Михайло Могилянський - популяризатор творчості Тараса Шевченка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Михайло Могилянський - популяризатор творчості Тараса Шевченка

Кривенко Сергій канд. філол. наук, доц.

Анотація

У статті розглянуто літературно-критичний і публіцистичний доробок українського письменника, публіциста, критика, літературознавця, перекладача Михайла Могилянського, присвячений Тарасові Шевченкові, життєтворчість якого він досліджував й активно популяризував упродовж перших десятиліть ХХ століття. Проаналізовано статті про творчість Т. Шевченка, з якими М. Могилянський виступав в українській і російській періодиці. Простежено витоки та еволюцію шевченкознавчої проблематики, відзначено пошукову роботу над низкою ц/нних автографів Т. Шевченка, їх підготовку до публікації. З'ясовано обстановини роботи над "Щоденником" поета, розглянуто найважливіші публікації до ювілеїв Т. Шевченка. Проаналізовано рецензії М. Могилянського на найпомітніші видання до ювілеїв Кобзаря, річні огляди української літератури.

Ключові слова: Михайло Могилянський-літературознавець; шевченкознавство; популяризація творчості Шевченка.

В статье рассмотрено литературно-критическое и публицистическое наследие украинского писателя, публициста, критика, литературоведа, переводчика Михаила Могилянского, посвященное Тарасу Шевченко, жизненный и творческий путь которого он исследовал и активно популяризировал на протяжении первых десятилетий ХХ века. Проанализированы статьи о творчестве Т. Шевченко, с которыми М. Могилянский выступал в украинской и русской периодике. Прослежено истоки и эволюцию шевченковедческой проблематики, отмечено поисковую работу над рядом ценных автографов Т. Шевченко, их подготовку к публикации. Выяснено обстоятельства работы над "Дневником" поэта, рассмотрены важнейшие публикации к юбилеям Т. Шевченко. Проанализированы рецензии М. Могилянского на наиболее значимые издания к юбилеям Кобзаря, годовые обзоры украинской литературы.

Ключевые слова: Михаил Могилянский-литературовед; шевченковедение; популяризация творчества Шевченко.

The article reviewed the significant and important literary critique and publicistic contribution of Mykhailo Mohylianskyi, the Ukrainian writer, publicist, critic, literary scholar, and translator. M. Mohylianskyi was doing a research on Shevchenko's life and writing and actively popularized his works during the first decades of the twentieth century. The author analyzed the articles of T. Shevchenko's writing. Mohylianskyi appeared in the pages of the most famous Ukrainian and Russian periodicals to introduce readers with the most prominent achievements of the Ukrainian literature. The article clarified the circumstances of work on the "Diary" of the poet, where comments on individual events and episodes of slave life, sufferings, humiliation and wanderings of the poet have been mentioned. The article reviewed the most important M. Mohylianskyi publications to Shevchenko's anniversaries; and singled out the most important features of the writer's personality. This article analyzed the reviews of the most significant publication of anniversary celebrations in memory of Kobzar and annual surveys of the Ukrainian literature.

Key words: Mikhailo Mohylianskyi-literary scholar; Shevchenko-studies; popularization of Shevchenko's creative work.

Постать Михайла Могилянського (22.11.1873, Чернігів - 22.03.1942, с-ще Велика Мурта Красноярського краю) - українського письменника, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, усунута з літературного процесу України в 30-х роках минулого століття репресивними заходами тоталітарного режиму, тривалий час була невідома літературознавцям, критикам, читачам.

Літературознавча значущість М. Могилянського як активного популяризатора українського красного письменства досі належно не поцінована. Як популяризатор української літератури він дав непоодинокі оцінки специфіки обдарування цілої низки найвизначніших її постатей, зокрема Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, В. Винниченка, П. Тичини, М. Хвильового та ін.

М. Могилянський активно пропагував українську літературу на сторінках російських періодичних видань "Речь", "Новости", "Запросы жизни", "Украинский вестник", "Всемирный вестник" та ін. Скажімо, взорування на "ліричну драму" І. Франка "Зів'яле листя" наштовхнуло М. Могилянського на думку репрезентувати творчість І. Франка російському читачеві. Переклад на російську мову поезії "Твої очі, як те море..." вміщений у журналі "Всемирный вестник" (1904, № 10) [11].

Особливо прикметні його публікації в журналі "Украинская жизнь" ("Коцюбинский и Винниченко", ""Ложь" Винниченка на Александринской сцене"), річні огляди української літератури (1910-1913) в журналі "Русская мысль", статті про М. Вербицького, М. Вороного, М. Драгоманова, Панаса Мирного, М. Коцюбинського, О. Олеся в "Новом энциклопедическом словаре" Ф. Брокгауза та І. Ефрона, переклади на російську мову творів М. Коцюбинського, які слід розглядати як важливий внесок в ознайомлення російськомовного читача з українською літературою. Значний інтерес у цьому аспекті становлять статті, рецензії та розвідки М. Могилянського про Т. Шевченка.

Мета статті - проаналізувати шевченкознавчі праці М. Могилянського, з якими він виступав протягом перших десятиріч ХХ ст., активно популяризуючи творчість Т. Шевченка.

З творами Т. Шевченка М. Могилянський уперше ознайомився в дитинстві. В бібліотеці батька було празьке видання "Кобзаря", яке він інколи читав у колі близьких, а в 11 років таємно перечитав повністю. Зі спогадів відомо, що в студентські роки М. Могилянський брав участь в організації проведення щорічних публічних вечорів, присвячених пам'яті Т. Шевченка [1].

Свої перші статті, присвячені пам'яті Т. Шевченка, М. Могилянський опублікував у газетах "Киевские отклики" ("Памяти Т. Г. Шевченко", 1905, № 57. 26 лют.) та "Киевские вести" ("О памятнике Т. Г. Шевченко", 1909, № 130. 17 трав.). Згодом він активно популяризував українську літературу та життєтворчість Т. Шевченка, друкуючись у російських періодичних виданнях "Речь", "Украинский вестник", "Русская мысль", "Всемирный вестник", "Жизнь для всех", "Книга и революция", розшукав низку автографів Т. Шевченка. Зокрема, розбираючи архів А. Костомарової, М. Могилянський знайшов поезію Т. Шевченка "Човен ("Вітер з гаєм розмовляє...")" та здійснив її першодрук у журналі "Вестник Европы" (1909, № 5) [10]. Свого часу поезію "Човен" разом з поемою "Мар'яна-черниця" Т. Шевченко надіслав видавцеві харківського альманаху "Сніп" (1841) О. Корсуну на прохання того взяти участь у другому виданні "Снопа". Проте альманах не вдалося видати з-за цензурних причин, а поезію "Човен" О. Корсун надіслав для публікації А. Костомаровій 15 лютого 1887 року.

В. Доманицький та П. Стебницький, які разом готували до друку третє повне видання Шевченкового "Кобзаря", були поінформовані про знайдений М. Могилянським "Човен" та його публікацію у "Вестнику Европы" й вирішили включити до "Кобзаря" й "Човен". Отже, поезія Т. Шевченка "Човен" вперше побачила світ у виданому В. Яковенком за редакцією В. Доманицького третьому виданні "Кобзаря" (СПб, 1910).

М. Могилянський тривалий час переймався ідеєю повного видання "Щоденника" Т. Шевченка. Про це він сповіщав М. Коцюбинського в листі від 5 червня 1910 року: "У меня опять будет продолжительная работа в музее Тарновск[ого] (я затеваю издание дневника Ш[евченко] полностью) и, следовательно, буду в Чернигове" [8]. В статті "Дневник поэта-мученика" в російському журналі "Жизнь для всех" він подав на розсуд читачів уривки з "Щоденника" і коментарі до окремих подій та епізодів невільницького життя Т. Шевченка, навів факти тих страждань, принижень і поневірянь, які довелося пережити поетові. У праці М. Могилянський актуалізував питання про необхідність найсерйознішого вивчення і видання біографічного матеріалу, надто ж того багатого матеріалу, що зберігався в Шевченківському відділі музею української давнини в Чернігові, серед якого особливу цінність становив "Щоденник". За словами М. Могилянського, опублікований в "Основі" "Щоденник" зазнав скорочень цензури, а переклад, здійснений О. Кониським, втратив значення оригіналу. З огляду на надзвичайну важливість "Щоденника" для вивчення особи поета, якомога повне видання його, зважаючи на цензурні умови, ретельно вивірене з текстом оригіналу, як стверджував М. Могилянський, нагально необхідне. Втім, ознайомлення читача вже навіть з уривками тексту "Щоденника", - писав він, - достатнє для того, щоб дати поняття про те величезне, неоціненне значення, яке цей документ має для вивчення особи геніального народного поета України [3]. Згодом М. Могилянський обґрунтував появу цієї публікації. Про свої наміри щодо видання "Щоденника" Т. Шевченка він повідомляв у листі до П. Стебницького від 5 серпня 1910 року [9]. Ознайомившись із рукописом "Щоденника" влітку 1909 року, М. Могилянський зробив для себе розлогі виписки, маючи на меті до 26 лютого 1911 року підготувати ґрунтовну працю, присвячену Т. Шевченкові. Проте реалізувати свій задум йому не вдалося. Як він сам зізнався П. Стебницькому, завадили "інші справи", і висловив сумнів у можливості підготувати будь-який матеріал до вже близького ювілею Т. Шевченка. Тому встиг лише подати невелику публікацію про "Щоденник" у журнал "Жизнь для всех". Відмовившись від реалізації свого попереднього задуму,

М. Могилянський вирішив взятися за видання "Щоденника". Задуманим він поділився з О. Лотоцьким, який порекомендував знайти для цього видавця. Пошуки завершилися успішно. "Щоденник" погодилися видати за умови укладення М. Могилянським історико-літературних коментарів та підготовки змістовної передмови. Ця робота, на думку М. Могилянського, була б виконана з якнайбільшою ретельністю і любов'ю, а "випадкового" характеру зовсім не мала б. Звістка П. Стебницького про підготовку матеріалів "Щоденника" до публікації В. Яковенком, змусила його облишити свої наміри. М. Могилянський аргументував свою відмову тим, що видання В. Яковенка здійснить його мрію, і він з нетерпінням очікує на появу "Щоденника". літературний публіцистичний могилянський

М. Могилянський був автором низки важливих публікацій з нагоди 50-ї річниці смерті Т. Шевченка. Глибокі, змістовні слова були висловлені ним в статті "Великое сердце", вміщеній в газеті "Речь" (1911, 26 лют. № 55), де М. Могилянський продовжив тему тернистого життєвого шляху Т. Шевченка, наголосивши, що важко уявити собі більш трагічне життя, ніж життя геніального українського поета. Трагізм, на думку М. Могилянського, посилюється тим, що Т. Шевченко всього тиждень не дожив до великої визвольницької реформи, життя обірвалося майже напередодні тієї події, на яку він все життя чекав. Це лише поглиблює особисту драму поета, котрий декілька днів не дожив до радісної звістки про звільнення селян. Заслуговує на увагу спостереження М. Могилянського про народність Т. Шевченка, котрий надзвичайно гостро переживав трагедію покріпаченого народу і сприймав її як свою особисту. На підтвердження цього він наводить рядки з листа Т. Шевченка до Варфоломія Шевченка ("[...] я по плоти и по духу сын и родной брат нашого бесталанного народа") та спогади Я. Полянського про поетові страждання з приводу покріпаченого стану своїх рідних та всього українського народу, що й було причиною його гнівних поетичних інвектив проти самодержавства. Хоч усе далі в минуле віддаляється жива постать поета, разом з тим, шириться й зростає поетична слава Шевченка, - підкреслив М. Могилянський, - вічним життям сповнюється його пристрасне слово. Саме завдяки розкриттю глибин народного духу та словесній формі вічної й нев'янучої краси твори його не втратили актуальності, не стали тільки "історичними". В них живе поетична сила обурення Великого серця, і не тільки обурення щодо соціальної залежності людини, але й бунту проти будь-якого гніту та різних форм пригноблення і несвободи [2]. М. Могилянський подав і свої переклади поезій Шевченка під заголовком "Из Т. Г. Шевченка": "Н. И. Костомарову" повністю, уривок із поезії "Подражаніє 11 псалму". Відтак, матеріали статті та переклади давали російському читачеві уявлення про важливі риси творчості Т. Шевченка, сприяли її популяризації серед російського народу.

У статті "Шевченкова годовщина (26 февраля 1861 г.)", вміщеній у газеті "Речь" (1912, 27 лют. № 56), М. Могилянський аналізує публікації, які з'явилися з нагоди 50-х роковин смерті Т. Шевченка. Він констатує, що вшанування громадськістю пам'яті Т. Шевченка засвідчило привабливість і художню цінність його поезії, яка залишається не тільки як історико-літературна реліквія, хоч і вельми поважна. Щоправда, вся ювілейна література, на думку автора статті, майже нічого не дала ні для вивчення життя і творчості поета, ні для проникнення в неоціненну скарбницю його поетичного слова. Утім, найціннішим внеском, як зазначається, виявився внесок самого поета: вперше з'явився у виданні, доступному для широкого кола читачів, чудовий "Щоденник". М. Могилянський вказує на обставини його появи (наміри поета занотовувати свої повсякденні враження й роздуми з метою полегшити виснажливе очікування звільнення), надає "Щоденнику" величезного історико-літературного значення, визначає його як дивовижний "людський документ", від якого важко відірватися, не дочитавши до кінця. Саме у "Щоденнику" "наївна і пристрасна душа" з невпинним кипінням прекрасних помислів розкривається у всій своїй величі й у всій своїй незрівнянній людській простоті. А експансивність темпераменту поета постає навіть з характерних дрібниць. Важкі, нелюдські страждання десятирічної солдатчини, разом із забороною писати й малювати, не навчили поета "розсудливої обережності", і його "Щоденник" рясніє прогалинами, до яких нинішній видавець вимушений був вдатися, щоб уникнути переслідування. Вказував автор статті й на окремі недоліки видання "Щоденника", зокрема, що воно зроблене В. Яковенком недбало, без будь-якої редакторської роботи, а листи поета, зібрані в цьому ж томі, набрані надзвичайно дрібним шрифтом. Проте М. Могилянський запропонував забути про всі недоліки видання, бо воно все ж дає читачеві можливість доторкнутися до такої душевної краси, впритул наблизитися до такої духовної величі, яким надана велика влада "випрямляти" душу, пригноблену і забуту всесильною банальністю щоденного життя [16] ("Речь" 1912, 27 лют. № 56). М. Могилянський продовжував і надалі уважно стежити за долею "Щоденника".

Багато суголосних думок про ювілейні заходи та видання він висловив і в наступних своїх статтях. У річних оглядах української літератури в журналі "Русская мысль", розглядаючи найпомітніші явища тогочасного літературного процесу, М. Могилянський звертає увагу на видання, що відображають життя і творчість Т. Шевченка, вшановують його пам'ять. В огляді "Украинская литература в г." серед вагомих здобутків українського письменства він називає вихід у світ Шевченкового "Кобзаря" в новому виданні В. Яковенка, в якому, як зазначає, знову з'явилися пропуски, що були відсутні в останніх виданнях ("Русская мысль" 1911, Кн. 4) [12]. В огляді "Украинская литература в 1911 г." визначною подієюроку М. Могилянський назвав вшанування 50-тих роковин смерті Т. Шевченка. Відзначив велику увагу української преси до цієї події та зауважив відсутність серед ювілейної літератури помітних здобутків, новизни у висвітленні особи поета та його творчості. Однак найзначнішим фактом, що має велике історико-літературне значення, пов'язане з ювілейними Шевченківськими днями, він назвав появу ІІ тому творів Т. Шевченка у виданні В. Яковенка, куди ввійшли "Щоденник" та листи поета. М. Могилянський підкреслив величезну історико-літературну вагу "Щоденника", документа, що читається із захопленням, як повість про життя поета- великомученика, яка розкриває надзвичайну привабливість людської особистості. Він також наголосив на помилках видання як і з "зовнішнього", так і з "внутрішнього" боку, та їх неприпустимості, коли йдеться про видання класиків. Нарікав на повну відсутність редакторської роботи, велику кількість помилок, технічні прорахунки. Із перекладів з української на російську, що вийшли в 1911 р., відзначив переклад "Кобзаря" Т. Шевченка за редакцією М. Славинського ("Русская мысль. 1912. Кн. 3) [13].

У наступному огляді "Украинская литература в 1912 г." М. Могилянський, крім найпомітніших минулорічних досягнень української літератури (творчість О. Кобилянської, М. Яцкова, М. Коцюбинського, В. Винниченка, С. Черкасенка та ін.), повідомляє й про її невдачі. До мартирологу української літератури він зараховує постанову Санкт-Петербурзької судової палати про виключення з Шевченкового "Кобзаря" понад 20 поезій, повністю або частково. За її вироком повністю "засудженою" виявилася й поема-молитва "Марія". Вказав М. Могилянський й на рішення сенату залишити без наслідків касаційну скаргу щодо постанови палати. Проте відповідальність із видавців повного "Кобзаря" була знята, оскільки актом "попередньої цензури" було дозволено друкувати повний текст "Кобзаря" в 1905 році ("Русская мысль" 1913, Кн. 2) [14].

Рецензія М. Могилянського на "Збірник пам'яті Тараса Шевченка (1814-1914 гг.)" в газеті "Речь" (1916, 10 жовт. № 279) сприяла ширшій популяризації творчості Т. Шевченка серед російського читача, акцентувала увагу на важливих рисах його творчості. В ній автор відзначив діяльність київського Українського Наукового Товариства імені Шевченка, що своїм збірником вшанувало 100-й ювілей народження поета, незважаючи на труднощі під час підготовки видання. Звернув увагу на логічний розподіл збірника на дві частини. До першої частини М. Могилянський відніс статті звичайного "ювілейного" характеру, які подають небагато нового у вивчення й характеристику поезії та особи поета, проте написані живо й читаються з інтересом. З-поміж них рецензентові видається змістовнішою невелика замітка Т. С. [Т. П. Сушицького - С. К.] "Дума" Шевченка й українські думи", яка була спробою вивчення стилю "Кобзаря" й аналізу впливу на Т. Шевченка народної творчості загалом і українських "дум" зокрема ("Речь" 1916, 10 жовт. № 279) [4]. Підкреслив слушність думки автора замітки про нагальну потребу широкого наукового вивчення "Кобзаря". М. Могилянський вказав, що другу частину збірника становлять вперше опубліковані майже в повному обсязі слідчі матеріали у справі "Кирило-Мефодіївського братства", з яких лише незначна частина була надрукована в 1906 та 1907 рр. в "Былом" (допит Т. Шевченка й допити М. Костомарова). Відзначив надзвичайну важливість цих матеріалів не тільки для біографії Т. Шевченка, але й для вивчення суспільно-політичних ідей, які стали витоками українського руху. Відтак опублікування цих матеріалів, на думку М. Могилянського, повинно бути поставлене в заслугу Українському Науковому Товариству.

В праці "Украинская проблема: О культурном творчестве" (Петроград, 1916) М. Могилянський гостро поставив питання культурної розбудови нації. В цьому процесі важливого значення він надавав справі популяризації української культури серед російської громадськості, назвавши найкращими пропагандистами українства самих творців української культури. Тому для культурного розвитку українства постать Т. Шевченка, як зазначається, важить більше, ніж всі абстрактні розмірковування про правду-справедливість. М. Могилянський зауважив геніальний дар Т. Шевченка, який вийшов з українського уярмленого селянства і став виразником думок і прагнень національної української самосвідомості, підкреслив роль поета у становленні української нації, відзначив почесне місце Т. Шевченка серед слов'янських поетів поруч з О. Пушкіним, А. Міцкевичем. Наголосив, що витоки української культури у вигляді паростків науки, мистецтва й досить розвиненої літератури продовжують і поглиблюють шевченківську традицію [15, с. 17-18].

М. Могилянський "виявив свою частку ініціативи" й у заснуванні Інституту Тараса Шевченка. Про це він згадував у листі від 25 серпня 1928 року до вченого секретаря Інституту І. Айзенштока, свого близького приятеля, з яким його пов'язували активна літературознавча співпраця та тривале інтенсивне листування [5]. Також М. Могилянський мав намір відтворити життєвий і творчий шлях Т. Шевченка у художніх образах. Про свою роботу над написанням роману "Шевченко" він зізнавався в листі до І. Айзенштока від 20 вересня 1932 року [6]. Подальша доля цього твору М. Могилянського невідома. Переслідування влади змусили його відійти від публічної літературної діяльності і писати, як повідомляв І. Айзенштокові, "в шухляду" [7]. Висловлював свій полемічний запал М. Могилянський здебільшого в листах до найближчих друзів. Так, у його кореспонденціях 30-х рр. до І. Айзенштока знаходимо приклади рішучих незгод із фальсифікацією творчості Т. Шевченка в працях О. Дорошевича, Є. Кирилюка, Є. Шабліовського та ін.

Шевченкознавчі праці М. Могилянського - помітне явище літературного процесу перших десятиліть ХХ століття, які не втратили наукової значущості й досі. У них він порушив низку актуальних проблем шевченкознавчої науки, активно популяризував творчість Т. Шевченка, виступав проти ідеологічно заангажованого трактування художнього доробку Кобзаря. Популяризація М. Могилянським життєтворчості Т. Шевченка є важливим епізодом його багатогранної літературної діяльності, вагомим внеском у шевченкознавство.

Список використаних джерел

1. Могилянский М. В девяностые годы / М. Могилянский // Былое. - 1924. - № 23. - С. 135, 144.

2. Могилянский М. Великое сердце / М. Могилянский // Речь. - 1911. - 26 лют. - № 55. - С. 3.

3. Могилянский М. Дневник поэта-мученика / М. Могилянский // Жизнь для всех. - 1910. № 2. - С. 149-157.

4. Могилянский М. Збірник пам'яті Тараса Шевченка (1814-1914 гг.) / М. Могилянский // Речь. - 1916. - № 279. - 10 жовт. - С. 4.

5. Могилянский М. Лист до Ієремії Айзенштока від 25 серпня 1928 року / М. Могилянский // Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Ф. 182 (перебуває в опрацюванні).

6. Могилянский М. Лист до Ієремії Айзентштока від 20 вересня 1932 року / М. Могилянский // Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Ф. 182 (перебуває в опрацюванні).

7. Могилянский М. Лист до Ієремії Айзентшока від 25 жовтня 1932 року / М. Могилянский // Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Ф. 182 (перебуває в опрацюванні).

8. Могилянський М. Лист до Михайла Коцюбинського від 5 червня 1910 року / М. Могилянский // Листи Михайла Коцюбинського : в 4 т. / упоряд. та комент. В. Мазний; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - К. ; Ніжин : Укр. Пропілеї; Аспект-Поліграф, 2002-2003.- С. 375.

9. Могилянський М. Лист до Петра Стебницького від 5 серпня 1910 року / М. Могилянский // Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів / ЦНБ АН УРСР. - К . : Наук. думка, 1966. - С. 319-320.

10. Могилянский М. Неизвестное стихотворение Т. Г. Шевченко / М. Могилянский // Вестник Европы. - 1909. - № 5. - С. 194-196.

11. Могилянский М. Твои глаза, как море... (Из Ив[ана]Франко) / М. Могилянский // Всемирный вестник. - 1904. - № 10. - С. 49.

12. Могилянский М. Украинская литература в 1910 г. / М. Могилянский // Русская мысль. 1911. - Кн. 4. - С. 25.

13. Могилянский М. Украинская литература в 1911 г. / М. Могилянский // Русская мысль. 1912. - Кн. 3. - С. 21.

14. Могилянский М. Украинская литература в 1912 г. / М. Могилянский // Русская мысль. 1913. - Кн. 2. - С. 19.

15. Могилянский М. Украинская проблема: О культурном творчестве / М. Могилянский. - Петроград, 1916. - С. 17-18.

16. Могилянский М. Шевченкова годовщина (26 февраля 1861 г.) / М. Могилянский // Речь. - 1912. - 27 лют. - № 56. - С. 3.

Размещено на Allbest.ru