Справжня історія "Кривавого весілля" та художнє узагальнення Ф. Гарсія Лорки

In the article, the prototypical facts of real life that inspired Lorca to write “Blood wedding” are studied. The tragedy by Lorca is compared with the original story taken in different versions from several sources. For this purpose, the two nearest newspapers' notes are analyzed. Daily newspaper ABC released on the 25th and the 28th of July, 1928 gives scarce facts, but it still discovers the author and his motives for the murder it describes the root cause of the conflict as well. Another article released by Almeria Daily (El diario de Almeria) on the 24th of July, 1928 adds more facts, describes details, and gives opinions. The differences between the original plot and the tragedy of Federico Garcia Lorca are discovered. Thus the features that Lorca had changed to transform an ordinary criminal plot into a masterpiece are divided. The directions of this artistic transformation are outlined. The psychoanalytic method is used to explain these mechanisms, as the logic of human reflection is based on symbols: interaction between images and concepts. Other changes in the plot occur due to the mechanism of displacement from one person (character, fact) to another. The features turning “Blood wedding” into a classic tragedy, known among the humans from the age of Ancient Greece, are highlighted.

Key words: tragedy, artistic transformation, symbol, plot.

Вступ

Трагедія Ф. Гарсія Лорки “Криваве весілля” (Bodas de sangre), написана 1932 року, вперше з'явилася на сцені у театрі “Інфанта Беатріз” у Мадриді 8 березня 1933 року. Відтоді цей твір експлуатують іспанська, іспаномовна, міжнародна театральна, кінематографічна, хореографічна, літературна та мистецька спільноти як іконічний. Перекладовістю (українською мовою переклав М. Н. Москаленко), загальновідомістю та популярністю “Криваве весілля” Ф. Гарсія Лорки завдячує своїй класичній сутності. Цього твору торкаються наукові та мистецькі праці, зокрема видане в Аргентині дослідження Гільєрмо Діаза-Плахи “Федеріко Гарсія Лорка. Його творчість і вплив на іспанську поезію” (1954) [6], книга французької іспаністки, подруги поета Марсель Оклер “Дитинство і смерть Федеріко Гарсії Лорки” (1968) [3], праця Карлоса де Арсе “Злочин у Ніхарі. До генези Кривавого весілля” (1988) [2]. Трагедія “Криваве весілля” зображує одвічний психологічний конфлікт, актуалізує універсальну загальнолюдську проблему, що може постати в будь - якому часі, у будь-якому місці та перед будь-якою особистістю.

Монолітний довершений сюжет, поєднання в трагедії поезії та прози, переплетення традиційних пісень із авторськими піснями від народного поета Лорки, класичність та ідентичність створюють враження, що “Криваве весілля” жило в літературі одвічно. Мало кому з українських глядачів і читачів відомо, що, згідно з тижневиком АВС за 9 березня 2020 року, написати “Криваве весілля” Ф. Гарсія Лорку надихнула замітка зі щоденної газети АВС за 25 липня 1928 року. Прочитавши замітку, Лорка начебто вигукнув: jLa prensa! jQue maravilla! jLeed esta noticia, es un drama dificil de inventar! (“Преса! Оце диво! Прочитайте цю новину: це справжня драма, якої і не вигадаєш!”) [7] (тут і далі переклад мій. - О. Сайфутдінова). Кримінальні новини про вбивство неподалік від ферми в Ніхарі, зафіксовані в газеті, мали такий розголос, що на теренах тих подій навіть виник народний романс “Про злочин у Ніхарі” (Romance popular sobre el crimen de Nijar), а Кармен де Бургос 1931 року написала роман “Гвоздичний клинок” (Carmen de Burgos, “Punal de claveles”). Одначе ні народний романс, ні роман Кармен де Бургос не зрезонували так у спадщині світової культури, як це сталося з “Кривавим весіллям” Ф. Гарсія Лорки, адже саме літературна обробка, метод художнього узагальнення надали трагедії такого великого перцептивного потенціялу.

Основний зміст

Щоденна газета АВС за 25 липня 1928 року в замітці “Злочин, що відбувся за загадкових обставин” (Crimen desarrollado en circunstancias misteriosas) повідомляє, що вранці 24 липня двадцятирічна наречена не з'явилася на весільну церемонію, що викликало обурення серед багаточисленних гостей, які невдовзі почали розходитися. Як згодом виявилося, наречена утекла разом зі своїм кузеном, якого вона завжди кохала, верхи. За вісім кілометрів від ферми один із гостей натрапив на скривавлене тіло втікача. Потім на поміч йому прибули инттті гості та міліціянти. Зі слів нареченої, яка була в пошматованому одязі та переховувалася поряд, у втікача чотири рази вистрілив невідомий чоловік із прихованим лицем - un enmascarado. Було затримано нареченого, але він категорично заперечив свою причетність до злочину. Початок і кінець замітки містять згадку про “загадкові обставини” та “загадку” - circunstancias misteriosas, misterio. У замітці вказане одне-єдине прізвище - прізвище кузена нареченої, з яким вона втікала, 34 -річного Монтеса Каньяда [4]. Сам антропонім “Монтес Каньяда” під певним семантичним кутом виглядає як оксиморон, позаяк його ім'я та прізвище перекласти як “гори” (montes) і “посмугований долинами” (canada); це контрастне красномовне сполучення може додати сили полярній суперечності та сприяти народженню трагедії.

Слід зауважити, що замітка про “криваве весілля” на цій сторінці газети була найдовшою, і на тій самій сторінці містилися замітка про сина, що вбив свого батька ножем, про сварку між циганами, яка супроводжувалася ножовими пораненнями і переслідуванням (ці дві замітки передували “кривавому весіллю”), і кілька заміток про утоплеників. Ці деталі є побічними, проте ми їх фіксуємо як такі, що могли більшою чи меншою мірою вплинути на ментальний простір Лорки-читача і шляхом інтерференції зі змістом оригінальної замітки про “криваве весілля” сформувати йому загальне враження про сюжет і створити відповідний настрій. Терміном “ментальний простір” ми позначаємо феномен, що “об'єднує в осмислене ціле концептуальні одиниці пам'яті, вербальні знаки та реалії об'єктивного світу, які ними репрезентуються у людській свідомості” [1, с. 25]. Щойно ми порівняємо замітку з газети “АВС” за 25 липня 1928 року з “Кривавим весіллям”, зауважимо низку сюжетних відмінностей:

1. У реальній історії немає згадки про матір нареченого або батька нареченої. Зате в “Кривавому весіллі” матері нареченого належить вагома роля; матір є архетиповим образом і носієм архетипових посилів. Так само батькові нареченої виділена поважна роля.

2. У газеті змальовані події, які не мають передісторії. Натомість у своїй трагедії Лорка розміщує її передісторію - смерть матері нареченої, вбивство чоловіків у сім'ї нареченого, погані передчуття матері нареченого.

3. У замітці вказано, що викрадач - двоюрідний брат нареченої, натомість у “Кривавому весіллі” родинного зв'язку між нареченими немає.

4. У газеті вказано, що знаряддям убивства була вогнепальна зброя. Зате в версії Лорки знаряддям убивства є ніж.

5. У реальній історії смерти зазнав один персонаж - викрадач, закоханий у наречену. Натомість у трагедії загинули двоє людей, які були супротивниками: і викрадач, і наречений.

6. У газетній замітці, як і належно цьому жанрові, не висвітлено подальших взаємин між учасниками події. Тимчасом у “Кривавому весіллі” розв'язка демонструє зміни стосунків між персонажами, і трагедія увінчується підсумковими діялогами між героями.

7. У замітці не вказано, чи був одруженим Монтес Каньяда. Натомість у трагедії Лорки викрадач має дружину та маленького сина.

Найяскравіші підтверджені зміни, яких зазнав оригінальний сюжет під пером Ф. Гарсія Лорки, - це заміна вогнепальної зброї на холодну та подвоєна кількість смертей. Щодо знаряддя вбивства, то заміна кулі на ніж є символічною. По-перше, ніж актуалізує чоловічу силу, якої потрібно докласти, аби вбити людину; адже технічний засіб нівелює класичний образ сили.

По-друге, металевий блиск ножа символічно корелює з місячним сяйвом, і холодом, з водою, зі смертю. Щодо двох смертей у трагедії, Ф. Гарсія Лорки замість однієї, як було в оригінальній історії, ми припускаємо, що таким чином автор зреалізував зведення горя до симетрії. Так, одночасна смерть суперників після їхнього двобою неначе урівноважує цю закриту систему. Якщо одне вбивство виглядає як випадковість, загадковий прояв конфлікту, сумнівна помста, то збіг двох смертей красномовно оприявнює цей конфлікт, збалансовано відображає відплату, оголює сконцентровану суперечність, демонструє апарат трагедії.

Те, що Леонардо в “Кривавому весіллі” одружений, загострює трагедійний конфлікт, адже кохання до нареченої кривдить його сім'ю і створює додаткову напругу. Так, є підстави вважати, що Лорка навмисне вдався до таких ускладнень сюжету. З иншого боку, на думку про солідний статус утікача автора міг наштовхнути вік Монтеса Каньяди - 34 роки.

Закономірно, що оригінальна життєва трагедія в Ніхарі потребувала додаткових фактів та пояснень, котрі автор міг інтуїтивно вгадати, домислити або додати до сюжету з инших дотичних джерел. Проаналізуймо, до прикладу, найближче джерело - замітку з одного з наступних номерів газети “АВС” за 28 липня. Замітка “Прояснюється загадковий злочин на фермі в Ніхарі” (Se aclara el misterio del crimen de la cortijada de Njar) [8] повертається до тих трагічних подій та згадує імена нареченої та її викрадача: відповідно Франсіска Каньяда Моралес і Франсіско [Монтес Каньяда]. Також вказано імена нареченого та його брата: Касіміро Перез Піно та Хосе Перез Піно. Як з'ясувалося, наречену затримали для допиту, на якому вона звинуватила брата нареченого, бо запідозрила була у вбивстві саме його. Під час очної ставки обидвох братів Хосе Перез Піно зізнався, що на фермі він перебрав алкоголю і, натрапивши на пару втікачів, відчув затьмарення свідомості і сором за ошуканого брата. Тому він накинувся на Франсіско і вчинив йому три смертельних постріли. Після цього зізнання Касіміро, нареченого, звільнили, як і старого батька нареченої.

У дечому замітки за 25 і 28 липня суперечать одна одній, проте ми не вдаватимемося до порівняння цих текстів, позаяк нас цікавлять радше відносини періодики та літератури.

Показово, що вперше у газеті згадано постать батька нареченої, яка присутня і в “Кривавому весіллі”. У “Кривавому весіллі” Лорки присутні образи матерів молодих, але в замітці про матерів, знову ж таки, нічого не написано.

Як виявилося, наречена і її коханий мали одне й те саме ім'я в чоловічому і жіночому родах відповідно: Paco і Paca (“Пако і Пака”), яке є зменшуваним від Francisco,-a (“Франсіско, -а”). Через те або ж попри те, що ці імена центрують навколо себе всю вину, створюють реальну трагедію, Ф. Гарсія Лорка свідомо або несвідомо змістив акцент з іменами на людей в офіційних стосунках, тобто однакові імена він дав зарученій парі: Novio та Novia (“Наречений” і “Наречена”).

Ще одне показне і влучне перетворення, до якого вдається Лорка: на місці брата нареченого вбивцею у “Кривавому весілля” фігурує сам наречений. Зазначена трансформація із ролями персонажів, якої досяг Ф. Гарсія Лорка, і привела його до класичної трагедії. На рівні людських стосунків убивство кривдника брата - це потужна архетипова модель поведінки, яку можна пояснити: вона ґрунтується на принципі “брат за брата” і реалізує “кровне право”. Механізм, за допомогою якого відбулося зміщення персонажів, у психоаналізі називають “перенесенням”, і саме результат перенесення відображено в літературному творі, позаяк творчість є продуктом психічної діяльности.

Щоденна газета El diario de Almeria (“Щоденна газета Альмерії”) за 24 липня 1928 року дає набагато розлогіший опис подій у статті з назвою: Crimen misterioso: Cuando va a casarse, desaparece la novia y es encontrada junto al cadaver del hombre con quien se fue (“Загадковий злочин: Просто перед шлюбом зникає наречена, і її знаходять поряд із тілом чоловіка, з яким вона втекла” ') [5]. Стаття розповідає, що ввечері 22 липня на фермі в Ніхарі почалися приготування до вінчання двадцятирічної доньки фермера із землеробом, з яким вона була заручена. Церемонія мала відбутися о 3 -ій годині ранку. Багаточисленні гості з'їжджалися до будинку нареченої на конях, а наречений там перебував звечора. Близько 10:30 наречена принесла своєму судженому ковдру і запропонувала йому окрему кімнату, аби він там відпочив, і обіцяла покликати його потім завчасно. Наречений пішов відпочивати, а до будинку все надходили гості, яких приймала родина нареченої. Близько 12-ої родина і запрошені зрозуміли, що наречена зникла, позаяк вже надходив час, а дівчини не знайшли. Обурені тим гості почали розходитися. За шість -вісім кілометрів від того фермерського господарства один із гостей натрапив на тіло чоловіка в калюжі крові. Гостя вразила та знахідка, але ще більшим було його потрясіння, коли виявилося, що вбитий - то його рідний брат. Небіжчика звали Монтес Каньядас, він мав 34 роки і був кузеном нареченої. У невимовному розпачі, брат убитого почав голосно кликати на поміч. На місце події прибули инші гості, що саме прямували до своїх домівок, і згодом з'явилися викликані гостями міліціянти та наречена, яка, вочевидь, переховувалася неподалік. Дівчина мала пошматований одяг, садна та інші ознаки того, що вона тяжко боролася з кимось. Одну з її сережок знайшли поряд із тілом убитого. Наречену затримали, і на допиті вона зізналася, що вони з кузеном організували втечу і, аби ніхто з гостей їх не побачив, утекли на його коні, доки її наречений відпочивав. Дівчина також посвідчила, що, коли вони підійшли до місця злочину, назустріч їм вийшов невідомий чоловік із прихованим лицем і декілька разів вистрілив у її кузена, який загинув від чотирьох смертоносних куль, що потрапили були йому в голову і в груди. Невдовзі з'явився відомчий суддя і дозволив забрати тіло вбитого його рідним. Попри те, що гості підтвердили були, що наречений не виходив із кімнати, де відпочивав, спантеличені міліціянти все ж таки затримали нареченого, але він категорично заперечив свою причетність до злочину. Наречена сказала, що не змогла впізнати вбивцю у темряві ночі, бо той невдовзі втік. Коня, на якому їхали втікачі, знайшли на фермі нареченої. Отже, його туди привів вбивця; в иншому випадку кінь пішов би до дому свого власника, Монтеса Каньядеса.

Останні чотири абзаци статті не додають жодної інформації, вони лише висловлюють суб'єктивну думку щодо загадковости подій, концентрують емоції та розпалюють цікавість читачів щодо тієї кримінальної новини. Стаття з газети Альмеріїї - більше, ніж інформативна замітка: вона містить глибокі естетичні, емоційні та архетипові символи: кімната, ковдра, ніч, коні, калюжа крови, сутінки, пошматований одяг, загублена коштовність, тощо. Змалювання подій, в якому зафіксовані суперечності, надихає на літературне відтворення. До прикладу, ковдра символізує турботу нареченої про судженого, яку дівчина згодом обертає на зраду. З огляду на все зазначене є підстави вважати, що саме стаття з газети Альмерії могла одержати відгук “Це справжня драма; такої і не вигадаєш”.

Зауважмо, що стаття з “Щоденної газети Альмерії” уточнює, що гість, який знайшов тіло - брат утікача. Попри конфлікт між суперниками, в реальній історії їхньої зустрічі не відбулося; натомість мала місце зустріч братів. Одначе в “Кривавому весіллі” Ф. Гарсія Лорка доводить цю зустріч емоцій до двобою. Неважко зрозуміти, що відмінності між статтею з газети Альмерії та “Кривавим весіллям” - це рушії, які привели автора до цих трансформацій, і вектори, що скеровують аналітику літературного критика. Ф. Гарсія Лорка майстерно опрацював вихідний матеріял: він спромігся створити інтер'єр кімнати, розмістив найзагадковіші дії трагедії в сутінках ночі, наділив образ коней особливою символікою, підхопив образ крови, рідини життя і смерти, як головну барву трагедії.

Висновки і перспективи подальших наукових розвідок

Порівняння тексту замітки з щоденної газети “АВС” за 25 липня 1928 року із текстом “Кривавого весілля”, а також урахування суміжних текстів цього ж номера дало змогу виявити значні зміни в сюжеті, у кількості й характері персонажів. Проте співставлення “Кривавого весілля” з пізнішим номером газети “АВС” та иншого періодичного видання - “Щоденної газети Альмерії” - засвідчує, що Ф. Гарсія Лорка цікавився подальшою долею героїв замітки, а тому стежив за їхньою історією, що й відобразив у трагедії; себто замітка в газеті “АВС” за 25 липня 1928 року є лише одним із джерел. Класичними елементами “Кривавого весілля”, які піднімають цю трагедію на найвищий рівень читацько - глядацької рецепції, є унаочнений внутрішній конфлікт особистостей: емоція, що переростає в почуття, впливає на долю особистостей і скеровує сюжет; чиста ідея кохання - неодмінно цнотливого, але такого стрімливого й безрозсудного, що веде за собою згубу; приреченість героїв на вибір без вибору, коли вони є заручниками непереборних обставин і почуттів; матеріялізація фатуму через оспіваний образ ножа, передісторію трагедії та передчуття матері нареченого; весільні пісні, які, попри свою схожість із народно-обрядовими, репрезентують майбутні трагічні події, звіщають фатум.

Із майбутніх досліджень довкола генези “Кривавого весілля” доцільними будуть подальші верифікації всіх можливих матеріялів для визначення правдивого джерела, яким надихався Ф. Гарсія Лорка для написання своєї трагедії. Здійснити це можливо через відсіювання ненадійних джерел за допомогою перевіреної дієвої методології та злагодженої командної роботи науковців. Перспективним буде вивчати на предмет первинності / вторинності / послідовності тексти спогадів очевидців із залученням нейрофізіологів та психолінгвістів. Цікаві результати можна отримати, якщо за допомогою підходів трансперсональної, біхевіористської та когнітивно -біхевіористської психології здійснити аналіз сюжетних трансформацій, до яких вдавався Ф. Гарсія Лорка,

Література

1. Попович, М. М. «Змістові аспекти лінгво-когнітивного поняття ментальний простір». Філологічні трактати 2 (2010): 20-26.

2. Arce, C. de El crimen de Nijar. El origen de Bodas de Sangre (Barcelona: Seuba Ediciones, 1997), 157.

3. Auclair, M. Enfances et mort de Garcia Lorca (Paris: Seuil, 1968), 477.

4. «Crimen desarrollado en circunstancias misteriosas». АВС, https://www.abc.es/archivo/ periodicos/abc-madrid-19280725-22.html

5. «Crimen misterioso: Cuando va a casarse, desaparece la novia y es encontrada junto al cadaver del hombre con quien se fue». El Diario de Almeria, https://cristinafernandez5. wixsite.com/estabodaesunaruina/el-crimen-de-nii ar

6. Diaz-Plaja, G. Federico Garcia Lorca. Su obra e influencia en la poesia espanola (Madrid: Espasa Calpe, 1968), 201.

7. «La noticia del misterioso crimen que Lorca leyo en ABC y le inspire Bodas de sangre». АВС, https://www.abc.es/archivo/abci-noticia-inspiro-lorca-bodas-sangre-202003040848 noticia.html?ref=https%3A%2F%2Fwww.abc.es%2Farchivo%2Fabci-noticia-inspiro-lorca-bodas-sangre-202003040848 noticia.html

8. «Se aclara el misterio del crimen de la cortijada de Nijar». АВС, https://www.abc.es/ archivo/periodicos/abc-madrid-19280728-21.html

References

1. Popovych, M. M. «Zmistovi aspekty lingvo-kognityvnogo ponjattja mental'nyj prostir». Filologichni traktaty 2 (2010): 20-26.

2. Arce, C. de El crimen de Nijar. El origen de Bodas de Sangre (Barcelona: Seuba Ediciones, 1997), 157.

3. Auclair, M. Enfances et mort de Garcia Lorca (Paris: Seuil, 1968), 477.

4. «Crimen desarrollado en circunstancias misteriosas». АВС, https://www.abc.es/archivo/ periodicos/abc-madrid-19280725-22.html

5. «Crimen misterioso: Cuando va a casarse, desaparece la novia y es encontrada junto al cadaver del hombre con quien se fue». El Diario de Almeria, https://cristinafernandez5. wixsite.com/estabodaesunaruina/el-crimen-de-nijar

6. Diaz-Plaja, G. Federico Garcia Lorca. Su obra e influencia en la poesia espanola (Madrid: Espasa Calpe, 1968), 201.

7. «La noticia del misterioso crimen que Lorca leyo en ABC y le inspire Bodas de sangre». АВС, https://www.abc.es/archivo/abci-noticia-inspiro-lorca-bodas-sangre-202003040848 noticia.html?ref=https%3A%2F%2Fwww.abc.es%2Farchivo%2Fabci-noticia-inspiro-lorca-bodas-sangre-202003040848 noticia.html

8. «Se aclara el misterio del crimen de la cortijada de Nijar». АВС, https://www.abc.es/ archivo/periodicos/abc-madrid- 19280728-21.html

Размещено на Allbest.ru