Провокаційна вікова та гендерна семантика у казці Л. Керролла "Пригоди Аліси в Країні Чудес"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Провокаційна вікова та гендерна семантика у казці Л. Керролла "Пригоди Аліси в Країні Чудес"

Ткаченко Наталія Дмитрівна

кандидат філологічних наук, м. Київ

Анотація

Мета статті - виявити провокаційну вікову та гендерну семантику на прикладі казки Л. Керролла “Alice's Adventures in Wonderland”. Казка відтворює історичні та національні стереотипи Великої Британії. Об'єктом статті є вербальна семантика у діалогічних єдностях мовців, побудованих на вікових і гендерних протиріччях. Дослідження виявляє наявність протиріч у віковому та гендерному спілкуванні та можливість вирішувати їх навіть однією із сторін. Комунікативними тактиками вирішення протиріч є етика спілкування, яка виявляється в утриманні від відповідей на провокаційні запитання, пошуком інформації, настоюванні на правді та правах, отже на самоствердженні особистості. Такими тактиками досягається якщо не взаєморозуміння, то встановлення рівноправних відношень між мовцями. Методи дослідження охоплюють лексико-семантичний, соціолінгвістичний, психолінгвістичний та інтерпретаційний аналіз, отже являють собою у мультимодальну парадигму. Вікова та гендерна семантика діалогічних єдностей представлена лексичними, синтаксичними засобами і демонструє прагматичні, когнітивні, емоційні відтінки інтенціальних та захисних тактик мовців для досягнення мети діалогу. Протиріччя виступає тактикою позитивної стратегії захисту та самозахисту від неправових, обманних, нереалістичних, не етичних висловлювань та порад. Психологічні вікові тактики мешканців казкового світу включають вплив владою та повчанням. Мовленнєвими засобами відображення різних інтенцій виступає різнотематична та різноінтенціальна спрямованість мовлення, переривання мовлення, різні лексичні асоціації та ін. Психологічна семантика відображена у негативних когнітивних та емоційних реакціях Аліси на несправедливі, неетичні та негуманні висловлення мовців та в афектах казкових персонажів. Позитивними мовленнєвими тактиками Аліси для підтримання комунікації виявляються вибір та зміна теми, розпитування, логічна аргументація, зауваження, незгода, заперечення.

Ключові слова: діалог, вікові та тендерні провокації, мовні засоби, психолінгвістика, соціолінгвістика.

Abstract

Tkachenko Nataliia Dmitrivna Candidate of Philology, Kyiv

PROVOCATIVE AGE AND GENDER SEMANTICS IN THE FABLE BY L. CARROLL“ALICE'S ADVENTURES IN WONDERLAND”

The aim of the article is to reveal the provocative age and gender semantics at the example of the L. Carroll's fable “Alice's Adventures in Wonderland”. The fable recreates the historical and social stereotypes of Great Britain. The object of the article is verbal semantics in the speakers' dialogical unities build on the age and gender contradictions. The research reveals the existence of contradictions in the age and gender communication and the ways of their solving if only by one part. The communicative tactics of solving contradictions is ethics which proves itself in holding oneself from answering the provocative questions, searching for information, withstanding truth and rights, so on the person's assurance. These tactics may not achieve mutual understanding but establish equal relations between the speakers. The methods of research include lexical semantics, sociolinguistic, psycholinguistic interpretation analysis, so comprise multimodal paradigm. The age and gender semantics of the dialogue unities is represented by lexical, syntactic means demonstrating pragmatic cognitive senses, emotional connotations of the intentional and defensive tactics of the speakers to achieve the aim of the dialogue. Contradiction appears to be a positive tactic in the strategy of defense and self-defense from illegal, false, unrealistic, unethical sayings. Psychological age and gender tactics of the fairy world people include influence by power and teaching., The communication means of reflecting contradictions are presented by different topics and intentions of speaking, speech breaking, lexical associations, etc. The psychological semantics of the fable is recreated in the cognitive and emotional Alice's reactions to the unjust, unethical and inhuman speeches, in the fable creatures' affects. Alice's positive speech tactics to maintain communication appear to be topics choice and change, questioning, logical argumentation, remarks, disagreement, reproach.

Keywords: dialogue, age and gender provocations, verbal and nonverbal means, psycholinguistics, sociolinguistics.

Постановка проблеми

вікова гендерна семантика казка

Провокаційна вікова та тендерна семантика казки Л. Керролла “Alice's Adventures in Wonderland” іще не досліджувалась у мультимодальній парадигмі. Відомі вступ до видання казки “Alice in Wonderland” Д. М. Урнова [9] та коментар Л. С. Головчинської [3], які зосереджені на художніх засобах казки, хоча Д. М. Урнов зупиняється на історико-соціальних витоках пародій казки і прототипах її персонажів. Цю казку досліджували вчені- філолоти. Вивчення вікової та тендерної комунікативної поведінки є об'єктом дидактики, психології, культури, необхідне для виховання терпимого, миролюбного та доброзичливого суспільства, належного обслуговування населення та цільового навчання дітей, отже, такі дослідження являють виховну й прагматичну значущість. Різниця у вихованні дітей полягає, зокрема, у доброзичливому або ворожому відношенні до людей, і ми нерідко страждаємо в суспільстві від образ, наклепів, розпусти, насильства, тому що злодумці привчають дітей зневажати інших для приниження та сваволі. Теоретичне значення дослідження вікової та гендерної комунікації полягає у виявленні мовних засобів та соціальних та психологічних комунікативних тактик дискурсу спрямованих на досягнення позитивних результатів спілкування. Мультимодальна парадигма дослідження дозволяє виявляти та випереджувати суспільні та психологічні причини комунікативних невдач.

Мета статті - дослідити провокаційну вікову та гендерну семантику на прикладі казки Л.Керролла «Alice's Adventures in Wonderland” та зробити висновки щодо когнітивного розвитку дитини у комунікації з дорослими.

Об'єктом статті є вербальна семантика у діалогічних єдностях мовців, побудованих на вікових і гендерних протиріччях.

Завдання статті, пов'язані з метою, вимагають мультимодального аналізу мовних засобів провокаційної вікової та гендерної комунікації.

Методами аналізу висуваються порівняльний лексико-семантичний, соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний, психолінгвістичний, інтерпретаційний аналіз семантики мовних та немовних засобів дискурсу, отже являють собою у мультимодальну парадигму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Казка «Alice's Adventures in Wonderland” поєднує розповідний дискурс із діалогічним. Дискурс визначається як бесіда між двома або кількома особами, літературний твір, написаний у формі бесіди [11], стимули та реакції дискурсу утворюють діалогічні єдності. Діалогічні єдності складаються з когнітивних, емоційних смислів дискурсивних, синтаксичних, лексичних засобів [10, за] або тактик, відносність функціонування цих засобів для реалізації у стратегії спілкування відповідно до задумки та інтенції мовця [2, за, с. 89; 4, с. 52, 54] пояснюється варіюванням значень та їхніх відтінків залежно від інтенцій мовців. Екстралінгвістичними чинниками варіювання значень і конотацій слугують соціальні, культурні контексти (ситуації) [за, 10]. Т. Дейк відзначає прагматичні та соціокультурні властивості діалогу. Прототипи, алегорії та пародії у казці являють собою засоби концептуалізації світу (концепт за А. Вежбицькою, В. А. Масловою, Ю. С. Степановим, В. Г. Ніконовою являє собою єдність об'єкту, оцінки та образу), сучасних Л. Керроллу та історичних традицій і подій Англії, які визначають національні «культурні коди» (за В. А Масловою, В. В. Воробьйовою).

Діалогічні єдності за формою є комплементарним видом комунікації, оскільки являють собою мовленнєві і не мовленнєві стимули та реакції на стимули [7, за]. Діалоги казки відтворюють переважно протиріччя: незгоду, повчання, нарікання, тому за змістом іх можна визначити як не комплементарні, такі, що задіюють репліки «запит інформації - відмова або мовчання», «пропозиція - відмова від пропозиції», «твердження - протиріччя, зауваження, докір» та ін. [7, с. 205].

Казка містить Я-Ти-стратегію [5], Я-Вони стратегію та Ми-Ти стратегію, які протиставляють Алісу та мешканців казкового світу. Протиставлення когнітивного плану Аліси та казкових істот умовне, оскільки сприйняття та відображення Аліси уві сні зумовлене її власними знаннями та уявленнями про світ. Мовленнєву поведінку Аліси та казкових істот можна класифікувати або як нерівноправну адаптивну, зумовлену чинниками влади і сили [6, с. 100, за] або нерівноправну конкуруючу, коли мовці залишають за собою право мислити й діяти у комунікації згідно своїх стереотипів, потреб та інтенцій.

Виклад основного матеріалу

Казка висвітлює, зокрема, проблему виховання дітей в осередку дорослих і осмислення ними серйозних явищ та проблем. Нісенітниця у казці типова для англійської поезії і відтворює дитяче мислення [9, с. 20], яке, на нашу думку, являє собою множинність нерозчленованої і неосмисленої інформації про світ, від якої усяке мислення наближається до знання. Загальновідомо також, що речі, явища і, особливо, люди, можуть бути не тими, що здаються на перший погляд, уявлення про людей утворюються життєвими стереотипами, бажаннями й спілкуванням, втім, до пізнання людини можна лише наближатись. Нісенітниця та безладдя у казці відтворює сприйняття людини у незвичній ситуації або осередку. Казка приваблює жартівливим стилем, іграшковими персонажами, втім казка доводить наявність протиріч у віковому й гендерному спілкуванні та можливість вирішувати їх навіть однією із сторін. Вікова та гендерна семантика діалогічних єдностей представлена лексичними, синтаксичними, стилістичними засобами і демонструє прагматичні, когнітивні, емоційні відтінки інтенціальних та захисних тактик мовців для досягнення мети діалогу.

Когнітивні, психологічні, вікові, гендерні, статусні історичні та національні стереотипи відтворюють Велику Британію вікторианських часів, отже, казка виявляє культурологічну семантику, яка зумовлює протиріччя, різні й протилежні інтенції. Мовленнєвими засобами відображення різних інтенцій виступає різнотематична спрямованість мовлення, переривання мовлення, різні лексичні асоціації та ін. Персонажі казки мають прототипами реальних історичних осіб, що підтверджує її когнітивний зміст. Психологічна семантика відображена у негативних когнітивних та емоційних реакціях Аліси на провокаційні несправедливі, неетичні та негуманні висловлення мовців та в афектах казкових персонажів. Позитивними мовленнєвими тактиками Аліси для підтримання комунікації як реакцією на провокації виявляються вибір та зміна теми, розпитування про свої проблеми та про мешканців казкового світу, зауваження, незгода, заперечення.

Різні інтенції Аліси та інших казкових персонажів утворюють вектори діалогу, які можуть сходитись та розходитись. Прикладом комплементарного діалогу може бути пряма відповідь або погодження Аліси з реплікою співрозмовника.

`It's - it's a very fine day! ' said a timid voice at her side. She was walking by the White Rabbit, who was peeping anxiously into her face.

`Very,' said Alice: (1, p. 119-120).

Заперечення також можуть поєднувати комплементарний діалог. Наприклад, вірш, прочитаний Алісою в казковому світі, звучить зміненим, у чому Аліса вербально та невербально погоджується із Гусінню.

` That is not said right, ' said the Caterpillar.

`Not quite right, I'm afraid, ' said Alice, timidly; `some of the words have got altered.'

`It is wrong from beginning to end, ' said the Caterpillar decidedly, and there was silence for some minutes (1, p. 67).

Неповне речення може вважатись комплементарним, коли воно розраховане на когнітивні здібності людини, її здогадливість для завершення речення, наприклад:

`One side will make you grow taller, and the other side will make you grow shorter. '

`One side of what? The other side of what? ' thought Alice to herself.

`Of the mushroom, ' said the Caterpillar, just as if she had asked it aloud; and in another moment it was out of sight. (1, p. 68).

Емоційний план сприйняття Алісою казкового світу розгортається лінійно від цікавості, через невпевненість і розпач з-за невідповідності її зросту для проникнення у казку, через небезпеку сутичок із казковими істотами до впевненості у своїх можливостях і самоствердження у запереченні реальності мешканців і подій у Країні чудес. Позитивний настрій та динаміка розвідок підвищує емоційний потенціал Аліси, який вдосконалюється через когнітивний план, відтворений логічними операціями порівняння, обчислення, співставлення, протиставлення себе казковим мешканцям, розсудливості у прийнятті рішень, використання ситуацій для задоволення своєї цікавості.

Емоційна інформація у казці має декілька цілей, вона стимулює авторську тактику співчуття читача з Алісою, емоції Аліси до істот казки переважно обмежені зневагою, недовірою та незадоволенням з причини невідповідності реакцій істот її запиту. Негативні емоції Аліси сприймаються читачем як позитивна реакція на провокації, безглуздя, несправедливість, недоброзичливість, агресію, якій вона протиставляє логічну аргументацію. Не виконання Алісою деяких правил етикету можна пояснити відображенням автором казки стану сну, у якому ми спостерігаємо, рухаємось, усвідомлюючи нереальність усього. Аліса припускає провокаційні вислови через неуважність. Зокрема, у розмові з Мишою, Аліса пригадує свою кішку Дину, яка добре ловить мишей та пташок, чим лякає тварин та птахів. Алісу провокує довгий вірш про пантеру й сову, і вона зауважує щодо витків вірша, які утворились стилем викладу Миши, чим викликає гнів Миши. Втім, етикетною тактикою Аліси є стриманість, сприйняттям поведінки казкових істот доброзичливо, з терпінням або з гумором, але й критично.

Психологічні вікові тактики мешканців казкового світу провокують впливом владою та повчанням, Ти-стратегія може виявляти нещиру підтримку. Повчання Аліси казковими істотами відбувається протягом усієї казки, воно нагадує досить суворий стиль виховання вікторианської Англії [3, 181]. Відсутності смислу та не етичність повчань провокують зауваження Аліси.

`We called him Tortoise because he taught us, ' said the Mock Turtle angrily: `really you are very dull!' (1, p. 142).

`Hold your tongue! ' added the Gryphon, before Alice could speak again (1, p. 142).

“Stand up and repeat ` 'Tis the voice of the sluggard,'” said the Gryphon. “How the creatures\order one about, and make one repeat lessons!” thought Alice, “I might just as wellbe at school at once. ” (1, p. 156-157).

Педантичні запитання та паузи мовчання Гусіні, в якої вона шукає поради у своїх проблемах, зумовлені стереотипом виховання старшими слухняності молодших, вони провокують нетерплячість Аліси.

“You! ” said the Caterpillar contemptuously.

“Who are you ? “I think, you ought to tellme who you are, first. ”

“Why?” said the Caterpillar.Here was another puzzling question ; and, she turned away.

“ Come back ! ” the Caterpillar called after her. “Keep your temper, ” said the Caterpillar.

“ Is that all ?” said Alice, swallowing downher anger as well as she could.

“No, ” said the Caterpillar. (1, p. 61, 62).

Психологічними чинниками казки є негативні емоції Аліси від спілкування з казковими істотами, повчання, протиріччя, зауваження, докору [7, 205]. Повчання Аліси Шапошником містить бажання помститися їй за відсутність формули вступу в розмову, але порушує правила етики, оскільки зачіпляє зовнішність дівчини.

`Your hair wants cutting,' said the Hatter. He had been looking at Alice for some time with great curiosity, and this was his first speech. (1, p. 96).

Провокаційне зауваження Шапошника викликало справжнє обурення Аліси і вона виказує його. Вона прагне самоствердження та поваги до себе.

`You should learn not to make personal remarks, ' Alice said with some severity; `it's very rude. ' (1, p. 96).

У цьому прикладі виявляються й інші чинники неввічливості Шапошника, а саме вікова та гендерна відмінність, бажання чоловіків виявляти владу, тому вони нерідко обирають наступальну стратегію. Шапошник цікавиться Алісою але вважає повчання гідним початком розмови з нею.

Неприємна для Аліси мовленнєва поведінка казкових істот виявляє провокаційний заперечний, агресивний, звинувачувальний, повчальний стиль, дорікання, погрози, заборону, брехню, висміювання, неетичні висловлювання, психологічний тиск, приниження гідності, глузування, присоромлення та не мовленнєві тактики: мовчання, крик. Діалоги виявляють взаємне провокування, істоти протирічать їй, і вона протирічить істотам, істоти провокують Алісу нерозумними, заплутаними висловлюваннями, Аліса намагається довести істину і провокує їхній гнів. Казка розкриває провокаційні технології конкуренції у суспільстві у перекручених назвах шкільних дисциплін Черепахи: the different branches of Arithmetic - Ambition, Distraction, Uglification, and Derision.'(замість addition, subtraction, multiplication and division) [3, c. 83], які діти певних кіл суспільства засвоюють змалку і які викликають конфлікти в дитячих та дорослих середовищах, створюють атмосферу ворожнечі. У віршах, які пародують популярні англійські дитячі жарти та казки [9] особливо гостро відтворена соціальна нерівність. Прикладами можуть бути вірші про крокодила й рибок, пантеру й сову, чоботаря, моржа та вустриць, у яких хижі створіння заграють із жертвами задля споживання їх.

Алісі протистоять казкові безладні персонажі казки, які часом нагадують Алісі про її непевні знання. Вони можуть погоджуватись із помилками Аліси, наприклад, із її міркуваннями щодо визначення овочу mustard «гірчиця», а герцогиня погоджувалась з усіма думками Аліси.

`Only mustard isn't a bird, ' Alice remarked.

`Right, as usual, ' said the Duchess: `what a clear way you have of putting things!'

`It's a mineral, I think, ' said Alice.

`Of course it is, ' said the Duchess, who seemed ready to agree to everything that Alice said; (1, p. 133-134).

Комплементарність може поєднувати мовленнєві та не мовленнєві тактики, які включають зорові, слухові, тактильні, міміку, жести, рухи та ін. наприклад:

`Let's go on with the game, ' the Queen said to Alice; and Alice was too much frightened to say a word, but slowly followed her back to the croquet-ground. (1, p. 136).

Не всі персонажі казки поводяться і розмовляють безглуздо. Можна не погодитись із «безумством» механічних мозків Чеширського Кота [9, с. 25] в орієнтуванні Аліси, оскільки він логічно вирішує проблему невизначеності бажання Аліси куди йти, і Аліса погоджується з ним.

`I don't much care where-- ' said Alice.

`Then it doesn't matter which way you go,' said the Cat.

` - so long as I get somewhere,' Alice added as an explanation.

`Oh, you 're sure to do that, ' said the Cat, `if you only walk long enough.'(1, p. 53).

Лексичні особливості утворення провокаційної семантики включають пародії, каламбури [8, с. 286], побудовані на омонімії, зокрема, характеризуючій, наприклад, Герцогиня асоціює іменник mine «шахта» з омонімом - займенником «мій» за особистісним стереотипом егоїзму. `And the moral of that is - `The more there is of mine, the less there is of yours. ' (1, р. 134). Гра слів, оживлені метафори, буквальна інтерпретація фразеологізмів, омофони, каламбури, гротеск відтворюють англійський фольклорний стиль [9, с. 2; 3, с. 180], прототипові персонажі уособлюють владу, соціальну несправедливість [9, с. 15].Чаєпиття Шапошника із Мартовським Зайцем гротескно відтворює засідання британського парламенту, а процес суду Короля нагадує типову тяганину судочинства. Сцени з Герцогинею та Королевою переносять нас у феодальну Англію з жорстокою сваволею монархів. «Прийом контрасту між неможливою ситуацією та психологічно вивіреною конкретністю переживань складає стрижневий ефект Л. Керролла» [9, с. 25].

Синтаксичні особливості провокаційних реплік діалогу репрезентовані короткими наказовими реченнями казкових істот, які намагаються виявляти владу над Алісою. Накази містять вимогу пригадати вірші, пояснити загадку, виконати якусь дію, їхня провокаційність полягає у неможливості здійснення завдань: вірші звучать зміненими, загадку не може розгадати ніхто.

Дидактичний план казки можна визначити як пізнавальний та культурологічний стосовно опору Аліси провокаційним тактикам. Аліса використовує тактики налагодження відносин із мешканцями казкового світу. Вона намагається не суперечити у разі небезпеки, але за відсутністю такої Аліса прагне впорядкувати і мовленнєвий і не мовленнєвий світ заради переконання себе у своєму правильному відображенні і неправильних діях казкових створінь. Оскільки вони схожі на тварин або на карткові образи, Аліса відноситься до них з неповагою, але цікавість веде її далі й далі у пізнанні нового. Її цікавість зустрічається із провокаційними запитаннями й порадами Шапошника, загрозливими наказами Герцогині й Королеви, які Аліса сприймає спочатку емоційно, але друга думка позбавляє її емоцій, і вона відстоює свою позицію впорядкування ситуації і не сприйняття нереалістичних погроз. Лексичними засобами Аліси у самоствердженні є етикетні тактики, слова заперечення, недовіри, коментаря та ін.

Діалогічні єдності казки пов'язані прагматичними смислами. Ігрова лінія казки містить прагматичну семантику у діалогах та віршах, які відтворюють жорстокі стереотипи суспільства у відображенні насильства сильних тварин над слабими, що готує дитину до майбутнього життя у прагматичному суспільстві, попереджає про нерівність та небезпеку. Цікавість Аліси можна віднести до когнітивного плану казки, а прагматика відображення нею казкового світу полягає в особистісній стратегії самоствердження і привнесення своєї думки для впорядкування безладдя.

Аліса переслідує свою мету, не підтримує тему або мислення співрозмовників. Прагматичні інтенції персонажів казки завжди протирічать уявленням Аліси, що, в казковій формі, відтворює реальні суспільні та суб'єктивні протиріччя, і вона вимушена вирішувати їх по- своєму. Протиріччя провокують конфлікти діалогу, вимагають заперечення інформації або судження. Стратегії застереження, попередження, критики, повчання, докору та ін. можуть сприяти позитивному розвитку подій. Наприклад, двоє мовців у казці погоджуються в оцінці Королеви, але поява останньої застерігає Алісу і примушує її вжити комплемент Королеві у продовженні речення щоб не розлютити її.

`How do you like the Queen?' said the Cat in a low voice.

`Not at all, ' said Alice: `she's so extremely-- ' Just then she noticed that the Queen was close behind her, listening: so she went on, `-- likely to win, that it's hardly worth while finishing the gamed The Queen smiled and passed on.(1, p. 124).

Некомплементарність спілкування виявляється у неприйнятті Аліси як рівної, як мешканки Країни Чудес, у намаганні позбавитись її присутності мовчанням, не бажанням спілкуватись, ігноруванням її думки, глузуванням з неї з-за незгоди з їхньою нісенітницею, психологічним тиском та ін. Різні інтенції, звички мовців утворюють не комплементарне спілкування, що виявляється, наприклад, у не бажанні адресата відповідати на запитання, натомість казати щось своє, отже порушувати принцип ввічливості у спілкуванні, наприклад:

- `How am I to get in?' she repeated, aloud.

`I shall sit here, ' the Footman remarked, `till tomorrow - '(1, p. 79).

Цей приклад містить також різну когнітивну семантику: цікавість Аліси та знання лакеєм порядків у цій оселі і підтвердження свого обов'язку, також звичку багатьох людей обирати: відповідати або не відповідати на багато запитань. Репліка лакея не є реакцією на запитання-стимул, не задовольняє запит інформації, тому провокує негативні емоції, які Аліса виявляє у підвищеному тоні наступного запитання.

- `How am I to get in?' asked Alice again, in a louder tonefl, p. 80).

Реакція лакея у зустрічному запитанні приховує низку запитань за суспільними стандартами етики, наприклад: Хто ти? Звідки ти? Чому ти сюди прийшла? Хто тебе сюди послав? Чому ти не називаєш своє ім'я? Чи тебе запрошено? У якій справі тобі треба сюди заходити?

- `Are you to get in at all? ' said the Footman. `That's the first question, you know.f1, p. 80).

Аліса не зважає на етикетні та ділові ритуали тому, що вона обслідує казковий світ, лакей виглядає як жаба, вдягнена в лакейську ліврею, отже вона вважає його нижчою істотою і тому сприймає його запитання як неввічливість, неповажність до своєї особи і обурюється. Тим не менше виховання не дозволяє Алісі виказати своє невдоволення відповіддю лакея і свої думки про нього, тому вона промовляє їх тишком.

It was, no doubt: only Alice did not like to be told so. `It's really dreadful, ' she muttered to herself, `the way all the creatures argue. It's enough to drive one crazy! ' (1, p. 80).

Протилежні стратегії спілкування виявляються у прагненні Аліси поспілкуватись із мешканцями казкового світу та неввічливих відповідях прототип них персонажів влади, як, наприклад, у розмові Аліси з Герцогинею щодо незвичайного Чеширського Кота, якій вміє посміхатись. Герцогиня виявляє агресивність влади і ображає Алісу безцеремонним висловом про обмеженість її знань.

“ I didn 't know that Cheshire cats alwaysgrinned ; in fact, I didn 't know that cats couldgrin. ”

They all can, ” said the Duchess ; “ andmost of 'em do. ”

“I don't know of any that do, ” Alice saidvery politely, feeling quite pleased to have got into a conversation. “You don't know much, ” said the Duchess;“and that 's a fact. ” (1, p. 82-83).

Брутальність Г ерцогині викликає негативні емоції Аліси, але вона не порушує правило ввічливості і намагається продовжувати розмову змінивши тему.

Alice did not at all like the tone of this remark, and thought it would be as well to introduce some other subject of conversation (1, p. 83).

You see the earth takes twenty-four hours to turn round on its axis -- (1, P. 84).

Тактика зміни Алісою теми бесіди виявилась не успішною з причини вживання нею слова axes, яке містило різну асоціативну когнітивну семантику для Аліси та Герцогині, Аліса пригадала значення axes «вісь земного шару» в географічному контексті, а герцогиня пам'ятала значення «сокира» в історичних ситуаціях покарання людей, отже це слово спричинило афект герцогині та, хоча й не справжній, її наказ покарати Алісу.

`Talking of axes, ' said the Duchess, `chop off her head\\1, p. 84).

Немовленнєві провокаційні тактики уключають мовчання лакея на запитання Аліси, напружений погляд Короля на Шапочника у суді, усміхнений Чеширський Кіт перед Королевою та її почтом. Комунікативною тактикою подолання провокацій у досягненні комунікативної мети є етика спілкування, яка виявляється в утриманні Аліси від відповідей на провокаційні запитання, доброзичливому відношенні до мовців, утриманні від негативних реплік, зміні теми розмови, зауваженнях та ін., пошуку інформації, логічній аргументації, настоюванні на правді та правах, отже на самоствердженні особистості. Такими тактиками досягається якщо не взаєморозуміння, то встановлення рівноправних відношень між мовцями. Протиріччя виступає тактикою позитивної стратегії захисту та самозахисту від неправових, брехливих, нереалістичних, неетичних висловлювань та порад.

Висновки

Казка відтворює історичні та національні культурологічні стереотипи Великої Британії. Аналіз казки у мультимодальній парадигмі виявляє провокаційну вікову та гендерну семантику діалогічних єдностей у лексичних, синтаксичних засобах і демонструє прагматичні, когнітивні, емоційні відтінки інтенціальних та захисних тактик мовців для досягнення мети. Діалогічні єдності містять протилежні стратегії, негативні асоціації та емоції мовців, провокаційні тактики маніпулювання розумом співрозмовника. Провокаціними мовленнєвими тактиками у казці є переривання чужого мовлення, що свідчить про небажання слухати, заперечення права іншого співрозмовника, придушення мислення промовця власними негативними емоціями, переключення мовлення на іншу тему визначає приховування інформації, планів. Психологічні провокаційні вікові та гендерні тактики мешканців казкового світу виявляють вплив владою та повчанням. Діалоги демонструють відносність уживання мовленнєвих тактик, їх визначеність як позитивних або негативних згідно інтенції мовця. Казка доводить можливість вирішувати вікові та гендерні протиріччя навіть однією зі сторін, зокрема, виявляти та пересікати провокації. Комунікативними тактиками подолання протиріч є етика спілкування, самоствердження особистості, встановлення рівноправних відношень мовців. Протиріччя може виступати тактикою позитивної стратегії захисту та самозахисту від неправових, обманних, нереалістичних, неетичних висловлювань та порад. Подальші розвідки спрямовані на дослідження провокаційного діалогу у функціональних стилях англійської мови.

Література:

1 Безугла Л. Р. (2008). Комунікативно-прагматичні характеристики імпліцитних смислів у німецькомовному дискурсі: дис. ... докт. філол. наук: 10.02.04 "Германські мови" / Харків. 570 с.

2. Борисова И. Н. (1996). Дискурсивные стратегии в разговорном диалоге / И. Н. Борисова // Русская разговорная речь как явление городской культуры / под ред. Т. В. Матвеевой. - Екатеринбург: АРГО, С. 21-48.

3. Головчинская Л. С (1979). Комментарий к сказке Л.Керролла “Alice in Wonderland” / Ред. В. Я. Бонар Москва. Прогресс. С. 179-234.

4. Иссерс О. С. (2008). Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Изд. 5-ое. М.: Издательство ЛКИ. 288 с

5. Каптюрова В. В. (2013). Комунікативні стратегії користувачів соціальних мереж та мікроблогів. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи 104-111. Retrieved from http://langcenter.kiev.ua/ Lingvistika% 202013/Kapturova._Том V.pdfp.

6. Kурановa С. I. (2012). Основи психолінгвістики: підручник. Київ: видавничій центр “Академія”. Retrieved from https://evnuir.vnu.edu.ua/bistream/ 123456789/18655/1/psyholingv.pdf.

7. Ткаченко Н. Д. (2023). Комплементарний і некомплементарний діалог. Вісник науки та освіти (Серія «Філологія», Серія «Педагогіка», Серія «Соціологія», Серія «Культура і мистецтво», Серія «Історія та археологія»). 9(15). С. 199-208

8. Ткаченко Н. Д. (2014). Лінгвокультуреми у казці Л. Керролла. Проблеми семантики слова, речення та тексту. Київ. Нац. лінгв. ун-т. Відпов. ред. Н.М.Корбозерова. 32. 281-289.

9. Урнов Д. (1979) Предисловие к сказке Л. Керpолла “Alice in Wonderland” / Ред В. Я. Бонар Москва. Прогресс. С. 7-30.

10. Dijk T. A. (2022). Dialogue and cognition 1. Problems and aims. Retrieved from http://www.discourses.org/OldArticles/Dialogue%20and%20Cognition.pdf. С. 11.03.

11. Словник української мови. Retrieved from https://slovnyk.ua/

Джерела:

1. Carroll L. (2000) Alice's Adventures in Wonderland. With forty-two illustrations by John Tennel. Volume One Publishing Chicago, Illinois 1998. A BookVirtual Digital Edition, v.1.2. 196 p. Retrieved from Alice_in_Wonderland 3.pdf/

References:

1 Bezugla L. R. (2008) Komunikativno-pragmatichni kharacteristiki implitsitnikh smisliv u nimetskomovnomu diskursi [Communicative-pragmatic characteristics of the implicit senses in the German discourse]: diss. . ..dokt. Philol. Sciences: 10.02.04 “german languages” / Kharkiv. [in Ukrainian].

2. Borisova I. N. (1996) Diskursivnii strategii v razgovornom dialoge [Diskursive strategies in the oral dialogue] // Russkaya razgovornaya rech kak yavleniie gorodskoi kulturi / Editor T. V. Matveieva. Yekaterinburgh, ARGO. S. 21-48. [in Russian].

3. Golovchinskaia L. S. (1979) Kommentarii k skazke L. Kerolla “Alice in Wonderland” [Commentary to the fable by L. Caroll “Alice in Wonderland”] / Editor V. Ya. Bonar. Moskva. Progress. S. 179-234. [in Russian].

4. Issers O. S. (2008). Kommunikativniie strategii I taktiki russkoi rechi [The communicative strategies and tactics of the Russian speech] / Ed.5-th. Moskow, Publishing house, LKI,. [in Russian].

5. Kapturova V. V. (2013). Komunikativni strategii koristuvachiv sotsialnikh merezh ta mikroblogiv [The communicative strategies of the social networks and mikroblogs users]. LingvistikaХХІ stolittia: novi doslidzhennia Iperspectivy. Retrieved from http://langcenter.kiev.ua/ Lingvistika%202013/ Kapturova._V V.pdf. 104-111. [in Ukrainian].

6. Kuranova S. I.(2012) Osnovy psikholingvistiki [Fundamentals of Psycholinguistics]. Textbook. Kyiv: publishing Center “Akademia”. Retrieved from https://evnuir.vnu.edu.ua/ bistream/123456789/ 18655/1/psyholingv.pdf. [in Ukrainian].

7. Tkachenko N. D. (2023) Komplementarny I ne komplementarny dialog [Complementary and uncomplimentary dialogue]. Visnok nauki i osvity (Seriia “Philologiia”, Seriia “Pedagogika”, Seriia “Sotsiologiia”, Seriia `Kultura I mistetstvo”, Seriia “Istoriia ta arkheologiia”. V. 9(15). S. 199-208. [in Ukrainian].

8. Tkachenko N. D. (2014) Linguikulturemy u kaztsi L. Kerolla “Alice in Wonderland” [Linguoculturemas in the fable by L. Caroll “Alice in Wonderland”]. Problemi semantiki, slova, rechennia ta tekstu. Kyiv. Nats. linguv. Universitet / Editor N.M.Korbozerova. V.32. S. 281-289. [in Ukrainian].

9. Urnov D. (1979) Predislovie k skazke L.Kerolla “Alice in Wonderland” [Preface to the fable by L. Caroll “Alice in Wonderland”] / Editor V. Ya. Bonar. Moskva. Progress. S. 7-30. [in Russian].

10. Dijk T. A. (2022) Dialogue and cognition 1. Problems and aims. Retrieved from http://www.discourses.org/OldArticles/Dialogue%20and%20Cognition.pdf/ [in English].

11. Dictionary of Ukrainian Language. Retrieved from https://slovnyk.ua/ [in Ukrainian].

Sources

1. Carroll L. (2000) Alice's Adventures in Wonderland. With forty-two illustrations by John Tennel. Volume One Publishing Chicago, Illinois 1998. A BookVirtual Digital Edition, v.1.2. 196 p. Retrieved from Alice_in_Wonderland 3.pdf/

Размещено на Allbest.ru