою,проявляли ініціативу. 40% прагнуть щоб поряд працювали виконавці, які б розуміли їх з півслова; 10% -

у всьому віддані їм люди; Керівники виділили такі три головних риси якими повинен володіти їх підлеглий:

1. відповідальність (50%)

2. ініціативність (40%)

3. наполегливість (10%)

Для того щоб продуктивно працювати керівник повинен:

1.створити невимушену, комфортну атмосферу (так відповіло 50% управлінців);

2. не надто втручатись у роботу підлеглих, надаючи їм можливість проявити ініціативу (30%)

3. чітко розмежовувати повноваження і обов'язки між працівниками (20%)

При відповіді на це ж запитання підлеглі виділили такі вимоги:

1. керівник не втручався у роботу підлеглих, надаючи можливість проявити ініціативу

Виділився ще один фактор, який може негативно впливати на продуктивність - стосунки в колективі. 90% майже всі управлінці виділили вплив цього фактору, лише 10% відмітили важко відповісти;У якій формі Ви найчастіше даєте вказівки підлеглим - запитання яке може визначити, який

стиль керівництва обрали керівники цього підприємства

керівники підлеглі

У вигляді пропозицій (40%) пропозицій (35%)

У формі наказів (30%) порад (25%)

У вигляді прохань (15%) наказів (20%)

У вигляді порад (10%) важко відповісти (20%)

Важко відповісти (5%)

Порівнюючи ці результати можна стверджувати, що на підприємстві переважає ліберально - демократичний стиль керівництва.