Професія

Зміст

Вступ

1. Визначення поняття "професія"

2. Класифікація професій

2.1 залежно від предмету праці

2.2 за умовами праці

2.3 Залежно від засобів праці

2.4 Залежно від мети праці

Висновок

Список використаної літератури

Проведення профорієнтаційної роботи і раціонального розподілу трудових ресурсів безпосередньо грунтується на порівнянні знань про професії та знань про індивідуальнопсихологічні якості людини. Тому в сучасній спеціальній літературі широко визнається, що основою і необхідним етапом вирішення організаційних та методичних питань профорієнтації є вивчення конкретних видів професійної діяльності і визначення вимог, які вони ставлять до людини як суб'єкта праці.

У суспільстві існує розподіл праці, тобто окремі відносно постійні трудові пости, відносно відокремлені галузі трудової діяльності, які називаються професіями і спеціальностями. Необхідно розрізняти поняття "професія" і "спеціальність". Поняття "професія" ширше за поняття "спеціальність".

1. Визначення поняття "професія"

Професія - від латинського «повідомляю свою справу». Професія визначається характером продукту, що виробляється, засобами й специфічними умовами виробництва в одній з галузей народного господарства. 

Спеціальність - це підвид професії, що визначається наступним поділом праці в рамках однієї професії. Наприклад, лікар - професія, а хірург - спеціальність; педагог - професія, а викладач-математик - спеціальність; слюсар - професія, слюсар-збирач - спеціальність.

Кваліфікація - визначається рівнем спеціальних знань, практичних навичок і характеризує ступінь складності конкретного виду роботи, що виконується.

З розвитком суспільного поділу праці кількість професій безупинно збільшувалося. Випробовувала зміни і якісну сторону професій - залежно від складності технології, форм, організації праці й умов підготовки робітників.

Наприклад, в епоху патріархального рабства в Греції було біля десятка професій: гончарі, майстри по обробці металів, муляри й ін.

Пізніше, в V-VI ст. до н.е., у Греції налічувалося близько 50 професій. У ХІ ст. у Франкфурте-на-Майне існувало близько 200. У словнику професій, опублікованому в США в 1965 році, описано майже 22 тис. видів робіт, або понад 35 тис. назви професій і спеціальностей. На даний час по підрахунках фахівців, у світі налічується 50 тис. професій.

Кількісне збільшення видів праці і їхня якісна зміна є наслідком безперервного, що розвивається швидкими темпами, ускладнення виробництва, його інтеграції.

По деяких підрахунках, понад 50 % існуючих у наші дні професій і спеціальностей були невідомі ще 30 років тому. Поява нових професій зв'язано не тільки з механізацією й іншими напрямками науково-технічного процесу, але й з появою нових галузей виробництва.

Таким чином, приналежність до певної професії - це один з багатьох суспільних ознак людини, поруч із національною або сімейною приналежністю. По професійних ознаках люди можуть поєднуватися в категорії або групи людей, які займаються однаковим видом трудової діяльності. Таким чином, вибрати собі професію - значить не тільки вибрати собі роботу, але й бути прийнятим у певну групу людей з її етичними нормами, правилами, принципами, цінностями, способом життя.

Професія характеризує певну категорію людей, які займаються певним видом трудової діяльності. Однак, не кожна є професійною. Трудова діяльність людини може вважатися професійної, якщо виконуються, принаймні, ще дві умови.

По-перше, професія характеризується наявністю певного рівня кваліфікації, майстерності, уміння, професійної підготовки, спеціально отриманих знань і навичок, які часто підтверджуються спеціальними документами про професійне утворення: дипломами, свідченнями, атестатами, сертифікатами. Таким чином, якість професійної діяльності вважається більше високим, чим якість діяльності непрофесіонала, дилетанта або аматора.

По-друге, професія є, свого роду, товаром, що людина може продавати на ринку праці. Причому, товаром, що має попит, за який інші люди готові платити.

Тобто професійна діяльність служить джерелом доходів людини. Таким чином, наприклад, догляд за дітьми в дитячому садку, що здійснює нянька, є в повному змісті цього слова професійним. Або, наприклад, захоплення складанням гороскопів можна вважати просто хобі. Але, коли людина має диплом астролога й становить гороскопи для клієнтів, це вже можна назвати професією. Або якщо людина займається спортом заради свого задоволення, то ми вважаємо його просто аматором, а якщо він заробляє цим собі на життя, то він професійний спортсмен.

У документі, що називається «Єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник», налічується 6 тис. назв професій, а сучасний класифікатор професій Держстандарту України вказує понад 15 тис. професії. Хоча мають попит трохи більше, ніж тисяча з них, однаково досить важко орієнтуватися в такому величезному світі професій. Тим більше, що, чи ледве не щорічно, з'являються нові професії й зникають старі, стираються границі між багатьма з них, а деякі, навпроти, постійно розділяються, множаться.

Кожна професія висуває певні вимоги до людини. Одні професії жадають від людини сили й спритності, інші - переважно розуму й акуратності, ще інші - комунікабельності й стриманості. Деякі професії жадають від людини практично однакових особливостей і чорт характеру. Їх можна об'єднати в групи, які можна представити як свого роду професійні держави зі своїми законами, мовою, населенням, які займають на карті певне положення.

Наприклад, професія слюсаря з ремонту автомобілів, слюсарі механоскладальних робіт і слюсарі-сантехника відрізняються тільки з погляду виробничих завдань і умов праці, але ніяк не з погляду висунутих до людини вимог.

Тому їх сміло можна ставити на те саме місце на психологічній карті професій. Так само, як і на справжній географічній карті, положення професій на психологічній карті можна описати двома координатами. Тільки на психологічній карті роль широти грає психологічний тип професії, а роль довготи - психологічний клас професії.

Тип професії вказує на те, із чим людині доводиться мати справа в процесі своєї професійної діяльності, тобто на предмет праці. Предметом праці можуть бути інші люди, техніка, інформація, художні твори або природа.

А клас професій свідчить про ступінь складності й потрібної кваліфікації людини, тобто про характер праці. Характер праці може бути виконавчим або творчим.

Загалом певної й найбільш уживаної в профорієнтації є психологічна класифікація професій, запропонована Е. Климовим. Основою є розподіл на типи професій по предметі праці.

По «предметі праці» можна виділити 5 типів професій:

1. «Людина - людина»;

2. «Людина - техніка»;

3. «Людина - знакова система»;

4. «Людина - художній образ»;

5. «Людина - природа».

По «характері праці» виділяються два класи професій:

Професії виконавчого класу: пов'язані з виконанням рішень, роботою із заданого зразка, дотриманням чинних правил і нормативів, дотриманням інструкцій, стереотипним підходом до рішення проблем (агент, медсестра, продавець, приймальник замовлень, соціальний працівник, машиніст, оператор, верстатник, столяр, касир, друкарка, телефоніст, перукар). У більшості випадків професії цього класу не вимагають вищого утворення.

Професії творчого класу: пов'язані з аналізом, дослідженням, випробуванням, контролем, плануванням, організацією й керуванням, конструюванням, проектуванням, розробкою нових зразків, прийняттям нестандартних рішень, вимагають незалежного й оригінального мислення, високого рівня розумового розвитку й, як правило, вищого утворення (лікар, менеджер, референт, психолог, учитель, юрист, інженер, економіст, математик, архітектор, фізик).

2. Класифікація професій

2.1 Залежно від предмету праці всі професії поділяються на п'ять типів

"Людина - природа"

Професії: насіннєзнавець, майстер-тваринник, зоотехнік, агроном, кінолог, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу тощо.

Серед професій типу "людина - природа" можна виділити професії, предмет праці яких: рослинні організми, тваринні організми, мікроорганізми.

Це професії, пов'язані з сільським господарством, харчовою промисловістю, медициною і науковими дослідженнями (біологія, географія). Певний інтерес до природи (не основний) повинні мати психолог, менеджер з туризму і готельного бізнесу.

Наведений поділ не означає, що праця людини спрямована тільки на згадані вище предмети. Рослинники, наприклад, працюють у колективі, використовують різноманітну техніку, займаються питаннями економічної оцінки своєї праці. Але все таки головний предмет уваги і турбот рослинників - рослини та їх середовище існування.

При виборі професії цього типу важливо розібратися, як саме ви ставитеся до природи: як до місця для відпочинку чи як до майстерні, де ви збираєтеся віддавати всі сили виробництву.

Особливість біологічних об'єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть, розвиваються, а також хворіють, гинуть. Працівникові потрібно не просто дуже багато знати про живі організми, але передбачати можливі зміни у них, які часом незворотні. Від людини потребується ініціатива та самостійність у вирішенні конкретних трудових завдань, дбайливість і далекоглядність.

"Людина - техніка"

Головний, провідний предмет праці - технічні об'єкти (машини, механізми), матеріали, види енергії.

Професії: прохідник, столяр, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханік, будівельник, складальник комп'ютерів, спеціаліст з телекомунікацій тощо.

Праця робітників тут спрямована не тільки на техніку, але і на провідний предмет професійної уваги - область технічних об'єктів та їх властивостей.

Серед професій типу "людина - техніка" можна виділити:

професії із добування, обробки ґрунтів, гірських порід;

професії з обробки і використання неметалічних промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів;

професії з виробництва і обробки металу, механічного складання, монтажу машин, приладів;

професії з ремонту, наладки, обслуговування технологічних машин, установок, транспортних засобів;

професії з монтажу, ремонту будівель, споруд, конструкцій;

професії зі складання, монтажу електрообладнання, приладів, апаратів;

професії з ремонту, наладки, обслуговування електрообладнання, приладів, апаратів;

професії, пов'язані із застосуванням підйомних, транспортних засобів, керування ними;

професії із переробки продуктів сільського господарства.

При обробці, перетворенні, переміщенні чи оцінці технічних об'єктів від працівника потребуються точність, визначеність дій. Оскільки технічні об'єкти практично завжди створюються самою людиною, в світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, вигадки, технічної творчості. Разом з творчим підходом до справи в області техніки від людини вимагається висока виконавча дисципліна.

"Людина - людина"

Головний, провідний предмет праці - люди.

Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу тощо.

Серед цього типу професій можна виділити:

професії, пов'язані з навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів;

професії, пов'язані з управлінням виробництвом, керівництвом людьми, колективами;

професії, пов'язані з побутовим, торговим обслуговуванням;

професії, пов'язані з інформаційним обслуговуванням;

професії, пов'язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей та керівництвом художніми колективами;

професії, пов'язані з медичним обслуговуванням.

Для успішної роботи за професіми цього типу потрібно навчитися встановлювати і підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розбиратися у їхніх особливостях, а також опанувати знаннями у відповідній області виробництва, науки, мистецтва.

Короткий перелік якостей, які дуже важливі в роботі:

стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми;

потреба в спілкуванні;

здатність розуміти наміри, помисли, настрої людей;

уміння швидко розбиратися у взаєминах людей;

уміння знаходити спільну мову з різними людьми.

"Людина - знакові системи"

Головний, провідний предмет праці - умовні знаки, цифри, коди, природні чи штучні мови.

Професії: перекладач, кресляр, інженер, топограф, секретар-друкарка, програміст тощо.

Серед професій типу "людина - знакові системи" є:

професії, пов'язані з оформленням документів, діловодством, аналізом текстів чи їх перетворенням, перекодуванням;

професії, предметом праці в яких є числа, кількісні співвідношення;

професії, пов'язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об'єктів.

Щоб успішно працювати за професією, потрібні особливі здібності подумки занурюватися у світ, здавалося б, сухих позначень, відволікатися від власне предметних властивостей довколишнього світу і зосереджуватися на відомостях, які несуть у собі ті чи інші знаки. При обробці інформації у вигляді умовних знаків виникають завдання контролю, перевірки, обліку, обробки відомостей, а також створення нових знаків, знакових систем.

"Людина - художній образ"

Головний, провідний предмет праці - художній образ, способи його створення.

Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, різьбяр по каменю, літературний працівник.

Професії типу "людина - художній образ" включають:

професії, пов'язані з образотворчою діяльністю;

професії, пов'язані з музичною діяльністю;

професії, пов'язані з літературно-художньою діяльністю;

професії, пов'язані з акторсько-сценічною діяльністю.

Одна з особливостей професій типу "людина - художній образ" полягає в тому, що значна частина трудових витрат залишається прихованою від стороннього спостерігача. Більше того, нерідко докладаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці.

2.2 За умовами праці виділяють чотири групи професій

Праця в умовах звичайного (побутового) мікроклімату (бухгалтер, інженер, програміст, секретар-референт).

Праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості (будівельник, пожежник, рільник, агроном).

Праця у незвичних умовах: під землею, під водою, на висоті, в повітрі, в гарячих цехах, в цехах з неминучою виробничою шкодою (льотчик, шахтар, водолаз, апаратник).

Праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я, життя людей, за великі суспільні, матеріальні цінності (вчитель, лікар, інженер з техніки безпеки, аудитор).

2.3 Залежно від засобів праці професії поділяють на чотири групи

Професії, пов'язані з використанням ручної праці (столяр, монтажник радіоапаратури, ювелір, музикант, хірург).

Професії, пов'язані з використанням машин з ручним керуванням (токар, водій, машиніст, оператор зв'язку).

Професії, пов'язані з використанням напівавтоматів, автоматів, автоматичних ліній, робототехнічних комплексів (сталевар, друкар, апаратник, диспетчер енергосистеми).

Професії, пов'язані з використанням функціональних засобів, знарядь праці (викладач, актор, диригент, режисер, спортсмен).

2.4 Залежно від мети праці можна виділити три класи професій

Гностичні: розпізнати, розрізнити, оцінити, перевірити (санітарний лікар, літературний критик, контролер, товарознавець, експерт, слідчий).

Перетворюючі: обробити, перемістити, організувати, перетворити (водій, живописець, викладач, паркетник, слюсар, кравець).

Дослідницькі: винайти, вигадати, знайти новий варіант, сконструювати (закрійник, розмітник, селекціонер, художник-оформлювач).

Висновок

Всебічне і глибоке вивчення різних видів професійної діяльності є необхідною умовою вирішення і ряду інших науково-практичних завдань, спрямованих на ефективну зайнятість населення, надійність праці спеціалістів, оптимізацію процесу підготовки і перепідготовки кадрів, раціоналізацію режимів і умов праці, зниження травматизму і профзахворювань, обґрунтування припустимих варіантів переорієнтації людини з однієї професії на іншу та оволодіння суміжними спеціальностями.

Основна мета вивчення різних видів професійної діяльності -- дати соціально-економічну і санітарно-гігієнічну характеристику професії, визначити вимоги, які вона ставить до психофізіологічних і особистісних характеристик людини, тобто окреслити сукупність професійно важливих якостей.

Список використаної літератури

1. Автоматизация прогнозирования профессиональной пригодности рабочих на промьішленном предприятии / Под ред. Л.И.Меньшикова. -- Рига, 1982. -- 194 с.

2. Архангельский С.Н. Схема профориентационного описання профессии // Школа и производство. -- 1966. --N10. -- С.2425.

3. Асеев В.Г. К истории психологического изучения профессии (2030 годы) // Вопросы психологии труда и профтехобразования / Под ред. В.Г.Асеева. -- Иркутск, 1978. --С.105120.

4. Богданое В.А. Структурная модель личности и психология деятельности // Зкспериментальная и прикладная психология: Межвуз.сб.-- Л.,1982.-- С.2632.

5. Владимирові Н.И. Психографический метод как способ прогнозирования успешности профессиональной деятельности // Содержание и методы профессионального воспитания: Межвуз. сб. -- Тюмень, 1981. -- С.5361.

6. Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н.Левиевой. -- Л., 1979. -- 74 с.

7. Вопросы профессиографии в целях профориентации / Под ред. С.Н.Левиевой. -- М, 1976.

8. Галкита О.И. Об изучении профессии в свете психологии труда // Научноме-тод. сб. ВНИИ профтехобразования: Вопросьі психологии труда и професіонального обучения. -- Л., 1969. -- Вьш.13. -- С.834.