Причини маргіналізації емігранта у польській сучасній еміграційній літературі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Причини маргіналізації емігранта у польській сучасній еміграційній літературі

Лідія Пуздрак

аспірант кафедри польської філології

Львівського національного університету

імені Івана Франка (Львів, Україна)

Анотація

еміграційний дискурс особистий ідентичність

Дослідження еміграційного дискурсу в умовах глобалізації та міграційних процесів сьогодні є важливою та актуальною задачею у кожній сфері гуманіристики. Явище еміграції сьогодні стало важливим чинником формування як національної, так і особистої ідентичності. Відтак, доцільним та актуальним для нас є крізь призму польської еміграційної літератури (як одного з найбільш достовірних джерел фіксації особливостей сучасної еміграції) дослідити процес відокремлення емігранта (процес його маргіналізації) та, відповідно, шляхи збереження «свого» та способи (не)розуміння «чужого».

У статті показано, як молоді особи під час еміграції в процесі соціалізації не завжди асимілюються з групами, в яких вони живуть. Емігранти вивчають певні значення, які спільнота надає тим чи іншим символам, універсаліям, та з певних причин відкидають їх.

Також у дослідженні на основі творів сучасної еміграційної літератури розглянуто й еволюцію образу - від емігранта до маргінала. У статті показано, що культурна ідентифікація емігранта не завжди передбачає процес асиміляції та інтеграції, а часом навпаки - асиміляція передбачає процес відчуження та відторгнення. Також доведено, що емігрант-маргінал ніколи не сумуватиме за своєю батьківщиною -- він може мати їх декілька, і кожне нове місце поселення стає батьківщиною для маргінала лише на деякий час. Проте варто зазначити, що маргінал завжди знаходиться десь «поза, на окраїні» усього, що з ним відбувається, адже через власне небажання ніколи не буде перетинати бар'єрів, які перед ним стоять, адже усвідомлює їх непостійность, непотрібність та випадковість. Незалежно від створених відносин, емігрант, наділений маргінальною іденчичністю, ніколи не вступає в них повністю і не приймає їх, адже це свідчитиме про погодження з усіма обмеженнями. Маргінал натомість не приймає жодних обмежень, сам відділяючись від усього, що для нього є чужим, інший. Тому маргінальна ідентичність завжди залишається мобільною, нестабільною і не повністю усталеною.

Ключові слова: маргіналізація, сучасна польська література, еміграційний дискурс, інтеграція.

Lidiia Puzdrak, Postgraduate Student at the Department of Polish Philology Ivan Franko National University of Lviv (Lviv, Ukraine)

Reasons for marginalization of emigrants in Polish modern emigration literature

Abstract

The study of emigration discourse in the context of globalization and migration processes today is an important and urgent task in every field of humanities. Today, the phenomenon of emigration has become an important factor in the formation of both national and personal identity. Therefore, it is expedient and relevant for us through the prism of Polish emigration literature (as one of the most reliable sources of fixing the features of modern emigration) to explore the process of separation of emigrants (the process of its marginalization) and, accordingly, ways to preserve «native» and ways (not) understanding of «foreign to them».

The article shows how young people during emigration in the process of socialization do not always assimilate with the groups in which they live. Emigrants study certain meanings that the community attaches to certain symbols, universals, and for some reason reject them.

Also, the study on the basis of works of modern emigration literature considers the evolution of the image - from emigrant to marginal. The article shows that the cultural identification of an emigrant does not always involve the process of assimilation and integration, and sometimes vice versa - assimilation involves the process of alienation and rejection. It has also been proven that a marginal emigrant will never miss his homeland - he may have several, and each new settlement becomes a homeland for the marginalized only for a while. However, it should be noted that the marginal is always somewhere «outside» everything that happens to him, because due to his own reluctance he will never cross the barriers in front of him, because he realizes their impermanence, uselessness and chance. Regardless of the established relationship, an emigrant endowed with marginal identity, never enters into them completely and does not accept them, because it will show his agreement with all the restrictions. The marginal, on the other hand, does not accept any restrictions, separating himself from everything that is foreign to him, another. Therefore, marginal identity always remains mobile, unstable and not fully established.

Key words: marginalization, modern Polish literature, emigration discourse, integration.

Постановка проблеми

Тема еміграції є важливим складником сучасного - мобільного та глобалізаційного - світу. Еміграційний дискурс (зокрема поняття адаптації, інтеграції, бікультуралізму) сьогодні є затребуваним у галузі політології, соціології та в дослідженнях інших гуманітарних наук. Проте фіксуємо відсутність публікацій на тему відчуження, маргіналізації сучасного емігранта у сфері як польського, так і українського літературознавства. Відтак вважаємо за потрібне та актуальне дослідити причини маргіналізації сучасного емігранта закордоном на основі збірки репортажів Еви Вінницької «Angole».

Аналіз досліджень

Тема маргіналізації у сучасному світі є предметом студій польських політологів Збігнєва Ґалора, Ришарда Шарфенберга, Ренати Маркс-Бєльської, соціологів Кшиштофа Фриштацького, Мірослава Каліновського та Івони Нєвядомської. Проблематикою сучасної міграційної літератури зацікавлені літературознавці Мєчислав Домбровський, Євгенія Прокоп-Янєц, Йоланта Пастерська, Анна Насєловська, Ева Доманська та інші. Ґрунтовним науковим доробком еміграційної літератури є праця польської досліднці Ґаліни Філіповіч «Polska literatura emigracyjna - proba teorii» (Filipowicz, 1998), де авторка розглядає теоретичні питання еміграційної літератури після 1989 р. Літературознавчих наукових праць на тему маргіналізації емігрантів нам виявити не вдалося, що, відповідно, і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Мета статті

У нашому дослідженні ставимо собі за мету на основі літературознавчого аналізу репортажів сучасної польської літератури розглянути проблему маргіналізації польських емігрантів у контексті понять «свій-чужий-інший».

Виклад основного матеріалу

Щоб дослідити процес маргіналізації у сучасній польській еміграційній літературі, розглянемо пояснення цієї дефініції у енциклопедії PWN (Електронна енциклопедія PWN):

Маргіналізація - це процес соціального відчуження окремих груп людей через відносно невідповідність їх поведінки з набором соціальних норм, прийнятих даним суспільством; зазвичай це частина культури бідності. Причиною маргіналізації також може бути: зменшення чисельності групи; пауперизація (наприклад, в результаті виникнення ситуації безробіття); деградація (наприклад, внаслідок соціальної патології - наркоманія, зловживання алкоголем); добровільна втеча (наприклад, шляхом здійснення дій і поведінки, які є неприйнятними з етичних, культурних або юридичних причин у певній спільноті).

Стефан Чарновський на позначення осіб, які знаходяться на суспільному маргінесі, використовує поняття «зайві люди» (Czarnowski, 1982: 15). Зигмунт Бауман називає їх «люди-відходи», або ж «люди відхилені» («ludzie odpady», «ludzie odrzuty») (Bauman, 2004: 34).

Маргінал - у широкому розумінні - це людина, спосіб життя та світогляд якої не вписується в межі, прийняті в певному соціумі. Маргіналами часто називають осіб, які вже фактично втратили свої суспільні функції, однак офіційно вважаються їх виконавцями. Маргінал - це людина, яка заперечує цінності своєї культури, країни або стану, але водночас не приєднується до цінностей інших соціальних груп, виявляючись, таким чином, поза класом, культурою чи станом (Мартинова, 2021: 12).

Маргіналізація та просторове виключення мають різні форми залежно від аналізованої соціальної категорії та просторового контексту вони можуть виникати як самостійно, так і спільно. Це:

маргіналізація та відчуження в плані житлової площі;

маргіналізація та відчуження в зоні публічного простору;

маргіналізація та виключення з точки зору просторової мобільності та участі у формуванні середовища.

Перераховані просторові аспекти маргіналізації можуть бути пов'язані між собою за допомогою соціальних контактів і якістю соціальних зв'язків жителів (Ablazewicz-Gornicka, 2013: 236).

Мігрант за зовнішніми обставинами змінює місце проживання, обираючи собі нове, краще місце. Його відхід, однак, не є остаточним - сучасний емігрант завжди може повернутися, щоб знову бути вдома. Зовнішні обставини, що впливають на рішення про переїзд пов'язані насамперед з умовами проживання. Мігрант, за невеликими винятками, завжди представлятиме інший клас (чужий, а отже, і нижчий). Можливе рішення про повернення, перебування або зміну місця проживання залежить від того, чого ще можна досягти, чого вже досягнуто і як успіхи можуть покращити подальше соціальне функціонування. Екзистенційна ситуація мігранта непроста. Він також є і, ймовірно, залишиться чужим на новому місці, і його життя буде відзначене тугою та ностальгією. Минуле, пов'язане з батьківщиною, буде завжди становити своєрідну стигму, що впливає на сприйняття сьогодення (Ciechanowska, 2010: 188).

Збірка репортажів Еви Вінницької «Angole» (Winnicka, 2014) є яскравим прикладом вияву маргіналізації у емігрантів. Усі 34 герої твору з різних причин покидають рідні землі. Одним вдається максимально пристосуватись до життя закордоном, інші - через певні об'єктивні та суб'єктивні причини - не бажають бути частиною чужого для них світу. Основною причиною відчуження польських емігрантів вважаємо трактування ними західного світу як чужого, іншого світу, який ніколи не буде відкритим та приязним для емігрантів, а також розуміння різності ментальностей польських та англійських громадян: Zachod to nie jest bajka (Winnicka, 2014: 10), Angol zawsze bedzie wiedzial, ze ja to ja, a on to on. Zawsze zostajesz dla nich Polakiem. Dlaczego? Mentalnosc Angola jest zbudowana w taki sposob, ze on nigdy nie jestw staniepowiedziec, ze czegos nie aprobuje, ze dla niego cos jest nie tak (Winnicka, 2014: 10). Додатковими чинниками, що перешкоджають швидкій інтеграції емігрантів є невідповідні погодні умови у Англії, забруднене довколишнє середовище, відмінність у смакових вподобаннях польських та англійських громадян: Pogoda straszna, ciqgle zimno, bez konca te grube ubrania. Ulice brudne, gorsze niz u nas w Stargardzie (Winnicka, 2014: 122), Nie potrafie robic zakupow jak Angole, nie wiem, co jest dobre, jak sie przyprawia, wiec staram sie jesc jak w Polsce (Winnicka, 2014: 122).

Відтак у нашому дослідженні розглянемо при- чинно-наслідкові зв'язки поняття «маргіналізація», що так чи інакше присутнє у польських емігрантів Великобританії.

Маргіналізація та відчуження в плані житлової площі:

Отримання власного - комфортного та добре облаштованого житла - є одним з основних завдань емігрантів опісля приїзду у нову країну, адже саме дім у емігранта є одним із показників збереження своєї ідентичності. Відсутність свого дому породжує у емігрантів переконання, що вони не є членами «нормального світу», що вони завжди будуть чужими, іншими, не сприйнятими, а значить, і ворожими для суспільства, в якому живуть.

Трактування польських емігрантів як інших, чужих, гірших осіб спостерігаємо під час пошуку ними житла. Зазвичай емігрантам англійські жителі пропонують переповнені, бідні, некомфортні та непристосовані до життя помешкання: Plakac zachcialo mi sie... Pokazal mi norq na Hammersmith. Dwa pokoje na tylach rudery, wejscie z ulicy bez korytarza, w srodku ciemno... Takie pan z agencji mial wyobrazenie o mieszkaniu w dobrym standardzie dla pary z Warszawy (Winnicka, 2014: 46), Ten pierwszy dom to za przeproszeniem barlog byl, ludzie przyjezdzali, zeby zaczqc swoje zycie w Anglii. Zawsze bylo wiecej ludzi niz trzeba (Winnicka, 2014: 129). Відтак емігранти переживають процес маргіналізації, коли житло їм потрібно ділити з іншими емігрантами (тут важливо: емігрантами не польської національності), або з корінними жителями, коли площа помешкання є надто малою та непристосованою до нормальних умов: Dziewczynka byla zupelnie osowiala i wcale sie nie odzywala. Albo z powodu przebywania na emigracji, albo z tego powodu, ze mieszkala na osmiu metrach kwadratowych z mamq i jej nowym panem (Winnicka, 2014: 76).

До англійської культури емігранти ставляться з повагою, проте з певною дистанцією, вони не бажають творити власний дім з представниками іншої культури, не можуть призвичаїтись до інших, чужих для них звичок англійського побуту: Trudno mieszkac z obcymi, bo kazdy ma jakies nawyki. Jedni nie sprzqtajq lazienki, inni nie sprzqtajq kuchni (Winnicka, 2014: 129), Cieszylem sie zpoznania nowych obyczajow, ale po roku zapragnqlem mieszkac sam w pokoju (Winnicka, 2014: 79).

Зазвичай поляки-емігранти стараються проживати цілими родинами разом, в одному будинку, так званому шері, власником якого теж є поляк-емігрант: Szer to dom dzielony na pokoje. Caly dom kupuje Polak, gdy ma juz prawo do kredytu, i podnajmuje pokoje Polakom (Winnicka, 2014: 141). Таким чином польські емігранти закордоном формують свій дім, не пускаючи у нього осіб іншої національності, та відгороджуються від зовнішнього, чужого їм світу завдяки оманливій присутності свого, польського дому в Англії.

Домом для емігрантів також є костел, адже це місце - де поляк може зустріти і інших емігрантів, розмовляти, молитись та слухати свою мову, якої йому бракує в повсякденному житті. Відтак емігранти закордоном цілеспрямовано шукають та об'єднуються на парафіях у межах римо-католицьких громад не з метою релігійних уподобань чи переконань, але щоб головним чином на території костелу (який є своєрідним символом Польщі закордоном) відчути себе вдома: Tam, gdzie kosciol, tam Polak w rownowadze. Gdzie kosciola nie ma - Polak rozpije sie i upadnie. Chyba ze znajdzie obcokrajowq zone i sprobuje sie wcisnqc w innq kulture (Winnicka, 2014: 144). Римокато- лицький костел також забезпечує емігрантам почуття солідарності, тому закордоном туди приходять навіть ті поляки, які вдома ніколи не були його учасниками: Spotykalem oczywiscie osoby, ktore nie chodzily w Polsce do kosciola, ale tutaj potrzebowaly poczucia tozsamosci i solidarnosci, wiec do kosciola przyszly lub po latach niechodzenia powrocily (Winnicka, 2014: 155).

Маргіналізація та відчуження в зоні публічного простору:

Польських емігрантів дивує звичка англійців вживати алкоголь вечером у четвер опісля роботи, оскільки ментальності поляка не притаманне вживання алкгололю та хизування своїм похміллям: W czwartki wieczorem koledzy z agencji obowiqzkowo szli siq zeswinic. Mialam wrazenie, ze tylko po to, zeby w piqtek przyjsc do pracy i oznajmic kolegom, ze majq kaca giganta (Winnicka, 2014: 46).

Емігранти переживають процес відчуження, коли їм не надають відповідного медичного забезпечення у порівнянні з англійськими жителями: Anglik przede mnq umawia siq gladko na wizytq z lekarzem pierwszego kontaktu. Kiedy odezwalam siq ja, powiedziano mi, ze mogq przyjsc w przyszlym tygodniu (Winnicka, 2014: 60), Lekarz w przychodni angielskiej byl trudno dostqpny dla spolecznosci imigranckiej (Winnicka, 2014: 143).

Маргіналізацію спостерігаємо у молодих матерів-емігранток, які без знання англійської мови знаходяться у спільному з англійцями публічному просторі. У таких випадках жінки через неможливість спілкуватись в одній системі мови соромляться та усілякими способами уникають розмови: Male dzieci dogadujq siq bez wzglqdu na kraj pochodzenia. Ale kiedy do polskiej mamy podchodzi rodzic zagraniczny i pyta sympatycznie: «Co za niespodzianka, ze dzis niepada, prawda?», mama siq kuli i ucieka (Winnicka, 2014: 60).

Маргіналізація та виключення з точки зору просторової мобільності та участі у формуванні середовища:

Посиленню процесу маргіналізації у польських емігрантів є пасивна агресія збоку англійських жителів. Англійці не дають емігрантам серйозних завдань на роботі, не довіряють полякам у побутових ситуаціях, не знайомляться з емігрантами на офіційних чи неофіційних зустрічах: Tylko ze ten Angolnigdyniepracowalzobcokrajowcem... izaczql mnie zwalczac metodq passive aggressive. Metoda z grubsza polegala na ty m, ze Angol nie dawal mi zadnych obowiqzkow, a ja czulam, ze on nie chce miec ze mnq nic wspolnego (Winnicka, 2014: 47), Brak wsparcia byl tu na porzqdku dziennym (Winnicka, 2014: 47), Dostalam do podpisania umowq o pracq i pomy slalam, ze traktujq mnie jak czlowieka. Przesadzilam (Winnicka, 2014: 56).

Емігрант поступово стає маргіналом, переживає період розчарувань та депресії, коли через ряд певних причин йому не вдається бачитись та спілкуватись зі своїми рідними та близькими: Znowu placzq. Raz w roku widujq siostrq. Zmamq rozmawiam przezSky pe'ct... Wprzyszlym miesiqcu skonczq mi siq leki antydepresyjne (Winnicka, 2014: 62). У новій країні поселення емігранти потерпають від самотності, їм практично не вдається створювати нові сім'ї з іноземцями: Wielu Polakow cierpi na samotnosc. Zwiqzki krajowe siq rozpadajq, nowe sq nietrwale (Winnicka, 2014: 82).

Асиміляція для емігрантів є процесом, який передбачає прийняття усіх негативних якостей англійців - нещирості, зарозумілості та невміння висловлювати свої думки: No wiqc ja juz uczestniczq w tej kulturze. Gram w to: brak szczerosci, arogancjq, polslowka uznajq za swoje. Mozna to nazywac skutecznq asymilacjq (Winnicka, 2014: 53). Декотрі емігранти жаліють про свій виїзд закордон, проте розуміють, що не зможуть повернутись додому, адже завжди будуть чужими/іншими як в країні поселення, так і вдома, вони завжди знаходитимуться у проміжній фазі, десь «поміж» старим та новим життям. Асиміляція для маргіналів є неправдива, несправжня, адже, на їхню думку, вона потребує неможливих надзусиль у стараннях бути «своїм» серед людей, які їх [маргіналів] постійно пригнічують, морально знищують. Емігранти ніколи до кінця не зможуть бути тими, хто домінує, адже звикли до почуття домінації над ними: Dlatego ja od razu mowiq, ze nie wierzq w asymilacjq. Jakim cudem czlowiek wydrenowany w fabryce ma pojsc na lekcjq angielskiego? Moze siq zmusic przez tydzien, gora dwa. Potem siq nie zmusi (Winnicka, 2014: 140).

Емігранти зазвичай застерігають своїх земляків не очікувати від переїзду великих перспектив чи покращення умов існування, вважають, що у новій країні життя є гіршим, важчим, ніж перебування вдома: P.S. Czy mogq siq zwrocic do Polakow? Jesli w Polsce nie uklada siq z pracq i rodzinq, w innym kraju ulozy siq znacznie gorzej. Bardzo dziqkujq (Winnicka, 2014: 68).

Поляки закордоном почувають себе меншовартісними людьми, тому зазвичай радіють від того, що отримують малу зарплатню за понаднормову роботу, стійко потерпають від несправедливості та важких умов існування: Nie mieszkalo tu jeszcze tak wielu Polakow, a ci, ktorzy mieszkali, cieszy li siq opiniq ciqzko pracujqcych, w dodatku z zacisniqtymi zqbami (Winnicka, 2014: 69). Емігранти не можуть погодитись з типовим для англійців життям, яке для поляків є нецікавим, поверховим, нудним: Ich styl zycia wpisuje siq doskonale w glowny nurt miasta. Duzy telewizor, dwa piwa, ciepla kanapa (Winnicka, 2014: 108).

Отже, процес маргіналізації поляки-емігранти переживають здебільшого від нерозуміння чужої, англійської ментальності, неможливості доброго заробітку, від незнання мови та власних прав закордоном. Ці причини стають ключовими у виключенні емігрантів із «нормального» світу через їхню чужіть/іншість: Bardzo czesto Polacy, ktorzy zatrudniani sq przez agencje, pracujq za duzo za zbyt niskie pensje, nie interesujq sie niczym, sq jak z Emigrantow Mrozka, bywa, ze szczeka opada, gdy sie patrzy na to podobienstwo. Nie znajq jqzyka ani swoichpraw. Majq dlugi w Polsce i sq zdesperowani. Dostajq osiemset funtow miesiqcznie, a okazuje sie, ze piqcset wysylajq do domu, bo kredyty, bo corka w szkole (Winnicka, 2014: 136).

Висновки

Усі емігранти, які переживають процес маргіналізації, передбачають одну мету - через складні умови проживання якнайшвидше повернення додому: Wyjedziemy stqd, to pewne (Winnicka, 2014: 108). Інколи емігранти-маргінали повністю розчаровуються еміграцією, стають самотніми, замкненими, озлобленими і, як наслідок, психічно нездоровими таки повертаються додому на лікування: Byl rozczarowany emigracjq. I krajem, i ludzmi. Zdiagnozowali u niego stwardnienie rozsiane i wyjechal sie leczyc do Polski (Winnicka, 2014: 144), Zglosilam sie do lekarza psychiatry, ktory zalecil leczenie zachowawcze, a potem instytucjonalne. Leczenie emigracji trwalo pol roku (Winnicka, 2014: 144).

Ті емігранти, які все ж залишаються у країні поселення, живуть там здебільшого не для матеріального зиску, а з власної впертості та почуття витривалості: My tutaj, przez zaciqtosc, walkq, bqdziemy gorq (Winnicka, 2014: 146). Деякі з них не виключають думок про майбутнє самогубство як найкраще рішення усіх проблем: ...prqdzej pomyslq, ze samobojstwo moze byc rozwiqzaniem problemow i w moim zyciu (Winnicka, 2014: 157). Емігранти усілякими способами стараються відмежуватись від інших мешканців - винаймають спільне помешкання, працюють та спілкуються лише з такими ж поляками-емігрантами, як вони самі. Як наслідок, емігранти-маргінали творять свою, іншу (третю) культуру, яка вже не є польською та ніколи не буде англійською: Polacy trzymajq sie tylko z Polakami. Pracujq w fabrykach, w ktorych niepracujq Angole (Winnicka, 2014: 107), Wdzielnicach angielskich Polakow oficjalnie nie ma. Nie istniejq (Winnicka, 2014: 109), W Londynie znalazlem siq w milym srodowisku polskich emigrantow (Winnicka, 2014: 147).

Список використаних джерел

1. Універсальна електронна енциклопедія PWN. URL: https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/marginalizacja;3937739.html.

2. Мартинова С.П. Феномен маргінезу як чинник трансформацій сучасних форм у культуротворчому бутті: автор. дис. ... канд. культурології: 26.00.01. / С.П. Мартинова. Київ, 2021. 16 с.

3. Ablazewicz-Gornicka U. Marginalizacja i wykluczenie spoleczne w przestrzeni miejskiej. Pogranicze. Studia Spoleczne, T. XXII. 2013. S. 231-242.

4. Bauman Z. Zycie na przemial. Wydawnictwo Literackie. Krakow, 2004.

5. Ciechanowska A. Opisujac nomadc... Kultura Wspolczesna 2 (64). Warszawa, 2010. S. 186-196.

6. Czarnowski S. Ludzie zbcdni w sluzbie przemocy. Wybor Pism Socjologicznych, Ksiqzka i Wiedza. Warszawa, 1982.

7. Filipowicz H. Polska literatura emigracyjna - proba teorii. Teksty Drugie, 1998. № 3. S. 43-62.

8. Winnicka E. Angole. Wydawnictwo Czarne. Wolowiec, 2014.

References

1. Universal'na elektronna encyklopedija PWN [Universal electronic encyklopedia PWN]. Internet links: https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/marginalizacja; 3937739.html [in Polish].

2. Martynova S.P. Fenomen marginezu jak chynnyk transformacij suchasnyh form u kul'turotvorchomu butti [The phenomenon of margin as a factor in the transformation of modern forms in cultural life]: avtor. dys. ... kand. kul'turologiji: 26.00.01. / S.P. Martynova. Kyjiv, 2021. 16 p. [in Ukrainian].

3. Ablazewicz-Gornicka U. Marginalizacja i wykluczenie spoleczne w przestrzeni miejskiej [Marginalization and social exclusion in urban space]. Pogranicze. Studia Spoleczne - Borderland. Social Studies, T. XXII, 2013. Р 231-242 [in Polish].

4. Bauman Z. Zycie na przemial [Grind life]. Wydawnictwo Literackie - Literary Publishing House. Krakow, 2004 [in Polish].

5. Ciechanowska A. Opisujac nomadc...|Describing the nomad...]. Kultura Wspolczesna 2 (64) - Contemporary Culture 2 (64). Warszawa, 2010. Р 186-196 [in Polish].

6. Czarnowski S. Ludzie zbcdni w sluzbie przemocy [People redundant in the service of violence]. Wybor Pism Socjologicznych, Ksiqzka i Wiedza - Selection of Sociological Writings, Books and Knowledge. Warszawa, 1982 [in Polish].

7. Filipowicz H. Polska literatura emigracyjna - proba teorii [Polish emigrant literature is an attempt of theory]. Teksty Drugie - Second Texts, 1998. № 3. Р 43-62. [in Polish].

8. Winnicka E. Angole [Angole]. Wydawnictwo Czarne - Czarne Publishing House. Wolowiec, 2014. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru