Українська версія світової теми про Дон Жуана в історично-літературній перспективі

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Камінний господар" в епістолярії Лесі Українки й в оцінках літературознавців

Корецька Катерина



- «…Позавчора скінчила почату вже по великодні нову річ, але яку!.. Боже, прости мене і помилуй! Я написала «Дон Жуана»!;

- «Правда, драма зветься «Камінний господар», бо ідея її - перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї і над дон Жуаном, «лицарем волі»;

- над першим, чорновим варіантом драми Леся Українка працювала в період між 19 і 29 квітня 1912 р. Дата в автографах - 29 квітня - відбиває закінчення роботи саме над першим, чорновим варіантом твору;

- «щодо характерів, то я не мала на меті додавати щось нового до усталеного в літературі типу дон Жуана, хіба лише підкреслити анархістичність його вдачі»;

- «шкода мені теж, що я не вміла поставити Долорес так, щоб вона не здавалась блідою супроти донни Анни, - се не було моїм заміром, і я навіть який час вагалася, хто має бути справжньою героїнею драми - вона чи донна Анна, і дала перевагу Анні не з симпатії (Долорес ближча моїй душі), а з почуття правди»;

- в листі до сестри Ольги Косач-Кривинюк від 5.10.1912 р. поетеса зауважувала: «Камінний господар» мені здавався першою справжньою драмою з-під мого пера, об'єктивною, сконцентрованою, не затопленою лірикою, зовсім новою супроти моєї звичайної манери»;

- за життя Лесі Українки вийшло друком лише кілька критичних праць, присвячених її драмі «Камінний господар», зокрема стаття І. Франка та рецензія М. Євшана;

- значний за обсягом доробок становлять дослідження, опубліковані відразу після смерті авторки в 64 томі «Літературно-наукового вісника» за 1913 р.;

- свою концепцію драми Лесі Українки «Камінний господар» розробив Є. Ненадкевич у статті «Українська версія світової теми про Дон Жуана в історично-літературній перспективі»;

- М. Зеров , М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Рильський обстоювали широту творчої думки, високий інтелектуальний рівень, незвичний для української літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття хронотопічний каркас цілого переліку драм, - загалом загальноєвропейський контекст творів Лесі Українки;

- А. Музичка переосмислює твір з точки зору революційної естетики та соціалістичних ідей;

- О. Білецький писав: «Драматична творчість Лесі Українки - це справжня вершина її творчості. Нею вона остаточно порвала з ліберально-буржуазною течією української літератури - з національно-державною обмеженістю її сюжетів, і прийшла до світових тем, до хвилюючих і глибоких соціальних проблем»;

- В. Костюченко писав: «З великою художньою майстерністю показала Леся Українка властолюбство в «Камінному господарі»;

- А. Гозенпуд першим звертає увагу на маскарадні елементи в структурі драми та їх значення для характеристики провідних образів-персонажів твору;

- феміністичний погляд на драму сформувала В. Агеєва в монографії «Жіночий простір: феміністичний дискурс українського модернізму».

Своєрідність версії світової легенди про Дон Жуана (твори Ж.-Б. Мольєра, Е.-Т. Гофмана, Д. Байрона, О. Пушкіна).

- генеза образу Дон Жуана - лицаря-спокусника, свавільника, що метою свого життя зробив безконечні пошуки любовних пригод, пов'язана із середньовічною іспанською легендою;

- з XVII століття в іспанській літературі відомі дві обробки легенди про Дон Жуана;

- першим твором серед усіх пізніших модифікацій була драма іспанського ченця - Тірсо де Моліни «Севільський ошуканець, або камінний гість», яка лягла в основу всіх дальших інтерпретацій цього сюжету ;

- найбільшу популярність серед французьких творів донжуаніани мав твір Ж. Б. Мольєра «Дон Жуан»;

- в Мольєровій інтерпретації тема вперше набуває соціального забарвлення;

- мольєрів герой - це типова фігура для Франції XVII століття: вільнодумець, свідомий егоїст і відвертий цинік;

- серед наступних творів так званої донжуаніани варто згадати новелу Е. Т. А. Гофмана Дон Жуан, роман у віршах Дж. Байрона Дон Жуан;

- романтичним є і образ Дон Жуана Дж. Байрона;

- з традиційного сюжету Байрон запозичив лише ім'я свого героя та його іспанське походження;

- у Байрона Дон Жуан не стільки спокусник, скільки об'єкт жіночого переслідування;

- серед попередніх інтерпретацій легенди: у Тірсо до Моліна Севільський ошуканець, або Камінний гість, у Мольєра - Камінний гість, Моцарта - Дон Жуан та ін. - в заголовках виступають або ім'я спокусника - Дон Жуан, або окреслення „камінний гість”, або те і те;

- у численних інтерпретаціях легенди, в яких у заголовку виступає „гість”, робиться акцент на цьому саме слові, тобто наголошується, що Командор є лише гостем у своїй оселі;

- Леся Українка показує постать Дон Жуана в іншому спектрі. Наводячи перелік його жертв, авторка нав'язує до усталеного в літературі образу, але одночасно полемізує із цією традицією;

- Дон Жуан, називаючи себе лицарем, вважає лицарське слово гарантом своїх обітниць, а з другого боку, це є причиною морального падіння багатьох жінок;

- в інших переробках сюжету Дон Жуан виступав причиною загибелі жінок, тут жінка стала причиною його власної загибелі.

Тема й проблематика «Камінного господаря» Лесі Українки.

- трагедію зрадника кохання Леся Українка перетворила на трагедію зради внутрішньому покликанню людини, переключивши індивідуальну драму на соціальну»;

- «Камінний господар» сприймається як філософьский твір, у якому порушено низку важливих проблем як-от: жертва і викуп, вірність і зрада, любов і влада тощо. Та чи не найголовніше в драмі- питання самототожності;

- у творі згадана проблема виступає своєрідним ідейно-композиційним стрижнем;

- в основному драма торкається вічних екзистенціальних питань - конфлікту між людською мрією й реальністю, чуттям і інтелектом, свободою й камінно-консервативним та джерелами енергії, що мотивують людину в її самореалізації у світі відсутньої рівноваги й гармонії;

- ідеєю «Дон Жуана» Леся Українка бачить перемогу камінного, консервативного принципу, втіленого в Командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки Донни Анни, а через неї і над Дон Жуаном - «лицарем волі».

4. Художні конфлікт твору, специфіка їхнього розв'язання.

- у творі наявний Конфлікт між людською мрією й реальністю, чуттям і інтелектом, свободою й камінно-консервативним та джерелами енергії, що мотивують людину в її самореалізації у світі відсутньої рівноваги й гармонії;

- у «Камінному господарі» у дійовий конфлікт вступають світогляди і зумовлені ними бажання та прагнення;

- основа драматичного напруження -- душевна боротьба і душевні перетворення;

- протягом дії Дон-Жуан поступово потрапляє і заплутується у тенетах фальшивих умовностей «камінного принципу», що знищує його «я», знищує його душу;

- Дон Жуан втрачає самого себе в несправжніх умовностях «камінного принципу». Сильний індивід з розвиненою волею до свободи розчиняється у волі до влади донни Анни. Ми бачимо цілісне перетворення;

- пріоритетним є вічний конфлікт свободи духу та камінного консервативного принципу;

- перші репліки Командора говорять про його цілковиту підпорядкованість звичаям, всьому тому, що укладається в одне слово - етикет;

- командор - раб звичаїв, і навіть там, де йому здається, що він іншим надає повну волю, тим самим він уже мимохіть їх утискує;

- командорові доводиться слово за словом викладати свої принципи - змертвілі, закам*янілі принципи королівського двору, від яких він не вільний і рабом яких став;

- усі ці камінні приписи чесноти й етикету, дотримання всіх звичаїв придворних служать потайній меті Командора = отримати трон, королівську владу;

- дотримання консервативних принципів, честолюбна мрія про королівський трон, кам'яна уважність до нареченої і дружини без жодного вияву людських почуттів, а тільки зважання на етикет, і сама постать, повна поважної витримки, якнайкраще передають задуману письменницею ідею Командора - Камінного господаря.

5. Образ Дон Жуана й особливості його трактування письменницею.

- Дон Жуан в кінці і на початку твору - зовсім різні особистості;

- Дон Жуан Лесі Українки був спокушений жінкою, одержимою ідеєю влади;

- Лесиного Дон Жуана вирізняє насамперед не вміння підкорити жіночі серця, не пристрасть спокусника;

- герой незалежний від різних умовностей, традиційної моралі, здатний на відчайдушні вчинки, які можуть бути і негідними лицарської честі;

- Дон Жуан разом з тим зневажає владу, кар'єру, соціальні блага, оскільки вони обмежують людську свободу;

- горда, неприступна і владна жінка, котра виходить за Командора з престижних і корисливих міркувань, егоцентрична і себелюбна, зуміла скорити Дон Жуана “камінним щастям”, підпорядкувати волю особистості принадам багатства і влади;

- традиційний образ спокусника жінок зазнає ідейно-філософського переосмислення під пером української письменниці;

-із розвитком сценічної дії цей характер еволюціонує - з «лицаря волі» Дон Жуан стає «камінним господарем».

6. Образи Донни Анни й Долорес як втілення концепції любові.

- разом з Дон Жуаном показана і його спокусниця-посередниця: вона одвернула Дон Жуана від його волі і затягла в пастку феодально-суспільних взаємин - принадою влади - і тому погубила його;

- «Камінний Господар» здається не просто поступом жіночої свідомості, а справжнім тріумфом жінки над спокусником і ошуканцем;

- жіноче усталення теми висуває в драмі на перший план героїню. Головна, активна роль належить Анні, а не Дон Жуанові, вона - центр дії;

- вона активна в коханні: сама пропонує Дон Жуанові втечу, бореться за чоловіка зі своєю суперницею Долорес;

- цілком модерне у Анни - те, що вона хоче опанувати чоловіка не тільки в сфері емоцій - саме кохання не може сповнити її життя, - а і в царині ідеології: її не задовольнить уже пасивна роль натхненниці творчості талановитого чоловіка;

- Анна - вільна жінка, свідома своїх людських прав, повна пафосу здобути й обороняти їх за всяку ціну;

- щоб дати в Анні додержаний образ дужої і вільної жінки, втілення жіночої влади над чоловіком, Леся Українка перевела рішучу операцію над традиційним образом д. Анни;

- в романтичній традиції цей образ сполучає дві теми: найбільшої жертви донжуанового хижацтва і разом - кари кривдника;

- в «Камінному господарі» образ розподілено: друга тема розвинена в переможній Анні, перша - в її антитезі - сумній «нареченій» д. Жуановій - Долорес;

- тематично-композиційна функція Долорес - цілком своєрідна і в великій мірі зв'язана з «жіночою проблемою», що її поставлено в драмі, як певну філософську антиномію;

- Долорес втілює моральні зобов'язання, що накладає жінка на чоловіка своїми жертвами і ними так само підкоряє його, як і активна завойовниця - Анна;

- Долорес через любов зрікається світу, умирає для людей і для нього, але своїм жертовним стражданням досягає високості;

- трагізм страждання Долорес переростає в мученицький трагізм.

7. Поетика характеротворення, психологізм, символіка, кольоровий контраст, афористичність.

- герої в стані «душевної сліпоти», «душевної закам'янілості», «глухого сумління», які «...не допускають голосу сумління до свідомості і, обтяживши себе провиною, заглушують у собі почуття провини, ними керують «демони душевної сліпоти»;

- у драмі Лесі Українки той, хто проголосив себе «лицарем волі», поступово відкриває нам негативні сторінки свого характеру - обмеженість і недалекоглядність, егоїзм, прагнення влади;

- драма Лесі Українки переобтяжена різними формами камінності, що трансформуються, набувають трагічно-філософської конкретики;

- трагічним у драмі є конфлікти між Анною - Долорес - Дон Жуаном. Він невидимий, логічно вмотивований, не поверховий, але досить відчутний, заглиблений у внутрішні сфери й ґрунтується на розбіжностях у поглядах і характерах дійових осіб;

- трагічним сумом переповнена постать Долорес, ім'я якої в перекладі з іспанської мови означає «печальна», «журлива»;

- письменниця показує початкові етапи падіння Дон Жуана за допомогою трагізму зрадженої любові - поглиблює душевні драми героїв, що спонукають їх до необдуманих дій;

- Долорес не хоче змінити Дон Жуана, а поступово змінюється сама;

- Дон Жуан - жорстокий, безжалісно холодний, стражданням «вигартовує душі» людей;

- він двозначно жартівливий і зухвало самовпевнений, брутальний та цинічний, виявляє свою егоїстичну сутність повною мірою;

- мораль Анни - досягнення мети будь-якою ціною, ціною жертв і крові;

- вона розумна, хитра, цілеспрямована в досягненні своєї мети, не зупиняється ні перед невдачами, ні перед докорами сумління: постійно перебуває на межі вибору - волі, життя, любові, влади;

- Донна Анна сильна, горда, цілеспрямована, вольова натура;

- в тріаді Дон Жуан - Анна - Командор, Леся Українка постійно ставить героїв перед вибором, створюючи таку граничну межу, що напруга пронизує кожний жест, слово та думку;

- образи драми «Камінний господар» переплітаються між собою, виступають у складній, багатогранній єдності, доповнюють, підсилюють один одного, створюючи внутрішню трагічну емоційну напругу, яка переростає в трагізм;

- Леся Українка у «камінність» закладає інше поняття. Воно пов'язано не тільки з образом Командора, з його статусом і місцем у суспільстві. Камінними стають серця і душі людей;

- це несе їм постать Командора - уособлення владного, мертвотного, заскорузлого, бездуховного, врешті всього того, що знищує особистість, спокушену гординею;

- камінний Мадрид у драмі теж набуває метафоричності;

- Дон Жуан був спокушений жінкою, одержимою ідеєю влади: певною мірою відчувається тут мотив шекспірівської героїні Леді Макбет як своєрідного імпульсу до відступництва;

- Дон Жуан - це передусім людина, яка кинула виклик усталеним суспільним принципам, для якої воля понад усе;

- герой незалежний від різних умовностей, традиційної моралі, здатний на відчайдушні вчинки, які можуть бути і негідними лицарської честі;

- поняття «камінність» пов'язане не тільки з образом Командора, з його статусом і місцем у суспільстві, камінними стають серця і душі людей;

- постать Командора -- уособлення владного, мертвотного, бездуховного;

- загибель Жуана та Анни в “Камінному господарі” Лесі Українки є символічною: персонажі стають камінними духовно і морально;

- головним моментом у творі є перемога кам'яного, тобто консервативного начала, що асоціюється з Командором, над дуалістичною душею героїні Донни Анни;

- камінне - то соціальне, цінності матеріального світу;

- Анна уособлює рух, мінливість, її чоловік - це носій камінного, раціонального начала, це символ незрушності, тривкості, вірності змертвілим традиціям і устоям;

- «серце» пронизує всю драму й виявляється в різних формах самореалізації героїв;

- чоловіче/жіноче традиційно корелюється відповідно з раціональним/емоційним, з розумом/серцем.

8. Своєрідність просторових образів.

- топографія твору від початку обмежена й реалізується в просторі ранньосередньовічної Іспанії, на той час класичної феодальної формації;

- сюжет розгортається у трьох просторових центрах, що представлені іспанськими містами: Севілья, Кадікс та Мадрид;

- провідні топоси драми - це Севілья та Мадрид, які протистоять один одному, утворюючи бінарну опозицію «столиця - провінція»;

- Кадікс відіграє роль прикордонного, межового простору;

- опозиція Севілья - Мадрид побудована на основі традиційної моделі «весела провінція - похмура столиц»;

- образ Севільї у творі виразно асоціюється з молодістю, радістю, сподіваннями;

- Мадрид постає як похмуре, непривітне «місто без радощі», де відбувається крах ілюзій та мрій донни Анни, Командора і, зрештою, Дон Жуана;

- обидва міста постають у творі подібними симетричними локусами: міський цвинтар у Севільї та кладовище в Мадриді; карнавал у будинку Альваресів у Севільї - бенкет у будинку Командора у Мадриді;

- бал-маскарад у будинку Альваресів, розмова донни Долорес із Дон Жуаном у печері в околицях Кадікса та бенкет у будинку Командора відбуваються в центрах локальних топосів: Севільї, Кадіксі та Мадриді;

- спільний центр провідних топосів драми - це камінь;

- походження з того чи того топосу надає образові героя ознак, властивих певному простору;

- основні риси образів Анни та Дон Жуана завжди підпорядковані базовим ознакам того топосу, де відбувається дія;

- образ Командора, що втілює у творі консервативний принцип, частково, але підпадає під вплив севільського середовища;

- незмінність образу Долорес у севільському та мадридському просторах виявляє цілісність та незалежність як провідні ознаки внутрішнього світу героїні.

9. Особливості жанру й естетики світобачення Лесі Українки.

- драма людського кохання, як вона виступає в Пушкіна, під пером Лесі Українки перетворилася в соціальну драму - дон Жуан гине тому, що він своє і Аннине щастя поставив у залежність від здобуття влади, що він прагнув (зрештою, як і Анна) волі, незалежної від людей;

- крах індивідуалістичних ілюзій Дон Жуана став чинником соціальним;

-від такої інтерпретації теми кохання дон Жуана й донни Анни стало повнішим, осмисленішим;

- трагедію зрадника кохання Леся Українка перетворила на трагедію зради внутрішньому покликанню людини;

- вперше з'являється у донжуанівській драмі зовсім новий образ Долорес, глибоко вкорінений у морально-психологічну сутність явища;

- Леся Українка надає Долорес, відповідно до своєї поетики, надзвичайно важливого дійового й етичного значення, що в свою чергу зумовлює ідейно-естетичну відмінність «Камінного господаря» від решти п'єс на цю тему;

- новаторство п'єси у масштабності й пристрасності думки етичної й соціологічної, у нових, загальнолюдського рівня ідеях та образах, в яких своєрідно переломлювалися революційні ідеї та боротьба на тогочасній Україні;

- філософічність, поетичність і важливість поставлених соціальних і психологічних проблем продиктували як необхідне відмову від локальних рис іспанського побуту, етнографічних ознак, а також зумовили лаконізм зовнішньої дії. леся українка дон жуан



Список використаних джерел

1. Агєєва В. Чому торжествує Камінний господар\\ Слово і час., 1996 р. - № 8 -9.

2. Бабишкін О. Драматургія Лесі Українки / О. Бабишкін. - К. : Держ. вид-во образотв. мистец. і музич. л-ри, 1963. с. 405

3. Боговін О. Топосна локалізація як засіб характеристики образів-персонажів у драмі Лесі Українки «Камінний господар». Слово і час., 2009. - №11. с. 78-83

4. Василик Л. Леся Українка в Василь Стефаник: семантика камінного в художньому світі/ Любов Василик// Леся Українка і сучасність: збірник наукових праць. Т. 2. Луцьк, 2005. с. 194-202

5. Златогорська Л. Форми трагізму в драмі Лесі Українки «Камінний господар».

Невідомська Л. М. Імпліцитний зміст символу камінь у драмі Лесі Укаїнки «Камінний господар».

6. Кордун В. М. «Камінний господар» - проблеми критичного мислення й сценічного втілення.

7. Костенко А. Леся Укарїнка: Художньо-документальна біографія. - Київ, 1985 р. 393 с.

Лавринович Л. Б. Дон Жуан у драматичній творчості Лесі Українки та Ніколая Гумільова

8. Ненадкевич Є. Українська версія світової теми про Дон Жуана в історично-літературній перспективі. К., 2002. с. 7-40

9. Розумний Я. Від «Севільського ошуканця» до українського Дон Жуана. Слово і час., 1993. - №6. с. 25-29

10. Розумний Я. Українськість Дон Жуана в “Камінному господарі” // Дивослово., 1995. - № 2. с.22-27

Размещено на Allbest.ru