Управління системою якості на підприємстві

3

РЕФЕРАТ

Управління системою якості на підприємстві

1. Державна політика в сфері якості

Указ Президента України від 23 лютого 2001 року №113 Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції . З метою підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції (товарів, робіт, послуг), забезпечення захисту інтересів споживачів, сприяння входженню України в європейський та світовий економічний простір постановляю:

1. Кабінету Міністрів України протягом 2001 року:

підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про засади державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг),

розробити і затвердити заходи щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах, передбачивши, зокрема:

розроблення проектів нормативно-правових актів щодо державної підтримки впровадження систем управління якістю на підприємствах;

завершення перегляду та затвердження основоположних стандартів національної системи стандартизації з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартизації і сертифікації;

здійснення державної підтримки впровадження систем управління якістю на підприємствах відповідно до стандартів Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 9000, що охоплюють сферу управління якістю, та серії 14000, що охоплюють сферу управління довкіллям;

організацію та проведення постійного моніторингу впровадження систем управління якістю на підприємствах;

інформаційне забезпечення підприємств у питаннях управління якістю;

забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з управління якістю та розробленні відповідних навчальних програм, утворення Українського інституту якості та розгалуженої мережі методичних і консультативних центрів, розвитку фундаментальних та прикладних досліджень у сфері управління якістю;

узагальнення і популяризацію через засоби масової інформації та міжнародну інформаційну систему Internet вітчизняного та світового досвіду впровадження систем управління якістю, організацію та проведення науково-практичних конференцій та семінарів, галузевих і регіональних виставок продукції (товарів, робіт, послуг),

проведення в Україні щороку Європейського тижня якості та конкурсу “100 кращих товарів України ”;

забезпечити участь України в роботі європейських та міжнародних організацій з управління якістю;

розглянути питання щодо заснування щорічних премій у сфері управління якістю та в разі потреби забезпечити прийняття відповідних рішень.

2. Покласти здійснення міжгалузевої координації та функціонального регулювання з питань управління якістю на Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям розробити і забезпечити реалізацію відповідно галузевих, регіональних програм впровадження систем управління якістю на підприємствах.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. N 447-р затверджено КОНЦЕПЦІЮ державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг).

Державна політика у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг) спрямована на підтримку зусиль підприємств та організацій у задоволенні потреб споживачів шляхом поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції, розвитку і впровадження методів управління якістю.

Рис.1. Основні складові концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)

1. Стан розвитку сфери якості. Спад виробництва та зниження економічного потенціалу України на початку 90-х років негативно вплинули на якість конкурентоспроможність вітчизняних товарів, робіт, послуг, впровадження сучасних методів управління якістю.

Ситуація ускладнювалася інтервенціями іноземних товарів, зниженням платоспроможності населення. Це пояснюється недоліками економічної політики, зокрема надмірною лібералізацією ринку, що відкрило необмежений доступ імпорту товарів, а також відсутністю важелів у сфері управління якістю. До того ж, акти законодавства, що регулюють відносини у цій сфері, не узгоджені між собою і не спрямовані на забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції, а діюча система державного регулювання не стимулює виробників до поліпшення її якості. Не створено інфраструктури сприяння поліпшенню якості, підтримки інновацій, відсутнє інформаційне забезпечення, практично не проводиться навчання у сфері управління якістю та довкіллям.

Майже не проводяться наукові дослідження у сфері управління якістю та довкіллям. Більшість вітчизняних підприємств не застосовує сучасних методів поліпшення якості та підвищення рівня ділової досконалості, які базуються на загальновизнаних принципах всеохоплюючого управління якістю (Total Quality Management). Не популяризується досвід підприємств, які досягли високого рівня ділової досконалості, не налагоджено взаємодію та обмін інформацією між ними. В Україні, як і в інших державах СНД, діють добровільні державні стандарти на системи управління якістю, розроблені на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000.

Тим часом у Європі та в світі застосовуються сучасні методи поліпшення якості, рівня ділової досконалості та управління довкіллям, зокрема за вимогами міжнародних стандартів ISO серії 9000 та 14000 сертифіковано близько 400 тис. систем управління якістю, і кожного року ця цифра збільшується на 50 тис., тоді як в Україні сертифіковано близько 600 систем. На багатьох вітчизняних підприємствах системи управління якістю не переглядалися впродовж останніх 10-15 років і не відповідають сучасним вимогам. Аналіз свідчить, що основною причиною їх низького рівня є відсутність системного підходу до управління та навчання у цій сфері. До навчальних програм у закладах, де готують спеціалістів з питань управління якістю, як правило, не включено вивчення сучасних методів та підходів до управління якістю. Наслідком цього є незадовільна обізнаність керівників і спеціалістів вітчизняних підприємств з європейським та світовим досвідом у сфері управління якістю та діловою досконалістю.

Для відродження економіки України необхідно поліпшити якість і конкурентоспроможність продукції, створити умови для повного розкриття потенціалу підприємств, досягнення ділової досконалості, надавати всіляку підтримку та сприяти розвитку сфери управління якістю.

Тобто забезпечення поліпшення якості повинне стати завданням загальнодержавної ваги, а основним шляхом його розв'язання - державна підтримка сучасних методів управління якістю та діловою досконалістю, розроблення і впровадження систем управління якістю та довкіллям відповідно до стандартів ISO серії 9000 та 14000, принципів всеохоплюючого управління якістю, визнаних у Європі та в світі.

2. Мета і основні завдання концепції (Рис.2). Метою цієї Концепції є визначення стратегічних напрямів, пріоритетів, а також політичних, соціально-економічних і техніко-технологічних засад реалізації державної політики у сфері управління якістю. Ця Концепція повинна лягти в основу діяльності органів виконавчої влади, науково-дослідних установ і виробничих структур у сфері управління якістю та розвитку фундаментальних і прикладних досліджень.

3. Завдання та напрями державної політики у сфері управління якістю. Державна політика у сфері управління якістю повинна ґрунтуватися на оптимальному поєднанні інтересів держави і товаровиробників щодо випуску якісної та конкурентоспроможної продукції. Завдання державної політики у сфері управління якістю полягають у створенні необхідних правових, економічних, організаційних умов для:

виробництва якісної продукції, конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринку;

задоволення попиту на безпечну та якісну продукцію;

збереження та відновлення безпеки довкілля;

збільшення доходів бюджету за рахунок інтенсифікації розвитку економіки;

зростання зайнятості та підвищення життєвого рівня громадян;

піднесення авторитету країни у світовому співтоваристві, забезпечення стабільного розвитку її економіки та посилення обороноздатності.

3

3

3

Рис.2.

Економічні заходи державного регулювання у сфері управління якістю спрямовуються на стимулювання діяльності товаровиробників щодо поліпшення якості продукції, підвищення їх відповідальності за виготовлення та реалізацію неякісної продукції.

Державна політика у сфері управління якістю передбачає:

безумовне дотримання вимог щодо якості продукції, закупівля якої здійснюється за державні кошти. З цією метою замовлення на поставку такої продукції необхідно розміщувати на підприємствах, які впровадили системи управління якістю та довкіллям, і за умови їх сертифікації в національній системі;

Рис.3.

активізацію діяльності із сертифікації систем управління якістю та довкіллям, досягнення високого рівня професіоналізму учасників цієї діяльності та підвищення довіри до її результатів;

сприяння визнанню у світі національної системи технічного регулювання;

входження вітчизняних установ та організацій, що працюють у сфері управління якістю, до міжнародних та регіональних спілок,

забезпечення акредитації за кордоном уповноважених органів із сертифікації та випробувальних лабораторій.

Рис.4.

4. Удосконалення правових засад і нормативного забезпечення діяльності з поліпшення якості продукції. З метою удосконалення правових засад і нормативного забезпечення діяльності з поліпшення якості продукції передбачається, зокрема, здійснити:

прийняття нових і перегляд діючих нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері управління якістю продукції, систем управління якістю та довкіллям відповідно до міжнародних і європейських вимог;

поліпшення функціонування національної системи стандартизації з метою забезпечення якості та безпеки продукції, досягнення максимально економічного ефекту за рахунок застосування в національних стандартах принципів уніфікації, взаємозамінності і сумісності, відображення передових досягнень науки і технологій у нормативній документації;

активізація участі України в розробленні міжнародних стандартів, а також стандартів, що широко застосовуються на вітчизняному ринку;

спрямування національної метрологічної системи на задоволення потреб підприємств у забезпеченні єдності вимірів.

5. Забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації кадрів. Впровадження систем управління якістю потребує високого рівня професійних знань, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів з питань управління якістю. Державна політика у цій сфері повинна базуватися на принципах безперервної та дистанційної освіти, що будуть реалізуватися шляхом:

розроблення програм багаторівневого навчання та підвищення кваліфікації кадрів з питань управління якістю та довкіллям (на рівні міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій);

запровадження у вищих навчальних закладах освітніх програм з питань управління якістю та довкіллям, диференційованих за спеціальностями;

проведення у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів факультативних занять із загальних питань стандартизації, оцінки відповідності, метрології, управління якістю;

перегляду існуючих, розроблення нових навчальних і методичних посібників з питань стандартизації, оцінки відповідності, метрології, управління якістю, статистичних методів контролю якості із застосуванням новітніх комп'ютерних та інтерактивних методик і засобів;

навчання керівників сфері стандартизації, оцінки відповідності, метрології, управління якістю та довкіллям;

видання спеціальних посібників, створення навчальних програм з питань управління якістю, зокрема дистанційних та на оптичних лазерних дисках;

розроблення освітніх стандартів відповідно до вимог цієї Концепції;

розроблення заходів щодо підвищення соціального статусу наукових та науково-технічних працівників, які забезпечують розвиток виробництва, підвищення якості продукції.

6. Впровадження нових прогресивних технологій та матеріалів, сприяння науково-технічному розвитку виробництва. Поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції повинне базуватися на використанні досягнень науки, впровадженні ресурсозберігаючих, екологічно чистих прогресивних технологій та нових матеріалів. Науково-технічний рівень виробництва повинен відповідати вимогам міжнародних та європейських стандартів. З цією метою передбачається:

пропагування досягнень вітчизняної та світової науки і техніки;

залучення інвестицій шляхом прийняття цільових державних та галузевих програм створення нової техніки і високих технологій;

залучення іноземного капіталу для забезпечення виробництва у пріоритетних напрямах, забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринку.

7. Впровадження систем управління якістю та довкіллям. Дієвим інструментом розв'язання проблем поліпшення якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції є впровадження систем управління якістю та довкіллям відповідно до стандартів серій ISO 9000 та 14000, інших систем управління та забезпечення якості, що довели свою ефективність.

Державна політика у сфері управління якістю повинна спрямовуватися на створення необхідних умов для впровадження в усіх галузях економіки систем управління якістю та довкіллям, а саме:

розроблення науково-методичних засад надання консультаційної підтримки у впровадженні систем управління якістю та довкіллям, а також сучасних методів контролю якості стратегічно важливих видів продукції в усіх галузях економіки;

розроблення заходів щодо заохочення та підтримки впровадження систем управління якістю та довкіллям;

організація моніторингу впровадження, розвитку системи оцінки відповідності у сфері управління якістю та довкіллям, сертифікації цієї системи;

створення мережі методичних і консультаційних центрів з управління якістю та довкіллям у всіх регіонах.

8. Державна підтримка впровадження систем управління якістю. З метою активізації роботи з впровадження систем управління якістю необхідно забезпечити державну підтримку підприємств та організацій шляхом компенсації (на конкурсній основі) частини їх витрат на розроблення і впровадження цих систем за рахунок цільового кредитування та інших джерел фінансування. Органи виконавчої влади повинні керуватися при цьому таким критерієм, як здатність підприємства чи організації до забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції.

Підприємства та організації можуть довести своє право на одержання державної підтримки шляхом обґрунтування власних програм поліпшення якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції.

9. Захист від недоброякісної і фальсифікованої продукції. Державна політика у сфері захисту внутрішнього ринку від недоброякісної і фальсифікованої продукції спрямовується на:

створення дієвої системи державного і громадського контролю за безпекою і відповідністю якості продукції параметрам, задекларованим у товарній документації та рекламі;

розвиток системи підтвердження відповідності (як обов'язкової, так і добровільної). Сфера і способи обов'язкового підтвердження відповідності повинні наближатися до міжнародної практики і відповідати вимогам Європейського співтовариства та Світової організації торгівлі. Необхідно створити єдину систему акредитації органів з підтвердження відповідності, що забезпечить об'єктивність і компетентність діяльності цих органів;

забезпечення невідворотності притягнення до юридичної відповідальності тих виробників і постачальників, які реалізують небезпечну, фальсифіковану чи невідповідну заявленій якості продукцію, а також посилення державного контролю у цій сфері.

10. Пропагування поліпшення якості та конкурентоспроможності продукції. Для розв'язання проблеми якості та конкурентоспроможності продукції необхідно посилювати масовий рух за поліпшення якості, розширювати рекламу та пропаганду в цій сфері. З цією метою передбачається здійснення таких заходів:

щорічне проведення:

Всеукраїнського конкурсу на здобуття нагород з якості та ділової досконалості;

конкурсу "100 кращих товарів України";

Європейського тижня якості;

установлення щорічних премій у сфері управління якістю та проведення регіональних і галузевих конкурсів;

популяризація вітчизняного і світового досвіду управління якістю та довкіллям за допомогою засобів масової інформації та мережі Інтернет.

11. Очікувані результати. У результаті реалізації державної політики у сфері управління якістю передбачається:

досягнення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринку, забезпечення на цій основі сталого розвитку української економіки та її інтеграції у світову економіку;

задоволення попиту населення на якісну і безпечну продукцію, сприяння збільшенню зайнятості населення, зростанню платоспроможного попиту, а отже - підвищенню рівня життя народу;

досягнення високого рівня якості військової техніки та озброєнь для забезпечення обороноздатності країни, захисту її незалежності;

підвищення ролі держави в міжнародних відносинах;

розв'язання завдань збереження та оздоровлення довкілля.

2. Законодавче регулювання впровадження систем управління якістю

Здійснення державної підтримки впровадження систем управління якістю на підприємствах відповідно до стандартів Міжнародної організації із стандартизації (ISO) серії 9000, що охоплюють сферу управління якістю, та серії 14000, що охоплюють сферу управління довкіллям , а також розроблення проектів нормативно-правових актів щодо державної підтримки впровадження систем управління якістю на підприємствах передбачається Указом Президента України від 23 лютого 2001 року №113 Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції.

З метою активізації роботи з впровадження систем управління підприємств та організацій відповідно до Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг) передбачається державна підтримка впровадження систем управління якістю шляхом компенсації (на конкурсній основі) частини їх витрат на розроблення і впровадження цих систем за рахунок цільового кредитування та інших джерел фінансування.

Органи виконавчої влади повинні керуватися при цьому таким критерієм, як здатність підприємства чи організації до забезпечення конкурентоспроможності своєї продукції.

Підприємства та організації можуть довести своє право на одержання державної підтримки шляхом обгрунтування власних програм поліпшення якості та забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №462-р затверджено План першочергових заходів щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах на 2001 - 2002 роки

І. Удосконалення нормативно-правової бази. Підготувати та внести на розгляд Кабінету Міністрів України:

1) проекти законів України:

про засади державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг);

про внесення змін до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність ”, що випливають з прикінцевих положень прийнятих останнім часом законів із стандартизації, оцінки відповідності та акредитації органів з оцінки відповідності.

2) проекти нормативно-правових актів:

щодо державної підтримки впровадження систем управління якістю та навколишнім середовищем на підприємствах та надання переваги при проведенні тендерів на постачання продукції для державних потреб вітчизняним виробникам, що впровадили систему якості;

щодо впровадження на підприємствах харчової та переробної промисловості системи аналізу ризиків критичних точок технологічного процесу (HACCP) стосовно безпеки харчових продуктів;

щодо встновлення порядку ідентифікації харчових продуктів та продовольчої сировини

ІІ. Організаційні заходи

Затвердити план перегляду основоположних стандартів у сфері стандартизації та сертифікації з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартизації та сертифікації.

Розглянути питання щодо створення в апараті окремих центральних органах виконавчої влади структурних підрозділів з питань управління якістю.

Вжити заходів до забезпечення ефективного функціонування Українського інституту якості.

Утворити мережу методично-консультаційних пунктів з питань інформаційного забезпечення підприємств у сфері управління якістю та навколишнім середовищем.

Щороку забезпечувати організацію і проведення в Україні Європейського тижня якості та конкурсу "100 кращих товарів України".

Започаткувати розробку та реалізацію галузевих, регіональних програм сприяння підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції.

Забезпечити участь представників від України в роботі міжнародних та регіональних організацій з управління якістю.

Розробити і затвердити навчальні програми у сфері управління якістю та навколишнім середовищем для загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів.

Забезпечити підвищення кваліфікації працівників центральних і місцевих органів виконавчої влади та державних підприємств у сфері управління якістю та навколишнім середовищем

Підготувати пропозиції щодо подальшої гармонізації національних нормативних документів з міжнародними стандартами ISO серії 14000, а також щодо запровадження в Україні добровільного екологічного маркування та декларування згідно з вимогами цих стандартів, започаткування конкурсу у сфері управління навколишнім середовищем

ІІІ. Інформаційне забезпечення

Організовувати щорічне видання тематичного збірника з питань управління якістю.

2.Забезпечити щорічне проведення всеукраїнських конференцій, семінарів з питань управління якістю та навколишнім середовищем.

Щороку забезпечувати організацію та проведення регіональних науково-практичних конференцій і семінарів, галузевих виставок якісної продукції.

Вжити заходів щодо узагальнення і популяризацію через засоби масової інформації та через міжнародну інформаційну мережу Internet вітчизняного і світового досвіду впровадження систем управління якістю та навколишнім середовищем та оцінки відповідності;

Забезпечувати підготовку циклу щорічних публікацій з питань управління якістю у журналі "Стандартизація, сертифікація, якість", інших спеціалізованих виданнях.

Забезпечити видання українською мовою збірника Директив Європейського Союзу Нового Підходу та змін до них.

Підготувати і розповсюдити рекомендації щодо розроблення та впровадження систем якості, тотального управління якістю (TQM), самооцінки моделі ділової досконалості на малих т, середніх та великих підприємствах.

Запровадити на базі інформаційної мережі центрів Держстандарту проведення моніторингу становлення та розвитку систем управління якістю.

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року за №800 “Про утворення Українського інституту якості ”

На виконання Указу Президента України від 23 лютого 2001 р. №113 “Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції ” Кабінет Міністрів України постановляє:

Прийняти пропозицію Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації та Національної академії наук про утворення в м. Києві Українського інституту якості на базі відділу управління якістю та оцінювання відповідності Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики і державного підприємства “Науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації виробів електронної техніки ”, що ліквідуються з віднесенням цього Інституту до сфери управління Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації.

Державному комітету стандартизації, метрології та сертифікації затвердити у місячний термін Статут Українського інституту якості.

Інститут буде розміщено в приміщеннях Українського учбово-наукового центру стандартизації, метрології та якості продукції.

Від 16 листопада 2001 року за №1502 “Про щорічний Всеукраїнський конкурс якості ”

З метою об'єднання зусиль, спрямованих на поліпшення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, сприяння впровадженню на підприємствах України сучасних методів управління якістю Кабінет Міністрів України постановляє:

Прийняти пропозицію Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України щодо проведення починаючи з 2002 року щорічного Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) з оголошенням його підсумків до Європейського тижня якості.

Організацію та проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) покласти на Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України за сприяння Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських адміністрацій, громадських організацій..

Державному комітету стандартизації, метрології та сертифікації за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади затвердити порядок проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) та склад конкурсної комісії

Положення про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу якості затверджено Наказом Держстандарту України 27 лютого 2002р. №112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.03.2002 р. за № 250/6538.

Всеукраїнський конкурс якості (далі - Конкурс) проводиться з метою об'єднання зусиль, спрямованих на поліпшення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, сприяння впровадженню на підприємствах України сучасних методів управління якістю.

Участь у Конкурсі підприємств, установ і організацій всіх форм власності (далі - підприємство) здійснюється на добровільних засадах.

Переможці Конкурсу мають право на повторну участь у Конкурсі через два роки після отримання нагороди.

Конкурс проводиться в два етапи:

перший етап - регіональний

другий етап - загальнодержавний.

Учасники Конкурсу. У Конкурсі може брати участь підприємство, що займається виробництвом продукції (товарів, робіт, послуг), крім зброї та військової техніки, та зареєстроване як юридична особа або як філія юридичної особи.

Учасником Конкурсу є підприємство, яке подало до конкурсної комісії заявку встановленого зразка (наведено в додатку 1 до наказу), сплатило організаційний внесок та отримало свідоцтво учасника Конкурсу (наведено в додатку 2).

Для визначення переможців утворюються конкурсні комісії на загальнодержавному та регіональному рівнях.

На загальнодержавному рівні утворюється головна конкурсна комісія (далі - ГКК). Очолює ГКК голова, що має заступників. Склад та діяльність ГКК регламентуються Положенням про головну конкурсну комісію, що затверджується наказом Держстандарту України.

Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення проведення Конкурсу, зокрема розроблення методики проведення експертизи матеріалів, вимог до учасників Конкурсу, підготовку експертів здійснює Український інститут якості.

В областях, містах Києві та Севастополі утворюються регіональні конкурсні комісії (далі - РКК), що діють на підставі Положення про регіональну конкурсну комісію, яке розробляється територіальними органами Держстандарту .

До складу РКК входять представники органів виконавчої влади відповідних регіонів, а також інших зацікавлених державних і громадських організацій, засобів масової інформації.

Організаційно-методичне та інформаційне забезпечення Конкурсу на регіональному рівні здійснюють територіальні органи Держстандарту.

Порядок проведення Конкурсу

Повідомлення про проведення Конкурсу ГКК публікує у засобах масової інформації в грудні року, який передує року проведення конкурсу.

Для участі в Конкурсі підприємство подає до РКК заявку встановленого зразка та сплачує організаційний внесок.

РКК у тижневий термін після отримання заявки надсилає претенденту матеріали для учасників Конкурсу та свідоцтво учасника Конкурсу.

З моменту подання заявки на участь у Конкурсі на адресу регіональної конкурсної комісії забезпечується повна конфіденційність щодо отриманої від підприємства інформації.

Учасник Конкурсу готує та надсилає матеріали для участі в Конкурсі до РКК.

РКК організовує проведення експертизи матеріалів учасників Конкурсу та подає результати оцінки до ГКК.

ГКК організовує візити на підприємства, що беруть участь у Конкурсі. За результатами візитів РКК визначає переможців на регіональному рівні, ГКК - на загальнодержавному рівні.

Критерії Конкурсу. Учасники Конкурсу оцінюються в балах за моделлю, яка ґрунтується на Моделі досконалості Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ).

Нагородження переможців Конкурсу на загальнодержавному рівні здійснюється в рамках Європейського тижня якості.

Переможець Конкурсу на загальнодержавному рівні нагороджується спеціальним дипломом та призом установленого зразка.

Переможцям надається право використовувати логотип Конкурсу в інформаційних матеріалах та рекламі.

Відомості про переможців Конкурсу подаються в центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші зацікавлені органи, а також у засоби масової інформації.

Фінансування робіт, пов'язаних з проведенням Конкурсу, здійснюється за рахунок організаційних внесків учасників Конкурсу та інших не заборонених законом джерел.

Діяльність з організації та проведення Конкурсу не має на меті отримання прибутку. Розміри організаційних внесків учасників конкурсу затверджуються рішенням ГКК.

Додаток 1

Положення про проведення Всеукраїнського конкурсу якості

Реєстраційний номер

ЗАЯВкА НА УЧАСТь у всеукраїнському КОНКУРСі якості 2002 року

1. Заявник

Офіційна назва (як юридичної особи) ____________________________

Місцезнаходження_____________________________________________

Код ЗКПО заявника ___________________________________________

Основний вид діяльності _______________________________________

2. Вища посадова особа

Прізвище, ім'я, по батькові
Посада
Адреса для листування
Телефон:	код________	номер____________	Факс:	код_______	номер______________
E-mail:

3. Кількість працівників

Загальна кількість працівників

4. Контактні особи

1. Прізвище, ім'я, по батькові
Посада
Адреса для листування
Телефон:	код________	номер____________	Факс:	код_______	номер______________
2. Прізвище, ім'я, по батькові
Посада
Адреса для листування
Телефон:	код________	номер____________	Факс:	код_______	номер______________

5. Підпис вищої посадової особи: ______________________________

Дата "____"__________ 2002 г. М.П.

6. Висновок щодо надання права на участь у конкурсі (заповнюється представником конкурсної комісії)

Додаток 2

Положення про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу якості

СВІДОЦТВО

учасника Всеукраїнського конкурсу якості

Реєстраційний номер

Цим свідоцтвом підтверджується, що підприємство

_____________________________________________________________

є учасником Всеукраїнського конкурсу якості 2002 року

У групі підприємств з чисельністю працівників

Чисельність працівників	Необхідне зазначити
До 100
Від 101 до 250
Понад 251