Логістика

9

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття та обсяг логістичного сервісу.
• 2. Транспортно-експедиційне забезпечення логістики.
• 3. Переваги транспортно-експедиційних послуг
• Список використаної літератури
• Вступ
• У зв'язку із становленням ринкових відносин в Україні, розвитком трансформаційної економіки з'явився і став активно розвиватися логістичний напрямок діяльності. Трактувати логістику можна як теоретичне і практичне управління матеріальними і пов'язаними з ними потоками. Логістика - наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача. В той же час логістикою є гармонізація інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових зв'язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов'язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на онові системного підходу й економічних компромісів для отримання синергетичного ефекту.
• Метою логістики є оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого н потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.
• До основних термінів, що розкривають сутність логістики, відносяться:
• Матеріальний потік - сукупність товарно-матеріальних цінностей, які розглядаються на часовому інтервалі в процесміі застосування для них різних логістичних операцій.
• Логістична операція - це відокремлена сукупність дій з реалізації логістичної функції, спрямована на перетворення матеріального і/або інформаційного потоку.
• Логістична функція - укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію мети логістичної системи.
• Логістична система - це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистенмні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем.
• Логістичний канал - це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведенняя матеріального потоку від конкретного виробника до його споживача.
• Логістичний ланцюг - лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведенням зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого поживача за умови особистого невиробничого споживання.
• Новизна логістичного підходу полягає у зміні пріоритетів господарської діяльності, де головну роль відіграєж не продукт, а процес у формі потоку.
• Актуальність вивчення логістики зумовлена її функціональними можливостями, а саме потенційними можливостями підвищення ефективності функціонування економічних систем, які несе в собі логістичний підхід до управління матеріальними ресурсами.
• До основних завдань реалізації логістики в Україні можна віднести:
• · створення комплексних інтегрованих систем матеріальних інформаційних та інших потоків;
• · стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва та обігу;
• · досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх та внутрішніх умов функціонування;
• · розробка та удосконалення способів управління матеріальними потоками;
• · багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів тощо;
• · виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічсного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;
• · раціональне форсмування господарських зв'язків тощо.
• До завдань логістики, які стоять перед виробничими та торговими підприємтсвами, належать:
• · оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;
• · максимальне скорочення часу зберігання продукції;
• · скорочення часу перевезень;
• · швидка реакція на вимоги споживачів;
• · підвищення готовності до постачань;
• · гарантія якісного після продажного обслуговування;
• · послідовність та поетапність просування через трансформаційні об'єкти і т.д.
• 1. Поняття та обсяг логістичного сервісу.
• В умовах “ринку покупця” продавець вимушений будувати свою діяльність виходячи з купівельного попиту. При цьому попит не обмежується попитом на товар. Покупець диктує свої умови також і в області складу і якості послуг, що надаються йому в процесі поставки цього товару.
• Послуга, в загальному розумінні цього терміну, означає будь-яку дію, що приносить користь, допомогу іншому. Робота по наданню послуг, тобто по задоволенню будь-яких потреб, називається сервісом. Природа логістичної діяльності передбачає можливість надання споживачу матеріального потоку різноманітних логістичних послуг. По визначенню Ф. Котлера , послуга - це будь-який захід або вигода, які одна сторона може надати іншій і які в основному не відчутні на дотик. Виробництво послуги може бути, а може і не бути зв'язане з товаром в його матеріальному виді. Послуга як продукт праці має споживчу вартість і це визначає її товарний характер, який виражається у здатності бути реалізованою споживачами як своєрідний товар. Ця риса ріднить послугу з матеріальним товаром. Логістичний сервіс нерозривно зв'язаний з процесом розподілу і представляє собою комплекс послуг, що надаються в процесі поставки товару.
• На Заході широко використовується поняття «логістичного сервісного відгуку», що визначається як процес координації логістичних операцій, необхідних для надання полуг найефективнішим щод витрат і задоволення запитів споживачів способом. Даний підхід є найчастіше основним стратегічним елементом менеджменту багатьох закордонних фірм, які надають послуги. Критичними елементами цього підходу є прийом замовлень на послуги і моніторинг надання послуг.
• Логістичний сервіс характеризується трьома найважливішими показни-ками: корисністю, оперативністю, якістю. Логістичні витрати і логістичний сервіс, як правило перебувають у прямо пропорційній залежності. Якісний сервіс завжди є досить дорогим, і зростання витрат, за звичай, тільки поліпшує його.
• Логістичний сервіс може реалізований лише в сферах розподілу та обігу, він є сукупністю послуг, які надаються в процесі безпосереднього постачання товарів споживачам, що є завершальним етапом просування матеріального потоку логістичними ланцюгами. Об'єктом логістичного сервісу є різні споживачі матеріального потоку. Здійснюється логістичний сервіс або самим постачальником, або експедиторською фірмою, що спеціалізується у сфері логістичного обслуговування. Найбільш економічною є елементарна схема логістичного обслуговування: один продуцент (виробник, спеціалізований посередник) - один клієнт. Проте така схема має місце лише в окремих випадках. Як правило, постачальники мають складні схеми реалізації і поставок готової продукції, коли транспортно-експедиційні зв'язки здійснюються одночасно з декількома клієнтами (споживачами). В такій ситуації структури, що здійснюють сервісне логістичне обслуговування, повинні вирішувати дві групи задач, які утворюють так званий мікро- і макрорівень сервісу.
• Мікрорівень логістичного сервісу - це організація, структура і якість обслуговування конкретних споживачів, а також оперативне управління логістичною діяльністю і необхідними для цього інфраструктурними елементами.
• Макрорівень логістичного сервісу представляє собою розподіл замовників по зонам їх агрегування, сегментам цільового ринку, а також розробку стандартів обслуговування, стратегічне планування, інвестиції, реалізацію загальної політики діяльності на ринку логістичних послуг.
• Сформулювати систему логістичного сервісу можна наступним чином:
• · Сегментація споживчого ринку (розподіл ринку на конкретних споживачів) Визначення переліку найбільш значних для покупця послуг.
• · Ранжування послуг, що входять в складений перелік. Зосередження уваги на найбільш значних послугах.
• · Визначення стандартів послуг в розрізі окремих сегментів ринку.
• · Оцінка наданих послуг, встановлення зв'язку між рівнем сервісу і вартістю наданих послуг, визначення рівня сервісу для забезпечення конкурентноздатності фірми.
• · Встановлення зворотного зв'язку з покупцями для забезпечення відповідності послуг потребам споживачів.
• Важливим критерієм, який дозволяє оцінити систему сервісу як з позиції постачальника, так і з позиції отримувача послуг є рівень логістичного обслуговування. Розрахунок цього показника виконується по наступній формулі:
• ? = *100 %,
• де ? - рівень логістичного обслуговування ;
• m - кількісна оцінка фактично наданого обсягу логістичного сервісу;
• M - кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичного сервісу.
• Для оцінки якості логістичного обслуговування застосовуються наступні критерії:
• · надійність поставки;
• · повний час від отримання замовлення до поставки партії товарів;
• · гнучкість поставки;
• · наявність запасів на складі постачальника;
• · можливість надання кредитів, а також ряд інших.
• Логістичні затрати починають формуватися на мікрологістичному рівні. Виходячи з маркетингового міксу, концепція логістики спрямовує діяльність фірм, компаній на мінімізацію сукупних витрат. З цією метою рекомендується обережність у поводженні з мінімізацією часткових витрат.
• Таким чином, логістичний сервіс є невід'ємною частиною просування товарів та послуг від виробників до безпосередніх кінцевих споживачів. Логістичний сервіс повинен надаватися в тому місці і в такій формі, що влаштовували б покупця; раціональна цінова політика, він повинен бути не стільки джерелом додаткового прибутку, скільки стимулом для придбання товарів і засобом зміцнення довіри покупців до підприємства; інформаційна віддача. У процесі надання послуг потрібно організувати збір інформації про всі сторони експлуатації товарів, про оцінки клієнтів, про поведінку і форму сервісу конкурентів.
• 2. Транспортно-експедиційне забезпечення логістики.
• Транспортно-експедиційне забезпечення логістики являє комплекс завдань, пов'язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування.
• Основними завданнями транспортно-експедиційного забезпечення логістики:
• · вибір виду транспортного засобу;
• · вибір типу транспортного засобу;
• · оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень;
• · визначення раціональних маршрутів доставки;
• · забезпечення технологічної єдності транспортно-експедиційного та складського процесу;
• · координація транспортного і виробничого процесу.
• 3. Переваги транспортно-експедиційних послуг
• Одним з найважливіших завдань логістики є надання транспортно-експедиційних послуг. Особлива увага приділяється цьому в Україні в останні роки. Такими є послуги, які надаються клієнтам з перевезення вантажу, його експедиції різними організаціями посередників (як українських, так і зарубіжних).
• За способом організації вантажні перевезення поділяються на децентралізовані й централізовані, що бувають прямими, змішаними та комбінованими, а також контейнерними і пакетними. При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу.
• При цьому постачальник не зацікавлений у механізації вантажних робіт, скороченні простоїв рухомого составу та ефективному його використанні.
• Централізовані перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого составу. Перевезення вантажів таким способом дає змогу поліпшити використання рухомого составу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях істотно скорочуються невиробничі простої транспортних засобів. Більші простої за умов «самовивезення» пояснюються такими причинами: вантаж не готовий до перевезення; не готові товарно-транспортні документи; відсутній чіткий графік, внаслідок чого виникають стихійні черги під завантаження.
• Організація централізованих перевезень дає змогу вчасно підготувати вантаж і документи на нього для перевезення, а також скласти графік черговості подання і навантаження транспортних засобів. Скорочення приблизно утричі простоїв забезпечує зростання у 3 рази кількості їздок за один день. Усі перелічені вище чинники роблять рухомий состав більш продуктивним при централізованих перевезеннях у тоннах за годину приблизно в 4 рази, а в тонно-кілометрах за годину -- більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню собівартості перевезень у 2,5 раза. При децентралізованому перевезенні вантажів споживачі для навантаження автомобілів користуються послугами вантажників та експедиторів. Тому виникають не тільки додаткові транспортні витрати споживачів, а й витрати, пов'язані з непродуктивними витратами часу вантажників та експедиторів.
• Існують також інші чинники більш ефективного і якісного перевезення вантажів. Централізоване перевезення дає змогу широко використовувати контейнери й пакети, забезпечуючи цим такі переваги: скорочення кількості перевантажувальних операцій за рахунок поєднання дрібних вантажних місць в одне; спрощення приймання, сортування та видачі вантажів; механізація вантажно-розвантажувальних робіт. При цьому скорочується час на навантаження і розвантаження, а отже, зменшуються простої транспортних засобів, підвищується їх продуктивність, знижуються втрати вантажів при транспортуванні.
• Важливою організаційною перевагою централізованих перевезень є чіткий розподіл зобов'язань та відповідальності між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортною організацією. Це є передумовою організації ефективного технологічного процесу, у якому кожен з учасників доставки спеціалізується на конкретних видах робіт, несе за них матеріальну відповідальність, а отже, заінтересований у підвищенні якості та ефективності кожної операції. Все це зменшує сумарні витрати на переміщення вантажів від виробників до споживачів.
• Централізовані перевезення організаціями посередників здійснюються на основі договорів. При цьому своєчасно виконується план реалізації продукції і, в свою чергу, вдосконалюється сам процес перевезень, знижуються витрати на транспортування. За системи централізованих перевезень транспортні організації є організаторами процесу доставки вантажу одержувачам і виконують усі пов'язані з процесом перевезення транспортно-експедиційні операції (приймання вантажу та одержання товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів, охорона його на шляху прямування, здача вантажоодержувачам і оформлення товарно-транспортних та інших супроводжувальних документів). Вони також приймають на себе матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться.
• Комплексне використання зазначених 4 складових дає змогу правильно відповісти на поставлені питання. У глобальній логістичній системі першочергове значення надається транспортній підсистемі. Тому часто вводять такий термін, як «транспортна логістика». В усіх випадках відповідно до технологічного процесу відбувається рух матеріального потоку. Для того щоб реалізувати основоположний принцип логістики -- доставки вантажів «точно в строк», згідно з яким надається перевага споживачеві, і повною мірою забезпечити високу ефективність системи, треба розробити і здійснити єдиний технологічний процес в усій виробничо-транспортній системі на основі інтеграції виробництва, транспорту та споживача. Це не той єдиний технологічний процес, що замикається на під'їзних шляхах і станціях прилягання МВП чи, в кращому випадку, в транспортних вузлах, а комплексна технологія, у межах якої на основі системного підходу забезпечується чітка взаємодія усіх елементів логістичної системи.
• Особливості технологічних процесів у логістичному ланцюгу зумовлюються значенням вантажів (масові, дрібними партіями, контейнерні), видом транспорту, системою і характером виробничого об'єкта. Окремі ідеї логістики реалізуються при організації перевезень масових вантажів технологічними (кільцевими) маршрутами, в єдиних технологічних процесах станцій та під'їзних шляхів, що прилягають до підприємств, у транспортно-експедиційному обслуговуванні. Технологічний процес -- це сукупність послідовно виконуваних робіт, операцій разом з методами, технікою та умовами їх виконання, які забезпечують безперервність і ритмічність технології основного виробництва. До єдиного технологічного процесу в логістиці ставляться такі техніко-організаційні вимоги:
• 1. Транспортні -- забезпечують оптимальність видів і типів транспортних засобів, роду й характеру вантажів, що перевозяться, їх кількість та довжину перевезень, використання прогресивних засобів для перевезення вантажів пакетами, контейнерами, на піддонах і застосування відповідно до цього комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт, що забезпечують мінімальну кількість перевантажень і зберігання кількості та якості матеріалів, які перевозяться, синхронність виробничих ритмів, постачання цехам сировини і матеріалів.
• Перевізний процес включає операції, які зобов'язаний виконати відправник або одержувач вантажу, а саме:
• · складання і передача станції декадних заявок на навантаження повагонних відправлень та вантажів у контейнерах;
• · оформлення облікових карток виконання плану перевезень вантажів;
• · заповнення перевізних документів та одержання дозволу (візи) на вивезення вантажу на станцію;
• · одержання на станції комерційних актів;
• · розкредитування перевізних документів;
• · підготовка вантажу до перевезення, доставка його на вантажний двір станції та здача на перевезення;
• · одержання вантажу, навантаження на автомобільний транспорт, доставка та супроводження зі станції на свій склад;
• · одержання у товарній конторі квитанцій про прийняття вантажів до перевезення;
• · одержання накладних та інших документів на вантажі, що надійшли;
• · придбання і заповнення бирок маркірування відправлень;
• · внесення платежів за перевезення вантажів і виконання додаткових операцій.
• Крім того, багато відправників і одержувачів заінтересовані в додаткових послугах транспортних організацій:
• · у попередньому повідомленні про підхід вантажу під розвантаження;
• · інформації про час. подачі під навантаження чи розвантаження контейнерів, що доставляються автомобільним транспортом на склад одержувача;
• · у перевірці кількості місць і маси вантажу, коли залізниця робити цього не зобов'язана;
• · повідомленні одержувачів про відправлення на їх адресу вантажів;
• · виконанні деяких операцій, що пов'язані з перевезенням зовнішньоторговельних вантажів;
• · перепакуванні, обшивці вантажів, відправленні тари, спеціальному маркіруванні.
• Для виконання усіх цих операцій потрібні висококваліфіковані робітники (експедитори), а також робітники для виконання вантажно-розвантажувальних робіт та супроводження вантажу зі складу станції до складу одержувача чи від складу відправника до складу станції. Утримання такого штату невигідне для підприємств.
• Усі роботи, покладені на відправника та одержувача, можна поділити на чотири групи: транспортні -- завезення і вивезення вантажу; вантажно-розвантажувальні -- навантаження, розвантаження, сортування, пакування, комплектування дрібних відправлень у повагонну партію тощо; експедиційні -- оформлення здачі вантажу до відправлення та одержання вантажів, що надійшли, внесення платежів за перевезення і додаткові операції; допоміжні -- виконуються залежно від потреби в них. Коли всі ці операції виконують спеціалізовані організації за дорученням відправників чи одержувача, тоді така організація називається транспортно-експедиційною. Вона виступає посередником між вантажовласником та перевізником. Експедиційні послуги можуть надаватись як різними транспортними організаціями, так і організаціями посередників. Для всіх цих організацій вони є однією з найважливіших операцій. Підставою для надання експедиційних послуг є договір, який укладається між відправником, одержувачем і Транспортно-експедиційною організацією. Стосунки сторін, :що не передбачені договором, регулюються законодавством. Транспортно-експедиційна організація має право взяти на себе увесь комплекс послуг чи тільки частину їх, залежно від укладеного договору. В договорі зазначають порядок і терміни виконання операцій з обслуговування. Транспортно-експедиційні організації можуть виконувати деякі допоміжні операції: пакування, перепаковування та поділ великих вантажів на більш дрібні, заміну пошкодженої тари, відправницьке маркірування деяких вантажних місць, супроводження вантажів на шляху прямування, зберігання їх до відправлення тощо.
• Обов'язком вантажовідправника є своєчасна підготовка вантажу до здачі. Порядок виконання транспортно-експедиційних операцій з вантажами, що приймаються до відправлення, є таким. Вантажовідправник своєчасно до пред'явлення вантажу для відправлення подає в транспортно-експедиційну організацію заповнену накладну відповідного виду транспорту та повідомлення (якщо послуга полягає в доставці вантажу на станцію чи в порт відправлення).
• Складати накладну може транспортно-експедиційна організація за дорученням вантажовідправника. Одержані накладні візуються безпосередньо транспортно-експедиційною організацією або через товарну контору залізниці, порту чи пристані. У більшості транспортно-експедиційних організацій існує такий порядок приймання та супроводження вантажу експедитором. На завізовані накладні транспортно-експедиційна організація виписує наряд у трьох примірниках. Своєчасно, перед днем приймання вантажів, транспортно-експедиційна організація дає своєму експедиторові або шоферу-експедитору накладну і два примірники наряду з відправлення (наряд і дублікат наряду) під розписку на корінці наряду, що залишається в транспортно-експедиційній організації для обліку.
• Вантажовідправників повідомляють напередодні про час прибуття експедитора на склад за одержанням вантажу. Експедитор (шофер-експедитор), що має постійне доручення на право одержання вантажу, після прибуття на склад вантажовідправника подає останньому накладну і наряд на відправлення з дублікатом. Накладну, складену транспортно-експедиційною організацією, підписує вантажовідправник.
• При здачі вантажу відправником і прийнятті його експедитором визначають масу вантажу зважуванням на вагах або обчисленням загальної маси вантажу, який здають, виходячи з маси, зазначеної на вантажних місцях чи стандартної маси вантажних місць. Приймання вантажу засвідчується підписом експедитора в наряді на відправлення, що залишається у вантажовідправника. У дублікаті наряду на відправлення і дорожному листі водія вантажовідправник відмічає час прибуття автомобіля на склад і відправлення його зі складу.
• Після прибуття на станцію, в порт чи на пристань експедитор здає вантаж за накладною на склад. Вагар складу розписується у дублікаті наряду на відправлення про прийняття вантажу та відмічає час прибуття і відправлення автомобіля. Експедитор (шофер-експедитор) звітує перед транспортно-експедиційною організацією за дублікатом наряду на відправлення. На корінці наряду на відправлення роблять відмітку про виконання операції.
• Накладна від вагаря складу передається в товарну (вантажну) контору станції, порту чи пристані, де її таксують, після чого виписують дорожну відомість. Товарний касир транспортно-експедиційної організації розкредитовує в товарній конторі всі накладні на вантажі, що відправляються, тобто сплачує за вантажовідправників та одержує квитанцію на прийнятий для перевезення вантаж. Квитанції за здані до перевезення вантажі після їх обробки в розрахунковій групі передають вантажовідправнику.
• Послідовність виконання транспортно-експедиційних операцій з вантажами, що прибувають на адресу вантажоодержувачів, у більшості транспортно-експедиційних організацій така. Після прибуття вантажів на станцію, в порт чи на пристань перевізні документи надходять у товарну (вантажну) контору; тут їх таксують в порядку контролю та перевірки сплат. Товарний касир транспортно-експедиційної організації розкредитовує за вантажоодержувачів документи й одержує накладні за вантаж, що прибув з виписаними на них дозволами на вивезення зі станції, порту чи пристані. У транспортно-експедиційній організації на кожну накладну чи групу накладних залежно від кількості вантажів для відправлення виписують по два примірники наряду на прибуття та реєстр. Експедитору передають: накладну, дозвіл на вивезення вантажу, наряд на прибуття, реєстр у двох примірниках.
• Під час приймання вантажу експедитор звертає увагу на його збереженість. У разі виявлення будь-яких пошкоджень чи псування вантаж не приймається, про що повідомляється транспортно-експедиційній організації, а вона викликає вантажоодержувача для перевірки вантажу. Видача вантажу експедитором (шофером-експедитором) на склад вантажоодержувача засвідчується підписом і штампом на наряді на прибуття, зазначають також час простою автомобіля.
• Накладну разом з реєстром передають (під розписку на другому примірнику реєстру) вантажоодержувачеві. Експедитор (шофер-експедитор) звітує перед транспортно-експедиційною організацією про виконання операцій за нарядом і другим примірником реєстру.