2

Кафедра «Економіка підприємства»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економічний аналіз»

на тему «Комплексний економічний аналіз результатів господарської діяльності ДКНПП «ОКСАМИТ»

Донецьк 2008

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 54 сторінки, 10 таблиць, 7 джерел.

Об'єкт роботи - економічні результати господарської діяльності ДКНПП «ОКСАМИТ».

Мета курсової роботи - дослідження причинно-наслідкових зв'язків економічних явищ і процесів господарської діяльності.

Методи дослідження - діалектичний метод, метод індукції, системний підхід.

В курсовій роботі за даними підприємства виконаний економічний аналіз основних техніко-економічних показників, фінансових результатів, витрат на виробництво продукції, витрат на оплату праці. Встановлено чинники підвищення ефективності системи управління діяльністю підприємства на основі комплексного аналізу.

АНАЛІЗ, ПРИБУТОК, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, ОСНОВНІ ФОНДИ, РЕАЛІЗАЦІЯ, ВИТРАТИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ОБСЯГ ПОСЛУГ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ, ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ, ТРУДОМІСТКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ.

ЗМІСТ

Вступ

1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

2 Аналіз фінансових результатів діяльності та рентабельності

3 Аналіз собівартості продукції

3.1 Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції

3.2 Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції

3.3 Резерви зниження витрат на виробництво продукції

4 Аналіз використання трудових ресурсів підприємства

4.1 Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами

4.2 Аналіз використання трудового часу

4.3 Аналіз продуктивності праці

4.4 Резерви зростання продуктивності праці

4.5 Аналіз трудомісткості продукції

4.6 Аналіз оплати праці

5 Аналіз використання основних виробничих фондів

5.1 Аналіз технічного рівня розвитку підприємства

5.2 Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства

5.3 Резерви підвищення ефективності використання основних фондів

6. Аналіз використання матеріальних ресурсів підприємства

6.1 Аналіз використання матеріальних ресурсів

6.2 Резерви підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів

7 Аналіз виробництва і реалізації продукції.

7.1 Аналіз обсягу і асортименту продукції

7.2 Резерви зростання обсягу виробництва і реалізації продукції

Висновки

Перелік використаної література

Перелік додатків

Вступ

Економічний аналіз - це спосіб вивчення економічних явищ та процесів, основою якого є розподіл їх на складові частини та вивчення їх в усьому їх різновиді взаємозв'язку та взаємозалежності з метою визначення спільних ознак або різниці між ними.

Економічний аналіз господарської діяльності - це важливий елемент у системі управління виробництвом, дійовий засіб виявлення внутрігосподарських резервів, основа розробки науково обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

Предметом економічного аналізу є причини створення та зміни результатів господарської діяльності та встановлення причинно-наслідкових взаємозв'язків економічних явищ та процесів.

Об'єктом економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності підприємства.

Проведення економічного аналізу діяльності підприємства є дуже корисним, тому що за допомогою економічного аналізу можна:

- дати економічне обґрунтування поточних та перспективних планів;

- проводити контроль за виконанням планів, процесів, управлінських рішень;

- виявити резерви росту ефективності економічно-господарської діяльності;

- розробити заходи щодо реалізації виявлених резервів;

- оцінити результати діяльності підприємства.

Усі об'єкти економічного аналізу знаходять відбиток у системі показників плану обліку, звітності та інших джерелах інформації. Для цієї курсової роботи будуть використовуватися такі джерела інформації як форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошових коштів», форма №4 «Звіт про власний капітал», «Звіт про обсяги реалізованої продукції», «Звіт з праці», «Звіт про використання робочого часу», «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію».

Значну частину в економічному аналізі займає факторний та порівняльний аналіз.

Метою даної курсової роботи є проведення економічного аналізу діяльності «ОКСАМИТ», яке було створено на основі колективної форми власності за участю фізичних осіб. Підприємство є юридичною особою за законодавством України, має самостійний баланс, круглу печать і кутовий штамп з своїм найменуванням, розрахунковий і інші рахунки в банках, у тому числі і в іноземній валюті.

Основним предметом діяльності підприємства є виробництво:

1) тенісіту;

2) продаж промислового кабелю;

3) торгівельно-закупочна і комерційно-посередницька діяльність;

4) оптова і роздрібна торгівля;

5) переробка відходів промисловості для потреб будівництва і повторне використання матеріалів.

6) виготовлення і реалізація покриття для спортивних майданчиків;

В рамках курсової роботи буде проведений аналіз:

- основних техніко-економічних показників;

- використання трудових ресурсів підприємства;

- використання основних виробничих фондів;

- витрат на виробництво продукції;

- використання матеріальних ресурсів підприємства;

- фінансового результату діяльності.

1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Економічний аналіз діяльності підприємства починається з огляду основних економічних показників, які характеризують кінцеві результати роботи підприємства. На основі такого аналізу формується загальна оцінка розвитку підприємства протягом періодів, що розглядаються.

При комплексному огляді загальних результатів господарської діяльності необхідно вирішити наступні задачі:

- оцінка виконання планових показників;

- аналіз динаміки найважливіших економічних показників;

- аналіз результатів господарської діяльності, що впливають на прибутковість підприємства.

Також при комплексному економічному аналізі необхідно, щоб була забезпечена системність, яка полягає в синхронній організації всієї аналітичної роботи, правильному розподілі обов'язків щодо аналізу між різними службами у підвищенні результативності аналізу, створенні системи планомірного пошуку резервів.

Аналіз виконання плану і динаміки показників розвитку підприємства здійснюється за окремими групами взаємопов'язаних показників: обсяг виробництва і реалізації, собівартість продукції (послуг), якість продукції (послуг), прибуток, рентабельність, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Основі техніко-економічні показники, що характеризують роботу підприємства «ОКСАМИТ», приведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. - Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Показники	2006 рік	2007 рік	Абсолютне відхилення	%Відносне відхилення (%)	Темп зміни до попереднього року (%)
1	2	3	4	5	6
1. Вартість майна, тис.грн.	5014,5	6898,1	1883,6	37,6	137,6
2.Обсяг реалізованої продукції, тис. грн. (у діючих цінах)	8436,6	17998,4	9561,8	113,3	213,3
3. Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	5102,5	9159,1	4056,6	79,5	179,5
4. Чистий прибуток, тис. грн.	1911,775	3380,775	1469	76,8	176,8
5. Середньооблікова чисельність працюючих, усього, людин	71	73	2	2,8	102,8
6. Фонд оплати праці, усього, тис. грн.	929,8	1504,3	574,5	61,8	161,8
7. Середньомісячна заробітна плата, грн.	1091	1717	626	57,4	157,4
8. Дебіторська заборгованість, тис. грн.	785,3	822,4	37,1	4,7	104,7
9. Кредиторська заборгованість, тис. грн.	969,6	72,2	-897,4	-92,6	-192,6

Таким чином, на основі аналізу основних техніко-економічних показників діяльності підприємства можна зробити наступні висновки:

1) вартість майна збільшилася на 37,6%;

2) темп росту виробництва продукції - 213,3%;

3) собівартість виробленої продукції зросла на 4056,6 тис. грн. або на 79,5 %;

4) чистий прибуток збільшився і склав 176,8%;

5) середньооблікова чисельність працюючих зросла на 2,8%;

6) фонд оплати праці збільшився на 574,5 тис. грн.;

7) середньомісячна заробітна плата збільшилася на 57%;

8) дебіторська заборгованість збільшилась і становить 104,7%;

9) кредиторська заборгованість зменшилась на 92,6%

2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин. Загальний фінансовий результат роботи підприємства характеризується його дохідністю, яка визначається через абсолютний показник - прибуток та відносний показник - рентабельність.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції (послуг) як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і позабюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі сторони господарювання.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є:

- вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;

- систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;

- визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;

- виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;

- вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.

Використовуючи інформацію «Звіту про фінансові результати», здійснюється порівняльний аналіз та оцінка дохідності виробничо-господарської діяльності підприємства «ОКСАМИТ» за формою, наведеною в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. - Аналіз формування прибутку підприємства.

Показник (у тис. грн.)	2006	2007	Відхилення
			абс.	відн.
1. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)	8436,6	17998,4	9561,8	113,3
2. ПДВ	1406,1	2999,7	1593,6	113,3
3. Акцизний збір	-	-
4. Інші відрахування з реалізації	-	-
5. Чиста виручка від реалізації	7030,5	14998,7	7968,2	113,3
6. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	5102,5	9159,1	4056,6	79,5
7. Валовий дохід (збиток)	1928,0	5839,6	3911,6	202,9
8. Інші операційні доходи	-	-
9. Адміністративні витрати	397,0	544,0	147,0	37,0
10. Витрати на збут та інші операційні витрати	937,6	863,0	-74,6	-8,0
11. Прибуток (збиток) від операційної діяльності	1598,0	4432,6	2834,6	177,4
12. Дохід від участі у капіталі та інші фінансові доходи	569	122	-447,0	-78,6
13. Фінансові та інші витрати	15,9	46,9	31,0	195,0
14. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	2550,9	4507,7	1956,8	76,7
15. Податок на прибуток	637,6	1126,9	489,3	76,7
16. Прибуток (збитки) від звичайної діяльності	1911,8	3380,8	1469,0	76,8
17. Надзвичайний доход (витрати)	-	-	-	-
18. Податок на надзвичайний прибуток	-	-	-	-
19. Чистий прибуток (збиток)	1911,8	3380,8	1469,0	76,8

Можемо зробити такі висновки:

1) Виручка від реалізації послуг зросла більше ніж вдвічі - на 113,3%.

2) Собівартість реалізованих послуг значно збільшилася - на 4056,6 тис. грн. або 79,5%.

3) Валовий дохід збільшився на 202,9%.

4) Прибуток від операційної діяльності збільшився на 2834,6 тис. грн, на що мало вплив збільшення адміністративних витрат на 37% та зменшення витрат на збут та інших операційних витрат на 8%.

5) Прибуток від звичайної діяльності, а також чистий прибуток збільшився на 1469,0 тис. грн. або на 76,8%.

На основі отриманих результатів необхідно виконати факторний аналіз формування прибутку від реалізації в звітному періоді.

Але оскільки підприємство займається виробництвом багатьох видів продукції, кожен з яких має свій рівень ціни та собівартості, оцінити ступінь впливу на прибуток ціни, собівартості і об'єму реалізаціє дуже складно. Тому в цьому випадку доцільніше використовувати наступну факторну модель:

ЧП=ЧВир-Соб-Адм-Зб+Пфд-ПП,

де ЧП - чистий прибуток;

ЧВир - чиста виручка від реалізації послуг;

Соб - собівартість реалізованих послуг;

Адм - адміністративні витрати;

Зб - витрати на збут;

Пфд - прибуток від фінансово-інвестиційної діяльності

ПП - податок на прибуток.

За допомогою способу ланцюгових підстановок зможемо виміряти вплив факторів на прибуток підприємства (0 - 2006 рік, 1 - 2007рік).

ЧП₀= ЧВир₀-Соб₀-Адм₀-Зб₀+Пфд₀-ПП₀=

=7030,5-5102,5-397,0-937,6+533,1-637,6=1911,8 тис. грн.

ЧП₁= ЧВир₁-Соб₁-Адм₁-Зб₁+Пфд₁ -П₁=

=14998,7-9159,1-544,0-863,0+75,1-1126,9=3380,8 тис. грн.

?ЧП=3380,8-1911,8 =1469,0 тис. грн.

?ЧП_ум1= ЧВир₁-Соб₀-Адм₀-Зб₀+Пфд₀-ПП₀=

=14998,7-5102,5-397,0-937,6+533,1-637,6=8457,1 тис. грн.

?ЧП_ум2= ЧВир₁-Соб₁-Адм₀-Зб₀+Пфд₀-Пп₀=

=14998,7-9159,1-397,0-937,6+533,1-637,6=4400,5 тис. грн.

?ЧП_ум3= ЧВир₁-Соб₁-Адм₁-Зб₀+Пфд₀-ПП₀=

=14998,7-9159,1-544-937,6+533,1-637,6=4253,5 тис. грн.

?ЧП_ум4= ЧВир₁-Соб₁-Адм₁-Зб₁+Пфд₀-ПП₀=

=14998,7-9159,1-544-863+533,1-637,6=4328,1 тис. грн.

?ЧП_ум5= ЧВир₁-Соб₁-Адм₁-Зб₁+Пфд₁-ПП₀

=14998,7-9159,1-544-863+75,1-637,6=3870,1 тис. грн.

?ЧВир=?ЧП_ум1- ЧП₀=8457,1-1911,8= 6545,3 тис. грн.

?Соб=?ЧП_ум2-?ЧП_ум1=4400,5-8457,1= -4056,6 тис. грн.

?Адм=?ЧП_ум3-?ЧП_ум2=4253,5-4400,5 = -147тис. грн.

?Зб=?ЧП_ум4-?ЧП_ум3=4328,1-4253,5 = 74,6 тис. грн.

?Пфд=?ЧП_ум5-?ЧП_ум4=3870,1-4328,1= -458 тис.грн.

?ПП= ЧП₁-?ЧП_ум5=3380,8-3870,1 = -489,3 тис. грн.

Перевірка:

?ЧП=?ЧВир+?Соб+?Адм+?Зб+?П=

=6545,3-4056,6 -147+74,6-458-489,3= 1469 тис. грн.

Таким чином, прибуток збільшився на 1469 тис. грн. і на це вплинули такі фактори:

- за рахунок росту чистої виручки від реалізації послуг прибуток збільшився на 6545,3 тис. грн.;

- збільшення собівартості призвело до зменшення прибутку на 4056,6 тис. грн.;

- зростання адміністративних витрат сприяло також зменшенню чистого прибутку на 147 тис. грн.;

- за рахунок зменшення витрат на збут чистий прибуток став більшим на 74,6 тис. грн.

- зменшення прибутку від фінансово-інвестиційної діяльності призвело до зменшення чистого прибутку на 458 тис. грн.

- підвищення податку на прибуток зменшило чистий прибуток на 489,3 тис. грн.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства та більш повно, ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання. Розрахуємо показники рентабельності та проведемо факторний аналіз.

Аналіз рентабельності передбачає визначення та оцінку наступного показника:

Рентабельність продукції:

Rп = (ЧП/С)*100%,

де П - прибуток, тис. грн.;

С - повна собівартість, тис. грн.

Rп(2006) = (1911,8/5102,5)*100 = 37,5%

Rп(2007) = (3380,8/9159,1)*100 = 36,9%

?Rп= 36,9-37,5= -0,6%

?Rп _ум= (3380,8/5102,5)*100 = 66,3%

Зміна рентабельності продукції за рахунок зміни чистого прибутку:

?ЧП= 66,3-37,5= 28,8%

Зміна рентабельності послуг за рахунок зміни їх собівартості:

?С = 36,9-66,3= -29,4%

Перевірка: 28,8-29,4= -0,6%.

Тобто, збільшення собівартості сильніше вплинуло на зменшення рентабельності, а саме на 29,4%, а зміна чистого прибутку вплинула на збільшення рентабельності на 28,8%. Як ми бачимо, розмір рентабельності послуг зменшився на 0,6%, і для його підвищення перш за все необхідно зменшувати собівартість послуг.

З АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Аналіз загальної суми витрат на виробництво

Одним із основних показників, які комплексно характеризують діяльність підприємств, є собівартість продукції, яка істотно впливає на фінансові результати і фінансовий стан підприємства «ОКСАМИТ».

Об'єктами аналізу собівартості продукції виступають такі показники:

1) загальна сума витрат на виробництво продукції;

2) витрати на 1 грн. товарної продукції;

3) собівартість товарної продукції;

4) собівартість окремих видів продукції;

5) окремі елементи витрат і статті калькуляції.

Джерела інформації: форма №2 "Звіт про фінансові результати" та пояснювальна записка до річного звіту.

При аналізі загальної суми витрат застосовується методика горизонтального і вертикального порівняльного аналізу - таблиця 3.1.

Таблиця 3.1 - Витрати на виробництво продукції

Елементи витрат	Сума, тис. грн.	Структура, %
	Попередній рік	Звітний рік	Абсолютне відхилення	Попередній рік	Звітний рік	Відносне відхилення
1. Матеріальні витрати (ВМ)	2504,3	5060	2555,7	60,7	55,3	102,1
2. Витрати на оплату праці (ФОП)	962	1890,2	928,2	22,7	21,2	96,5
3. Відрахування на соціальні заходи (ВСЗ)	336,7	661,57	324,87	7,9	7,4	96,5
4. Амортизація (А)	105,3	258,2	152,9	3,1	2,3	145,2
5. Інші операційні витрати (ЮВ)	620,8	462,1	-158,7	5,5	13,7	-25,6
Разом	4529,1	8332,1	3802,97	100,0	100,0	84,0

Як бачимо з таблиці 3.1, загальна сума затрат у звітному році зросла на 3802,97 тис.грн. (на 84%). Майже всі елементи затрат збільшилися, окрім інших операційних витрат (вони зменшились на 25,6%).

Найбільшу долю у структурі затрат звітного року матеріальні витрати, хоча їх доля і зменшилась з 60,7% до 55,3%. Також зменшилися долі витрат на оплату праці (з 22,7% до 21,2%), відрахувань на соціальні заходи (c 7,9% до 7,4%) та амортизації (з 3,1% до 2,3%). У той же час зросла доля відрахувань на соціальні заходи (з 13,2% до 14,5%), амортизації (з 4,2% до 7,5%) й інших операційних витрат (з 17,6% до 17,9%).

Тепер зробимо факторний аналіз операційних витрат (В) згідно з наступною моделлю:

В = ВМ + ФОП + ВСЗ + А + ІОВ

В₂₀₀₆ = ВМ₂₀₀₆ + ФОП₂₀₀₆ + ВСЗ₂₀₀₆ + А ₂₀₀₆ + ІОВ₂₀₀₆=

= 2504,3+962+336,7+105,3+6220,8 = 4529,1 тис. грн.

В₂₀₀₇ = ВМ₂₀₀₇ + ФОП₂₀₀₇ + ВСЗ ₂₀₀₇ + А₂₀₀₇ + ІОВ₂₀₀₇ =

= 5060+1890,2+661,57+258,2+462,1= 8332,1 тис. грн.

ДВ = В₂₀₀₇ - В ₂₀₀₆ = 8332,1 - 4529,1 = 3803 тис. грн.

В _ум1 = ВМ₂₀₀₇ + ФОП₂₀₀₆ + ВСЗ₂₀₀₆ + А₂₀₀₆ + ІОВ₂₀₀₆ =

= 5060+962+336,7+105,3+6220,8 = 12684,8 тис. грн.

В _ум2 = ВМ₂₀₀₇ + ФОП₂₀₀₇ + ВСЗ₂₀₀₆ + А₂₀₀₆ + ІОВ₂₀₀₆ =

= 5060+1890,2+336,7+105,3+6220,8 = 13613 тис. грн.

В _ум3 = ВМ₂₀₀₇ + ФОП₂₀₀₇ + ВСЗ ₂₀₀₇ + А₂₀₀₆ + ІОВ₂₀₀₆ =

= 5060+1890,2+661,57+105,3+6220,8 = 13937,9 тис. грн.

В _ум4 = ВМ₂₀₀₇ + ФОП₂₀₀₇ + ВСЗ ₂₀₀₇ + А₂₀₀₇ + ІОВ₂₀₀₆ =

= 5060+1890,2+661,57+258,2+6220,8 = 14090,8 тис. грн.

?В_ВМ= В _ум1 - В₂₀₀₆ = 12684,8 - 4529,1 = 8155,7 тис. грн.

ДВ_ФОП= В_ум2 - В _ум1 = 13613 - 12684,8 = 928,2 тис. грн.

ДВ_ВСЗ= В _ум3 - В _ум2 = 13937,9 - 13613 = 324,9 тис. грн.

ДВ_А= В _ум4 - В _ум3 = 14090,8 - 13937,9 = 152,9 тис. грн.

ДВ_ІОВ= В₂₀₀₇ - В _ум4 = 8332,1 - 14090,8 = -5758,7 тис. грн.

Перевірка:

ДВ = ?В_ВМ + ДВ_ФОП + ДВ_ВСЗ + ДВ_А + ДВ_ІОВ=

= 8155,7+928,2+324,9+152,9-5758,7 = 3803 тис.грн.

Таким чином, на зміну операційних витрат вплинули п'ять факторів:

1) у результаті зміни матеріальних затрат операційні витрати зросли на 8155,7 тис. грн (найбільший вплив);

2) збільшення фонду оплати праці призвело до росту операційних витрат на 928,2 тис. грн.;

3) через зміну суми відрахувань на соціальні заходи операційні витрати збільшилися на 324,9 тис. грн.;

4) зміна амортизаційних відрахувань призвела до збільшення операційних витрат на 152,9 тис. грн.;

5) в результаті зменшення інших операційних витрат загальні витрати скоротились на 5758,7 тис. грн.

3.2 Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції

Показник витрат на 1 грн. товарної продукції є важливим узагальнюючим показником собівартості продукції, тому що він наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.

Він розраховується відношенням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості від реалізації.

Розрахунок витрат на 1 грн. товарної продукції у таблиці 3.2.

Таблица 3.2. - Фактичні витрати на 1 грн. товарної продукції

Елементи затрат	Витрати на 1 грн.	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення,%
	2006	2007
1. Матеріальні затрати	0,297	0,281	-0,016	-5,29
2. Витрати на оплату праці	0,114	0,105	-0,009	-7,90
3. Відрахування на соціальні заходи	0,040	0,037	-0,003	-7,90
4. Амортизація	0,012	0,014	0,002	14,94
5. Інші операційні витрати	0,074	0,026	-0,048	-65,11
Разом	0,537	0,463	-0,074	-13,77

На основі даних таблиці 3.2 можна побачити, що витрати на 1 грн. наданих послуг значно змінились порівняно з попереднім роком: вони зменшились на 13,77% і у звітному році склали 0,436 грн. Це означає, що необхідно затратити 42 копійки для надання послуг на 1 грн. Найбільшу вагу в витратах на 1 грн. наданих послуг у звітному періоді мають матеріальні витрати (0,28 грн.).

3.3 Резерви зниження витрат на виробництво продукції

Резервами зниження витрат є збільшення обсягів ревлізації продукції та економія всіх видів ресурсів, які використовуються у процесі діяльності підприємства. Для реалізації цих резервів необхідно знизити трудомісткість послуг і підвищити продуктивність праці.

Зниження трудомісткості прордукції та зростання продуктивності праці можна досягти різними способами: розробка і застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація обладнання скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам тощо. Резерви збільшення виробництва продукції виявляють у процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма оплата праці робітників, прямі матеріальні витрати), сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, унаслідок чого знижується собівартість виробів.

4 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

4.1 Аналіз забезпеченості трудовими ресурсами

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами і раціональне їх використання здійснює значний вплив на обсяг і своєчасність виконання робіт, ефективність використання обладнання, машин, механізмів і, як результат, - на обсяг і своєчасність надходження виручки від реалізації продукції, її собівартість, формування прибутку і рентабельності.

Основними задачами даного розділу аналізу виступають наступні:

вивчення і оцінка забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресурсами в цілому;

визначення і вивчення показників плинності кадрів;

виявлення резервів трудових ресурсів, більш повного і ефективного їх використання.

Джерела інформації для аналізу: Звіт з праці (форма №1-ПВ) та Звіт про використання робочого часу (форма №3-ПВ).

Для характеристики руху робочої сили необхідно розрахувати та проаналізувати динаміку наступних показників:

Коефіцієнт обороту із прийому:

У попередньому році Кпр = 5/71=0,07

У звітному році Кпр = 6/73=0,08

Коефіцієнт обороту з вибуття :



У попередньому році Кв = 3/71=0,04

У звітному році Кв = 4/73=0,05

Коефіцієнт плинності :

У попередньому році Кпл = 2/71=0,03

У звітному році Кпл = 3/73=0,04

Коефіцієнт постійності персоналу:

У попередньому році Кпост = 69/71 = 0,97

У звітному році Кпост = 68/73 = 0,93

Розрахунки представлені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Аналіз руху працюючих

Показники	2006	2007	Абсолютне відхилення
Чисельність працюючих, всього осіб	71	73	2
Коефіцієнт обороту з прийому	0,07	0,08	0,01
Коефіцієнт обороту з вибуття	0,04	0,05	0,01
Коефіцієнт плинності	0,03	0,04	0,01
Коефіцієнт постійності персоналу	0,97	0,93	-0,04

Взагалі, за даними цієї таблиці можна сказати, що у звітному році у складі трудових ресурсів значних змін не відбулося.

4.2 Аналіз використання робочого часу

Повнота використання трудових ресурсів оцінюється кількістю відпрацьованих днів та годин одним працівником і ступенем використання фонду робочого часу. Аналіз проводиться в цілому для підприємства. Детермінована факторна модель фонду робочого часу має такий вигляд:

,

де ФРЧ - фонд робочого часу, людино-годин;

КР - кількість працівників;

Д - кількість робочих днів, які відпрацював один працівник;

Т - тривалість робочого дня.

Початкові дані для аналізу використання трудових ресурсів на підприємстві представлені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Використання трудових ресурсів підприємства

Показники	2006	2007	Відхилення
			абсолютне	відносне,%
Середньорічна чисельність працівників, людин	71	73	2	2,8
Відпрацьовано за рік одним працівником:
Днів	241	250	9	3,7
Годин	1932	2002	70	3,6
Середня тривалість робочого дня, годин	8	8
Фонд робочого часу, тис. людино-годин	137195	146177	8982	6,5

Таким чином, чисельність працівників збільшилась на 2 людини, кількість відпрацьованих днів та годин також збільшилась на 9 днів або 70 годин відповідно. Звичайно, це все призвело до збільшення фонду робочого часу на 8982 людино-години. Більш конкретно, вплив цих факторів можна побачити завдяки факторному аналізу, який буде проведено методом абсолютних різниць.

Фонд робочого часу у попередньому році:

ФРЧ₂₀₀₆ = КП₂₀₀₆ * Д₂₀₀₆ * Т₂₀₀₆ = 71*241*8 = 136888 людино-годин

Фонд робочого часу у звітному році:

ФРЧ₂₀₀₇ = КП₂₀₀₇ * Д₂₀₀₇ * Т₂₀₀₇ = 73*250*8 = 146000 людино-годин

ДФРЧ = ФРЧ₂₀₀₇ - ФРЧ₂₀₀₆ = 146000-136888= 9112 людино-годин

Зміна фонду робочого часу за рахунок росту чисельності робітників:

ДФРЧкп = (КП₂₀₀₇-КП₂₀₀₆)*Д₂₀₀₆*Т₂₀₀₆ = 2*241*8=3856 людино-годин

Зріст фонду робочого часу за рахунок росту відпрацьованих днів в році одним робітником:

ДФРЧд = КП₂₀₀₇*(Д₂₀₀₆-Д₂₀₀₆)* Т₂₀₀₆ = 73*9*8 = 5256 людино-годин

Фонд робочого часу не змінився за рахунок тривалості робочого дня, оскільки тривалість робочого дня залишилася незмінною:

ДФРЧ т =КП₂₀₀₇ *Д₂₀₀₇ *(Т₂₀₀₆ -Т₂₀₀₆) = 73*250*0 = 0 людино-годин

Перевірка:

ДФРЧ = ДФРЧкп+ДФРЧд+ДФРЧт = 3856+5256+0 = 9112 людино-годин

Отже, найбільш великий вплив на збільшення фонду робочого часу мало збільшення відпрацьованих днів: їхнє зростання на 9 днів збільшило ФРЧ на 5256 тис. людино-годин, збільшення ж кількості працівників призвело до росту ФРЧ на 3856 людино-годин. Тривалість робочого дня ніяким чином не вплинула на зміну ФРЧ.

4.3 Аналіз продуктивності праці

Для аналізу рівня продуктивності праці робітників застосовується система узагальнюючих та окремих показників.

До узагальнюючих показників належать середньорічний, середньоденний та середньогодинний виробіток продукції одним працюючим.

До окремих показників належать виробіток продукції у натуральному виразі, трудомісткість одиниці продукції.

Особлива увага серед узагальнюючих показників приділяється середньорічному виробітку продукції на одного працюючого. Величина цього показника залежить від кількості відпрацьованих днів та годин і середньогодинного виробітку одного працюючого.

Детермінована факторна модель середньорічного виробітку продукції (за існуючими даними) на одного працюючого (РВ) є трьохфакторною моделлю мультиплікативного типу:

,

де РВ - середньорічний виробіток продукції на одного працюючого, грн.;

Д_пр - кількість днів, які відпрацював один працівник;

Т_пр- тривалість одного робочого дня, годин;

СГ_пр - середньогодинний виробіток одного працівника, грн./год.

Дані для аналізу продуктивності праці представлені у табл. 4.3.

Таблиця 4.3 - Початкові дані для факторного аналізу продуктивності праці

Показники	2006	2007	Абсолютне відхилення
1. Обсяг виробництва, тис.грн.	8436,6	17998,4	9561,8
2. Середньорічна чисельність працюючих, чол.	71,0	73,0	2,0
4. Відпрацьовано днів одним працюючим за рік (Дпр)	241,0	250,0	9,0
5. Середня тривалість робочого дня (Тпр), год.	8,0	8,0	0,0
6. Середньорічний виробіток одного працюючого, грн.:	118825,4	246553,4	127728,1
7. Середньоденний виробіток одного працюючого, грн.	493,1	986,2	493,2
8. Середньогодинний виробіток одного працюючого(СГпр), грн.	61,6	123,3	61,6

На основі даних про абсолютне відхилення доцільно провести факторний аналіз методом абсолютних різниць.

РВ₂₀₀₆ = Дпр₂₀₀₆ * Тпр₂₀₀₆ * СВпр₂₀₀₆ = 241*8*61,6= 118765грн.

РВ₂₀₀₇ = Дпр₂₀₀₇ * Тпр₂₀₀₇ * СВпр₂₀₀₇ = 250*8*123,3 = 246600грн.

ДРВ = РВ₂₀₀₇ - РВ₂₀₀₆ = 82400-53405,6=127835,2грн.

Зміна середньорічного виробітку одного працюючого за рахунок росту кількості відпрацьованих днів:

РВд = (Дпр₂₀₀₇ - Дпр₂₀₀₆ ) * Тпр₂₀₀₆ * СВпр₂₀₀₆ = 9*8*61,6 = 4435,2грн.

Середньорічний виробіток одного працюючого не зміниться, оскільки не відбулось ніяких змін у тривалості робочого дня:

ДРВт = Дпр₂₀₀₇ * (Тпр₂₀₀₇ - Тпр₂₀₀₆ ) * СВпр₂₀₀₆ = 250*0*61,6 = 0 грн.

Зміна середньорічного виробітку одного працюючого за рахунок збільшення середньогодинного виробітку:

ДРВсв = Дпр₂₀₀₇ * Тпр₂₀₀₇ * (СВпр₂₀₀₇ - СВпр₂₀₀₆ ) = 250*8*61,6 = 123200 грн.

Перевірка:

ДРВ = ДРВд + ДРВт + ДРВсв = 4435,2+0+123200 = 127635,2грн.

Таким чином, на зміну середньорічного виробітку вплинули такі фактори:

1) збільшення кількості відпрацьованих днів призвело до збільшення середньорічного виробітку на 4435,2грн;

2) зростання середньогодинного виробітку збільшило середньорічний виробіток на 123200 грн.

4.4 Резерви зростання продуктивності праці

На зростання продуктивності праці впливають чисельні фактори, які повинні забезпечити її позитивну зміну. До таких факторів можна віднести поліпшення технічного рівня обладнання та машин, вдосконалення організації і управління праці, зміну обсягу і структури виробництва продукції, що є досить важливим для підприємства «ОКСАМИТ».

Резерви зростання продуктивності праці за рахунок підвищення технічного рівня включають вдосконалення технологічних процесів, запровадження принципово нових технологій, комплексної механізації та автоматизації виробництва, поліпшення технічного обслуговування, заміну застарілого обладнання більш прогресивним.

До резервів зростання продуктивності праці за рахунок вдосконалення організації і управління праці відносяться скорочення втрат робочого часу та інших у відповідності до плану організаційно-технічних заходів, вдосконалення структури управління, більш повне використання виробничої потужності підприємства.

Зміна обсягу і структури виробництва продукції включає зміну питомої ваги окремих видів продукції, збільшення питомої ваги основних робочих в загальній чисельності ПВП.

4.5 Аналіз трудомісткості продукції

Трудомісткість - це витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виготовленої продукції. Трудомісткість одиниці продукції розраховується як співвідношення фонду робочого часу на виготовлення продукції та обсягу в натуральному або умовно-натуральному вимірі.

Можна розрахувати і трудомісткість однієї гривні продукції. Для цього загальний фонд робочого часу на виробництво всієї продукції треба розділити на вартість випуску продукції. Отриманий показник є оберненим до середньогодинного виробітку робочих.

Дані для аналізу трудомісткості праці представлені у таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Аналіз трудомісткості продукції
Показники	2006	2007	Відносне відхилення, %
1. Товарна продукція, тис.грн.	8436,6	17998,4	113,3
2. Відпрацьовано усіма робочими, люд-год.	137195,0	146177,0	6,5
3. Трудомісткість на 1 тис.грн., год. (ТМ)	16,3	8,1	-50,1
4. Середньогодинний виробіток робочих, грн. (СГ)	61,6	123,1	100,2

За даними табл. 4.5 можна визначити збільшення середньогодинного виробітку за рахунок зменшення трудомісткості

= 50,1*100/(100-50,1) = 100,2%

або зменшення трудомісткості послуг за рахунок збільшення середньогодинного виробітку визначається наступним чином:

= 100,2*100/(100+100,2) = 50,1%

Таким чином, між трудомісткістю та рівнем продуктивності праці існує обернено пропорційний зв'язок. Тому трудомісткість продукції залежить від тих самих факторів, що і середньогодинний виробіток робочих.

4.6 Аналіз оплати праці

Аналіз використання трудових ресурсів, рівня продуктивності праці проводиться у взаємозв'язку з оплатою праці. Зростання продуктивності праці створює реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за таких умов створюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв'язку з цим порівняльний горизонтальний та вертикальний аналіз фонду заробітної плати на кожному підприємстві має велике значення. Горизонтальний аналіз полягає у визначенні абсолютної та відносної зміни фонду заробітної плати в періодах, що порівнюються.

У зв'язку з тим, що для аналізу оплати праці існує лише форма №1-ПВ, то буде проведено факторний аналіз фонда погодинної оплати праці. Детермінований факторний аналіз фонду почасової оплати праці може бути проведений за такою моделлю.

ФЗП = КР * Д * Т * ГЗП,

де КР - кількість робітників;

Д - кількість робочих днів, які працював один робітник у середньому за рік;

Т - середня тривалість робочого дня, год.;

ГЗП - середньогодинна заробітна плата, грн.

Початкові дані для виконання факторного аналізу почасового фонду заробітної плати представлені у табл. 4.6.

Таблиця 4.6. - Початкові дані для виконання факторного аналізу погодинного фонду заробітної плати.

Показник	2006	2007	Абсолютне відхилення
Середньоблікова чисельність робітників, чол	71	73	2
Кількість днів, які відпрацював один робітник в середньому за рік, днів	241	250	9
Середня тривалість робочого дня, годин	8	8	0
Фонд погодинної оплати праці, грн	929800	1504300	574500
Заробітна платня одного робітникка, грн:
Середньрічна	13095,77	20606,85	7511,08
середньоденна	54,34	82,43	28,09
середньогодинна	6,79	10,3	3,51

Факторний аналіз доцільно проводити методом абсолютних різниць.

ФЗП₂₀₀₆ = КР₂₀₀₆ * Д₂₀₀₆ * Т₂₀₀₆ * ГЗП₂₀₀₆ = 71 * 241 * 8 * 6,79 = 929469,52 грн.

ФЗП₂₀₀₇ = КР₂₀₀₇ * Д₂₀₀₇ * Т₂₀₀₇ * ГЗП₂₀₀₇ = 73 * 250 * 8 * 10,3 = 1503800 грн.

ДФЗП = ФЗП₂₀₀₇ - ФЗП₂₀₀₆ = 1503800 - 929469,52 = 574330,5грн.

Збільшення фонду погодинної оплати праці за рахунок росту середньоблікової чисельності робітників:

ДФЗПкр=(КР₂₀₀₇ - КР₂₀₀₆ )* Д₂₀₀₆*Т₂₀₀₆* ГЗП₂₀₀₆ =2*241* 8*6,79 = 26182,24 грн.

Збільшення фонду почасової оплати праці за рахунок росту кількості днів, які відпрацював один робітник в середньому за рік:

ДФЗПд = КР₂₀₀₇ * (Д₂₀₀₇ - Д₂₀₀₆ )* Т₂₀₀₆ * ГЗП₂₀₀₆ = 73*9*8*6,79 =35688,24 грн.

Збільшення фонду почасової оплати праці за рахунок росту середньої тривалості робочого дня:

ДФЗПт = КР₂₀₀₇ * Д₂₀₀₇ * (Т₂₀₀₇ - Т₂₀₀₆ )* ГЗП₂₀₀₆ = 73* 250 * 0 * 6,79 = 0 грн.

Збільшення фонду почасової оплати праці за рахунок росту середньогодинної заробітної платні:

ДФЗПгзп =КР₂₀₀₅*Д₂₀₀₅*Т₂₀₀₅ *(ГЗП₂₀₀₅ - ГЗП₂₀₀₄)=73*250*8*3,51=512460 грн.

Перевірка:

ДФЗП = ДФЗПкр + ДФЗПд + ДФЗПт + ДФЗПгзп = 26182,24+ 35688,24 + 0 +512460 = 574330,5 грн.

Отже, збільшення усіх показників, окрім середньої тривалості робочого дня, вплинуло на фонд заробітної плати позитивно. Найбільш суттєвий вплив мало збільшення середньогодинної заробітної платні, що призвело до збільшення загального фонду заробітної платні на 512460 грн. Зріст кількості днів, які відпрацював один робітник в середньому за рік, на 9 днів є причиною росту фонду заробітної платні на 35688,24 грн. Також великий вплив мало збільшення середньооблікової чисельності робітників, що призвело до росту фонду заробітної плати на 26182,24 грн. Загальне збільшення фонду заробітної платні у 2007 році порівняно з попереднім склало 574330,5 грн.

5 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

5.1 Аналіз технічного рівня розвитку підприємства

Одним із найважливіших факторів збільшення обсягу продукції на підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості і повніше й ефективніше їх використання.

Завдання даного розділу аналізу наступні:

1) визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівень їх використання за узагальнюючими й окремими показниками;

2) встановити причини зміни їхнього рівня;

3) розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції (послуг) та інші показники;

4) вивчити ступінь використання виробничої потужності підприємства й обладнання;

5) виявити резерви підвищення інтенсивності й ефективності використання основних засобів.

Джерелами даних для аналізу є форма №1 «Баланс», форма №11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)», форма №2 «Звіт про фінансові результати».

Дані про рух основних фондів представлено в таблиці 5.1

Таблиця 5.1 - Аналіз руху основних фондів

Група основних фондів	Наявність на початок року, тис.грн.	Надійшли у звітному році, тис.грн.	Вибули у звітному році, тис.грн.	Наявність на кінець року, тис.грн.
Основні фонди основного виду діяльності, 2006 рік	2587,2	201,6	1,6	2787,2
Основні фонди основного виду діяльності, 2007 рік	2787,2	242,5	81,1	2948,6

Для аналізу руху і технічного стану основних виробничих фондів розраховуються наступні показники:

а) коефіцієнт оновлення

Де ОФ_н- вартість основних фондів, що надійшли, тис. грн.;

ОФ^к.р. - вартість основних фондів на кінець року, тис. грн.

Кон₂₀₀₆ = 201,6/2787,2= 0,07

Кон₂₀₀₇ = 242,5/2948,6= 0,08

б) коефіцієнт вибуття

де ОФ_в- вартість основних фондів, що вибули, тис. грн.;

ОФ^п.р - вартість основних фондів на початок року, тис. грн.

Кв₂₀₀₆ = 1,6/2587,2= 0,001

Кв₂₀₀₇ = 81,1/2787,2= 0,013

в) коефіцієнт приросту

де ОФ_пр. - сума приросту основних виробничих фондів, тис. грн.

ОФпр₂₀₀₆ = 2787,2-2587,2= 200

Кпр₂₀₀₆ = 200/2587,2 = 0,08

ОФпр₂₀₀₇ = 2948,6-2787,2 = 161,4

Кпр₂₀₀₇ = 161,4/2787,2=0,06

г) коефіцієнт зносу (Кзн)

де ОФ_зн.- сума зносу основних фондів, тис. грн.;

ОФ_перв - первісна вартість основних фондів на відповідну дату, тис. грн.

Кзн₂₀₀₆ = 373,9/2587,2 = 0,15

Кзн₂₀₀₇ = 547,9,/2787,2 = 0,2

д) коефіцієнт придатності (Кприд)

Кприд₂₀₀₇ = 1-0,2=0,8

Таким чином, бачимо, що коефіцієнт оновлення збільшився, коефіцієнт вибуття також збільшився. Коефіцієнт приросту зменшився у порівнянні з попереднім роком. Коефіцієнт зносу збільшився. Коефіцієнт придатності є досить високим - 0,8.

Для характеристики вікового складу та морального зносу основні фонди групуються за тривалістю експлуатації. Для вікової характеристики основних фондів використовується показник їх середнього віку, який визначається за формулою.

де - середній вік основних фондів, років;

- середина вікового інтервалу і-ої частини основних фондів, років;

- питома вага вартості і-ої частини основних фондів у загальній вартості всіх основних фондів.

Середина вікового інтервалу розраховується за формулою

де - відповідно верхня та нижня межі інтервалу і-ої частини основних фондів, років.

Отже,

1) середній вік основнихфондів основного виду діяльності: (12+6)/2 = 9 років;

2) середній вік невиробничих основних фондів:

(28+10)/2= 19 років;

3) середній вік основних фондів:

= 9*0,91+19*0,09 = 9,9

Технічний стан основних фондів характеризується їх зносом і строком їх експлуатації.

Узагальнюючим показником, який характеризує рівень забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, є фондоозброєність праці. Показник загальної фондоозброєності праці розраховується відношенням середньорічної вартості ПВФ до середньооблікової чисельності робочих.

Таблиця 5.2 - Аналіз фондоозброєності

Показники	2006 рік	2007 рік	Темп росту, %	Відхилення
				Абсолютне	Відносне,%
1. Основні фонди основного виду діяльності, грн	2787200	2948600	105,79	161400	0,06
2. Кількість робочих, чол	55	58	105,45	3	0,05
3. Фондоозброєність, грн./чол	50676,36	50837,93	100,32	161,57	0,00

Отже, за рік абсолютне відхилення фондоозброєнності склало лише 151,57 грн. Темп росту фондоозброєнності становив 100,32. Таким чином, цей показник залишився майже на тому рівні, що був і у минулому році..

5.2 Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства

Основні фонди підприємства створюють та вводять в експлуатацію з метою формування необхідної виробничої потужності.

Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий річний обсяг випуску продукції певної номенклатури і якості при найбільш повному використанні обладнання, виробничої площі, застосуванні прогресивної організації і технології виробництва.

Ступінь використання виробничої потужності характеризується наступними показниками:

1) Загальний коефіцієнт використання виробничої потужності:

 (5.14)

де - обсяг виробництва продукції за рік;

- середньорічна виробнича потужність.

2) Коефіцієнт інтенсивного використання виробничої потужності:

(5.15)

де - середньодобовий випуск продукції;

- середньодобова виробнича потужність.

3) Коефіцієнт екстенсивного використання виробничої потужності(К_е)

(5.16)

де ФРЧ - фонд робочого часу, годин;

- розрахунковий фонд робочого часу, годин.

Коефіцієнти 1-3 не можуть бути розраховані для СП «Донбас-Ліберті» у зв'язку з браком необхідної інформації.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, які характеризують використання його кількості, часу роботи, потужності.

Розрізняють обладнання наявне і встановлене, обладнання, яке фактично використовується, і яке знаходиться у ремонті і на модернізації та резерви.

Ступінь залучення обладнання у виробництво характеризують наступні показники:

1) Коефіцієнт використання наявного парку обладнання;

2) Коефіцієнт використання парку встановленого обладнання.

Ці коефіцієнти дорівнюють одиниці у 2006 і 2007 рр., оскільки усе обладнання, що існує, встановлене напідприємстві і функціонує.

Розраховуються коефіцієнти екстенсивного, інтенсивного і інтегрального використання обладнання.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання визначається відношенням фактичного часу роботи обладнання за рік, добу, зміну до фонду часу його роботи (календарного, режимного, планового, фактичного, добового, змінного).

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання розраховується відношенням фактичного або планового обсягу випуску продукції у натуральному виразі до максимально можливого обсягу випуску.

Коефіцієнт інтегрального використання обладнання представляє собою добуток коефіцієнтів екстенсивного а та інтенсивного використання обладнання.

5.3 Резерви підвищення ефективності використання основних фондів

До резервів підвищення ефективності використання основних фондів належать:

1 введення в дію оновленого обладнання;

2 його заміна і модернізація;

3 скорочення цілоденних і внутризмінних простоїв;

4 підвищення коефіцієнта змінності;

5 інтенсифікація виробничих процесів;

6 збільшення часу роботи обладнання в календарному фонді;

7 підвищення питомої ваги працюючого обладнання;

8 збільшення питомої ваги активної частини ОВФ.

6 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

6.1 Аналіз використання матеріальних ресурсів

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовується система узагальнюючих і окремих показників.

До узагальнюючих показників відносяться матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Матеріаловіддача (МВ) визначається як відношення вартості виробленої продукції (ВП) на суму матеріальних витрат (ВМ):

МВ₂₀₀₆ = 8436,6/2504,3 = 3,37 грн/грн

МВ₂₀₀₇ = 17998,4/5060 = 3,57 грн/грн

Матеріаломісткість (ММ) - показник, зворотній від матеріаловіддачі. Він розраховується відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції:

ММ₂₀₀₆ = 1/3,37 = 0,3 грн/грн

ММ₂₀₀₇ = 1/3,57 = 0,28 грн/грн

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат:

де - індекс валової продукції;

- індекс матеріальних витрат.

2

К вп/вм

2

₂₀₀₆ = (8436,6/6998,1)/( 2504,3/2001,2) = 0,96

К вп/вм ₂₀₀₇ = (17998,4/8436,6)/( 5060/2504,3) = 1,06

У 2006 р.матеріальні витрати зроростали швидше, ніж обсяг вирообництва. Та у 2007 р. ця тенденція змінилася, про що свідчить коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат, який є вищим за одиницю у цьому році.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції

розраховується відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості або до загальної суми операційних витрат (В) згідно з даними форми №2 «Звіт про фінансові результати»:

ПВвм₂₀₀₆ = (2504,3/5102,5)*100 = 49,1%

ПВвм₂₀₀₇ = (5060/9159,1)*100 = 55,3%

Отже, можемо зробити наступні висновки:

- матеріаловіддача має тенденцію до зростання, що підвищує ефективність використання матеріальних ресурсів;

- матеріаломісткість, навпаки, зменшилася, що також свідчить про підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів;

- коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат більше за одиницю у 2007 р.;

- однак питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції має тенденцію до збільшення, і це знижує ефективність використання матеріальних ресурсів.

Таким чином, в цілому, матеріальні ресурси використовуються ефективно.

6.2 Резерви підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів

На ефективність використання матеріальних ресурсів впливають наступні фактори:

- обсяг послуг, що надаються;

- витрати матеріалів на надання послуги;

- ціна матеріалів, ціна послуг;

- технологія виробництва і якість сировини та матеріалів.

Резерви підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів полягають у зростанні матеріаловіддачі, коефіцієнту співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат, а також зменшенні матеріаломісткості продукції і коефіцієнту матеріальних витрат.

7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

7.1 Аналіз обсягу і асортименту продукції

Для отримання максимального прибутку підприємство повинно забезпечити необхідний рівень попиту на свою продукцію. Темпи зростання обсягів виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, фінансові результати та фінансовий стан підприємства.

У зв'язку з цим, основними задачами даного розділу аналізу є:

- оцінка ступеня виконання плану і динаміки обсягів виробництва і реалізації продукції;

- визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;

- виявлення внутрішньогосподарських резервів зростання виробництва і реалізації продукції;

- розробка заходів з освоєння виявлених резервів.

Аналіз виконання плану з випуску товарної продукції не може бути здійсненим за відсутністю планових показників.

Основними об'єктивними та суб'єктивними причинами, які впливають на зміну обсягів виробництва можуть бути:

- наявність власних обігових коштів, внаслідок чого зростає рівень забезпеченості матеріальними та сировинними ресурсами;

- забезпеченість кваліфікованими кадрами найважливіших професій;

- чіткість та обґрунтованість планування виробничої програми.

Наступним етапом аналізу є встановлення та оцінка динаміки обсягів виробництва, у процесі якого розраховуються базисні та ланцюгові темпи зміни цього показника. Проведення аналізу динаміки обсягів виробництва зводиться у табл. 7.1.

Таблиця 7.1 - Динаміка обсягів виробництва продукції

Роки	Обсяг товарної продукції, тис.грн.	Темпи зміни, %
		Базисні	Ланцюгові
2006	8436,6	100	100
2007	17998,4	213,3	213,3

На основі ланцюгових темпів розраховується середньорічний темп зміни показників:

де - індекси ланцюгових темпів зміни обсягу виробництва.

Оскільки інформація щодо обсягів товарної продукції відома тільки за два роки, середньорічний темп зміни показників становить 213,3%

Для забезпечення найбільш повного задоволення потреб споживачів необхідно, щоб підприємство виконувало план не тільки з загального обсягу продукції, але й з асортименту (номенклатури).

Аналіз виконання плану з асортименту (номенклатури) може здійснюватись одним з трьох способів:

1. Способом найменшого відсотка. При цьому способі відсоток виконання плану з асортименту приймається на рівні відсотку виконання асортиментної позиції, яка має найменший відсоток.

2. За питомою вагою в загальному переліку найменувань виробів, за якими план випуску продукції виконаний.

3. На основі середнього відсотка, який визначається відношенням загального фактичного випуску у межах плану до планового випуску.

Причини недовиконання плану з асортименту та номенклатури можуть бути зовнішніми та внутрішніми. До зовнішніх відносяться співвідношення попиту і пропозиції на ринках збуту, зміна попиту на окремі види продукції. Внутрішніми причинами є недоліки в організації виробництва, незадовільний технічний стан обладнання та його простої, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.