Часопростір в романі Діани Сеттерфілд "Тринадцята легенда" та його відтворення в українському перекладі

«Упродовж цілого літа я щоранку копирсалася у книжках, і на початок вересня виявилося, що кожну загублену книжку знайдено і всі томи повернено на їхні місця. Це було важливо; але тепер, коли минуло стільки років, я розумію: ще важливішим для мене було навчитися розпізнавати пальцями кожен корінець на сотнях полиць. Тепер для цього мені вистачає одного перебіжного дотику» [3, с.24]

В оригінальному тексті словосполучення «whole summer of mornings» містить в собі синекдоху, де родове поняття «days» замінюється видовим поняттям «mornings». Перекладач ігнорує цей троп і передає його значення цілком нейтрально - «упродовж цілого літа щоранку».

Якщо уважно звернути увагу на контекст оригінального речення, то можна помітити, що англійське речення «It took me a whole summer of mornings, but at the beginning of September, when school started, every lost book had been found, every misplaced volume returned to its home» містить причинно-наслідковий зв'язок: у вересні в школах починаються заняття, а значить, діти відвідують уроки і вже не ходять до крамниці розглядати книжки та не переставляють їх місцями. В українському перекладі про початок занять в школах нічого не сказано, а отже, причинно-наслідковий зв'язок втрачено: неможливо логічно пов'язати між собою початок вересня і лад, який панує в крамниці.

Англійський маркер «in retrospect» містить в собі значення звернення до минулого, його огляду з відстані років, порівняно із ним вираз «коли минуло стільки років» звучить дещо нейтрально. Замість нього можна було б вжити «озираючись на минулий досвід», «обдумуючи своє минуле».

Після отримання Маргарет запрошення до маєтку Віди Вінтер, що у Йоркширі, просторові рамки твору розширюються, простір неначе підлаштовується під часову подорож із теперішнього в минуле:

«Yorkshire was a county I knew only from novels, and novels from another century at that. Once we left the town behind, there were few signs of the contemporary world, and it was possible to believe I was traveling into the past at the same time as into the countryside. The villages were quaint, with their churches and pubs and stone cottages; then, the farther we went, the smaller the villages became and the greater the distance between them until isolated farmhouses were the only interruptions to the naked winter fields. At last we left even the farmhouses behind and it grew dark. The car's headlamps showed me swathes of a colorless, undefined landscape: no fences, no walls, no hedges, no buildings. Just a vergeless road and each side of it, vague undulations of darkness» [2, с.3]

«Про графство Йоркшир я знала тільки з романів, причому з романів дев'ятнадцятого століття. Коли ми виїхали за межі міста, по дорозі нам майже не траплялося жодних ознак сучасного світу, тож цілком можна було припустити, що подорожую я не лише у провінцію, а й у минуле. Села з церквами, барами та кам'яницями вабили незвичністю і старовиною. Чим далі ми їхали, тим меншими ставали села, тим більшими - відстані між ними, аж поки поодинокі хутори не стали єдиними вкрапленнями серед голих зимових полів. А згодом зникли і хутори, а потім упала темрява. У світлі автомобільних фар мигтіли уривки якогось незрозумілого безликого ландшафту: ні тобі парканів, ні мурів, ні загорож, ні будівель. Лише дорога без чітких узбіч, а круг неї - темрява, що хвилями розпливалася навколо» [3, с.47]

У першому реченні перекладач невиправдано вдається до конкретизації: «novels from another century» перетворюються на «романи дев'ятнадцятого століття». Таким чином, частково руйнується авторський задум, адже в оригіналі оповіді не вживається жодної конкретної дати - чи то століття, десятиліття чи рік. Англійський прикметник «quaint» у перекладі розширився до словосполучення «вабити незвичністю і старовиною».

Існує невідповідність при перекладі словосполучення «isolated farmhouses». Переклад «поодинокі хутори» є невдалим, відбувається зайвий в цьому випадку процес одомашнення, оскільки слово «хутір», яке застосовується під час опису англійського графства Йоркшир, належить до українських реалій. Переклад «поодинокі ферми» звучав би набагато доречніше. Цілком нейтральне речення «it grew dark» в українському перекладі набуває нового метафоричного забарвлення - «упала темрява».

Час, в якому живе Маргарет Лі і в якому Віда Вінтер розповідає свою історію, ніяк не окреслюється: немає жодної дати, жодної деталі, яка б хоч якось характеризувала цей період. Завдяки тому, що існує контраст із минулим, цей час умовно можна назвати сьогоденням. Умовність полягає в тому, що події могли розгортатися як сьогодні, так і рік тому, десять, двадцять років тому.

У теперішньому час спливає рівномірно, чого не можна сказати про минуле, тобто історію, розказану письменницею. Тут час то прискорюється, то вповільнюється, то розширюється, то ущільнюється залежно від вагомості подій, які припадають на той чи інший період: можуть детально описуватися події, що відбувалися протягом дня, тижня (знайомство Ізабель з Роландом або експеримент, поставлений доктором Модслі та Естер над близнючками) та опускатися цілі роки (період від народження близнят Марш до моменту приходу гувернантки Естер).

Деякі літературознавці і перекладачі пов'язують назву роману «Тринадцята легенда» («The Thirteenth Tale») з ідіомою «The thirteenth stroke of clock», яка означає, що певні події минулого можна поставити під сумнів, оскільки мали місце певні про- рахунки, неправильні твердження, або ж просто позначає щось невизначене, непевне, незрозуміле. Якщо керуватися цим припущенням, то можна зробити висновок, що роман сам по собі є спробою створити новий вигаданий хронотоп, в якому часопростір розкривається за власними законами, запровадженими авторкою. Не дивлячись на те, що в українському перекладі Володимира Горбатька присутні деякі неточності, загалом, можна стверджувати, що друготвір є цілком адекватним щодо оригіналу і вдало відображає як просторово-часові рамки роману, так і його атмосферу в цілому.

часопростір сеттерфілд переклад

Список використаних джерел

1. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике. Вопросы литературы и естетики / М.М. Бахтин. - М.: «Художественная литература», 1975. - с. 234-407

2. Setterfield D. The Thirteenth Tale. - London: Orion Publishing Group, 2006. - 373 p.

3. Сеттерфілд Д. Тринадцята легенда: пер. з англ. В. Горбатька. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. - 429 с.

4. Парубець А. С. До проблеми художнього часопростору в мистецтві [Електронний ресурс]. - Режиму доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ltkp/2009_55/ Statti/19.html

5. Курицын В.Н. Русский литературный постмодернизм / В.Н. Курицын. - М.: ОГИ, 2000. - 288 с.

6. Коптілов В. Першотвір і переклад / В. Коптілов.- К.: Ранок, 1972. - 144 с.

7. Некряч Т. Є. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів / Т.Є. Некряч, Ю. П. Чала. - [Для студентів перекладацьких факультетів вищих навчальних закладів: навчальний посібник]. - Вінниця: Нова книга, 2008. - 200 с.

8. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / І.В. Корунець. - [Підручник]. - Вінниця: Нова Книга, 2001. - 448 с.

Размещено на Allbest.ru