Кольоративи в поезії Михайла Стрельбицького

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кольоративи в поезії Михайла Стрельбицького

Тетяна Врублевська

кандидат філологічних наук

доцент кафедри українознавства

Вінницького національного медичного університету

імені М.І. Пирогова (Вінниця, Україна)

Анотація

номінація колірний компонент стрельбицький

Статтю присвячено дослідженню номінацій на позначення кольору, отриманих шляхом суцільного добору з поетичних збірок «Під небом Коновалюка», «Школа перепитувань», «Наука вдячності» Михайла Стрельбицького. Увагу зосереджено на описі традиційних та авторських кольороназв, які характеризують барви денотата й відкривають експресивно-емоційні варіанти передачі вражень.

Кількісно багаті та якісно різноманітні номінації з колірним компонентом займають вагоме місце в ідіостилі вінницького поета-сучасника, репрезентують його індивідуально-авторське сприйняття світу. Образно-асоціативні уявлення Михайла Стрельбицького передано основними і другорядними кольороназвами, які відображають базові колірні уявлення українського народу, а також номінаціями, які поєднують в собі кольори різних спектрів (часто протилежних).

У статті виявлено й описано авторські новації з колірним компонентом, вишукані колірні метафори, кольороназви у складі порівняння, нагромадження колірної лексики, які створюють ефект контрасту. Здійснено класифікацію вилучених кольоративів за відношенням назви кольору до поняття про нього на дві групи. Перша група номінацій охоплює невмотивовані та вмотивовані з погляду носіїв мови кольоропозначення, кольороніми різних граматичних категорій, номінації зі ступенем вияву колірної ознаки. Друга група лексем з колірним компонентом включає номінації на позначення неозначеного кольору; номінації, які складаються з кількох кольорів (базові + базові, базові + неозначені, неозначені + неозначені); кольороназви, які виражають відтінки та лексеми, що визначають ступінь насиченості кольору, але не вказують на конкретний колір. Також розглянуто колоративну лексику з прямим та переносним номінативним значенням. Окрім того, здійснено статистичний аналіз колірної палітри в поезії Михайла Стрельбицького.

Ключові слова: кольоратив, ідіостиль, вмотивовані кольороніми, невмотивовані кольороніми, базові кольороназви, неозначені кольороназви, новації з колірним компонентом.

Tetiana Vrublevska, Ph.D. in Philology, Associate Professor at the Ukrainian language and culture Department National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya (Vinnytsya, Ukraine)

Coloratives in Mykhailo Strelbytsky's poetry

Abstract

The article is devoted to the study of nominations for the designation of color, obtained through a continuous selection from the poetry collections "Under the sky of Konovalyuk", "School of reiterations", "Science of gratitude" by Mykhailo Strelbytsky. Attention is focused on the description of traditional and author color names which characterize the colors of the denotation and open expressive and emotional options for conveying impressions.

Quantitatively rich and qualitatively diverse nominations with a color component occupy an important place in the idiostyle of the Vinnytsya contemporary poet, representing his individual and author's perception of the world. Figurative and associative ideas of Mykhailo Strelbytsky are conveyed by primary and secondary color names, which reflect the basic color ideas of the Ukrainian, as well as by nominations that combine colors of different (often opposite) spectra.

The article reveals and describes the author's innovations with a color component, sophisticated color metaphors, color names as a component of comparison, accumulation of color vocabulary that create the effect of contrast. The extracted coloratives were classified into two groups based on the relationship between the name of the color and its concept. The first group of nominations includes unmotivated and motivated color designations, color names of various grammatical categories, nominations with the degree of manifestation of the color feature from the point of view of native speakers. The second group of lexemes with a color component includes nominations for the designation of an unspecified color; nominations consisting of several colors (basic + basic, basic + undefined, undefined + undefined); color names that express shades and lexemes that define the degree of saturation of color, but do not indicate the specific one. Colorative vocabulary with direct and figurative nominative meaning was also addressed. Moreover, a statistical analysis of the color palette in Mykhailo Strelbytsky's poetry was conducted.

Key words: colorative, idiostyle, innovations with a color component, motivated coloronyms, unmotivated coloronyms, basic color names, undefined color names.

Постановка проблеми

Номінації з колірним компонентом уже кілька десятиліть знаходяться у центрі зацікавлень дослідників українського та зарубіжного наукового світу. Т. Семашко цілком слушно зауважила, що «Групу слів-кольоропозначень можна назвати безпрецедентно популярною для фахівців найрізноманітніших галузей знань дякуючи тому, що цей номінативний матеріал сформувався протягом всього історичного розвитку мови і еволюції людства, і є важливим для багатьох сфер людського суспільства» (Семашко, 2011: 352). Численні дослідження в галузі лінгвістики кольору показують, що з'являються нові кольороніми, їх нові відтінки з більш виразним емоційно-експресивним навантаженням. Поезія відкриває необмежені можливості для творення прикметників-кольоративів, що підтверджує актуальність нашого дослідження. Крім того, поетична творчість вінницького поета-сучасника ще мало досліджена, а в аспекті колірної лексики не вивчена взагалі.

Аналіз досліджень

Номінації на позначення кольору досліджені українськими науковцями в різноманітних аспектах. Історію виникнення кольороназв, етапи їхнього розвитку вивчали В. Горобець, О. Дзівак, М. Чикало. Семантичне значення й функціонування кольоронімів у творчості поетів і письменників висвітлювали Н. Адах, І. Бабій, Я. Брагіна, Г. Губарєва, Л. Донецьких, С. Єрмоленко, В. Імаровська, М. Карпенко, Н. Пелевіна, Л. Пустовіт, Л. Савченко, Л. Ставицька, Л. Шестак. Питанням класифікації лексем із колірним компонентом займалися О. Дзівак, О. Кулько, А. Критенко; питанням функціонування кольоронімів - А. Куслик; порівнянням колірних лексиконів різних мов - Л. Лаєнко, О. Коваль-Костинська, І. Ковальська, В. Клокова. Символіка та мовні концепти кольору схарактеризовані у працях І. Голубовської, Г. Яворської, Л. Ковалевської. Як бачимо, тематика досліджень досить широка, що, на думку Т. Михайлової є абсолютно нормальним явищем: «про назви кольору написано дуже багато, і це є нормальним: це одна із найцікавіших галузей мовознавства, яка вже давно вийшла за межі цієї науки» (Семашко, 2011: 352).

Мета статті - семантична характеристика кольоративів, виокремлених із поетичних збірок Михайла Стрельбицького, їх класифікація.

Виклад основного матеріалу

Номінації із колірним компонентом у прозових і поетичних текстах є індикаторами індивідуально-авторської картини світу, його ідіостилю, «неповторного способу спілкування, притаманного окремій особі; це сукупність мовних і позамовних складових, чинників мовної й комунікативної компетенції окремого представника національної лінгвокультурної спільноти» (Стьопочкіна, 2020: 91).

Лексичний пласт слів-кольоронімів у поезії Михайла Стрельбицького кількісно багатий та якісно різноманітний. Із поетичних збірок автора виокремлено 260 кольороназв.

Отримані шляхом суцільного добору номінації на позначення кольору класифіковано за відношенням назви кольору до поняття про нього на дві групи (за класифікацією А. Критенко) (Критенко, 1967: 97-100):

І. Назви, які позначають конкретну колірну ознаку предмета чи явища об'єктивної дійсності: а) невмотивовані та вмотивовані з погляду носіїв сучасної української мови кольоропозначення; б) лексеми з колірною семантикою різних граматичних категорій; в) назви, які вказують на ступінь вияву колірної ознаки.

ІІ. Назви, які характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний характер кольору: а) назви, які визначають ступінь насиченості, інтенсивності кольорів, не називаючи конкретної колірної якості; б) назви, які вказують на спосіб поєднання кількох кольорів у певній формі; в) назви для неозначеного кольору, які вказують на загальне забарвлення реалій, не визначаючи його конкретного характеру; г) загальні назви, які позначають сукупну колірну ознаку.

Невмотивовані кольоропозначення (130) в поезії М. Стрельбицького представлено основними кольорами: білим (35), чорним (24), зеленим (17), червоним (15), жовтим (15), рожевим (9), сірим (7), синім (6), голубим (2). Ці кольоративи мають велике асоціативне поле й сполучаються з іменниками таких лексико-семантичних груп у прямому номінативному значенні: «Будівлі, частини будівель» (біла хата, білі стіни, біленькі стіни, хата білобока), «Гриби» (біленькі грибочки, білі гриби, червоні мухомори), «Одяг, взуття» (біленька хустинка, біла майка, біла вишиванка, білі халати, чорні свитки, червона кофта, червона шапочка, червоні чоботи, зелена плахта, синя плахта, сірі лахи), «Тварини, птахи, комахи» (чорний грак, чорний жук, жовте курчатко, зелені змії, сіра конячка, сірі горобці), «Дерева, рослини, квіти» (білі сокирки, білокорі берізки, білопінна гречка, білоцвітна півонія, чорна горобина, червоні мальви, червоний мак, рожеві мальви, рожева півонія, сині сокирки), «Їжа, напої» (чорний хліб, жовтуватий сік), «Фрукти, овочі» (зелене кавуня, рожева картопля, зелена грушка, зелене яблуко), «Соматична лексика» (біла брова, білі руки, сині очі), «Явища природи» (білий сніг). Невмотивовані кольоропозначення набувають переносного значення у сполученні з іменниками світ, день, біль, слава, енергія, слово, ніч, сон, мрія, глибина, доля, плач: білий світ, білий біль, білий день, біла ніч, чорна слава, чорна енергія, чорні слова, чорна нічка, рожеві сни, рожеві мрії, голубі мрії, жовта глибина, сірі долі, бетонів сірий плач. Кольороніми білий, чорний, червоний є частиною власних назв: Чорна Рада, Біла Мері, Чорне море, Чорна Сотня, Червоний Хутір, Червона книга.

Вмотивовані номінації на позначення кольору або «номінативи із вторинним колірним значенням - це утворені від іменників лексичні одиниці (зазвичай прикметники), які отримали вторинну колірну семантику в якості похідних від основного значення ад'єктива. Називання другорядних кольорів є вмотивованими з погляду носіїв мови і завжди опосередкованими, за допомогою назви предмета, якому властивий цей колір» (Семашко, 2011: 354).

У поезії Михайла Стрельбицького зафіксовано такі вмотивовані кольороніми (31): рудий (8), рум'яний (5), бузковий (3), бурячковий (2), золотий (2), малиновий (2), шинельний (2), небесний (1), кремовий (1), волошковий (1), іржавий (1), перламутровий (1), каштановий (1), сріблястий (1): шинельний колір, небес бузковий колір, бурячкова хустина, рум'яні щічки, небесний шовк, рудий жук, рудий соняшник, руде сонце, колір кремовий пелюстя, малиновий прапор, волошкові очі, золоте збіжжя, каштанові свічі, срібляста ялинка.

Лексеми з колірною семантикою різних граматичних категорій (52) представлені: іменниками (35) білизна, блідизна, голубінь, синь-голубизна, синь-голубінь, зеленець, зелен-лист, зелен-хвоя, зелен-острів, зелен-дуб, зелен-ліс, зелен-мох, зелен-будяк, рудоглина, сірість дерев, жовтизна, чорнота, сивина, помаранчі, золотінь, рум'янці, сіро-голубінь; дієприкметниками (10) піджовтив, синіє, біліє, білішає, побілений, побілілий, взеленений, пожовтів: синіє далеч, побілені дерева, побілілий сніг, верби взеленені, хата біліє, білішає хата, пожовтів циферблат, жовтень піджовтив завбачно віти; прислівниками (7) бузково, рястово, зелено, чорно, червоно, сіро; вигуками (2) чорнявко, білявко: Чорнявко їж, / білявко не сахайся, / й ти діду сивоусий причащайся (Стрельбицький, 2010: 161).

Група кольоронімів, які вказують на ступінь вияву колірної ознаки малочисельна й нараховує лише 10 лексем. Застосування кольору різного рівня інтенсивності - ще одна характерна ознака ідіостилю Михайла Стрельбицького. Автор використовує: 1) прикметник вищого ступеня порівняння + іменник: біліший сніг, темніші ялини, зеленіші дерева, тьмянішої від сивини, зеленіша стріха, жовтюща грушка; 2) прикметник найвищого ступеня порівняння + іменник: пребіло-біла тьма, тумани найбіліші; 3) прикметник вищого ступеня порівняння + прикметник нульового ступеня на позначення того ж кольору: Хто буріший бурого? (Стрельбицький, 2010: 296); 4) прислівник міри та ступеню багато + прикметник нульового ступеня: багато-багато червоний.

Номінації, які визначають ступінь насиченості / інтенсивності кольорів та їх відтінків, але прямо не називають колірної якості (9) представлені прикметниками-кольоративами ясний, світлий, темний, блідавий, похмурий, понурий: ясне сонце, світлі далі Дніпра, темні круки, темний ранок, темні манівці, темна ніч, блідий пролісок, блідаві трави, похмурий день понурої епохи, та складними прикметником з основою світло- у поєднанні з базовим кольором: світло-синій Дніпр.

Група кольоронімів, які вказують на спосіб поєднання кількох кольорів у певній формі (32) складається з трьох підгруп:

Номінації, у яких поєднані основи двох або більше базових кольорів (12): жовто-блакитний, синьо-сизий, синьо-білий, синьо-жовтий, синьо-голубий, червоно-чорний, рожево-малиновий, рудувато-цегельний, сіро-буро-малиновий. Наводимо приклади з поезій М. Стрельбицького: Бушанських, дорошівських килимів червоно-чорні ритми... (Стрельбицький, 2010: 97); ... гордливі будяки, врожевлені вотще, /з-поміж них найбільш рожеві-малинові (Стрельбицький, 2010: 314); Не коричнева, не червона, але ще небезпечніша сіро-буро-малинова загроза світовому співжиттю (Стрельбицький, 2009: 257); Соловей розсипається - не збереш, не збереш, / зелен-дуб розвивається в синьо-сизу безмеж (Стрельбицький, 2010: 113); Рудий туман у смозі синьо-білім... (Стрельбицький, 2010: 224).

Оказіоналізми з колірним компонентом, у яких поєднані основи базового і неозначеного кольорів (12): небесна голубінь, ласкаво-блакитний, морозяно-рожева, вохристо-злотаве, щиро-малинова, суворо-сиза, біль-білявенькі, червоно-тривожна, червоно-урочисте, салатно-смарагдовий. Наприклад: То вичахає сонячна астральність, / морозяно-рожева, палахка... (Стрельбицький, 2010: 97); Два чубчики салатно-смарагдових - / як жертва флори богові Дніпрові... (Стрельбицький, 2010: 41); Онука баби Насті / в хустині не квітчастій, / а в щиро-малиновій / (у бурячковій?) /Що ж, /хай буде в бурячковій... (Стрельбицький, 2010: 118); Хвиль ласкаво-блакитний єдваб - /то як перса, то як паляниці... (Стрельбицький, 2010: 25); Зима суворо сиза ... (Стрельбицький, 2010: 163).

Індивідуально-авторські новації з колірним компонентом (8): колір жовтого піску; колір останнього снігу; колір стиглої пшениці; колір рожевої картоплі; група кольору пляжної смаги-засмаги (Стрельбицький, 2010: 112); ...колір багаття, славний цей колір - ламанчських садів і доріг (Стрельбицький, 2010: 169); Люблю морської хвилі хвилю... (Стрельбицький, 2006: 33).

Друга і третя підгрупа кольоролексем охоплює індивідуально-авторські кольоративи, які характеризують барви денотата й відкривають емоційно-експресивні варіанти передачі вражень у поетичних текстах.

Номінації неозначеного кольору (14), які вказують на загальне забарвлення реалій, не визначаючи його конкретного характеру репрезентовані лексемами веселковий, вицвілий, квітчастий, кольоровий, барвоприступний, барви різкі, смугастий, строкатий, рябий: барви веселкові; вицвіла злість; вицвілий пейзажик; квітчаста хустина; Повітря глибокого щемом осіннім / прояснено барви різкі (Стрельбицький, 2010: 45); Маленька драма кольорова: / з-за лісу сонце понад ліс / кладе павісмо малинове / і чорно гусне зелен-ліс... (Стрельбицький, 2010: 108);Хатки ..., барвоприступні, дим-димком тепленькі (Стрельбицький, 2010: 279); Рябого ранку рябцуни рапаті (Стрельбицький, 2010: 246); Ряба корова, сад рябий і - небо: /рябе в рябому, над рябим рябе (Стрельбицький, 2006: 116); ... рябі слова, і смисл у них рябий... (Стрельбицький, 2006: 116); ... зі смугастого степу смугастий кавун... (Стрельбицький, 2006: 155).

Характерними ознаками ідіостилю М. Стрельбицького є нагромадження колірної лексики, яка створює ефект контрасту за допомогою антонімічних пар кольоронімів світлий - темний, чорний - білий: Сніжок загоїти прийшов, / і гоїть, гоїть, білить, білить, / на чорне і чорненьке ділить... (Стрельбицький, 2010: 19); Біла хата в темну ніч (Стрельбицький, 2010: 82); А вже круки темні, а вже круки ситі / Затулили ясне сонце угорі (Стрельбицький, 2006: 280); ... серед білого дня чорна хмара жива... (Стрельбицький, 2006: 155); Були про різне молитви, / про чорне й біле молитви (3, с.32); На схилку білої ночі /згущується темний ранок... (Стрельбицький, 2009: 35); О чорна нічко, білий день! (Стрельбицький, 2009: 267); а також за допомогою поєднання кольорів різного спектру: Тільки сиза білизна, / білувата жовтизна, - / снігурові в піку (Стрельбицький, 2010: 64); Над обличчям вир сивини. / Очі сиві вже? / Очі сині ще? / Волошковими були вони? (Стрельбицький, 2010: 122); Червоний Хутір / чом такий зелений? / Бо хутір під землею, / зверху - зелень. / Кипуча зелень / чом така блідава? (Стрельбицький, 2010: 158); Груша зелена, / а корінь рожевий, ... на груші зеленій / гнізда сірі смушеві / і перші жовтаві грушки (Стрельбицький, 2006: 203).

Нагромадження кольоронімів у поезії посилює експресивно-естетичне сприйняття інформації, привертає й утримує увагу читача: Останній сніг, він білий-білий-білий, /він вчора (позавчора?) прилетів, / обпікся і, від болю побілілий, / сахнувся у найпершу ліпшу тінь (Стрельбицький, 2010: 32); Бузок буває ... усілякий: /червоне з фіолетом /мішає двістіяко. /А біле - з мармуровим? / в асисту золотінь... (Стрельбицький, 2010: 226); В жовтім квадраті сніги, а на них помаранчі / і помаранчевих плями обдертих шкурок: / так, наче тих помаранчів навіз із Ламанчі... (Стрельбицький, 2010: 169); Сірий люд тому ж то й сірий, / що життя у нього сіре. /Не рятують сірі очі, / ні в їдальнях сірий хліб. / Знав Шевченко: сіромахи / (сірі долі, сірі лахи - / сірячини ж). (Стрельбицький, 2010: 261).

У поетичних збірках М. Стрельбицький розкриває і розширює семантичне розмаїття номінацій із колірним компонентом у порівняльних конструкціях (13): Рожева ж Катерина! / Рожева, як жоржина, / а треба б - як шипшина . (Стрельбицький, 2010: 157); Сонце.: як півонія рожева, як морквина з-під ножа (Стрельбицький, 2010: 180); Бо чорний, чорний, як чорнозем, або вугляк ... (Стрельбицький, 2010: 193); ... грушка: улітку - зелена, жовтюща, як мед... (Стрельбицький, 2006: 8); Біла, як біль дівчинонька... (Стрельбицький, 2006: 186); ... світ біленький. / Такий біленький, аж сіренький... (Стрельбицький, 2009: 114); В халаті білім, як сніги Кіліманджаро... (Стрельбицький, 2009: 121); Шпак худий, аж чорний . (Стрельбицький, 2009: 178);

багато-багато червоний / як символ усієї пролитої крові, /а знизу - синьо-голуба полоска / як символ того, що океан з водою... (Стрельбицький, 2009: 233); Червоний він, аж жовтий він, / блакитний, як в Донбасі сніг... (Стрельбицький, 2009: 268).

Багатогранний колірний світ поета-сучасника представлений оригінальними та вишуканими мовленнєвими й оказіональними метафорами: Душі неспокій, Господи прости, / в тумані спалахне вогнем жоржин (Стрельбицький, 2010: 210); Тому-то й сірість брякне чорнотою (Стрельбицький, 2010: 215); Сніговичка мала звичку морквянити личко (Стрельбицький, 2010: 236); Сивіли смолисті чуби (Стрельбицький, 2006: 271); Двохсот народів і народностей, / зібраних чорно і червоно / під руку невідмивно білого царя (Стрельбицький, 2009: 35); багряна осені вуаль; багрець рожева білизна; червоно-чорні ритми дорошівських килимів.

Висновки

Підсумком досліджень є те, що лексичний пласт кольоративів у поезіях М. Стрельбицького дуже широкий та різноплановий. Зафіксовані кольороназви відображають традиційні колірні уявлення української нації та індивідуально-авторське світосприйняття. Номінації із колірним компонентом мають велике асоціативне поле, що дозволяє кольоролексемам сполучатись з іменниками різних лексико-тематичних груп у прямому й переносному номінативних значеннях. У перспективі вважаємо актуальним комплексне дослідження кольоративів у поезії вінницьких поетів-сучасників у порівняльному аспекті з кольоронімами ідіостилю М. Стрельбицького.

Список використаних джерел

1. Адах Н.А. Семантика індивідуально-авторських кольороназв у поетичній мові Василя Барки. Наукові записки. Серія: Філологічна. Острог, 2008. № 10. С. 3-11.

2. Вишницька Я. Колір та кольороніми як об'єкт лінгвістичних досліджень. URL:http://old-zdia.znu.edu.ua/gazeta/IntemetKonf_2016_267.pdf.

3. Критенко А.П. Семантична структура назв кольорів в українській мові. Мовознавство. 1967. № 4. С. 97-112.

4. Лощинова І.С. Кольоративи у творчості письменників Дніпропетровщини. URL:http://repo.dma.dp.ua/id/ергтС644.

5. Семашко Т.В. проблема визначення статусу кольоропозначень як лінгвістичних одиниць. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови. Київ, 2011. Вип. 7. С. 352-356.

6. Стрельбицький М.П. Наука вдячності. Вінниця. 2006. 348 с.

7. Стрельбицький М.П. Під небом Коновалюка. Вінниця. Книга 3. 2010. 332 с.

8. Стрельбицький М.П. Школа перепитувань. Вінниця. 2009. 320 с.

9. Стьопочкіна Г. Семантика та символіка кольоративів у художньому дискурсі поетів Одещини. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/30538/1/90-94.pdf.

10. Янченко Ю.А. Кольоративи як репрезентанти ідіостилю Аркадія Казки. URL: http://епршглри^и.ш/handle/123456789/7069.

References

1. Adakh N.A. Semantyka indyvidualno-avtorskykh koloronazv u poetychnii movi Vasylia Barky [Semantics of individual author color names in Vasyl Barka's poetic language]. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichna. Ostroh, 2008. № 10. S. 3-11. [in Ukrainian].

2. Vyshnytska Ya. Kolir ta koloronimy yak obiekt linhvistychnykh doslidzhen [Color and coloronyms as an object of linguistic research]. URL:http://old-zdia.znu.edu.ua/gazeta/InternetKonf_2016_267.pdf [in Ukrainian].

3. Krytenko A.P. Semantychna struktura nazv koloriv v ukrainskii movi [Semantic structure of color names in the Ukrainian language]. Movoznavstvo. 1967. № 4. S. 97-112. [in Ukrainian].

4. Loshchynova I.S. Koloratyvy u tvorchosti pysmennykiv Dnipropetrovshchyny [Coloratives in the work of writers of Dnipropetrovsk region]. URL:http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/644 [in Ukrainian].

5. Semashko T.V. Problema vyznachennia statusu koloropoznachen yak linhvistychnykh odynyts [The issue of determining the status of color markings as linguistic units]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 10: Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy. Kyiv, 2011. Vyp. 7. S. 352-356. [in Ukrainian].

6. Strelbytskyi M.P. Nauka vdiachnosti [Science of gratitude]. Vinnytsia. 2006. 348 s. [in Ukrainian].

7. Strelbytskyi M.P. Pid nebom Konovaliuka [Under the sky of Konovalyuk].Vinnytsia. Knyha 3. 2010. 332 s. [in Ukrainian].

8. Strelbytskyi M.P. Shkola perepytuvan [School of reiterations]. Vinnytsia. 2009. 320 s. [in Ukrainian].

9. Stopochkina H. Semantyka ta symvolika koloratyviv u khudozhnomu dyskursi poetiv Odeshchyny [Semantics and symbolism of coloratives in the literary discourse of Odesa poets]. URL: http://dspace.onu.edu.ua:8080/bit-stream/123456789/30538/1/90-94.pdf [in Ukrainian].

10. Ianchenko Yu.A. Koloratyvy yak reprezentanty idiostyliu Arkadiia Kazky [Coloratives as representatives of the idiostyle of Arkadii Kazka]. URL:http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/7069 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru