Аналіз трудових ресурсів Хмельницької атомної електричної станції

5

6

6

1

0

- неявки з дозволу адміністрації

1

1

2

1

1

- цілодобові простої

- прогули

4. Число явок на роботу

32

38

15

-17

-23

Аналізуючи таблицю 3.6., можна зробити такі висновки. Число неявок на роботу, за період діяльності підприємства, що досліджується, помітно зросла, і відповідно число явок на роботу має тенденцію до зниження. У 3-му кварталі порівняно з 1-м число неявок збільшилось на 21 день, а число явок зменшилось на 17 днів; а порівняно з 2-м кварталом число неявок збільшилось на 29 днів, число ж явок зменшилось на 23 днів. Зростання загального показника неявок на роботу відбувається за рахунок збільшення абсолютно всіх категорій неявок на роботу.

На основі балансу робочого часу обчислюють абсолютні показники використання робочого часу:

Календарний фонд часу;

Максимальний фонд часу. Розраховується як різниця між календарним фондом часу і кількістю вихідних і святкових днів

Табельний фонд часу. Розраховується як різниця між максимальним фондом часу і величиною неявок з поважних причин;

Корисний фонд часу. Визначається як різниця між табельним фондом часу і сумою неявок дозволених адміністрацією, прогулів, простоїв.

Також розраховуються відносні показники використання робочого часу:

Коефіцієнт використання максимального фонду часу. Розраховується як відношення числа явок до величини максимального фонду часу.

Коефіцієнт використання календарного фонду часу. Розраховується як відношення числа явок до величини календарного фонду часу.

Коефіцієнт використання табельного фонду часу. Визначається як відношення числа явок до величини табельного фонду часу.

Розрахунки абсолютних і відносних показників використання робочого часу зведемо в таблицю 3.7.

Таблиця 3.7.

Абсолютні і відносні показники використання робочого часу

Назва показника	1 квартал	2 квартал	3 квартал
	значення показника, днів	значення показника, днів	значення показника, днів
1. Календарний фонд часу	90	91	92
2. Максимальний фонд часу	61	62	65
3. Табельний фонд часу	33	39	17
4. Корисний фонд часу	32	38	15
5. Коефіцієнт використання календарного фонду часу	0,36	0,42	0,16
6. Коефіцієнт використання максимального фонду часу	0,53	0,64	0,23
7. Коефіцієнт використання табельного фонду часу	0,97	0,97	0,88

Висновки до таблиці 3.7.:

Зміна максимального фонду часу пов'язана з тим, що у кожному кварталі різна кількість днів, а також різній кількості вихідних і святкових днів.

Зміна кількості чергових відпусток, учбових відпусток, відпусток по тимчасовій непрацездатності призвела до зміни табельного фонду часу. У 3-му кварталі величина табельного фонду часу зменшилась (на 22), внаслідок чого зменшився і коефіцієнт використання табельного фонду часу (на 0,09). Це також пов'язано із зменшенням числа явок на роботу.

Отже, узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок:

Абсолютні і відносні показники використання робочого часу зменшуються, а це говорить про те, що збільшується число неявок на роботу, а це говорить про необхідність прийняття певних заходів контролю і стимулювання працівників. Адже раціональне використання робочого часу є головним резервом зростання продуктивності праці і визначається високою ефективністю, оскільки дозволяє збільшити випуск продукції без додаткових інвестицій.

Завершуючи аналіз використання робочого часу, необхідно визначити резерви збільшення обсягів випуску продукції. Слід зазначити, що за розрахунок збільшення числа явок на роботу, можуть збільшитися обсяги випуску продукції. Отже, збільшення числа явок на роботу є резервом збільшення обсягів виробництва. Внаслідок того, що на досліджуваному підприємстві спостерігається зниження числа явок на роботу, то розраховувати резерв випуску продукції недоцільно.

3.3 Аналіз продуктивності праці

Показники продуктивності праці характеризують якісний бік використання робочої сили на підприємстві. Навіть більше, продуктивність праці є одним із найважливіших узагальнюючих показників діяльності кожного підприємства. Це зумовлює необхідність дуже ретельно вивчати цього показника під час будь-якого аналізу.

Продуктивність праці визначають двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю робочого часу, та кількістю часу, витраченого на виготовлення одного виробу. Останній показник називають трудомісткістю продукції.

Продуктивність праці визначають як в натуральному, так і у вартісному вираженнях. Натуральні вимірники використовуються там, де виробляють один вид продукції або кілька дуже схожих виробів. Грошовий вимірник має більш універсальний характер і може бути використаний на будь-якому підприємстві.

На величину середньорічної продуктивності праці впливає обсяг випуску продукції (Q) і середньоспискова чисельність працівників підприємства (R). Тобто мультиплікативна модель матиме вигляд:

ПП = Q • R

Розрахуємо вплив зазначених вище двох факторів на зміну продуктивності праці. Для цього побудуємо таблицю:

Таблиця 3.8.

№ п/п	Назва показника	Один вим.	1 квартал	2 квартал	3 квартал	відхилення
						від 1-го	від 2-го
1	Обсяг випуску продукції	тис. грн	186621,4	78809	54498	132123	24311
2	Середньоспискова чисельність працівників	чол	3908	3947	3934	26	13
3	Продуктивність праці	грн	47,75	19,97	13,85	-33,90	-6,11

Обчислимо вплив факторів на продуктивність праці методом абсолютних різниць:

Обчислимо вплив зміни середньоспискової чисельності працівників на продуктивність праці:

порівняно з 1-м кварталом:

?ПП^R = (R₁ - R₀) • Q₀ = (3934 - 3908) • 186621,4 = 4852156,4 грн.

Таким чином, за рахунок збільшення в 3-му кварталі, порівняно з 1-м кварталом, середньоспискової чисельності працівників на 26 чол., продуктивність праці збільшилась на 4852,156 тис. грн.

порівняно з 2-м кварталом:

?ПП^R = (R₁ - R₀) • Q₀ = (3934 - 3947) • 78809 = - 1024517 грн.

За рахунок зменшення середньоспискової чисельності працівників на 13 чол., продуктивність праці зменшилася на 1024,517 тис. грн.

Обчислимо зміну обсягу випуску продукції під впливом збільшення середньоспискової чисельності працівників:

порівняно з 1-м кварталом:

?ПП^Q = (Q₁ - Q₀) • R₁ = (54498 - 186621,4) • 3934 = - 519773455,6 грн.

Отже, за рахунок зменшення обсягу випуску продукції на 132123 тис. грн., продуктивність праці зменшилась на 519773,456 тис. грн.

порівняно з 2-м кварталом:

?ПП^Q = (Q₁ - Q₀) • R₁ = (54498 - 78809) • 3934 = - 95639474 грн.

Значить, за рахунок зменшення в 3-му кварталі обсягу випуску продукції на 24311 тис. грн. продуктивність праці зменшилась на 95639,474 тис. грн.

В результаті виконаних розрахунків можна зробити висновки, що внаслідок загального росту обсягів виробництва продукції і середньоспискової чисельності працівників зросла і продуктивність праці. Внаслідок цього резервів збільшення продуктивності праці не виявлено.

В цілому підсумовуючи всі розрахунки проведені в даному розділі, можна сказати, що підприємство функціонує нормально і його робота заслуговує позитивної оцінки.

Висновки

Кадри є найбільш цінною і важливою частиною виробничих сил, які поділяються на групи в залежності від множини факторів; причому для кожної галузі промисловості характерний особливий склад робітників, який постійно змінюється по мірі НТП і підвищення загальнокультурного рівня населення. Це призводить до полегшення управління, більшої виробничої ефективності і підвищення якості продукції. Характерною рисою виробництва являється матеріальне і моральне стимулювання праці. В цьому суть оплати праці, заробітної плати, яка повинна відповідати ряду принципів. Так, темпи росту продуктивності праці повинні випереджати темпи росту заробітної плати; заробітна плата повинна знаходитися у повній відповідності результатам праці; величина заробітної плати начислятись відносно тарифних ставок і посадових окладів; повинні враховуватись важкість, значення роботи на окремому підприємстві. Це були перераховані основні підсумкові моменти з теоретичної точки зору про кадровий потенціал підприємства.

Використовуючи результати проведеного аналізу по забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, можна запропонувати такі заходи по більш раціональному використанню робочого часу.

По-перше, комплекс зусиль, який повинен бути направлений на зниження тривалості простоїв обладнання. Поновлення парку обладнання з метою зменшення частоти пошкоджень. Підвищення кваліфікації і оптимізації праці ремонтників з метою покращення якості ремонту обладнання. Введення матеріальної зацікавленості у зменшенні тривалості простоїв обладнання у всіх осіб, від яких це залежить. Реалізація цих заходів повинна сприяти зменшенню числа простоїв обладнання і більш ефективного використання робочого часу.

По-друге, ведення суворого контролю обліку робочого часу з метою зменшення приписок.

По-третє, необхідно закріпити тенденцію по стабілізації кадрового складу підприємства. Для цього необхідно втілити у життя ряд заходів у соціальній сфері.

Список використаної літератури

1. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. Підручник 3-є видання, перероблене і доповнене. - Тернопіль, 1998. - 199с.

2. Економічний аналіз господарської діяльності. / Іваненко В.І., Болюх М.А., - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА", 1999. - 204с.

3. Экономический анализ: Учебное пособие. - Ростов н/Д: издательство "Феникс", 2001. - 448с.

4. Курс економічного аналізу: навч. посібник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 207с.

5. Дубовик Т. Управление персоналом. - К. - 2000.