Управління інвестиційними проектами

2

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЕКТАМИ

1.1 Проект у стратегічному плануванні

1.2 Управління проектами на сучасному етапі української економіки

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика підприємства ДПМЗ «Гідромаш»

2.2 Розрахунок фінансових показників діяльності підприємства ДПМЗ «Гідромаш»

2.3 Управління ефективністю використання грошових коштів на ДПМЗ «Гідромаш»

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДПМЗ «ГІДРОМАШ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Інвестиції відіграють важливу роль як на макро-, так і на мікрорівні. По суті вони визначають майбутнє країни в цілому, окремого суб'єкта господарювання і є локомотивом у розвитку економіки.

За останні роки спостерігається тенденція скорочення реальних інвестицій, що негативно відбилося на прискоренні НТП і розвитку всього народногосподарського комплексу. Інвестиційний криза в країні виявився більш глибоким, ніж загальний економічний, хоча обидва вони тісно взаємопов'язані і взаємообумовлені.

Метою курсової роботи є управління інвестиційними проектам та методи покращення управління.

Завдання дослідження:

· ознайомитися з теоретичною частиною управління інвестиційними проектами

· проаналізувати показники фінансового стану ДПМЗ «Гідромаш»

· запропонувати новий інвестиційний проект

· вирахувати його ефективність і можливість реалізувати

Об`єктом дослідження є фінансові відношення на підприємстві в сфері інвестиційної діяльності.

Предметом дослідження є управління інвестиційними проектами.

Базою дослідження є підприємство ДПМЗ «Гідромаш» його фінансовий стан.

Дослідження проблем інвестування економіки завжди перебувало в центрі уваги економічної науки. Це зумовлено тим, що інвестиції зачіпають самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного зростання в цілому. У сучасних умовах вони виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро-та макрорівні. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш дієвих механізмів соціально-економічних перетворень.

Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли є ряд альтернативних або взаємно незалежних проектів. У цьому випадку необхідно зробити вибір одного або декількох проектів, грунтуючись на яких-то критеріях. Очевидно, що критеріїв може бути декілька, а ймовірність того, що якийсь один проект буде краще інших за всіма критеріями, як правило, значно менше одиниці.

В основі процесу прийняття управлінських рішень інвестиційного характеру лежать оцінка і порівняння обсягу передбачуваних інвестицій і майбутніх грошових надходжень. Оскільки порівнювати показники відносяться до різних моментів часу, ключовою проблемою тут є проблема їх можна порівняти. Ставитися до неї можна по-різному в залежності від існуючих об'єктивних і суб'єктивних умов: темпу інфляції, розміру інвестицій і генерованих надходжень, обрію прогнозування, рівня кваліфікації аналітиків і т.д.

Основа ділової активності - нарощування економічного потенціалу підприємства. Вкладаючи капітал у будь-який проект, підприємець вважає через якийсь час не тільки відшкодувати пущений в обіг капітал, але й одержати певний прибуток. Оцінка цього прибутку, тобто рішення дилеми - вигідний чи ні цей проект, що базується на прогнозах майбутніх надходжень від зроблених вкладень (інвестицій).

РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЕКТАМИ

1.1 Проект у стратегічному плануванні

Стратегічне планування полягає в основному у визначенні головних цілей організації й орієнтовані на отримання певних результатів - іншими словами, вони спрямовані на досягнення поставлених цілей. Саме ці цілі є рушійною силою проекту. Стратегічне планування ставить своєю метою дати комплексне обґрунтування проблем, з якими може зіткнутися підприємство в майбутньому періоді, і на цій основі розробляється інвестиційний проект.

Проекти складні вже по самій своїй суті. Вони містять у собі виконання численних взаємозалежних дій. В окремих випадках ці взаємозв'язки досить очевидні (наприклад, технологічні залежності), в інших випадках вони мають більш тонку природу. Деякі проміжні завдання не можуть бути реалізовані, поки не завершені інші завдання; деякі завдання можуть здійснюватися тільки паралельно, і так далі. Якщо порушується синхронізація виконання різних завдань, весь проект може бути поставлено під загрозу. Якщо трохи замислитися над цією характеристикою проекту, стає очевидно що проект - це система, то є ціле, що складається з взаємопов'язаних частин, причому система динамічна, і, отже, що вимагає особливих підходів до управління.

Відмінність проекту від виробничої системи полягає в тому, що проект є одноразовою, не циклічної діяльністю. Серійний ж випуск продукції не має заздалегідь визначеного кінця у часі і залежить лише від наявності та величини попиту. Коли зникає попит, виробничий цикл кінчається. Виробничі цикли в чистому вигляді не є проектами. Однак, останнім часом проектний підхід все частіше застосовується і до процесів, орієнтованих на безперервне виробництво. Наприклад, проекти збільшення виробництва до вказаного рівня протягом певного періоду, виходячи з заданого бюджету, або виконання певних замовлень, які мають договірні терміни поставки. [1]

Проекти - заходи певною мірою неповторні і одноразове. Разом з тим, ступінь унікальності може сильно відрізнятися від одного проекту до іншого.

Відомий закон Лермана говорить: "Будь-яку технічну проблему можна перебороти, маючи достатньо часу і грошей", а наслідок Лермана уточнює: "Вам ніколи не буде вистачати або часу, або грошей". Саме для подолання сформульованої внаслідок Лермана проблеми і була розроблена методика управління діяльністю на основі проекту. А поширення даної методики управління на різні сфери діяльності є додатковим доказом її ефективності. Якщо попросити менеджера описати, як він розуміє свою основну задачу у виконанні проекту, то, швидше за все він відповість: "Забезпечити виконання робіт". Це дійсно головна задача керівника. Але якщо задати те саме питання більш досвідченому менеджеру, то можна почути і більш повне визначення головної задачі менеджера проекту: "Забезпечити виконання робіт у термін, у рамках виділених коштів, згідно з технічним завданням". Саме ці три моменти: час, бюджет і якість робіт знаходяться під постійною увагою керівника проекту. Їх також можна назвати основними обмеженнями, накладається на проект. Під управлінням проектом мається на увазі діяльність, спрямована на реалізацію проекту з максимально можливою ефективністю при заданих обмеженнях за часом, грошовим засобам (та ресурсів), а також якості кінцевих результатів проекту (документованих, наприклад, у технічному завданні).

За тридцять з гаком років, протягом яких застосовується технологія управління проектами, був розроблений цілий ряд методик і інструментів, покликаних допомогти керівникам проектів управляти цими обмеженнями.

Для того, щоб впоратися з обмеженнями за часом використовуються методи побудови і контролю календарних графіків робіт. Для управління грошовими обмеженнями використовуються методи формування фінансового плану (бюджету) проекту і, по мірі виконання робіт, дотримання бюджету відстежується, з тим, щоб не дати витратам вийти з-під контролю. Для виконання робіт потрібно їх ресурсне забезпечення та існують спеціальні методи управління людськими і матеріальними ресурсами (наприклад, матриця відповідальності, діаграми завантаження ресурсів).

1.2 Управління проектами на сучасному етапі Української економіки

Управління проектом - методологія організації, планування керівництва, координації трудових, фінансових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів протягом проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки та технології управління для досягнення визначених в проекті результатів за складом та обсягом робіт, вартості, термінів, якості.

Під проектом розуміється система сформульованих у його рамках цілей, створюваних або модернізованих для їх досягнення фізичних об'єктів (будівель, споруд, виробничих комплексів), технологічних процесів; технічної та організаційної документації для них, матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, а також управлінських рішень та заходів щодо їх виконання.

У ряді галузей, специфіка яких вимагає створення надскладних об'єктів, для досягнення поставлених цілей потрібно сукупність самостійних проектів, які об'єднуються в програму. [2]

Поняття «інвестиційний проект» також має два тлумачення.

Інвестиційний проект розглядається як діяльність, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Інвестиційний проект трактується як система організаційно-правових та розрахунково-фінансових документів, що містять обґрунтування ефективності і можливості реалізації проекту, необхідних для здійснення комплексу заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Існує кілька основних класифікаційних ознак, на основі яких здійснюється систематизація всієї сукупності проектів.

За масштабом проекти поділяються на три групи:

- Малі проекти;

- Середні проекти;

- Мегапроект.

За термінами реалізації проекти прийнято ділити на короткострокові (швидкісні) (до 1 року), середньострокові (від 1 року до 5 років) і довгострокові (понад 5 років) проекти.

За якістю проекти прийнято ділити на звичайні та бездефектного.

За визначеністю кордонів і цілей проекту проекти поділяються на мультіпроекти і монопроекти.

Мультіпроектом прийнято називати виконання декількох замовлень в рамках інвестиційної програми замовника.

У випадку, коли підприємство з яким-небудь причин реалізує кілька щодо короткострокових проектів, їх сукупність становить інвестиційну програму підприємства.

Монопроект, як альтернатива мультіпроекту, має чітко окреслені ресурсні та часові рамки, що відносяться до відокремленому проекту. У завдання управління проектами входять:

- Визначення цілей проекту і проведення його обґрунтування;

- Виявлення структури проекту;

- Визначення необхідних обсягів та джерел фінансування;

- Підбір виконавців;

- Підготовка та укладання контрактів;

- Визначення термінів виконання;

- Розробка графіка реалізації проекту;

- Розрахунок необхідних ресурсів;

- Складання кошторису і бюджету проекту;

- Облік і планування ризиків;

- Контроль за ходом виконання проекту;

- Моніторинг проекту і т.п.

Методи управління проектами можуть принести успіх у наступних випадках:

- При створенні спеціального підприємства, пов'язаного єдиним, чітко визначеним кінцевим продуктом;

- При створенні підприємств, складність і масштаби якого більше звичайних;

- При виконанні робіт з жорсткими вимогами до строків, витрат і технічним характеристикам;

- Коли репутація фірми знаходиться під загрозою;

- Коли виключно великі винагорода за успіх або втрати внаслідок невдачі. До методів управління проектами належать:

- Техніка мережного планування (широко застосовується з 70-х рр..);

- Організація робіт над проектом (використовуються з 1975 р.);

- Календарне планування (використовуються з 1975 р.);

- Логістика (використовуються з 1975 р.); ППП для ЕОМ (з 1980-х рр..);

- Стандартне планування (з 1980-х рр..);

- Структурний планування (з 1980-х рр..);

- Ресурсне планування (з 1980-х рр..);

- Системний підхід (зокрема, до фазі закриття проекту) - з 1985 р.;

- Планування та розробка особливо складних проектів - з 1985 р.;

- Пофазна організація роботи над проектом - з 1985 р.;

- Імітаційне моделювання - з 1990 р.;

- Системний підхід до проекту в цілому - з 1990-х;

- Філософія керівництва проектом - з 1995 р.

Три основні варіанти схем управління проектами:

- Основна схема. Керівник (менеджер) проекту виступає представником або агентом замовника, не несе фінансової відповідальності за прийняті рішення. В якості агента може виступати будь-яка фірма - учасник проекту. Відповідальність менеджера - координація та управління ходом розробки і реалізації проекту. Контрактні відносини - тільки між агентом і замовником. Основна перевага - об'єктивність менеджменту. Основний недолік - перенесення всього ризику на замовника.

- Схема розширеного управління. Менеджер проекту бере відповідальність за проект у межах фіксованої кошторисної ціни; забезпечує управління і координацію етапів проекту за угодою між ним і учасниками проекту в межах фіксованої ціни. В якості менеджера може виступати фірма, не бере участь у проекті (як правило, підрядна, консалтингова, рідше - інжинірингова фірма). При цій схемі ризик покладається на підрядника.

- Схема прискореного будівництва ( "під ключ"). В якості керівника проекту виступає проектно-будівельна фірма. Відповідальність менеджера - в межах оголошеної вартості проекту. Менеджер забезпечує, відповідно до контракту, здачу об'єкта проектування під ключ. [7]

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Загальна характеристика підприємства

Адреса підприємства: 72312, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 191. Датою заснування заводу "Гідромаш" є 15 листопада 1943 року, коли відразу ж після звільнення Мелітополя від німецько-фашистських загарбників, був організований цех по виробництву червоної цеглини. Спеціалізація заводу мінялася з його розвитком. У 1949 році було організовано виробництво гасових ламп, а в 1952 році ухвалено рішення про початок випуску протипожежного устаткування. У 1954 році відбулася реконструкція заводу, були побудовані нові цехи, збільшилися об'єми виробництва. Своя нинішня назва, яка характеризує основний профіль виробництва, - "Гідромаш" - завод отримав в 1963 році.

У 60-70 роки освоєно виробництво цілого ряду виробів для Міністерства Оборони і Міністерства сільського господарства. Починаючи з 1973г., завод перейшов на випуск автопідйомників телескопічних різних модифікацій, які завдяки своїй надійності і ефективності, швидко завойовують загальне визнання у споживачів і стають візитною карткою підприємства.

Форма власності - державна, види діяльності - виробництво

- авто підйомників АП-15, АП - 17А, АП-18, АП-22;

- мотопомп причіпних ММ - 27/100;

- водовідливних установ УВ - 100/20;

- насос СЦН -75/70.,

роздрібна торгівля, оптова торгівля, зовнішньоекономічна торгівля.

На сьогодні Державне підприємство Мелітопольський завод "Гідромаш" є одним з провідних підприємств машинобудівного комплексу України по виробництву спецтехніки: комунальною і пожежною. У перелік вироблюваної заводом продукції входять: телескопічні автопідйомники АП-15, АП-18 і АП-22 різних модифікацій, багатоцільова мото- помпа ММ-27/100 і насос СЦН-75/70. ГПМЗ, що випускаються "Гідромаш" автопідйомники знайшли широке застосування в багатьох галузях промисловості і завоювали визнання споживачів завдяки відносній простоті своєї конструкції, ефективності і надійності роботи. За всю історію випуску автопідйомників їх конструкція зазнала безліч змін. Постійний зворотний зв'язок із споживачами наший техніку дозволяє враховувати побажання споживачів і швидко реагувати на них. Дана інформація знаходить віддзеркалення в змінах конструкції і комплектації автопідйомника. На підприємстві була проведена сертифікація виробництва і системи якості на відповідність вимогам міжнародних стандартів серії ISO 9001. Сьогодні ГПМЗ "Гідромаш" - підприємство з прогресивною технологією і сучасним устаткуванням, що має в своєму складі заготовче, літейне, механо-складальне, інструментальне і інші види виробництв. Випуск виробів здійснюється за серійною технологією, що передбачає сучасні методи обробки на високопродуктивному устаткуванні - верстатах з ЧПУ, спецверстатах, багатошпіндельних автоматах і напівавтоматах. На заводі працюють висококваліфіковані робочі і інженери. Є конструкторське і технологічне бюро, а також експериментальна база, що дозволяють створювати нові види продукції, відпрацьовувати окремі технічні рішення, проводити комплексні випробування виробів перед їх запуском в серійне виробництво. У постійному поліпшенні наший продукції, підвищенні її надійності і зручності роботи, бере участь весь колектив підприємства. Цей чинник безперервного поліпшення дозволяє підтримувати конкурентоспроможність продукції на високому рівні.

Вироби, що поставляються в Російську Федерацію, сертифіковані на відповідність вимогам Правил Держміськтехнагляду Росії. При постачанні продукції в інші держави враховуються також додаткові вимоги національних нормативно-правових документів. Одними з пріоритетних напрямів в роботі інженерних і виробничих служб заводу є модернізація виробів, що серійно випускаються, з урахуванням досвіду їх експлуатації, а також розширення типорозмірного ряду моделей автопідйомників за рахунок збільшення номенклатури використовуваних шасі. При цьому основоположні принципи роботи залишаються незмінними і традиційними для підприємства.

2.2 Розрахунок фінансових показників діяльності та становище підприємства ДПМЗ «Гідромаш» з 2006-2008 рр.

Динаміку розвитку підприємства ДПМЗ «Гідромаш» ми можемо спостерігати з таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Динаміка розміру підприємства

Показники	2006рік	2007рік	2008рік	Відхилення 2006 - 2008 рр.
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн	19038	19440	20012	974
Середньорічна чисельність робітників, осіб	485	483	456	-29
Валовий дохід, тис грн.	2935	3066	4849	1914
Чистий прибуток, тис грн.	360	477	1254	894

Як ми бачимо ця таблиця свідчить про те, що завод зростає, та оновлює свої основні фонди. Завдяки цьому зростає чистий прибуток який являється головною частиною фінансового стану підприємства.

Фінансові потоки на підприємствах дуже залежать від того яке обладнання і трудовий колектив працює на підприємстві.

Використання основних фондів на ДПМЗ «Гідромаш» можна прослідити за таблицею 2.2.

Таблиця 2.2 - Динаміка використання основних фондів на ДПМЗ «Гідромаш»

Показники	2006рік	2007рік	2008рік	Відхилення 2007-2008р
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	19038	19440	20012	974
Фондовіддача, тис .грн.	0,96	1,3	1,7	0,74
Фондоемкість , тис. грн.	1.04	0.7	0.6	-0,44
Фондоозброєність праці, тис грн.	39.3	40.3	43.9	4,6

З таблиці 2.2. можна зробити висновок, на ДПМЗ «Гідромаш» спостерігається поступове підвищення фондовіддачі на 0,74 тис. грн. в 2008 р. в порівнянні з 2006 р. і зниження фондомісткості на 0,44 тис. грн.. При цьому спостерігається збільшення фондоозброєності - на 4,6 тис. грн.

Як видно з показників приведених в таблицях, об'їм основних і оборотних фондів на підприємстві значно скоротився за останні три роки, що пов'язано з удосконаленням виробничого процесу. У зв'язку з цим на підприємстві значно знизилася чисельність працівників. Не дивлячись на значне скорочення штату працівників, кількість працівників, що служать і інженерно-технічних, практично не змінилася. Показники ефективності використовування ресурсного потенціалу за даний період трохи зросли, що свідчить про ефективну роботу колективу, головного інженера і конструкторського відділу.

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів.

Оберненим до фондовіддачі показником є фондомісткість, яка визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої продукції.

Таблиця 2.3 - Використання трудових ресурсів на підприємстві

Показники	2006рік	2007рік	2008рік	Відхилення 2006-2008 рр
Середньорічна чисельність працівників, осіб	485	483	456
Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	18294	25990	33446
Відроблено людино-днів на 1 середньорічного працівника	1766,33	1818,44	1948,48
Фондоозброєність праці, тис. грн.	39,3	40,3	43,9
Середньорічний виробіток на 1 працівника, тис. грн.	37,72	53,81	73,35
Загальні витрати праці, люд-год	856670	878306	888506

Як видно з приведеної таблиці, чисельність працівників в період з 2006 по 2008 рр. зменшилася на 29 чоловік та незважаючи на це ,обсяг виробленої продукції зростає. Це пов'язано з впровадженням більш нових технологій , а в слідстві цього продуктивності праці, що збільшилася.. Це з одного боку сприятливе явище має і одну негативну сторону - змушене звільнення службовців і працівників, у зв'язку із збитковістю змісту великого числа працівників. З удосконаленням виробництва потреба у великій кількості людей скорочується.. Але ми повинні розуміти , що на даному етапі розвитку технології нам необхідно переходити на сучасне обладнання яке не потребує людської допомоги , Це може зменшити витрати на заробітну плату , та збільшити прибуток підприємства.

2.3 Управління ефективного використання грошових коштів на ДПМЗ «Гідромаш»

Метою діяльності ДПМЗ «Гідромаш» є отримання прибутку. Основні фінансові результати можна побачити у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Фінансові результати діяльності та рентабельність підприємства

Показники	2006рік	2007рік	2008рік	Відхилення 2006-2008 рр.
Доходи від реалізації, тис. грн.	18294	25990	33446
Чистий дохід від реалізації продукції тис. грн.	17190	24106	31623
Інші операційні доходи тис. грн.	532	654	1230
Валовий прибуток тис. грн..	2935	3066	4849
Фінансові результати від операційної діяльності тис. грн..	2098	862	1009
Інші доходи тис. грн..	25	131	127
Чистий прибуток тис. грн..	360	477	1254
Рентабельність, %	0,96	1,33	0,1

За даними таблиці 2.4 можна зробити висновок, що порівняно з 2006р. у 2008р. чистий доход збільшився у 3,5 разів, прибуток зростає, а рентабельність зменшилась на о.86.

Роблячи висновок з приведених таблиць у цьому розділі ми бачимо , що підприємство працює добре прибуток зростає, заборгованості не має, постійно намагається оновлювати свої основні фонди які потрібні для модернізації товару та підвищення прибутку.

Також з ЗМІ (Засобу масової інформації) ми бачимо що:

Мелітопольський завод «Гидромаш», єдиний в місті, вперше за підсумками роботи за дев'ять місяців цього року увійшов до кола крупних платників податків України.

Вони складають п'ять відсотків від числа всіх юридичних осіб країни, але на 75 відс. наповнюють державний і місцеві бюджети. «Гидромаш», за інформацією директора Анатолія Пака, щокварталу перераховує в казну 1,3 млн. грн. і розвивається дуже швидко.

Обсяги виробництва, в порівнянні з минулим роком, виросли в два рази, а чисельність працівників збільшилася на 50 чоловік і досягла 524.

Середня зарплата тут найвища в місті - 2200 грн. З 1 жовтня годинні тарифні ставки знов переглядаються у бік збільшення.

Завод, підкреслив керівник, працює лише «в білу».

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДПМЗ «ГІДРОМАШ»

Сьогоднішнє економічне становище країни на те, що держава не в змозі приймати активну участь в інвестиційній діяльності. Воно може лише опосередковано впливати на інвестиційні процеси, шляхом пільгового оподаткування, визначення пріоритетних напрямків розвитку і т. д. видавані субсидії, субвенції, дотації настільки малі і так рідко видаються, що підприємства особливо на них і не розраховують. Тому підприємства та організації змушені проводити всі інвестиційні заходи самостійно. Джерелами таких заходів стають або власні кошти, отримані в якості прибутку від реалізації продукції, або залучені кошти у вигляді банківських кредитів або коштів інвесторів.

На підставі вивчення ринку продукції, яка виробляється на підприємстві, встановлена можливість збільшення платоспроможного попиту на неї. У зв'язку з цим підприємство розглядає доцільність придбання нової технологічної лінії для збільшення виробництва продукції з метою збільшення обсягу продажів.

На заводі ДПМЗ «Гідромаш» планується інвестиційний проект для будівництва нового цеху, з метою впровадження у виробництво ще 3 види продукції: «Гидравлическая тележка»; «Штабелер»; «Погрузчик».

Перший етап передбачає будівництво складального виробництва і складу тимчасового зберігання, який дозволить створити 177 робочих місць.

Необхідну земельну ділянку: 94 ГА

Планується інвестувати 6 500 000 грн..

Аналіз ринку

Зростання виробництва та споживання в України збільшує товаропотоки для обслуговування яких потрібно удосконалення складської та навантажувальної техніки. Потреби в навантажувальної техніки ростуть як за рахунок збільшення обсягу виробництва і торгівлі, тому що і за рахунок виходу з ладу зношеної техніки.

Канали збуту

Продаж продукції буде проводитися через систему дилерів.

В даний проведені попередні переговори з продавцями навантажувальної техніки в 27 містах України.

Конкуренти

Порівняльний аналіз цін на конкурує продукцію

Таблиця 3.1 - Гідравлічні теліжки

Марка	ДПМЗ «Гідромаш»	GRUSSE	BELET	PFAFF	LIFTER	BOSS
Цена,	250	315	350	360	320	520

Таблиця 3.2 - Штабелери

Марка	«Гідромаш»	BELET	Skladova Technica	Rocla
Цена,	600	1200	720	1850

Таблиця 3.3 - Навантажувальники

Марка	«Гідромаш»	BALKANCAR	DIMEX	REACH TRUCK
Цена,	12000	21000	23000	28000

Як видно з вищенаведеного аналізу, ціни на нашу продукцію нижче цін конкуруючих виробників, що дозволить активно просувати нашу продукцію на українському ринку.

Виконання інвестиційного проекту буде виконуватись згідно з інвестиційним планом, де можна буде відстежити виконання проекту на кожному етапі у встановлені строки.

Таблиця 3.4 - Перелік етапів

назва	тривалість	Дата початку	Дата закінчення
Покупка земельної частка	30	01.11.2008	30.11.2008
Розробка робочого проекту	30	01.12.2008	30.12.2008
Розробка будівельного проекту	60	08.01.2009	07.03.2009
Узгодження проекту	30	08.03.2009	06.04.2009
Будівництво	510	07.04.2009	29.08.2010
Поставка виробничого обладнання	60	01.07.2010	29.09.2010
Монтаж обладнання	30	30.08.2010	28.09.2010
Сертифікація	45	29.09.2010	12.11.2010
Поставка АСУиУ	21	09.08.2010	29.08.2010
Закупка транспортних засобів	15	15.08.2010	29.08.2010
Набір персоналу	30	31.07.2010	29.08.2010
Навчання персоналу	30	30.08.2010	29.08.2010
Виробництво [Гідравлічна теліжка]	0	13.11.2010
Виробництво [Погрузчик]	0	13.11.2010
Виробництво [Штабелер]	0	13.11.2010

Таблиця 3.5 - Витрати на реалізацію інвестиційного проекту

Назва	Вартість
Покупка земельної частки	122 000,00
Розробка робочого проекту	49 000,00
Розробка будівельного проекту	122 000,00
Узгодження проекту	3 000,00
Будівництво	2 440 000,00
Поставка виробничого обладнання	480 000,00
Монтаж обладнання	48 000,00
Сертифікація	8 000,00
Поставка АСУиУ	120 000,00
Закупка транспортних засобів	64 000,00
Набор персоналу	1 000,00
Навчання персоналу	5 000,00
Виробництво [Гідравлічна теліжка]	-
Виробництво [Погрузчик]	-
Виробництво [Штабелер]	-

Дані в таблиці 3.6 були розраховані по наступним формулам (відображена далі за текстом) :

Визначаємо початкові грошові вкладення з урахуванням податкових відрахувань за формулою:

IC = (1-Y)* C₀ (3.1)

де:

IC - чисті первинні вклади;

С₀ -інвестиція;

Y - ставка податку.

Загальна накопичена величина дисконтованій грошових доходів і чистий приведений ефект (NPV) відповідно розраховуються за формулами:

PV = ? Ck (3.2)

n (1 + H)k

n - кількість прогнозованих періодів, років.

Н - ставка дисконтування

С_к - чисті грошові поступлення в періодів;

NPV = ? Ck - IC (3.3)

n (1 + H)k

Про ступеня ефективності вкладення коштів у даний проект говорить отримана величина NPV.

Очевидно, що якщо:

NPV > 0, то проект слід прийняти;

NPV < 0, то проект слід відклонити;

NPV = 0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Індекс рентабельності (або індекс прибутковості) інвестицій розраховується за формулою:

PI = ? Ck : IC (3.5)

n (1 + H)k

Очевидно, що якщо:

PI> 1, то проект варто прийняти;

PI <1, то проект варто відкинути;

PI = 1, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Алгоритм розрахунку винятково простий, що і визначає широке використання цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується діленням середньорічної прибутку РСР на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться у відсотках). [5] Середня величина інвестиції знаходиться діленням вихідної суми капітальних вкладень на два:

ARR = Сср * 100% (3.6)

Ѕ IC

Сср - середньорічна прибуток

Сср - розраховується шляхом ділення суми чистого прибутку за n років на кількість років

Рівень ефективності інвестиційного проекту відображений у таблиці 3.6

Таблиця 3.6 - Рівень ефективності

Показники
Період окупаемости - PB, міс.	37
Дисконтийований період окупаемости - DPB, міс.	37
Середня норма рентабельності - ARR, %	106,8
Чистий приведений прибуток - NPV	38 921 283
Індекс прибутковості - PI	7,48
Внутрішня норма рентабельності - IRR, %	84,93
Модифікована внутрішня норма рентабельності - MIRR, %	33,29

Період розрахунку інтегральних показників -(84) мес.

Висновок: Отримані результати вказують на економічну доцільність даного проекту. По всім розрахованим параметрам інвестиційний проект побудови додаткового цеху та впровадження 3 нових позицій є суттєвим і дасть прибуток.

ВИСНОВКИ

Кожному підприємству необхідні ресурси, щоб фінансувати свою виробничо-торговельну діяльність.

Дієвість інвестиційної діяльності, як на мікро-так і на макрорівні, визначається ефективністю використання інвестиційних ресурсів. В цьому плані вирішальне значення мають результати господарської діяльності інвестиційних галузей. Їх технічний рівень, організація виробництва, розвиток підприємництва, здатність до освоєння інновацій роблять основний вплив на інвестиційний цикл, окупність і віддачу інвестиційних ресурсів.

З проведеного дослідження випливає, що інвестиції являють собою найважливішу економічну категорію розширеного відтворення, які грають ключову роль в реалізації структурних зрушень в економіці і формуванні народногосподарських пропорцій на макрорівні, адекватних ринковим формам господарювання.

Дослідження фінансової звітності підприємства дає можливість вважати, що ДПМЗ «Гідромаш» стрімко розвивається виходячи з даних таблиці 2.4 Чистий прибуток по відхиленням за даними 2006- 2008 років: 2006-2007рр складає 117 тис. грн; 2007-2008рр - 177 тис. грн. Що дає можливість на реалізацію запропонованого інвестиційного проекту.

Розвиток української економіки не заперечує низки дуже важливих загальних закономірностей в інвестиційній діяльності, і разом з тим воно породжує спільні риси, зумовлені зміною економічних пріоритетів, формуванням національного ринку, прагненням до інтеграції економіки у світове господарство. Тому інвестиційний процес розглядається як результат взаємодії цих факторів.

Пошук шляхів стабілізації економіки, в першу чергу, передбачає активізацію інвестиційної діяльності, яка, перш за все, має бути зорієнтована на корінні структурні перетворення.

Світова практика і здоровий глузд показують, що істотне підвищення народного добробуту досягається не на шляхах зниження норми накопичення, а, навпаки, при її досить високому рівні і високих темпах зростання національного доходу. Але для підтримання норми виробничого накопичення на досить високому рівні потрібні відповідні умови, а саме: високий або постійно зростаючий рівень ефективності виробництва. Тому головною особливістю сучасної інвестиційної стратегії повинно стати підвищення ефективності національної економіки, яка б дозволила розширити межі накопичення, зупинила б зниження, а потім і стабілізувала норму виробничого нагромадження. Частка фонду накопичення в національному доході завжди повинна встановлюється на такому рівні, щоб економіка могла його ефективно освоїти і який дозволяв би також реалізовувати найвищий на даний момент, рівень досягнень науково-технічної революції. Формування більш прогресивного типу інвестицій обумовлює необхідність вдосконалення структури капітальних вкладень в основне виробництво, виробничу і соціальну інфраструктури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гридчин М.В. Г83 Финансовый менеджмент: Курс лекций. - 3-е изд., стереотип. - К.: МАУП, 2004. - 160 с.: ил. - Библиогр.: с. 155156.

2. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика, 1996. - 384с.

3. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-х т. / Пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева. - Санкт-Петербург: Экономическая школа, 1997. - т1. - 497 с.

4. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 501 с.

5. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент / Учебное пособие. - М.: Дело и Сервис, 1998. - 304 с.

6. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Перспектива, 2000. - 656 с.

7. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Учебное пособие.-М. “Финансы и статистика”,- 1998.

8. . Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами.- К.- МП “ИТБМ лтд” - СП “АДЕФ- Украина”- 1996.

9. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Том Ы. К.- “Ника-Центр”, “Эльга”, 1999..

10. Крайник О.П., Клепикова З.В. Фінансовий менеджмент. К.- Львів: “Дакор”, “Інтелект”, 2001,.

11. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий. К.: «Максимум», 2001г

12. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. М.: «Финансы и статистика», 2001г

13. http://libr.org.ua/book/104/3000.html