Готельні об'єднання світу
Тенденції та ознаки еволюції готельного господарства. Заїжджі двори у Римській імперії. Гостеції, розташовані вздовж транспортних шляхів. Інтенсивний розвиток готельної справи у XIX сторіччі. Розвиток в світі. Кількісний ріст готельних ланцюгів.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.12.2008 |
| Размер файла | 22,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
10
Міністерство освіти і науки України Київський університет культури Херсонський факультет менеджменту і бізнесу
Реферат на тему:
“Найбільші готельні обєднання світу”
Виконала Студентка І курсу ГРС 28 (2)
Савченко Світлана
Перевірила Розумна Г. І.
ЗМІСТ
- 1. Тенденції та ознаки еволюції готельного господарства 3
- 2. Розвиток готельного господарства в світі 7
- 3. Найбільші готельні ланцюги світу 13
- Використана література 16
1. Тенденції та ознаки еволюції готельного господарства
Готельна справа виникла дуже давно. Згадки про місця для розміщення подорожніх можна знайти ще в історії Стародавнього Єгипту. На дорогах і в містах Близького Сходу та Середньої Азії ще з давнини функціонували ханни, караван-сараї, постоялі двори. Наприклад, в Ассирії караван-сараї існували більше ніж за 1000 років до н. є. Відомий англійський археолог Леонард Вуллі, який протягом 12 років проводив розкопки одного з найдавніших міст світу у Південному Іраку, відзначає, що у цьому місті, заснованому у п'ятому тисячолітті до нашої ери, уже існували ханни. Дослідник зазначає, що ханн-готель, можливо, був триповерховим, адже стіни нижньої його частини непомірно товсті, у нижніх поверхах споруди частково розміщувалися стійла, частину приміщень займав господар зі своєю родиною, інші пристосовані для постояльців.
У Греції і Римі в IV сторіччі до н. е. існували гостинні доми, зокрема у місцевостях, де масовий притік населення був пов'язаний з періодичним проведенням свят, торговельних ярмарків, спортивних змагань (у Дельфах, Ефесі, Афінах, Олімпії, Римі).
З розвитком шляхів у Римській імперії виникли заїжджі двори, що розташовувалися на відстані одного дня кінної їзди. Держава облаштовувала їх у містах і на головних дорогах, якими проїжджали державні службовці і кур'єри з Риму аж до Малої Азії або до Галлії. Ця інфраструктура розширювалася із збільшенням території імперії. З новими завоюваннями заїжджі двори виникали у нових провінціях і підкорених країнах.
Про те, наскільки глибоко і всебічно були розвинуті у давнину заклади, що надавали притулок подорожнім, може свідчити хоча б той факт, що римським законодавством була передбачена особлива відповідальність такого закладу за речі гостя. Окремі положення, що регламентували діяльність установ, які надавали мандрівникам притулок, харчування та ночівлю і знаходили відображення у римському праві, можна знайти у сучасних законодавстві, стандартах і правилах готельного обслуговування багатьох країн.
У монголів вже до ХІІ-ХШ ст. була широко розвинена ямська служба. Татарське слово "ям" означає "станція". Величезні володіння Чингісхана та інших монгольських завойовників були вкриті мережею ямів. Ями, як і караван-сараї та арабські ханни, розміщувалися на відстані одного кінного переходу. Ями і були готелями того часу. Від яму до яму гінці хана везли накази. В ямах вони відпочивали, міняли коней.
У Європі після падіння Римської імперії діяльність закладів готельного типу почала поступово завмирати і лише з часом, у зв'язку з масовими подорожами купців, підмайстрів, ремісників, учнів, різного роду артистів, паломників, знову починають розвиватися найрізноманітніші форми надання притулку. У середні віки обов'язок утримання установ, аналогічних готелям, покладався на церкви, монастирі. Ці послуги були тоді безкоштовними. Заради любові до ближнього притулки надавалися церковними організаціями, княжими дворами.
Відомим юридичним актом був вердикт Карла Великого, що покладав на монастирі та церкви обов'язок утримання подорожніх, надання їм ночівлі, харчування, лікарської допомоги, ванни. Такі "гостеції" набули особливого розвитку у Швейцарії, яка завдяки цьому має найдавніші готельні, традиції і дотепер користується найвищою репутацією у цій галузі.
Одночасно з гостеціями, розташованими вздовж транспортних шля-, хів, у більших населених пунктах здавна існувала інша гілка готельного Обслуговування, розрахована на заможніших гостей, які прагнули кращих - умов проживання. У Київській Русі, Московському князівстві, у Великому Новгороді такими місцями стали гостинні двори. У гостинних дворах зупинялися, жили і здійснювали комерційні операції іноземні купці, тому го-стинні двори можна вважати далеким прообразом так званих інтуристівських готелів. У великих містах гостинні двори розрізнялися за національною ознакою постояльців. Так, у Новгороді в ХШ-ХУІІ сторіччі існували (німецький і голландський гостинні двори, а у Москві - "аглицький", грецький, вірменський.
З часом безкоштовні притулки майже повністю витісняються розрахованими на дохід закладами, що надавали можливість відпочивати, ночувати і харчуватися за відповідну оплату. Ці заклади під впливом постійного зростання вимог з боку мандрівників, а також під впливом технічного прогресу, змін у способах і темпах подорожей набували нових форм, перетворюючись на готельні підприємства, схожі до сучасних.
Прототипи сучасних готелів виникають у другій половині XVIII сторіччя. Приблизно у цей час була здійснена перша офіційна спроба їх класифікації: у Берліні, який на той час налічував 130 тисяч жителів, було 9 постоялих дворів першого класу, з яких два вже називались готелями, 10 постоялих дворів другого класу і 13 постоялих дворів третього класу.
Інтенсивний розвиток готельної справи починається у XIX сторіччі. Зростання запитів заможної клієнтури щодо мандрівок і відпочинку стимулює виникнення сучасних готельних підприємств з розкішними апартаментами, високим рівнем комфорту і широким асортиментом послуг. Готельний бізнес перетворюється на важливу галузь економіки з високим рівнем доходності. Виникають великі сучасні готелі, розташовані у спеціально призначених для цієї мети спорудах на зразок приватних резиденцій або величних і гарних державних особняків. Звідси походить французька назва "отель", що означає міський палац магната, місце перебування представництва іноземної держави або міських властей. Готель, за сучасним тлумаченням, - це будівля (будова), призначена для тимчасового проживання громадян, які прибули в населений пункт. Інколи в назвах готелів відображається специфіка їх основної клієнтури. Наприклад, готелі для автотуристів називають мотелями. Крім адміністративних та торгових центрів, туристичних магістралей, все більшого поширення набувають готелі, розташовані в місцях релігійного паломництва, курортних місцевостях, осередках масового відпочинку людей (на узбережжях рік та морів, високогірних плато тощо). Як і в інших галузях, у готельній справі конкуренція спричиняє зменшення кількості дрібних закладів і посилення концентрації власності.
Загалом можна стверджувати, що капіталізм здійснив рішучий переворот у готельному господарстві, коли значно активізувалися ділові поїздки та подорожі, а, відповідно, до цього збільшилася потенційна клієнтура готелів. Саме в цей час остаточно формується сучасний тип міського готелю. З кімнатами різних типів, з загальними холами, ресторанами, кафе, перукарнями та іншими закладами, що пропонували найрізноманітніші послуги. Згодом окремі готелі перетворюються на громадські комплекси, в яких розміщуються найбільші концертні зали, галереї, басейни тощо.
Кількість готелів невпинно зростала. Наприклад, в Австро-Угорщині вже 1913 року існувало 15 тисяч готелів. Здебільшого це були невеликі готелі. Враховуючи, що загальна кількість ліжок сягала 500 тисяч, середня місткість одного готелю становила 30-35 місць. Одне готельне місце припадало на 80 жителів країни. В Німеччині у того ж 1913 року було 90 тисяч готелів, як правило, також дрібних. Зростання кількості готелів у Швейцарії та Італії відбувається насамперед як внаслідок того, що ці країни починають інтенсивно розвивати туризм, використовуючи історичні та архітектурні пам'ятники, багатство своєї природи. Будуються готелі в курортних містах, навколо бальнеологічних центрів.
Перед початком першої світової війни створюється Міжнародна спілка власників готелів, яка об'єднує 1700 готелів в різних країнах світу. В Дюссельдорфі відкривається перший у світі інститут готельного господарства.
Однією з основних особливостей XX сторіччя є інтенсивний розвиток транспорту, зокрема автомобільного і повітряного, що значно прискорило міграцію населення, пов'язану з підтриманням виробничих, торговельних, культурних, особистих зв'язків, відпочинком тощо. З метою збільшення валютних надходжень в окремих країнах різко посилюється туристична пропаганда. Все це поставило перед бізнесменами готельної справи нові вимоги кількісного та якісного спрямування. Більшість країн приступили до систематичного нарощування своєї готельної бази і її вдосконалення як з точки зору надання зручностей, розширення комплексу послуг, так і з огляду на зростання цінової конкуренції.
Потенційними користувачами готелів та носіями попиту на готельні послуги стали переважно середньозабезпечені прошарки населення. Внаслідок цього поряд зі створенням місць для особливо заможних клієнтів починається масове будівництво готелів з раціональними і зручними номерами, без зайвої розкоші.
Інтенсивна концентрація готельної справи у XX сторіччі спричинила до створення так званих готельних ланцюгів (компаній). Зауважимо, що 100 найбільших готельних ланцюгів світу володіють готельним фондом в 1,6 млн. номерів, тобто на одну таку компанію у середньому припадає 16000 номерів. Однак ці компанії не однорідні, серед них є свої гіганти. На шість найбільших американських готельних ланцюгів припадає 55% загального номерного готельного фонду 100 компаній. Частка семи найбільших західноєвропейських готельних ланцюгів у цьому готельному фонді становить близько 23%.
2. Розвиток готельного господарства в світі
Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90-х pp. залишалася централізація управління. Практично всі готельні ланцюги світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992^1996 pp. лідером рейтингу був Hospitality Franchise System (HFS). У цей період йому вдалося поглинути такі великі компанії, як Ramada Inns і Howard Johnson. Але у 1997 p. настала черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.
Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації управління Cendant Corp. , що очолив рейтинг готельних ланцюгів. Якщо за 1970 - 1991 pp. Holiday Inns збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970 р. перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 р. - вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 р. - 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис.
Централізація управління в дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії (consortia). Тут лідером донедавна була Utell International, що у 1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 - 1998 pp. її змінила REZ Solutions Inc. (1560 тис. номерів), а у 1999 p. - Pegasus Solutions (1803 тис. номерів).
Процес укрупнення готельних ланцюгів грунтується насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80% готелів входять у ланцюги на правах франчайзингу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Cendant Corp. , 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hotels & Resorts (2-ге місце в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marriott Int. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзин-гові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 p. , 9 зміцнили своє становище в 1999 р.
Якщо порівняти списки готельних ланцюгів першої двадцятки рейтингу у 1991 та у 1999 pp. , то багатьох уже немає. Вийшли з гри торгові марки Holiday Inns (1-ше місце в 1991р), HFS (2-ге місце), ITT Sheraton (7-ме місце), Promus (12-те місце), Intercontinental Hotels (16-те місце), Ramada Inter (18-те місце), Westin Hotels (19-те місце).
Нинішні лідери Cйdant Corp. , Bass Hotels, Starwood Hotels y 1991 p. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівня-
но недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 р. З них слід відзначити такі: TUI Group (17-те місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Millennium (23-тє місце) - 117 готелів на 30,3 тис. номерів, Interstate Hotels Corp. (24-те місце) - 158 готелів на 29,4 тис. номерів.
Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассог, представлені у 66 країнах; ITT Sheraton - у 61 країні; Holiday Inns - у 55 країнах; Hilton Int. , Inter-Continental, Best Western Hotels - у 47 країнах. У лідерів 1999 p. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Int. - у 84 країнах, Ассог - у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospitality Worldwide - у 57 країнах, Marriott Int. - у 56 країнах, Hilton Int. - у 53 країнах, Forte Hotel Group - y 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність.
Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, - все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Hotels за 1999 p. , розташовані в 39 країнах. Причому понад 60% із них припадає на США, 17 штаб-квартир - у Великій Британії, 14 - у Японії, 11 - у Німеччині, 8-у Гонконгу, по 6 - у Франції і Сінгапурі (табл. 1.2).
Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5% від усіх номерів, а на частку головних європейських країн - усього 27,1%. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. У табл.1.3. наведено кількість готельних номерів у ланцюгах у різних країнах світу за 1999 р. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів.
Крім готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких - виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. проводить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпорація "Ведучі готелі світу". Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько ЗО років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихі-ші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.
Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК).
Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики.
Як свідчить практика, малі готелі у своїй більшості - це незалежні готелі, тобто вони перебувають у вільному володінні, розпорядженні і користуванні володаря, що одержує прибуток від такої власності. Наявність договірних зобов'язань з іншими компаніями в питаннях управління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб'єктів ринкових відносин.
За останні десятиліття ніщо так не підвищило професіоналізм та продуктивність підприємств і організацій індустрії гостинності, як впровадження нових комп'ютерних технологій, що докорінно змінили способи ведення готельного бізнесу, дали можливість власникам підприємств розв'язати ряд проблем і створили багато зручностей клієнтам.
В свiтi сьогоднi iснує вiд 25 до 30 млн готельних мiсць:
Європа - 45-50%
Америка - 38-38%
США - 2,7 млн гот. мiсць Iталiя - 1 млн
Францiя, Iспанiя, Нiмеччина, Великобританiя - бiльше млн.
Забезпеченiсть готельними мiсцями (кiлькiсть мiсць на 1000 населення):
Австрiя - 86
Швейцарiя - 42
Францiя - 23
Завантаженiсть готелiв:
40% - межа рентабельностi, 64-66% - нормальна межа, оптимальне 70-80%, >80 - проблемно.
Середнiй тариф - за мiсце в 1-2 мiсних номерах дещо бiльше 100$
Управлiння готелями: 30% - готельнi ланцюги - бiльше 200 шт.
Транс Нацiональнi Корпорацiї
Найбiльшi Американськi - Хiлтон, Марiотт, Шератон, Редiсон, Холiдейс Iнн
Європейськi - Аккор (Софiтель, Iбiс, Новотель, Коралiте), Форте-хотел,
Метрополiтен, Клаб Медiтеранее, Голден Тьюлiп.
Об"єднання незалежних готелiв.
За формою власностi:
Приватна
Державна
Iностранний капiтал/СП
МГА - мiжнародна готельна асоцiацiя. 1946-47 рiк.
На Європейському рiвнi HotRes - Конiедерацiя Нацiональних Асоцiацiй Готелiв i Ресторанiв. Регулює стандарти, пiктограми, iнформацiйна допомога. "Бiла книга HotRes".
Тенденцiї:
- готелi будуються як комплекси
- розвиваються додатковi засоби розмiщення (тур селища, бази, кемпiнги,
- караванiнги)
- спецiалiзацiя готельної бази
- концептуалiзацiя
- екологiзацiя
- гедонiзацiя (зробити вiдпочинок радiсним - любими методами)
- новiтнi технологiї i використання новiтньої технiки (АСУ, бронювання)
На рiвнi обслуговування тенденцiї:
- великий комплекс додаткових послуг
- концентрацiя обслуговування в номерi
- комплiментарнi послуги (безкоштовнi, готель показує свою прихильнiсть до гостей).
3. Найбільші готельні ланцюги світу
Існують два основних види готельних ланцюгів: інтегровані ланцюги, які створені з однорідних одиниць, та готельні консорціуми, які об'єднують незалежні готелі.
Інтегровані готельні ланцюги керуються безпосередньо або опосередковано через франчайзингову систему або за контрактом на управління. Усі готелі інтегрованого ланцюга мають спільну назву і товарний знак. Найбільші інтегровані ланцюги діють у США - "Хоспіталіті Франшиз Сіс-темс", "Холідей Інн Уордвайд". Французька група "Аккор" посідає четверте місце у світі, британська "Форте" - дев'яте (табл.1).
Таблиця 1 - Найбільші готельні ланцюги світу
|
№ п. п. |
Готельний ланцюг |
Кількість номерів, одиниць |
Кількість готелів, одиниць |
Середня кількість номерів у готелі |
|
|
1 |
Хоспіталіті Франшиз Сістемс |
354997 |
3413 |
104 |
|
|
2 |
Холідей Іннз Уордвайд |
328697 |
1692 |
194 |
|
|
3 |
Бест Вестерн Інтернешнл |
273804 |
3351 |
82 |
|
|
4 |
Аккор Груп |
238990 |
2098 |
114 |
|
|
5 |
Чойс Отеле Інтернешнл |
230430 |
2502 |
92 |
|
|
6 |
Маріотт Корпорейшн |
166919 |
750 |
223 |
|
|
7 |
ІТТ Шератон Корпорейшн |
132361 |
426 |
311 |
|
|
8 |
Хіптон Отел К |
94653 |
242 |
391 |
|
|
9 |
Форте |
76330 |
871 |
88 |
|
|
10 |
Хаятт Отеле - Хаятт Інтернешнл |
77579 |
164 |
473 |
|
|
11 |
Кирл&Н-Редіссон-Колоні |
76069 |
336 |
226 |
|
|
12 |
Тіромус Кос |
75558 |
459 |
165 |
|
|
13 |
Клаб Медитеран СА |
63067 |
261 |
242 |
|
|
14 |
Хілтон Інтернешнл |
52979 |
160 |
331 |
|
|
15 |
Сол Груп |
40163 |
156 |
257 |
|
|
16 |
Інтер-Контінентал Отеле |
39000 |
104 |
375 |
|
|
17 |
Уеетін Отеле енд Резортс |
38029 |
75 |
507 |
Продовження таблиці
|
18 |
Нью Уорд-Рамада Інтернешнл |
36520 |
133 |
275 |
|
|
19 |
Канадієн Пасифік Отеле |
27970 |
86 |
325 |
|
|
20 |
Сосьєте дю Лувр |
27427 |
398 |
69 |
Щоб протистояти конкуренції з боку інтегрованих та франчайзинго-вих готельних ланцюгів, незалежні готелі об'єднуються у готельні консорціуми. Концепція готельних консорціумів в останні роки набула популярності, їх кількість значно збільшилася. Збільшення масштабів діяльності, при об'єднанні у консорціум, дозволяє досягати значної економії у витратах на маркетинг, придбання обладнання, створення комп'ютерних мереж бронювання місць тощо. Найбільший готельний консорціум у світі - американський "Бест Вестерн Інтернешнл" об'єднує 3351 готель з фондом майже 274 тис. номерів. Вартість членства у цьому міжнародному готельному консорціумі становить 1 % обороту після сплати податків.
Іншою формою об'єднання готелів є так звані родини, найбільші з яких налічують сотні готелів у різних місцях світу. Якість готельних послуг у "родинах" контролюють незалежні комісії.
Поряд з власне готелями в індустріально розвинених країнах набуває поширення концепція соціального житла. Це приміщення, що включають села відпочинку, сімейні табори відпочинку, молодіжні турбази, які пропонуються на безприбуткових засадах і передбачають високий рівень самообслуговування. У Франції, наприклад, такі приміщення пропонують громадські і молодіжні організації, клуби, що належать державним та приватним фірмам, зокрема таким, як "Рено", "Французькі залізниці" та ін.
Майже всі найбільші готельні компанії є транснаціональними. Американські готельні ланцюги "Холідей іннз" і "Шератон" володіють готелями відповідно у 50 і 52 країнах, англійський "Траст хауз Форте" - у 23 країнах.
Інтенсивно відбувається проникнення капіталів готельних компаній в інші галузі і, навпаки, вливання капіталів інших галузей у готельну справу. Наприклад, "Холідей іннз" має власні підприємства з виробництва меблів, харчових продуктів, скляних та інших виробів, авіакомпанію, мережу торговельних підприємств та підприємств харчування. Готельну компанію створила у своєму складі гігант харчової промисловості фірма "Нестле" (Швейцарія).
Практично всі великі авіакомпанії мають власні готельні комплекси. Американська авіакомпанія "ТВА" викупила у готельної компанії "Хілтон" частину закордонних готелів і створила готельний ланцюг "Хілтон ін-тернешнл", який володіє 53 готелями у,36 країнах світу.
Використана література
Іванова Л.О. Маркетингові можливості сучасного готельного бізнесу в Україні. - Л., 2002.
Федорченко В.К. , Мініч І.М. Готельне гоподарство: основні показники, оцінка якості послуг. - К., 2000.
Чудновский А.Д. и др. Гостинничный и туристский бизнес. - М.: Экмос, 2000.
Основні показники роботи готелів України за 2003 рік. - К., 2004. Маркетинг готельного бізнесу
Подобные документы
Вивчення готельного господарства, його організації та технології обслуговування споживачів готельних послуг. Дослідження функціональних обов’язків працівників поверхової служби, організації та планування праці, правил внутрішнього трудового розпорядку.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 23.11.2011Картосхема основних готелів Сумської області. Загальна характеристика готельного господарства (ГГ). Рівень споживання послуг, які надаються закладами розміщення. Рівень зайнятості, розвитку мережі готельного господарства. Інтегральний індекс розвитку ГГ.
контрольная работа [706,6 K], добавлен 21.04.2019Найбільші готельні ланцюги світу. Інтегровані ланцюги, створені з однорідних одиниць, готельні консорціуми, об'єднуючі незалежні готелі. Майбутні наміри Accor Group щодо України. Проекти будівництва готелів нової мережі: протиріччя з архітектурою міст.
реферат [21,7 K], добавлен 19.11.2010Дефініція "культура обслуговування" у готельному господарстві. Вплив якості та культури обслуговування на формування позитивного іміджу підприємства готельного господарства. Розклад роботи персоналу. Реалізація бажаних показників якості на підприємстві.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 15.05.2014Сутність, завдання та форми організації праці у готельному підприємстві. Загальна характеристика та кадровий потенціал готельного комплексу "Поділля". Аналіз процесу управління та резерви вдосконалення роботи досліджуваного готельного комплексу.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 27.11.2010Розвиток підприємництва як необхідна умова розвитку держави. Підприємницька діяльність в Україні, етапи розвитку та вплив на неї різних факторів. Сутність та види, ознаки та суб'єкти підприємництва. Поняття менеджменту підприємницької діяльності.
реферат [115,8 K], добавлен 23.02.2009Розробка організаційної структури в готельному бізнесі. Конкурентоспроможність та конкурентні переваги готелів. SWOT-аналіз готельного господарства "Опера". Розробка організаційної структури готелю. Оцінка заходів з підвищення конкурентоспроможності.
курсовая работа [837,4 K], добавлен 19.03.2015Дослідження стану розвитку готельного господарства України та Херсонської області. Оцінка стану та можливостей розвитку "Гуртожитку для приїжджих", конкуренти та привабливість для споживачів. Шляхи удосконалення системи управління діяльністю підприємства.
дипломная работа [281,9 K], добавлен 06.12.2011Історія діловодства в Російській імперії, в період освіти і розвитку централізованої, багатонаціональної держави до Великої жовтневої революції. Зародження документування в епоху феодальної роздробленості. Загальне наказове та колезьке діловодство.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 17.03.2011Організаційна структура управління ВАТ ГК "Братислава". Аналіз цінової політики та конкурентоспроможності підприємства серед готельних установ м. Києва. Вплив впровадження інновацій на рівень витрат та підвищення рентабельності готельного комплексу.
отчет по практике [107,0 K], добавлен 21.10.2014
