Інвестиційний менеджмент

План

1. Завдання і функції інвестиційного менеджменту

2. Бізнес-план інвестиційного проекту, його сутність та характеристика

3. Розрахункові задачі

Задача № 1

Задача № 2

Список використаної літератури

1. Завдання і функції інвестиційного менеджменту

Інвестиційний менеджмент -- це процес управління всіма аспектами інвестиційної діяльності суб'єкта підприємництва. Основна мета інвестиційного менеджменту -- забезпечити найефективнішу реалізацію інвестиційної стратегії суб'єктів підприємницької діяльності. Для цього необхідно розв'язати такі основні завдання:

* забезпечити високий темп економічного розвитку суб'єктів підприємництва шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності, розширення її обсягів, а також шляхом галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності;

* максимізувати прибуток від інвестиційної діяльності, оскільки одержання прибутку -- основна мета суб'єктів підприємництва;

* мінімізувати інвестиційні ризики, бо за несприятливих умов вони можуть призвести до втрати не тільки прибутків, а й частини інвестиційного капіталу;

* забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб'єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм. Оскільки інвестиційна діяльність пов'язана із вкладанням значних фінансових ресурсів, як правило, на тривалий період, то це може призвести до зниження платоспроможності інвестора, несвоєчасної сплати поточних рахунків і платіжних зобов'язань перед контрагентами, державним бюджетом тощо. Тому під час формування джерел фінансових ресурсів слід прогнозувати вплив інвестиційної діяльності на фінансову діяльність суб'єкта та його платоспроможність;

* визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм. Останні необхідно реалізувати якнайшвидше, оскільки це сприятиме прискоренню економічного розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у вигляді прибутку від інвестицій та амортизаційних відрахувань, скороченню термінів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов'язаних з несприятливими змінами кон'юнктури інвестиційного клімату.

Пріоритетним завданням є забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства за умови його достатньої фінансової стабільності, а не максимізація прибутку, як вважають окремі автори публікацій на цю тему.

Розглянуті завдання визначають такі основні функції інвестиційного менеджменту:

* дослідження зовнішнього інвестиційного середовища та прогнозування кон'юнктури інвестиційної діяльності;

* розробка стратегічних напрямів інвестиційної діяльності суб'єкта підприємництва;

* розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів суб'єкта інвестиційної діяльності;

* пошук і оцінювання інвестиційної корисності реальних проектів і вибір з них найефективніших;

* оцінювання інвестиційних якостей фінансових інструментів і вибір з них найефективніших;

* формування та оцінювання інвестиційного портфеля за критеріями доходності, ризику та ліквідності;

* поточне планування та оперативне управління реалізацією окремих програм і проектів;

* організація моніторингу інвестиційних програм і проектів;

* підготовка рішень про своєчасну відмову від неефективних проектів (продаж окремих фінансових інструментів).

Поточний стан економіки визначається діяльністю господарюючих суб'єктів, майбутній -- обсягами інвестицій у виробництво.

У процесі виготовлення продукції та надання послуг зношуються основні фонди підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відновлення нагромаджується амортизаційний фонд. Обсяг амортизаційних фондів підприємств, нарахований за певний період часу, визначає обсяг коштів, необхідних для простого відновлення зношених основних фондів. Основні фонди підприємств відновлюються у процесі інвестиційної діяльності. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизаційного фонду, відбувається просте відновлення.

Розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на фонд споживання та фонд нагромадження є важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того, яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази нових виробництв товарів та послуг, залежать майбутні обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду нагромадження -- важливий напрям інвестиційної діяльності.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та іншої діяльності, внаслідок чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

* кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

* рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

* майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та інтелектуальних цінностей;

* права користування землею, водою, природними ресурсами;

* сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та послуг, але не запатентованих (ноу-хау).

Існує багато визначень інвестиційної діяльності. Загалом можна вважати, що інвестиційна діяльність -- це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримати прибуток.

Інвестор -- це суб'єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення та вкладає власні, позичені й залучені кошти в об'єкти інвестування.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав.

Об'єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

Комплекс підприємств і установ, продукція чи послуги яких сприяють реалізації інвестиційної діяльності, становить інвестиційний комплекс країни. До нього належать:

* підприємства будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування;

* проектні організації та установи;

* фінансові посередники -- інвестиційні банки, компанії, фонди;

* органи державного управління, що регулюють функціонування суб'єктів інвестиційної діяльності;

* інфраструктура фондового ринку.

Як зазначалося, національний дохід країни поділяється на фонд споживання та фонд нагромадження. Останній є узагальненим річним обсягом капіталовкладень усіх підприємств. Частка його може становити 20-30 % національного доходу. Останніми роками в Україні на частку державних коштів припадає лише п'ята частка капітальних вкладень, і можливе подальше її зниження.

За формами відтворення прямі інвестиції (капітальні вкладення) поділяють на такі види:

* у нове будівництво -- створення нових підприємств (виробництв) на нових місцях за новими проектами;

* на розширення виробництва -- уведення в дію нових основних фондів, подібних до діючих, для екстенсивного збільшення обсягів виробництва на діючих об'єктах;

* на реконструкцію -- обладнання діючих виробництв новою технологією та технікою за новими комплексними проектами;

* на технічне переустаткування -- підвищення технічного рівня виробництва за рахунок заміни старого обладнання на нове, продуктивніше.

За складом і характером витрат прямих інвестицій можна визначити їх технологічну структуру:

* будівельні роботи;

* монтажні роботи;

* машини та обладнання;

* проектні роботи.

Період типової реалізації інвестицій поділяють на частини:

* підготовку (проектні роботи, організація фінансування, погодження, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт);

* реалізацію -- створення нового матеріального об'єкта;

* експлуатацію нового виробництва, отримання прибутку, забезпечення окупності інвестицій, подальшу роботу об'єкта.

2. Бізнес-план інвестиційного проекту, його сутність та характеристика

У країнах з розвиненою ринковою економікою бізнес-план складається за певними стандартами й правилами і вважається типовим документом. Розробка й виклад бізнес-плану підпорядковані певній логічній структурі, яка в більшості країн має уніфікований характер. У зарубіжній і вітчизняній літературі, у нормативних документах рекомендується загальноприйнята структура бізнес-плану, яку показано на рис. 1.

Рис. 1. Структура бізнес-плану інвестиційного проекту

Водночас загальна схема й порядок викладу бізнес-планів можуть різнитися залежно від характеру інвестиційного проекту. Так, для великих інвестиційних проектів, які потребують значних капітальних затрат або ж розраховані на тривалий період, а також пов'язані з випуском і впровадженням на ринок нових видів продукції, товарів, послуг, має бути розроблений повний варіант бізнес-плану. Він передбачає врахування й деталізацію всіх напрямків майбутньої діяльності, аналіз можливих ризиків і шляхів їх уникнення. Окремі висновки, пропозиції підтверджуються необхідними розрахунками, графіками, таблицями.

Для невеликих інвестиційних проектів (наприклад, для обґрунтування одержання позик) допускається скорочений варіант бізнес-плану, який накреслює загальні цілі та шляхи їх досягнення.

Крім того, порядок заповнення бізнес-планів залежить від багатьох інших факторів, питань, особливостей.

Зазвичай бізнес-план інвестиційного проекту містить такі дані:

1. Характеристика підприємства-інвестора: назва підприємства, його юридична адреса, форма власності, перелік засновників.

2. Характеристика об'єкта інвестування: спеціалізація, загальні обсяги виробництва, характеристика земельної ділянки тощо.

3. Характеристика продукції: опис продукції, якісні показники, умови випуску продукції.

4. Аналіз ринку: умови транспортування, реалізації й ринок збуту; основні споживачі продукції, конкуренти, рівень цін на продукцію.

5 .План виробничої діяльності об'єкта інвестування: опис виробничого процесу; прогнозовані річні обсяги випуску продукції та продажу; основні фактори, що забезпечують виробничу діяльність; наявність сировини, матеріалів, основні постачальники; наявність енергетичних ресурсів; характеристика технологій; характеристика машин та устаткування; структура виробничих кадрів.

6. Управління реалізацією інвестиційного проекту: організаційно-правовий статус інвестора; якісний склад кадрів; характеристика підрядника; регулювання відносин між замовником і підрядником; терміни будівництва та введення в дію.

7. Охорона навколишнього середовища: природоохоронні проблеми; шляхи розв'язання зазначених проблем.

8. Оцінювання ризиків та форми їх страхування: основні види ризиків; . оцінювання ризиків і форми їх страхування в період будівництва; оцінювання ризиків і форми їх страхування в період експлуатації; можливості "виходу" з програми на окремих стадіях реалізації інвестиційного проекту.

9. Фінансовий план: графік потоку інвестицій; план доходів і витрат під час експлуатації; поріг беззбитковості інвестиційного проекту; забезпечення ефективності інвестиційного проекту та строки його окупності.

10. Стратегія фінансування інвестиційного проекту: загальна потреба у фінансових ресурсах; джерела фінансування інвестицій; форми фінансування інвестицій.

3. Розрахункові задачі

Задача № 1

Підприємець бажає покласти 5500 грн. на депозит і сподівається отримати через 2 роки 13427,7 грн. Визначити значення ставки складного відсотка, за умовою, що нарахування здійснюється 2 рази на рік.

Розв`язок

S = P(1 + i)ⁿ

13427.7 = 5500(1 + i/2)⁴

(1+ i/2)⁴ = 13427.7/5500

1 + i/2 = 13427.7/5500

1 + i/2 = 1.25

i/2 = 1.25 - 1

i = 0.50

Отже, відсоткова ставка становить 0,5 * 100 = 50 % річних.

Задача № 2

Інвестор поклавши кошти в комерційний банк на 3 роки під 40 % річних бажає отримати 6000 грн. Визначити розмір початкового вкладу та суму прибутку, отриманого від даної фінансової операції.

Розв'язок

Формула простого відсотка:

S = P(1 + n + i)

1)6000 = Р(1 + 3 * 0,4) = 0,22 Р

2) Р = 6000 / 2,2 = 2727,28 (грн.) - сума первинного внеску.

3) 6000 - 2727,28 = 3272,72 (грн.) - сума отриманого прибутку

Список використаної літератури

1. Шевчук, Рогожин “Основи інвестиційної діяльності” Київ видавництво “ Генеза” 1997

Пересада “Інвестиційний процес в Україні” Київ “Лібра” 1998

Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність:Методичний посібник. - К.: МАУП, 1998.

Амоща А.И.. Инвестиционная деятельность в регионе. Донецк. 1998.