Аналіз собівартості продукції за даними звітності за чи місяць великі проміжки часу, - підкреслює академік Чумаченко, - не забезпечує здійснення головної задачі - його дієвості. Результати аналізу в такому випадку представляють підрахунок загублених можливостей підприємства. Для активного впливу на хід виробництва, своєчасного усунення негативно діючих факторів і створення умов розширення сфери дії позитивних факторів необхідний повсякденний (оперативний) аналіз собівартості продукції. Вимогам, пропонованим до оперативного аналізу, у найбільшій мері відповідає аналіз собівартості за даними відхилень від норм, виявленим на базі системного нормативного обліку виробництва, що забезпечує ув'язування величин відхилень з результатами виконання плану по собівартості продукції. [26, 260, 264].

Організація оперативного контролю й аналізу собівартості продукції в процесі розробки і впровадження системи корпоративного госпрозрахунку на Ново-Краматорському машинобудівному заводі, з огляду на масштаби, специфіку і характер виробництва, унікальність і, складність техніки, що виготовляється, і устаткування і, як наслідок, надзвичайно великий набір елементів витрат, поєднуваних у калькуляційні одиниці, - методично і практично важка задача. Однак необхідність її рішення стала зовсім очевидна в сучасних умовах господарювання.

Тільки в результаті оперативного аналізу співвідношення фактичних витрат з нормативними, чіткого відстеження зміні витрат виробництва, виявлення відхилень по окремих елементах і статтям витрат на всіх стадіях виробничого процесу з деальною їхньою розшифровкою по складених компонентах, а не тільки в цілому по цеху, як це практикувалося на заводі раніше, з'являється реальна можливість установити причини і безпосередніх винуватців відхилень, знайти сховані резерви і можливості зниження питомих витрат, рівень яких визначений у системі корпоративного госпрозрахунку комплексним узагальнюючим показником оцінки підсумків роботи структурних підрозділів акціонерного товариства. Своєчасне виявлення вузьких місць виробництва, розробка кожним цехом і центром прибутку заходів щодо їхньої ліквідації є базою формування планів зниження бюджетів витрат у поточному році і на перспективу.

Удосконалювання методики аналізу результатів госпрозрахункової діяльності насамперед було спрямовано на виділення всіх технологічно відособлених процесів і переділів в окремі калькуляційні одиниці. Це дало можливість розробити детальні нормативи по кожнім елементі витрат і визначити собівартість того чи іншого етапу виробничого процесу по всіх цехах заводу. Колишні методичні підходи до оцінки госпрозрахункових результатів діяльності в цілому по цеху лише давали можливість констатувати факт перевищення собівартості щодо її нормативного рівня. З упровадженням нової методики з'явилася можливість аналізу госпрозрахункової діяльності по виробничих ділянках кожній статті і кожному елементу витрат, виявлення відхилень їхніх причин і винуватців. Відхилення визначаються як у кількісному, так і в ціновому вираженнях. За допомогою аналітичних розробок здійснюється пошук раціональних підходів до вибору кращих варіантів рішення поточних господарських задач.

3. АНАЛІЗ КІНЦЕВИХ ГОСПРОЗРАХУНКОВИХ ПІДСУМКІВ РОБОТИ

Аналіз кінцевих результатів діяльності підприємства є одним з наайголовніших етапів у реалізації стратегії зниження виробничих витрат.

Для ілюстрації застосовуваної в системі корпоративного госпрозрахунку удосконаленої методики комплексного оперативного аналізу кінцевих госпрозрахункових підсумків роботи структурних підрозділів центрів прибутку приведемо приклад по трьох цехах ЗАТ НКМЗ- мартенівському, ковальсько-пресовому №2 і механоскладальному№19 за 1998р -практичні данні кінцевих госпрозрахункових підсумків роботи викладаються по [21,215] .

Як відомо, формування планів виробництва засновано на прогнозованих обсязі і структурі видів продукції, що випускається, тому з метою досягнення об'єктивності в оцінці кінцевих підсумків роботи виробничих підрозділів за той чи інший звітний період необхідно перерахувати величину планових витрат на фактичний обсяг виробництва по реальних замовленнях, тобто, використовуючи планові питомі норми по кожнім елементі витрат, визначити нормативну собівартість фактичного обсягу виробництва продукції. У процесі оцінки госпрозрахункових результатів діяльності аналізується відповідність фактичної собівартості одиниці продукції плановому рівню, на зміну структури виробничої програми.[4,271]

3.1 Аналіз діяльності мартенівського цеху

Мартенівський цех - це початок технологічного ланцюжка виробництва продукції НКМЗ. Результати роботи цього цеху відбиваються на діяльності всіх підрозділів заводу.

Основною задачею мартенівського цеху є випуск і постачання по плановій собівартості придатної рідкої сталі для фасонного лиття і стали в злитках для кувань у ковальсько-пресових цехах підприємства. Планова собівартість кожної марки стали в розрізі окремих елементів витрат служить важливим інструментом контролю за витратами по кожній плавці по ходу виробництва.

Як видно з даних, представлених у табл. 1, виконання, виплавки придатної сталі в мартенівському цеху за 1998 р. у порівнянні з відповідним періодом минулого року склало 102,3%, однак при цьому собівартість 1 т придатної сталі виросла на 37%.

Аналіз дозволив установити, що на ріст собівартості стали в мартенівському цеху вплинули зовнішні фактори. Під впливом світової фінансової кризи в серпні 1998 р. відбулося підвищення курсу гривні стосовно долара. Ціни по Україні на електроенергію, газ, транспортні витрати встановлені, як відомо, у доларовому еквіваленті, тому на тих підприємствах, де високе споживання енергоресурсів, різко виросла собівартість продукції.

З огляду на, що в мартенівському цеху частка матеріальних і енергетичних ресурсів складає близько 70%, вплив зовнішніх факторів не могло не відбитися на собівартості придатної сталі в 1998 р. Трудовий колектив цеху мобілізував усі зусилля на зниження витрат. Впроваджувалися енергозберігаючі технології, проводилася модернізація виробництва, зокрема був введений у дію і функціонує комплексна ділянка внепечнї обробки рідкої сталі «печ-ківш»; створені три комплексно-механізованих ділянки; освоєна технологія виплавки і розливання стали сифонним методом у вакуумі; виконана модернізація вакуумних камер; впроваджена установка газо-кисневого вдування.

Таблиця 1. Аналіз собівартості по мартенівському цеху за 1998р.

Упровадження цих заходів уплинуло на економію усіх видів ресурсів, підвищення якості металу, а в кінцевому і на поліпшення економічних характеристик машин і устаткування, підвищення ефективності виробництва і залучення замовників.

Проте комплексний аналіз госпрозрахункових підсумків роботи цеху показав, що фактичні витрати на випуск продукції, визначені у сумі 32,3 млн. грн., перевищили їхній нормативний рівень (26,6млн. грн.). Збитки склали 5,7 млн. грн., тобто виплавка кожної тонни придатної сталі обійшлася заводу на 134,1 грн. дорожче, ніж планувалося.

Аналіз дозволив установити також і перевитрату енергоресурсів, допущену цехом за 1998 р. Так, витрата природного газу в розрахунку на 1т вирісла у 1,47 рази, а загальна перевитрата досягла 219,8 тис. грн.; витрата електроенергії в розрахунку на 1 т збільшилась в 1,1 рази при загальній перевитраті в сумі 341,2 тис. грн.; питома витрата мазуту виросла в 1,04 рази, а загальна перевитрата по даній позиції досягла 114,5 тис. грн. Крім того, перевищений рівень припустимого шлюбу: при нормативі 2,71 грн. на одиницю продукції фактично він склав 30,29 грн., що викликало збільшення утрат від шлюбу в загальній сумі 1,2 млн. грн. (табл.1). Розгорнутий детальний аналіз причин допущених відхилень фактичних витрат від нормативних по статті “матеріали” показав, що в мартенівському цеху за звітний період відбулася перевитрата шихтових матеріалів у сумі 1,2 млн. грн. При цьому ріст середньої питомої норми їхньої витрати вказує на неефективне використання дорогих матеріалів.

Представлений у табл.2 розгорнутий комплексний аналіз фактичних витрат цеху в зіставленні з нормативними в розрізі кожного елемента витрат по всьому переліку шихтових матеріалів, витрачених на випуск продукції, дозволяє чітко установити позиції, по яким з них була допущена перевитрата. Так, у звітному періоді в мартенівському цеху на 509,7 тис. грн. перевищений норматив по чавунах передільних, на 356,4 тис. грн.- по брухту сталевому. На 260,2 тис. грн. проти нормативних показників збільшена витрата розчинників і легуючих елементів, у тому числі допущена перевитрата 108,7 т феромарганцю, що привело до збитків у сумі 56,8 тис. грн.

Зазначені вище й інші відхилення фактичних витрат від нормативно-планових завдань привели до тому. що колектив мартенівського цеху за підсумками роботи за 1998р. не забезпечив плановий рівень собівартості виплавлюваної сталі. При цьому, як було відзначено в процесі, аналізу, виникнення достатнє істотної економії як у кількісної, так і у вартісній оцінці додатково-заправних матеріалів (табл.2 ), ставить під сумнів оптимальність розроблених нормативних показників витрати цих елементів витрат.

Таблица 2. Аналіз шихтовых матеріалів по мартенівському цеху за 1998 г.