Властивості ідіостилю Джоджо Мойєс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра прикладної лінгвістики

Властивості ідіостилю Джоджо Мойєс

Савка А.А.

магістр

Карамишева І.Д.

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

ідіостиль мойєс письменниця

У статті розглянуто властивості ідіостилю Джоджо Мойєс як блискучої представниці сучасної літератури. Авторами обрано для аналізу творчий доробок популярної письменниці Джоджо Мойєс для визначення особливостей прояву її індивідуального стилю. Зазначено особливість передачі оточуючого світу, психологічних особливостей персонажів, їхніх прагнень, переживань та бажань. Зазначено трактування поняття «художній ідіолект Джоджо Мойєс» та унікальність досліджуваного явища. Розглянуто особливості моделювання особливого мовного світу письменниці. Вказано ключові компоненти індивідуального стилю Джоджо Мойєс. Представлено стилістичні фігури мовлення, які авторка використовує для створення образності й емоційності писемного мовлення. Вказано на значну кількість риторичних запитань, метафор, епітетів, порівнянь, гіпербол та вживання іронії. Зазначено, що авторка використовує різноманітну емоційно-експресивну та конкретно-чуттєву лексику, щоб акцентувати увагу на душевному стражданні головних героїв. Сказано про використання невербальних способів емоційної репрезентації. Зроблено висновок, що індивідуальний стиль Джоджо Мойєс включає в себе чіткий і докладний опис героїв і їхнього внутрішнього світу. Вона показує всю правдивість і глибину їхніх почуттів. Невід'ємною рисою, що притаманна творчості Джоджо Моєс, є емоційно забарвлена лексика. Вона намагається не тільки створити довершений образ героїв, але й зачепити почуття читачів. У своїх романах письменниця намагається досягти того, щоб мова була милозвучною, легкою, плавною, без обтяжування важкими для вимовами словосполученнями. Авторка майстерно поєднує різні піджанри любовного роману -- сучасний та історичний романи про кохання. Зазначено, що в романах письменниці невербальні способи вираження емоцій набувають вербальної форми у вигляді описів тих чи інших емоцій персонажів. Зазначено, що обов'язковою характеристикою творчості Джоджо Мойєс є емоційно забарвлений словник, що проявляється в значній кількості сленгу. Зазначено, що у творах проблематично одразу визначити добрих та лихих героїв. Виокремлено особливу роль фразеологізмів та американізмів у літературній мові авторки.

Ключові слова: індивідуальний стиль, Д. Мойєс, унікальність, стилістичні фігури мовлення, стилістика.

The characteristics of the idiostyle of Jojo Moyes

Abstract

The article describes the characteristics of the idiostyle of Jojo Moyes, who is a well-known English best-selling romance novelist. The authors analyzed the creative work of popular writer Jojo Moyes to determine the characteristics of the manifestation of her individual style. The peculiarity of the transfer of the surrounding world, the psychological features of the characters, their aspirations and desires are noted. The interpretation of the concept of «artistic idiolect of Jojo Moyes» is noted and the uniqueness of the studied phenomenon is marked. The features of modeling of the special language world of the writer are considered. The key components of Jojo Moyes' individual style are listed. The stylistic techniques that the writer uses to create imagery and emotionality of written speech are presented. A significant number of rhetorical questions, metaphors, epithets, comparisons, hyperbole, and sarcasm are indicated. The author uses stylistic devices in order to make her novels more interesting. Reading a text with well-placed stylistic devices is more interesting than reading plain text. It is noted that the writer uses a variety of emotionally expressive and concrete-sensory vocabulary in order to focus on the distresses of the main characters. The use of nonverbal methods of emotional representation is noted. The emphasis is placed on the need to take into account the genre in which the writer's idiostyle is realized. It is stipulated that the writer skillfully combines different subgenres of a romance novel: a modern and historical novel about love. It is noted that in the writer's novels the non-verbal ways of expressing emotions acquire a verbal form through the descriptions of certain emotions of the characters. It is noted that the obligatory characteristic of Jojo Moyes' work is an emotionally colored dictionary, which is manifested in a significant amount of slang, colloquialisms and low-vocabulary. It is noted that it is problematic to immediately identify good and bad characters in the writer's works. The special role of phraseological units and Americanisms in the writer's literary language is highlighted.

Key words: individual style, J. Moyes, uniqueness, figures of speech, stylistics.

Постановка проблеми

Джоджо Мойєс є відомою англійською романісткою. У статті спираємося на наукове переконання, що індивідуальний стиль відображається через індивідуальне використання різноманітних мовних засобів у нових функціях, є залежним від лінгвістичного стилю письменника, своєрідного використання цих засобів у своїх творах та індивідуального синтезу форм мовного вираження і плану змісту.

Книги Джоджо Мойєс завжди цікаві та захопливі. Вони затягують з першої до останньої сторінки. Текст дуже простий і легко читається. Усі історії різні. Як у будь-якому любовному романі, кожна історія має свій кінець. Не завжди усе настільки передбачувано, як це здається на перший погляд. Це не псує всієї картини історій, навпаки, це додає романам акценту драматургії.

У книгах перегукується минуле із сьогоденням. Герої книг - сучасні люди з цікавими професіями, які проживають свої історії в дивовижній і незвичайній Англії. Сюжети романів непрості, цікаві, у них завжди присутній легкий гумор, що формує певне ставлення в читача до героїв і автора. Джоджо Мойєс володіє власним стилем, який вгадується з перших рядків книг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичну базу дослідження розроблено на основі низки праць вітчизняних та зарубіжних дослідників. Варто виокремити Г.Х. Баллєву, яка приділила увагу лінгвостилістичним особливостям ідіостилю Джоджо Мойєс. Також треба виокремити О.А. Бурову та М.А. Черкасову, які розглядали функціонування фразеологічних одиниць у сучасній художній літературі на матеріалі роману Джоджо Мойєс «Корабель наречених», а також І.М. Войцьо, яка провела комплексне дослідження особливостей перекладу, використання інклюзивної лексики та вживання аме- риканізмів у творі Джоджо Мойєс «До зустрічі з тобою». На окрему увагу заслуговує праця S. Marhamah, яка здійснила аналіз образної мови в романі Джоджо Мойєс «Я перед тобою».

Постановка завдання

Мета дослідження - проаналізувати особливості ідіостилю Джоджо Мойєс.

Виклад основного матеріалу

Джоджо Мойєс - письменниця із сильним поглядом на характер персонажів і сюжет твору, який привертає увагу читача. Вона знаходить невеликий шматочок історії, який для більшості читачів не є відомим, та представляє його захоплюючим та неповторним. Герої романів вигадані, але з певними реальними деталями, що формує повне проникнення в канву твору.

Джоджо Мойєс оживляє місцевість так, що це нагадує твори літературних класиків. Відчуття часу та місця сильне й без зусиль передається читачу. Джоджо Мойєс розповідає сильні історії. Читачі з перших сторінок співпереживають головним героям. Читачі можуть схвалювати поведінку більшості героїв, адже вони мають сильне відчуття власної цінності. Герої працюють над собою, а читач святкує разом із ними поступові успіхи і відчуває задоволення, коли їхні досягнення стають помітними. Читачі відчувають емоційну прихильність до героїв і відчайдушно хочуть, щоби вони перемогли в життєвих обставинах, описаних письменницею. Такі книги дарують захоплююче, цікаве та легке читання, яке глибоко занурює в сюжет.

Художній ідіостиль Джоджо Мойєс - це вияв індивідуального і творчого осмислення літературної та живої мови крізь призму загальної культури, численних реалій культурного буття, ідейно-тематичного різноманіття текстів.

Ідіолект є основою художньої своєрідності тексту, вияву таланту, характеру, життєвого досвіду, особливостей світогляду та мовного мислення письменниці. Як самостійний об'єкт дослідження стиль художнього тексту - це діалектична єдність загальних стереотипів та окремих індивідуальних вживань, спрямована на забезпечення унікальності, якісної оригінальності твору. У більшості випадків авторка спеціально не вибирає мовних структур, а мислить такими, а не іншими одиницями, які здатні творити, моделювати складні індивідуальні художні образи, демонструючи нерозривні зв'язки між типовим та індивідуальним баченням ситуацій.

Моделювання особливого мовного світу митця забезпечується індивідуальним світосприйняттям та психологією творення мови. Деякі виразні засоби можна повторити в кількох творах. Такі засоби представляють категорію особистості в художньому тексті. Ідіолект письменниці ґрунтується на діалектичній єдності мови та особистості, тобто на тих рисах, які формують унікальність, якісну самобутність та оригінальність твору.

Індивідуальний стиль Джоджо Мойєс включає в себе чіткий і докладний опис героїв і їх внутрішнього світу. Вона показує всю правдивість і глибину їхніх почуттів, використовуючи техніку паралельної розповіді, у якій сюжети цікаво переплітаються. Кожна деталь у творчості Джоджо Мойєс вкрай вагома. Для створення образності й емоційності писемного мовлення авторка-романістка використовує численні стилістичні фігури мовлення, вибираючи ті, які найкращим чином відповідають творчій індивідуальності, іншими словами, індивідуально-авторському стилю [1].

Мова Джоджо Мойєс насичена риторичними запитаннями, метафорами, епітетами, порівняннями, гіперболами та сарказмом. Усе це вдається досить вдало відтворити в україномовних перекладах засобами експлікації, модуляції та еквівалентами.

У романах Джоджо Мойєс можна спостерігати й невербальні способи емоційної репрезентації. Однак у письмовому тексті, який аналізується в цій роботі, усі невербальні способи вираження емоцій набувають вербальної форми у вигляді описів тих чи інших емоцій персонажів.

Не можна говорити про відтворення авторського ідіостилю без врахування жанру, у якому він реалізований. Варто зазначити, що жанр творів Джоджо Мойєс поєднує в собі риси як мелодрами, так і любовного роману. Однак у її книгах більше рис любовного роману.

У творах цієї авторки ми можемо побачити основну сюжетну лінію, яка зображує складні стосунки закоханих, розкриває духовний і чуттєвий світ героїв. У них гостра інтрига. Варто також зазначити, що Джоджо Мойєс у своїй творчості відходить від деяких характеристик цього жанру, додаючи щось авторське.

Її твори часто мають трагічний кінець. Яскравим прикладом є книга «До зустрічі з тобою» [4]. Авторка майстерно поєднує такі, здавалося б, абсолютно різні піджанри любовного роману, як сучасний та історичний роман про кохання. Ці риси можна простежити в романі «Дівчина, яку ти покинув». Лексичний склад цього твору є багатим як на стилістично нейтральну лексику, так і на стилістично забарвлену.

У романах Джоджо Мойєс можна спостерігати й невербальні способи емоційної репрезентації. Однак невербальні способи вираження емоцій набувають вербальної форми у вигляді описів тих чи інших емоцій персонажів. Не можна говорити про відтворення авторського ідіостилю без врахування жанру, у якому він реалізований.

Невід'ємною рисою творчості Джоджо Мойєс є емоційно забарвлений словник. У ньому виражається бажання авторки не тільки створити ідеальний образ своїх героїв, а й зачепити почуття читача. У своїх романах письменниця намагається домогтися того, щоб мова була мелодійною, легкою, гладкою, не обтяжуючи діалоги важкими фразами. Оскільки сама Джоджо Мойєс є сучасною авторкою, варто зазначити, що її твори сповнені сленгу та скоромовок.

Домінантним типом образної мови в романі є порівняння. У романах письменниці порівняння та метафори використовуються для порівняння подій, що відбуваються в романі, з подіями, що відбуваються в реальному світі. Уособлення використовується авторкою для виявлення того, як речі, що відбуваються в романі, порівнюються з тими речами, які робляться реальними людьми. Гіпербола - це фігура мови, яка показує інтенсивність вияву якихось властивостей ситуації. Використовуючи гіперболу, авторка намагається посилити ситуацію, описану в романі. Гіперболи, якими користується авторка, роблять роман цікавішим, дозволяють читачам скласти уявлення про ситуацію в романі [5].

На нашу думку, більш пильної уваги перекладача заслуговують стилістичні засоби, якими користується Джоджо Мойєс. Пропонуємо до вашої уваги такі приклади:

метафора та персоніфікація: But the most debilitating was a burning sensation in his hands and feet; relentless, pulsing, it would leave him unable to focus on anything else [6];

епітет: Well, you do look bloody awful [6];

порівняння: There was stomach pain from digestive problems, shoulder pain, pain from bladder infections -- an inevitability, apparently, despite everyone's best efforts. He had a stomach ulcer from taking too many painkillers early on in his recovery, when he apparently popped them like “Tic Tacs” [6];

порівняння: We sat in silence as the music started. Will's father was on the telephone in his hall, and the sound of muffled laughter carried through it into the annexe, as if from a long way away. The disabled entrance is over there, the woman at the racecourse had said. As if he were a different species [6];

Розглянемо переклад цих речень:

метафора та персоніфікація: Проте найвиснажливішим був жар у руках і стопах; він був безжальний, пульсуючий і не давав йому на чомусь зосередитись [4];

епітет: Ти до біса погано виглядаєш [4];

порівняння: Біль у животі через проблеми з травленням, біль у плечах, біль від інфекції в жовчному міхурі, очевидно, невідворотної, попри всі запобіжні заходи. У нього була виразка шлунку через велику кількість знеболювальних пігулок, які він приймав на початку реабілітації, бо тоді він ковтав їх як драже «тік-так» [4];

порівняння: Ми сиділи в тиші, коли заграла музика. Біллів батько говорив у вітальні по телефону, і наче звідкись іздалеку у флігель долинали звуки приглушеного сміху. «Вхід для інвалідів там», -- сказала жінка на іподромі. Наче він належав до іншого виду [4].

У романі Джоджо Мойєс важко одразу визначити добрих та лихих героїв. Вони можуть переходити з однієї категорії в іншу або просто бути нейтральними персонажами. Це ми розуміємо завдяки вибору авторкою певної лексики та стилістичних засобів під час опису того чи іншого героя. Лексичний склад у досліджуваних творах багатий як на стилістично нейтральну лексику, так і на стилістично забарвлену.

The old woman shifted in her seat. She was now desperate for a drink, and the chance to stretch her legs. She would also have appreciated a visit to the lavatory, but the short time they had spent in India had taught her that outside the bigger hotels this was often as much of an ordeal as a relief [7].

Фразеологізми мають неабиякий вплив на сучасний художній текст. Головним завданням фразеологізмів є підвищення експресивності та створення естетичного впливу на читача. Вони збагачують мову твору, дають змогу читачеві відчути атмосферу і правильно розшифрувати закладене в текст повідомлення персонажа. Усе це демонструє значущість фразеологізмів у творах англійської сучасної художньої літератури [2].

У реченні “A lump had risen in her throat: she had been picturing the kitchen without Margaret in it” [7] фразеологізм a lump had risen in throat (в горлі застряг клубок) позначає відчуття дівчини, яке з'явилося в результаті її переживань.

Американізми достатньо широко вживаються у творах сучасної художньої літератури. Мова героїв Джоджо Мойєс відображає стан сучасної розмовної мови британців і американців, що входять у різні вікові й соціальні групи, що дає змогу нам вивчити характерні особливості функціонування американізмів у мові окремих представників цих мовних спільнот. До американізмів належать не тільки певні лексичні одиниці, що з'явилися в США й мають відмінності від британських версій, але також і слова та словосполучення, які мають відмінності в написанні і граматичному вживанні. Що стосується перекладу розглянутих нами явищ, то основна частина з них має функціональні аналоги в українській мові, тому у перекладачів не було особливих труднощів під час роботи з романом.

Джоджо Мойєс використовує різні лексичні та виразні засоби побудови образів своїх героїв. Сучасний текст включає в себе набір мовних знаків, які авторка майстерно використовує в романі, що не спричиняє читачу труднощів у розумінні тексту. Інтерпретації тексту читачем у процесі його сприйняття (актуальність його семантичного простору) є адекватними, зрозумілими, наближеними до життя сучасного читача. Можна впевнено сказати, що питання вивчення американізмів залишається відкритим, оскільки будь-яка мова постійно розвивається і змінюється [3].

Систематизуючи визначальні риси ідіостилю Джоджо Мойєс, треба сказати, що йому властиве багатство й різноманіття лексики, вправне використання різних стилістичних засобів. Характерними ознаками її стилю є такі: виклад думок від першої особи, надзвичайна емоційність, піднесеність, яка досягається з допомогою окличних та питальних речень.

Отже, можна побачити, що авторка у більшості випадків акцентує увагу на душевних переживаннях головних героїв, використовуючи різноманітну емоційно-експресивну та чуттєву лексику. Вербалізація в тексті здійснюється як експліцитно, так і імпліцитно. Текст є емоційним і слугує прикладом того, як емоції можуть бути виражені за допомогою мови.

Висновки

В ідіостилі письменниці створюється модель художнього тексту, яка втілює цілісну одиницю пізнання можливого світу. Виявлення специфічних особливостей ідіостилю письменниці дає підстави для визначення основних труднощів, які виникають у процесі перекладу на мовному рівні. Труднощі для перекладача можуть становити такі одиниці: експресивні звороти, авторські порівняння, епітети та метафори, а також різниця в лексичній та граматичній системах мов оригіналу та перекладу художнього твору. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у поглибленому дослідженні ідіостилю англійської романістки Джоджо Мойєс.

Список використаних джерел

1. Баллыева Г.Х. Лингвостилистические особенности идиостиля Джоджо Мойес. Инновационное развитие современной науки: сборник научных трудов по материалам XXX Международной научно-практической конф. Анапа: «НИЦ ЭСП» в ЮФО, 2020. С. 161-165.

2. Бурова Е.А., Черкасова М.А. Функционирование фразеологических единиц в современной художественной литературе (на примере романа Джоджо Мойес «Корабль невест»): II международная научнопрактическая конференция. МЦНС «Наука и просвещение». С. 168-170.

3. Войцьо І.М. Дослідження особливостей перекладу, використання інклюзивної лексики та вживання американізмів у творі Джоджо Мойес «До зустрічі з тобою». Вчені записки таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія». 2020. № 6. С. 6-12.

4. Мойєс Дж. До зустрічі з тобою. URL: https://www.rulit.me/books/do-zustrichi-z-toboyu-read-450924-1.html.

5. Marhamah S.S. An analysis of figurative language in a novel entitled “Me before you” by Jojo Moyes. Submitted as a Partial Fulfillment of the Requirements For the Attainment of a Sarjana Pendidikan Degree In English Language Education. 2018. Р. 12.

6. Mojes J. Me before you. URL: https://onlinereadfreenovel.com/jojo-moyes/30758-me-before-you.html

7. Moyes J. The ship of brides. Hodder, 2008. 496 p.

Размещено на Allbest.ru