Організація праці на підприємстві
Наукова організація праці (НОП) як складова частина економіки праці. Аналіз факторів розвитку ринкової економіки для формування ефективної системи організації праці на підприємстві. Природно-технічна і соціально-економічна сторони трудового процесу.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.09.2009 |
| Размер файла | 20,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
3
Предмет: Менеджмент персоналу
Тема: ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1. Сутність і значення організації праці на підприємстві
В умовах ринкової конкуренції ефективність діяльності стає вирішальною передумовою не лише розвитку, але й виживання підприємства. Тому суттєво зростає значення всіх факторів, які впливають на результативність виробництва. Одним із найсуттєвіших факторів ефективності є науково обґрунтована організація праці. Організована на науковій основі праця являється головним фактором росту продуктивності праці та зниження собівартості продукції - основи забезпечення конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів ринкової економіки. В зв'язку з цим організація праці є предметом дослідження науки і практики, починаючи від тейлоризму до сучасних концепцій "збагачення змісту праці", "гуманізації праці", "наукової організації праці" тощо. Разом з тим конкретне соціально-економічне значення оптимізації організації праці є предметом щоденної практичної діяльності керівників і спеціалістів підприємств і організацій всіх форм власності та сфер діяльності.
Організація праці чи організаційні відносини - це форма, у якій реалізуються економічні результати трудової діяльності. Тому організація праці розглядається як складова частина економіки праці.
В умовах ринкової економіки зростає значення різних факторів, що впливають на ефективність виробництва, тому що в силу конкуренції результативність діяльності стає вирішальною передумовою існування і розвитку підприємств. Серед факторів ефективності істотне місце займає організація праці. Так, навіть найсучасніше устаткування і високопродуктивна техніка не дадуть бажаного результату при низькій організації праці їхнього обслуговування і, навпаки, при науковій організації праці можна одержати від відповідного технічного оснащення виробництва максимальний результат.
Що ж розуміється під організацією праці на підприємстві? Для відповіді на це питання необхідно знати, що термін "організація" має декілька значень.
Перше значення - це внутрішня впорядкованість, узгодженість взаємодії відносно окремих частин цілого. В цьому розумінні організація праці на підприємстві - це система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок здійснення трудового процесу. Визначення, що розкриває поняття "організація праці" у зазначеному вище змісті, називають "атрибутивним" (від слова "атрибут" - істотна ознака), тому що таке визначення повинне характеризувати істотну властивість розглянутого явища. Суттєвою ознакою організації праці є порядок трудового процесу у відмінності від безпорядку як ознаки відсутності організації праці.
Друге значення терміну "організація праці" - це сукупність процесів чи дій, що призводять до утворення і вдосконалення зв'язків між частинами цілого, це функція управління, пов'язана з керуванням чи зміною упорядкуванням чого-небудь. Це так званий функціональний зміст терміна "організація" - у цьому значенні організація праці на підприємстві - це дії по встановленню зміни порядку здійснення трудового процесу і зв'язаних з ним виробничих взаємодій працівників із засобами виробництва й між собою.
Ще одне значення терміна "організація" - це об'єднання людей, що разом реалізують певну програму або мету і діють на основі встановлених правил та процедур. У цьому значенні в економічній літературі це слово найчастіше вживається як синонім слів "господарюючий суб'єкт", "підприємство" з відтінком невиробничої сфери діяльності такого підприємства.
Отже, організація праці повинна розглядатися з двох боків: по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємопов'язаних елементів і відповідає цілям виробництва; по-друге, як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і технології.
Формування ефективної системи організації праці, яка б відповідала вимогам ринкової економіки, передбачає аналіз факторів її розвитку. Головним фактором виступає технічна база підприємства. Зміни в технічній базі виробництва та професійно-виробничих характеристиках робочої сили, з одного боку, та зростання вимог робітників до організації праці, її змісту та умов і до рівня заробітної плати з іншої, зробили актуальною проблему пошуку таких прогресивних форм організації праці, які відповідали б параметрам техніки, технології і характеристикам робочої сили. Теорія та практика господарювання показують, що цим вимогам відповідають такі форми та методи організації праці, які посилюють роль людини у виробничому процесі, підвищують значення процесу самоорганізації робітників.
Після розкриття сутності організації праці на підприємстві необхідно установити її зміст, тобто показати, з яких складових частин, елементів складається той самий порядок трудового процесу, про який йшла мова вище. В процесі виробництва праця людей організується під впливом розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Тому організація праці завжди має дві сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно пов'язані між собою, постійно взаємодіють і визначають зміст організації праці.
Порядок здійснення трудового процесу припускає, по-перше, установлення мети діяльності; по-друге, керуючись технологією виробництва, установлення переліку виробничих операцій і їхньої послідовності; по-третє, поділ усіх видів робіт між працівниками і встановлення між ними системи взаємодії; по-четверте, пристосування робочих місць для зручності роботи; по-п'яте, організацію обслуговування робочих місць усякого роду допоміжними роботами; по-шосте, розробку раціональних прийомів і методів праці; по-сьоме, установлення норм і системи оплати праці. Для забезпечення відповідної організації праці необхідно також створення на підприємствах безпечних і здорових умов праці, планування й облік праці, виховання дисципліни праці, підбір і підготовка кадрів тощо.
Рішення перерахованих задач складає зміст організації праці на підприємстві.
Організація праці на підприємстві - це, з одного боку, система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва й між собою, що утворить визначений порядок трудового процесу, що складається з поділу праці і його кооперації між працівниками, організації робочих місць і організації їхнього обслуговування, раціональних прийомів і методів праці, його оплати і матеріального стимулювання, планування й обліку праці, що забезпечується підбором, підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації кадрів, створенням безпечних і здорових умов праці, а також вихованням дисципліни праці; з іншого боку, дії по встановленню, чи упорядкуванню поліпшення порядку здійснення трудового процесу і зв'язаних з ним виробничих взаємин працівників із засобами виробництва й між собою.
На різних підприємствах праця організовується в різноманітних формах. До основних факторів, що спричиняють це різноманіття, належать: науково-технічний прогрес, систематичне вдосконалення техніки і технології; система організації виробництва; психофізіологічні фактори і особливості екологічного середовища; фактори, пов'язані з характером завдань, які вирішуються в різних ланках системи управління виробництвом.
Зміни техніки і технології виробництва вимагають відповідної зміни й удосконалювання організації праці.
Якщо виробництво чуйно реагує на все нове, що з'являється в області організації праці, і систематично впроваджує його в свою практику, то ми вправі говорити про наукову організацію праці (НОТ). Науковий підхід до організації праці дозволяє щонайкраще з'єднати в процесі виробництва техніку і людей, що забезпечує найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження трудомісткості і росту продуктивності праці. Він спрямований на збереження здоров'я працівників, збагачення змісту їхньої праці. Важливою ознакою НОТ є її спрямованість на рішення взаємозалежних задач:
економічних - забезпечення ефективності виробництва, зростання продуктивності праці, зайнятості персоналу, рівномірної напруженості праці,економії ресурсів, підвищення якості продукції;
психофізіологічних - оздоровлення виробничого середовища, зниження ваги і нервово-психічної напруженості праці;
соціальних - привабливість для працівника сконструйованої форми організації праці, а саме підвищення розноманітості праці, її змістовності, престижності, забезпечення повноцінної оплати праці, умов для розвитку тощо.
Поєднання трудових функцій повинно бути оптимальним у відношенні фізичних та нервовіх навантажень, не повинно викликати негативних наслідів. Це вимагає врахування також фізіологічних та психологічних критеріїв. Наукова організація праці залишається необхідним засобом зближення рівня розвитку техніки, технології та рівня організації самої праці, важливою передумовою підвищення продуктивності праці, створення більш сприятливих виробничих умов, збагачення змісту праці, розвитку творчих здібностей робітників.
2. Функції організації праці
Розвитком представлень про задачі НОТ є положення про її функції, тобто специфічні особливості прояву організації праці на підприємстві, її впливі на різні сторони виробництва. Категорія "функція" дає можливість конкретизувати загальні завдання організації праці, виділити в кожній із них головні напрямки впливу на виробництво та на окремого працівника. Аналіз впливу наукової організації праці дозволяє виділити ряд функцій.
Ресурсозберігаюча - у тому числі трудозберігаюча. Ця функція спрямована на економію робочого часу, ефективне використання сировини, матеріалів, енергії, тобто ресурсів. Крім того, економія праці містить у собі не тільки економію засобів виробництва, але й усунення всякої некорисної праці. Це досягається раціональним поділом праці, застосуванням раціональних прийомів і методів праці, чіткою організацією робочих місць і добре налагодженою системою їхнього обслуговування. Економії ресурсів служить і спрямованість НОТ на підвищення якості продукції. Ресурсозбереження - один з головних важелів інтенсифікації виробництва.
У сучасних умовах приріст потреби в паливі, енергії, металі й інших матеріалах повинен бути на 75 - 30% задоволений за рахунок їхньої економії. На це необхідно націлити не тільки технологію, а й організацію праці.
Оптимізуюча функція. Вона проявляється в забезпеченні повної відповідності рівня організації праці прогресивному рівню технічного озброєння виробництва, у досягненні наукової обґрунтованості норм праці й інтенсивності праці, у забезпеченні відповідності рівня оплати праці його кінцевим результатам. Організація в сучасних умовах -центральний напрямок у пошуку шляхів рішення різних задач в області організації праці.
Функція формування ефективного працівника - це здійснення на науковій основі професійної орієнтації і професійного добору працівників, їхнього навчання, систематичного підвищення кваліфікації. Збільшення потужності використовуваної техніки веде до росту відповідальності виконавців за своєчасні і правильні рішення і дії. Науковий підхід до формування кадрів і до їхньої підготовки - стає важливою функцією НОТ.
Трудощадяща функція - виявляється в створенні сприятливих, безпечних умов праці, у встановленні раціонального режиму праці і відпочинку, у використанні режиму гнучкого робочого часу, у полегшенні важкої праці до фізично нормальної величини. Турбота суспільства про охорону і зміцнення здоров'я людей - справа першорядної важливості.
Функція узвишшя праці - це надзвичайно важлива функція організації праці в цивілізованій державі. Не можна говорити про НОТ, якщо при цьому забувають про саму людину з її прагненням до змістовної та престижної праці. Підвищує працю створення на виробництві умов для гармонічного розвитку людини, підвищення змістовності і привабливості праці, викорінювання рутинних і примітивних трудових процесів, забезпечення різноманітності праці і її гуманізація.
Виховна і активізуюча функції. Ці функції спрямовані на вироблення дисципліни праці, розвиток трудової активності і творчої ініціативи. Високий рівень організації праці сприяє формуванню цих якостей працівника, а чим вище якості виконавців, тим вище і рівень організації праці.
Розуміння функцій НОТ дозволяє забезпечити всебічний комплексний підхід до рішення проблем організації праці на підприємстві, більш чітко представити механізм впливу НОТ на працівника і виробництво. Для наукової організації праці характерною є єдність усіх функцій.
3. Форми організації праці
Існують різні форми організації праці, під якими розуміються її різновиди в залежності від того, як зважуються питання планування, обліку, оплати праці.
За способом установлення планових завдань і обліку виконаної роботи можна виділити:
індивідуальну форму організації праці, коли завдання встановлюється кожному працівнику окремо, ведеться індивідуальний облік виконаної роботи і нараховується індивідуальний заробіток працівнику;
колективну форму організації, коли виробниче завдання установлюється всьому колективу в цілому, облік вироблення продукції також ведеться за кінцевими результатами роботи колективу і всьому колективу нараховується заробіток.
Колективні форми організації праці за способом розміщення і кооперації підрозділяються на колективи з:
повним поділом праці, коли кожен працівник зайнятий тільки виконанням роботи строго за своєю спеціальністю на одному робочому місці;
частковою взаємозамінністю, коли працівники володіють двома чи декількома професіями і можуть виконувати роботи не тільки на своєму робочому місці, але й за суміжною професією;
повною взаємозамінністю, коли кожен член колективу може працювати на будь-якому робочому місці чи мінятися робітниками місцями за заздалегідь продуманою схемою
За способом формування засобів для здійснення діяльності розрізняються наступні форми організації праці: індивідуальна трудова діяльність, підряд, оренда, кооператив, мале підприємство.
Форма організації праці залежить також від форми його оплати. Розрізняють наступні форми оплати праці і розподілу заробітку: індивідуальну, колективну за тарифом, колективну з використанням різних коефіцієнтів для розподілу колективного заробітку.
За способами взаємодії з вищею організацією розрізняють: повне самоврядування, часткове самоврядування, без самоврядування.
За розмірами трудових колективів і їхньому місці в ієрархії керування на підприємстві колективні форми організації праці можуть бути: ланковими, бригадними, дільничними, цеховими, груповими, окремими й іншими.
Які ж умови ефективності форм організації праці? Для цього потрібно виділити прогресивні елементи, характерні для окремих форм.
До цих елементів відносяться:
часткова чи повна взаємозамінність працівників у колективі;
планування оплати тільки за кінцевий результат;
підрядні й орендні відносини;
самоврядування трудового колективу;
використання додаткових засобів у виді різних коефіцієнтів для розподілу колективного заробітку між працівниками трудового колективу;
планування й облік не тільки випуску продукції, але і тих засобів, які необхідно затратити на цей випуск, заохочення за економію експлуатаційних витрат;
наскрізна побудова підрозділів, що працюють у численному режимі.
Якщо формуються колективи, в яких присутні усі чи більшість з названих елементів ефективності, то можна бути упевненим, що робота в них буде успішною. При цьому не варто забувати, що необхідно попереднє обґрунтування прийнятих рішень і проектування всяких організаційних нововведень.
Організація праці має змінний зміст. Мірою розвитку матеріально-технічногї бази виробництва і підвищення культурно-технічного рівня працівників відбуваються зміни і в організації праці. Механізація, застосування нових видів енергії і матеріалів змінюють якісний зміст трудового процесу і відповідно потребу в кількості працівників, їх професійному і кваліфікаційному складі. Це приводить до змін в організації праці. У роботі з організації праці слід враховувати особливості виробничого рівня, на якому відбуваються зміни.
У масштабах народного господарства вдосконалення організації праці має такі завдання: зменшення економічних та соціальних втрат, забезпечення якнайповільнішого використання людських ресурсів суспільства, регулювання співвідношення чисельності зайнятих в галузях матеріального виробництва і невиробничої сфері, перерозподіл працівників між галузями і рівноцінне розміщення ресурсів між регіонами країни тощо.
У межах підприємства головне значення для організації праці мають питання правильної розстановки працівників у виробництві на основі раціонального поділу праці і суміщення професій, спеціалізації і розширення зон обслуговування. Важливим завданням є узгодженність діяльності на взаємопов'язаних ділянках виробництва. У цьому важлива роль належить технологічному і виробничому плануванню, нормуванню праці, які дозволяють науково встановити кількісну пропорційність якісно різних видів праці.
На конкретному робочому місці вирішуються такі завдання організації праці, як вправадження найпрогресивніших робочих прийомів і раціонального змісту всього комплексу трудових операцій, правильне обладнання і планування робочих місць, рівномірне і безперебійне забезпечення їх інструментами та матеріалами, створення належних санітарно-гігієнічних та естетичних умов праці і життєдіяльності людини.
Література
1. Волгин А. П. Управление персоналом в условиях рыночной экономики (опыг ФРГ). - М.. 1992.
2. Губанов С. Система организации и поощрения труда (опыт методической разработки)./'Экономика Украины. 1998. - №3, с. 4
3. Егоршин А. П. Управление персоналом. - Нижний Новгород: НИМБ, 1999. - 438 с.
4. Научная организация и нормирование трудов машиностроении: Учебник для студентов машиностроительных специальносте вузов / Под общ. ред. С. М. Семенова. - М.: Машиностроение. 1991. - 240 с.
5. Научная организация труда и управления. Сборник трудов / Под общей ред. академика А. Н. Щербаня. - М.: Экономика, 1965. - 440 с.
6. Нормирование труда. Учебник для экономических специальностей вузов / Под ред. Абрамова В. М. и Данюка В. М. - К.: ИСИО, 1995. - 204 с.
7. Нормування праці. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000. - 96 с.
Подобные документы
Принципи та вимоги до формування системи мотивації праці на підприємстві. Складові системи мотивації праці персоналу на вітчизняних підприємствах. Аналіз ролі заробітної плати як елемента системи мотивації праці. Організація охорони праці на підприємстві.
дипломная работа [272,3 K], добавлен 27.06.2014Зміст наукової організації управлінської праці. Загальна характеристика та аналіз структури ТОВ "Автоцентр "Європа-Сервіс". Аналіз ефективності управлінської праці на підприємстві та шляхи її вдосконалення в сучасних умовах трансформації економіки.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 07.11.2014Організація праці як система заходів щодо раціонального використання робочої сили. Суть поділу та кооперації праці. Основні показники продуктивності праці. Шляхи підвищення та методи виміру продуктивності. Рівень організації праці на підприємстві.
контрольная работа [68,6 K], добавлен 18.11.2010Поняття, завдання наукової організації праці. Складові основи наукової організації праці, сукупність досягнень науки, техніки, передового виробничого і комерційного досвіду. Режим праці і відпочинку. Особливості наукової організації управлінської праці.
курс лекций [798,8 K], добавлен 05.11.2011Сутність та завдання наукової організації праці на сучасному етапі, напрямки: вдосконалення нормування праці, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів. Розгляд принципів професійно-кваліфікаційного розподілу праці. Основні задачі соціального захисту.
контрольная работа [63,7 K], добавлен 19.10.2012Сутність і задачі організації праці, значення розподілу, відтворення і розвитку форм робочої сили між галузями, забезпечення зайнятості населення. Управління організацією праці на підприємстві. Робочий час, його класифікація і основи нормування праці.
реферат [34,0 K], добавлен 15.08.2009Сутність, завдання та форми організації праці у готельному підприємстві. Загальна характеристика та кадровий потенціал готельного комплексу "Поділля". Аналіз процесу управління та резерви вдосконалення роботи досліджуваного готельного комплексу.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 27.11.2010Загальна характеристика і предмет економіки праці. Економічні, адміністративні та соціально-психологічні методи управління. Виникнення школи "наукового управління" або "наукової організації праці", закордонна теорія та практика в галузі трудових відносин.
реферат [33,6 K], добавлен 03.09.2009Дослідження організації праці на національному рівні. Фактори покращення результативності праці. Сутність управління з позиції функціонального підходу, резерви підвищення ефективності. Різноманітні моделі організації праці: досвід деяких країн світу.
статья [14,4 K], добавлен 19.09.2017Види розподілу та кооперації праці в організації. Види управлінських документів. Оцінка різних періодів свого життя та розрахунок психологічного віку. Особливості раціональної організації праці менеджерів. Сутність методу редизайну управлінської праці.
контрольная работа [414,7 K], добавлен 25.09.2012
