Гендерна термінологія в проєкції на праці Івана Огієнка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерна термінологія в проєкції на праці Івана Огієнка

Яна Журенко

аспірантка

Кам 'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Предметом роботи є проблеми гендерної термінології, а саме фемін- ності та її співвідношення з поняттям жіночності, які відображаються в наукових розвідках Івана Огієнка та інших українських дослідників.

Ключові слова: культурна конструкція, фемінність, нормативний еталон, дериваційна підсистема іменників, гендерна термінологія.

Jana Zhurenko

GENDER TERMINOLOGY IN PROJECTION ON IVAN OHIIENKO WORKS

Modern Ukrainian society strives for the formation of gender equal rights for men and women, which should be manifested at the level of social needs, as well as at the level of consciousness. The living word is a mirror that projects a verbal reflection of a person's intellectual level, his emotional and mental state, which passes through all the filters of consciousness. It is also important to skillfully and appropriately use terms, tokens, and understand the lexical structure of the language. The concept of feminine/masculine is the subject of scientific studies in the aspect of linguistic, literary, sociocultural, biological, etc. Scientists distinguish the represented opposition from the opposition of female/male, or identify these oppositional pairs. Pavlychko S. confirms that the sex/gender pair creates an opposition that contains a radical difference between the two members. Gender does not always follow sex, the body of a man or woman does not necessarily correspond to the cultural construction of «woman», «man». Summarizing her statements and researching the works of I. Ohiienko, we come across the terms of the word-forming series related to femininity. Femininity is a larger dimension, of which certain gender stereotypes are a part, because femininity is an ethical-aesthetic category that denotes the personal, aesthetic, and socio-psy- chological qualities expected of women by culture and describes the normative standards of the ideal woman. We present the following comments in the article: comments by Ivan Ohiienko regarding the state of the Ukrainian language and the idea of femininity in it; Professor Ivan Ohiienko writes about the evolution of the genus category; Ivan Ohiienko uses the borrowed term “feminize” and explains it as the Ukrainian equivalent of «ozhinochyty» (to make feminine);

Ivan Ohiienko uses and describes the term «law of feminization»; Ivan Ohiienko, having studied gender pairs in natural language, points out that the process of feminization of language occurs much more often than masculinization; Ivan Ohiienko comments on the spelling of 1945, which forcibly stopped the process of feminization (making feminine) of the genus in the Ukrainian language; in the book «Ridna Mova» («Mother Tongue») a separate section is devoted to the description of the role of women in Ukrainian society; a woman, according to the scientist Ivan Ohiienko, has a duty to speak her native language. A woman in

the works of Ivan Ohiienko appears socially significant, which causes the actualization of the problem of researching the derivational subsystem of nouns with the modifying meaning of the feminine gender (feminitives) in the Ukrainian language and a certain objection to their normative use in the modern Ukrainian.

Key words: cultural construction, feminity, normative standard, derivative subsystem of nouns, gender terminology.

Постановка проблеми

Сучасне українське суспільство прагне формування для чоловіків і жінок гендерно рівних прав, які мають виявлятися на рівні соціальних потреб: пропорційна участь чоловіків і жінок у виборних органах, право чоловіків і жінок обирати будь-які професії за особистими уподобаннями, чітка законодавча база щодо усунення гендерних стереотипів, виховання гендерних компетентностей в закладах загальної середньої та вищої освіти тощо; на рівні свідомості: руйнування сталих тендерних стереотипів; на мовному рівні: вправне використання фемінітивів, лінгвістичне підґрунтя для назв нових професій для чоловіків і жінок, створення низки словників (назв професій, термінологічної лексики, словотвірних, тлумачних та ін.).

Оскільки живе слово є дзеркалом, яке проектує вербальне відображення інтелектуального рівня людини, емоційного та психічного її стану, яке проходить через усі фільтри свідомості, найдзвичайно важливим має бути вправне і доречне вживання термінів, лексем, розуміння лексичного складу мови, якою ми користуємося у повсякденному житті.

На тлі гендерних досліджень в останні десятиліття в Україні пожвавилися роботи, які мають на меті упорядкувати метамову лінгвістики. Поняття фемінного / маскулинного є предметом наукових студій в аспекті лінгвістичному, літературознавчому, соціокультурному, біологічному та ін. Науковці відмежовують репрезентовану опозицію від опозиції жіноче / чоловіче, або ж ототожнюють ці опозиційні пари. Башкірова О.М. зазначає, що «якщо поглянути на сучасну літературу в ключі розвитку тенденцій жіночого письма, можна констатувати існування вповні емансипованої жінки-авторки, яка реалізується в різних тематичних площинах, випробовує найрізноманітніші наративні моделі (в тому числі й вдалу імітацію голосу чоловіка-оповідача), звертається до найширшого проблемного поля. Так, низка творів сучасного письменства засвідчує активне «вживання» авторок у роль героя-чоловіка, що може бути продиктоване різними художніми завданнями» [1, с.177]. Очевидно, у зв'язку з цим можна твердити, що жінки на сучасному етапі здобули той статус «універсального суб'єкта», вибороти який закликали їх феміністки. Авторка дослідження стверджує, що таким чином це «активне освоєння чоловічих тем, моделювання чоловічих образів жінками письменницями пояснюється емансипаційними тенденціями попереднього століття, настановою на художнє освоєння тих сфер життя, які досі вважаються переважно чоловічими, але не в останню чергу - й прагненням відновити рівновагу, припинити сумнозвісну «війну статей» і запропонувати нову модель побудови їх стосунків на паритетних умовах, що враховували б особливості кожного із учасників цього вічного діалогу» [1, с.177].

Розмежовуючи поняття фемінність/маскулінність, враховуємо також суб'єктивність цього поняття, оскільки в семантиці мови відображається сприйняття світу певним суспільством [7].

З позиції філософії маскулінність і фемінність розглядають як основні категорії гендерних досліджень, які узагальнюють суспільні уявлення про чоловіків і жінок у певному суспільстві й у певну епоху. «Існує велике різноманіття традиційних моделей маскулінності та фемінності, які залежать від етнічних і релігійно-філософських позицій, однак абсолютна більшість з них базуються на опозиції: суб'єкт - об'єкт, сила - слабкість, активність - пасивність, жорсткість - м'якість. Тлумачення цих категорій як дихотомічної опозиції було піддано критиці науковими дослідженнями у 1970-1980-ті роки. Стереотипні уявлення про риси маскулінності та фемінності у суспільствах починаючи з кінця ХІХ століття все більше відрізняються від реальних рис чоловіків та жінок, на що вплинули, зокрема, процес Тендерної конвергенції (процес Тендерного зближення маскулінності та фемінності) та сексуальна революція. Постмодерністська точка зору наголошує на тому, що маскулінність та фемінність є окремими параметрами кожної особистості, а не бінарними опозиціями, та діють у контексті расових, класових, етнічних та інших відмінностей» [3, с.62].

Павличко С. стверджувала, що «пара стать/Тендер творить опозицію, в якій міститься радикальна відмінність між двома членами. Гендер не завжди продовжує стать, тіло чоловіка або жінки не обов'язково відповідає культурній конструкції “жінка”, “чоловік”» [6, с.222]. Таким чином, С. Павличко заперечує ототожнення фемінного/чоловічого як жіночого/чоловічого. Отже, фемінність - це більша величина, частиною якої є певні тендерні стереотипи, оскільки фемінність - етично-естетична категорія, що позначає особис- тісні, естетичні та соціально-психологічні якості, які очікуються культурою від жінок, і описує нормативні еталони ідеальної жінки.

Жіноча та чоловіча культура представлена в українських словниках. До прикладу, у тлумачних і фразеологічних словниках української мови мовленнєвий етикет представлений лише загальними формами, окремими прикладами; вітання - доброго здоров 'я, добрий день, добридень, добривечір, здоров був, здорова була; побажання - будьте здорові, у добрий час, добраніч, щасливої дороги; звертання - будьте ласкаві, ласкавий пане (добродію), вельмишановний, вельмиповажна; подяка - красно дякую, спасибі, спасибоньки, спасибі й на цьому; просьба - прошу пробачення, прощу слова, даруйте ласкаво, будь ласка, ради Бога; запрошення - ласкаво просимо; відмова - неверб. дати гарбуза тощо.

Як бачимо, навіть у деяких наведених формулах, відірваних від контексту, помітний гендерний аспект, зокрема це стосується граматичного роду виділених курсивом форм вітання, звертання, виразної емоційності у формі подяки, невербального засобу комунікації у відмові тому, хто сватається. Зазначимо, що фундамент системи сучасного мовного етикету становить мовний досвід попередніх поколінь, зафіксований у народних казках, піснях, художній літературі.

У конкретних мовленнєвих ситуаціях етикетні форми набувають ситуативної інформації, можуть виражати гендерну диференціацію мовлення жінок, чоловіків, стосунки між учасниками спілкування, повагу до співрозмовника, ввічливість, співчуття тощо. Гендерні особливості в ситуативному мовленні певною мірою можна пояснити тим, що у психіці українського етносо- ціального організму домінують ознаки двох багато в чому протилежних, та все ж психічно сумісних соціотипів. Перший тип характеризується більш розвиненою почуттєвою сферою, що переважно притаманна мовленню жінок, а другий - раціональною, досить помітною в мовленнєвій поведінці чоловіків.

До праць Івана Огієнка та його тлумачення питань фемінності та фе- мінітивів звертається Марчук Л.М. [2]. Узагальнюючи її твердження та досліджуючи праці І. Огієнка, натрапляємо на терміни словотвірного ряду щодо фемінності та створюємо таку таблицю.

Таблиця 1Ідеї фемінності в українській мові в мовознавчих працях Івана Огієн

Отже, жінка у працях Івана Огієнка постає суспільно значущою, що спричинює актуалізацію проблеми дослідження дериваційної підсистеми іменників з модифікаційним значенням жіночої статі в українські мові (фемінітиви) та певним запереченням нормативного їх уживання в сучасній українській мові.

Список використаних джерел і літератури

гендерна термінологія фемінність іван огієнко

1. Башкірова О.М. Жіноча рецепція чоловічої картини світу в сучасній українській романістиці (на матеріалі твору Марини Гримич «Еґоїст»). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія «Філологія». 2017. Вип. 76. С. 176-182.

2. Марчук Л.М. Поняття фемінності (за Іваном Огієнком) та становлення фе- мінітивів у сучасній українській мові. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія філологічна. 2018. Вип. 15. С. 99-103.

3. Меніг Л.В., Додонов Р.О. Міфологічні витоки гендерної ідентичності. Філософія. 2019. Вип. 41 (54). С. 54-64.

4. Огієнко І. (митрополит Іларіон). Наша літературна мова. Київ: Наша культура і наука, 2011. 356 с.

5. Огієнко І. (митрополит Іларіон). Рідна мова. Київ: Наша культура і наука, 2010. 436 с.

6. Павличко С. Фемінізм. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2002. 316 с.

7. Тараненко О.О. Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови. Мова і культура. Київ, 1986. С. 120-122.

References:

1. Bashkirova, O.M. (2017) Zhinocha retseptsiia cholovichoi kartyny svitu v su- chasnii ukrainskii romanistytsi (na materiali tvoru Maryny Hrymych «Egoist»). Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina Seriia «Filolohiia». Vyp. 76. S.176-182. [in Ukrainian].

2. Marchuk, L.M. (2018) Poniattia feminnosti (za Ivanom Ohienkom) ta stanovlen- nia feminitiviv u suchasnii ukrayinskii movi. Ivan Ohienko i suchasna nauka ta osvita. Serijafilologichna. The concept of femininity (according to Ivan Ohienko)

and the formation of feminine forms in the modern Ukrainian language. Ivan Ohienko and modern science and education. Philological series. [in Ukrainian].

3. Menig, L.V, Dodonov, R.O. (2019) Mifologichni vytoky gendernoi identychnosti. Filosofija. [Mythological origins of gender identity. Philosophy. [in Ukrainian].

4. Ohienko, I. (mitropolit Ilarion). (2011) Nasha literaturna mova. Kyiv: Nasha kultura i nauka, Our literary language. [in Ukrainian].

5. Ohienko, I. (mitropolit Ilarion). (2010) Ridna mova. Kyiv: Nasha kultura i nauka, Mother Tongue. [in Ukrainian].

6. Pavlychko, S. Feminizm. (2002) Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy». Feminism. [in Ukrainian].

7. Taranenko, O.O. (1986) Vidobrazhennia suspilnogo sprijniattia svitu v seman- titsi movy. Mova i kultura. [Reflection of public perception of the world in language semantics. Language and culture. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru