"Петрії й Довбущуки" у квантитативному зіставленні з великою прозою Івана Франка
Дослідження словника і тексту роману Івана Франка "Петрії й Довбущуки". У зіставленні з іншими творами великої прози цього письменника найбільш виразними параметрами виявилися морфологічні характеристики індекс епітетизації та дієслівних означень.
| Рубрика | Литература |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.04.2023 |
| Размер файла | 2,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
«Петрії й Довбущуки» у квантитативному зіставленні з великою прозою Івана Франка
Соломія Бук, д-р філол. наук, доц.
Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
Статтю присвячено лінгвостатистичному дослідженню словника і тексту роману І. Франка «Петрії й Довбущуки». У зіставленні з іншими творами великої прози цього письменника найбільш виразними параметрами виявилися морфологічні характеристики індекс епітетизації та дієслівних означень, а також текстологічні - індекс діалогічності.
Ключові слова: частотний словник, лінгвостатистична параметри- зація, обсяг словника і тексту, індекс епітетизації, індекс дієслівних означень, індекс діалогічності.
Solomija BUK, Dr. habil., Assocate Professor.
Ivan Franko National University of Lviv, Lviv ORCID ID: 0000-0001-8026-3289
«PETRIJI J DOVBUSCHUKY» IN QUANTITATIVE COMPARISON WITH THE GREAT PROSE OF IVAN FRANKO
The article is devoted to the linguistic and statistical study of the dictionary and text of I. Franko's novel "Petriji j Dovbuschuky ", second eddition (1909-1912).
In the process of complex system corpus lexicographic and linguistic- statistical description of the long prose fiction by I. Franko, twelve most important statistical parameters were identified. They were applied to characte-rize the novel "Petriji... " consistently: 1) the size of the text, 2) the size of the dictionary of tokens; 3) richness of vocabulary, 4) average word repeatability in the text, 5) number of Hapax legomena (words with frequency 1), 6) index of text exclusivity, 7) index of dictionary exclusivity, 8) number of high-frequency vocabulary in the text, 9) number of high-frequency vocabulary in the dictionary, 10) index of concentration in the text, 11) index of concentration in the dictionary, 12) morphological statistical characteristics: the number of every part of speech in the dictionary and text, 13) index of epithetization, 14) index of verb modifiers, 15) index of nominalization, 16) the ratio of direct and author's speech (index of dialogicity).
In comparison with other works of long prose fiction by I. Franko, the most explanatory parameters were the morphological characteristics of the index of epithetization and index of verb modifiers, as well as textual characteristic such as the index of dialogicity. The applied classical and original interdisciplinary approaches, as well as the electronic text corpus of "Petriji. " can serve as an empirical basis for further linguistic, literary, cultural, historical studies on this text.
Keywords: frequency dictionary, linguistic-statistical parameterization, dictionarysize, text size, index of epithetization, index of verb modifiers, index of dialogicity
У мовознавстві останнього часу можна констатувати намагання виявити певні чіткі й конкретні параметри, якими можна було б повно і ненадлишково описати певний лінгвальний об'єкт, зокрема ідіолект, мову письменників [1; 9; 10]. Різноаспектному квантитативному аналізу письменницьких текстів присвячено дослідження, зокрема, Л. Гікова, Н. Дарчук, О. Павлишенко, В. Перебийніс, А. Потапенко та ін.
З цього погляду важливі параметри подає частотний словник (ЧС) твору - саме він містить ранговий список одиниць, тобто список, у якому першим стоїть слово з найбільшою частотою, на другому - друге за частотністю і т. д. Номер слова за порядком називається рангом. Така форма подання інформації дає можливість визначити найважливіші параметри словника (реєстру) і тексту такі, як обсяг словника слів і словоформ, величину покриття тексту, багатство словника, індекси винятковості й концентрації тощо. проза франко український письменник
В україністиці параметризовану базу даних із кількісними даними створено для творчості Лесі Українки [1]. У лабораторії народознавчої лексики Волинського державного університету розпочато створення ЧС на базі збірок письменниці. Робота проводиться з використанням пакета алгоритмів і програм автоматичного та статистичного аналізу [5]. Також у лабораторії комп'ютерної лінгвістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка під керівництвом Н. Дарчук здійснено «Параметризацію українського поетичного мовлення ІІ пол. ХХ ст.» [6, 2003-2022]. Подібним за задумом є проєкт квантитативної параметризації текстів І. Франка, в основі якого лежить електронний корпус текстів (КТ) із зовнішнім та внутрішнім маркуванням, на першому етапі якого укладено ЧС дев'яти українськомовних творів великої прози І. Франка (ВПФ): «Борислав сміється» (1880-1881), «Захар Беркут» (1883), «Не спитавши броду» (1885-1886), «Для домашнього огнища» (1892), «Основи суспільності» (1894-1895), «Перехресні стежки» (1900), «Boa constrictor» (1905-1907), «Великий шум» (1907), «Петрії й Довбущуки» (1909-1912) [2].
«Петрії...» - важливий твір для творчості письменника: хронологічно його перша редакція починає, а друга редакція закінчує прозу Івана Франка, а його вивчення має ще незаповнені лакуни, так повна кількісна характеристика та комплексний квантитативний опис «Петріїв...», а також їх зіставлення з великою прозою І. Франка стали об'єктом дослідження у цій статті вперше.
«Петрії.» - це авантюрно-пригодницький романтично-готичний роман (пізньоромантичний у контексті української літератури) з натуралістичними стильовими вкрапленнями та запрограмованими соціальними тенденціями - перший завершений роман І. Франка і перший такого ґатунку твір в українському письменстві» [4, с. 15]. Роман має дві редакції. Перша написана в 18751876 рр. і тоді ж надрукована у журналі «Друг»: Петрії і Добощуки: Повість Джеджалика в трьох частях». У цій редакції повість складається з трьох частин і має 41 розділ. Окремим виданням вона вийшла за редакцією Р. Заклинського 1932 р. під назвою: Іван Франко. Петрії і Довбущуки. Повість. Друге видання першої редакції.
Мова першої редакції роману насичена старослов'янізмами та полонізмами, а також складними дієприкметниковими зворотами. Сам автор уважав його «плодом замало дозрілим», переписав його «новим правописом і навіть підновленою мовою», «поробив деякі скорочення і численні язикові поправки» [7, 1976-1986.
Т. 22, с. 328]. За оцінкою І. Франка, висловленою у післямові до другої редакції твору, рання редакція твору була надрукована «в мало розповсюдженім правописі, мало виробленою мовою та ще менше виробленим етимологічним правописом». С. Єфремов також дорікав Франкові через штучність мови в романі, неприродно піднесений і наївний тон, прозорість моралізаторських намірів, хоча й звернув увагу на відмінність у мові початку і кінця твору: на останніх сторінках вона значно чистіша й ближча до народної: «Видно, що й перша повість Франка зазнала на собі і мов у дзеркалі одбивала ту ідейну еволюцію, що саме тоді одбувалася з автором, редакторами й керовниками журналу» [3, с. 33].
У постскриптумі до роману письменник зізнається: «Знаючи хиби тої в молодих літах писаної повісті, я був би навіть не подумав передрукувати її, як би не предложення д. Василя Сімовича, професора учит. семінарії з Чернівців, який 1908 р., в часі, коли мене постигнуло нещастє чи щастє убезвладнення моїх рук, через посередництво д. В. Гнатюка попросив у мене дозволу передрукувати сю повість у видаваній ним «Бібліотеці для молодіжи», яку він там дав переписати фонетичним правописом» [8, с. 295]. Таким чином, у 1909-1912 рр. І. Франко створив нову редакцію повісті, яка значно відрізняється від попередньої. Він скоротив повість (у новій редакції вона має дві частини), значно змінив фабулу, дав інше трактування окремим подіям і персонажам, уніс численні мовностилістичні правки. 1913 р. друга редакція повісті вийшла окремою книжкою коштом «Бібліотеки для молодежі»: Іван Франко. Петрії й Дов- бущуки. Повість у двох частях. Друге перероблене видання із 6 образками і портретом автора. Чернівці, 1913 [8]. див. рис. 1.
В основу дослідження ліг першодрук другої редакції [8] і видання [7, т. 22, с. 327-488]. Рішення, яку з редакцій (першу чи другу) твору включати у КТ, зумовили такі фактори, як воля автора та оцінка автором мови свого твору.
У процесі комплексної системної корпусно-лексикографічної та лінгвостатистичної дескрипції ВПФ визначено 12 найважливіших статистичних параметрів, за якими послідовно охарактеризовано роман «Петрії...»: 1) обсяг тексту, 2) обсяг словника лексем; 3) багатство словника, 4) середня повторюваність слова у тексті, 5) кількість Нарах ^отепа (слова із частотністю 1), 6) індекс винятковості тексту, 7) індекс винятковості словника, 8) кількість високочастотної лексики у тексті, 9) кількість високочастотної лексики у словнику, 10) індекс концентрації у тексті, 11) індекс концентрації у словнику, 12) морфолого-статистичні характеристики: кількість кожної частини мови у словнику й тексті, 13) індекс епіте- тизації, 14) індекс дієслівних означень, 15) ступінь номінальності, 16) співвідношення прямого та авторського мовлення [2, с. 147-149].
Рис. 1. Сторінки оригінального видання роману І. Франка «Петрії й Довбущуки», 1913: обкладинка, титул і стор. 11.
1. Обсяг тексту (N) - найзагальніша кількісна характеристика - це сума усіх слововживань, тобто слів між пробілами, у тексті - 52 751 слововживання.
2. Обсяг словника, кількість лексем, зведених до початкової форми, кількість різних слів (V) - 7 260 лексем.
3. Багатство словника (БС, індекс різноманітності, V/N) - величина, яку обчислюють як відношення обсягу словника лексем до обсягу тексту - 0,138.
4. Середня повторюваність слова в тексті (N/V), тобто величина, обернена до попередньої - це відношення обсягу тексту до обсягу словника лексем (N/V) - 7,3, тобто кожне слово у досліджуваному творі в середньому вжито приблизно 7 разів.
5. Кількість hapax legomena (V1) - це кількість слів, що трапилися в романі один раз - 3 636 слів.
6. Індекс винятковості (індекс варіативності лексики) тексту (V1/N) - 0,069.
7. Індекс винятковості (індекс варіативності лексики) словника (V1/V) - 0,501.
8. Кількість високочастотної лексики у тексті (V10x) - 38 697 слововживань. Умовно прийнято, що це слова, які у тексті мають частотність, вищу за 10.
9. Кількість високочастотної лексики у словник 0,443 (V10ct), тобто кількість слів, які у словнику мають частотність вищу за 10 - 722 лексеми.
10. Індекс концентрації у тексті ^10т/№) - 0,734 - позначає частку тексту, яку займають слова із високою частотою. Його обчислюють як відношення кількості високочастотних слів до обсягу тексту. Ця характеристика є протилежною до індексу винятковості тексту.
11. Індекс концентрації у словнику ^10сл/У) - 0,099 - вказує частку словника, яку займають слова із високою частотою. Його обчислюють як відношення кількості високочастотних слів до обсягу словника. Ця характеристика є протилежною до індексу винятковості словника. Див. характеристики 1-11 у додатку.
12. Морфолого-статистичні характеристики: кількість кожної частини мови у словнику і тексті твору представлено в табл. 1.
Таблиця 1
Частотність частин мови у словнику і тексті роману «Петрії й Довбущуки» (1909-1912) у зіставленні з ВПФ загалом
|
Частини мови |
Слів у тексті, % |
Слів у тексті ВПФ, % |
Слів у словнику, % |
Слів у словнику ВПФ, % |
|
|
Службові |
21,6 |
25,8 |
25,8 |
2,2 |
|
|
Іменники |
24,5 |
23,5 |
34,4 |
35,5 |
|
|
Дієслова |
18,0 |
18,1 |
33,9 |
33,2 |
|
|
Прикметники |
8,9 |
7,5 |
18,1 |
20,5 |
|
|
Займенники |
16,1 |
15,6 |
1,0 |
0,8 |
|
|
Прислівники |
9,6 |
8,4 |
8,6 |
7,1 |
|
|
Числівники |
1,3 |
1,1 |
1,2 |
0,7 |
|
|
Фрагменти |
0,0 |
0,0 |
0,1 |
0,1 |
|
|
100,00 |
100 |
100,00 |
100 |
Оскільки обсяги творів ВПФ різні, то порівнювати можна лише відносні частоти їх одиниць. У дослідженні притримуємося класичного поділу слів на частини мови. До службових зараховано прийменник, сполучник, частку та, умовно, вигук. Впадає у вічі, що в тексті «Петріїв...» найсуттєвіше від'ємне відхилення демонструють службові частини мови 21,6/25,8, натомість у словнику їхнє відхилення від ВПФ позитивне: 2,8/2,2. У словнику «Петріїв.» прикметників на 2,4 % менше, ніж у ВПФ: 18,1/20,5. Протилежну закономірність показують числівники: 1,2/0,7. Отже, стиль «Петріїв.» у частинах мови досить подібний до усередненого стилю ВПФ.
13. Індекс епітетизації - 2,74 - або індекс іменних означень, тобто (відношення суми вживань іменників до суми вживань прикметників). Існує думка, що вживання іменника тягне за собою наслідок у сфері добору інших частин мови, насамперед прикметника (чим більше у тексті іменників, тим більша участь прикметників).
14. Індекс дієслівних означень - 0,53 - це відношення суми вживань прислівників до суми вживань дієслів).
15. Ступінь номінальності - 1,36 - це співвідношення у тексті двох найважливіших частин мови: іменника та дієслова. Він відіграє важливу роль для окреслення стилістичної якості тексту.
Таблиця 2
Ступінь номінальності, індекс дієслівних означень та індекс епітетизації роману І. Франка «Петрії й Довбущуки» в зіставленні з іншими творами ВПФ
|
Твори Частинк мови \ |
Борислав сміється |
Захар Беркут |
Не спитавши броду |
Для домашнього огнища |
Основи суспільності |
Перехресні стежки |
Boa constrictor |
Великий шум |
Петрії й Довбущуки |
Проза І. Франка |
|
|
Індекс епітети зації |
3,04 |
2,69 |
2,82 |
2,92 |
3,28 |
3,45 |
2,96 |
3,25 |
2,74 |
3,05/ 3,03* |
|
|
Індекс дієслівних означень |
0,50 |
0,46 |
0,44 |
0,47 |
0,49 |
0,43 |
0,49 |
0,40 |
0,53 |
0,46 |
|
|
Ступінь номіна льності |
1,15 |
1,56 |
1,21 |
1,22 |
1,30 |
1,27 |
1,37 |
1,40 |
1,36 |
1,3 |
* У рядку фігурує два числа, перше з яких - усереднений показник для 9 творів, а друге - реальний показник, обчислений, якщо усі тексти звести в один.
16. Співвідношення прямого й авторського мовлення у «Пет- ріях...» показано у табл. 3. Воно демонструє кількість діалогів удвічі меншу, ніж авторського мовлення твору.
Таблиця 3
Співвідношення прямого й авторського мовлення у романі «Петрії й Довбущуки» та великій прозі І. Франка
|
Тип мовлення |
Пряме мовлення |
Авторське мовлення |
Разом |
||||
|
Слововживань |
слово- |
% |
слово- |
% |
слово- |
% |
|
|
та відсотки |
вживань |
вживань |
вживань |
||||
|
«Петрії ...» |
16 219 |
30,7 |
36 532 |
69,3 |
52 751 |
100 |
|
|
ВПФ |
206691 |
40,8 |
300031 |
59,2 |
506722 |
100 |
Загалом середня кількість прямого мовлення у ВПФ становить 40,8 %, а це свідчить про високий рівень діалогічності цих творів. У «Петріях...» авторського мовлення суттєво більше, ніж діалогів, порівняно з ВПФ: 69,3/59,3 - очевидно тому, що історичний твір вимагає більше художніх пояснень.
Таким чином, детальний аналіз роману І. Франка «Петрії...» показує його диференціацію від інших творів ВПФ за багатьма фундаментальними параметрами статистичної структури, тому було важливо виявити кожен із них. За обсягом тексту «Петрії ...» (52 751 словоживання) належать до середніх творів ВПФ, будучи коротшим від «Перехресних ...» (93 890), «Борислава ...» (77 455), «Основ ...» (67 172), проте переважаючи «Захара ...» (50 223), «Не спитавши ...» (49 170), «Для домашнього ...» (44 841), «Великий шум» (37 005), «Boa constrictor» (43 215). Так само і за обсягом словника (7 260 лем) роман стоїть на четвертому місці після «Перехресних...» (9 978), «Борислава ...» (8 576), «Основ .» (8 400), проте випереджуючи «Не спитавши .» (7 140), «Захара .» (6 520), «Для домашнього .» (6 472), «Великий шум» (6 471), «Boa constrictor» (6 177). За індексом різноманітності «Петрії ...» (0,138) поступається «Boa constrictor» (0, 181), «Великий шум» (0,175), «Не спитавши ...» (0,145), «Для домашнього ...» (0,144), але перевищує «Захара ...» (0,130), «Основи ...» (0,125), «Борислава ...» (0,111) та «Перехресні ...» (0,106), тим самим підтверджуючи закономірність оберненої залежності багатства словника від обсягу тексту.
Обчислення показують, що за обсягом низькочастотної лексики (hapax legomena) «Великий шум» (3 368) пропускає вперед аж п'ять творів: «Перехресні...» (4 907), «Борислав ...» (4 371), «Основи .» (4 348), «Не спитавши .» (3 836), «Петрії .» (3 636), домінуючи тільки над коротшими трьома: «Boa constrictor» (3 392), «Для домашнього ...» (3 350), «Захар ...» (3 250). У відсотковому відношенні вона становить більше, ніж половину словника лексем (51,1%), так само як і у більшості творів: «Boa constrictor» (54,9 %), «Не спитавши ...» (53,7), «Великий шум» (52), «Для домашнього ...» (51,8), «Основи ...» (51,8), «Борислав ...» (51) (у «Захарі ...» (49,8) і «Перехресних .» (49,2 %) цей показник наближається до половини). Про це також свідчать відповідні індекси варіативності словника. Індекс винятковості тексту корелює з цими даними, він найвищий у коротких творах, включно з «Не спитавши ...» (0,078): «Boa constrictor» (0,099), «Великий шум» (0,091), «Для домашнього .» (0,075), і нижчий у довших романах: «Петрії .» (0,069), «Захар .» та «Основи .» (0,065), «Борислав .» (0,056), «Перехресні...» (0,052). За обсягом високочастотної лексики у тексті роман теж на п'ятому місці: «Перехресні.» (74 651/79,9 %), «Борислав ...» (61 325/79,2), «Основи ...» (51 021/76), «Захар ...» (37 680/75), «Петрії ...» (38 697/73,4), «Не спитавши ...» (35 938/73,1), «Для домашнього ...» (32 531/72,5), «Великий шум» (25 456/68,8), «Boa constrictor» (22 948/67,1 %), це демонструє відповідний індекс концентрації тексту, і, як видно з цифр, він прямо пропорційний обсягові тексту.
За обсягом високочастотної лексики у словнику дослідження показують подібну картину: «Перехресні.» (1 123/11,3 %), «Борислав ...» (918/10,7), «Захар ...» (686/10,5), «Петрії ...» (722/9,9), «Основи .» (796/9,5), «Для домашнього .» (602/9,3), «Не спитавши .» (625/8,8), «Boa constrictor» (488/7,9), «Великий шум» (479/7,4 %). Цю залежність відображає відповідний індекс концентрації словника.
За співвідношенням прямого та авторського мовлення: «Пет- рії.» мають майже найменше діалогів 30,7/69, разом із «Boa constrictor» 21,7/78,3, тоді як майже порівну цих типів наративу мають «Великий шум» 49,1/50,9 та «Перехресні .» 48,5/51,5, далі ідуть «Не спитавши .» 43,9/56,1, «Борислав .» 43,0/57,0, «Для домашнього .» 42,2/57,8, «Основи .» 42,1/57,9, «Захар .» 34,3/65,7.
Морфолого-статистичні її характеристики у словнику і тексті, а також їхнє там кількісне співвідношення: «Петрії .» (2,74) разом зі «Захаром .» (2,69) мають найнижчий індекс епітетизації, а, отже у них зафіксовано найбільше епітетів на один іменник (пор. «Перехресні .» (3,45), «Основи .» (3,28), «Великий шум» (3,25), «Борислав ...» (3,04), «Boa constrictor» (2,96), «Для домашнього ...» (2,92), «Не спитавши ...» (2,82); індекс дієслівних означень теж позитивно вирізняє «Петріїв .» (0,53) порівняно з усіма іншими творами: «Борислав .» (0,50), «Boa constrictor» (0,49), «Основи.» (0,49), «Для домашнього ...» (0,47), «Захар ...» (0,46), «Не спитавши .» (0,44), «Перехресні .» (0,43), «Великий шум» (0,40); ступінь номінальності у «Петріях .» 1,36 є порівняно середнім: найвищий у «Захарі .» (1,56), «Великому шумі» (1,40), «Boa constrictor» (1,37), а, отже, найбільш динамічною дія є в «Бориславі ...» 1,15, «Не спитавши ...» 1,21, «Для домашнього ...» 1,22, «Перехресних ...» 1,27 та «Основах ...» 1,30).
У перспективі нові результати може проявити поче- ргове зіставлення квантитативного опису кожного твору ВПФ з усіма іншими. Видається, що вироблену методику можна буде застосувати як для творчості письменників, чиї твори написано українською, іншими слов'янськими мовами, а також тими, які мають подібну словозміну. Застосовані класичні та оригінальні міждисциплінарні підходи, а також електронний КТ «Петріїв» можуть слугувати емпіричною підставою подальших мовознавчих, літературознавчих, культурологічних, історичних студій над його текстом.
Таблиця 4
Додаток. Статистична структура тексту великої прози І. Франка
|
Борислав сміється |
Захар Беркут |
Не спитавши броду |
Для домашнього огнища |
Основи суспільності |
Перехресні стежки |
Воа constrictor 19054)7 |
Великий шум |
Петріі і Довбущуки, 1909-1912 |
РАЗОМ |
||
|
Обсяг тексту, слововживань N |
77455 |
50223 |
49170 |
44841 |
67172 |
93890 |
34215 |
37005 |
52751 |
506722 |
|
|
Пряме мовлення |
33330 |
17229 |
21590 |
18914 |
28278 |
45513 |
7435 |
18183 |
16219 |
206691 |
|
|
% |
43.0 |
34.3 |
43.9 |
42.2 |
42.1 |
48.5 |
21.7 |
49.1 |
30.7 |
40.8 |
|
|
Авторське мовлення |
44125 |
32994 |
27580 |
25927 |
38894 |
48377 |
26780 |
18822 |
36532 |
300031 |
|
|
% |
57.0 |
65.7 |
56.1 |
57.8 |
57.9 |
51.5 |
78.3 |
50.9 |
69.3 |
59.2 |
|
|
Обсяг словника лексем, лем V |
8576 |
6520 |
7140 |
6472 |
8400 |
9978 |
6177 |
6471 |
7260 |
26368 |
|
|
Багатство словника, індекс різноманітності, У/Ы |
0.111 |
0.130 |
0.145 |
0.144 |
0.125 |
0.106 |
0.181 |
0.175 |
0.138 |
0.052 |
|
|
Середня повторюваність слова у тексті, N/7 |
9.0 |
7.7 |
6.9 |
6.9 |
8.0 |
9.4 |
5.5 |
5.7 |
7.3 |
19.2 |
|
|
Нарах Іедотепа N1 |
4371 |
3250 |
3836 |
3350 |
4348 |
4907 |
3392 |
3368 |
3636 |
11035 |
|
|
Індекс винятковості тексту НІЛІ |
0.056 |
0.065 |
0.078 |
0.075 |
0.065 |
0.052 |
0.099 |
0.091 |
0.069 |
0.022 |
|
|
Індекс винятковості словника N1/4 |
0.510 |
0.498 |
0.537 |
0.518 |
0.518 |
0.492 |
0.549 |
0.520 |
0.501 |
0.418 |
|
|
Високочастотна лексика тексту, N10* |
61325 |
37680 |
35938 |
32531 |
51021 |
74651 |
22948 |
25456 |
38697 |
454756 |
|
|
Індекс концентрації тексту, N10*. N |
0.792 |
0.750 |
0.731 |
0.725 |
0.760 |
0.795 |
0.671 |
0.688 |
0.734 |
0.897 |
|
|
Високочастотна лексика словника, У10* |
918 |
686 |
625 |
602 |
796 |
1123 |
488 |
479 |
722 |
4672 |
|
|
Індекс концентрації словника, У10+Л/ |
0.107 |
0.105 |
0.088 |
0.093 |
0.095 |
0.113 |
0.079 |
0.074 |
0.099 |
0.177 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексієнко Л. А., Дарчук Н. П. Принципи створення параметризовано].' бази даних за поетичними текстами Лесі Українки. Леся Українка і сучасність (до 130-річчя від дня народження Лесі Українки): зб. наук. праць. Луцьк, 2004. С. 344-352.
2. Бук С. Н. Велика проза Івана Франка : електронний корпус, частотні словники та інші міждисциплінарні контексти. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2021. 424 с.
3. Єфремов С. Співець боротьби і контрастів. Київ : Вік, 1913. 208 с.
4. Легкий М. З. Роман Івана Франка «Петрії і Добощуки»: поетика, естетика, рецепція в критиці. Українське літературознавство. Львів : ЛНУ, 2015. Вип. 79. С. 6-18.
5. Олещук І., Тандрик Н., Фролова І. Словник мови поезії Лесі Українки на комп'ютерній основі. Леся Українка і сучасність : зб. наук. праць. Луцьк, 2008. Т. 4. Кн. 2. С. 293-298.
6. Параметризація українського поетичного мовлення ІІ пол. ХХ ст. (електронна база даних) / Наук. кер. Дарчук Н. П. URL: http://www. mova. info/article.aspx?l 1=89&DID=77.
7. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. / АН УРСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. Київ : Наук. думка, 1976-1986. Т. 1-50.
8. Франко І. Петрії й Довбущуки : повість у двох частях. Друге перероблене видання із 6 образками і портретом автора. Літературно- науковий вісник. Чернівці, 1913. Т. 63. 462 с.
9. Nika O., Hrytsyna S. Frequency Dictionary of 16th Century Cyrillic Written Monument. Jazykovedny casopis, 2019, roc. 70, c. 2. P. 276-288.
10. Slovnk Karla Capka / Hl. ed. Frantisek Cermak. Praha : Nakla- datelstv ^ Lidove noviny ; Ьstav Ceskeho narodniho korpusu, 2007. 715 s.
REFERENCES
1. Aleksiienko, L. A. & Darchuk, N. P. (2004). Pryntsypy stvorennia para- metryzovanoi bazy danykh za poetychnymy tekstamy Lesi Ukrainky. Lesia Ukrainka i suchasnist (do 130-richchia vid dnia narodzhennia Lesi Ukrainky). Lutsk (pp. 344-352).
2. Buk, S. N. (2021). Velyka proza Ivana Franka : elektronnyi korpus, chastotni slovnyky ta inshi mizhdystsyplinarni konteksty. Lviv: LNU imeni Ivana Franka.
3. Yefremov, S. (1913). Spivets borotby i kontrastiv. Kyiv: Vik.
4. Lehkyi, M. Z. (2015). Roman Ivana Franka «Petrii i Doboshchuky»: poe- tyka, estetyka, retseptsiia v krytytsi. Ukrainske literaturoznavstvo, 79, 6-18.
5. Oleshchuk, I., Tandryk, N., & Frolova, I. (2008). Slovnyk movy poezii Lesi Ukrainky na kompiuternii osnovi. Lesia Ukrainka i suchasnist. Lutsk (vol. 4, book 2, pp. 293-298).
6. Parametryzatsiia ukrainskoho poetychnoho movlennia II pol. XX st. (elektronna baza danykh) / Nauk. ker. Darchuk, N. P. URL: http://www.mova.info/article.aspx?l1=89&DID=77.
7. Franko, I. (1976-1986). Zibrannia tvoriv: u 50 t. Kyiv: Nauk. dumka (vol. 1-50).
8. Franko, I. 1913. Petrii y Dovbushchuky : povist u dvokh chastiakh. Druhe pereroblene vydannia iz 6 obrazkamy i portretom avtora. Literaturno- naukovyi visnyk, 63. Chernivtsi.
9. Nika, O. & Hrytsyna, S. (2019). Frequency Dictionary of 16th Century Cyrillic Written Monument. Jazykovedny casopis, 70(2), 276-288.
10. Cermak, F. (ed.) (2007). Slovmk Karla Capka. Praha: Nakladatelstv ^ Lidove noviny; Ьstav Ceskeho narodniho korpusu.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Короткий нарис життя та творчості відомого українського письменника та публіциста Івана Франка, його літературна та громадська діяльність. Роль Франка в формуванні національної культурної свідомості народу. Філософські та естетичні погляди письменника.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 18.10.2009Вплив видатного українського письменника Івана Франка на розвиток літературно-мовного процесу. Теоретичні та методологічні засади дослідження метафори й метонімії. Метафора та метонімія як засоби змалювання Івана Вишенського в однойменній поемі І. Франка.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 24.07.2011Життєві віхи життя Івана Франка. Документи до історії докторату Івана Франка. Життєпис письменника. Біографія Івана Франко. Пробудження національної гідності та поступ до омріяної незалежності. Відповідальність перед майбутніми поколіннями.
реферат [358,9 K], добавлен 21.10.2006Місце і значення саду в художній прозі І. Франка, його функціональне та семантико-смислове навантаження, особливості метафоричного опису. Смислове навантаження садового пейзажу на індивідуально-психологічному рівні в зіставленні з міфопоетичною традицією.
реферат [27,9 K], добавлен 10.02.2010Український народ в особі Івана Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури. Філософський світогляд І. Франка. Позитивізм у соціальній філософії І. Франка. Проблема суспільного прогресу в працях І. Франка.
курсовая работа [40,3 K], добавлен 17.09.2007Ранні роки Івана Франка. Шкільна та самостійна освіта. Перші літературні твори. Арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. Періоди творчості Франка. Останнє десятиліття життя. Творча спадщина: поезія та проза.
презентация [2,6 M], добавлен 18.04.2013Біографічні відомості життєвого та творчого шляху Юліуша Словацького. Спогади та твори в Ю. Словацького про Україну. Юліуш Словацький в українських перекладах та дослідження творчості поета. Творчість Ю. Словацького в інтерпретації Івана Франка.
курсовая работа [38,9 K], добавлен 15.10.2010Навчання Івана Франка у дрогобицькій "нормальній школі" та на філософському факультету Львівського університету. Перший арешт І. Франка та інших членів редакції журналу "Друг". Робота в прогресивної на той час польській газеті "Кур'єр Львовський".
презентация [1,6 M], добавлен 11.12.2013Духовний доробок та широта творчого діапазону видатного українського письменника Івана Франка. Спроби створення бібліографії з франкознавства. Пам’ятка читачеві "Іван Якович Франко". Дослідження спадщини Франка напередодні його 100-літнього ювілею.
реферат [21,7 K], добавлен 27.01.2010Функції, властивості та завдання публіцистики. Розвиток української публіцистики. Публіцистична спадщина Івана Франка, значення публіцистики в його житті. Ідейно-політичні засади публіцистичної творчості. Використання метафор у публіцистичних текстах.
курсовая работа [134,9 K], добавлен 13.01.2014
