Концепція героя в поетичному доробку Лесі Українки та Ліни Костенко

Размещено на http://www.allbest.ru/

The concept of the hero in the poetic work Lesia Ukrainka and Lina Kostenko

Kozubenko Leonid

Ph.D. in Pedagogy, Associate Professor

Abstract

українка костенко поетичний герой

The article considers the concept of the hero in the poetic works of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko. Attention is drawn to the fact that the poetic work of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko, their public activities is a significant contribution to the establishment and development of national spiritual values, raising the national spirit, strengthening the intellectual foundations of society in totalitarian censorship and dictatorship. The work of many poets is characterized by the image of an active lyrical hero. The lyrical heroine of Lesia Ukrainka's and Lina Kostenko's poems demands from a person moral self-improvement, personal responsibility for his actions and for everything that happens around him, urges him to overcome himself and work, search and make mistakes, get tired and dream of tomorrow. She values in man the moment of comprehension, the moment of discovery or enlightenment, the time of moral feat, it is characterized by Nietzschean rejection of human weaknesses. The lyrical heroine of the poetic works of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko has the courage to preserve the independence of her inner world, to realize her autonomy in the world of people and things, and to take care of her own spiritual goal and enjoy it. The secret of human existence for her is not in the very fact of life, but in the name of what it exists. The concept of the hero in the poetry of Lesia Ukrainka, Lina Kostenko is most clearly expressed in the image of a woman and the development of the theme of her purpose, her place in the world. Depicting her, the poets emphasize her traits such as determination, indomitable spirit, as well as tenderness, kindness, the ability to comfort and comfort. In the poetry of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko there is a type of active woman of strong will, who seeks to overcome obstacles and change reality. In the works of Lesia Ukrainka, the ideal woman is mostly presented, and in the poems of Lina Kostenko - the real one, whose interests are conditioned by life. She is the bearer of traditional moral values that determine the essence of female identity - the desire to love, to be faithful. For the poetic work of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko, the dominant image is not a woman passively in love, but energetic, active and determined, who shows a comprehensive interest in intellectual cognition and creativity. In contrast to the traditional female images of Ukrainian literature, the woman in the poetry of Lesia Ukrainka and Lina Kostenko seeks to realize herself as a person.

Key words: concept, hero, poetry, creativity, woman, image, personality, reality, Lesia Ukrainka, Lina Kostenko.

Козубенко Леонід

кандидат педагогічних наук, доцент

Концепція героя в поетичному доробку Лесі Українки та Ліни Костенко

Анотація

У статті розглядається концепція героя в поетичному доробку Лесі Українки та Ліни Костенко. Звертається увага на те, що концепція героя в поезії Лесі Українки, Ліни Костенко найвиразніше виражена в образі жінки та розвитку теми її призначення, її місця у світі. Зображуючи її, поетеси акцентують на таких її рисах, як рішучість, незламність духу, а також ніжність, ласкавість, вміння розрадити і втішити. Для поетичної творчості Лесі Українки та Ліни Костенко домінантним є образ жінки не пасивно замилуваної, а енергійної, діяльної і рішучої, яка виявляє всебічний інтерес до інтелектуального пізнання та творчості. На противагу традиційним жіночим образам українського письменства, жінка у поезії Лесі Українки та Ліни Костенко прагне реалізувати себе як особистість.

Ключові слова: концепція, герой, поезія, творчість, жінка, образ, особистість, дійсність, Леся Українка, Ліна Костенко.

Козубенко Леонид. Концепция героя в поэтическом творчестве Леси Украинки и Лины Костенко

Аннотация

В статье рассматривается концепция героя в поэтическом творчестве Леси Украинки и Лины Костенко. Обращается внимание на то, что концепция героя в поэзии Леси Украинки и Лины Костенко отчетливо выражена в образе женщины и развитии темы ее назначения, ее места в мире. Изображая ее, поэтессы ставят акцент на таких ее чертах, как решительность, сила духа, а также нежность, ласковость, умение утешить. Для поэтического творчества Леси Украинки и Лины Костенко доминантным является образ не пассивно замечтавшейся женщины, а энергичной, деятельной и решительной, которая проявляет всесторонний интерес к интеллектуальному познанию и творчеству. В противоположность традиционным женским образам украинской литературы, женщина в поэзии Леси Украинки и Лины Костенко стремится реализовать себя как личность.

Ключевые слова: концепция, герой, поэзия, творчество, женщина, образ, личность, действительность, Леся Украинка, Лина Костенко.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження полягає у тому, що поетичний доробок Лесі Українки та Ліни Костенко, їх громадська діяльність являє собою значний внесок у справу утвердження та розбудови національних духовних цінностей, піднесення народного духу, зміцнення інтелектуальних засад суспільства в умовах тоталітарної цензури та диктатури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Оглядаючи літературознавчі дослідження останніх років, відмітимо, що про художню спадщину Лесі Українки та Ліни Костенко написано чимало наукових розвідок. Українські науковці досліджували творчість Лесі Українки у різних аспектах. Л. Міщенко написав літературний портрет «Леся Українка», у якому висвітлив основні віхи життя та проаналізував художній доробок. Також варто відзначити працю М.Жулинського «Леся Українка», уміщену в колективному збірнику «Слово і доля», в якій автор розкриває неповторну і непересічну постать поетеси. Серед численних публікацій у фахових виданнях вирізняються статті О. Камінчук «Художній світогляд та особливості поетики Лесі Українки», А. Криловця «Сім струн я торкаю (Із секретів поетичної творчості Лесі Українки)», присвячені аналізові особливостей творчої манери Лесі Українки. На початку ХХІ століття В. Агеєва написала цікаву розвідку «Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації», у якій по-новаторському осмислила художню спадщину поетеси.

Осмисленню ролі і місця Л. Костенко та її творчості в українському суспільстві присвячена низка праць, у яких автори з'ясовують вплив митця на відродження духовності нашого народу, формування національних почуттів та патріотичних переконань. Серед них розвідки О. Астаф'єва, О. Горячової, О. Никанорової, М. Жулинського, М. Краснова, О. Ковальчука, О. Ковалевського, Л. Тарнашинської, О.Козулі, І. Кошелівця тощо. Автори статей визнають, що діяльність Л.Костенко як поборниці ідеї розвитку вільної України мала важливе значення для розвитку нашої держави, бо цей аспект її зацікавлень сприяв формуванню думки про наш народ як такий, що має свої відмінні від інших народів риси, а тому має право на осібне життя.

Виділення невирішених раніше частин проблеми. Результати осмислення поетичного доробку Лесі Українки та Ліни Костенко засвідчують, що кожен етап його вивчення вносить корективи, розширюючи горизонти бачення їхньої творчості. Але все ж поза увагою літературознавців залишилася проблема художнього втілення концепції героя у поезіях Лесі Українки та Ліни Костенко. Новий погляд на особливості художньої концепції особистості в їхніх поезіях допоможе глибше зрозуміти складний світ природи художньої спадщини поетес.

Мета статті - дослідити особливості художнього втілення концепції героя в поезіях Лесі Українки та Ліни Костенко

Постановка завдання

Головні завдання і розвідки полягають у вивченні творчих особистостей Лесі Українки та Ліни Костенко, особливостей зображення художньої концепції героя у їхньому поетичному доробку.

Виклад основного матеріалу

Діалогічний характер поезії - одна з рис творчої індивідуальності багатьох літераторів. За М. Бахтіним, в основі діалогізму лежить «відкриття внутрішньої людини - себе самої, доступної не пасивному самоспостереженню, а тільки активному діалогічному підходу до себе самої, що руйнує наївну цілісність уявлень про себе, руйнує зовнішні оболонки образу себе самої, що існують для інших людей, і визначають зовнішню оцінку людини» (Бахтин, 1979: 203). Принцип діалогічності у поезіях Лесі Українки та Ліни Костенко виражає спосіб буття їхніх ліричних героїнь, побудований на основі взаємодоповнення, гармонійності повноцінних особистостей. Художня інтерпретація людини як особистості зумовлює філософський погляд письменниць на мистецтво, місце і роль у ньому митця, розуміння ними образу жінки-героїні (Божик, 2009: 143). Соціально-історичні зміни в житті суспільства, нові відношення людини до дійсності, мистецтва і життя принесли в літературу, зокрема в поезію нові проблематику й зміст естетичного ідеалу, що, перш за все, позначилося на концепції ліричного героя.

Для творчості багатьох поетів характерним є образ активного ліричного героя. Лірична героїня віршів Лесі Українки та Ліни Костенко вимагає від людини морального самовдосконалення, особистої відповідальності за свої вчинки і за все, що відбувається навколо, закликає переборювати себе і працювати, шукати і помилятися, втомлюватися і мріяти про завтрашній день (Барабаш, 2003: 16). Вона цінує в людині момент осягнення, хвилину відкриття або осявання, час морального подвигу, для неї характерне ніцшеанське неприйняття людських слабостей. Порівняймо.

У Лесі Українки:

Натуро-матінко! я на твоєму лоні Дитячі радощі і горе виливала,

І матір'ю тебе я щиро називала,

З подякою складаючи долоні (Українка Леся, 1986: 28).

У Ліни Костенко:

Мені здавалося, що у Греції навіть статуї теплі.

А сьогодні передавали, що у Греції випав сніг.

Муза історії Кліо, мабуть, одморозила душу.

Бідні священні бики бога Геліоса, де ж їм тепер пастися - на ракетній базі?! (Костенко, 1987: 31).

Як бачимо, ліричній героїні притаманні бурхлива запальність і гостре, безкомпромісне ставлення до людини, чиста віра в життя, яке вона будує. Вона вперта, вольова, наполеглива, для неї почуття обов'язку понад усе (Гордасевич, 1989: 110). Кожен день життя, за її переконанням, повинен залишати у свідомості людини відчуття власної дотичності до всього, що спрямовує в прийдешнє, до руху у світі з минулого в майбутнє.

Лірична героїня поетичного доробку Лесі Українки та Ліни Костенко має мужність зберігати незалежність свого внутрішнього світу, усвідомлювати свою автономність у світі людей і речей та дбати про власну духовну мету й мати від цього насолоду. Таємниця людського буття для неї полягає не в самому факті життя, а в тому, в ім'я чого вона існує.

У Лесі Українки:

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!

Година для праці настала!

Не бійся досвітньої мли, - Досвітній вогонь запали,

Коли ще зоря не заграла (Українка Леся, 1986: 68).

У Ліни Костенко:

Ой ні, ще рано думати про все.

Багато справ ще у моєї долі.

Коли мене снігами занесе, тоді вже часу матиму доволі.

А поки що - ні просвітку, ні дня.

Світ мене ловить, ловить... доганя! (Костенко, 1987: 9).

Словесний заклик до активної життєвої позиції у вірші Лесі Українки - наслідок не емоційно-вольового, а ідейно-інтелектуального спрямування, покликаний пробудити не саму ліричну героїню, а інших. Відчуваємо невдоволеність зовнішнім світом, який потребує змін. У поезії Ліни Костенко через внутрішній діалог ліричної героїні виражено невдоволеність поетеси життєвою позицією героїні, її сумніви, пошуки відповідей на питання подальшої життєвої долі (Никанорова, 1986: 86). Концепція людини в поезії Лесі Українки, Ліни Костенко найвиразніше виражена в образі жінки та розвитку теми її призначення, її місця у світі. Зображуючи її, поетеси акцентують на таких її рисах, як рішучість, незламність духу, а також ніжність, ласкавість, вміння розрадити і втішити.

У поезії Лесі Українки «Надія» лірична героїня на перший погляд слабка, безвольна. Вона журиться за втраченою батьківщиною. Проте це не так. Вона сильна натура, адже сподівається на краще, покладаючись на надію: «Ні долі, ні волі у мене нема, / Зосталася тільки надія одна» (Українка Леся, 1986: 18). Як бачимо, саме надія робить сильною тендітну і слабку ліричну героїню. У вірші «Contra spem spero» лірична героїня натура сильна, здатна боротись за своє щастя і щастя інших людей:

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні! (Українка Леся, 1986: 35).

У цьому творі образ ліричної героїні сповнений високими пориваннями, готовністю боротись за власне життя, щастя, кращу долю інших.

Звернувшись до лірики Ліни Костенко, зауважимо, що її героїня-жінка більш стримана у своїх намірах, вона інтелектуал, а не борець, тому роздумує над філософськими проблемами життя людини на землі. Вона то розмірковує над власним життям, прожитими роками, зробленим і незробленим у житті («І що зорю? Який засію лан?» (Костенко, 1987: 7), «Ой ні, ще рано думати про все. / Багато справ ще у моєї долі» (Костенко, 1987: 9)), а також над буттям інших людей, її співвітчизників («Де ж ви, люди, що в хаті жили?» (Костенко, 1987: 8)), філософською проблемою часу, його стрімкого лету («невже і я іду вже, як за плугом?!» (Костенко, 1987: 7), «Час пролітає з реактивним свистом» (Костенко, 1987: 9), «Ніхто не сміє зупинити нас. / Тим часом ми проходимо крізь час» (Костенко, 1987: 10)).

У поезіях Лесі Українки та Ліни Костенко жінка також кохана, яка втратила свого коханого. Цей образ простежується у таких творах, як «Шлю до тебе малий сей листочок», «Питання», «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти», «Уста говорять: «Він навіки згинув»» (Леся Українка), «Очима ти сказав мені: люблю», «Двори стоять у хуртовині айстр», «Хай буде легко. Дотиком пера» (Ліна Костенко).

У Лесі Українки:

І кожен раз, як стане він бриніти,

Тремтять в моєму серці тії квіти,

Що ти не міг їх за життя зірвати,

Що ти не хтів їх у труну сховати,

Тремтять і промовляють враз зо мною:

«Тебе нема, але я все з тобою!» (Українка Леся, 1986: 145).

У Ліни Костенко:

Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання.

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік -

ця тривога, ця ніжність, незатьмарений рай для вигнання,

заворожене щастя, - чи буває таке навік?

(Костенко, 1987: 49).

В любовній ліриці Лесі Українки та Ліни Костенко, де домінує мотив розчарування в чоловіках, наявний образ жінки - «великої дитини», - яка не вміє пробачати і не приймає підступів. Вона беззахисно-жіноча, спрагла до чистого кохання з сильним чоловіком, оборонцем, надійною стіною перед загрозами світу (Іванишин, 2008: 134). Безхмарна довірливість дитячого світовідчування ліричної героїні поетес, його неповторність, яскравість і свіжість, органічна моральність поєднуються з дитячим максималізмом, категоричністю і жорстокістю. Справжнє «я» ліричної героїні - беззахисне, довірливе, нелукаве і простодушне:

У Лесі Українки:

Мовчиш, мій друже ясний, і зітхаєш...

Твоя душа за мною не жалкує,

А тільки серце вражене сумує,

І жаль тобі, що ти мене кохаєш (Українка Леся, 1986: 71).

У Ліни Костенко:

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

несказане лишилось несказанним (Костенко, !987: 12).

Героїні лірики Лесі Українки та Ліни Костенко - чуйні і турботливі, вони намагаються бути причетними до всього, що відбувається у світі. Вони не пасивно-замилувані, а енергійні, діяльні та рішучі. Небуденний темперамент, своєрідна бунтарська активність ліричної героїні проявляється в багатьох віршах передовсім Лесі Українки.

На відміну від поширеного в поезії типу жінки-активістки, героїні Ліни Костенко - інтелектуалки. Їй притаманні інтерес до пізнання та творчості, прагнення реалізувати свою особистість (Ковалевський, 2001: 164). У спілкуванні, відчутті світу їй властиві риси елітарності та естетства. Такий образ жінки з'являється чи не в кожній поезії і є домінантним для усієї її творчості.

Лірична героїня-жінка Лесі Українки та Ліни Костенко - людина великої пристрасті, багатого духовного життя, тому й не задовольняється особистим щастям, а намагається ощасливити інших. Вона протестує проти ситого міщанства і примітивного існування, повстає проти патріархального закону.

Висуваючи свою концепцію особистості жінки, письменниці не уникають мотиву опозиції Добро - Зло. У душі їхніх ліричних героїнь співвіднесені протилежні начала - добро і зло (Ставицька, 1990: 25]. Свого часу російський мислитель Л.Толстой писав: «Одна з найбільших помилок у судженнях про людину в тому, що ми називаємо людину розумною або дурною, доброю або злою, сильною або слабкою, а людина є все - всі можливості, є плинна речовина» (Толстой, 1953: 185). У поезіях Лесі Українки та Ліни Костенко дещо зміщено традиційне бачення образу ангела: домінуючими в його характеристиці є не праведність, досконалість, а покірність, без'язикість, безборонність; демонічне начало асоціюється з пошуком і бунтарством.

Висновки

Отже, у поезії Лесі Українки та Ліни Костенко наявний тип активної жінки сильної волі, яка прагне самостійно долати перешкоди і змінювати дійсність. У творах Лесі Українки переважно презентується ідеальна жінка, а у поезіях Ліни Костенко - реальна, інтереси якої зумовлені життям. Вона виступає носієм традиційних моральних цінностей, що зумовлюють сутність жіночої ідентичності - прагнення кохати, бути вірною. Для поетичної творчості Лесі Українки та Ліни Костенко домінантним є образ жінки не пасивно замилуваної, а енергійної, діяльної і рішучої, яка виявляє всебічний інтерес до інтелектуального пізнання та творчості. На противагу традиційним жіночим образам українського письменства, жінка у поезії Лесі Українки та Ліни Костенко прагне реалізувати себе як особистість.

Перспективи подальших розвідок. Основні положення цієї статті не виключають подальших продуктивних досліджень концепції героя в поетичному доробку Лесі Українки та Ліни Костенко та внеску вітчизняних та зарубіжних дослідників у загальний розвиток цієї проблеми.

Література

1. Барабаш С. Ліна Костенко: філософія поетичного живопису. Кіровоград, 2003. 96 с.

2. Бахтин М. Автор и герой в эстетической деятельности. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. Москва: Искусство, 1979. С. 145-223.

3. Божик Є. Філософія осягнення світу. Про лірику Ліни Костенко. Дзвін. 2009. № 4. С. 142-148.

4. Гордасевич Г. «Під галактик очима карими» [Ліна Костенко]. Силуети поетес: Портрети. Київ: Радянський письменник, 1989. С. 108-143.

5. Іванишин П. Національний спосіб розуміння в поезії Т.Шевченка, Є.Маланюка, Л.Костенко: Монографія. Київ: Академвидав, 2008. 392 с.

6. Ковалевський О. Ліна Костенко. Філософія бунту - «філософія серця». Київ: Прапор, 2001. 175 с.

7. Костенко Л. Сад нетанучих скульптур. Київ: Радянський письменник, 1987. 208 с.

8. Никанорова О. «Душа не створить бутафорський плід...» (Лірика Ліни Костенко). Никанорова О. Поезії одвічна висота: Літературно-критичні статті. Київ: Рад. письменник, 1986. С. 84-94.

9. Ставицька Л. Серцем вистраждане слово (про мову поезій Ліни Костенко). Мовознавство. 1990. № 6. С. 23-29.

10. Толстой Л. Полное собрание сочинений В 90 т. Москва: ГИХЛ, 1953. Т. 53. 563 с.

11. Українка Леся. Лірика. Драми. Київ: Дніпро, 1986. 415 с.

References (Транслітерація)

1. Barabash S. Lina Kostenko: filosofiya poety'chnogo zhy'vopy'su. Kirovograd, 2003. 96 s. [in Ukrainian].

2. Bahtin M. Avtor i geroj v jesteticheskoj dejatel'nosti. Bahtin M. Jestetika slovesnogo tvorchestva. Moskva: Iskusstvo, 1979. S. 145-223. [in Russian].

3. Bozhy'k Ye. Filosofiya osyagnennya svitu. Pro liry'ku Liny' Kostenko. Dzvin. 2009. № 4. S. 142-148 [in Ukrainian].

4. Gordasevy'ch G. «Pid galakty'k ochy'ma kary'my'» [Lina Kostenko]. Sy'luety' poetes: Portrety'. Ky'yiv: Radyans'ky'j py's'menny'k, 1989. S. 108-143 [in Ukrainian].

5. Ivany'shy'n P. Nacional'ny'j sposib rozuminnya v poeziyi T. Shevchenka, Ye. Malanyuka, L. Kostenko: Monografiya. Ky'yiv: Akademvy'dav, 2008. 392 s [in Ukrainian].

6. Kovalevs'ky'j O. Lina Kostenko. Filosofiya buntu - «filosofiya sercya». Ky'yiv: Prapor, 2001. 175 s [in Ukrainian].

7. Kostenko L. Sad netanuchy'x skul'ptur. Ky'yiv: Radyans'ky'j py's'menny'k, 1987. 208 s. [in Ukrainian].

8. Ny'kanorova O. «Dusha ne stvory't' butafors'ky'j plid...» (Liry'ka Liny' Kostenko). Ny'kanorova O. Poeziyi odvichna vy'sota: Literaturno-kry'ty'chni statti. Ky'yiv: Rad. py's'menny'k, 1986. S. 84-94 [in Ukrainian].

9. Stavy'cz'ka L. Sercem vy'strazhdane slovo (pro movu poezij Liny' Kostenko). Movoznavstvo. 1990. # 6. S. 23-29 [in Ukrainian].

10. Tolstoj L. Polnoe sobranie sochinenij V 90 t. Moskva: GIHL, 1953. T. 53. 563 s.

11. Ukrayinka Lesya. Liry'ka. Dramy'. Ky'yiv: Dnipro, 1986. 415 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru