Ціноутворення на підприємстві

Зп = ФОП заг /(Ч * 12)

де Ч - чисельність працюючих (базовий період), осіб; 3п=20845,66*1000 / (4127*12) = 420,92 грн.

Показники звітного року

1. Чисельність працюючих:

Чз.в = Чбаз * Іq /Іпп - Чвив

Де Чб - чисельність працюючих у базовому періоді;

Iq (Іпп) - індекси зміни обсягів виробництва (виробітку) у звітному році

Чвив --відносне вивільнення працюючих у звітному періоді

Чз.в = 4127 * 1,1/1,06 - 98 =4185 осіб

Річний обсяг виробництва (Р_о._в)

Р_ов = 4422 * 1,1 = 4864,2 тис. тон

Товарна продукція (Тов)

Тов = 4864,2 * 39,5 = 192135,9 грн.

2. Використання робочого часу:

3. Номінальний фонд робочого часу:



Т_н = 2002* 4185 = 8378370 люд/ год.

4. Ефективний фонд робочого часу:

Т_еф = 8378370 *(1- 0,39) = 5110805,7 люд-год.

3. Трудомісткість виробів

tр = tр.баз * (100-tр)/100

tр - індекс зміни норми часу

tр = 100*В /(100 + В)=100*6/(100+6)=5,66 %

В - виробіток у звітному періоді

tр = 0,94*(100-5,66) /100= 0,89 люд - год/тону

Коефіцієнт виконання норм

Квн = 0,89*4864,2 *1000/5110805,7 =0,847 або 84,7 %

4. Продуктивність праці 1-го працюючого:

Річна продуктивність праці одного робітника у вартісному виразі:

ПРПб = 174669 /4127 =42,323 (тис.грн/особу)

ПРПз = 192135,9/4185 =45,911 (тис.грн/особу)

Річна продуктивність праці одного робітника у натуральному виразі:



ПРПб = 4422 /4127 = 1,071 (тис.тон/особу)

ПРПз = 4864,2 /4185 = 1,163 (тис.тон/особу)

Годинна продуктивність праці у вартісному виразі:

ПРПб = 174669*1000 /5039892,4 = 34,657 (грн/людино-год)

ПРПз = 192135,9*1000/5110805,7 = 37,59 (грн/людино-год)

Годинна продуктивність праці у натуральному виразі:

ПРПб = 4422*1000 /5039892,4 = 0,88 (тон/людино-год)

ПРПз = 4864,2 *1000/5110805,7 = 0,95 (тон/людино-год)

Розрахунок ФОП:

ФОПвід = 0,89 * 1,95* 4864,2 = 8441,819 тис. грн.

С_год =1,95 грн. Р= 1,95 * 0,89 = 1,74 грн.

Загальний фонд оплати праці (основний і додатковий) робітників-відрядників:

ФОПвід заг = 8441,819 * 1,61=13591,328 тис.грн.

Фонд оплати праці ПВП загальний:

ФОП_заг. = 13591,328 * 1,6 = 21746,124 тис.грн.

Відрахування на соціальні потреби:

Всоц = 21746,124 *0,37 =8046,066 тис. грн.

В тому числі:

в Пенсійний фонд (32%) В_пенс. =21746,124 * 0,32 = 6958,76 тис. грн.

На випадок безробіття (2,5%) В_безр. =21746,124 * 0,025

= 543,653 тис. грн.

На випадок тимчасової непрацездатності (2,5%)

В_нелр. =21746,124 * 0,025 = 543,653 тис. грн.

ФОП з відр. =21746,124 +8046,066 = 29792,187 тис. грн.

ЗП = 21746,124 *1000/(4185 *12) = 433,02 грн

Таблиця 3.1

Показники по труду

Показник	Одиниця виміру	Базовий рік	Звітний рік	Темп приро сту, %
Чисельність працюючих ПВП	Осіб	4127	4185	1,4
Товарна продукція	Тис.грн,	174669	192135,9	10
Товарна продукція	Тон.	4422	4864,2	10
Річна продуктивність праці
(ПРП) 1-го працюючого	Тис.грн/люд.	42,323	45,911	8,5
ПРП	Тис.тон/люд.	1,071	1,163	8,5
Годинна ПРП	Грн./людино-год.	34,657	37,59	8,5
Годинна ПРП	тон/людино-год.	0,88	0,95	8,5
ФОП загальний	Тис.грн.	20845,66	21746,124	4,3
ФОП осн. Робітників	. Грн	13028,54	13591,328	4,3
Зарплата 1 -го працюючого	Грн.	420,92	433,02	2,9

У звітному періоду обсяг виробництва зріс на 10%. Підприємством було заплановано скорочення чисельності робітників на 98 чол. Це призвело до зростання продуктивності праці на 8,5% та збільшення заробітної плати на 2,9 %, при цьому індекс зарплати не перевищив індекс виробітку, який у звітному періоді склав 6%.

4. Витрати на виробництво та реалізацію продукції

Калькуляцію собівартості продукції здійснюємо за економічними елементами:

Витрати на одну тону продукції:

Сировина та матеріали 4,1 грн.

Покупні напівфабрикати 5,9 грн.

Паливо: 5,3 грн./тону;

Оплата праці: Оп = 21746,124/4864,2 = 4,47 грн/тону

Відрахування: Від = 8046,066 /4864,2 = 1,65 грн/тону

Амортизаційні відрахування: Ав = 35364,099/4864,2 = 7,27 грн/тону

Ремонт: Рем = (25,300+198,470)/ 4864,2 = 0,05 грн/тону

Інші виробничі витрати: В_інші = Вв *В_інші(%), грн.

де Витрати = Вмат + Вн/ф + Впал + ОП. + Від. + АВ + Рем = 4,1+5,9+5,3+4,47+1,65+7,27+0,05=28,74 В_інші = 28,74* 0,08= 2,3 грн/тону.

Виробнича собівартість: С_вир. = Вв + В_інші;

С_вир. = 28,74 + 2,3= 31,04 (грн./тону)

Позавиробничі витрати: В_пв. = С_вир.*В_п._в.(%), грн.

В_п._в. = 31,04*0,07 =2,17(грн/тону.)

Повна собівартість: С_повна = С_вир. + В_п._в, грн

С_ювна = 31,04 + 2,17 =33,21 (грн./тону)

Витрати	на виробництво
Статті витрат	Витрати на 1 тону продукції, грн.	Витрати на весь випуск, грн.
Сировина	4,1	19943,22
Покупні напівфабрикати	5,9	28698,78
Паливо	5,3	25780,26
Оплата праці	4,47	21742,974
Відрахування на соц. страхування	1,65	8025,93
Амортизаційні відрахування	7,27	35263,734
Ремонт	0,05	243,21
Інші виробничі витрати	2,3	11187,66
Виробнича собівартість	31,04	150984,76
Позавиробничі витрати	2,17	10555,313
Повна собівартість	33,21	161540,06

Таблиця 4.1

Повна собівартість виробленої продукції в цілому по підприємству становить 161540,06 тис.грн., що на одну тону продукції складає 33,21 грн.

5. Фінансові результати

1. Виручка від реалізації продукції: Вир. = Q*Р =Тов

Вир. = 4422* 1,1 *39,5 = 192135,9 тис.грн.

2. Прибуток від реалізації продукції: Приб. = Вир. -Сповна - ПДВ

ПДВ = П_заб. - П_кр, де

П заб - податкові забов'язання; П заб = Q*Р*20%/120%

Пзаб = 192135,9 *20%/120% = 32022,65 тис. грн.

Пкр - податковий кредит;

Пкр = ((Вм+Вп/ф+Впаливо)*Q/100%)*20%

П кр = 4864,2 *(4,1+5,9+5,3)*20/100 = 14884,452 тис. грн.

ПДВ = 32022,65 -14884,452 = 17138,198 тис. грн.

Приб. = 192135,9 -161540,06-17138,198 = 13457,65 тис. грн.

Податок на прибуток: Ппр. = Приб.*25%, грн.

Ппр. = 13457,65 *25% = 3364,41 тис. грн.

Чистий прибуток. ЧП = Приб. - Ппр.

ЧП = 13457,65 -3364,41 = 10093,24 грн.

6. Рентабельність продукції:

Рпр = Пприб/Сповн *100%

Рпр = 13457,65 /161540,06* 100% = 8,33%

Таблиця 5.1

Показник	Значення, тис.грн.
Виручка від реалізації продукції	192135,90
ПДВ	17138,20
Прибуток від реалізації	13457,65
Податок на прибуток	3364,41
Чистий прибуток	10093,24
Рентабельність продукції	8,33%

6. Основні техніко-економічні показники

Рентабельність виробництва: Р_вир = ЧП/(Сср + Нзаг)*100%

де С_ср - середньорічна вартість ОФ, грн.; Н₃аг. - норматив ОК загальний, грн. в день.

Прибуток від реалізації продукції становить 13457,65 тис.грн. при рентабельності 8,33 %. Чистий прибуток в сумі 10093,24 тис.грн. буде розподілено за такими напрямками: фонд накопичення (40%) - 4037,296 тис. грн., фонд споживання (60%) - 6055,944 тис. грн.

Рвир = 10093,24/(187963,46 +7400,269)*100% = 5,14 %

Відрахування в позабюджетні фонди цільового призначення.

Відрахування в Дорожний фонд: Вдор. = (Вир -ПДВ)* 1%

Вдор =1749,98 тис. грн.

Відрахування на соціальні потреби (37%)

Всоц = 8046,066 тис.грн в тому числі до:

Пенсійного фонду (32%) Впенс. = 6958,76 тис.грн.

Фонд зайнятості (2,5%) Взайн. = 543,653 тис. грн.

Фонд тимчасової непрацездатності (2,5%) Внепр. - 543,653 тис. грн.

Таблиця 6.1

Основні техніко-економічні показники

Показник	Од. виміру	Значення
Обсяг товарної продукції	Тис.грн	192135,90
Товарна продукція	Тис.тон.	4864,20
Середньорічна вартість ОФ	Тис.грн.	187963,46
Середньоспискова чисельність працюючих	осіб	4185,00
Фонд оплати праці	Тис.грн.	21746,13
Річна продуктивність 1 -го працюючого ПВП	Тис.тон/чол.	1,16
Середньорічна зарплата 1 -го працюючого	грн./чол.	535,70
ПВП
Собівартість товарної продукції	Тис.грн.	161540,06
Чистий прибуток	Тис.грн.	10093,24
Виручка від реалізації	Тис.грн.	192135,90
Рентабельність виробництва	%	5,14

86



Висновки

Середньорічна вартість основних фондів склала 187963,46 тис. грн. На початок року коефіцієнт спрацювання становив 68,34%, на кінець року -збільшився на 5,68 %. Коефіцієнт вибуття основних фондів становить 11,06%, що значно більше середньої норми амортизації 4,85%, що говорить про скорочення парку обладнання на підприємстві. Аналіз руху основних фондів виявив тенденцію до скорочення парку обладнання (коефіцієнт приросту склав -8,5%). Аналіз показників використання основних фондів свідчить про неефективність їх використання, а саме: фондомісткість показує що вартість основних фондів, що припадає на одиницю випуску продукції дорівнює 1,12 грн./грн., а фондовіддача 0,89 грн./грн., рентабельність основних фондів --7,15%, фондоозброєність склала 45545 грн./чол. Отже, підприємство фондомістке, для підвищення ефективності використання основних фондів доцільно зменшувати їх середньорічну вартість.

Загальний норматив оборотних коштів по підприємству склав 7400,269 тис.грн. Аналіз показників ефективності використання оборотних коштів свідчить, що коефіцієнт оборотності складає 25,96 оборотів тривалість одного обороту -13,87 днів та коефіцієнт закріплення 3,85 коп./грн. За рахунок скорочення тривалості одного обороту на підприємстві відбулось вивільнення оборотних коштів в розмірі 442,508 тис. грн.

У звітному періоду обсяг виробництва зріс на 10%. Підприємством було заплановано скорочення чисельності робітників на 98 чол. Це призвело до зростання продуктивності праці одного працюючого. Продуктивність праці 1-го працюючого у звітному періоді збільшилась на 8,5%, при цьому оплата праці зросла на 2,9%.

Повна собівартість одиниці продукції (тони) склала 33,21 грн., Прибуток від реалізації продукції становить 13457,65 тис.грн. Рентабельність виробництва - 5,14 %, рентабельність продукції дорівнює 8,33%. Чистий прибуток, який отримало підприємство в розмірі 10093,24 тис.грн. пропонуємо розподілити таким чином: в фонд накопичення 40% , у фонд споживання 60%



Висновки

Визначення рівня прибутку і рентабельності безпосередньо залежить від рівня витрат виробництва і ціни конкурентних товарів , що випускаються виробничими відділеннями чи фірмою вцілому. Нормативна норма прибутку встановлюється з врахуваням тієї норми прибутків, яку вище керівництво вважає за необхідне отримати для забезпечення подальшого розвитку фірми. Тому рівень цін визначають перш за все, виходячи з цілей досягнення певного спланованого рівня прибутку (звідси і назва»цільове ціноутворення). Слід додати, що цінова норма прибутку встановлюється на плановий період диференційовано за кожним товаром чи групою товарів, а скоріше всього за окремим підрозділом, який виступає центром прибутку. Проводження такої політики передбачає надання виробничим відділам і закордонним компаніям самостійності у встановленні цін, які зазвичай прирівнюються до рівня ринкових. Сам же метод даного ціноутворення часто використовується при укладанні угод із зовнішніми контрагентами та внутрішньофірмовими поставками. Але оскільки цей метод орієнтується на збереження самих цін протягом певного планового періоду, він слабо стимулює діяльність управлінців, які керують закордонними філіалами та дочірніми підприємствами. Тому деякі компанії вносять корективи до цільової норми прибутку, роблячи її рухомою в певних межах, щоб краще враховувати попит і умови конкуренції на зовнішньому ринку. Також даний метод використовується при визначенні розрахункових цін в поєднанні з методом рухомої ціни. Але, слід додати, що в цілях перерозподілу чи викачування прибутків використовуються не лише завищені ціни на товарні поставки, але й встановлюються високі ставки відрахувань за представленими патентами та ліцензцями, технічними послугами та ноу-хау. Тому потрібно проводити гнучку систему цін, яка спрямовується на встановлення в рамках фірми таких цін, що мають здатність призводити до мінімальних витрат виробництва, при чому не за кожним відокремленим підрозділом, а по підприємству вцілому. Проведення глобальної політики передбачає, що вище керівництво розробляє методологічні принципи побудови цін, визначає їх структуру і рівень як у відносинах з зовнішніми контрагентами , так і у внутрішньофірмових поставках. Гнучкість цінової політики в батьох аспектах визначається поєднанням в управлінні принципів централізації і децентралізації. На деяких підприємствах керівництво саме розробляє стандарти ціноутворення і єдині базиси цін на кожен виріб у загальних масштабах. Відхилення від них допускаються лише у ситуаціях, спричинених занадто жорсткою конкуренцією. В таких випадках гнучкість цін досягається за допомогою знижок відносно прейскурантної ціни.

В залежності від цілей і стратегії, що розробляються у виробничому відділенні, визначаються основні напрямки цінової політики, а саме: орієнтація на забезпечення рентабельності виробництва, на рівень якості товару, на ринкові умови та конкуренцію, на збереження чи збільшення ринкової частки, на стабільність цін в наступному плановому періоді. Таким чином, звідси випливає, що ціна як економічна категорія відображає умови або економічні відносини реалізації товарів. Вона є груповим виразом вартості, оскільки відображає рівень господарювання. Крім того, рівень цін на підприємстві може носити як обліково-аналітичний характер так і стимулюючий, що в свою чергу відіграє немаловажливу роль. Адже, це є прямим сприянням пошуку резервів для зниження собівартості, зменшенню конкурентної боротьби за ринки збуту та переливу капіталу з однієї галузі в іншу. А це в свою чергу призводить до численних змін (як в позитивну так і негативну сторону) загального становища підприємства та його становища на ринку. В наш час було б варто приділити більше уваги ціноутворенню на підприємствах. Адже зазвичай підприємство опиняється в скрутному становищі аналізуючи всі фактори ціноутворення та власні витрати при встановлення ціни. Все це наслідки багатьох причин, але найбільшої шкоди , на мою думку, завдає податкова система. Тож насамперед аналізуючи проблеми ціноутворення слід було б переглянути підгрунтя державного оподаткування і узгодити його з усіма причетними чинниками.



Список літератури

Закон України»Про підприємства в Україні"// ВВРУ.- 1999.- №24.

Закон України»Про підприємництво”У/ВВРУ.- 1991.-№14.

Закон України»Про власність”У/ВВРУ.- 1991.- №20.

Закон України»Про господарські товариства”/ДІБП.-1992.- №2.

Закон України»Про оплату праці»// Відомості Верховної Ради України. 1995.-№17.

Кодекс законів про працю України - К.: МПП»Сірін", 1998.

Закон України»Про оподаткування прибутку підприємств".- Закон України»Про інвестиційну діяльність"//ВВРУ.-1991.- №47.

Волков А.В.Зкономика предприятия.- М.:Инфра-М, 2001.

Економіка підприємства: навчально-методичний посібник для самостійної роботи.-К.:КНЕУ, 2000.

11. Шершньов А.О., Темченко А.Г. Капітальні вкладення та їх ефективність в умовах ринкової економіки. - Кривий Ріг, 1995.

12. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия // под ред. проф. А.Г. Поршнева. - М.: Финансьі и статистика, 1996.

Зкономика машиностроительного производства./Под общ. ред. И.М. Бабука. - Минск: Вышейшая школа, 1990.

Економіка підприємства: Підручник.--В 2-х // за ред. С. Ф. Покропивного.- К.: Вид-во»Хвиля-прес",2000.

15.В.Я. Горфинкель. Зкономика предприятия. - М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 2001.

16.Гаврилюк Л. І. Економіка підприємства: навчальний посібник. - Житомир:ЖІТІ, 2000.



Додаток А

Способи впливу держави на ціни

Види цін	роль держави	форми державного впливу
фіксовані державні	ціни встановлює сама держава	Державні прейскурантні ціни. «Заморожування»вільних ринкових цін. Фіксування монопольних цін
регульовані державою	держава встановлює правила для підприємства, а воно саме самостійно встановлює ціни	1. Встановлення граничного рівня цін. 2.Встановлення граничних надбавок до фіксованих цін прейскуранта. Встановлення граничного рівня разового підвищення ціню Державний контроль за монопольними цінами. Регулювання ринкових цін шляхом встановлення цін державними підприємствами.
договірна ціна	держава встановлює»правила гри»на ринку, вводячи ряд заборон на нечесну конкуренцію	1. Заборона горизонтального фіксування цін. 2. Заборона вертикального фіксування цін Заборона цінової дискримінації. Заборона демпінгу Заборона нечесної цінової реклами