5

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Житомирський інститут

Контрольна робота:

Аналіз середовища підприємства

Спеціальність „Менеджмент організації”

Спеціалізація „Економіка і управління бізнесом”

Керівник практики від навчального закладу: _______________________

Керівник практики від підприємства: _____________________________

Захищений з оцінкою: _______________________________

Житомир 2008

ЗМІСТ

• 1. Характеристика підприємства 3
• 2. Аналіз фінансового стану підприємства 4
• 3. Стратегії управління персоналом підприємства 12
• 4. Методи управління персоналом підприємства 14
• 5. Аналіз зовнішнього середовища підприємства 22
• 6. Аналіз маркетингової діяльності підприємства 26
• Висновок 28
• Додатки 29

1. Характеристика підприємства

Фірма "ЮК-ПАРТНЕР" створена у квітні 1993 року у формі закритого акціонерного товариства. Основний вид діяльності - торгівля канцелярським товарами, офісним устаткуванням та витратними матеріалами для оргтехніки. Загальна кількість працюючих 285 чол.

Фірма має більш як 1500 клієнтів. От деякі з них:

Юридична адреса: м. Житомир, вул.. Промислова, 39

Організаційна структура управління ТОВ „ЮК-ПАРТНЕР”

Метою діяльності підприємства, як і будь-якого комерційного, є одержання прибутків від господарської діяльності і задоволення загальнодержавних інтересів місцевих органів влади і громадськості, власників товариства і наймати працівників в рамках чинного законодавства.

Підприємство в своїй діяльності керується наступними нормативними актами:

1. Господарський та Цивільний кодекси;

2. Закони України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, „Про систему оподаткування”, Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, „Про оплату праці”, „Про збір на обов'язкове соціальне страхування”, „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

Підприємство діє на основі Статуту (див. Додатки), тобто певного набору правил, які регулюють його діяльність, взаємовідносини з іншими господарюючими суб'єктами. Статут Відповідає основним положенням закону України про підприємства і затверджений власником підприємства.

2. Аналіз фінансового стану підприємства

Вертикальний аналіз (аналіз структури) - полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад структури активів, пасивів балансу підприємства.

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами, що істотно різняться за абсолютними показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів. Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного фактора.

Горизонтальний аналіз (аналіз динаміки) - має на меті дослідити зміни показників у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів).

Вертикальний і горизонтальний аналіз доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального і горизонтального аналізів.

Провівши аналіз структури та динаміки балансів підприємства за 2005, 2006 та 2007 роки (додаток А, Б) можна зробити наступні висновки про фінансовий стан підприємства.

Підприємство, в цілому, є прибутковим і працює стабільно. Спостерігається ріст грошових коштів на рахунках підприємства, проте об'єм їх ще досить низький - 3,6% від оборотного капіталу, як за період з 2005 по 2006 рік та і за період з 2006 по 2007 рік, при нормі не менш 10%. Такі низькі показники негативно впливають на показники абсолютної ліквідності підприємства. Відбувається значне зниження дебіторської заборгованості підприємства, так за період з 2005 по 2007 вона зменшилась на 1443 тис. грн., або 40,9%. Це свідчить про виважену політику керівництва фірми щодо дебіторів. Спостерігається зменшення вартості незавершеного будівництва (на 43 тис. грн., або 74%), та збільшення вартості основних фондів підприємства на 3900 тис. грн., або 15,39%. Що означає, що на підприємстві відбувається оновлення основних засобів. Збільшується виручка підприємства, а відповідно і сума нерозподіленого прибутку підприємства, так за період, що аналізується він збільшився на 210 тис. грн., або 25,77%. Збільшився статутний та резервний капітали підприємства на 1590 тис. грн.., або 69,6%. та 237 тис. грн., або 51,41% відповідно. Як негативний фактор можна відмітити збільшення на 4260 тис. грн.., або 13,07% постійних зобов'язань підприємства. Також слід відмітити, що відбувається зниження кредиторської заборгованості на 2171 тис. грн., або 66,94%.

Таблиця 1

Аналіз ефективності господарювання

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	2005	2006	2007
1	2	3	4	5	6
1	Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг	тис.грн.	41506	63528,00	81265,00
2	Вартість запасів	тис.грн.	10289	11510,00	12260,00
3	Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	тис.грн.	28904	44256,00	55914,00
4	Адміністративні витрати	тис.грн.	1361	1456,00	1352,00
5	Витрати на збут	тис.грн.	1902	2256,00	2109,00
6	Чистий прибуток		1521,06	3320,72	5910,89
7	Рентабельність виробництва продукції	%	7,0	9,39	12,32
8	Швидкість обертання запасів гр.1:гр.2	обор.	4,0	5,52	6,63
9	Чисельність працівників, всього	чол.	225	287,00	315,00
10	Виробіток одного працівника, гр.1:гр.4	тис.грн.	30,50	43,63	60,11
11	Вартість основних засобів	грн.	25333	26195,00	29233,00
12	Фондовіддачагр.1:гр.11	тис.грн.	1,6	2,43	2,78

Як видно з таблиці 1 спостерігається стала тенденція до збільшення практично всіх показників господарської діяльності підприємства, що свідчить ріст прибутковості і ефективності господарювання підприємства.

Таблиця 2

Зміни в майновому стані

Показник	2005	2006	Зміни
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн.	раз
ВСЬОГО МАЙНА	39794,00	100,00%	41399,00	100,00%	1605,00
в тому числі:
Іммобілізовані активи	25585,00	64,29%	26313,00	63,56%	728,00	1,0
Мобільні активи	14197,00	35,68%	15071,00	36,40%	874,00	1,1
- запаси	10289,00	25,86%	11510,00	27,80%	1221,00	1,1
- грошові кошти	372,00	0,93%	525,00	1,27%	153,00	1,4

Таблиця 3

Характеристика основних засобів

Показник	2005	2006	Темп змін (раз)
	тис.грн	%	тис.грн	%
Первісна вартість основних засобів	46812,00		48725,00		1,0
Залишкова вартість основних засобів	25333,00		26195,00		1,0
Частка основних засобів в активах		63,66%		63,27%
Коефіцієнт зносу основних засобів		0,46		0,46
Коефіцієнт оновлення основних засобів				0,04

Таблиця 4

Зміни в майновому стані

Показник	2006	2007	Зміни
	тис.грн	%	тис.грн	%	тис.грн.	раз
ВСЬОГО МАЙНА	41399,00	100,00%	44182,00	100,00%	2783,00
в тому числі:
Іммобілізовані активи	26313,00	63,56%	29290,00	66,29%	2977,00	1,1
Мобільні активи	15071,00	36,40%	14869,00	33,65%	-202,00	1,0
- запаси	11510,00	27,80%	12260,00	27,75%	750,00	1,1
- грошові кошти	525,00	1,27%	520,00	1,18%	-5,00	1,0

Таблиця 5

Характеристика основних засобів

Показник	2006	2007	Темп змін (раз)
	тис.грн	%	тис.грн	%
Первісна вартість основних засобів	48725,00		52689,00		1,1
Залишкова вартість основних засобів	26195,00		29233,00		1,1
Частка основних засобів в активах		63,27%		66,16%
Коефіцієнт зносу основних засобів		0,46		0,45
Коефіцієнт оновлення основних засобів				0,08

З наведених даних видно, що за аналізуємий період майно підприємства збільшилось на 4388 тис. грн., або 11%. Питома вага необоротних активів на 50% більша ніж оборотних, що свідчить про нераціональну структуру основних засобів підприємства: багато основних засобів, менше обігових коштів. Ця структура більш характерна для виробничого підприємства, а не для торгового.

Основні засоби підприємства оновлюються погано, про що свідчать коефіцієнти зносу основних засобів, та коефіцієнт оновлення основних засобів. Підприємству слід зменшити свої основні засоби, та за рахунок цього збільшити оборотні активи.

На протязі періоду, що аналізується товарні запаси підприємства покриваються його власним обіговим капіталом.

Таблиця 6

Аналіз ринкової стійкості підприємства

№ п/п	Показник	Умовне позначення	Формула для розрахунку	Нормативне занчення	2005	2006	2007
1	Власні обігові кошти (робочий функціонуючий капітал)	Рк	(Влас. Капітал + довгостр.зобов. - позаоборот.активи) або (оборотні активи - короткострокові зобов.)	0<	10558,00	12683,00	13664,00
2	Коеф.забезпечення оборотних активів власними коштами	Кз.в.к.	Власні обігові кошти / Оборотні активи	0.1<	0,74	0,84	0,88
3	Маневреність робочого капіталу	Мр.к	Запаси / Робочий капітал	Реком. знач. = 1	0,97	0,91	0,90
4	Маневреність власних обігових коштів	Мв.о.к.	Кошти / Власні обігові кошти	Реком. знач. = 0.5	0,04	0,04	0,04
5	Коеф.забезпечення власними обіговими коштами запасів	Кзап	Власні обігові кошти / Запаси	0.6 - 0.8	1,03	1,10	1,07
6	Коеф. покриття запасів	Кп.з	"Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси	2 >	1,32	1,30	1,21
7	Коеф. фінансової незалежності (автономії)	Кавт	Власний капітал / Пасиви	>=0.5	0,91	0,94	0,96
8	Коеф.фінансової залежності	Кф.з	Пасиви / Власний капітал	>=1; <2	1,10	1,06	1,04
9	Коеф.маневреності власного капіталу	Км	Власні обігові кошти / Власний капітал	>0.1	0,29	0,33	0,31
10	Коеф. концентрації позикового капіталу	Кп.к.	Позиковий капітал / Пасиви	<=0.5	0,09	0,06	0,04
11	Коеф.фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування)	Кф.с.	Власні кошти / Позикові кошти	>1	9,90	16,23	24,36
12	Показник фінансового ліверіджу	Фл	Довгострокові зобов"язання / Власні кошти	<=0.25	0,00	0,00	0,01
13	Коеф. фінансової стійкості	Кф.с.	Власний капітал+довгострокові зобов"язання / Пасиви	0.85 - 0.90	0,91	0,94	0,97

Проведений аналіз показує, що підприємство є ринково стабільним, про що свідчать розраховані в таблиці 2.8 показники. Охарактеризуємо деякі з них.

Так коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами свідчить про абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти, його нормативне значення більше 0,1. Цей показник на підприємстві становить 0,88 (2007).

Показник маневреності робочого капіталу показує яка частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах. Його значення на підприємстві складає 0,90 (2007) при нормативному значенню 1. Цей показник близький до нормативного, проте спостерігається негативна тенденція до його зниження в динаміці (з 0,97 у 2005 до 0,90 році).

Показник маневреності власних обігових характеризує частку абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах. Його рекомендоване значення - не менш 0,5, проте його показники на підприємстві вкрай низькі - 0,04 (за всі роки), що свідчить про нестачу абсолютно ліквідних коштів (тобто грошей на рахунках). Цей показник тісно пов'язаний з показником абсолютної ліквідності і свідчить також про неможливість підприємства покрити свої найтерміновіші зобов'язання в найкоротший період, проте і вірогідність того, що всі кредитори пред'являть в один момент свої вимоги до підприємства досить низька.

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. Нормативне значення - >= 0.5. Як бачимо у підприємства цей показник дорівнює 0,96 (2007), це досить таки високий результат, який свідчить про можливість підприємства розрахуватися з кредиторами власними силами підприємства.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами його показник на підприємстві збільшується в динаміці з 9,90 у 2005 році до 24,36 у 2007. Нормативне значення >1. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стабільність підприємства.

Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Як бачимо його значення на підприємстві дорівнює нулю, тобто підприємство абсолютно незалежне від довгострокових зобов'язань.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Нормативне значення 0,85 - 0,90. Показник підприємства - 0,97 (2007), що свідчить про фінансову стійкість підприємства.

Таблиця 7

Аналіз ліквідності підприємства

Показник	Умовне позначення	Формула для розрахунку	2005	2006	2007
Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)	кл.п.	Поточні активи / Поточні пасиви	3,89	6,27	12,11
Коефіцієнт ліквідності швидкої	Кл.ш.	Поточні активи - Запаси /Поточні пасиви	1,07	1,48	2,12
Коефіцієнт ліквідності абсолютної	Кл.а.	Кошти / Поточні пасиви	0,10	0,22	0,42
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	кд/к	Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість	1,33	1,48	2,03

Дані таблиці 7 свідчать про наступне: - коефіцієнт поточної ліквідності на підприємстві дорівнює 12,11 (2007), при нормативному значенні не менш 1. Цей показник характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності складає на підприємстві 2,12 (2007) при нормативному значенні 0,7 - 0,8. Він характеризує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

Коефіцієнт абсолютної свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Нормативне значення - 0,2 -0,35. Його значення на підприємстві у 2005 році становило 0,1 і не відповідало нормативному, проте в подальшому спостерігається його збільшення і в 2007 році цей показник становив 0,42.

Показник співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості показує здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року. Нормативне значення - 1,0. На підприємстві цей показник становить: 2005 - 1,33, 2006 - 1,48, 2007 - 2,03. Що свідчить можливість підприємства покрити кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської.

Проведений аналіз свідчить про ліквідність підприємства і його можливість ліквідувати свої борги за рахунок власних засобів.

3. Стратегії управління персоналом підприємства

Кадрова стратегія (стратегія управління персоналом) - специфічний набір основних принципів, правил і цілей роботи з персоналом, конкретизованих з урахуванням типів організаційної стратегії, організаційного і кадрового потенціалу, а також типу кадрової політики.

Для ТОВ „ЮК-Партнер” характерною є активна кадрова стратегії з її підвидом - авантюристичною кадровою стратегією. Проблеми при реалізації подібної кадрової політики можуть виникнути в тому випадку, якщо підсилиться вплив факторів, які раніше не включалися в розгляд, що призведе до різкої зміни ситуації, наприклад, при істотній зміні ринку, появі нового товару, що може витиснути наявний зараз у підприємства. З погляду кадрової роботи необхідно буде провести перенавчання персоналу, однак швидка й ефективна перепідготовка може бути успішно проведена, наприклад, на підприємстві, що володіє скоріше молодим персоналом (характерно для ТОВ „ЮК-Партнер”), чим на підприємстві, що має дуже кваліфікований, добре спеціалізований персонал літнього віку. Таким чином, поняття "якість персоналу" включає ще один параметр, що швидше за все не був врахований при підготовці плану кадрової роботи в рамках даного типу кадрової політики.

Другою підставою для диференціації кадрових політик може бути принципова орієнтація на власний персонал чи на зовнішній персонал, ступінь відкритості стосовно зовнішнього середовища при формуванні кадрового складу. По цій підставі традиційно виділяють два типи кадрової політики - відкриту і закриту.

Відкрита кадрова політика - характерна для ТОВ „ЮК-Партнер” і характеризується тим, що організація прозора для потенційних співробітників на будь-якому рівні, можна прийти і почати працювати як із самої низової посади, так і з посади на рівні вищого керівництва. Організація готова прийняти на роботу будь-якого фахівця, якщо він має відповідну кваліфікацію, без врахування досвіду роботи в цій чи родинних їй організаціях. Таким типом кадрової політики характеризуються також сучасні телекомунікаційні чи компанії автомобільні концерни, що готові "купувати" людей на будь-які посадові рівні незалежно від того, чи працювали вони раніше в подібних організаціях. Такого типу кадрова політика може бути адекватна для нових організацій, що ведуть агресивну політику завоювання ринку, орієнтованих на швидкий ріст і стрімкий вихід на передові позиції у своїй галузі.

Таблиця 8

Порівняльна характеристика двох типів кадрової політики

Кадровий процес	Тип кадрової політики
	відкрита (характерна для ТОВ „ЮК-Партнер”)	закрита
Набір персоналу	Ситуація високої конкуренції на ринку праці	Ситуація дефіциту робочої сили, відсутність припливу нових робочих рук
Адаптація персоналу	Можливість швидкого включення в конкурентні відносини, упровадження нових для організації підходів, запропонованих новачками	Ефективна адаптація за рахунок інституту наставників ("опікунів"), високої згуртованості колективу, включення в традиційні підходи
Навчання і розвиток персоналу	Часто проводиться в зовнішніх центрах, сприяє запозиченню нового	Часто проводиться у внутрікорпоративних центрах, сприяє формуванню єдиного погляду, загальних технологій, адаптовано до роботи організації
Просування персоналу	Утруднено можливість росту, тому що переважає тенденція набору персоналу	Перевага при призначенні на вищестоящі посади завжди віддається співробітникам компанії, проводиться планування кар'єри
Мотивація і стимулювання	Перевага віддається питанням стимулювання (зовнішньої мотивації)	Перевага віддається питанням мотивації (задоволення потреби в стабільності, безпеці, соціальному прийнятті)
Впровадження інновацій	Постійний інноваційний вплив з боку нових співробітників, основний механізм інновацій - контракт, визначення відповідальності співробітника й організації	Необхідність спеціально ініціювати процес розробки інновацій, високе почуття причетності, відповідальності за зміни за рахунок усвідомлення спільності долі людини і підприємства

Закрита кадрова політика характеризується тим, що організація орієнтується на включення нового персоналу тільки з нижчого посадового рівня, а заміщення відбувається тільки з числа співробітників організації. Такого типу кадрова політика характерна для компаній, орієнтованих на створення визначеної корпоративної атмосфери, формування особливого духу причетності, а також, можливо, що працюють в умовах дефіциту кадрових ресурсів.

4. Методи управління персоналом підприємства

Серед основних методів управління персоналом, що застосовуються на ТОВ „ЮК-Партнер” можна виділити такі методи як раціональна оцінка праці персоналу та управління мотивацією. Остання включає в себе також елементи управління кар'єрою. Розглянемо їх докладніше.

Оцінка праці - заходи щодо визначення відповідності кількості і якості праці вимогам технології виробництва.

Оцінка праці дає можливість вирішити наступні кадрові задачі:

· оцінити потенціал для просування і зниження ризику висування некомпетентних співробітників;

· знизити витрати на навчання;

· підтримувати в співробітників почуття справедливості і підвищувати трудову мотивацію;

· організувати зворотний зв'язок співробітникам про якість їхньої роботи;

· розробляти кадрові програми навчання і розвитку персоналу.

Так, згідно внутрішніх стандартів ТОВ „ЮК-Партнер” ,для організації ефективної системи оцінки результативності праці працівників підприємства необхідно:

· установити стандарти результативності праці для кожного робочого місця і критерії її оцінки;

· виробити політику проведення оцінок результативності праці (коли, як часто і кому проводити оцінку);

· зобов'язати визначених осіб робити оцінку результативності праці;

· покласти обов'язки на осіб, що проводять оцінку, збирати дані про результативність праці;

· обговорити оцінку з працівником;

· прийняти рішення і документувати оцінку.

Етапи оцінки праці на конкретному робочому місці працівників ТОВ „ЮК-Партнер” припускають:

· опис функцій;

· визначення вимог;

· оцінку по факторах (конкретного виконавця);

· розрахунок загальної оцінки;

· зіставлення зі стандартом;

· оцінку рівня співробітника;

· доведення результатів оцінки до підлеглого.

Для того щоб процедури оцінки праці були ефективні на кожнім конкретному підприємстві, вони повинні відповідати наступним вимогам:

· використовувані критерії повинні бути зрозумілі виконавцю й оцінювачу;

· інформація, використовувана для оцінки, повинна бути доступною;

· результати оцінки повинні бути пов'язані із системою заохочення;

· система оцінки повинна відповідати ситуаційному контексту.

Говорячи про системи оцінки праці на ТОВ „ЮК-Партнер”, можна виділити три основних рівні оцінки (таблиця 9).

Таблиця 9

Система оцінки праці на ТОВ „ЮК-Партнер”

№ п/п	Рівень оцінки	Періодичність	Метод	Можливості використання
1	Повсякденна оцінка професійної діяльності (сильних і слабких сторін)	Один раз у день, один раз у тиждень	Анкетування по фактичних діях. Обговорення	Зворотний зв'язок з оцінюваним з метою модифікації поводження і навчання
2	Періодична оцінка виконання обов'язків	Один раз у півроку, рік	Анкетування по фактичних діях і результатам праці Інтерв'ю Обговорення	Визначення перспективи і розробка спільних цілей
3	Оцінка потенціалу	Разова, перманентна	Тестування Центр оцінки	Побудова кадрового прогнозу, планування кар'єри

Основні підходи до оцінки праці, застосовувані на ТОВ „ЮК-Партнер”:

1. Оцінка результату. Утруднення викликає оцінка складних, комплексних видів діяльності, що торкає безліч людей, оскільки виникає проблема оцінки внеску кожного в одержання результату.

2. Оцінка поводження (за критеріями, пов'язаним з діяльністю, що виконується). Найбільша проблема - відділення реального поводження і загальних характерологічних рис.

3. Рейтинги успішності (по ряду шкал, що відбивають поведінкові виміри чи виміри рис). Проблеми цього підходу - помилки узагальнень і генералізації, при яких оцінки одних шкал необґрунтовано переносяться на інші (прикладами модифікованих рейтингів є орієнтовані на поводження рейтингові шкали, шкали спостереження за поводженням).

4. Процедури ранжирування, що дають можливість установити розходження між рядом осіб (по одному чи ряду показників). Однак при використанні прямих рейтингів можуть давати помилкові (суб'єктивні) результати.

Розглянемо методи оцінки праці, які застосовуються на аналізованому підприємств.

Методи індивідуальної оцінки. Оцінна анкета являє собою стандартизований набір питань чи описів. Оцінюючий відзначає наявність чи відсутність визначеної риси в оцінюваного і ставить оцінку напроти її опису. Загальний рейтинг за результатами такої анкети являє собою суму позначок. Фрагмент оцінної анкети наведено у додатку В.

Модифікація оцінної анкети - порівняльна анкета. Контролери чи фахівці з управління персоналом готують список описів правильного чи неправильного поводження на робочому місці. Оцінювачі, що спостерігали за поводженням, розташовують ці описи як би по шкалі від "відмінно" до "погано", у результаті чого з'являється "ключ" анкети. Особи, що проводять оцінку праці конкретних виконавців, відзначають найбільш придатні описи. Оцінкою результативності праці є сума рейтингів по відзначених описах.

На підприємств використовують також анкету заданого вибору, у якій задаються основні характеристики і перелік варіантів поводження оцінюваного. По шкалі важливості оцінюють у балах набір характеристик того, як виконує свою роботу оцінюваний працівник. Фрагмент даної анкети наведено у додатку Г.

Шкала спостереження за поводженням. Як і метод оцінки по вирішальній ситуації, орієнтований на фіксацію вчинків. Для визначення поводження працівника в цілому оцінювач на шкалі фіксує кількість випадків, коли працівник поводився тим чи іншим способом (див. Додаток Е).

Методи групової оцінки. Ці методи дають можливість провести порівняння ефективності роботи співробітників усередині групи, зіставити працівників між собою. Розглянемо ті методи, які застосовуються на ТОВ „ЮК-Партнер”.

Метод класифікації. Особи, що проводять оцінку, повинні розподілити всіх працівників по черзі, від кращого до гіршого, по будь-якому одному загальному критерію. Однак це досить складно, якщо кількість людей у групі перевищує 20. Значно простіше виділити найбільш успішного чи неуспішного працівника, чим проранжувати середніх.

Вихід може бути знайдений, якщо використовувати метод альтернативної класифікації. Для цього особа, що проводить оцінку, спочатку повинна вибрати найкращого і самого гіршого працівників, потім відібрати наступних за ними і т.д.

Порівняння по парах робить класифікацію простіше і достовірніше -порівняння кожного з кожним виробляється в спеціально згрупованих парах. Потім відзначається кількість разів, коли працівник виявлявся кращим у своїй парі, і на підставі цього будується загальний рейтинг.

Метод заданого розподілу. Особі, що проводить оцінку, пропонується дати працівникам оцінки в рамках заздалегідь заданого (фіксованого) розподілу оцінок. Наприклад:

10% - незадовільно

20% - задовільно

40% - цілком задовільно

20% - добре

10% - відмінно

______________

усього - 100 %

Єдине, що потрібно від експерта, - виписати на кожну картку прізвище працівника і розподілити всіх оцінюваних по групах відповідно до заданої квоти. Розподіл може проводитися по різних підставах (критеріям оцінки).

Одним з важливих кадрових заходів є доведення до самого працівника інформації про ступінь його успішності в роботі.

У залежності від мети оцінки можливі два підходи:

· якщо оцінка проводилася для цілей особистого розвитку співробітника, результати можуть бути повідомлені йому особисто;

· якщо оцінка проводилася для визначення винагород, рівня заробітної плати, підвищення по службі, то тоді інформація може бути передана у відповідну службу підприємства, що у випадку особистого запиту співробітника може представити йому результати. Однак для підвищення результативності оцінних заходів зворотний зв'язок працівнику необхідний.

Працівники можуть довідатися результати своєї оцінки в ході спеціальної зустрічі, бесіди з особою, що проводило оцінку. Другий підхід використовується на ТОВ „ЮК-Партнер”.

Розглянемо підходи до стимулювання праці на аналізованому підприємстві. Стимулювання праці - спосіб винагороди працівників за участь у виробництві, заснований на зіставленні ефективності праці і вимог технології.

Істотна проблема в області управління виробництвом - значне випередження темпів росту заробітної плати над темпами росту продуктивності праці, що приводить до зниження стимулюючої сили заробітної плати.

Система оплати повинна створювати в людей почуття впевненості і захищеності, включати діючі засоби стимулювання і мотивації, забезпечувати процес відтворення витраченої енергії (відновлення працівників). Значну роль в цьому відіграє структура заробітної плати.

Структура заробітної плати - це базові ставки, преміальні виплати, соціальні програми.

Базова ставка. Вважається, що базова оплата повинна бути достатньою, щоб залучити на фірму працівників потрібної кваліфікації і підготовки. Вона не повинна перевищувати 70-90% загального доходу, одержуваного працівником. Збільшення розміру базової заробітної плати повинне вироблятися строго відповідно до підвищення продуктивності на рівні групи працівників чи підприємства в цілому. Досягнутий рівень життя не може розглядатися як основа для визначення базового рівня заробітної плати.

Розмір базової ставки повинний бути пов'язаний з рівнем відповідальності працівника і його ефективністю. Співвідношення базових ставок по рівнях відповідальності носить східчастий характер, так індивідуальна ставка для працівників ТОВ „ЮК-Партнер” може коливатися від 80 до 120% базової. За результатами оцінки праці доцільно визначити чотири зони ефективності, що показують відповідність трудової діяльності вимогам праці:

80 %	100 %	110%	120%	150 %
R1	R2	R3	R4	S

R1 - не виконується одна чи кілька головних трудових функцій;

R2 - у цілому результати праці відповідають заданим;

R3 - працівник виконує свої функції вище за середні показники;

R4 - працівник істотно процвітає в роботі;

S - уводиться для виняткових випадків.

Матеріальне заохочення передбачається починаючи зі ступеня "відповідності працівника установленим вимогам". Таких працівників близько 60% від загального числа, значно перевищуючі вимоги - близько 10% і просто перевищуючі вимоги - 20%. Приблизно 10% працівників, що не виконують установлені вимоги, узагалі не заохочуються.

Додаткові виплати на ЗАТ „Сталкер Компані” проводяться виходячи з цілей, що закладаються в програму стимулювання праці.

На ЗАТ „Сталкер Компані” використовується система розроблена американськими фахівцями щодо оплати праці, яка одержала найменування "оплата за кваліфікацію" (ОЗК). Суть цієї системи в тім, що рівень оплати залежить не тільки від складності виконуваної роботи, але і від набору спеціальностей, що працівник здатний використовувати у своїй діяльності. У даному випадку платять не за те, що він робить, а за те, що він знає, тобто оплачується не сама праця, а ріст кваліфікації й у першу чергу число освоєних спеціальностей.

Механізм цієї системи містить у собі поняття "одиниця кваліфікації", що визначає суму знань, умінь, навичок, необхідних для виконання нової, додаткової роботи й одержання чергової надбавки.

Останнім часом на підприємстві різко зросли витрати на навчання персоналу, а в зв'язку з тим, що навчання здійснюється в робочий час, відповідно збільшилися утрати виробничого часу. Проте, фахівці вважають, що додаткові витрати на робочу силу компенсуються ростом продуктивності праці і зниженням витрат виробництва (по деяким даним, вони на 30-50% нижче, ніж при традиційній оплаті), що у свою чергу дає можливість до 10-15% фонду робочого часу затрачати на підготовку і перепідготовку працівників (при звичайній системі - 3-4%).

Серед основних переваг ОЗК можна виділити наступні:

· забезпечення більшої мобільності робочої сили усередині підприємства завдяки ротації робочих місць;

· велика задоволеність працею;

· зниження рівня плинності кадрів;

· скорочення втрат робочого часу;

· підвищення продуктивності праці;

· ріст якості продукції.

У цілому система ОЗК вважається ефективною і перспективною, незважаючи на ряд негативних наслідків. Підвищення витрат на оплату праці в значній мірі компенсується ростом гнучкості використання робочої сили і її продуктивності. Збільшення витрат на підготовку кадрів розглядається не як ріст непродуктивних витрат, а як довгострокові інвестиції в розвиток людських ресурсів. Немаловажна і та обставина, що робітники виражають усе більше задоволення даною системою оплати, вважаючи її більш справедливою. Дійсно, рівень оплати при ОЗК залежить у більшому ступені від їхніх здібностей, цілеспрямованості, бажань, а не від стажу чи необґрунтованих управлінських рішень при розміщенні кадрів.

При цьому працівник краще розуміє й оцінює свій внесок у результативність виробничого процесу, підвищується ступінь відповідальності, переборюється відчуження, що, безумовно, позначається на росту його мотивації, задоволеності працею. У кінцевому рахунку все це відбивається на якості роботи і соціальному статусі безпосереднього виробника.

5. Аналіз зовнішнього середовища підприємства

Фірма „ЮК-ПАРТНЕР” реалізовує близько 500 найменувань різних канцелярських і паперово-білових виробів, при цьому також надає послуги по доставці.

Найменування груп товарів:

Папір:

· Папір для ксерокса

· Папір для письма

· Кольоровий папір

· Папір для факсу

· Папір для принтерів з перфорацією

· Папір високої щільності

Вироби з папера:

· Папки

· Швидкозшивачі

· Папір для запису з липким шаром

· Блокноти, книжки для запису

· Зошити

Дрібна канцелярія:

· Коригувальні засоби

· Клей, клейка стрічка, олівці

· Ножиці, ножі, степлери,

· Папки з пластику

· Ручки, олівці, маркери, фломастери,

· Фарби, туш,

Офісне устаткування:

· Лотки, нагромаджувачі

· Офісні меблі

· Підкладки для листа

· Папірознищувальні машини

· Різаки

· Палітурні машини

· Полки, підставки, стелажі

· Калькулятори

· Штампи

Видаткові матеріали для оргтехніки:

· Картриджі для принтерів

· Дискети

Територіальний ринок. Товар реалізовується в межах міста Житомира та Житомирської області.

Обґрунтування вибору діяльності фірми. Даний вид діяльності дозволяє при незначних вкладеннях у рекламу отримувати максимальний прибуток, тому що ці види продукції є на ринку м. Києва не новими і з сторони підприємства не потрібно додаткових зусиль для їх просування. Більшість із пропонованих товарів, у силу своєї специфіки, орієнтовані на дрібні фірми і підприємства і є, як правило, для багатьох з них видатковими матеріалами, тобто потреба в такого роду товарах ніколи не падає, а навіть з розвитком цих підприємств і появою нових фірм, неухильно зростає.

Таблиця 8

Аналіз маркетингового середовища.

Макросередовище
Фактори і суб'єкти	Вплив на діяльність	Примітки
	Позитивний	Негативний
Організаційна структура: до вищого керівництва належать співвласники - акціонери .	Визначають цілі підприємства, загальні стратегічні установки, поточну політику		маркетингові проекти належать ТОВвердженню вищим керівництвом
Спеціаліст по продажам и маркетингу виконуючий організаційні функції	Розробляє маркетингові проекти, що відповідають планам вищого керівництва, здійснює всі контакти з постачальниками и вирішує кадрові питання		працює в тісній
Торгові агенти	здійснюють всі контакти зі споживачами, самостійно вирішують питання по скидками в рамках встановлених керівництвом підприємства Здійснюють пошук нового споживача та нових ринків збуту	Переслідують тільки власні інтереси, а не інтереси підприємства
Спеціалісти складського обліку	вирішують питання по відгрузці товару, комплектації замовлень
Мікросередовище
Фактори и суб'єкти	Вплив на діяльність	Примітки
	Позитивний	Негативний
Головний бухгалтер, бухгалтер	слідкують за доходами і видатками		доставляють спеціалісту по продажам и маркетингу наскільки успішно йде досягнення намічених цілей
Постачальники: 1. Оптовий постачальник «Office Line Kyiv» 2. Постачальник по паперово-біловим товарам фірма «Берег»	забезпечують широким постійним асортиментом канцелярських та паперово-білових товарів	- забезпечують також конкурентів; - можуть безпосередньо впливати на ціни постачаємих товарів; - технічні недоліки и нехватка тих чи інших позицій товарів може зірвати графік виконання замовлень, що негативно вплине на відносини з клієнтами
Клієнтура: Споживчий ринок - фірми, державні органи та промислові підприємства	в даний час в м. Києві спостерігається значне збільшення спільних підприємств, мілких и середніх фірм різного профілю, які в свою чергу є потенційними клієнтами	У зв'язку з недостатністю фінансування багато державних установ м. Києва знаходяться в бідую чому фінансовому стані. Цей факт напряму відображається на життєдіяльності фірм, що займаються реалізацією канц. товарів, так як державні організації є крупними споживачами даної продукції.
Конкуренти: основні фірми конкуренти: ТОВ „Мовекс”, СП „Футарі - Україна”, АТ „Перспектива”, ТОВ „АМВ-Канцтовари”, ТОВ „КС-бюро”	Сприяють утворенню стабільних ринкових цін	конкуренти давно існують на ринку, мають достатньо надійну клієнтську базу, знаходяться в тісних відносинах з клієнтами і мають відпрацьовану рекламну стратегію

6. Аналіз маркетингової діяльності підприємства

На початковому етапі життєвого шляху ТОВ „ЮК-ПАРТНЕР”, що реалізує себе як постачальник фірм, державних і промислових підприємств канцелярськими і паперово-біловими товарами, основними цілями були досягнення щорічного росту загального обсягу продажів і збільшення власної частки на ринку м. Житомира.

Цілі розвитку:

· Щорічне збільшення обсягу продажів у 1,5 рази

· Щорічне збільшення власної частки на ринку м. Києва на 4%

Цілі стабілізації:

· Щорічне збільшення росту чистого доходу на 5%.

· Освоєння нових ринків збуту.

· Досягнення переваги над конкурентами.

· Підвищення престижу і поліпшення іміджу фірми.

· Поліпшення соціальних умов службовців.

· Розвиток інших видів діяльності.

Функціональна гнучкість підприємств такого роду дозволяє, маючи визначену опорну платформу, виявити себе в інших напрямках чи з іншим асортиментом товарів, при цьому використовувати вже напрацьовані схеми реалізації і стару клієнтську базу.

Маркетинговою стратегією підприємства є більш глибоке проникнення на ринок м. Житомира з уже наявними найменуваннями товару, однак, це не виключає можливостей розширення границь ринку, тому що специфіка даного бізнесу дозволяє обслуговувати клієнтів за межами основного ринку збуту. При гнучкій ціновій політиці, налагодженій системі збуту і системі стимулювання клієнта фірма може виступати в якості оптового постачальника і за рахунок оптових і дрібнооптових цін на свою продукцію, залучати великих споживачів. У рамках цієї стратегії застосовуються наступні заходи:

· Зниження оптових і роздрібних цін на ті ж товари, що пропонують конкуренти.

· Поліпшення іміджу фірми (виготовлення логотипа, рекламних буклетів і повнокольорових каталогів на свою продукцію).

· Збільшення штату торгових агентів.

· Освоєння нових технологій і розвиток нових напрямків збуту і залучення клієнтів (створення рекламного сайту чи інтернет-магазина).

· Поліпшення сервісного обслуговування клієнтів (скорочення термінів доставки, поліпшення гарантійних зобов'язань).

· Розширення кола постачальників (тут передбачається укладання договорів із виробниками канцелярських товарів).

Кінцева мета обраної стратегії - залучення більшого числа клієнтів, що забезпечує більший обсяг продажів і, відповідно, більший прибуток.

Висновок

В даній роботі було розглянуто ключові питання функціонування ТОВ „ЮК-ПАРТНЕР”. Основний вид діяльності - торгівля канцелярським товарами, офісним устаткуванням та витратними матеріалами для оргтехніки. Загальна кількість працюючих 285 чол.

Фірма „ЮК-ПАРТНЕР” реалізовує близько 500 найменувань різних канцелярських і паперово-білових виробів, при цьому також надає послуги по доставці.

Підприємство, в цілому, є прибутковим і працює стабільно. В якості рекомендацій підприємству можна побажати наступне:

§ збільшити суму грошових коштів на рахунках до рівня, необхідного для покриття поточних зобов'язань. Це можна зробити за рахунок нерозподіленого прибутку;

§ зменшити суму боргу по постійним зобов'язанням.

Структура управління на підприємстві лінійна. Дана структура управління визначається чітким підпорядкуванням: кожний працівник, кожний робітник підпорядковується тільки одній вищестоящій особі.

Додатки

Статут ТОВ „ЮК-Партнер”

СТАТТЯ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Приватне підприємство „ЮК-Партнер”, далі - Підприємство, створено згідно з рішенням Засновника.

1.2. Підприємство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема:

- Господарським кодексом;

- Законом України "Про власність";

даним Статутом та розпорядженнями Засновника.

1.3. Повне найменування Підприємства:

Українською мовою - ТОВ ЮК Партнер

Російською мовою - ТОВ ЮК Партнер

1.4. Місцезнаходження: М. Житомир, вул.. Промислова 39

1.5. Засновником Підприємства є: Томашевський О.В..

1.6. Підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.

Підприємство вправі від свого імені вчиняти правочини, придбавати майно і особові немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем в суді.

Підприємство має круглу печатку, кутовий штамп, фірмові бланки, торговельну марку та емблему, самостійний баланс, рахунки в установах банків у відповідності із чинним законодавством.

1.7. Підприємство не несе відповідальності по зобов'язаннях Засновника.

1.8. Засновник несе ризик втрати свого вкладу до Статутного фонду Підприємства.

1.9. Підприємство створено з метою одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством.

1.10. Підприємство здійснює свою діяльність шляхом проведення будь-яких операцій, за винятком заборонених законодавством, зокрема шляхом:

а) здійснення науково-дослідної та впроваджувальної діяльності, виробництва продукції і надання послуг на замовлення юридичних осіб і громадян на підставі укладених договорів або в ініціативному порядку з їх реалізацією на умовах згідно з домовленістю сторін;

б) продажу, обміну, здачі в оренду, позики, позички юридичним або фізичним особам належних їм фондів, сировини, готової продукції, фінансових ресурсів та майна на умовах, згідно з домовленістю;

в) поставки продукції, виконання робіт, надання послуг, в тому числі у кредит, надання фінансової або іншої допомоги згідно з домовленістю сторін;

г) участі у діяльності інших юридичних осіб;

д) ведення у встановленому порядку зовнішньоекономічної діяльності, створення господарських формувань з іноземними юридичними та фізичними особами.

1.11. Предмет діяльності Підприємства:

- торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної, комісійної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів;

- створення кафе, барів, ресторанів та інших підприємств громадського харчування;

- створення та організація профільних, універсальних, комерційних та комісійних магазинів, здійснення фірмової торгівлі, розвиток нових прогресивних форм торгівлі та послуг, включаючи консигнацію, торгівлю по каталогам, посилочну та оптову торгівлю, лізинг, торгівлю в кредит, відкриття магазинів в вільній митній зоні;

- м'ясопереробне виробництво;

- рибопереробне виробництво;

- виробництво, заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва, закупівля у населення за готівку необхідних товарів та матеріалів;

- деревообробне виробництво;

- виробнича діяльність по переробці пластмас;

- металообробне виробництво;

- швейне виробництво;

- виготовлення пива, алкогольних напоїв, а також виготовлення та реалізація спирту етилового, коньячного і плодового;

- виготовлення тютюнових виробів;

- закупівля та реалізація промислових товарів народного споживання, агропромислової та господарської продукції народних промислів та ремесел;

- надання різноманітних консалтингових послуг, в тому числі інформаційних, маркетингових, брокерських, агентських тощо;

- міжнародні перевезення пасажирів і вантажів залізничним та автомобільним, повітряним, річковим, морським транспортом;

- надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів;

- агентування морського торговельного флоту;

- патентування, впровадження винаходів, "ноу-хау", раціоналізаторських пропозицій у масове виробництво;

- здійснення художніх, поліграфічних, граверних, граверно-ливарних робіт, виготовлення кліше, друкованої та іншої продукції;

- розробка різноманітної конструкторської та технологічної документації, програмного продукту, організація пускових, налагоджувальних та ремонтних робіт;

- розробка прикладного інформаційно-програмного забезпечення;

- виробництво засобів обчислювальної техніки та периферійних пристроїв: моніторів, принтерів тощо; виробництво іншої офісної техніки, зокрема копіювальної та факсимільної;

- діяльність, пов'язана з розробкою, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використанням засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також з наданням послуг із криптографічного та технічного захисту інформації;

- здійснення сервісних послуг, гарантійного та постгарантійного обслуговування продукції власного виробництва та продукції інших виробників;

- посередницька діяльність;

- здійснення оптового та роздрібного обміну іноземних валют на підставі агентських угод з уповноваженими банками;

- впровадження нових технологій, включаючи заходи по захисту навколишнього середовища;

- виготовлення і реалізація лікарських засобів;

- діяльність, пов'язана з організацією іноземного та зарубіжного туризму;

- надання послуг для здобуття освіти з видачею спеціального документа державного зразка;

- посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;

- фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність (перелік видів фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності, які підлягають ліцензуванню, визначається Кабінетом Міністрів України);

- організація готельної справи;

- закупівля, переробка та реалізація паливно-енергетичних ресурсів та виробів з них;

- оптовий та роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів, створення та експлуатація АЗС;

- діяльність, пов'язана з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ;

- створення та експлуатація автогосподарства;

- надання послуг по обслуговуванню і ремонту транспортних засобів;

- виробництво, передача та постачання електроенергії;

- створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор;

- будівельна діяльність;

- купівля, продаж, оренда та надання у користування рухомого і нерухомого майна;

- виготовлення продукції та товарів, в тому числі напівфабрикатів, з вторинної сировини та відходів виробництва;

- здійснення операцій з металобрухтом;

- видобування дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, виготовлення і реалізація виробів з їх використанням;

- рекламна діяльність;

- використання радіочастот;

- виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду; створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів;

- проведення та організація виставок, ярмарок, аукціонів тощо;

- здійснення поліграфічної, видавничої та інформаційно-рекламної діяльності, виробництво аудіо- та відеопродукції;

- ремонт та експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту;

- надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), технічне обслуговування мереж теле-, радіо- і дротового мовлення в межах промислової експлуатації;

- організація друкованих засобів масової інформації - газет, журналів тощо;

- озеленення та благоустрій територій;

- благодійна діяльність;

- зовнішньоекономічна діяльність.

Види діяльності, які потребують ліцензування, здійснюються Підприємством за умови одержання відповідних ліцензій (дозволів).

СТАТТЯ 2. МАЙНО, ФОНДИ, ПРИБУТОК

2.1. Підприємство є власником майна, переданого йому Засновником, продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності, одержання прибутків, а також іншого майна, придбаного їм на інших підставах, незаборонених чинним законодавством.

2.2. Майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.

2.3. Джерела формування Підприємства:

- грошові та матеріальні вклади Засновника;

- доходи від господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- інші джерела, не заборонені законодавством України.

2.4. Для забезпечення діяльності Підприємства, за рахунок внеску Засновника створюється Статутний капітал у розмірі 200 000 (Двісті тисяч) гривень.

Засновник вправі приймати рішення щодо зміни до Статутного капіталу.

Рішення щодо зміни Статутного капіталу набувають чинності з моменту реєстрації відповідних змін та доповнень Статуту.

Засновник вправі передавати Підприємству у тимчасове безкоштовне користування основні фонди та оборотні засоби.

2.5. У Підприємстві можуть створюватися фонди, зокрема:

- фонд виробництва;

- фонд соціального розвитку;

- резервний фонд.

Резервний фонд утворюється у розмірі 25 % від суми Статутного капіталу.

Утворення резервного фонду здійснюється шляхом щорічних відрахувань 5 % чистого прибутку.

За рішенням Засновника в Підприємстві можуть формуватись також інші фонди.

Порядок формування фондів та їх використання визначаються Засновником.

2.6. Основним узагальнюючим показником діяльності Підприємства є прибуток, що формується у відповідності до чинного в Україні законодавства.

З доходу, отриманого внаслідок фінансово-господарської діяльності, Підприємство:

- здійснює обов'язкові платежі у бюджет;

- сплачує за трудові ресурси;

- розраховується з контрагентами по договорах;

- формує фонди.

Залишок чистого прибутку залишається в розпорядженні Засновника.

Фінансовий рік Підприємства співпадає з календарним.

СТАТТЯ 3. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ

3.1. До виключної компетенції Засновника відноситься:

- затвердження Статуту Підприємства;

- визначення головних напрямків діяльності Підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

- призначення та звільнення Директора, визначення порядку розподілу прибутку та покриття збитків;

- заснування, реорганізація та ліквідація філіалів та представництв, визначення їх повноважень;

- винесення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб Підприємства;

- прийняття рішень про припинення діяльності Підприємства, призначення ліквідаційної комісії;

- затвердження річних балансів.

3.2. У Підприємстві діє одноособовий виконавчий орган - Директор.

Директор вирішує усі питання діяльності Підприємства, окрім віднесених до виключної компетенції Засновника.

Директор призначається Засновником, підзвітний йому та організовує виконання його рішень.

Окремі взаємовідносини особи, яка призначається на посаду Директора Засновником, регламентуються трудовим договором.

Директор діє від імені Підприємства без довіреності в межах, встановлених цим Статутом та рішеннями Засновника.

Рішення Директора проваджуються в життя, як правило, наказами.

Директор Підприємства керує діяльністю Підприємства і несе особисту відповідальність в межах, передбачених трудовим договором та чинним законодавством за виконання покладених на нього завдань.

Для організації діяльності Підприємства та виконання покладених на нього завдань Директор здійснює:

а) представництво Підприємства в Україні та за її межами;

б) оформлення усіх документів, необхідних для забезпечення діяльності Підприємства;

в) видачу наказів, розпоряджень і доручень з питань діяльності Підприємства;

г) розпорядження, у відповідності з чинним законодавством, майном і коштами Підприємства, вчинення правочинів в межах своїх повноважень;

д) розроблення та затвердження штатного розкладу Підприємства;

е) прийняття на роботу і звільнення з роботи працівників Підприємства, встановлення посадових окладів, заохочення працівників, які відзначились, накладення дисциплінарних стягнень;

і) розроблення та затвердження Положення про структурні підрозділи Підприємства;

к) розподіл обов'язків між заступниками Директора.

Директор має право підпису будь-яких документів, стосовно діяльності Підприємства, по взаємовідносинах з банківськими установами, державними органами, а також інших документів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності Підприємства без окремої довіреності.

Директор має право без попереднього погодження з Засновником укладати договори з третіми особами на надання послуг, придбання та реалізацію матеріальних цінностей на суму, що не перевищує Статутний капітал Підприємства.