Роль пейзажу в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль пейзажу в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки

Бродюк Юлія

кандидат філологічних наук, доцент

The role of landscape in the drama extravaganza “Forest Song” by LesiaUkrainka лісова пісня пейзаж драма

ABSTRACT. The article analyzes the role of landscape in LesyaUkrainka's drama extravaganza “Forest Song ”. It was found that the landscape in the drama plays an important multifunctional role, reflecting the patterns of poetics of the work. With the help of the landscape, the writer shades the semantic side of the drama, because the depiction of pictures of nature in their variability is deeply connected with the ideological content of the work. Landscape in the “Forest Song” is important in describing the circumstances, events that occur in the work. It plays the role ofpsychological parallelism, because with its help LesyaUkrainka conveys the inner mental, emotional state of the heroes. In addition, the landscape highlights the existential issues of the work, illustrates the stages of moral rebirth of the characters. At the same time, the landscape combines symbolic meaning and creates a chronotope of drama.

LesiaUkrainka's“Forest Song” marks a new stage in the development of the verbal landscape. The writer addresses the theme of nature throughout her work. Landscape sketches serve to enhance the drama, acquire psychological significance and become a means of artistic depiction of the inner world of man. Often the landscape in the works of LesyaUkrainka becomes a form of expression offreedom-loving aspirations, as we see in the drama extravaganza.

The functions performed by the landscape as one of the substantive elements of a literary work depend on the style of the author, the literary direction (trend) with which it is associated, the method of the writer and genre of the work. In “Forest Song ” romantic landscape has its own characteristics: it serves as a means of creating an unusual, fantastic world of forest dwellers, which opposes the world of people. Saturation with bright and varied colors makes the landscape emotional (hence the uniqueness of its details and images, often invented by the writer). The romantic landscape of the spring overshadows Lukash's melancholy, dreamy soul. Nature responds to the singing of his flute. Landscape in the drama reflects one of the central themes of romanticism - the dissonance between the dream and life itself, symbolizes the turmoil, shades the mood of the characters.

Key words: landscape, drama extravaganza, image, character, character, psychologism, nature, will, LesyaUkrainka.

АНОТАЦІЯ

У статтіпроаналізовано роль пейзажу в драмі- феєрії«Лісовапісня» ЛесіУкраїнки. З'ясовано, що за допомогою пейзажу письменницявідтіняєсмислову сторону драми, оскількизмалювання картин природи в їхмінливостіглибокопов'язане з ідейнимзмістомтвору. Пейзаж у «Лісовійпісні» важливий в описіобставин, подій, щовідбуваються в творі. Вінвиконує роль психологічногопаралелізму, адже за йогодопомогою Леся Українкапередаєвнутрішнійдушевний, емоційний стан героїв. Окрім того, пейзаж вияскравлюєекзистенційнупроблематику твору, ілюструєетапиморального переродженняперсонажів. Водночас пейзаж поєднує в собісимволічнезначення і творить хронотопдрами.

Ключові слова: пейзаж, драма-феєрія, образ, характер, персонаж, психологізм, природа, воля, Леся Українка.

Бродюк Юлия. Роль пейзажа в драме-феерии «Лесная песня» Леси Украинки. В статье проанализирована роль пейзажа в драме- феерии «Лесная песня» Леси Украинки. Выяснено, что с помощью пейзажа писательница оттеняет смысловую сторону драмы, поскольку изображения картин природы в их изменчивости глубоко связано с идейным содержанием произведения. Пейзаж в «Лесной песне» важен в описании обстоятельств, происходящих в произведении. Он выполняет роль психологического параллелизма, ведь с его помощью Леся Украинка передает внутренние душевное, эмоциональное состояние героев. Кроме того, пейзаж акцентирует экзистенциальную проблематику произведения, иллюстрирует этапы нравственного перерождения персонажей. В то же время пейзаж сочетает в себе символическое значение и создает хронотоп драмы.

Ключевые слова: пейзаж, драма-феерия, образ, характер, персонаж, психологизм, природа, воля, Леся Украинка.

Постановка проблеми

Пейзаж в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки відіграє важливу багатофункціональну роль, відображаючи закономірності поетики твору. За допомогою пейзажу письменниця відтіняє смислову сторону драми, оскільки змалювання картин природи в їх мінливості глибоко пов'язане з ідейним змістом твору. На наш погляд, без уточнення ролі пейзажу не можуть бути зрозумілі у всій смисловий повноті окремі події та епізоди, вчинки і переживання героїв.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

«Лісова пісня» Лесі Українки в контексті власне художніх, соціологічних, міфологічних, гендерних, психоаналітичних особливостей стала об'єктом пильного вивчення В. Агеєвої, Т. Гундорової, О. Забужко, Н. Зборовської, Л. Ску- пейка та ін. У вітчизняному літературознавстві останніх десятиліть змалювання картин природи в творчості Лесі Українки, зокрема в драмі- феєрії «Лісова пісня», досліджували Л. Горболіс, Р. Вінтонів, Т. Конєва, В. Марко, Н. Тарасова та ін. Дослідники наголошують на захопленні письменниці красою природи рідної Волині, її опоетизуванням. Р. Вінтонів акцентує на тому, що саме природа рідного краю була одним з чинників формування таланту Лесі Українки (Вінтонів, 2006).

У творі, на думку літературознавців, через світ природи й людей показано боротьбу величного й волелюбного проти мізерного і рабського. Так, Т. Конєва і Н. Тарасова у статті «Пейзаж та його художнє оформлення у драмах «Синій птах» М. Метерлінка і «Лісова пісня» Лесі Українки» (Конєва, Тарасова, 2012) здійснили компаративний аналіз художнього оформлення пейзажу у типологічно споріднених драмах українського і бельгійського письменників. Дослідниці слушно зазначають, що пейзаж у \ драмах тісно пов'язаний із формуванням філософсько-естетичної концепції митців, а самі пейзажі письменників набувають концептуального значення. Концептами стають і пейзажні образи, що містять ідеї, котрі обстоювали митці упродовж усієї творчості. До таких концептів належать образи, що символізують свободу.

Подібні міркування висловлює Л. Горболіс, зауважуючи, що природа у «Лісовій пісні» - це світ гармонії, де панує культ волі. На прикладі драми-феєрії дослідниця демонструє прийнятність екологічного підходу в аналізі творів українських письменників. У творі, на думку Л. Горболіс, «проблема органічної злученості людини з природою, а також питання збереження природи набувають особливої смислової виразності ...» (Горболіс, 2011: 7). Через прекрасні картини природи, котрі вражають своєю досконалою красою, Леся Українка майстерно висвітлює багатогранну проблему збереження довкілля.

Цікаві думки щодо взаємодії цінностей у драмі-феєрії «Лісова пісня» висловлює В.Марко (Марко, 2011). У науковій розвідці літературознавець інтерпретує образи Мавки й Лукаша, їхнє трагічне кохання, з погляду взаємодії волі, краси, кохання, здібностей, ідеалів. На думку літературознавця, проблему людини і природи можна вважати лише першим шаром «Лісової пісні», тоді як глибинним її шаром виступають людські проблеми: взаємодія ідеального і буденного світів.

Виділення невирішених раніше частин проблеми

Зважаючи на вищесказане, вважаємо, що пейзаж у «Лісовій пісні» важливий в описі обставин, подій, що відбуваються в творі. Він виконує роль психологічного паралелізму, адже за його допомогою Леся Українка передає внутрішній душевний, емоційний стан героїв. Окрім того, пейзаж вияскравлюєекзистенційнупроблематику твору, служить дороговказною зіркою в духовному відродженні героїв, певною мірою ілюструючи етапи їх морального переродження. Водночас пейзаж поєднує в собі символічне значення і творить хронотоп драми.

Мета пропонованої статті - дослідити роль та особливості художнього втілення пейзажу в драмі-феєрії «Лісова пісня». Для реалізації поставленої мети потрібно виконати низку завдань: з'ясувати теоретичні особливості пейзажу і його особливості існування у різних родах літератури, зокрема драмі; проаналізувати основні функції пейзажу в «Лісовій пісні».

Виклад основного матеріалу

Важко не погодитися з думкою В.Марка, котрий слушно зауважив, що «Лесина драма-феєрія, як і кожен геніальний твір, невичерпна: поміняєш головний код чи кілька другорядних - і вся художня система твору та окремі її складники набувають нового концептуального звучання або заграють новими відтінками» (Марко, 2011: 26). Таким чином, спробуємо проаналізувати твір в системі людина - природа, художньо відтворену через пейзаж. Оскільки роль природи в світі художньої літератури не зводиться до простої пейзажної замальовки, вона, зазвичай, виконує свою особливу самостійну функцію, до того ж - у тісному переплетенні з філософським і психологічним наповненням художнього твору.

У літературознавчому словнику-довіднику поняття «пейзаж» (фр. paysage від pays - країна, місцевість) визначено як один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи, будь-якого незамкнутого простору зовнішнього світу (Літературознавчий словник-довідник, 2006: 527). «Лісова пісня» Лесі Українки знаменує собою новий щабель розвитку словесного пейзажу. До теми природи письменниця звертається упродовж усієї своєї творчості. Пейзажні замальовки слугують для посилення драматизму, набувають психологічного значення і стають засобом художнього зображення внутрішнього світу людини. Часто пейзаж у творах Лесі Українки стає формою вираження волелюбних прагнень, як це бачимо у драмі-феєрії.

Функції, що виконує пейзаж як один із змістовних елементів літературного твору, залежать від стилю автора, літературного напряму (течії), з якими він пов'язаний, методу письменника, роду і жанру твору. На думку А. Каспрука, пейзажі, які подає Леся Українка в ремарках до кожної дії, а також у тексті п'єси постають не лише тлом для дії. Вони, на думку дослідника, «створюють певний настроєвий супровід до дії, допомагають розкрити характери персонажів, мотивувати їхні вчинки. Пейзажі у ремарках до певної міри рухають дію п'єси. Це надзвичайно поетичні, образні малюнки, по суті, невеличкі поезії в прозі, що мають свій стиль, свій ритмічний лад» (Каспрук, 1963: 112).

У «Лісовій пісні» романтичний пейзаж має свої особливості: служить одним із засобів створення незвичайного, фантастичного світу лісових мешканців, що протистоїть світу людей. Насиченість яскравими і різноманітними фарбами робить пейзаж емоційним (звідси винятковість його деталей і образів, часто вигаданих письменницею). Так, приміром, Перелесник постає перед читачем у червоному вбранні, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, оскільки символізує вогонь. Запальну вдачу «Того, що греблі рве» Леся Українка змальовує за допомогою одягу, який міниться всіма можливими барвами води: «від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами» (Українка Леся, 1987: 347). Уперше Лукаш бачить Мавку ранньою весною «в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами» (). На свято осені Лісовик вбирає Мавку «в пишну, злотом гаптовану багряницю і срібний серпанок» (Українка Леся, 1987: 354).

Романтичний пейзаж провесни відтіняє меланхолійну, мрійливу душу Лукаша. На спів його сопілки відгукується природа: «Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появляє ніжні пуп'янки» (Українка Леся, 1987: 344). Пейзаж у драмі відображає і одну з центральних тем романтизму - дисонанс між мрією і самим життям, символізує душевні потрясіння, відтіняє настрої персонажів. Так, у третій дії Лукаш на прохання Мавки грає на сопілці, яка знову здобула магічну силу. На її голос, як навесні, відгукується природа: «...береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються в заквітлім гаю, тьмяний зимовий день заміняється в ясну, місячну весняну ніч» (Українка Леся, 1987: 357). Однак, зауважує В. Марко, між весняною й зимовою картинами оновлення наявна принципова відмінність: «перша картина уписується в загальну естетику драми-феєрії, як частина великого дива світу, а друга має психологічне підґрунтя: вона виникає лише перед внутрішнім зором Лукаша, що сидить під березою, й очевидно, замерзає, і це його передсмертне сновидіння (Марко, 2011: 30). Таким чином, пейзаж, як частина природи, підкреслює душевний стан Лукаша, вияскравлює особливості його характеру за допомогою відтворення співзвучних або контрастних картин природи.

До того ж, через пейзаж і його образи Леся Українка розкриває особливості характерів своїх героїв. Таку функцію, за словами М. Лапій, виконує характеротворчий пейзаж, у якому «ставлення до природи, індивідуальне її відчуття та сприймання промовисто характеризує персонажа з різних боків (найчастіше - прагматичного та лірично- поетичного)» (Лапій, 2013). Представниками першого типу є мати Лукаша та Килина. Означені образи розкрито через їхнє загарбницько- хижацьке сприйняття природи. Л. Горболіс акцентує увагу читача на яскравій художній деталі, виписаній у ремарці: «З гуркотом набирає відром воду» з лісового потоку Килина». Така поведінка, на думку дослідниці, засвідчує низьку екологічну культуру героїні, байдужість уставленні до гармонійного світу природи. Більше того, Килина продала дуб, котрий за життя захищав дядько Лев («Та я б і цілий ліс продати рада») (Українка Леся, 1987: 415).

До другого типу, на наш погляд, належить Лукаш та дядько Лев. Краса весняного гаю надихає юнака, на голос його сопілки відгукуються птахи, дерева і квіти. Лукаш прагне зрозуміти природу: ««...треба по- тутешньому навчитись, бо маю ж тута літувати» (Українка Леся, 1987: 360). Дядько Лев навчає небожа жити в гармонії з лісовими істотами. Він охороняє та шанує ліс і його мешканців, підтримує духовний баланс із природою. Його добру й справедливу вдачу зауважує Лісовик («.а він нам приятельЛюблю старого» (Українка Леся, 1987:353).

Окрім цього, пейзаж відіграє в драмі і соціальну роль. Наприклад, сумний краєвид бачимо в третій дії, який демонструє злиденне та безрадісне існування Лукаша й родини: «Хмарна, вітряна осіння ніч. Останнійжовтийвідблискмісяцягасне в хаосігологоверховіття. Стогнутьпугачі, регочутьсови, уїдливохававкаютьпущики. Раптом все покриваєтьсяпротяглимсумнимвовчимвиттям, щорозлягається все дужче, дужче і враз обривається. Настаєтиша. Починаєтьсяхворесвітанняпізньоїосені. Безлистийліследвемрієпротипопелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссіснуєтьсярозтріпаний морок. Лукашева хата починаєбілітистінами ... Коли розвидняється, на галявістаєвидко великий пеньок, там, де стояв колись столітній дуб, а недалечковіднього недавно насипану, ще не порослуморіжком могилу» (Українка Леся, 1987: 403). За допомогою означеного пейзажу Леся Українка демонструє бездуховність та обивательську обмеженість Килини та свекрухи.

Висновки

Природа у драмі-феєрії «Лісова пісня» відіграє надзвичайно важливу роль: виступає не лише тлом, на якому відбуваються події, а й втілюється в символічних образах, що діють у п'єсі. Поліські пейзажі села Нечимного, що на Ковельщині, Леся Українка змалювала надзвичайно реалістично, ніби з натури. Вони не статичні, а повні руху, живі, персоніфіковані. Із пейзажними описами нерозривно пов'язані мотиви життя і смерті, неволі і свободи. Пейзаж в драмі-феєрії слугує не тільки засобом створення протилежної, казкової реальності, а й відповідає характеру дійових осіб у п'єсі. Більше того, зображення природи в творі є засобом вираження провідної теми «Лісової пісні» - боротьби мрії і реальності. Також пейзаж символізує душевні переживання Мавки і Лукаша і певною мірою відтіняє внутрішній стан персонажів. Перспективи подальших розвідок, на наш погляд, полягають в більш глибокому аналізі психологізму як важливої ознаки пейзажу в драмі-феєрії «Лісова пісня».

Література

1. Вінтонів Р.В. Символ дерева в поетичній творчості Лесі Українки. Науковий вісник НЛТУ України : Символ дерева у світовій культурі та художній творчості. Львів : НЛТУ України. 2006. Вип.16.4. С. 1419.

2. Горболіс Л.М. Екокритичні виміри української літератури: доцільність і прийнятність застосування (на прикладі «Лісової пісні» Лесі Українки). Філологічні трактати. 2011. Т.3, №3. С. 5-10.

3. Каспрук А. «Лісова пісня» Лесі Українки. Радянське літературознавство. 1963. №5. С. 107-113.

4. Конєва Т., Тарасова Н. Пейзаж та його художнє оформлення у драмах «Синій птах» М. Метерлінка і «Лісова пісня» Лесі Українки. Філологічні науки. 2012. Вип. 11. С. 20-24.

5. Лапій М. Психологізм як важлива ознака прозових пейзажів Івана Франка. Вісник Львівського університету. Серія : Філологічна. 2013. Вип. 58. С. 61-73.

6. Літературознавчий словник-довідник / Під ред. Р.Т. Гром'як, Ю.І. Ковалів. Київ: «Академія», 2006. 752 с.

7. Марко В. Леся Українка. «Лісова пісня»: взаємодія цінностей. Наукові записки. Випуск 94. Серія: Філологічні науки (літературознавство). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. С. 25-37.

8. Українка Леся. Твори: у 2 т. Київ: Наукова думка, 1987. Т. 2. 728 с.

References

(Транслітерація)

1. Vintoniv R.V. (2006). Symvoldereva v poetychnijtvorchostiLesiUkrajinky [The symbol of the tree in the poetic work of LesyaUkrainka]. Naukovyjvisnyk NLTU Ukrajiny :Symvoldereva u svitovijkuljturita khudozhnijtvorchosti. Ljviv : NLTU Ukrajiny, Vyp.16.4. 14-19 [In Ukrainian].

2. Ghorbolis L.M. (2011). Ekokrytychnivymiryukrajinsjkojiliteratury: dociljnistjipryjnjatnistjzastosuvannja (na prykladi «Lisovojipisni» LesiUkrajinky) [Ecocritical measurements of ukrainian literature: suitability and admissibility of the application (by example of «The Forest Song» by LesyaUkrainka,) ]. Filologhichnitraktaty. T.3, № 3. 5-10 [In Ukrainian].

3. Kaspruk A. (1963). «Lisova pisnja» LesiUkrajinky [«The Forest Song» by LesyaUkrainka]. Radjansjkeliteraturoznavstvo. № 5. 107-113 [In Ukrainian].

4. Konjeva T., Tarasova N. (2012). Pejzazhta joghokhudozhnjeoformlennjau dramakh«Synij ptakh» M. Meterlinkai «Lisova pisnja» LesiUkrajinky [Landscape and its styling in dramas «The blue bird» and «The Forest Song» by Maurice Maeterlinck and LesyaUkrainka respectively]. Filologhichninauky. Vyp. 11. 20-24 [In Ukrainian].

5. Lapij M. (2013). Psykhologhizmjakvazhlyvaoznakaprozovykhpejzazhiv Ivana Franka [Psychologism as an important feature of Ivan Franko's prose landscapes]. VisnykLjvivsjkoghouniversytetu. Serija: Filologhichna. Vyp. 58. 61-73 [In Ukrainian].

6. Literaturoznavchyjslovnyk-dovidnyk (2006) [Literary dictionary- reference book]. R.T. Ghrom'jak, Ju.I. Kovaliv (Ed). Kyjiv: «Akademija», 752 [In Ukrainian].

7. Marko V. (2011). LesjaUkrajinka. «Lisovapisnja»: vzajemodijacinnostej [LesyaUkrainka. «Forest Song»: the interaction of values]. Naukovizapysky. Vypusk 94. Serija: Filologhichninauky (literaturoznavstvo). Kirovoghrad: RVV KDPU im. V. Vynnychenka, 25-37 [In Ukrainian].

8. UkrajinkaLesja. (1987). Tvory [writings]. Kyjiv: Naukovadumka, T. 2. 728 [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru