Сучасні пріорітети розвитку міжнародної організації праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин

Реферат

на тему:

«Сучасні пріорітети розвитку міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин»

Вступ

1. Цілі, завдання, структура та пріоритетні напрями діяльності Міжнародної організації праці.

2. Організація діяльності Міжнародної організації праці

3. Механізм нормотворчої діяльності Міжнародної організації праці

4. Участь України в Міжнародній організації праці

Висновки і пропозиції

Вступ

Міжнародна організація праці (МОП) створена у 1919 р. за ініціативою та за активної участі західної соціал-демократії як своєрідна відповідь на революції у Росії та інших європейських країнах. Рішення створити міжнародну організацію, що усіляко сприяла би суспільному прогресу через встановлення й підтримання соціального миру між різними прошарками суспільства, було прийнято задля вирішення виникаючих у суспільстві протиріч не насильницьким, а еволюційним, мирним шляхом.

МОП -- одна з найдавніших і найбільш представницьких міжнародних організацій. Створена відповідно до Версальського мирного договору при Лізі Націй. У 1946 p., вона стала першою спеціалізованою установою ООН. Якщо на момент її створення у ній брали участь 42 держави, то тепер їх 180

Україна є членом МОП з 1954 р.

У 1969 р. з нагоди 50-річчям МОП було присвоєно Нобелівську премію миру.

1.Цілі, завдання, структура та пріоритетні напрями діяльності Міжнародної організації праці

Міжнародна організація праці (МОП) була створена і діє з метою встановлення і забезпечення суспільної злагоди, захисту прав людини, розвитку принципів трипартизму, соціального прогресу в усьому світі.

Приведення соціально-трудових відносин в Україні у відповідність до міжнародних вимог особливо є актуальним у зв'язку з процесами глобалізації та ринкової трансформації економіки. Тому важливе місце у структурі курсу „Економіка праці і соціально-трудові відносини” займає вивчення досвіду діяльності МОП.

МОП є однією з найбільших міжнародних організацій. Вона створена у 1919р. у складі Ліги націй для сприяння соціальному прогресу, установлення і підтримання соціальної злагоди. З 1946 р. МОП функціонує як спеціалізована установа ООН.

Зараз МОП налічує більше 180 країн-членів, сприяє дотриманню прав людини, гармонійному соціально-економічному розвитку народів світу через запровадження та контроль за дотриманням міжнародних стандартів праці, технічне співробітництво.

Головними цілями МОП відповідно до її статуту виступають:

? захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу;

? боротьба з безробіттям;

? встановлення гарантії заробітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю;

? захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві;

? регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення та ін.

Для досягнення поставлених цілей МОП виконує такі основні завдання:

- розробка міжнародної політики і програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;

- створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій з метою здійснення відповідної політики;

- технічне співробітництво - допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем;

- захист прав людини (права на працю, на об'єднання, захист від примусової праці, дискримінації і т.п. );

- боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня працівників, розвиток соціального забезпечення;

- розробка програм покращення умов праці і виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення довкілля;

- розробка заходів для захисту найбільш уразливих груп працівників: жінок, молоді, інвалідів, людей похилого віку, працівників-мігрантів.

Структура МОП є досить складною і розгалуженою (див.рис.1)

Рис.1. Структура МОП

Міжнародна конференція праці (МКП) є вищим органом МОП. Її робота визначається спеціальним Регламентом. МКП збирається щорічно, як правило, на початку червня в Женеві. Кожна держава на Конференції представлена двома делегатами від уряду та по одному від найманих працівників та підприємців з правом вирішального голосу. Усі делегати користуються рівними правами та голосують відповідно до своїх переконань й незалежно один від одного. Рішення приймаються переважно значною більшістю голосів або консенсусом.

МКП визначає загальний напрямок роботи МОП, тут обговорюються соціальні проблеми у сфері праці, розробляються і затверджуються міжнародні норми праці у вигляді конвенцій і рекомендацій, приймаються резолюції з окремих питань діяльності МОП.

Галузеві комітети створені поза Конференцією для обговорення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки. Комітети є постійними органами, але збираються на засідання нерегулярно, не частіше, ніж раз на декілька років.

Регіональні конференції збираються для підтримання постійних зв'язків МОП з різними районами світу і вивчення соціально-економічних змін, що відбуваються там. Регіональні конференції скликаються за необхідності для обговорення питань, важливих для певного регіону. Рішення направляються в МОП, урядам, об'єднанням трудящих та підприємців країн окремого регіону.

Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Вона керує роботою МОП у період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференції, координує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП) та різних комітетів тощо. Адміністративна рада має тристоронній склад: 28 представників урядів, 14 найманих працівників і 14 підприємців. Адміністративна рада збирається тричі на рік, на кожній сесії розглядається близько 20 питань.

Міжнародне бюро праці (МБП), штаб-квартира якого знаходиться в Женеві, є постійним секретаріатом, дослідним центром із соціальних питань і світовим довідково-інформаційним центром МОП.

До основних функцій МБП відносяться:

- здійснення різноманітних обстежень у сфері соціально-трудових відносин за дорученням Адміністративної ради та Генеральних конференцій

- контроль за дотриманням прийнятих і ратифікованих конвенцій;

- підготовка матеріалів для Генеральних конференцій;

- видання та поширення публікацій з питань праці.

Організаційно МБП складається із департаментів та має кілька бюро і представників у різних країнах.

Важливу роль у розвитку МОП відіграло прийняття у 1944 р. МКП у Філадельфії Декларації про діяльність МОП. Вона отримала назву Філадельфійської декларації та разом зі статутом визначила основні цілі та завдання МОП. Декларація, окресливши основні напрями не лише діяльності МОП, а й світової соціальної політики на другу половину ХХ ст., і зараз залишається керівним документом у роботі ООН

Пріоритетними напрямами діяльності МОП на сучасному етапі є наступні:

- підтримка процесу демократизації, для того щоб він сприяв розвитку трипартизму, діалогу між партнерами в кожній державі;

- продовження боротьби з бідністю, у тому числі за рахунок збільшення зайнятості, організації перепідготовки робочої сили;

- захист трудових і громадянських прав працівників у всіх його формах.

Організація діяльності Міжнародної організації праці

Організація діяльності МОП здійснюється за принципом трипартизму, відповідно до якого представники найманих працівників разом із представниками підприємців та урядів на рівних правах беруть участь у прийнятті рішень шляхом переговорів з різних соціально-економічних питань. Особливості структури та діяльності МОП визначаються необхідністю узгодження різних, іноді протилежних інтересів сторін.

На тристоронній основі функціонують органи МОП - Адміністративна рада й галузеві комітети. Принцип трипартизму також враховується при підборі кандидатів у Міжнародне бюро праці та його регіональні відділення.

У своїй діяльності МОП використовує три основні методи (див.рис.2).

Рис.2. Методи діяльності МОП.

Нормотворча діяльність є основною у діяльності МОП. МОП розробляє міжнародні програми щодо покращання умов праці та життя працівників, підвищення можливостей зайнятості, забезпечення основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної освіти. Ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями МОП.[1]

Міжнародне технічне співробітництво здійснюється у вигляді надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні різних соціально-трудових проблем. Діяльність експертів зосереджена на:

- сприянні повній зайнятості;

- розвитку людських ресурсів;

- підвищенні рівня життя;

- вдосконаленні трудового законодавства;

- здійсненні розвитку трипартизму;

- удосконаленні професійно-технічної освіти;

- впровадженні сучасних методів управління;

- поліпшенні умов праці та ін.

Технічна допомога також включає постачання необхідного устаткування, надання стипендій для підготовки національних кадрів на місцях та під час відрядження їх до інших країн, організацію різних семінарів.

Дослідницька і видавнича діяльність МОП є основою здійснення нормотворчої діяльності та технічного співробітництва. Цей напрямок діяльності проводиться основними департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним навчальним центром МОП.

Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП співпрацює та обмінюється результатами досліджень, методичними розробками у сфері праці та соціально-трудових відносин з багатьма національними науково-дослідними закладами. МОП є координатором усіх дослідницьких робіт у сферах охорони та гігієни праці, виробничої сфери.

МБП є важливим міжнародним видавничим центром, який видає щороку велику кількість публікацій, серед яких - доповіді для щорічної сесії МКП, різних нарад і конференцій, журнали „Трудовий світ”, „Офіційний бюлетень МБП”, „Законодавчі акти про працю”, „Щорічник статистики праці”, „Праця у світі” та ін. [2]

Механізм нормотворчої діяльності Міжнародної організації праці.

Міжнародні правові акти - Конвенції та Рекомендації - приймаються в рамках, закріплених в статуті МОП та інших документах.

Прийняття конвенцій та рекомендацій відбувається шляхом дворазового обговорення. Перше проходить на Конференції в рамках спеціально створеного для цього тристороннього комітету. Комітет розробляє за загальною згодою кінцевий текст висновків та виносить його на пленарне засідання Конференції разом з проектом резолюції про включення у порядок денний Конференції пункту про прийняття на ній конвенції і/або рекомендації.

Далі МБП готує попередній проект майбутньої конвенції і/або рекомендації, текст якого пройде друге обговорення, зазнає змін та поправок і буде винесеним на пленарне засідання Конференції для голосування. Для прийняття майбутній міжнародно-правовий акт має набрати дві третини голосів присутніх делегатів.

Конвенції та рекомендації МОП разом з різними актами ООН, що діють у світовому масштабі, і актами локальної дії, прийнятими регіональними організаціями, утворюють міжнародний кодекс праці.

Міжнародний кодекс праці - це різноманітні міжнародні трудові норми; зведення з 184 конвенцій та 194 рекомендацій МОП. Він є об'єктом практичного використання в якості визнаного у цивілізованому світі еталона, зведення модельних актів з соціально-трудових відносин, засвоєння якого є необхідною умовою розробки та вдосконалення національних систем трудового права.

Зміст Кодексу складається з 13 основних розділів, за якими групуються конвенції та рекомендації МОП.

Міжнародний кодекс праці встановлює міжнародні стандарти у сфері трудових прав, найму та професійної підготовки, умов праці та зайнятості. Кодекс детально описує всі процедури, що ґрунтуються на принципових положеннях системи трипартизму, які є важливими для переговорного процесу сторін, для ефективного застосування міжнародних трудових норм у практиці конкретної країни.

Правове значення конвенцій та рекомендацій, у яких знаходять втілення міжнародні трудові норми, є різним.

Конвенції подібні міжнародним договорам і підлягають ратифікації членами МОП. Коли держава ратифікує конвенцію, вона зобов'язується застосовувати її положення.

Рекомендації не потрібно ратифікувати. Вони розширюють зміст конвенції або торкаються питань, які не потребують формальних зобов'язань.

До основних конвенцій у сфері соціально-трудових відносин відносяться наступні:

? Конвенція № 87 1948р. про свободу асоціацій та захист права на організацію.

? Конвенція № 95 1949р. про охорону заробітної плати.

? Конвенція № 98 1949р. про застосування принципів права на організацію та на ведення колективних переговорів.

? Конвенція № 100 1951р. про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності.

? Конвенція № 111 1958р. про дискримінацію у сфері праці та занять.

? Конвенція № 122 1964р. про політику у сфері зайнятості.

? Конвенція № 131 1970р. про встановлення мінімальної заробітної плати.

? Конвенція № 135 1971р. про захист прав представників трудящих на підприємстві та наданих їм можливостей.

Конвенції та рекомендації розглядаються МОП як мінімальні стандарти для країн-членів і не можуть використовуватись ними для погіршання стану найманих працівників і підприємців.

Ратифікація - це затвердження вищим органом державної виконавчої влади міжнародного правового акта. Ратифікація надає йому юридичної сили всередині країни.

Нова конвенція набирає чинності для конкретної держави через 12 місяців з дня реєстрації ратифікаційної грамоти Генеральним директором МОП.

Ратифікована конвенція стає поряд з національним законодавством джерелом внутрішнього права. У країні також установлюються санкції за невиконання вимог, зафіксованих у конвенції, та забезпечується повна інформованість усіх зацікавлених сторін про набуття чинності в країні цієї конвенції.

Відповідно до статуту МОП держави-учасниці повинні надавати щорічні доповіді про прийняті ними заходи щодо застосування ратифікованих конвенцій МОП. [3]

Участь України в Міжнародній організації праці

МОП активно працює в Україні з початку 90-х років. МОП вже здійснила проекти пов'язані з аналізом стану соціальної політики (спільно з ПРООН і Світовим банком), кризового стану ринку праці в Україні, розвитком соціального партнерства. Протягом усього часу МОП надавала і продовжує надавати допомогу урядові в експертній оцінці законопроектів, ознайомленні урядовців, представників профспілок і роботодавців з міжнародними стандартами статистики праці та її національною систематизацією.

Нині МОП спільно з ПРООН та іншими агенціями здійснює в Україні важливі проекти, які пов'язані з розробкою моделі соціального бюджету, ринком праці та професійним навчанням безробітних, розвитком малого та середнього підприємництва, соціального партнерства і діалогу.

Україна є державою-членом МОП з 1954 р. За цей період Україна ратифікувала 60 Конвенцій МОП, в тому числі 16 - за роки незалежності. З 1 червня 1996 р. МОП представлена в Україні Національним кореспондентом МБП в Україні. Базовим документом для співробітництва між Україною і МОП була програма „Політика активного партнерства. Національні цілі для України” на період із 1998 по 2001 р. Підписання цього документа забезпечило послідовність, узгодженість і взаємодоповнюваність національних заходів, проектів МОП та ін. в Україні, а також довготривалість отриманих результатів.

Діяльність МОП в Україні охоплює основні питання соціальної політики: розвиток ринку праці, сприяння зайнятості і розвитку професійного навчання, соціальний захист і соціальна захищеність, реформування трудового законодавства і статистики праці, соціально-трудові відносини і заробітна плата, ґендерна рівність і викоренення найгірших форм дитячої праці, запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу в сфері праці, а також запобігання торгівлі людьми.

Нормативно-правові та організаційні проблеми становлення системи соціального партнерства в Україні

Внаслідок децентралізації в управлінні економікою України, роздержавлення власності, створення приватного підприємництва, об'єктивно постали передумови і для розвитку соціального партнерства на всіх рівнях та створення його інституцій.

Система ринкових відносин в Україні лише формується, отже, і нове законодавство про працю перебуває у стадії розвитку. Разом з Конституцією України, яка визначає основні принципи правового регулювання соціально-трудових відносин, в країні діє Кодекс законів про працю України 1971 р. (із змінами від 1 березня 1998 р.).

Кодекс законів про працю України (КЗпП України) є зведеним законом і діє на всій території України. КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і підйому на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1 КЗпП України).

Формування системи соціального партнерства в Україні почалося в 1992 р. після прийняття Закону “Про оплату праці”, який започаткував правову основу договірного регулювання оплати праці на основі системи тарифних угод.

Нову правову основу договірного регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин створено в 1999 р. Законом України “Про колективні договори і угоди”, в якому враховано норми конвенцій і рекомендацій МОП, світовий досвід. Законодавчо визначено сферу укладання колективних договорів і угод та процедуру їх підписання, партнерів, порядок ведення переговорів і вирішення розбіжностей, які виникають, відповідальність сторін при укладанні договорів та обов'язковість виконання положень колективного договору як для власника, так і для працівників підприємства.

Крім того, важливу роль в регулюванні соціально-трудових відносин відіграють наступні закони: Закон України від 1 березня 1991 р. “Про зайнятість населення“ (із змінами і доповненнями від 1 грудня 1998 р.); Закон України станом на 25 травня 1999 р. “Про охорону праці”.

Важливим кроком до запровадження соціального партнерства стало створення у 1993 р. Національної ради соціального партнерства, яка є консультативно-дорадчим органом при Президентові України для узгодження питань, що виникають у соціально-трудовій сфері. Це тристороння організація, до складу якої входять 66 членів - по 22 особи представники кожної сторони: уряду, об'єднань підприємців, профспілок.

Одним з головних завдань діяльності НРСП у сфері ринку праці є участь у підготовці законодавчих актів з приводу соціально-трудових питань, підготовка пропозицій стосовно загальних і галузевих колективних угод, здійснення посередництва та примирення під час вирішення колективних трудових конфліктів.

З березня 1998 р. прийнятий Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”; Указом Президента від 17 листопада 1998 р. створено Національну службу посередництва і примирення.

Тривалий час у Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти законів “Про соціальне партнерство”, “Про об'єднання роботодавців”, “Про трудові колективи”, нова редакція Закону України “Про колективні договори та угоди”. З прийняттям цих законів буде створена сучасна правова база колективного трудового права. [4.5]

Висновки

Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізована установа (нині працює при ООН), створена в 1919р. з метою встановлення і забезпечення суспільної злагоди, захисту прав людини, розвитку принципів трипартизму, соціального прогресу в усьому світі

Головними цілями МОП відповідно до її статуту виступають: захист інтересів та прав трудящих шляхом регламентації робочого часу; боротьба з безробіттям; встановлення гарантії заробітної плати та визнання принципу рівності оплати за однакову працю; захист працівників від професійних захворювань та травматизму на виробництві; регламентація питань соціального страхування та соціального забезпечення та ін.

Вищим органом МОП є Міжнародна конференція праці. Галузеві комітети створюються для обговорення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем окремих, найважливіших галузей економіки. Регіональні конференції збираються для підтримання постійних зв'язків МОП з різними районами світу і вивчення соціально-економічних змін, що відбуваються там. Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Вона керує роботою МОП у період між конференціями, впроваджує її рішення, визначає порядок денний конференції, координує діяльність Міжнародного бюро праці (МБП) та різних комітетів тощо. Міжнародне бюро праці (МБП) є постійним секретаріатом, дослідним центром із соціальних питань і світовим довідково-інформаційним центром МОП.

Організація діяльності МОП здійснюється за принципом трипартизму, відповідно до якого представники найманих працівників разом із представниками підприємців та урядів на рівних правах беруть участь у прийнятті рішень шляхом переговорів з різних соціально-економічних питань.

Нормотворча діяльність є основною у діяльності МОП. МОП розробляє міжнародні програми щодо покращання умов праці та життя працівників, підвищення можливостей зайнятості, забезпечення основних прав людини, вдосконалення загальної і професійної освіти. Ці програми ґрунтуються на міжнародних трудових нормах, що встановлюються конвенціями та рекомендаціями МОП.

Міжнародні правові акти - Конвенції та Рекомендації - приймаються в рамках, закріплених в статуті МОП та інших документах.

Конвенції та рекомендації МОП разом з різними актами ООН, що діють у світовому масштабі, і актами локальної дії, прийнятими регіональними організаціями, утворюють міжнародний кодекс праці. Міжнародний кодекс праці - це різноманітні міжнародні трудові норми; зведення з 184 конвенцій та 194 рекомендацій МОП. Він є об'єктом практичного використання в якості визнаного у цивілізованому світі еталона, зведення модельних актів з соціально-трудових відносин, засвоєння якого є необхідною умовою розробки та вдосконалення національних систем трудового права.

Міжнародне технічне співробітництво здійснюється у вигляді надання експертами МОП допомоги країнам у вирішенні різних соціально-трудових проблем. Діяльність експертів зосереджена на сприянні повній зайнятості; розвитку людських ресурсів; підвищенні рівня життя; вдосконаленні трудового законодавства; здійсненні розвитку трипартизму; удосконаленні професійно-технічної освіти; впровадженні сучасних методів управління; поліпшенні умов праці та ін.

Дослідницька і видавнича діяльність МОП є основою здійснення нормотворчої діяльності та технічного співробітництва. Цей напрямок діяльності проводиться основними департаментами МБП, Міжнародним інститутом соціально-трудових досліджень МОП, Міжнародним навчальним центром МОП.

Україна є членом МОП з 1954р. З усіх, ухвалених МОП конвенцій, Україна ратифікувала 60 конвенції, з них 46 - чинні. За роки незалежності Україною ратифіковано 16 конвенцій. Долаючи недоліки національного законодавства у сфері праці, Україна сприяє розвитку та інтеграції національних соціально-трудових відносин у систему відносин, визнану світовою спільнотою.

Використана література

1. Н. І. Єсінова Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник. К.: Кондор, 2004.-432 с.

2. В. М. Лукашевич Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навчальний посібник.-львів, «Новий світ - 2000», 2004-248с.

3. І.Н Пащенко Економіка праці та СТВ: Навчальний посібник. - Львів: «Магнолія 2006», 2007. - 260с.

4. Економіка праці. Посібник. --Львів, 1999.

5. Казановський А В, Колот А М Соціальне партнерство на ринку праці. -- Краматорськ. Нац. центр продуктивності, 1995