Для України, як і для інших країн світу, характерним є більш динамічний розвиток інформаційного ринку порівняно з іншими сферами економіки. Але, з урахуванням загального економічного стану, існують і власні реалії.

Як зазначалося у Доповіді про стан інформатизації в Україні, найбільш характерним компонентом ринку засобів інформатизації є ринок персональних комп'ютерів. I на ньому також позначився стан економіки України. В останні роки значно знизилися обсяги продажу ПК у великих продавців i дещо зріс обсяг продажу комплектування. Це свідчить про те, що значна кількість ПК складається невеликими приватними підприємствами чи приватними особами i продається за готівку приватним чи корпоративним споживачам. За деякими оцінками, частка такого «сірого» ринку ПК становить 40--60% від усього обсягу закупівель ПК в Україні i в основному проходить поза системою державної статистики. Тому оцінка ринку ПК сьогодні базується не на достовірних економічних моделях, а лише на соціологічних, iмовiрнiсних та інших моделях [16, с. 22].

У табл. 3.1 наведено обсяги продажу в Україні в 2009 р. персональних комп'ютерів і серверів деяких провідних постачальників.

Таблиця 3.1

Кількість ПК і Pentium-серверів, проданих в Україні в 2009 р.

Серед використовуваних програмних продуктів перше місце посідають редактори текстів (77%), друге -- бухгалтерія (67%), далi -- використання мережі Інтернет (56%) i робота з базами даних (55%).

Однією з найдинамiчніших сфер ринку інформаційних технологій є Інтернет. Відповідно до результатів досліджень у 2009 р. в Україні кількість серверів у мережі Internet становила 6 млн. Обсяги і темпи зростання Web-ресурсів мережі Internet вражаючі .

На 1 січня 2009 р. обсяг виконаних робіт і послуг в обчислювальних центрах проти 2008 р. збільшився майже у 1,7 раза (у порівнянних цінах) i становив 50,3 млн. грн. Переважна частка цього обсягу -- роботи з автоматизованої обробки інформації та з розроблення програмних засобів (відповідно 62 та 16% загального обсягу виконаних робіт), при цьому частка робіт на ПК продовжує зростати.

Дані Держкомстату говорять про практичне припинення виробництва ПК, а також обчислювальних i керуючих комплексів на державних підприємствах.

Аналіз динаміки експорту - імпорту комп'ютерних послуг показав, що порівняно з 2008 р. у 2009 р. на 15% (з 5118,88 тис. до 4336,58 тис. дол. США) зменшився експорт послуг, а імпорт збільшився на 283% (з 4990,32 тис. до 19 133,26 тис. дол. США), внаслідок чого сальдо не тільки різко зменшилося, а й стало від'ємним (з 128,56 до - 14 769,68). Зазначимо, що ці цифри не відповідають реальним обсягам комп'ютерних послуг, оскільки частина їх перебуває у «тiнi». За даними Держкомстату, витрати на придбання програмних засобів за рік зросли у 1,4 раза [32].

Стосовно ринку програмних засобів слід зазначити, що, за орієнтовними даними, сьогодні тут працюють близько 300 фірм, 70% з яких знаходиться у м. Києві. При цьому безпосередньо комерційним розробленням програм займається менше третини їх, решта -- дистрибуцією та системною інтеграцією. Розробки здійснюються лише в галузі прикладного програмного забезпечення. Основна частка припадає на системи бухгалтерського обліку, офісного діловодства, банківські системи, так звані Інтернет - продукти. Решта категорій ПЗ представлена недостатньо або не представлена взагалі. Значний обсяг вітчизняного ринку програмних засобів становлять рiзноманiтнi iнформацiйно - пошукові системи, а також комерційні, юридичні та iншi бази даних.

Інформаційний ринок неможливий без демонстрування нових технологій і продуктів. Його динамічний розвиток і постійне оновлення підтверджується великою кількістю різноманітних виставок, конференцій, презентацій. Кількість виставок в Україні та за її межами зростає, зростає й кількість фірм, що беруть у них участь. Виставки проходять не лише у Києві, а й у регіонах. Це є підтвердженням зростання та динамічного розвитку українського інформаційного ринку.

На українському інформаційному ринку спостерігаються такі основні тенденції, розвиток яких визначає його стан на майбутнє:

- основну масу персональних комп'ютерів, що купуються, становлять машини нового покоління. Їх купують фінансово спроможні організації, у тому числі й державні;

- раніше придбані моделі комп'ютерів у великих містах передаються на безкоштовній або частково компенсаційній основі в регіональні філіали підприємств і фірм або їх працівникам для особистого користування, у середні та інші навчальні заклади;

- активно розвивається індустрія модернізації IBM-сумісних комп'ютерів нарівні з придбанням нових комп'ютерів;

- набуває розвитку українська база виробництва комп'ютерів через активний розвиток фірм, що збирають комп'ютери в Україні з імпортного комплектування;

- інтенсивно розвивається індустрія програмного забезпечення (ПЗ) для локальних і глобальних мереж, систем забезпечення віддаленого доступу та електронної пошти;

- спостерігається зміщення ринку у бік індивідуальних розробок інформаційних технологій і систем на замовлення;

- відбувається активне залучення нових груп користувачів ЕОМ, які не мають базової освіти і навичок роботи і використовують комп'ютер удома, тобто розвивається споживчий сегмент ринку. На думку експертів, частка домашніх комп'ютерів зросте і складатиме від 40 до 70% від загального обсягу парку (залежно від підвищення рівня життя населення);

- швидкими темпами зростає сектор ринку, пов'язаний з наданням різних мережевих послуг, у тому числі Інтернет - послуг;

- надзвичайно поширеними є процеси нелегального копіювання і використання програм та інших інформаційних продуктів, не зважаючи на правові та організаційні заходи, що вживаються державою.

3.3 Основні шляхи покращення функціонування інформаційного ринку України

Слабкість основних суб'єктів українського інформаційного ринку (зокрема, якщо розглядати його як український сегмент міжнародного ринку інформації) призводить до активного входження в цей ринок зарубіжних учасників зі значно сильнішою матеріально-технічною базою, технологічними і фінансовими можливостями, своєю ідеологією впливу на суспільні процеси. Ідеологічна складова зарубіжного впливу позначається не лише на внутрішніх структурах українського ринку, а й на механізмах розвитку нашого суспільства в цілому, створенні в ньому комфортних умов для просування всіх видів власних товарів і забезпечення вигідних умов їх реалізації [28, с. 220]. Входженню України в міжнародний інформаційний простір, підвищенню ефективності функціонування її інформаційного ринку мають сприяти заходи, спрямовані на недопущення завдання шкоди її національним інформаційним ресурсам, навмисного їх спотворення і знищення у процесі використання, проти спроб створення негативного іміджу нашої держави, замовчування її потенціалу в міжнародному співробітництві, використання різноманітних форм протидії формуванню повноцінного інформаційно-аналітичного сегмента у глобальному інформаційному просторі.

Розвиток інформатизації усіх сфер суспільного життя може спричинити те, що певні суб'єкти внутрішнього інформаційного ринку, маючи корисливу чи якусь іншу мету, здійснюватимуть виробництво, опрацювання, зберігання і поширення інформації, яка завдаватиме шкоди особі, суспільству, державі. Тому становлення українського ринку інформаційних послуг має пов'язуватися з розробленням необхідних заходів, спрямованих на створення інформаційної безпеки нашого суспільства. Це повинно нейтралізувати можливі загрози існуванню і розвитку України, забезпечувати захист її економічного і політичного суверенітету, власної соціокультурної ідентичності. При цьому важливо, розвиваючи демократичні процеси, дотримуватися балансу між відкритістю інформації і суспільно необхідними обмеженнями її поширення.

Забезпеченню загальнодержавної системи інформаційної безпеки має сприяти насамперед відповідна нормативно-правова база, у якій повинен бути визначеним порядок поширення та використання інформаційної продукції іноземного виробництва на території України, регламентовано питання закупівлі зарубіжних програмно-технічних і телекомунікаційних засобів. При цьому система нормативних актів має передбачити безпечне використання таких засобів у стратегічно важливих галузях, на об'єктах державного і суспільного значення. Обстоювання національних інтересів України потребує також організації постійного моніторингу, прогнозування зовнішніх і внутрішніх загроз її інформаційній безпеці, вироблення наукової стратегії її входження у глобальний простір, інтеграції у міжнародні телекомунікаційні мережі, освоєння міжнародних стандартів інформаційного обміну і захисту інформації.

Поряд зі збереженням і високоефективним використанням наявних інформаційних ресурсів активізації на інформаційному ринку існує потреба у постійному, прискореному збагаченні наявних у базах інформаційних масивів.

Активна участь в інформаційному ринку неможлива без невпинного збагачення базових ресурсів інформації. Серед них вирізняється система загальносуспільних інформаційних баз - бібліотечних закладів. На нинішньому етапі розвитку інформатизації в Україні ці інформаційні бази слабо включені в систему циркуляції інформації внаслідок зберігання основної маси інформаційних ресурсів на складних у використанні до електронних носіях. Тому вони малодоступні у застосуванні як засоби комп'ютерних технологій управління інформацією, основних інформаційних технологій на сучасному етапі суспільного розвитку [26, с. 34].

Стрімке зростання ефективності бібліотечних інформаційних баз може бути досягнуте на основі розвитку кооперативних зв'язків між бібліотеками за допомогою електронних ліній зв'язку. Цим самим досягаються спеціалізація комплектування бібліотечних закладів, доступ до будь-яких масивів інформації, сумірних із загальним обсягом всієї інформації у бібліотечних закладах України, забезпечення глибинного, вузько тематичного інформаційного пошуку.

Ефективності обігу інформації у суспільстві сприятиме також розвиток засобів комп'ютерної лінгвістики, автоматизованого формування універсальних і проблемно-орієнтованих словників. У зв'язку з цим виникає потреба у широкому утвердженні у зазначеній системі як внутрішнього, так і зовнішнього інформаційного обміну в сфері комп'ютерних ресурсів українською мовою водночас з уже широко застосовуваними іншими.

Висновок

Інформація як товар - будь-яка інформаційна продукція, інформаційні послуги, інформаційні роботи, права інтелектуальної власності на інформацію та інші не майнові права на інформацію, призначені для продажу.

Середовище, в якому створюється інформація, дуже відрізняється від індустріального, яке будується на матеріальних ресурсах. Інформація функціонує в різних формах - від потоків даних, що мають короткострокове значення, до даних довгострокових, накопичених за роки досліджень, які зберігаються в бібліотеках, архівах, у пам'яті комп'ютерів або фахівців.

Процес створення інформаційної продукції відноситься до стадії створення інтелектуального продуту, і чим більше вкладається знань інформаційних працівників, аналітиків, тим більш організованою, дорожчою і вагомішою стає інформаційна продукція.

Український інформаційний ринок пройшов декілька етапів формування та має свої особливості на сучасному етапі. По-перше, формування українського ринку інформаційних послуг перебуває на початковій стадії і характеризується низьким рівнем структурованості, передусім спеціалізації послуг і розподілу сфер діяльності. Розвиток інформаційного ринку за традицією йде від центру до регіонів -- більшість структур інформаційного бізнесу зосереджено в столиці.

По-друге, держава поки що відіграє на українському інформаційному ринку пасивну роль. Вона практично не регулює інформаційний ринок -- ні організаційно, ні економічно. Отже, досягти стабільності національного ринку за умови пріоритетного становища на ньому вітчизняного виробника поки що не вдається. Слабкість правового регулювання інформаційного ринку накладає серйозні обмеження на його розвиток.

По-третє, держава на ринку виступає і як основний замовник, і як основний споживач. Більшість українських підприємців нічого не знають про те, що може запропонувати їм ринок інформації. Сектор домашнього споживання інформаційних продуктів і послуг розвинено недостатньо.

Беручи до уваги потенціал України, в близькій перспективі можна очікувати створення в країні ринку інформаційних продуктів і послуг, аналогічного за значущістю та прибутковістю відповідним ринкам країн Європи.

Загалом можна говорити про досить стійкі тенденції і перспективи розвитку українського інформаційного ринку, однак реалізація цих тенденцій визначатиметься активною політикою державного регулювання. Інвестиційна, митна і податкова політика держави можуть значною мірою стимулювати розвиток українського ринку засобів обчислювальної техніки (ЗОТ) і ПЗ. Зниження митних тарифів на зарубіжне комплектування та збільшення тарифів на готові зарубіжні вироби ЗОТ дадуть змогу стимулювати вітчизняних виробників.

Важливим чинником розвитку інформаційного ринку в Україні є також удосконалення комунікаційного середовища інформаційної сфери держави і суспільства. Зокрема, актуальним є збалансований розвиток телекомунікаційних систем, комп'ютерної телефонії, інформаційно-телекомунікаційних технологій для впровадження дистанційних форм співробітництва з користувачами.

Насичення вітчизняного інформаційного ринку новою інформацією пов'язане з розвитком комунікацій і технологій співробітництва в межах міжнародних проектів, що охоплюють євразійські інформаційні структури і загалом глобальний інформаційний простір. Дедалі більшої актуальності набуває інтелектуалізація українських пошукових систем і засобів навігації в Інтернеті, а також приведення стандартів, що діють в Україні (термінологічних, форматних та інших), у відповідність з нормативними документами Міжнародної організації зі стандартизації та Міжнародної електротехнічної комісії.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про інформацію» від від 23.06.2005,. № 2707-IV / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006. -- № 48. Ст. 650.

2. Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 2006. -- 277 с.

3. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. -- М.: Финансы и статистика, 2007. -- 240 с.

4. Єдинак В.С. Розвиток інформаційних технологій в Україні.//Наукові доробки молоді - вирішенню проблем європейської інтеграції: збірник наукових стате. В 2 т. Т. 1- Харків: Континент, 2008.- С. 289-290.

5. Зурковски П. Информационный бизнес: взгляд изнутри // Международная экономика и международные отношения. 2007. -- № 8, С. 96--104.

6. Казанцева К. В. Научная организация информационной деятельности. М.: Наука, 2005. -- 224 с.

7. Какорін М.О. Інформаційні технології як фактор інновацій у глобальній фінансовій системі.// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - №5- 2008.- С. 106-109.

8. Карминский А. М., Нестеров П. В. Информатизация бизнеса. -- М.: Финансы и статистика, 2007. -- 415 с.

9. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. -- М.: ГУ ВШЭ, 2008. -- 608 с.

10. Коломієць Г. С., Маньковський А. Л. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка кадрів. -- К.: Либідь, 2006. -- 176 с.

11. Корюшкова А. А. Информационный рынок: продукция, услуги, цены и ценообразование. -- М.: Коринф, 2002. -- 108 с.

12. Лазарева А. Г. Маркетинг информационных продуктов в США. -- М.: Дело, 2007. -- 176 с.

13. Майоров С. И. Информационный бизнес: коммерческое распространение и маркетинг. -- М.: Финансы и статистика, 2003. -- 128 с.

14. Мелюхин И. С. Рынок электронных информационных продуктов и услуг : состояние и тенденции развития // НТИ. -- Серия 1. -- ВИНИТИ. -- 2009. -- № 2. -- С. 8--17.

15. Мескон М. Х. и др. Основы менеджмента: Пер. с англ. / Мескон Майкл, Альберт Майкл, Хедоури Франклин; Под ред. Л. И. Евенко. -- М.: Дело, 2002. -- 704 с.

16. Молчанова О. П., Родионов И. И., Торжевский А. П. Анализ рынка информационных средств // НТИ. -- Серия 1. ВИНИТИ. 2008, -- № 9. С 8--19.

17. Писаревский М. Компьютерный рынок Украины. Итоги 2009 года / Computerworld Россия, № 30. -- 2010.

18. Поппель Г, Голдстайн Б. Информационная технология -- миллионные прибыли. Пер. с англ. / Под ред. В .В. Симаков. -- М.: Экономика, 2000. -- 238 с.

19. Родионов И. И. Основные характеристики рынка информационных услуг развитых капиталистических стран. -- М. -- МЦНТИ, 2009. -- 228 с.

20. Сидоров А. Экономические аспекты информационных технологий // Теория и практика управления. -- 2006. -- № 1. -- С. 86--91.

21. Смирнова Н. В., Шейхетов В. М. Экономический анализ информационного сектора в развитых капиталистических странах // Прикладная информатика. Вып. 2. М.: Финансы и статистика. 2008. -- С. 156--172.

22. Страссман П. А. Информация в век электроники: Пробл. управления.: Пер. с англ. с сокр. М: Экономика, 2007. -- 237 с.

23. Суханов А. П. Информация и прогресс. -- Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 2008. -- 190 с.

24. Тамбовцев В. Л. Пятый рынок: экономические проблемы производства информации. -- М.: Изд-во МГУ, 2007. -- 127 с.

25. Толковый словарь по основам информационной деятельности. -- К.: УкрИНТЭИ, 2005. -- 252 с.

26. Урсул А. Д. Информатизация общества (Введение в социальную информатику): Учебное пособие. -- М.: Акад. обществ. наук при ЦК КПСС, 2000. -- 191 с.

27. Чигасова Н.М. Місце інформаційних технологій у розвитку інформаційного суспільства в Україні.// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - № 9 - 2007. - С. 110-113.

28. Чубукова О.Ю. Про формування національного ринку інформаційних продуктів та послуг / О.Ю.Чубукова // Економіка України. - 2008. - №9. - С.86-88.

29. Шандра В.М. Застосування інформаційних технологій в забезпеченні технологічного оновлення економіки на інноваційній основі.// Актуальні проблеми економіки. - №10 - 2007. - С.220-223.

30. Штрик А. А. Экономика информатизации развитых зарубежных стран. Ч. 1. Структура и характеристики мирового и европейского рынков информационных технологий / Информационные технологии. 2008. -- № 3. -- С. 2--7.

31. Юзвишин И. И. Основы информациологии. Учебник. -- М.: «Высшая школа», 2008. -- 517 с.

32. www.kmu.gov.ua