Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування

Введення

Розробляючи комплексну програму дій по вирішенню пріоритетних для підприємства завдань, визначаючи його місію та головну мету, стратегія формулює цілі та способи досягнення цих завдань так, щоб вказати підприємству певний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.

Для розробки та здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чинників, які через свою постійну й високу мінливість можуть безпосередньо вплинути на успіх або крах підприємства. Мова йде про мікроекономічний аналіз попиту, пропозиції та рівня конкуренції. У виборі відповідної стратегії необхідно мати на увазі, що методи, викладені вище, можна поєднувати між собою і вони можуть практично збігатися при розробці програми розвитку на декілька років. Наукова проблематика роботи полягає у визначенні місця і ролі питань планування як у загальноекономічній проблематиці сьогоднішнього дня, так і в конкретному преломленні діяльності кожного підприємства інструменті контролю за доходами і витратами й інструменті стратегічного планування інвестиційної діяльності підприємств.

1. Стратегія розвитку підприємства

Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Стратегія -- це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для їхнього досягнення. Вона формулює цілі та способи їхнього досягнення так, щоб указати підприємству певний (такий, що об'єднує всі його підрозділи) напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.

1.1 Стратегічне планування

Стратегічне планування -- процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових (на певний період) цілей та напрямків діяльності підприємства.

Першим, найбільш суттєвим і визначальним рішенням за стратегічного планування є вибір цілей. Основну ціль підприємства заведено називати місією. Вибір місії підприємства здійснюється з урахуванням дії чинників зовнішнього середовища. Виходячи із загальної місії підприємства формулюють його інші стратегічні цілі. Реальність та ефективність стратегії підприємства буде забезпечено, якщо стратегічні цілі будуть:

- конкретними та вимірюваними; чітко зорієнтованими у часі (коли і якої цілі треба досягнути);

- досяжними, збалансованими, ресурсно забезпеченими;

- однонапрямленими та такими, що взаємно підтримують одна одну.

При цьому бажано встановлювати цілі для кожного напрямку діяльності підприємства.

Після визначення місії та цілей починається діагностичний етап стратегічного планування. Першим важливим кроком є вивчення зовнішнього середовища. Аналіз зовнішнього середовища -- це безперервний процес спостереження, вивчення та контролю дії зовнішніх щодо підприємства чинників із тим, щоб своєчасно та вичерпно визначити можливості й загрози для підприємства, тобто позитивну й негативну дію зовнішніх чинників -- політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, міжнародних тощо. Для розробки та здійснення стратегії велике значення має аналіз ринкових чинників, які через свою постійну й високу мінливість можуть безпосередньо вплинути на успіх або крах підприємства.

Базова стратегія як генеральний напрямок є стрижнем стратегічного плану підприємства. Згідно з циклом розвитку, можна обрати одну з таких базових стратегій: стратегію зростання, що відбиває намір підприємства збільшувати обсяги продажу, прибутку, капіталовкладень тощо; стратегію стабілізації - у разі діяльності підприємства за відчутної нестабільності обсягів продажу та прибутку; стратегію виживання - суто оборонну стратегію, що застосовується за глибокої кризи підприємства.Щоб полегшити процес формування стратегії підприємства, необхідно використати просте і наочне графічне зображення, відоме під назвою "дерево цілей" (Додаток 1)

"Дерево цілей" кожної фірми може включати такі важливі складові, як ціль (1-й рівень), підцілі (2-й рівень: підцілі 1,2,3,...), завдання фірми по реалізації цілей і підцілей (3-й рівень: завдання 1,2,3,...), основні показники стратегічного плану фірми (4-й рівень: показники 1,2,3,...). Далі можлива розшифровка шляхів досягнення кожного показника з більшим ступенем деталізації. Деталізація стратегічного плану фірми може проводитись або для всієї фірми в цілому, або по окремих підрозділах фірми, окремих напрямках роботи.

Окрім наочності, побудова дерева цілей дозволяє керівництву підприємства проаналізувати всі складові комерційного успіху, побачити їх вплив на реалізацію цілей і кінцевий результат роботи. Дерево цілей допомагає кожному працівнику фірми побачити своє місце у вирішенні поставлених завдань перед підприємством і усвідомити відповідальність за свою ділянку роботи. В кінцевому результаті все це приводить до значного зростання ефективності роботи фірми, покращення якості послуг і економічних показників.

Методи вибору генеральної стратегії можна розділити на дві групи:

перша -- за монопрофільної діяльності або за вузької номенклатури продуктів та послуг, що пропонуються підприємством (методи однопродуктового аналізу);

друга -- за диверсифікованого виробництва (методи «портфельного» аналізу).

Перед прийняттям стратегічного рішення щодо конкретного виробу проводиться ідентифікація стадії його життєвого циклу. У процесі ідентифікації одну стадію відрізняють від іншої за допомогою таких показників, як відсоток зростання обсягів продажу (виробництва), кількість конкурентів, темпи технологічних змін, частота модифікування виробу тощо. Для кожної стадії визначаються пріоритетні стратегічні напрямки та дії. Зокрема, на стадії зростання таким напрямком є маркетингова діяльність (наступальна реклама та активне товаропросування; поліпшення розподілу товару, ціноутворення, адекватне реакції попиту, тощо).У стадії зрілості на перший план висуваються показники ефективності виробництва та комерційної діяльності (оптимальне використання виробничого потенціалу, стандартизація комерційних процедур, поступове зменшення витрат на дослідницькі роботи щодо даного виробу). З метою якнайповнішого врахування дії зовнішніх факторів будується матриця, причому одним із показників, що її утворюють, є характеристика конкурентної позиції даного виробу. Практично всі методи портфельного аналізу та вибору стратегії підприємства за умов диверсифікованого виробництва є матричними. Використання цих методів відбувається за однаковою схемою: як правило, будується матриця, на одній осі якої розміщуються оцінки перспектив розвитку ринку, на іншій -- оцінка конкурентоспроможності так званого стратегічного центру господарювання (СЦГ). Визначають місію та цілі кожного такого центру, генеральну стратегію та її субстратегії. Стратегічні плани кожного СЦГ оцінюються центральним апаратом управління й визначаються основні показники стратегії підприємства в цілому.

Згідно з циклом розвитку підприємства можна вибрати одну з таких базових стратегій:

* стратегію зростання, що відбиває намір підприємства збільшувати обсяги продажу, прибутку, капіталовкладень тощо;

* стратегію стабілізації -- у разі діяльності підприємства за відчутної нестабільності обсягів продажу та прибутку;

* стратегію виживання -- суто оборонну стратегію, що застосовується за глибокої кризи підприємства.

У рамках відповідної базової стратегії можна вибрати один з кількох напрямків дій, які заведено називати стратегічними альтернативами

1.2 Стратегічні альтернативи діяльності підприємства

Реалізація базової та альтернативних стратегій забезпечується наступною їхньою конкретизацією та розробкою функціональних і ресурсних субстратегій. До функціональних стратегій (субстратегій) відносять:* стратегію науково-дослідних та експериментально-впроваджу-вальних робіт;

* виробничу стратегію;

* маркетингову стратегію.

У групу стратегій ресурсного забезпечення включають:-- стратегію кадрів та соціального розвитку;

-- стратегію технічного розвитку;

-- стратегію матеріально-технічного забезпечення;

-- фінансову стратегію;

-- організаційну стратегію;

-- інвестиційну стратегію.

Кожна субстратегія, як правило, містить:

1) цілі, умови та основні напрямки діяльності в тій чи тій сфері, кінцеві результати за функціональними стратегіями або вплив на ці результати, що його забезпечує втілення в життя ресурсних стратегій;

2) порядок і послідовність (у просторі і часі) вирішення якісних та кількісних завдань довгострокових планів;

3)низку заходів, адекватних призначенню субстратегії, що забезпечить досягнення встановленої мети.

2. Бізнес-план

Бізнес-план (БП) підприємства чи організації -- це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, характеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Він є дозвільною підставою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвестицій для розробки та реалізації підприємницької ідеї, будь-яких інноваційно-інвестиційних проектів.

Навіщо потрібний бізнес-план? Вибравши свою справу, необхідно спланувати, яким чином вона повинна бути організована. Кожен підприємець, починаючи власну діяльність, повинний чітко уявляти собі перспективну потребу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання а також вміти чітко оцінити економічну ефективність використання всіх ресурсів у процесі господарської діяльності. Без бізнес - плану взагалі не можна братися за комерційну діяльність, інакше можливість невдачі буде занадто висока. Бізнес-план - це документ, що описує всі основні аспекти майбутнього підприємства, аналізує всі проблеми, з якими воно може зіштовхнутися, а також визначає способи рішення цих проблем. Тому правильно складений бізнес-план у кінцевому рахунку відповідає на запитання: чи варто взагалі вкладати гроші в цю справу і чи принесе воно доходи, що окуплять усі витрати. У ринковій економіці підприємці не можуть досягти стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й аналізувати інформацію про цільові ринки, положення на них конкурентів, власних перспективах і можливостях. Роль бізнес плану в діяльності підприємств широка і багатофункціональна. З одного боку, бізнес план може розглядатися як інструмент стратегічного планування діяльності підприємства, дозволяючи визначати цілі і задачі його функціонування і формувати систему заходів щодо досягнення поставлених цілей. З іншого боку, бізнес план є могутнім інструментом контролю за діяльністю всіх служб і підрозділів підприємства, і насамперед інструментом контролю за доходами і витратами. Він дозволяє вищому керівництву підприємства провести оцінку й аналіз фактично досягнутих результатів, виявити причини можливих відхилень від планових показників і скоординувати діяльність підприємства таким чином, щоб досягти всіх запланованих результатів у повному обсязі.

У ринковій системі господарювання БП виконує дві важливі функції: зовнішню (ознайомлення заінтересованих ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) і внутрішню (відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).

Конкретними цілями розробки БП як багатофункціонального документа є:

* налагодження ділових стосунків між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;

* проектування системи управління започатковуваним бізнесом у конкретній сфері діяльності;

* своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху організації власного діла;

* формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

* перевірка життєздатності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

Загальна методологія розробки БП охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов'язковою за умови започаткування нової справи; вона передбачає опрацювання концепції майбутнього бізнесу. На підготовчій стадії формується інформаційне поле, оцінюються сильні і слабкі сторони діяльності фірми, формулюються її місія та конкретні цілі, розробляється стратегія й можливі стратегічні альтернативи. На основній стадії здійснюється безпосередня розробка конкретного БП.

Економіка України знаходиться в стані переходу від планової до ринкової. Цей процес вимагає прийняття великої кількості рішень щодо капіталовкладень. Приватизація, конверсія й оздоровлення існуючих промислових підприємств, їх ефективне і прибуткове функціонування дуже важливі для економіки в цілому. Але крім цього, для успішного розвитку української економіки життєво важливе створення нових фірм, як за участю іноземних партнерів, так і без них. Без залучення достатнього капіталу на прийнятних умовах ці нові підприємства не зможуть досягти розквіту. Однак національні і міжнародні банки нададуть кредити, а партнери по спільних підприємствах забезпечать надходження акціонерного капіталу тільки у тому випадку, якщо в основі угод будуть глибоко пророблені і добре підготовлені техніко-економічні обґрунтування. Бізнес-плани складають звичайно по наступним причинах [2, c.123]: 1. Для зовнішнього використання. Щоб представити справу в найбільш вигідному світлі людям ззовні, наприклад, інвесторам. 2. Для внутрішнього користування. Тут справа представляється з усіма сильними і слабкими сторонами. Цей бізнес-план використовується постійно як інструмент управління. Можете досягти істотних переваг, якщо почати з бізнес-плану для внутрішнього використання. У процесі його написання ви будете розглядати багато питань, що, можливо, ніколи не будуть записані в зовнішньому. Однак, інвестори напевно зададуть подібні питання, щоб "відчути" серйозність пророблення. Ті, хто не підготовлений до цих питань, виявляться в невигідному положенні. Наприклад, може з'ясуватися, що не були пророблені питання про те, чи дійсно потрібний інвестор чи краще сконцентруватися на збільшенні продуктивності. Коли в кінцевому рахунку Ви зрозумієте, що могли б вижити і процвітати і без того, щоб віддавати 30% доходів інвестору, Ви будете почувати себе обманутим і експлуатованим, а інвестор не буде розуміти в чому проблема. Усі варіанти і стратегія розвитку повинні бути пророблені заздалегідь, при написанні внутрішнього бізнес-плану. А якщо залучення інвестора виявиться виправданим, тоді й інвестор, і фірма будуть мати тверду основу для угоди. Таким чином, складання в першу чергу внутрішньо орієнтованого бізнес-плану - в інтересах обох сторін. Бізнес-план підприємства є одним з перших узагальнюючих документів обґрунтування інвестицій і містить укрупнені дані про плановану номенклатуру й обсяги випуску продукції, характеристики ринків збуту і сировинної бази, потребу виробництва в земельних, енергетичних і трудових ресурсах, а також містить ряд показників, що дають представлення про комерційну, бюджетну і економічну ефективність розглянутого проекту й у першу чергу учасників-інвесторів, що представляють інтерес для проекту [12, c. 45]. Бізнес-план виступає як об'єктивна оцінка власної підприємницької діяльності фірми й у той же час необхідний інструмент проектно інвестиційних рішень відповідно до потреб ринку. У ньому характеризуються основні аспекти комерційного підприємства, аналізуються проблеми, з якими воно зіштовхнеться, і визначаються способи їхнього вирішення. Отже, бізнес-план одночасно пошукова, науково дослідницька і проектна робота. Не буде перебільшенням назвати бізнес-план основою управління не тільки комерційним проектом, але і самим підприємством. Завдяки бізнес плану в керівництва з'являється можливість глянути на власне підприємство як би з боку. Сам процес розробки бізнес плану, що включає детальний аналіз економічних і організаційних питань, змушує мобілізуватися. Метою бізнес плану може бути одержання кредиту, чи залучення інвестицій, визначення стратегічних і тактичних орієнтирів фірми й ін. Бізнес план передбачає рішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед підприємством, незалежно від його функціональної орієнтації [16, c.211]:

· організаційно управлінська і фінансово економічна оцінка стану підприємства;

· виявлення потенційних можливостей підприємницької діяльності, аналіз сильних і слабких його сторін; · формування інвестиційних цілей на планований період.

Бізнес план - це план здійснення бізнес операції, дій фірми, що містить відомості про фірму, товар, його виробництво, ринках збуту, маркетингу, організації операцій і їхньої ефективності. Ціль розробки бізнес плану спланувати господарську діяльність фірми на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостям одержання необхідних ресурсів.

Задачами бізнес плану є: [39, c.93]

· сформулювати довгострокові і короткострокові цілі фірми, стратегію і тактику їхнього досягнення;· визначити конкретні напрямки діяльності фірми, цільові ринки і місце фірми на цих ринках;· вибрати асортимент і визначити показники товарів і послуг, що будуть запропоновані фірмою споживачам;· оцінити виробничі і невиробничі витрати;· визначити склад маркетингових заходів щодо вивчення ринку, стимулюванню продаж, ціноутворенню і т.п.;· оцінити фінансове положення фірми і відповідність наявних фінансових і матеріальних ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей і т.д.

Бізнес план виконує наступні основні функції, а саме [24, c.52]:

· є інструментом, за допомогою якого підприємець може оцінити фактичні результати діяльності за визначений період;

· може бути використаний для розробки концепції ведення бізнесу в перспективі;

· є інструментом добування фінансових ресурсів;· являє собою інструмент реалізації стратегії підприємства.

Таким чином, бізнес план дозволяє проаналізувати можливості діяльності підприємства й обґрунтувати вибір пріоритетних цілей, тобто визначити стратегію функціонування фірми.

У залежності від ринкової ситуації і мети складання бізнес плани можуть бути різні. Бізнес плани розробляються в різних модифікаціях у залежності від призначення: по бізнес лініям (продукція, роботи, послуги, технічні рішення), по підприємству в цілому (новому чи вже діючому). Бізнес план може бути націлений як на розвиток підприємства, так і на його фінансове оздоровлення. Також може плануватися діяльність усього чи підприємства його окремого підрозділу.

2.2 Структура і види бізнес планів

У ринковій економіці існує безліч версій бізнес планів за формою, змісту, структурою і т.д. Можливі й інші класифікації бізнес планів, наприклад по компонентах менеджменту. Бізнес плани відповідно до приведеної типології розробляються в різних модифікаціях у залежності від призначення: по бізнесах-лініях, по підприємству в цілому (новому або діючому).Слід зазначити, що бізнес план фінансового оздоровлення підприємства складається для неплатоспроможного підприємства в обов'язковому порядку, має свою структуру і логіку викладу. Однак, на нашу думку, його розробка може бути корисною для всіх українських підприємств, більшість з яких відчуває значні фінансові труднощі. Бізнес план фінансового оздоровлення є основним документом для неплатоспроможного підприємства і служить [6, c. 118]:

· для вироблення стратегії виживання підприємства· складання плану проведення реорганізаційних заходів· організації управління підприємством в умовах кризи чи її передбачення· обґрунтування необхідності і можливості надання підприємству державної підтримки

У рамках однієї організації може розроблятися і загальний стратегічний план, що включає весь комплекс цілей, і окремі бізнес плани по приведеній вище типології. Бізнес плани орієнтовані насамперед на нововведення, на відміну від стратегічних планів мають чітко окреслені термінові границі з конкретними проробленнями, у той час як стратегічний план у міру виконання чергового річного плану і проведення відповідного ситуаційного аналізу може переглядатися і коректуватися.

Бізнес план повинний містити наступні основні розділи [26, c.175]:

· концепція бізнесу (резюме);· ситуація в даний час і коротку інформацію про підприємство;· характеристика об'єкта бізнесу;· дослідження й аналіз ринку;· організаційний план (у тому числі правове забезпечення);· персонал і управління;· план виробництва;· план маркетингових дій;· потенційні ризики;· фінансовий план і фінансова стратегія.

Концепція бізнесу - це стислий огляд інформації про намічуваний бізнес і цілі, що ставить перед собою підприємство, починаючи власну справу чи розвиваючи наявну. Концепція є гранично скороченою версією самого бізнес плану. Ключові моменти концепції бізнесу: можливості для бізнесу, їхня привабливість, важливість для підприємства, необхідні фінансові ресурси (власні чи позикові), можливий термін повернення позикових засобів, очікуваний прибуток і його розподіл, умови інвестування. У главі "Ситуація в даний час і коротка інформацію про підприємство" відбиваються головні події, що вплинули на появу ідей передбачуваного бізнесу; головні обставини і проблеми, що стоять перед підприємством; стан на ринку і прогрес, якого необхідно домогтися (завоювання ринку, стабілізація на ринку, його розвиток та інше). Далі в стислій формі приводиться основа інформація про підприємство: дата заснування, місце перебування, форма власності, організаційно правова форма, засновники, основний вид діяльності, розмір статутного капіталу, юридична адреса. Характеристика об'єкта бізнесу. Відповідно до пропонованої типології бізнес планів об'єктом бізнесу може бути або бізнес лінія (продукція, послуги, технічне рішення), або створення нового підприємства чи розвиток діючого. Характеризуючи об'єкт бізнес-лінії необхідно підкреслити його унікальність, важливість для споживачів а також можливість вибору. Далі треба описати, які економічні переваги одержать виробники і споживачі. Можливо, це зниження собівартості продукції або додаткові послуги споживачам. Вони можуть збільшити ціну на продукцію, але залучити споживача її унікальністю чи якістю. Бажаний перелік функціональних особливостей продукту, якщо можливо рекламний листок, прайс-лист. Завершує розділ опис можливих ключових факторів успіху, наприклад, новий для ринку продукт чи послуга, виграш у часі з появою продукту. Дослідження й аналіз ринку. У першу чергу ринкові дослідження спрямовані на виявлення сьогоднішніх споживачів продукції і визначення потенційних. Бажано визначити пріоритети, якими керується споживач при покупці: якість, ціна, час і точність постачання, надійність постачань, сервісне обслуговування і т.д. Необхідно провести сегментацію ринку, визначити розміри і ємність ринків по продукції підприємства. Треба шукати відповіді на питання: хто, чому, скільки і коли буде готовий купити продукцію підприємства. Варто проаналізувати, як швидко продукція, послуги затвердяться на ринку й обґрунтувати можливість подальшого його розширення. Необхідно оцінити основні фактори, що впливають на розширення ринку (наприклад тенденції розвитку галузі, регіону, соціально-економічну регіональну політику, створення конкуренції). Дуже важливе відстеження й оцінка конкурентів. Необхідно виділити і проаналізувати сильні і слабкі сторони свої і конкурента і конкурентоздатність вироблених товарів, послуг. Ґрунтуючись на оцінці переваг вироблених товарів визначається можливий обсяг продажів у натуральному і грошовому вираженні [37, c.52].При цьому, з огляду на відому невизначеність ринкової ситуації, доцільно підготувати три сценарії розвитку: оптимістичний, песимістичний і найбільш ймовірний. У розділі "Організаційний план" необхідно привести організаційну структуру підприємства, з розгляду якої повинно бути чітко видно, хто і чим буде займатися, як будуть здійснюватися взаємодія, координація і контроль діяльності служб і підрозділів. Крім того, бажано дати відомості про загальну потребу в робочій силі, організації набору і спеціальної підготовки, умовах праці, організації оплати праці і т.д. Підрозділом організаційного плану може бути правове забезпечення діяльності підприємства, у якому приводиться вся інформація про правові аспекти діяльності (відомості про реєстрацію, установчі документи, форма власності, законодавчі обмеження, особливості оподатковування, патентного захисту і т.д.)У розділі "Персонал і управління" варто відбити характеристику головних менеджерів і основного персоналу, що відповідають за реалізацію бізнес-плану (вік, освіта, послужний список, кваліфікація). Це повинні бути фахівці-професіонали, здатні в умовах ринку забезпечити прибуткове ведення бізнесу. У бізнес плані підприємства приводиться також структура управління. План виробництва. Якщо об'єктом бізнесу є продукція, то розділ починається з опису виробничого процесу з вказівкою операцій, що доручаються субпідрядникам. Якщо об'єктом бізнесу є підприємство, то розділ починається з опису технологічних переділів виробництва. Прогноз обсягів виробництва і реалізації продукції здійснюється на основі зіставлення результатів маркетингових досліджень з виробничими можливостями підприємства. Обсяг виробництва в номенклатурному розрізі прогнозується по періодах: перший рік по кварталах; другий рік по півріччях; у наступні роки у цілому за рік. Обсяг реалізації у вартісному вираженні прогнозується на основі виробничої програми з урахуванням лагу, тобто проміжку часу з моменту початку виробництва до моменту перших надходжень коштів від реалізації продукції. Тут необхідно відбити потребу у виробничих приміщеннях, їхню площу, потребу в земельних ділянках. Також у даному розділі бізнес плану відбивається потреба в додатковому устаткуванні і матеріальних ресурсах із вказівкою основних постачальників. На основі проведених розрахунків визначається загальна потреба в інвестиціях на придбання основних засобів і на приріст оборотного капіталу. Розділ закінчується розрахунком витрат виробництва і собівартості виробленої продукції. План маркетингу план заходів щодо досягнення наміченого обсягу продаж і одержанню максимального прибутку шляхом задоволення ринкових потреб. У цьому розділі повинна бути дотримана чітка маркетингова орієнтація на споживача (знання його запитів, унікальності й адресності продукції, високоякісний сервіс, доступна ціна, своєчасність постачань, надійність, стабільність)Якщо об'єктом бізнесу є підприємство, рекомендується розробити стратегію його розвитку. Розробляючи стратегію розвитку підприємства доцільно врахувати вплив зовнішнього оточення (тенденції зміни технологій, запитів і мотивації споживачів) з метою адаптації підприємства до мінливих ринкових ситуацій шляхом розробки комплексу маркетингу, що включає товарну, цінову, збутову політику і сервісне обслуговування. Особлива увага повинна бути приділена товарній і ціновій політиці з відстеженням конкурентів. При цьому необхідно визначити й узагальнити головні труднощі по входженню в дані сфери бізнесу і намітити шляху їхнього подолання. Треба шукати відповіді на питання, як завоювати, зберегти і збільшити частку ринку, як дістати достатній прибуток. Товарна стратегія припускає визначений курс дій, завдяки якому забезпечується ефективне з комерційної точки зору формування асортименту товарів, гнучке пристосування наявних або створюваних ресурсів до ринкових умов.

Товарна політика виділяє наступні головні цілі [18, c. 109]:

· розробку товару, що може бути лідером на найближчі роки і затвердить репутацію підприємства;· розробку маркетингових програм по можливих модифікаціях продукції, у перспективі вибір відповідної продукції по каталозі

Стратегія ціноутворення погоджується з коротко- і довгостроковими цілями і може базуватися на витратах виробництва, попиті на продукцію і цінах конкурентів.

Цінова політика може передбачати [18, c.110]:

- використання гнучких цін, наприклад, у залежності від модифікації, комплектації;

 - взаємозв'язок ціни і якості; - орієнтацію на рівень цін світового ринку

Збутова стратегія може передбачати [18, c. 112]:

- рекламну діяльність;- створення і регулювання комерційних зв'язків через посередників, дилерів, агентів та ін.- організацію й участь у ярмарках, виставках;- використання кредиту в різних формах, продаж з відстрочкою, лізинг;- презентацію продукції спеціально для потенційних споживачів;

Стратегія по організації сервісного обслуговування припускає передпродажний і після продажний сервіс. Передпродажний сервіс орієнтований на постійне вивчення й аналіз вимог споживачів з метою удосконалювання якісних параметрів пропонованої продукції. Післяпродажний сервіс передбачає комплекс робіт з гарантійного і післягарантійного обслуговування. Потенційні ризики. У ринкових умовах цей розділ особливо важливий, і від глибини його пророблення в значній мірі залежить довіра потенційних інвесторів, кредиторів і партнерів по бізнесу. Слід зазначити, що важлива не стільки точність розрахунків, скільки необхідність заздалегідь передбачити всі можливі ризикові ситуації. Варто враховувати як мінімум, такі види ризиків: виробничі, комерційні, фінансові і пов'язані з форс-мажорними обставинами. Виробничі ризики пов'язані з різними порушеннями у виробничому процесі і процесі постачань сировини, матеріалів, комплектуючих. Як правило, заходами для зниження виробничих ризиків є діючий контроль за ходом виробничого процесу і посилення впливу на постачальників шляхом диверсифікованості постачальників. Комерційні ризики пов'язані з реалізацією продукції на товарному ринку (зменшення розмірів і ємності ринків, зниження платоспроможного попиту, поява нових конкурентів). Заходами для зниження комерційних ризиків можуть бути систематичне вивчення кон'юнктури ринку, створення дилерської мережі, відповідної цінової політики, створення мережі сервісного обслуговування, Public Relations, реклама. Фінансові ризики викликаються інфляційними процесами, загальними неплатежами, коливаннями валютних курсів. Вони можуть бути знижені завдяки створенню системи ефективного фінансового менеджменту, роботі з дилерами на умовах передоплати. Ризики, пов'язані з форс-мажорними обставинами ризики, обумовлені непередбаченими обставинами. Заходом для їхнього зниження служить робота підприємства з достатнім запасом фінансової міцності. Ціль фінансового плану визначити ефективність пропонованого бізнесу. У даному розділі необхідно представити звіт про прибутки і збитки, баланс грошових витрат і надходжень, прогнозний баланс активів і пасивів, стратегію фінансування. Розрахунки робляться по трьох варіантах: оптимістичному, песимістичному і найбільш ймовірному. Розходження в прибутках і грошових коштах при переході від одного варіанта до іншого виявлять ступінь можливого ризику. Звіт про прибутки і збитки показує, як буде формуватися і змінюватися прибуток, і власне кажучи є прогнозом фінансових результатів. Баланс грошових витрат і надходжень дозволить оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в бізнес у розбивці за часом, перевірити синхронність надходжень і витрат коштів, а значить перевірити майбутню ліквідність (ліквідність у даному випадку це здатність вчасно погашати зобов'язання перед кредиторами за рахунок засобів, що надходять на розрахунковий рахунок)Прогнозний баланс активів і пасивів складається на початок і кінець кожного року планованого періоду і має надзвичайно важливе значення для потенційних інвесторів і кредиторів, оскільки дозволяє оцінити, які саме активи нарощуються в динаміці і за рахунок яких засобів. Описуючи стратегію фінансування необхідно викласти план одержання засобів і відповісти на такі питання [23, c.70]:

- скільки потрібно засобів для реалізації проекту;- звідки намічено отримати кошти й у якій формі;- коли можна чекати повного повернення вкладених коштів і одержання інвесторами доходу на них (оцінка термінів повернення засобів);

У даному розділі необхідно також вказати наступні моменти:

- наскільки чуттєвий прогноз по обсягах продажів до змін цін і обсягів продажів;

- рух готівки, потреба в ній і основні фактори, що впливають на неї, наприклад управління кредитами;

- фінансові вимоги;- результат для інвестора (очікувані прибутки).

2.3 Функції і завдання бізнес-плану

У ринкових умовах господарювання бізнес план використовується в різних сферах і формах підприємництва і допомагає окреслити те коло проблем, з якими зіштовхується підприємство або підприємець в умовах мінливості, нестабільності і часом непередбачуваності найрізноманітніших ринкових ситуацій.

Бізнес план короткий, точний, доступний і зрозумілий опис пропонованого бізнесу, найважливіший інструмент при розгляді великої кількості різних ситуацій, що дозволяє вибрати найбільш перспективне рішення і визначити засоби для його досягнення.

Основні цілі і задачі бізнес-плану [25, c.132]:

1. Бізнес план служить для обґрунтування передбачуваного бізнесу й оцінки результатів за визначений період часу. У цьому зв'язку він може розглядатися як мірило досягнення успіху. 2. Бізнес план є документом, що дозволяє висвітити курс дій і керувати бізнесом. Тому бізнес план можна представити як невід'ємний елемент стратегічного планування і як керівництво для виконання і контролю. 3. Бізнес план у більшості випадків використовується як засіб одержання необхідних інвестицій. У цьому аспекті він служить наживкою для інвесторів і могутнім інструментом фінансування бізнесу. 4. Важливо розглядати бізнес-план як сам процес планування і внутріфірмового управління. У цьому плані він представляється як постійно обновлюваний документ, що робить організацію сприйнятливою до різного роду нововведень технічних, технологічних, організаційних, економічних і ін. 5. Бізнес план може бути гарною рекламою для пропонованого бізнесу, створюючи ділову репутацію і будучи своєрідною візитною карткою організації, тому він повинний бути компактним, красиво і кваліфіковано оформленим, інформаційно спрямованим. 6. Бізнес план є свого роду документом, що страхує успіх пропонованого бізнесу. Він демонструє готовність підприємства йти на ризик і отримувати прибутки. 7. Бізнес план інструмент самонавчання. У цьому аспекті його розробка це процес пізнання і самопізнання. Для практичної реалізації бізнес планування як процесу представляється важливим дотримання основних принципів:

- гнучкості, що передбачає постійну адаптацію до змін середовища, у якій функціонує дана організація;

- безперервності, що припускає мінливий характер планування;

- комунікативності, під якою розуміється координація й інтеграція зусиль (усе повинне бути взаємопов'язане і взаємозалежне);

- ітеративності, що передбачає творчий характер планування і неодноразовість пророблення вже складених розділів плану;

- багатоваріантності, що дозволяє вибрати найкращу з альтернативних можливостей досягнення поставленої мети;

- участі, що припускає важливість самого процесу планування з погляду залучення в нього всіх можливих учасників майбутньої організації;

- адекватності відображення реальних проблем і самооцінки в процесі планування.

3. Особливості аналізу діяльності підприємств на підставі бізнес-плану

3.1 Бізнес-план як інструмент контролю за доходами та витратами

У господарській діяльності будь-якого функціонуючого в умовах ринку суб'єкта бізнес-план відіграє значну і багатофункціональну роль. Бізнес-план підприємства можна розглядати з декількох позицій:

· з одного боку, бізнес-план являє собою інструмент стратегічного і тактичного планування, у якому комплексно відбиті довгострокові цілі підприємства, планові показники, до яких воно прагне, а також представлені заходи, що воно планує реалізувати для досягнення поставлених цілей.

· з іншого боку, бізнес-план може розглядатися як інструмент контролю. Використання бізнес-плану дозволяє підприємству робити оцінку виконання намічених програм, цілей; бізнес-план дає можливість оцінити фактичні відхилення від цільових показників і виявити причини даних відхилень.

Діловий план містить припущення про майбутні події (досягненнях) і про розвиток підприємства. Для молодих підприємств, що часто мають у своєму розпорядженні лише бідні капіталовкладення, фінансова частина бізнес-плану має підвищену важливість, тому що ліквідність - є основа основ підприємства і якщо один раз минув термін платежу, а грошей у касі нема, тоді це може з'явиться підставою для провалу підприємства (неліквідність/неплатоспроможність = підстава для банкрутства). Детальне планування повинне допомогти уникнути “вузьких місць”. Цільовий напрямок вирішення бізнес-плану як внутрішнє так і зовнішнє. 1. Бізнес-план робить демонстративними підприємницькі шанси для Exsterne, що має особливо велике значення для залучення капіталу: для чи інвесторів банків бізнес-план служить для оцінки потенційного прибутку і відповідно ризику втрати, і описує можливість інформувати себе про те, чи має у своєму розпорядженні підприємець необхідне ноу-хау, що приведе підприємство до успіху.2. Бізнес-план служить підприємцю для того, щоб виявити для себе всі потенційні шанси і ризики, спроектувати стратегію торгівлі і піддати себе регулярному контролю успіху свого плану. Планування збуту - основа планування фінансів і воно описує, коли і скільки повинно бути продане (реалізовано). Точне планування збуту важливо, тому що на ньому потім ґрунтується все планування, що стосується ліквідності. На продукті і галузі можна засновувати планування збуту для першого року існування підприємства по щоденному, щотижневому і щомісячному балансі. Для другий і третій роки найчастіше вистачає квартальних даних (звітів). Дані по збуту дозволяють знайти обіг (кількість екземплярів продукції Х ціна). Спочатку виходять з того, що витрати дуже малі. Вистачає простих офісів і автомобілів для необхідних роз'їздів. Усі гроші потрібно інвестувати в якість продукту.

Висновки

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також засобів, Шляхів та умов їх досягнення. Воно об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість і скоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидко вирішувати різноманітні завдання управління.

Перехід національної економіки України на ринкові принципи функціонування та розвитку обумовлює необхідність кардинальних змін в системі управління, в тому числі, в плануванні діяльності підприємства. В умовах колишньої командно-адміністративної системи одним із її наріжних каменів було жорстке директивне планування. Підприємство одержувало від органів державного планування і управління завдання щодо майже всієї сукупності показників діяльності, господарських зв'язків (від кого отримувати матеріально-технічні ресурси, що і в яких обсягах виробляти, кому і за якими цінами реалізовувати продукцію тощо). Це не давало йому змоги розробляти оптимальні плани, приймати найкращі рішення виходячи із реальних локальних умов.

В нових умовах господарювання та переходу до ринкового регулювання підприємство самостійно здійснює весь комплекс планової роботи. Надання самостійності підприємству означає не тільки відмову від повної регламентації зверху всієї його діяльності та надання підприємству широких прав у визначенні та реалізації виробничої програми, шляхів розвитку виробництв», мотивації праці та відповідальності за кінцеві результати господарювання, але й усвідомлення важливості безперервного вивчення ринку та готовності до ринкових коливань. Все це повинно знайти відображення в планах діяльності підприємства. Відкрита система підприємства як його нова якість в ринкових умовах та пряма залежність від взаємодії попиту та пропонування обумовлюють необхідність створення системи планування і управління підприємством, здатної швидко і ефективно реагувати на ринкові потреби.

Процес планування в максимальній мірі має передбачити всебічне вивчення дійсності, тенденцій та закономірностей розвитку об'єкту планування та середовища його діяльності. Найбільш загальною науковою основою планування е система об'єктивних економічних законів і, в першу чергу, закону попиту та пропонування. В планах підприємства повинні бути реалізовані вимоги цих законів та враховані об'єктивні результати макро- та мікроекономічного аналізу стану та тенденції розвитку умов господарювання.

При плануванні діяльності підприємства розробляють плани для: різних підрозділів підприємства та загальний план; всіх видів діяльності або цільові плани, що передбачають завдання по якомусь одному напрямку роботи; різних періодів часу -- довго", середньо- та короткострокові. Кожний вид плану має свої особливості в методах та порядку його розробки, різні показники.

Ядром (визначальною ланкою), системи планів підприємства виступає його стратегія розвитку, при розробці якої використовуються результати аналізу нього середовища, виконання прийнятих стратегічних планів.